CC BY
8
УДК 338.48 JEL: L83; Z31; Z32
КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛ1З ТА ОЦ1НКА ВПЛИВУ ЧИННИК1В НА ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ТУРИСТИЧНО1 ГАЛУЗ1УКРА1НИ
®2020 ГОЛОВКОВА Л. С., ЮХНОВСЬКА Ю. О.
УДК 338.48 JEL: L83; Z31; Z32
Головкова Л. С., Юхновська Ю. О. Комплексний аналiз та оцшка впливу чиннимв на формування
та розвиток туристично! галузi УкраТни
У статт'1 визначено, що одним Í3 прюритетних напрям/в соц1ально-економ1чного розвитку е туристична галузь, тому формування та про-гнозування туристських потоюв, забезпечення ¡х яшсного обслуговування потребують особливоi уваги науков^в i практиюв туристичноi га-лузi. Отже, це актуальна проблема сьогодення. Мета статтi полягае в комплексному дотдженш та оцшц впливу чинниюв на формування та розвиток потенщалу туристично¡галузi регютв Украни регресшно-кореляцшним методом. Запропоновано алгоритм прогнозування обсягу туристичних потоюв за такими етапами: постановка проблеми (планування обсягу туристичних потоюв); виб'р математичноiмодел'>; досл'ь дження фактор'в впливу на предмет щ/льнош/зв'язку з результативною ознакою та вибр найб'шьш впливових факторв; перев'рка модел'> щодо адекватность, виб'р ознак результативностi динам'жи туристичних потоюв на регональному р'вт; пошук параметр'¡в модел'>, нтерпрета^я отриманих значень; о^нка якост1 та достов'рностi модел'>; прогнозування туристичних потоюв. Визначено, що формування та розвиток потенщалу туристичноiгалуз регютв Украни залежить вiд багатьох чинниюв (соцiально-економiчний стан крани та регштв, полтичний стан, валовий нацональний та регональний продукти, ф'шансова стшюсть та заробтна плата населення тощо) та спор'днених сфер, таких як го-тельнегосподарство, л'жувально-оздоровча та санаторно-курортна сфери. А от наявтсть культурно-'кторично'iспадщини набагато слабкше впливае на туристичну привабливкть крани та ii окремих регштв.
Ключов'! слова: туристична галузь, регресшно-кореляцшний метод, прогнозування, потен^ал туристичноi галузi, о^нка чинниюв. DOI:
Рис.: 3. Табл.: 7. Ббл.: 8.
Головкова Людмила Степашвна - доктор економiчних наук, професор, академк АЕН Украни, академк АГН Украни, зав'дувачка кафедри ф'шанав та економiчно¡безпеки, Дтпровський нацональний утверситет зал'зничного транспорту 'шен1 академка В. Лазаряна (вул. Лазаряна, 2, Дн'тро, 49010, Украна)
E-mail: g.liudmila22@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/ 0000-0001-5473-6644
Юхновська Юл'т Олександрiвна - кандидат економiчних наук, доцент, докторант кафедри ф'шанав та економiчно¡ безпеки, Дтпровський на-цональний утверситет зал'вничного транспорту 'тет академка В. Лазаряна (вул. Лазаряна, 2, Дн'тро, 49010, Украна) E-mail: yuhnovskaj@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1643-0825
УДК 338.48 JEL: L83; Z31; Z32
Головкова Л. С., Юхновская Ю. А. Комплексный анализ и оценка влияния факторов на формирование и развитие туристической отрасли Украины
В статье определено, что одним из приоритетных направлений социально-экономического развития является туристическая отрасль, поэтому формирование и прогнозирование туристских потоков, обеспечение их качественного обслуживания требуют особого внимания ученых и практиков туристической отрасли. Следовательно, это актуальная проблема современности. Цель статьи заключается в комплексном исследовании и оценке влияния факторов на формирование и развитие потенциала туристической отрасли регионов Украины регрессионно-корреляционным методом. Предложен алгоритм прогнозирования объема туристических потоков согласно следующим этапам: постановка проблемы (планирование объема туристических потоков); выбор математической модели; исследования факторов влияния на предмет плотности связи с результативным признаком и выбор наиболее влиятельных факторов; проверка модели относительно адекватности; выбор признаков результативности динамики туристских потоков на региональном уровне; поиск параметров модели, интерпретация полученных значений; оценка качества и достоверности модели; прогнозирование туристских потоков. Определено, что формирование и развитие потенциала туристической отрасли регионов Украины зависит от многих факторов (социально-экономическое положение страны и регионов, политическое состояние, валовые национальный и региональный продукты, финансовая устойчивость и заработная плата населения и т. п.) и родственных сфер, таких как гостиничное хозяйство, лечебно-оздоровительная и санаторно-курортная сферы. А вот наличие культурно-исторического наследия гораздо слабее влияет на туристическую привлекательность страны и её отдельных регионов.
Ключевые слова: туристическая отрасль, регрессионно-корреляционный метод, прогнозирование, потенциал туристической отрасли, оценка факторов.
Рис.: 3. Табл.: 7. Библ.: 8.
Головкова Людмила Степановна - доктор экономических наук, профессор, академик АЭН Украины, академик АГН Украины, заведующая кафедрой
финансов и экономической безопасности, Днепровский национальный университет железнодорожного транспорта имени академика В. Лазаря-
на (ул. Лазаряна, 2, Днепр, 49010, Украина)
E-mail: g.liudmila22@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/ 0000-0001-5473-6644
Юхновская Юлия Александровна - кандидат экономических наук, доцент, докторант кафедры финансов и экономической безопасности, Днепровский национальный университет железнодорожного транспорта имени академика В. Лазаряна (ул. Лазаряна, 2, Днепр, 49010, Украина) E-mail: yuhnovskaj@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1643-0825
UDC 338.48 JEL: L83; Z31; Z32
Golovkova L. S., Yukhnovska Yu. O. Comprehensive Analysis and Evaluation of the Influence of Factors on the Formation and Development
of the Tourism Industry in Ukraine
The article defines that one of the priority directions of socio-economic development is the tourism industry, so the formation and forecasting of tourist flows, ensuring their quality service require special attention of scholars and practitioners of the tourism industry. Therefore, this is a topical issue of the present time. The article is aimed at comprehensive studying and evaluating the influence of factors on the formation and development of the tourism potential of the regions of Ukraine using the regression and correlation method. The algorithm of forecasting the volume of tourist flows by the following stages is proposed: problem setting (planning of the volume of tourist flows); choice of mathematical model; research into the factors affecting the density of the link with the productive feature and selection of the most influential factors; validation of the model for adequacy; selection of signs of efficiency of dynamics of tourist flows at the regional level; search of parameters of the model, interpretation of the obtained values; evaluation of model quality and reliability; forecasting the tourist flows. It is defined that the formation and development of the tourism potential of Ukrainian regions depends on many factors (socio-economic status of the country and its regions, political situation, gross national product and gross regional product, financial stability and wages of the population, etc.) and related spheres, such as hospitality industry, health-improving and sanatorium-resort sphere. However, the presence of cultural and historical heritage causes much weaker influence on the tourist appeal of the country and its individual regions.
Keywords: tourism industry, regression-correlation method, forecasting, tourism industry potential, evaluation of factors. Fig.: 3. Tabl.: 7. Bibl.: 8.
Golovkova Lyudmila S. - D. Sc. (Economics), Professor, Academician of the Academy of Economic Sciences of Ukraine, Academician of the Academy of Mining
Sciences of Ukraine, Head of the Department of Finance and Economic Security, Dnipro National University of Railway Transport named after Academician
V. Lazarian (2 Lazariana Str., Dnipro, 49010, Ukraine)
E-mail: g.liudmila22@gmail. com
ORCID: https://orcid.org/ 0000-0001-5473-6644
Yukhnovska Yulia O. - PhD (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree of the Department of Finance and Economic Security, Dnipro National
University of Railway Transport named after Academician V. Lazarian (2 Lazariana Str., Dnipro, 49010, Ukraine)
E-mail: yuhnovskaj@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1643-0825
Складш динамiчнi умови та процеси глобалiза-щ! й штеграци, в яких функщонуе туристична галузь загалом i вичизняш туристичш шд-приемства зокрема, обумовлюють пошук принципо-во нових пiдходiв до визначення шляхiв ефективного використання туристичних ресурав для забезпе-чення розвитку туристично! галузi в регюш; вибору стратепчних напрямшв розвитку туристичних шд-систем [8]; ощнювання перспектив використання ре-креащйних ресурав щодо формування нових турiв; визначення найкращих напрямшв в^дпочинку.
Сьогодш в УкраМ одним iз прюритетних на-прямiв соцiально-економiчного розвитку е турис-тична галузь, тому формування та прогнозування туристських потошв, забезпечення яюсного !х об-слуговування потребують особливо! уваги науковщв i практишв туристично'! галузь
Комплексному аналiзу та економжо-матема-тичному моделюванню формування та розвитку потенщалу туристично! галузi присвячеш науко-вi пращ таких зарубiжних i вичизняних учених, як N. Бг^а^, Б. А1;Ьапа81а&8, Ь. БоШ, В. БоЬпапётапа, А. Головчан, Г. Кармелюк, Л. 1вченко, О. Булатова, О. Кальченко, Р. Балашова, Л. 1вченко. та ш.
При ощнщ факторiв впливу на розвиток туризму та туристичних шдприемств важливим питанням е доЫдження !х класифшаци. Так, Жукова М. О. про-понуе «увесь комплекс факторiв, що впливають на розвиток туристично! галуз^ подкити на двi групи: 1) фактори, як дготь незалежно вк дiяльностi орга-шзацш туризму; 2) фактори, що сприяють розвитку туризму, активно використовуваш туристськими
оргашзащями у сво!й дiяльностi» [2]. Кштенко В. К. зазначае, що «зовшшне середовище турфiрми подь ляють на мкросередовище (або робоче середовище, безпосередне оточення - середовище непрямого впливу) i макросередовище (або загальне середовище, безпосередне длове ^знес) оточення - середовище прямого впливу)» [4]. Цьохла С. Ю. в робот [7] наводить класифкащю факторiв впливу на розвиток туризму за ступенем впливу, напрямом, характером i результатами та видкяе чотири групи зовшшшх фак-торiв розвитку туристично! шдустри: полiтичнi, еко-номiчнi, соцiально-демографiчнi та науково-техшчш Метою статп е комплексно проаналiзувати та ощнити вплив чиннишв на формування та розвиток туристично! галузi Укра!ни.
Проведемо комплексний аналiз та ощнювання впливу чинниюв на розвиток туристично! га-лузi Укра!ни та !! регюшв кореляцшно-регре-сшним методом. Основними показниками, на нашу думку, е туристичш потоки; готельне господарство; лкувально-оздоровча та санаторно-курортна сфера; культурна-шторична спадщина; залежним по-казником обрано обсяг реалiзовано! продукщ! вах суб'екпв туристично! галузь
Ефективний розвиток туристично! галузi в УкраМ та окремих регюнах неможливий без ощнки зв'язюв мiж рiзними чинниками та результативними показниками. Алгоритм прогнозування обсягу туристичних потошв наведено на рис. 1, зпдно з яким весь процес моделювання буде складатися з восьми еташв. Основним етапом прогнозування розвитку
га ь
<и
Постановка завдання
Планування обсягу туристичних поток!в на основ! чинник!в, як! мають на них вплив
Формування бази статистичних даних
га ь
<и
Р
ф
Виб!р виду математичноТ модел!
XI
Досл!дження фактор!в впливу на предмет щ!льност! зв'язку з результативною ознакою та виб!р найб!льш впливових фактор!в
л/
Побудова кореляц!йно-регрес!йноТ модел!
-К -т/
Виключення фактор!в, як1 мають незначний вплив на обсяг туристичних поток!в
11
с > Р Ф ► Перев!рка модел! щодо адекватност!
с га 1- ф > Виб!р ознаки результативност! динам!ки туристичних поток!в на репональному р1вн1
II
с > Р ф Пошук параметр!в модел!, !нтерпретац!я отриманих значень
11
VII етап ► Оц!нка якост! та достов!рност! модел!
д
VIII етап > Прогнозування обсягу туристичних поток!в
Рис. 1. Алгоритм прогнозування обсягу туристичних потомв
туристично1 галузi регiонiв е виявлення взаемовп-ливу зовншнк соцiально-економiчних факторiв за допомогою кореляцшно-регресшно! моделi, яка здш-снюеться шляхом статистичного аналiзу сощально-економiчних показникiв регiонiв кра!ни.
Проаналiзувавши динамку туристичних пото-кiв Укра!ни за 2000-2017 рр., було виявлено, що середня кiлькiсть громадян Укра!ни, як ви!жджали за кордон, щороку в середньому збкьшу-валася майже на 4%, ккьюсть iноземних громадян, як вiдвiдали Украшу, - на 4,7%, i на 1,5% збкьшу-валася ккьюсть туристiв, обслугованих суб'ектами туристично! дiяльностi Укра!ни. За цей перюд змен-шувалися т1льки динамiка ккькосп iноземних ту-ристiв, якi обслуговувалися суб'ектами туристично'! дшльност Укра1'ни, та ккьюсть внутрiшнiх туристiв Укра1'ни - майже на 14% та 7% в^ддовкно (табл. 1).
Нами проведено економiчний аналiз туристичних потошв Укра1'ни за перiод 2000-2017 рр. на основi лiнiйно1' моделi тренду, достовiрнiсть яко'1 перевiрено коефiцiентом детермшаци В2 та критерiями Фiшера, Стьюдента, Дарбша - Уотсона для бкьш достовiрно-го та точного аналiзу динамiки [1; 6]. На рис. 2 бачимо
щорiчне зб1льшення ккькосп громадян Укра'!ни (на 665306 оаб), якi ви!'жджали за кордон (коефщент тренду yí = 12081319 + 665306^ значення детермiнацГ! В2 = 0,8402, що е близько до 1 та вказуе на статистич-ну достовiрнiсть обрано! моделi).
У табл. 2 проаналiзувано тенденцГ! щодо ккь-костi громадян Укра!ни, яю ви!жджали до Польщi, Нiмеччини, Туреччини та РумунГ! за перiод 20062017 рр., i зроблено прогноз на 5 роив, застосовуючи економко-математичне моделювання як споаб прогнозування, що передбачае конструювання моделi (зразка) реального процесу чи явища, яю мають в1д-бутися в майбутньому [5].
Отже, з табл. 2 можна зробити висновок, що вже до 2022 р. ккьшсть туриспв з Украши в крашах 6в-ропи та у свiтi зросте в середньому приблизно на 4%.
При визначенш напрямiв розвитку туристично! галузi Укра!ни та !! регюшв, враховуючи залежнiсть вiд зовнiшнiх факторiв, прогнозувати можна на осно-вi економiчного аналiзу кореляцiйно-регресiйного моделювання, яке мае високий рiвень статистично! вiрогiдностi.
Одним iз головних структурних елеменпв туристично! галузi та основним фактором формування
Середн темпи зростання/спаду показнимв туристичних потокiв УкраТни за 2000-2017 рр.
Показник Середшй темп зростання/спаду
Ктьмсть громадян УкраТни, якi виТжджали за кордон 1,039
Ктьмсть iноземних громадян, як вiдвiдали УкраТну 1,047
Кiлькiсть турислв, обслуговуваних суб'ектами туристичноТ дiяльностi УкраТни 1,015
Ктьмсть iноземних туристiв, обслуговуваних суб'ектами туристичноТ дiяльностi УкраТни 0,862
Кiлькiсть турислв - громадян УкраТни, якi виТжджали за кордон, обслугованих суб'ектами туристичноТ дiяльностi УкраТни 1,132
Ктьмсть внутрiшнiх турислв, обслуговуваних суб'ектами туристичноТ дiяльностi УкраТни 0,934
ю 43 о
■О 1-
и
.й с
£
30000000 25000000 20000000 15000000 10000000 5000000 0
1995
2000
2005
2010
2015
2020
2025 Р1к
♦ Кшьккть громадян УкраТни, як виТжджали за кордон -
усього, оаб — ГМншна модель
Рис. 2. Л1н1йна модель тренду кшькост громадян УкраТни, як виТжджали за кордон у 2000-2017 рр.
Таблиця 2
Прогнозування кiлькостi громадян УкраТни, ям поТдуть за кордон, оаб
Р^ Прогнозування кшькосл громадян УкраТни
якi поТдуть за кордон до Польщi до №меччини до Туреччини до Румунп
2018 27494910 10390617 357916 1232453 1087240
2019 28594706 10806241 372232 1281751 1130731
2020 29738494 11238491 387122 1333021 1175960
2021 30928034 11688031 402607 1386342 1222998
2022 32165155 12155552 418711 1441795 1271918
туристичноТ привaбливостi УкраТни та и окремих реп-онiв е готельне господарство, тому доцкьно здiйснити аналiз та моделювання цiеТ сфери.
Проаналiзуемо туристичну привабливiсть ре-гiонiв УкраТни за забезпечешстю регiонiв краТни готельним господарством (табл. 3). За результатами бачимо регюнальних лiдерiв у готель-ному бiзнесi - Львiвська, Одеська, 1вано-Франювська, Закарпатська, Днiпропетровська областi. Аутсайдерами виявилися Тернотльська, Донецька, РiвненськаJ Сумська, Чернiгiвська, Кiровоградська, Донецька та Луганська область
Для визначення наявносп зв'язку мiж показни-ками туристично! привабливост регiонiв i розвитком готельного господарства, на нашу думку, необхкно здiйснити аналiз та моделювання за допомогою ко-реляцiйно-регресiйного аналiзу. Отриманi результати моделювання та параметри регресшно! моделi наведено в табл. 4. Кореляцiйний аналiз показав коефь цiент кореляцГТ Я = 0,89, що свiдчить про наявшсть спiльного прямого зв'язку мiж показниками турис-тичноТ привабливостi регiонiв та ккьшстю готелiв у регiонах. Отже, можна зробити висновок, що готельне господарство е одним iз основних складових ту-ристичноТ галуз^ але воно функцiонуе не в повну силу та потребуе нових вкладень в1д держави та iнвесторiв.
Кшьккть готелiв та аналопчних засобiв розмiщування за регiонами УкраТни
Область Украши Рiк
2012 2013 2014 2015 2016 2017
Вшницька 46 61 72 73 75 60
Волинська 46 50 67 64 66 61
Днiпропетровська 141 130 135 146 139 138
Донецька 140 135 139 50 44 46
Житомирська 48 51 57 59 58 70
Закарпатська 159 151 228 229 213 211
Запорiзька 116 89 126 125 86 114
lвано-Франкiвська 345 167 193 212 200 227
КиТвська 56 57 93 89 87 114
Кiровоградська 32 43 45 48 41 30
Луганська 60 45 51 13 23 23
Львiвська 228 250 272 273 273 287
МиколаТвська 70 82 93 89 66 74
Одеська 217 216 253 235 250 232
Полтавська 86 94 115 106 105 76
Рiвненська 41 44 52 50 46 45
Сумська 48 47 50 41 34 37
Тернопiльська 46 49 59 58 57 59
Харшська 103 125 130 125 123 108
Херсонська 74 82 116 109 70 92
Хмельницька 60 68 90 84 70 71
Черкаська 70 66 75 73 75 80
Чернiвецька 67 80 87 91 87 79
Чершпвська 44 45 45 45 43 35
Джерело: складено за даними [6].
Таблиця 4
Характеристика регреайноТ моделi залежност туристичноТ привабливостi регiону вiд кiлькостi готелiв
Факторы ознаки Параметри моделi Висновок про значущкть моделi
коефщкнт кореляцп, К коефiцicнт детермшацм, К2 рiвень значу-щосл,р критерм Фшера, Я критерм Стьюдента, t
Х (рейтинг регюшв за кшьмстю готелiв) 0,8933 0,7967 0,0000 234,21 -9,451 значуща
Регреайна модель у - туристична привабливiсть репону, у = 1472 - 72,45*
Щ
санаторно
е одшею з важливих складових туристичноТ галуз^ яка мае суттевий вплив на роз-виток туризму, е лшувально-оздоровча та санаторА-курортна сфери. У табл. 5 наведено по-казники, яш, на нашу думку, найбкьше впливають на розвиток туристичноТ галузк загальна вартiсть перебування вс1х розмщених осiб протягом року; кiлькiсть розмщених в^почиваючих; кiлькiсть са-наторно-курортних засобiв розмiщення; захворюва-
нiсть населення; чисельшсть економiчно активного населення; середньомiсячна заробина плата; валовий нацiональний продукт. Результуючим показником було обрано дох1д в1д наданих послуг санаторно-ку-рортними спецiалiзованими засобами розмiщування.
Використовуючи метод кореляцшно-регресш-ний аналiз, було встановлено залежшсть мiж осно-вними чинниками впливу на лiкувально-оздоровчу та санаторно-курортну сфери за регюнами УкраТни
<
О ш
EKOHOMIKA EKOHOMIKA Т0РГ1ВЛ1 TA ПОСЛУГ
>
о тз о со л о
ш л >
S» о л>
ГЪ ь-:
о
рз Р3
рз Я
рз
1-3
о тз Я
о
ж ■<
43
о
43
ж о о
Я тз
о
со
S. ^ В я
-й °
>
о X
я *
Я
со
со
^ Я
►е- ч
ТЗ
рз >
з-X
о
>-3 >
° со >'
X
рз >
3 ъ
£ В
ТЗ С
ч *
я я
о о
>—: (1
тз
> К'
о
Я СО
л> рз
а £
е я
о
ш л
О О
со -Е?
>
я ° я 1-0 £ со
® й
> >
со
я *
о тз я
о
4 о со
т
5
о >
я'
s;
я
о
о
СП
со р
со ¡ч я 1-1
4 о
о S *
^
тз я
0 н
5 -с
1 о
>1 > рэ рз
4;
со
я
«
я
я
»
I S
X
-с я ж" о чз О
я
2 *
с; со я
>
s
со рз
S н
Хэ
X п>
■о
ф
Е
W
е о
■О
ю SJ
lO
О NJ О
рз *
о
<т>
Я
>
о
►е-
LO
-Е >
я
я
»
S * я' °
11-
-С I К' о я Хо 14
оо Я о
о
СП
> «
в.
о
ж >
рэ >
рз
<т>
тз
о
со рз
s £
о
со аз £ £ С9
О- рз > *
s
со со
Я «
со >
Я
О
Я
рз >
рэ
я
S
X
я
о о
4
я
тз »
я
о со
R
^ я
о о
0\ Hj
я<
о
н
К' я н я
> S
л
S
я
S »
я я
X
3 ш' л п> "О — ш* о и- ш л п> "О ш* <т> J= и- ш Черкаська Хмельницька Херсонська X QJ "О 7Ñ ГО О сг X QJ Терноптьська Сумська "D го' X Ф X о сг х QJ Полтавська Одеська МиколаТвська Ц- го. го* о и- ш Луганська ■о' о го о —i "О ш За о и- ш КиТвська го ш X о © "О ш X го* о и- ш ио ш ^ о "О 0J* и- ш Закарпатська Житомирська Донецька Днтропетровська Волинська Вшницька Украша -о Л) -1 о' I
NJ 00 4^ 4^ 00 о\ - NJ О ÜO UJ UJ UJ (-П 00 (-П Ch СГ\ NJ NJ Ch NJ UJ о NJ Ch NJ 4^ (-П UJ 00 о СГ\ СГ\ NJ О 1722 Кшьмсть засоб1в розмщення, од.
32537 6489 3027 20659 13509 106283 UO о\ (JO 8494 11977 14505 61390 236337 119797 111395 6052 12055 45047 36394 207420 64900 13839 50396 208292 28434 50783 1507684 К1льк1сть розмщення, ос\6
167825 23271 19036 58513 63759 251990 147829 39963 34476 50459 280393 733510 165050 600306 23388 33073 184478 124091 434932 317894 69299 168929 275658 58537 341170 4667828 Загальна варлсть перебування вах розм1щених ос\6 у спец1ал1зованих засобах роз-м1щення, тис. грн
1461,6 478,7 411,8 577,3 563,1 496,9 1321,2 460,4 527,3 530,5 653,0 1073,1 551,4 1134,9 355,5 428,8 789,8 610,4 816,3 561,8 571,3 871,3 1547,1 431,8 729,8 17955,1 Екононмчно активне населена, тис. ос1б
8648 4002 3828 4148 4043 4046 4448 3695 4131 4364 4621 4809 4887 4559 4637 3974 5229 4202 5080 4298 4000 5989 5075 4047 4189 5183 Середньомкячна зароб1тна плата, грн
2916,2 1039,2 909,0 1237,1 1289,8 1059,0 2709,9 1062,4 1108,9 1162,3 1432,9 2388,4 1154,2 2534,1 2200,3 969,5 1733,3 1381,1 1746,6 1259,0 1244,0 4254,6 3242,6 1041,8 1596,3 42672,5 Чисельн1сть населения, тис.оаб
2534 VO U1 00 (JO 00 NJ 00 UJ U1 00 СГ\ NJ (-П СГ\ о 4^ 00 00 00 UJ 4^ 1632 4^ 2005 (JO ÜO СГ\ UJ о 1292 1192 1087 Ch 00 00 1056 2900 UJ 4^ 1098 27361 Захворюван1сть населения, тис. ос1б
466606 38075 18562 52673 41622 32312 129462 25883 40362 34723 96155 105946 50123 94027 Z0663 41792 105903 46404 87369 27823 40154 117082 214130 34540 62805 2034438 Валовий рег1ональний продукт, млн грн
Значення коефщкнлв регресп впливу чиннимв на дохiд наданих послуг лшувально-оздоровчоТ та санаторно-курортноТ сфер спецiалiзованими засобами розмiщення
Показник Значення коефiцicнтiв для лшшного рiвняння Коефщкнт кореляцм Коефщкнт детермшацм
а Ь
Ктькоь спецiалiзованих засобiв розмiщення в л^у-вально-оздоровчiй i санаторно-курортнiй сферах 1148,2 56605 0,62 0,38
Ктькоь розмiщених осiб 1,7069 32756 0,73 0,53
Загальна вартiсть перебування вах розмiщених осiб 0,8231 -17999 0,96 0,92
Чисельнiсть економiчно активного населення 175,22 9851,3 0,37 0,14
Середньомiсячна заробiтна плата 16,659 59094 0,1 0,01
Чисельшсть населення 46,798 55812 0,25 0,06
Захворюванiсть населення 79,293 48911 0,32 0,10
Валовий регюнальний продукт 0,1497 123511 0,1 0,01
Далi побудуемо лшшну множину регресiйноТ моделi для детального аналiзу наведених чинникiв, результати якоТ засвiдчили зв'язок м1ж факторними та результативною ознаками та дорiвнюе Я = 0,98. Ре-гресш мае вигляд:
У = 21789,1664 - 0,9041Хх + 1,4001Х2 - 987,9129Х3 +
+ 1615,5283Х4 + 1859,1863Х5, де У - дох1д вiд наданих послуг лкувально-оздо-ровчоТ та санаторно-курортноТ сфер шещал!зовани-ми засобами розмiщення;
Х1 - загальна вартшть перебування вс1х розмь щених осiб;
Х2 - кiлькiсть розмщених осiб;
Х3 - кiлькiсть спецiалiзованих засобiв розмь щення в лкувально-оздоровчш та санаторно-курорт-нiй сферах;
Х4 - чисельнiсть економiчно активного насе-лення;
Х5 - захворюванiсть населення.
Величина коефiцiента детермiнацiТ (Я2 = 0,96) св^дчить, що 96,0% варiацiТ залежноТ зм1нноТ зумов-лено введеними в кореляцшну модель чинниками, а решта - 1ншими неврахованими факторами.
Проведений анал!з дае змогу зробити висновки, що в найближчий перюд варто очшувати розвиток лiкувально-оздоровчоТ та санаторно-курортноТ сфер у середньому на 2-3%.
На нашу думку, варто проанал!зувати ще одну сферу дшльносп, яка входить до шфраструк-тури туристичноТ галузi, а саме: наявнiсть у регiонах УкраТни культурно-1сторичнот спадщини [3].
Для встановлення ступеня залежност викорис-таемо кореляцiйно-регресiйний аналiз ! побудуемо економiчну модель. Спираючись на даш ДержавноТ служби статистики УкраТни, вщбрано чинники щодо розподку туристш за регiонами та сумарна ккьшсть
об'ектiв культурно-1сторичнот спадщини краТни. У табл. 7 наведено показники для визначення залеж-носп туристичноТ привабливосп в1д наявностi об'ектiв культурно-1сторичнот спадщини краТни за 2017 р.
Таблиця 7
Початковi данi для виявлення кореляцшноТ залежностi рiвня туристичноТ привабливостi вiд наявностi суб'cктiв культурно-iсторичноТ спадщини УкраТни у 2017 р.
Область у - кiлькiсть туристiв, як вiдвiдали регiон х, - кшьккть об'cктiв куль-турно-iсторич-ноТ спадщини
КиТвська 436 3
Черкаська 94 2
Хмельницька 1463 1
Донецька 746 2
Запорiзька 5869 1
Терноптьська 11 1
Чершпвська 313 1
Рiвненська 235 1
Одеська 2014 1
Львiвська 12011 1
lвано-Франкiвська 684 1
Закарпатська 471 1
Волинська 328 1
Харшська 3598 1
Зпдно з методикою побудуемо кореляцшш поля залежносп туристичноТ привабливостi регiонiв УкраТни в1д к1лькост1 об'ектiв культурно-1сторично! спадщини (рис. 3).
Виходячи з побудовано! кореляцiйно-регре-с1йнот моделi, можна зробити висновок, що тшнота
до
¡c ш vo
о
а I-
u ü n
SC
y = -1310,бх + 3704,6
R2 = 0,058б
^ИМИ t t— —♦— —t— t
0 2000 4000 6000 8000 10000 12000 14000 Вщвщування, од.
Рис 3. Коpеляцiйнi поля залежноcтi тypиcтичноï пpивабливоcтi pегiонiв У^аши вiд юлько^ об'eктiв
кyльтypно-icтоpичноï cпадщини
0
звязку мiж пoказникoм кlлькoстi тyристiв, якi в^двь дали регioн, i кiлькiстю oб'eктiв кyльтyрнo-iстoричнoï спадщини на теритoрiï представлена регioнiв не шд-твердилася (R2 = 0,06). Таким чинoм, наявшсть oб'eктiв кyльтyрнo-iстoричнoï спадщини не e значущим факто-рoм впливу на туристичну привабливiсть регioнy.
ВИСНОВКИ
Гзтельне гoспoдарствo - oдне iз oснoвниx скла-дoвиx тyристичнoï галyзi, яке фyнкцioнye не в пoвнy силу та пoтребye нoвиx вкладень в1д держави та ш-вестoрiв. Одним iз найперспективнiшиx напрямiв рoзвиткy лiкyвальнo-oздoрoвчoï та санатор^-ку-рoртнoï сфер e перерoзпoдiл пoтoкiв тyристiв та в^л,-пoчиваючиx на внyтрiшнiй ринoк, щo дасть мoжли-вiсть пiдвищити ефектившсть цieï галyзi. Для цьoгo неoбxiднo: yдoскoналення напрямкiв державнoгo та регioнальнoгo yправлiння лiкyвальнo-oздoрoвчoю та санатoрнo-кyрoртнoю сферами; yдoскoналення мр-мативнo-правoвoгo забезпечення; фoрмyвання стра-тегiй на регioнальнoмy та державмму рiвняx. Отже, за результатами наведемте кoреляцiйнo-регресiй-нoгo аналiзy мoжна зрoбити виснoвoк, щo рoзвитoк тyристичнoï галyзi краши та ïï регюшв залежить вiд багатьox чинникiв (сoцiальнo-екoнoмiчний стан кра'1-ни та регюшв, пoлiтичний стан, валoвi нацioнальний i регюнальний прoдyкти, фiнансoва стiйкiсть та зарo-бiтна плата населення тoщo) та спoрiднениx сфер, такта як гoтельне гoспoдарствo, лiкyвальнo-oздoрoвча та санатoрнo-кyрoртна сфери. А oсь наявшсть куль-тyрнo-iстoричнoï спадщини, навпаки, шки недoстат-ньo впливаe на туристичну привабливкть краши та ïï oкремиx регioнiв. ■
ЛITEРДTУРД
4. Kiптeнко В. K. Meнeджмeнт туризму i пщручник. Kmíbi Знання, 2010. 502 c.
5. Нaцiонaльнa eкономiкa i пiдрyчник I Kрyш П. В., Тульчин^ка С. О., Шашина М. В. та iн. Kmi'b i Kaрaвe-ла, 2008. 428 c.
6. Офщмний caйт Дeржaвноï cлyжби cтaтиcтики УкраТ-ни. URLi httpiIIwww.ukrstat.gov.uaI
7. Цьохла С. Ю. Сиcтeмaтизaцiя фaкторiв розвитку тyриcтичноï ^ду^ри. Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Экономика и управление». 2009. Т. 22. № 2. С. 373-380.
8. Яновский П. О. Па^жир^к пeрeвeзeння: навч. поаб. Мв i НАУ, 2008. 4б9 c.
REFERENCES
"Kulturna spadshchyna" [Cultural Heritage]. Vikipediia. https:IIuk.wikipedia.orgIwikiIKyльтyрнa_cпaдщинa
Kiptenko, V. K. Menedzhment turyzmu [Tourism Management]. Kyivi Znannia, 2010.
Krush, P. V. et al. Natsionalna ekonomika [National Economy]. Kyivi Karavela, 2008.
Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. httpiIIwww.ukrstat.gov.uaI
Tsyokhla, S. Yu. "Systematyzatsiia faktoriv rozvytku tu-rystychnoi industrii" [Systematization of Factors of Development of Tourist Industry]. Uchenyye zapiski Tavricheskogo natsionalnogo universiteta im. V. I. Verna-dskogo. Seriya "Ekonomika i upravleniye", vol. 22, no. 2 (2009)i 373-380.
Yanovskyi, P. O. Pasazhyrskiperevezennia [Passenger Transportation]. Kyivi NAU, 2008.
Yeleiko, V. I. et al. Ekonometrychnyi analiz innovatsiinoi diial-nosti pidpryiemstv [Econometric Analysis of Innovation Activity of Enterprises]. Lvivi Vyd-vo LTEU, 201б.
Zhukova, M. A. Industriya turizma: menedzhment organizat-sii [Travel Industry! Organization Management]. Moscow: Finansy i statistika, 2004.
£лeйко В. I., Миронов Ю. Б., Дeмчишин M. Я., Бод-нар Р. Д. Економeтричний aнaлiз шновацмноТ дiяль-но^ пщприемав : навч. поаб. Львiв : Видавництво ЛТЕУ, 201б. 220 c.
Жукова M. А. Индуария туризма: мeнeджмeнт организации. M. : Финанш и ^шаика, 2004. 200 c. ^льтурна ^адщина II Вiкiпeдiя. URL: httpsiII uk.wikipedia.orgIwikiIKyльтyрнa_cпaдщинa
