CC BY
103
УДК 616.858-009: 616.89-008
СТАРОВОЙТОВА Г.О., ГОРЕВА Г.В., СЛОБОД1Н Т.М., ГОЛОВЧЕНКО Ю.1. Черкаська обласна л/карня Черкасько! обласно! ради
Нац/ональна медична академ1я п/слядипломно! осв'ти im. П.Л. Шупика, кафедра невролог/! № 1, м. Ки!в
ОСОБЛИВОСЛ ЕМОЦМНИХ ПОРУШЕНЬ ПРИ ХВОРОБ1 ПАРЮНСОНА
Резюме. До^дження присвячене вивченню емоцшних порушень при хворобi Паркнсона, ¡хзв'язку з ншими проявами хвороби та особистюнимирисами хворих на хворобу Паркнсона. Висока поширешсть депресивних i тривожнихрозладiву хворих на хворобу Парктсона, ¡хзв'язок з прогресуванням порушень повсякденно'1 активностi, з прогресуванням таких моторних розладiв, як гiпокiнезiя та постуральна нестшксть, а також наявшстю таких немоторних проявiв хвороби, як порушення нюху, сну, синдром неспокшних тг; зменшення потужностi кореляцшних зв'язтв мiж депреаею та тривогою, депреаею та деякими особистсними показниками, зокрема униканням шкоди, дозволяють зробити висновок про бiологiчнi та психогенш основи емоцшнихрозладiв при хворобi Паркшсона. Ключовг слова: хвороба Паркнсона, депреая, тривога, особистсн риси.
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ МАТЕР1АЛИ КОНФЕРЕНЦП /PROCEEDINGS OF THE CONFERENCE/
Актуальшсть проблеми
Роль депреси та тривожносл у виникненш хвороби Паркшсона (ХП) е предметом тривалих дискусш. Так, юнукш даш вказують, що депресш сл1д розглядати не як фактор ризику, а як продромальний стан ХП, осюльки зв'язок Mix: проявами депреси та наступним розвитком хвороби Паркшсона простежуеться в штерват 2—5 ро-ыв, однак стае практично вщсутшм, якщо розглядати штервал бтьше шж 5 роив [19]. Залишаеться вщкритим питання щодо особливостей феноменологи депреси та тривоги у хворих на ХП, природи емоцшних порушень при ХП — чи вони мають суто бюлопчну природу, чи е вщповщдю на швалщизуюче захворювання, чи мають ге-терогенну природу. Залишаеться пщ питанням наявнiсть так званого «психолопчного портрету» хворого на ХП та його зв'язок iз ризиком розвитку емоцшних порушень.
Мета дослщження — вивчити особливосп емоцiйних розладiв при хворобi Паркiнсона, !х зв'язок iз мото-рними, немоторними та особистюними рисами хворих.
Матерiали та методи дослщження
Для клiнiко-психологiчного дослщження в обласному центрi екстрапiрамiдних захворювань на базi невролопч-ного вщдтення комунального закладу «Черкаська обласна лiкарня Черкасько! обласно! ради» проведено вiдбiр 135 хворих на ХП згщно з клЫчними дагностичними кри-терiями банку мозку Британського товариства хвороби Паркшсона (UK Parkinson's Disease society brain bank
clinical diagnostic criteria). Критерiями виключення були ознаки вторинного та атипового парюнсошзму, прийом нейролептикiв пщ час дослiдження або в анамнез^ пере-несенi оперативнi втручання на головному мозку, прийом наркотичних речовин в анамнез^ некомпенсоваш ендо-кринолопчш захворювання, тяжи метаболiчнi порушення, вщмова вiд пiдписання iнформованоi згоди пащентом.
Середнiй вiк хворих на ХП становив 62,1 ± 10,9 року. Щодо гендерного розподлу, спостерiгалось переважання жшочо! статi як в основнш, так i в контрольнiй груш. Так, до основно! групи увшшли 71 жiнка (52,6 %) та 64 чоло-вiки (47,4 %), а до контрольно! — 46 жшок (77,9 %) та 13 чоловшв (22,1 %). Оцшка рухових порушень проводилася за Унiфiкованою шкалою оцшки хвороби Паркiнсона (UPDRS, 2008).
З метою установлення психолопчного портрета та стану хворого застосовували ряд опитувальниюв: шкалу депреси Бека (BDI) [1], шкалу тривоги Бека (BAI) [2] та опитувальник для визначення темпераменту та характеру (The Temperament and Character Inventory — TCI) за C.R. Cloninger [3].
Адреса для листування з авторами:
Старовойтова Г.О. E-mail: doktorstar@ukr.net
© Старовойтова Г.О., Горева Г.В., Слободан Т.М.,
Головченко Ю.1., 2015 © «Мiжнародний невролопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
fiNJj
1Чатер1алм конференип /Proceedings of the Conference/
Таблиця 1. Pîbhî депресй та тривоги в пац1ент1в iз хворобою Парюнсона
^^^^^^ Шкала BAI Шкала BDI ^^^^^^^ 0-5 балiв, нормальний piBeHb тривоги 6-8 балiв, легка тривога 9-18 балiв, середшй CTyniHb тривоги 19-63 бали, високий CTyniHb тривоги
0-9 балiв, вiдсутнiсть депресивних симптомiв 6 (4,4 %) 11 (8,2 %) 6 (4,4 %) 0
10-15 батв, легка депресiя 0 0 38 (28,2 %) 0
16-19 балiв, noMipHa депресiя 0 0 13 (9,6 %) 4 (3,0 %)
20-29 бaлiв, депpесiя середньо'| тяжкoстi 0 0 0 42 (31,1 %)
30-63 бали, тяжка депреая 0 0 0 15 (11,1 %)
Результати та Тх обговорення
Згiдно i3 шкалою BDI piBeHb депресй' пацieнтiв ко-ливався вiд 2 до 45 балiв i3 середнiм значенням 18,2 ± ± 9,0 бала. PiBeHb тривоги становив вiд 4 до 56 балiв i3 се-редшм значенням 22,3 ± 12,5 бала. У 23 (17,0 %) пащен-тав зафiксовано вiдсугнiсть депресивних симптомiв, тодi як 38 (28,2 %) хворих мали субдeпрeсiю, 17 (12,6 %) — по-мiрну депресш, 42 (31,1 %) страждали вщ депресй' серед-ньо'' тяжкостi, а 15 (11,1 %) мали тяжку депресш. Таким чином, клшчно значимi прояви депресй' спостершали в 74 (54,8 %) ошб i3 хворобою Парюнсона, що перевищуе сeрeднiй рiвeнь депресивно'' коморбiдностi при хворобi Парюнсона, який у розвинутих кранах становить близь-ко 35 % [4]. При пeрeвiрцi нульово! гiпотeзи про те, що частка пащентав iз дeпрeсieю в основнiй групi становить 35 %, шляхом обчислення критерш хьквадрат отримано р = 0,0015, тобто вщмшшсть мiж поширeнiстю депресй' у вггчизняних та закордонних пащенпв е статистично значимою. Серед причин такого феномена можна ви-дтити значний психосоцiальний стрес, пов'язаний iз полiтичною та eкономiчною ситуацieю в Укра'ш. 1ншою пiдставою може бути прший контроль над захворюван-ням внаслщок недостатньо! кушвельно! спроможностi значно'' частки населення для придбання необхщних мeдикамeнтiв та вiдсутностi мeханiзму рeiмбурсацil лiкарських засобiв для дано'1 категори хворих (адже ю-нуе чп-кий взаемозв'язок мiж яюстю життя пащентав та розвитком депресй' [4]). Такий висновок також тд-тверджуеться вщсутнютю значимих вiдмiнностeй рiвня депресй' в пащенпв iз хворобою Паркiнсона вщ контрольно'' групи, представлено'' шшими нeврологiчними хворими. Так, оцiнка за шкалою BDI у контрольны груш становила 17,1 ± 8,6 бала. Статистичну значимють вiдмiнностi мiж основною та контрольною групами ви-значали за допомогою диспeрсiйного аналiзу лшшних рeгрeсiйних моделей, що включали стать як постшну коварiату. Значна юльюсть пацieнтiв iз хворобою Парюнсона характеризувалася пiдвищeною тривожнiстю iз середшм значенням 22,3 ± 12,5 бала. Так, нормальний рiвeнь спостeрiгали лише в 6 (4,4 %) пащентав, тодi як в 11 (8,2 %) був легкий рiвeнь тривоги, у 57 (42,2 %) — середнш рiвeнь i в 61 (45,2 %) — високий рiвeнь. Якщо прийняти границю мiж наявнютю та вiдсутнiстю роз-ладiв тривожност на рiвнi 12/13, як рекомендовано
дослщженням i3 валiдацiï шкал тривожност в пацieнтiв i3 хворобою Парюнсона [5], частка пащенпв i3 клшчно значимими тривожними розладами становила 71,1 % (96 ошб). Ця частка теж ютотно перевищуе данi шших до-слiджень, зокрема 40 % у пащентав i3 США [6], 45 % — i3 Шдерландав [7], р < 0,0001 для обох випадюв (використа-но критерш xi-квадрат). Однак вщмшшсть тривожностi пащентш i3 хворобою Парюнсона вiд контрольно!' групи (середне значення 20,4 ± 12,5) не досягае статистично'1' значимост з р = 0,16 (використано дисперсшний ана-лiз регресiйниx моделей). Таким чином, шдвищений рiвень тривожност пов'язаний не тiльки iз хворобою Парюнсона, а й iз стресовими подiями або етнiчними особливостями. Поеднаний розподт пацieнтiв за ступенями депресй' та тривоги охарактеризовано в табл. 1.
Помггно, що при xворобi Парюнсона юнуе сильна корелящя мiж рiвнями тривоги та депресй', вщповщний кореляцiйний коефiцieнт Пiрсона становить г = 0,58. У робот закордонних науковщв повiдомлено кореля-цш мiж шкалами BDI та BAI у пащентав iз хворобою Парюнсона на ще вищому рiвнi, що становить г = 0,73 [7]. Водночас аналопчна корелящя в дослщжуваних нами пащенпв контрольно!' групи становила г = 0,51, а корелящя для пащенпв псиxiатричного профiлю, за-значена розробником шкали А. Беком, становить 0,48 [2]. Статистична значимють знайдено! вщмшносп в кореляцiйниx коефщентах перевiрялась за допомогою методу Z-трансформацп' Фiшера, отримана р = 0,23, тобто вщмшшсть не е вiрогiдною.
Нами також проводилося дослiдження залежностей рiвнiв тривоги та депресй' вщ демографiчниx особливос-тей пацieнтiв, а також наявност та ступеня моторних порушень. Отриманi результати наведено в табл. 2.
Так, з урахуванням граничного рiвня статистично'1' значимост (р = 0,049), встановлено, що жшки iз хворобою Парк1нсона мають вищi рiвнi тривожностi (середня вщмшшсть перевищуе 4 бали), нiж чоловiки. 3i свого боку, оцiнка депресй' практично не вiдрiзнялась у груп, сформованих за статтю (А = 0,90, р = 0,57). Хоч загалом вщомо, що рiвнi депресй' з вшом зростають, за нашими даними, корелящя як депресй', так i тривожносп з вшом була майже вщсутня (г = 0,11 та г = 0,02 вщповщно). Три-валiсть захворювання не корелювала iз ступенем депресй' (г = 0,07) та слабко корелювала з рiвнем тривожност
MaTepiaëii конференип /Proceedings of the Conference/
liNJI
Таблиця 2. КореляцИ pîbhîb тривоги та депресй iз демограф1чними особливостями та моторними порушеннями в пац1ент1в ¡з хворобою Парюнсона
Фактор впливу PiBeHb депресГГ (шкала BDI) PiBeHb тривожност (шкала BAI)
Статистичний показник р-величина Статистичний показник р-величина
Стать (ж/ч) А = 0,90; CI = -2,2-4,0 0,57 А = 4,26; CI = 0,02-8,5 0,049
BiK r = 0,11; CI= -0,05-0,28 0,18 r = 0,02; CI = -0,15-0,19 0,84
Тривалють захворювання r = 0,07; CI= -0,10-0,23 0,45 r = 0,23; CI = 0,06-0,38 0,0081
Сторона переважання симптомнв (права/тва) А = -1,50; CI = -4,6-1,6 0,34 А = -0,91; CI = -5,2-3,4 0,67
Порушення нюху (так/Hi) А = 4,90; CI = 1,4-8,4 0,0067 А = 7,87; CI = 3,3-12,5 0,0011
Порушення сну (так/нО А = 7,37; CI = 3,8-11,0 9,6 • 10-6 А = 10,41; CI = 5,5-15,3 4,7 • 10-6
Синдром неспоюйних нiг (так/нi) А = 7,09; CI = 3,9-10,3 3,3 • 10-5 А = 8,24; I = 3,8-12,7 4,1 • 10-4
Щоденна активнють (роздiл II UPDRS) r= 0,34; CI = 0,18-0,48 6,7 • 10-5 r = 0,36; CI = 0,20-0,49 2,3 • 10-5
Ригщнють (роздiл Ill UPDRS) r = 0,25; CI = 0,09-0,40 0,0031 r = 0,25; CI = 0,09-0,40 0,0032
Гiпокiнезiя (роздт Ill UPDRS) r = 0,23; CI = 0,06-0,38 0,0083 r = 0,27; CI = 0,11-0,42 0,0015
Тремтливiсть (роздiл Ill UPDRS) r = 0,03; CI = -0,14-0,20 0,75 r = 0,16; CI = -0,01-0,32 0,060
Постуральна нестабiльнiсть (роздiл lll UPDRS) r = 0,31; CI = 0,15-0,46 0,00020 r = 0,34; CI = 0,18-0,48 5,2 • 10-5
Стадiя за Hoehn та Yahr r = 0,28; CI = 0,12-0,43 0,00096 r = 0,34; CI = 0,18-0,48 5,3 • 10-5
(г = 0,23, p = 0,0081). Шдтверджено сильний зв'язок наявност розладiв нюху, сну та синдрому неспокшних Hir i3 вищими рiвнями депресй' та тривоги (yei p < 0,01).
Примггао, що стутнь депресй' та тривоги корелюе бтьш сильно з роздiлом II шкали UPDRS («Щоденна актившсть»), нiж i3 моторними порушеннями (роз-дiл III). Вважаемо, що при хворобi Паркшсона форму-еться певне порочне коло, у якому зменшення здатностi провадити звичну повсякденну дiяльнiсть спричинюе психолопчний дискомфорт, який, 3i свого боку, приводить до подальших побутових труднощiв, яи погiршують психологiчний стан, що поступово виливаеться в роз-виток клiнiчно значимо! депресй' та тривоги, яы, у свою чергу, за умови вщсутносп адекватно! психолопчно! та медикаментозно! корекцй' надалi знижують яисть життя пацiента. Цiкавим е також той факт, що на вщмшу вщ iнших моторних порушень ступiнь тремтливостi не ви-явив значимо! кореляцй' з BDI та BAI (г = 0,03 та г = 0,16 вщповщно).
Шкала TCI визначае чотири базовi спадковi риси темпераменту: пошук новизни, уникання шкоди, за-лежнють вiд винагороди та наполегливють, та три риси характеру: спрямовашсть, кооперативнiсть та само-
Порушення нюху Розлади сну Синдром неспогайних Hir
Невролопчний розлад
Рисунок 1. Зростання депресй та тривожност внаслдок супутнХ немоторних розлад¡в у пац'1ент'1в ¡з хворобою Парюнсона
BÑJj
MaTepiani конференци /Proceedings of the Conference/
трансцендентнють. Виходячи i3 положень психобю-логiчноï теорй' C.R. Cloninger, вiдмiннiсть мiж рисами темпераменту мае у свош основi рiзнi piBrn активностi нейромедiаторiв.
Вiдповiдно до piBfflB перших трьох рис темпераменту (пошук новизни, уникання шкоди та залежшсть вiд винагороди), C.R. Cloninger видшив вiсiм типiв темпераменту, що визначаються комбiнацiею високих або низьких рiвнiв вказаних рис. Розподiл пащенпв i3 хворобою Паркiнсона за типами темпераменту де-монструе значне переважання нав'язливого (38,5 %) та драпвливого (17,8 %) типу порiвняно iз здоровою по-пуляцiею, причому вщмшшсть мiж розподiлами е ста-тистично значимою (р < 0,0001, критерш хьквадрат). З iншого боку, представники акторського та цикло-тимiчного тишв серед хворих на хворобу Паркшсона зустрiчаються вкрай рiдко. Вiдмiннiсть ^зниця бiльше нiж на 5 %) пащенпв основно'1 групи вiд контрольно!' групи проявляеться насамперед збтьшеною часткою нав'язливого (38,5 проти 25,4 %) типу i зменшеним вiдсотком драпвливого (17,8 проти 25,4 %) типу. Од-нак даний висновок не е вiрогiдним (р = 0,55, точний критерш Фшера).
Iснуючi лггературш данi стверджують, що в здо-рових людей пiдвищенi рiвнi депреси асоцiюються з вищими ступенями уникання шкоди, нижчою самоспрямованiстю та кооперативную [8]. Нами проведено визначення кореляцш мiж особистiсними рисами та ступенем депреси' та тривожност вщпо-вщно до шкал BDI та BAI. Кореляцй' рiвнiв депресй' з особиспсними рисами в пацiентiв iз хворобою Паркшсона повторюють патерн здорових ошб, однак iз нижчими абсолютними значеннями коефщенпв. Найбiльша вiдмiннiсть (iз р = 0,029) проявляеться в зменшенш кореляцй' депресй' з униканням шкоди iз r = 0,44 у здорових ошб, r = 0,47 — в шших пацiентiв невролопчного профiлю, r = 0,25 — у пащенпв iз хворобою Паркшсона. Це означае, що нейробюлопчний зв'язок мiж механiзмами депресй' та уникання шкоди частково руйнуеться внаслщок нейродегенеративних та медiаторних змiн у дослщжуваних хворих.
Висновки
У даному дослщженш висока поширенiсть депре-сивних та тривожних розладiв у хворих на хворобу
Паркшсона, ix зв'язок Í3 прогресуванням порушень повсякденно'' активносп, Í3 прогресуванням таких моторних розладiв, як гiпокiнезiя та постуральна нестшшсть, а також наявнiстю таких немоторних проявiв хвороби, як порушення нюху, сну, синдром неспокшних нiг; зменшення потужностi кореляцш-них зв'язкiв мiж депресieю та тривогою, депресieю та деякими особиспсними показниками, зокрема униканням шкоди, дозволяють зробити висновок про бюлопчш та псиxогеннi основи емоцшних розладiв при ХП. Доведена наявшсть певних псиxологiчниx особливостей хворих на ХП, що впливають на розви-ток емоцiйниx порушень.
Список лператури
1. Beck A.T. Psychometric properties of the Beck Depression Inventory: Twenty-five years of evaluation / A.T. Beck, R.A. Steer, M.G. Carbin // Clinical psychology review. — 1988. — Vol. 1. — P. 77-100.
2. An inventory for measuring clinical anxiety: psychometric properties/A.T. Beck, N. Epstein, G. Brown, R.A. Steer//Journal of consulting and clinical psychology. — 1988. — Vol. 56(6). — P. 893-897.
3. Cloninger C.R. Apsychobiologicalmodel of temperament and character/ C.R. Cloninger, D.M. Svrakic, T.R. Przybeck//Archives ofgeneral psychiatry. — 1993. — Vol. 50(12). — P. 975-990.
4. Depression in Parkinson disease — epidemiology, mechanisms and management / D. Aarsland, S. Pählhagen, C.G. Ballard et al. // Nature Reviews Neurology. — 2011. — Vol. 8(1). — P. 35-47.
5. Anxiety rating scales in Parkinson's disease: a validation study of the Hamilton anxiety rating scale, the Beck anxiety inventory, and the hospital anxiety and depression scale / A.F. Leenjens, K. Dujardin, L. Marsh et al. // Movement Disorders. — 2011. — Vol. 26(3). — P. 407-415.
6. Richard I.H. Anxiety and Parkinson's disease / I.H. Richard, R.B. Schiffer, R. Kurlan //The Journal ofneuropsychiatry and clinical neurosciences. — 1995. — Vol. 8(4). — P. 383-392.
7. Anxiety in Parkinson's disease: Symptom dimensions and overlap with depression andautonomicfailure/S. Rutten, I. Ghielen, C. Vriend et al. //Parkinsonism and Related Disorders. — 2014. — http://dx.doi. org/10.1016/j.parkreldis.2014.11.019
8. Cloninger C.R. A unified biosocial theory of personality and its role in the development of anxiety states/ C.R. Cloninger//Psychiatric Developments. — 1986. — Vol. 4(3). — P. 167-166.
Отримано 10.01.15 Ш
СтapoBoémBa Г.А., ropeBa A.B., Cлoбoдин Т.Н., Гoлoвчeнкo Ю.И. Чepкaccкaя oблacтнaя бoльницa Чepкaccкoгo oблacтнoгo coвeтa
Haциoнaльнaя мeдицинcкaя aкaдeмия пocлeдиплoмнoгo oбpaзoвaния им. П.Л. Шупиш, !<aöeäpa нeвpoлoгии № 1, г. KMeB
OCOÁEHHOCM ЭMOЦИOHAЛЬHЫX HAPYШEHИЙ ПРИ БOЛEЗHИ ПAPKИHCOHA
Резюме. Исследование посвящено изучению эмоциональных нарушений при болезни Паркинсона, их связи с другими проявлениями болезни и личностными чертами больных с болезнью Паркинсона. Высокая распространен-
ность депрессивные и тревожные расстройств y больные с болезнью Паркинсона, hx связь с нрогрессированием нарушений повседневной активности, нрогрессированием такт двигательные расстройств, как гипокинезия и постуральная
MaTepiani KOHÔepeHôiï /Proceedings of the Conference/
неустойчивость, а также наличием таких немоторных проявлений болезни, как нарушение обоняния, сна, синдром беспокойных ног; уменьшение силы корреляционных связей между выраженностью тревоги и депрессии, депрессией и некоторыми личностными показателями, в частности из-
_1Ш
беганием наказания, позволяют сделать вывод о биологических и психогенных основах эмоциональных нарушений при болезни Паркинсона.
Ключевые слова: болезнь Паркинсона, депрессия, тревога, личностные черты.
Starovoitova H.O., Horeva H.V., Slobodin T.M., Holovchenko Yu.I. Cherkasy Regional Hospital of Cherkasy Regional Council, Cherkasy
National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk, Department of Neurology № 1, Kyiv, Ukraine
FEATURES OF EMOTIONAL DISORDERS IN PARKINSON'S DISEASE
Summary. The research deals with the study ofemotional disorders in Parkinson's disease, their associations with other manifestations of the disease and personality traits ofpatients with Parkinson's disease. High prevalence of depressive and anxiety disorders in patients with Parkinson's disease, their correlation with progression of impaired activities of daily living, with progression of such motor disorders, as hypokinesia and postural instability, as well as the presence of such non-motor manifestations of the disease, as disorders of smell, sleep,
restless leg syndrome; reduction in the strength of correlation between depression and anxiety, depression and some personal parameters, in particular the harm avoidance, enables to make a conclusion about the biological and psychogenic basis of emotional disorders in Parkinson's disease.
Key words: Parkinson's disease, depression, anxiety, personality traits.
182
MiœHapoâHèé HeâpoëoriMHèé журнал, ISSN 2224-0713
N2 3(73), 2015
