CC BY
25
УДК 616.329-002:616.891:615.217.34-085:355.11/42 DOI: 10.22141/2308-2097.52.2.2018.132610
Осьодло Г.В.1, Радушинська М.В.1, Гур'янов В.Г.2
1 УкраТнська вйськово-медична академя, м. КиТв, УкраТна
2 Державна наукова установа «Науково-практичний центр профлактичноТ та клнчноТ медицини»
Державного управлння справами, м. КиТв, УкраТна
Комплексна терашя гастроезофагеальноТ рефлюксноТ хвороби у поеднанн з тривожно-депресивними станами в учасниюв антитерористичноТ операцп
For cite: Gastroenterologia. 20l8;52(2J:66-70. doi: 10.22141/2308-2097.52.2.2018.132610
Резюме. Мета. Встановлення частоти i вираженост': тривожно-депресивних розладв в учасникв анти-терористично'1 операцп (АТО), хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) ¡з р1зними ендо-скопчними формами, та оцнювання впливу психокорегуючих препарат1в при )х додатковому призначенш. Матер'али та методи. Для оценки психчного стану 108 в'1йськовослужбовц'1в — учасникв АТО, хворих на ГЕРХ, чолов'иоТ стат у перший день загальноклмнного обстеження використовувалася госптальна шкала тривоги i депресп HADS за градацию визначення тривоги i депресИ. Як психокорегуючi засоби було обрано сульприд i флуоксетин. Результати. У результат¡ досл1дження психоемоц1йн1 розлади мали мсце у 108 (100 %) вйськовослужбовцв — учасникв АТО. Астеноневротичний синдром встановлено у 14 (35 %) хворих. на неерозивну рефлюксну хворобу (НЕРХ) та у 28 (41,2 %) пац1ент1в з ерозивною формою ГЕРХ (ЕРХ), тривожно-депресивний синдром д1агностовано у 26 (65 %) в'1йськовослужбовц1в ¡з НЕРХ та 40 (58,8 %) чоловкв, хворих на ЕРХ. При проведены аналзу не виявлено зв'язку ефективност л¡кування з ендоско-пчною формою ГЕРХ при застосуванн як сульприду (p = 0,87), так ¡ флуоксетину (p = 0,40). Встановлено, що застосування флуоксетину дае можлив 'ють знизити (p = 0,02) ризик недосягнення ефекту: вщ 38,2 % (95% в¡рог¡дний ¡нтервал (В1) 22,3-55,6 %) при лкуванн¡ сульпридом до 9,1 % (95% В11,7-21,6 %) при лку-ванн флуоксетином. Висновки. Комплексне призначення стандартноТ терапИ з корекцею психоемоцйних. проявв дозволяе покращити перебг ГЕРХ, сприяе бльш швидк':й регресИ клнчних проявв. Порвняння кп1шчноТ ефективност додаткового призначення психотропних препаратв показало переваги флуоксетину (вдносний ризик = 0,24 (95% В1 0,07-0,76)) порвняно з суль^ридом.
Ключовi слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба; в'1йськовослужбовц'1; структура; клмчний перебг
Орипнальш досл^ження Original Researches ■ < ■ i ГАСТРОЕНТЕРОЛОПЯ GASTROENTEROLOGY
Патолопя верхшх в1ддшв травного каналу / Pathology of Upper Gastrointestinal Tract
Вступ
Одшею з актуальних проблем гастроентерологи е гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), що пов'язано з Н значною поширенютю, рiзноманiтнiстю кшшчних проявiв, таких як «позастравохщш» скарги, що ускладнюють дiагностику ГЕРХ. Останне спричи-нюе розвиток серйозних ускладнень (кровотеча з еро-зш i виразок, стриктура стравоходу, синдром Барретта) i закшчуеться необхщшстю тривалого медикаментозного лшування.
ГЕРХ tícho пов'язана з шшою, не менш значущою, загальномедичною проблемою тривожно-депресивних розладдв. На думку багатьох дослщниюв, ГЕРХ належить до захворювань стравоходу, в патогенезi якого важливу роль вщграють психогенш чинники. 1снують припущен-ня щодо вегетативно! та гуморально! дизрегуляцй' анти-рефлюксного бар'ера при психоемоцшному стреш, що супроводжуеться збтьшенням чутливосл до шлунково-стравохщних рефлюкшв, порушенням моторики стравоходу i нижнього стравохщного сфшктера [1, 10—12].
© «Гастроентерологи» / «Гастроэнтерология» / «Gastroenterology» («Gastroenterologia»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Осьодло Г.В., УкраТнська вмськово-медична академiя, вул. Мельникова, 24, м. КиТв, 04050, УкраТна; e-mail: [email protected] For correspondence: G. Osyodlo, Ukrainian Military Medical Academy, Melnikova st., 24, Kyiv, 04050, Ukraine; e-mail: [email protected]
Основними факторами, що обтяжують nepe6ir ГЕРХ у вiйськовослужбовцiв — учасниыв антитеро-ристично! операцй' (АТО), е тривалiсть перебування в районi бойових дай, вид ведення бойових дай, при цьо-му зростае частка ерозивно! форми ГЕРХ. Специфiчнi особливост професшно! дiяльностi в умовах збройно-го конфлiкту, до яких вщносяться значнi психоемоцш-нi навантаження, фiзична перевтома, десинхроноз, у поеднаннi з незадовтьними умовами вiйськового по-буту, порушенням режиму й якостi харчування, шыд-ливими звичками, призводять до попршення перебiгу ГЕРХ у дано! категори вiйськовослужбовцiв. Через змь ну сощально-психолопчного середовища вшськово-службовцi шддаються вираженому психоемоцiйному навантаженню, що неминуче змiнюе стан вегетативно! нервово! системи та сприяе розвитку ГЕРХ. Клшчна картина ГЕРХ, яка розвиваеться в умовах бойово! да-яльностi, iстотно вiдрiзняеться вiд звичайно!, проявля-еться бтьш тяжким перебiгом, збiльшенням частоти печи, больового синдрому та дисфаги. Встановлено, що вираженють клiнiчних симптомiв i тривалiсть !х проявiв при ГЕРХ корелюе з тривалютю вщряджень i видом ведення бойових дай [4, 6].
Незважаючи на високу медико-соцiальну значу-щiсть, тривожнi та депресивн розлади вчасно не роз-пiзнаються i внаслiдок цього адекватно не лшуються. Також недостатньо даних про !х частоту серед хворих на ГЕРХ. Залишаються невизначеними аспекти взаемоди ГЕРХ i тривожно-депресивних порушень. Тяжысть ко-рекцй' цих сташв при захворюваннi ГЕРХ пов'язана з тим, що далеко не вш психофармаколопчш препарати можна застосовувати [2, 7, 8].
Мета дослщження — встановити частоту i вираженють тривожно-депресивних розладiв в учасниыв АТО, хворих на ГЕРХ iз рiзними клшшэ-ендоскошч-ними формами, та ощнити вплив психокорегуючих препаратiв при !х додатковому призначеннi, беручи до уваги можливють корегувати психоемоцiйнi розлади.
Матерiали та методи
Для оцiнки психгчного стану 108 вшськовослуж-бовцiв — учасниыв АТО чоловiчо! статi у перший день загальнокшшчного обстеження використовувалась госпiтальна шкала тривоги i депреси HADS за гра-дацiею визначення тривоги (Т) i депресй' (Д): прояви вщсутш — 0—7 бал1в, субклiнiчно вираженi прояви —
8—10 балiв, клiнiчно вираженi прояви — 11 бал1в i вище. Час тестування становив до 10 хвилин. У хворих спостериались типовi «стравохщш» скарги ГЕРХ, а при проведенш фiброезофагогастродуоденоскопi! ви-являли ендоскопiчнi ознаки хвороби. 40 (37 %) хворих iз поверхневим запаленням слизово! оболонки страво-ходу увiйшли до групи НЕРХ, 68 (63 %) хворих з ен-доскопiчно позитивною клшчною формою — до групи ЕРХ. Загальна характеристика пацiентiв наведена в таблиц 1.
Пiсля обстеження пащенти були розподiленi на двi групи. Хворим 1 групи призначено препарат сультрид у дозi 50 мг двiчi на добу протягом 4 тижнiв як дода-ток до стандартного л^вання iнгiбiторами протонно! помпи (1ПП). До ще! групи входили 20 пащентав iз НЕРХ i 35 пащенпв з ЕРХ — усього 55 ошб. До 2 групи увшшло 53 хворих (20 пащентав iз НЕРХ та 33 пащен-та з ЕРХ), яы на додаток до стандартно! терапи 1ПП, пов'язано! з ГЕРХ, отримували флуоксетин у дозуваннi 20 мг двiчi на день впродовж 4 тижшв.
При проведеннi статистичного аналiзу результатiв дослiдження використано авторський пакет MedStat (Лях Ю.6., Гур'янов В.Г., 2003-2010) [3]. Для пред-ставлення ыльысних даних розраховувалося середне значення показника (Х) та його стандартне вщхилення (S). Для представлення яысних ознак розраховувалася частота прояву (абсолютне значення та %). З метою проведення порiвняння кшьысних ознак використано критерш Стьюдента, яысних ознак — критерш хь квадрат (з урахуванням поправки Йейтса) [3]. З метою порiвняння ризику розладiв i скарг використано по-казник вщносного ризику (ВР), наведено його 95% вiро-гiдний iнтервал (95% В1) [3]. Критичний рiвень значу-щостi в усiх випадках а = 0,05.
Результати та обговорення
Пд час дослiдження психоемоцiйнi розлади мали мiсце у 108 (100 %) вшськовослужбовщв — учасниыв АТО. Астеноневротичний синдром встановлено у 14 (35 %) хворих на НЕРХ i у 28 (41,2 %) пащенпв з еро-зивною формою ГЕРХ (ЕРХ), тривожно-депресивний синдром дiагностовано у 26 (65 %) вшськовослужбовщв iз НЕРХ та у 40 (58,8 %) чоловтв з ЕРХ (табл. 1, 2).
Зпдно з таблицею 2, психiчнi розлади у пащенпв — учасниыв АТО з рiзними формами ГЕРХ практично збтаються (p = 0,53). Але бшьш детальне
Таблиця 1 — Загальна характеристика пащентв
Показник Х ± S р
НЕРХ (n = 40) ЕРХ (n = 68)
Bík, роки 28,92 ± 3,80 30,40 ± 6,26 0,70
Таблиця 2 — Прояви психоемоцйних розладв у вшськовослужбовщв — учасниюв АТО
Синдром НЕРХ (n = 40) ЕРХ (n = 68) p
Астеноневротичний 14 (35 %) 28 (41,2 %) 0,53
Тривожно-депресивний 26 (65 %) 40 (58,8 %)
опитування за конкретними скаргами показало, що пащенти з ЕРХ бтьш уразливi. Так, скарги на збуд-ливiсть, дратiвливiсть, стомлюванiсть, безсоння у па-цiентiв з ЕРХ i НЕРХ зустрiчалися практично з одна-ковою (р > 0,05) частотою (табл. 3). Але так скарги, як загальна слабкiсть (ВР = 2,20 (95% В1 1,23-3,94)), зниження працездатност (ВР = 2,00 (95% В1 1,33— 3,03)), пригшченють (ВР = 2,89 (95% В1 1,79—4,69)), частiше (р < 0,05) хвилювали пацiентiв з ЕРХ. О^м того, в попереднiх дослiдженнях [4, 6, 9, 11, 12] було зазначено, що пригшчений психiчний стан пащенпв ускладнюе 1х лiкування.
Вщповщно до таблицi 4, тривога, яку дiагностували за шкалою HADS, з однаковою частотою (р = 0,96) зу-стрiчалась при рiзних формах ГЕРХ: у 21 (52,5 %) пащ-ента з НЕРХ проти 36 (53 %) пащентав з ЕРХ. Депресив-ний стан у пащенпв з ерозивною формою ГЕРХ було дiагностовано у 17 (25 %) випадках проти 5 (12,5 %) з НЕРХ (р = 0,14). У 10 (14,7 %) вшськовослужбовщв з ЕРХ встановлено поеднання тривоги i депреси.
При повторному обстеженш пащентав через 14 дшв спостериалась позитивна динамiка у лшуванш обох
груп дослiдження, хворi зазначали покращення загаль-ного самопочуття, вщновлення працездатностi, змен-шення частоти скарг на збудливють, дратiвливiсть, стомлюванiсть, пригшченють, безсоння. Пащенти 1 групи вiдмiчали перiодичну появу жахiтливих снови-дшь (12 хворих), зрiдка головний бть (3 хворих), на-ростання загально'1 слабкостi ввечерi (7 хворих).
Шд впливом проведеного лiкування вiдбувалося зменшення клiнiчних проявiв основного захворюван-ня: печи, регурптаци, ретростернального болю, одино-фаги.
Через 4 тижнi було проведено повторне тестування за шкалою HADS групи з 66 хворих, у яких проявлялись ознаки тривожно-депресивного синдрому. Вияв-лено, що пащенти мали лише субклiнiчнi прояви тривоги i депреси, наведенi у таблицi 5.
При проведенш аналiзу (табл. 5) не виявлено зв'язку ефективностi лiкування з ендоскотчною формою ГЕРХ при застосуваннi як сультриду (р = 0,87), так i флуоксетину (р = 0,40). Встановлено, що л^вання флуоксетином тд час корекци психгчного стану вшськовослужбовщв при ГЕРХ дае можливють знизити
Таблиця 3 — Загальна характеристика психоемоцйних скарг у пащент'в iз р'зними формами ГЕРХ
Скарга НЕРХ (n = 40) ЕРХ (n = 68) Показник ВР (95% В1) Р
Загальна слабкють 10 (25 %) 33 (48,5 %) 2,2 (1,23 — 3,94) 0,008
Дралвливють 29 (72,5 %) 47 (69 %) 0,95 (0,74-1,22) 0,71
Тривожнють 30 (75 %) 39 (57 %) 0,76 (0,58-1,00) 0,053
Безсоння 8 (20 %) 15 (22,5 %) 1,10 (0,51-2,37) 0,80
Збудливють 27 (67,5 %) 46 (68 %) 1,00 (0,76-1,31) 0,99
Стомлюванють 28 (70 %) 47 (69 %) 0,99 (0,76-1,28) 0,92
Зниження працездатност 15 (37,5 %) 51 (75 %) 2,00 (1,31-3,03) 0,001
Головний бть 5 (12,5 %) 19 (27,9 %) 2,24 (0,90-5,52) 0,08
Пригшченють 12 (30 %) 59 (87 %) 2,89 (1,79-4,69) < 0,001
Жахiтливi сновидЫня 13 (32,5 %) 29 (42,6 %) 1,31 (0,78-2,22) 0,31
Таблиця 4 — PiBeHb тривожност та депреси у хворих за шкалою HADS до лкування
Стан патента НЕРХ (n = 40) ЕРХ (n = 68) Р
Тривога 21 (52,5 %) 36 (53 %) 0,96
Депреая 5 (12,5 %) 17 (25 %) 0,14
Таблиця 5 — Рiвень тривожност та депреси (субкл'1н1чн1 прояви) у хворих за шкалою HADS
псля лкування
НЕРХ (n = 13) ЕРХ (n = 20) Субклiнiчно вираженi прояви НЕРХ (n = 13) ЕРХ (n = 20) р
1 група (сульшрид) 2 група (флуоксетин) р1 = 0,87 р2 = 0,40 р3 = 0,02
3 (23,1 %) 5 (25 %) Тривога - 2 (10 %)
1 (7,7 %) 3 (15 %) Депреая - 1 (5 %)
9 (69,2 %) 12 (65 %) Без проявiв 13 (100 %) 17 (85 %)
Примтки: пор1внювались ризики розвитку тривоги (або депреси); p1 — вiрогiднiсть вiдмiнностей mim НЕРХ та ЕРХ у 1 груш; p2 — в1ропдн1сть вщмшностей mim НЕРХ та ЕРХ у 2 груш; p3 — в1ропдн1сть вщмшностей (ЕРХ + НЕРХ) м1ж 1 та 2 групами.
(p = 0,02) ризик недосягнення ефекту: вщ 38,2 % (95% В1 22,3—55,6 %) при лшуванш сульпiридом до 9,1 % (95% В1 1,7—21,6 %) при лшуванш флуоксетином, ВР = 0,24 (95% В1 0,07—0,76) порiвняно з сультридом.
Висновки
При використаннi шкали HADS вдалося встановити наявнiсть тривожно-депресивних розладiв у бiльшостi пацieнтiв i3 рiзними ендоскопiчними формами ГЕРХ.
Встановлено, що тяжысть депресивних i тривож-них порушень взаемопов'язана з рiвнем особистюно! тривожностi пацieнта та залежить вщ вираженостi ен-доскопiчних змiн у стравоходь Виявлено негативний вплив тривожних i депресивних порушень на переб^ ГЕРХ, про що свiдчить велика кшьысть психоемоцш-них скарг у пащентав.
При лiкуваннi хворих на ГЕРХ, асоцшовану з пору-шеннями психолопчного статусу певно! спрямованос-ri, поряд iз кислотошпбувальною терапieю необидно включати до складу лшувального комплексу психо-фармакотерапевтичнi лiкарськi засоби, яы тдвищу-ють ефективнiсть лiкування.
Комплексне призначення стандартно! терапи з ко-рекцieю психоемоцiйних проявiв дозволяе покращити перебiг ГЕРХ, сприяе бiльш швидкш регресй' клiнiчних проявiв основного захворювання: печй', регургiтацi!, ретростернального болю, одинофаги.
Порiвняння клiнiчно! ефективностi додаткового призначення психотропних препаратiв показало переваги флуоксетину — ВР = 0,24 (95% В1 0,07-0,76) — проти сульшриду.
Конфл^ iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту штерешв при пiдготовцi дано! статтi.
References
1. Zygalo EV, Demeshkina LV, Starykova LM, et al. Features of psychosomatic disorders depending on the .state of autonomic homeostasis in patients with gastroesophageal reflux disease. Aktual'ni pytannja medychnoi' nauky ta praktyky: zbirnyk naukovyh prac' Zaporiz'koi' medychnoi' akakdemii' pisljadyplomnoi' osvity MOZ Ukrai'ny. 2015;82(1.2):207-210. (in Ukrainian).
2. Kosinskaya SV Objectification of anxiety and depressive disorders and substantiation of their correction in gastroenterological patients. Gastroenterologia. 2013;(50):13-17. (in Ukrainian).
3. Liakh IuE, Gur'ianov VG, Khomenko VN, Panchenko OA. Os-novy komp'iuternoi biostatistiki: analiz informatsii v biologii, medit-
sine i farmatsii statisticheskim paketom Medstat [Fundamentals of computer biostatistics: analysis of information in biology, medicine and pharmacy by .statistical package Medstat]. Donetsk: Papakitsa EK; 2006. 214 p. (in Russian).
4. Mosiichuk LM, Demeshkina LV, Kushnirenko IV, Zavialova IYu. Psychological dysadaptation in patients with gastroesophageal reflux disease: review and own researches. Gastroenterologia. 2014;(54):23-29. doi: 10.22141/2308-2097.4.54.2014.82000. (in Ukrainian).
5. Os'odlo GV Kalashnikov MA, Radushyns'ka MV. Possibilities of rapid assessment of the mental state ofpatients with gastroenterological profile using the hospital scale of anxiety and depression (HADS). In: Proceeding of the International Congress on Man and Drugs. 2015 September 10-11; Kyiv, Ukraine. Kyiv; 2015. 43-44 pp. (in Ukrainian).
6. Radushyns'ka MV. Interrelation of gastroesophageal reflux disease and anxious-depressive states among participants in antiterrorist operation. Problemy vijs'kovoi' ohorony zdorov'ja : zbirnyk naukovyh prac' Ukrai'ns'koi' vijs'kovo-medychnoi' akademii' Ministerstva oborony Ukrai'ny. 2016;45(1):240-243. (in Ukrainian).
7. Stepanov JuM, Mosijchuk LM, Demeshkina LV. Likuvannja pacijentiv z gastroezofageal'noju refljuksnoju hvoroboju ta hronich-nym gastrytom z urahuvannjam psyhoemocijnyh rozladiv: metodych-ni rekomendacii' [Treatment of patients with gastroesophageal reflux disease and chronic gastritis with regard to psychoemotional disorders: methodological recommendations]. Dnipro, 2017. 8-23 pp. (in Ukrainian).
8. Syropjatov OG , Dzeruzhinskaja NA. Tehniki psihoterapii pri posttravmaticheskih stressovyh rasstrojstvah: prakticheskoe posobie [Techniques of psychotherapy for post-traumatic stress disorders: a practical guide]. Odessa; 2015. 278 p. (in Russian).
9. Syropjatov OG , Dzeruzhinskaja NA. Klinicheskaja fenom-enologija psihosomatiki: posobie dlja vrachej i psihologov [Clinical phenomenology of psychosomatics: a manual for doctors and psychologists]. Kyiv: Poligraf pljus; 2016. 96p. (in Russian).
10. Cimmerman JaS. Depressive syndrome in gastroenterology. In: Cimmerman JaS. Gastrojenterologija: rukovodstvo [Gastroenter-ology: a guide]. Moscow: GEOTAR-Media; 2012. p. (in Russian).
11. Kim JY, Kim N, Seo PJ, et al. Association of sleep dysfunction and emotional status with gastroesophageal reflux disease in Korea. J Neurogastroenterol Motil. 2013 Jul;19(3):344-54. doi: 10.5056/ jnm.2013.19.3.344.
12. Chou PH, Lin CC, Lin CH, et al. Prevalence of gastroesophageal reflux disease in major depressive disorder: a population-based study. Psychosomatics. 2014 Mar-Apr;55(2):155-62. doi: 10.1016/j. psym.2013.06.003.
OTpuMaHO 23.03.2018 ■
Оседло Г.В.1, Радушинская М.В.1, Гурьянов В.Г.2
1 Украинская военно-медицинская академия, г. Киев, Украина
2 Государственное научное учреждение «Научно-практический центр профилактической и клинической медицины» Государственного управления делами, г. Киев, Украина
Комплексная терапия гастроэзофагеальной рефлюксной болезни в сочетании с тревожно-депрессивными состояниями у участников антитеррористической операции
Резюме. Цель. Установление частоты и выраженности тревожно-депрессивных расстройств у участников антитеррористической операции (АТО), больных ГЭРБ c разными клинико-эндоскопическими формами, и оценка влияния психокоррегирующих препаратов при их дополнительном назначении. Материалы и методы. Для оценки психического состояния 108 военнослужащих — участников АТО мужского пола в первый день общеклинического обследования использовалась госпитальная шкала тревоги и депрессии HADS по градации определения тревоги и депрессии. В качестве психокоррегирующих средств были выбраны сульпирид и флуоксетин. Результаты. Во время исследования психоэмоциональные расстройства имели место у 108 (100 %) военнослужащих — участников АТО. Астеноневротический синдром установлен у 14 (35 %) больных неэрозивной рефлюксной болезнью (НЭРБ) и у 28 (41,2 %) пациентов с эрозивной формой ГЭРБ (ЭРБ), тревожно-депрессивный синдром диагностирован у 26 (65 %)
военнослужащих с НЭРБ и у 40 (58,8 %) больных ЭРБ. При проведении анализа не выявлена связь эффективности лечения с эндоскопической формой ГЭРБ при использовании как сульпирида (р = 0,87), так и флуоксетина (р = 0,40). Установлено, что использование флуоксетина позволяет снизить (р = 0,02) риск недостижения эффекта: с 38,2 % (95% доверительный интервал (ДИ) 22,3—55,6 %) при лечении сульпиридом до 9,1 % (95% ДИ 1,7—21,6 %) при лечении флуоксетином. Выводы. Комплексное назначение стандартной терапии с коррекцией психоэмоциональных проявлений позволяет улучшить течение ГЭРБ, способствует более быстрой регрессии клинических проявлений. Сравнение клинической эффективности дополнительного назначения психотропных препаратов показало преимущества флуоксетина (относительный риск = 0,24 (95% ДИ 0,07—0,76)) по сравнению с сульпиридом. Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь; военнослужащие; структура; клиническое течение
G.V. Osyodlo1, M.V. Radushynska1, V.G. Gurianov2
1 Ukrainian Military Medical Academy, Kyiv, Ukraine
2 State Scientific Institution "Scientific and Practical Center of Preventive and Clinical Medicine" of the Agency of State Affairs, Kyiv, Ukraine
Comprehensive therapy of gastroesophageal reflux disease combined with anxiety-depressive states in antiterrorist operation participants
Abstract. Background. The purpose was to establish the incidence and severity of anxiety-depressive disorders in antiterrorist operation (ATO) participants with different clinical endoscopic forms of gastroesophageal reflux disease (GERD) and to evaluate the effect of psychocorrecting drugs in their additional prescription. Materials and methods. To evaluate mental state of 108 militaries, male participants of АТО, on the first day of the general clinical examination, the Hospital Anxiety and Depression Scale was used for grading anxiety and depression. As a psychocorrecting agent, sul-piride and fluoxetine were chosen. Results. Psychoemotional disorders were detected in 108 (100 %) militaries, АТО participants. The asthenoneurotic syndrome was diagnosed in 14 (35 %) patients with non-erosive reflux disease and in 28 (41.2 %) — with erosive form of GERD, anxiety-depressive syndrome was diagnosed in 26 (65 %) servicemen with non-erosive reflux disease and 40 (58.8 %)
patients with erosive GERD. The analysis did not reveal a correlation between treatment efficacy in patients with GERD when using both sulpiride (p = 0.87) and fluoxetine (p = 0.40). It has been found that the use of fluoxetine reduces (p = 0.02) the risk of not achieving the effect: from 38.2 % (95% confidence interval (CI) 22.3-55.6 %) in the treatment with sulpiride to 9.1 % (95% CI 1.7-21.6 %) when using fluoxetine. Conclusions. Comprehensive standard therapy with correction of psychoemotional manifestations allows improving the treatment of GERD, contributes to a more rapid regression of clinical manifestations. Comparison of the clinical efficacy of the additional use of psychotropic drugs showed the advantages of fluoxetine (risk ratio = 0.24 (95% CI 0.07-0.76)) compared with sulpiride.
Keywords: gastroesophageal reflux disease; militaries; structure; clinical course
