CC BY
276УДК 379.85(481)
Козлик О. Н. ШпарагаТ. И.
Туризм у Koponiecmei Норвег'я
Нацюнальний науково-природничий музей НАН УкраТни, м. Киев, e-mail: galina-anfimova@rambler.ru
Анотаця. Розкрито перспективи розвитку туризму в НорвегИ' в пор1внянн1 з ¡ншими скандинавськими кранами, досл/'джено основн показники сучасного стану туристичноГ галуз в Королвствi. Виявлено основы проблеми впливу туристичноГ галузi на економ1ку та екологю краГни, зазначено шляхи Гх вир/'шення.
Kлючовi слова: туризм, Норвегя, рекреацйн'! ресурси, туристичн1 потоки, еколоачн: проблеми, програми розвитку.
Вступ
Дослщження Норвеги, як дестинаци з метою оцшки и можливостей в туристичнш галузi та порiвняння з шшими Скандинавськими краТнами являе собою важливий компонент у процес аналiзу сучасного стану, а також прогнозування та планування мiжнародного туризму. До Скандинавського регюну належать краТни, розташован на територи Скандинавського пiвострова в швшчнш частинi бвропи: Швецiя, Норвепя, Данiя, Фiнляндiя, Тх об'еднують економiчнi, соцiальнi, полiтичнi фактори, також юторичш й нацiонально-культурнi особливостi . На краТни ^вшчноТ бвропи припадае всього 1 % населення, 3 % ВВП i промисловоТ продукцiТ розвинутих краТн. Однак, за показниками ВВП i промислового виробництва на душу населення, Скандинавськ краТни входять до складу перших 15 найвисокорозвинутших краТн св^у[2, с. 547].
Криза 2008-2009 рош негативно вплинула на стан туризму вах частин бвропи. Але саме завдяки особливостям скандинавськоТ природи та ютори, i в результат дiевоТ полiтики органiв влади, щодо туризму, ^вшчна бвропа мае висом показники росту та вщновлення туристичних потош. За обсягом капiтальних швестицш в туристичну галузь всiх Скандинавських краТн, Норвепя займае перше мюце по кшькосп вкладених коштiв у розвиток туризму. Незважаючи на те, що обсяг доходiв вiд туризму в економку краТни в майже в 3,5 разiв менший шж у ШвецiТ, прямий внесок у ВВП вщ туризму пiд час кризи був бтьший нiж у Швеци, а пiсля кризовий перюд продовжуе зростати [4]. Крiм позитивних економiчних показникiв, Норвегiя мае ряд якюних переваг: вiльний вихiд до моря з особливою береговою л^ею, круглорiчний сезон, широкий спектр туристичних послуг, густа транспортна мережа, доступнють об'ек^в вiдвiдування. Всi вище наведет факти пiдтверджують важливiсть даноТ краТни на туристичному ринку, перспективи ТТ розвитку, та актуальнiсть дослiдження даноТ теми.
Матерiали i методи
КраТна займае пiвнiчно-захiдну частину Скандинавського твострова. Межуе на сходi з Шве^ею, Фiнляндiею та Росiею. Омиваеться холодними водами трьох морiв: Баренцовим морем на швшчному сходi, Норвезьким - на захода Пiвнiчним - на швденному заходi. Значну частину поверхн займають заснiженi Скандинавськi гори. Територiя краТни витягнута у виглядi вузькоТ смуги з пiвденного заходу на швшчний схiд.
Норвегiя вiдома на весь св^ своею унiкальною природною, яка знаходиться пiд охороною держави, закон про охорону природи було прийнято ще в 1910 роц . Норвепя мае одну з найрозвинешших у бвроп систему нацюнальних паркiв, яка складаеться з 32 парш на територiТ континентальноТ Норвеги i ще семи на Шпщбергеш.
Берегова лiнiя НорвегiТ порiзана довгими глибокими затоками - фюрдами, ям утворилися внаслiдок танення льодовикового щита [3, с.301,312]. Кожен фiорд мае своТ особливостi i визначнi пам'ятки. У Норвеги знаходяться два з трьох найдовших фiордiв у свт. Два норвезьких фiорди - Гейрангер-фюрд i Нерой-фiорд - внесенi до списку Всесв^ньоТ спадщини ЮНЕСКО, а журнал «ЫаНопаЮеодгарЫс» назвав Тх найприваблившим туристичним напрямком серед об'ектiв Всесвп~ньоТ спадщини.
Крiм природи, Норвегiя мае ушкальну iсторико-культурну спадщину. У багатьох мютах Норвегп знаходяться iсторичнi пам'ятки рiзних епох, найдавнiшими слiдами людськоТ дiяльностi е археологiчнi пам'ятки - це залишки поселення на островi Магера в провiнцiТ Фiннмарк, що юнував приблизно 12 тис. рош тому [11, с. 34]. Важливою частиною св^овоТ культурно! спадщини е скандинавське наскальне мистецтво, що е цкавим для туриспв. Ще краТна багата на iсторичнi пам'ятки дерев'яноТ сакральноТ архiтектури, якi датуються Х1-Х111 ст. Археологи знайшли докази, що вони будувалися по всш Швшчнш европi, але збереглися тiльки в ^вденнш Норвегп , на сьогодн Тх залишилося менше 30-ти. Знахщки епохи вiкiнгiв демонструють високо художн орнаменти. Першим норвезьким скульптурним портретом вважаеться ЕйстенРекс, мармурова голова норвезького короля ЕйстенаМагнуса (1088-1123рр.), знайдений монастирi Мункелив в Бергеш. Бтьшою мiрою подана у Нидароскому Соборi в Тронхейму кам'яна скульптура XIII стол^тя увiбрала у собi англiйську техшку й
французький готичний стиль. Головними скульптурними символами цього стол^тя е Розп'яття, Дiва Марiя з Немовлям i ОлавХаральдссон, також вщомого як OlavdenHellige («Олав Святий») [1, с. 83, 19, 174].
Отже, краТна мае умови для туризму i завдяки правильнш туристичнi полiтицi дае високi показники у розвитку туристичноТ галузi та надходжень у економку краТни в порiвнянi з iншими краТнами ^вшчноТ ¿вропи.
Незважаючи на високу цшову полiтику в краТнi, значний перелк формальностей при отриманi вiзи, Норвепя, як туристична дестинацiя залишаеться популярною серед туриспв.
1з збiльшенням числа туриспв в 2012 роцi на 6% , ¿вропа мае найвищий показник зростання. В Захщнм ¿вроп це не так помiтно, в той час як потк туриспв в Пiвнiчну ¿вропу збiльшився на 9% за рк .
Динамка ктькосп iноземних туристiв протягом 2012 року е досить пом^ною. Найвищi показники в лiтнi мiсяцi, особливо в липш [6].
Нiмеччина, Дашя, Швецiя, Нiдерланди, Великобританiя i США були i продовжують залишатися важливими краТнами-постачальниками туристiв для Норвеги, але важливють цих шести краТн змшилася в останнi дванадцять рокiв. У 2000 роц 77% всiх шоземних ночiвель в готельних закладах розмщення припадало на цi краТни. У 2012 роц ця частка знизилася до 62%. Це можна пояснити тим, що пщвищився попит на подорож1 в Норвепю серед азшських та схiдно-европейських краТн [6].
Рис. 1. Туристичш потоки до Норвеги за 2012 р1к [6]
У 2012 р. обсяг шдустри туризму в Норвеги оцшювалася в 136 млрд. крон, в туризмi було зайнято 233 тисяч оаб, сума податмв складае 55 млрд. крон, а витрати на придбання продук^в i послуг склали 98 млрд. крон.
Кiлькiсть гостьових дiб, проведених у НорвегiТ шоземними туристами в 2012 роцi, складае 7,9 млн., а загальна ктькють гостьових дiб в 2012 роц досягае 28,5 мiльйони [6].
Видовий подт туристичних потокiв за метою, е неточним, тому що туристи приТжджають в Норвепю не конкретною метою. Здебтьшого вщбуваеться поеднання рiзних видiв туризму в однiй подорожк Статистика показуе, що найчастiше вiдвiдувачi прибувають з метою круТзного вщпочинку фiордами. Друге мiсце займае культурно-шзнавальний туризм та на 2% менше гiрськолижний. Слiд вiдмiтити, що протягом останшх двох рокiв швидко розвиваеться еколопчний туризм. Активний вiдпочинок включае в себе багато пiдвидiв, найбтьший попит мають пiшохiднi маршрути i риболовля. В екстремальному туризмi перевагу туристи надають дайвшгу, рафтингу та катанням на собачих упряжках.
Якщо узагальнити стан туризму в краТн на 2012рк, то вш е «рекордним», це можна пiдтвердити такими фактами:
■ 2012 був рекордним роком для норвезьких аеропор^в - загальна ктькють пасажирiв аеропортiв, що входять в систему Ампог, склала 44,2 млн. чоловк, що на 4 млн бтьше, нiж у 2012 роцк Аеропорт Осло - Гардермуен встановив новий рекорд: 21 млн. пасажирiв, що на 2 млн бтьше, шж в 2012 (тобто на 10,5%).
■ 2012 рк також став рекордним i для ФломськоТ залiзницi: з Флома до Мюрдал переТхало 600 тисяч пасажирiв.
■ у 2012 роц новi рекорди встановила i ^вшчна Норвегiя, багато в чому завдяки загальнш тенденци розвитку зимового туризму. У цьому регюш було зареестровано близько 3 млн. ночiвель, що на 9% бтьше, шж у попередньому роцк
■ 457 000 круТзних пасажирiв вiдвiдало Норвегiю в 2012 роц - це бтьше, шж будь-коли [5].
Крiм того, що Норвепя е привабливою краТною i приймае велику кiлькiсть туриспв, вона е одним з найбтьших постачальникiв туристiв в ¿вропi.
Кру1зи фюрдами
Прськолижний
Б1знес-туризм
Культурно-п1знавальний
Екотуризм
Зелений туризм
Активний вщпочинок ■ Екстримальний туризм 1нш1 види
5°/i
Рис. 2. Розподiл потоюв за видовою структурою [4]
В багатьох краТнах туризм е стратепчним напрямком для розвитку економiки, що i призвело до посилення конкуренци. Норвезькi туристи е привабливою групою для багатьох краТн.
У перюд 2002-2012, сума грошей, яку норвежц потратили за кордоном на вщпочинок збiльшилося на 98%, а у власн краТнi скоротилася.
Хоча частка скорочуеться, норвежца як i рашше проводять велику частину своеТ вщпустки подорожуючи Норвегiею. У 2012 роц ця частка становила 61%. Суть полягае в тому, що лише 43% вах ночiвель були у зв'язку зi святами в Норвеги, решта зупиняеться в родичiв, чи живуть в машинах.
Завдяки вдалому географiчному розташуванню, сприятливому клiмату, насиченш юторп, а також рiзноманiтностi природних ландшаф^в та наявностi розвиненоТ шфраструктури в Норвеги поширенi майже ва з можливих видiв туризму. Там як: екскурсшно-шзнавальний, гiрськолижний, екологiчний, бальнеолопчний, багато видiв iз активного вщпочинку (риболовля, полювання, верхова Тзда, велотуризм, пш походи). Широкий спектр екстремального вщпочинку: рафтинг, дайвшг, прсьм лижi, Тзда на собачих упряжках, спелеотуризм. Добре розвинений круТзний туризм. Не слщ забувати про сафари цей вид туризму останнiми роками набув популярность
Туризм мае ютотне значення для економки, не ттьки з точки зору його внеску нацюнальний ВВП, а й з1 сторони життезабезпечення м1сцевого населення в сшьськм м1сцевост1, i його прямот i непрямот п1дтримки культурноТ i природноТ спадщини. З еколог1чноТ та соц1ально-культурноТ точки зору, туризм у Норвеги мае дещо негативний вплив, це пояснюеться тим, що деяк1 види туризму спричиняють збтьшення викид1в парникових газ1в, як1 заважають збереженою ц1лей щодо охорони природних територш. Також негативним е масовий приплив турислв в пор1вняно невелик! дтянки (тобто круТзний туризм), влада Норвеги намагаеться змшити ситуац1ю. Одним 1з головних план1в - це зробити до 2050 року вуглецево-нейтральну краТну, щоб зберегти природн1 територ1Т [7].
У бтьшосп район1в краТни туризм оргашзований в зг1дно з моделлю, що складаеться з рег1ональних рад по туризму та управлшських оргашзацш що розташован1 в р1зних дистинац1ях. Головним завданням для рег1ональних рад е дослщження рег1ону i управлшня туризмом в його межах, а також просування району, в той час управл1нськ1 оргашзаци мають працювати на як на нацюнальному р1вн1, так i на м1жнародному, збтьшуючи масив корисноТ та ц1кавоТ шформаци про туристичн1 ресурси та забезпечуючи рекламу. Регюнальш ради орган1зован1 як компани з обмеженою в1дпов1дальн1стю, акци яких перебувають у власност1 округу та представник1в 1ндустр1Т туризму .
Ще одн1ею з проблем е те, що важко утримати туриспв, тому що дуже складно запропонувати ушкальш тур-продукти, як1 б дозволили конкурувати на св1тових ринках. У цьому вщношенш дуже важливий приклад дайвшг-центру "Полярний круг" в Лоухскому райош. Можлив1сть розвивати мережу таких дайв1нг-центр1в на узбережж1 Норвег1Т i зв'язати Тх в едину мережу з Карельськими - ушкальний шанс для виходу единими з такою пропозиц1ею на св1товий туристський ринок. Норвезьк1 партнери дуже охоче взялися за реал1зац1ю ц1еТ 1деТ. На сьогодшшнш день затверджено багато стратегш та план1в, як1 мають змшити стан туризму в краМ Донайбтьшглобальнихвщносяться: «Destination Norway»,«National strategy for the tourism industry», «Sustainable Destination Norway 2025», «Sustainable travel and tourism 2015». Саме ц1 стратеги мають принести позитивы змши i збтьшити туристичний
Проблеми та перспективи розвитку туризму в кра'1'ш
потк до краТни. Кожний з плашв мае своТ особливi методи впливу. «Destination Norway. National strategy for the touris mindustry». Головы ц^ ^еТ' програми: забезпечення рентабельнoстi туристичних пщприемств, пoпуляризацiя сiльських регioнiв, шляхом залучення жителiв до туристичноТ сфери дiяльнoстi та перетворення НoрвегiТ на стшку туристичну дистинацiю. «Sustainable Destination Norway 2025» - програма буде здшснюватися пщ керiвництвoм Захiднo-Нoрвезькoгo науково-дослщного iнституту Fjordane University College та через нещодавно створений Центр Сталого Туризму i Геотуризму. Також буде використовуватися мiжнарoдна наукова мережа з питань сталого туризму[8]. «Sustainable travel and tourism 2015». Дана програма, як i вс ^i буде спрямовувати вс своТ' сили на збтьшення та закрiплення туристичних потош до Норвеги. Розвиток шфраструктури та вкладання нових капiталiв у розвиток нових центрiв, вузлiв. Проект буде представляти вщповщш матерiали у виглядi дебатiв в планi того, що повинно бути основною стратеги для подальшого розвитку шдустри туризму в Норвеги.
Для реалiзацiТ стратеги будуть пщключеш такi oрганiзацiТ: Вщповщш користувальницьк групи норвезького уряду, «Innovation Norway», Fjord NorgeAS, NHO Reiseliv, Norsk Bygdeturismeoг Gardsmat, Норвезька асо^а^я гoстиннoстi, Мiнiстерствo тoргiвлi i Промисловост , норвезький Фонд сталого виробництва та споживання, Мшютерство навколишнього середовища, Друзi Землi Норвеги. Дoслiдження будуть впливати на мiжнарoднi мoделi досягнення сталого туризму.
Результати будуть пов'язаш з науковою основою для формування пол^ики щодо розвитку стiйкoгo туризму, в поеднанш з практичними шструментами [7].
Це гoлoвнi стратегiТ' розвитку сталого туризму, крiм них в краТн кожного року затверджуеться окремий план розвитку туризму, який мютить у сoбi завдання на рк.
Висновки
Нoрвегiя мае як i прирoднi, так i культурнi ресурси для розвитку туризму. Завдяки ушкальнш природа клiмату, рельефу в краТш можливий розвиток всiх видiв туризму. Не зважаючи на екoнoмiчнi проблеми в еврош, краТна залишаеться популярною серед туристiв та е важливим постачальником туристичних пoтoкiв. Правильна пол^ика в галузi забезпечуе уникнення негативного впливу туризму на природне середовище, що е основним у подальшому плануванш туристичноТ дiяльнoстi.
Лтература
1. Кузнецов А. Е. История Норвегии. От викингов до наших дней / А. Е Кузнецов. - М.: Издательство «Весь Мир», 2003 г. - 516 с.
2. Оспщев В.1 Фннанси: курс для финансистов: [Навчальний пос1бник] / Вячеслав Оспщев .- К.: Знання, 2008.567 с.
3. Географический энциклопедический словар / [А. Ф. Трёшников, Э. Б. Алаев, Алампиев П. М., и др.]; под ред. А. Ф. Трёшникова. - М.: Советская Энциклопедия, 1988. - 432 с.
4. ОфЩмний сайт Всесв1тньоТ Ради Подорожей та Туризму [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.wttc.org/research/economic-data-search-tool/ (08.12.2013)
5. Офщмний сайт Подорожей в Норвегю [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.visitnorway.com/ru/Media-and-Press/Facts-about-Norway/Tourism-in-Norway/ (08.12.2013)
6. Офщмний сайт СтаристичноТ оргашзацп Норвеги [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ssb.no/reiseliv_en (10.12.2013)
7. Ministry of Trade, Industry and Fisheries. «Destination Norway. National strategy for the tourism industry» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.regjeringen.no/pages/37646196/Lenke_til_strategien-engelsk.pdf (19.04.2013)
8. Centre for Sustainable Tourism and Transport.Sustainable Destination Norway 2025 [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.cstt.nl/projects (19.12.2013)
Аннотация. О. М. Козлик ,Т. I Шпарага Туризм в Королевстве Норвегия. Раскрыты перспективы развития туризма в Норвегии по сравнению с другими скандинавскими странами, исследованы основные показатели современного состояния туристической отрасли в Королевстве. Выявлены основные проблемы влияния туристической отрасли на экономику и экологию страны, указано пути их решения. Ключевые слова: туризм, Норвегия, рекреационные ресурсы, туристические потоки, экологические проблемы, программы.
Abstract. O. Kozlyk, T. Shparaha Tourism in the Kingdom of Norway. Reveals the prospects of tourism development in Norway in comparison with other Scandinavian countries, investigated the main indicators of the current state of the tourism industry in the Kingdom. The basic problem of the tourism industry on the economy and environment of the country, indicated solutions.
Keywords: tourism, Norway, recreational resources, tourist flows, environmental issues, program development.
Поступила в редакцию 03.02.2014 г.
