CC BY
10
УДК 65.014.1
КОМПЛЕКСНА ЕКОНОМ1КО-ОРГАН1ЗАЦ1ЙНА МОДЕЛЬ ШДПРИСМСТВ З РОЗРОБКИ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
© 2017 ПОЛЯКОВ М. В., ЛЕЦЕР Ю. О.
УДК 65.014.1
Поляков М. В., Лецер Ю. О. Комплексна економшо-оргашзацшна модель пщприемств з розробки iнформацiйних технологiй
Мета cmammi полягае в побудов/ комплексноi економко-орган/зацшно! модел/ тдприемств з розробки iнформацтних технологш для вибору оптимальноi технологи, виробничого процесу, продукцИчерез коригування або замшу б'внес-модел/ на засадахзбалансованоi системи показниж, шаблону б'внес-моделiта когнтивноiмоделiуправл'тня розвитком 1Т-тдприемства. Виявлено можлив/сть прив'язати б'внесмодель до страте-г/чно!мети, що робить можливим кшьтсну оцнку б'внесмодели Представлено узагальнену когштивну карту тдприемства з розробки 'тформа-цйних технологш, що включае три р/вн/: стратег/чний р/вень, р/вень б'внес-модел/ та р'вень управл'тня розвитком. Розпод'ш показниж на три р/вн/дозволяерозглядати зм'ну способ/в досягнення стратегчних показниж череззм/ну б'внес-модел'1 При цьому показники, якими можеуправ-ляти тдприемство, залишаються незм/нними. Перспективою подальших досл'джень у даному напрямi е пошук показниж для кшьшсного виразу уах р/вн/в комплексноi економко-орган/зацшноi моделi тдприемств з розробки нформащйних технологш та об(рунтування зв'язку м/ж ними. Ключов'! слова: iнформащйнi технолога, 1Т-тдприемство, когнтивна карта, когштивне моделювання, збалансована система показниж, б/знес-модель.
Рис.: 5. Ббл.: 11.
Поляков Максим Валерйович - кандидат економ/чних наук, доцент кафедри м/жнародних економ/чних в'дносин, Нацюнальний ушверситет водного господарства та природокористування (вул. Соборна, 11, Р'вне, 33028, Украна) E-mail: [email protected]
Лецер Юрiй Олександрович - здобувач, кафедра м/жнародних економнних в'дносин, Нацюнальний ушверситет водного господарства та природокористування (вул. Соборна, 11, Р'вне, 33028, Укра/на) E-mail: [email protected]
УДК 65.014.1
Поляков М. В., Лецер Ю. А. Комплексная экономико-организационная модель предприятий по разработке информационных технологий
Цель статьи заключается в построении комплексной экономико-организационной модели предприятий по разработке информационных технологий для выбора оптимальной технологии, производственного процесса, продукции через корректировку или замену бизнес-модели на основе сбалансированной системы показателей, шаблона бизнес-модели и когнитивной модели управления развитием ИТ-предприятия. Выявлена возможность привязать бизнес-модель к стратегической цели, что делает возможным количественную оценку бизнес-модели. Представлена обобщенная когнитивная карта предприятия по разработке информационных технологий, которая включает три уровня: стратегический уровень, уровень бизнес-модели и уровень управления развитием. Распределение показателей на три уровня позволяет рассматривать изменение способов достижения стратегических целей за счёт изменения бизнес-модели. При этом показатели, которыми может управлять предприятие, остаются неизменными. Перспективой дальнейших исследований в данном направлении является поиск показателей для количественного выражения всех уровней комплексной экономико-организационной модели предприятий по разработке информационных технологий и обоснование связи между ними.
Ключевые слова: информационные технологии, ИТ-предприятие, когнитивная карта, когнитивное моделирование, сбалансированная система показателей, бизнес-модель. Рис.: 5. Библ.: 11.
ПоляковМаксимВалерьевич-кандидатэкономическихнаук,доцентка-федры международных экономических отношений, Национальный университет водного хозяйства и природопользования (ул. Соборная, 11, Ровно, 33028, Украина) E-mail: [email protected]
Лецер Юрий Александрович - соискатель, кафедра международных экономических отношений, Национальный университет водного хозяйства и природопользования (ул. Соборная, 11, Ровно, 33028, Украина) E-mail: [email protected]
О
UDC 65.014.1
Polyakov M. V., Letser lu. O. An Integrated Economic-Organizational Model of the Enterprises in the Development of Information Technologies
The article is aimed at building an integrated economic-organizational model of the information technologies developing enterprises in order to choose the best technology, production process, production through adjustment or replacement of the business model on the basis of a balanced scorecard, a ^ business model template, and the cognitive model of the IT enterprise development management. The possibility to bind a business model to a strategic goal has been identified, thus providing for quantifying the business model. The article presents a generalized cognitive map of the information technologies developing enterprise, which includes three levels: strategic level, business model level, and development management level. The distribution of the indicators to three levels allows for the consideration of changing the way in which strategic objectives are achieved by changing the business model. However, the indicators, which can be managed by the enterprise itself, remain unchanged. Prospect for further research in this direction is to find indicators for quantifying all levels of the integrated economic-organizational model of the enterprises in the development of information technologies and to substantiate the relationship between them. Keywords: information technology, IT enterprise, cognitive map, cognitive O modeling, balanced scorecard, business model. ©
Fig.: 5. Bibl.: 11.
Polyakov Maxym V. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of International Economic Relations, National University of Water Management and Natural Resources Use (11 Soborna Str., Rivne, 33028, Ukraine) E-mail: [email protected]
Letser Iurii O. - Applicant, Department of International Economic Relations, National University of Water Management and Natural Resources Use (11 Soborna Str., Rivne, 33028, Ukraine) E-mail: [email protected]
Q_
<
О ш
Hематерiальна природа шформацшних техноло-гiй дозволяе !м швидко поширюватися за до-помогою мережi 1нтернет, тому сучасш 1Т-пiдприемства працюють в умовах постшних змiн: умов на ринку, побажань ^енпв, iнформацiйних технологiй та бiзнес-моделей. Швидкiсть цих змш така, що у сферi iнформацiйних технологш саме 1Т-п1дприемства першими стикаються з областю неведомого, штуиивно або випадково знаходячи окремi ршення [1]. Практична результатившсть цих рiшень тим вище, чим бкьше фа-хшщв 'й використовують. Однак багато хто не посшшае, очiкуючи зростання числа шдтверджень на практицi [2]. 1ншою проблемою в IТ-галузi е неможлившть або трудно-щi юльюсно! оцшки показникш роботи [3]. Усе це усклад-нюе процес прийняття управлшських ршень з вибору оптимально'1 технологи, виробничого процесу, продукци та бiзнес-моделi пiдприемствами з розробки шформацш-них технологiй. Тому актуальним е пошук дiевого шстру-менту для п1двищення ефективностi роботи та швидко'1 адаптаци IТ-пiдприемств до умов, що змшюються.
Питання щодо аналiзу сутностi шформацшних технологш та управлшня процесами '1х розробки розглянутi в роботах як закордонних, так i вггчизня-них авторiв: Б. I. Блума, В. Д. Бойка, Н. В. Борматенка, П. Брукса, Ю. В. Вдовиченка, Р. Гласа, I. В. Дульсько'1, К. М. Зуппо, Н. Карра, Н. М. Лещенка, Т. Мейор, Т. Ш-селла, М. В. Полякова, Х. Верiана, О. М. Сазонець, П. Страссмана, I. Г. Ханша та шших. Результати вивчен-ня наукових i прикладних джерел дозволяють визначи-ти основш особливостi функцiонування пiдприемств з розробки шформацшних технологш: велика швидюсть змш у галузi, неможливiсть або труднощi к1льюсно1 оцiнки показникiв роботи. Також встановлено, що питання пошуку ефективних методiв управлiння процесами адаптаци до умов, що змшюються, з урахуванням зазначених особливостей не дослцжеш повною мiрою.
Метою стати е побудова комплексно'' економко-оргашзацшно! моделi пiдприемств з розробки шформацшних технологш для вибору оптимально'1 технологи, виробничого процесу, продукци через коригування або замшу бiзнес-моделi на засадах збалансовано'1 системи
показникiв, шаблону бiзнес-моделi та когштивно1 моде-лi управлiння розвитком IТ-пiдприемства.
Одним з варiантiв вирiшення проблеми неста-чi к1льюсно1 шформаци про роботу 1Т-шдприемства е використання когнiтивних моделей, що були запро-поновано Р. Аксельродом [4] для аналiзу та прийняття ршень у слабоструктурованих ситуацшх. Методологш когнiтивного моделювання передбачае подання знань експерта у виглядi орiентованого графа. При цьому Ф. С. Робертс зазначав, що «знаковi та зважеш орiенто-ванi графи можна використовувати при розробщ про-стих математичних моделей складних систем i при ана-лiзi результатiв, одержуваних на основi мшмально1 ш-формаци» [5]. Подальше накопичення знань про об'ект шд час моделювання приведе до уточнення параметрiв моделi. Як зазначае Г. В. Горелова, «на початкових етапах в умовах дефщиту шформаци про об'ект, що моделю-еться, для побудови моделi використовуються знаковi та зваженi знаковi графи. Як вихцна iнформацiя використовуються грубi оцiночнi характеристики. На кшце-вш стада модельного експерименту використовуються модифжоваш функцiональнi графи та бкьш точна ви-хiдна iнформацiя, накопичення яко! ведеться адресно за результатами початкових еташв експериментiв» [6]. Осккьки економiчнi показники вимiрюються та цiлi встановлюються з певною перюдичшстю, то доцкьним е розгляд процесу моделювання як iмпульсного процесу за правилами, запропонованими Ф. С. Робертсом [5].
Так, у робот [7] за допомогою когштивного моделювання (рис. 1) дослужено рiзнi сценари роз-витку IТ-пiдприемства з точки зору взаемоди iнтелектуальних активiв та фшансових засобiв для за-безпечення високо1 якостi та конкурентоспроможностi, мiнiмiзацil тривалост виконання проекту та отримання максимального прибутку.
При цьому модель 1Т-шдприемства описуеться такими чинниками [7]:
1. Тривалкть розробки проекту.
2. Витрати на шноваци.
3. Зарплата, преми, бонуси.
Рис. 1. Когнiтивна карта для моделювання сценарпв розвитку 1Т пщприемства [7]
4. Бюджет проекту.
5. Прибуток.
6. Витрати на функцюнування групи менеджерiв.
7. Витрати на маркетинг.
8. Продаж однотипних проекйв.
9. Витрати на проведення переатестаци.
10. Витрати на шдвищення квалiфiкащí.
11. Техшчний контроль.
12. Iнтелектуальнi активи.
13. Яюсть проекту.
14. Конкурентоспроможнiсть.
15. Задоволешсть роботою.
16. Обмiн досвцом, iнформацiйна взаeмодiя.
Проте зазначена когштивна модель (див. рис. 1)
[7] не враховуе мiнливiсть ситуаци в 1Т-сферь коли новостворена технологiя або бiзнес-модель може по-внiстю змшити всю галузь. У такому випадку доцкьно розглянути ситуацiю, коли змшюеться бiзнес-модель, тобто концепцiя заробляння грошей шдприемством. Для цього пропонуеться розширити когнiтивну модель, описану у пращ [7]. Запропонована комплексна економжо-оргашзацшна модель передбачае розподк показникiв шдприемства на три рiвнi (рис. 2): страте-гiчний рiвень, рiвень бiзнес-моделi та рiвень управлiння розвитком. Як джерело шформаци для моделювання на початкових етапах плануеться використовувати резуль-тати опитування експертiв, а згодом - неструктуровану iнформацiю о дшльноси пiдприемства, що за допомо-гою BI-систем (Business Intelligence) та процедур Data Mining буде перетворюватися на метрики та наповню-вати вй рiвнi системи показникiв.
Л
CL С
г
о
CP
^ •
У
- О.
о
СТРАТЕГ1ЧНИИ PIBEHb
<
Метрики
J
PIBEHb Б13НЕС-МОДЕЛ1
V
PIBEHb УПРАВЛ1ННЯ РОЗВИТКОМ
Рис. 2. Три рiвнi комплексно!' економiко-органiзацiйноi моделi
Рiвень бiзнес моделi пояснюе, яким чином шд-приемство заробляе грош1 З iнструментiв опису бiзнес-моделей розглянемо шаблон бiзнес-моделi А. Остер-вальдера [8] та навiгатор бiзнес-процесiв О. Гассмана [9].
Шаблон бiзнес моделi А. Остервальдера - вiзуаль-ний iнструмент, у якому бiзнес-модель описуеться через дев'ять основних буддвельних блокiв, якi показують ло-гку того, як компанiя мае намiр заробити грошi [8]:
1) сегменти споживачiв (СС);
2) цiннiснi пропозици (ЦП);
3) взаемини зi споживачами (ВС);
4) канали збуту (КЗ);
5) потоки доходiв (ПД);
6) ключовi ресурси (КР);
7) ключова дiяльнiсть (КД);
8) ключовi партнери (КП);
9) структура витрат (СВ).
Щ дев'ять блоюв охоплюють чотири основш на-прямки бiзнесу: кментш, пропозицiю, iнфраструктуру та фiнансову життездатшсть.
Згiдно з А. Остервальдером бiзнес-модель схожа
на план для стратеги, яка буде здшснюватися на
основi органiзацiйних структур, процесiв i систем
[8]. Перевагою шдходу А. Остервальдера е простота та наочшсть побудови бiзнес-моделi, проте недолiком -вцсутшсть перевiрки цiлiсностi при побудовi ново! бiзнес-моделi.
Навiгатор бiзнес-процесiв О. Гассмана базуеть-ся на чотирьох блоках: «хто», «що», «як» i «чому», яю пов'язанi мiж собою через цшшсну пропозицiю, ланцю-жок створення вартосп, механiзм вилучення прибутку
[9]. Перевагою шдходу О. Гассмана е приведення бкь-шост бiзнес-моделей до 55 базових шаблонiв. А створення нових бiзнес-моделей розглядаеться переважно як комбшування наявних шаблонiв.
6 певна схожксть мiж пiдходами А. Остервальдера та О. Гассмана (рис. 3), що дае можливкть використову-вати комбшування при обох шдходах.
КП Я1 КД <?- КР ЦП ЩО? ВС X! КЗ СС О?
CB ЧОМУ? ПД
Рис. 3. Взаемозв'язок моделей А. Остервальдера та О. Гассмана
Т. Гаврилова приводить майже аналогiчне до О. Гассмана [9] групування блоюв шаблону бiзнес моделi за допомогою iнтелект-карти [10], проте и групування ближче до збалансовано! системи показниюв Р. Каплана та Д. Нортона [11]. Т. Гаврилова видкяе чотири групи блоюв шаблону бiзнес-моделей [10]:
1) продукти: ключовi види дiяльностi, цiннiсна пропозицiя;
2) клкнти: взаемини з Рентами, канали збуту, сегменти споживачiв;
3) фшанси: структура витрат, потоки доходiв;
4) середовище: ключовi партнери, ключовi ресурси.
Подiбне групування дозволяе прив'язати бiзнес
модель до стратепчних показникiв, що робить можли-вим Н кiлькiсну оцiнку. Проте, на вцмшу вiд групування Т. Гаврилово!, доцкьно блок «Ключовi види дiяльнос-тi» розглядати разом iз блоками «Ключовi ресурси» та «Ключовi партнери», тому що наявнiсть чи вцсутшсть певних ключових ресурсiв визначае, чи буде вцповцна
ключова дшльшсть виконуватися на пiдприeмствi або И передадуть на аутсорсинг до ключових партнерiв.
Таким чином, стратепчний рiвень вiдбиватиме довгостроковi цiлi шдприемства. Показники стратепч-ного рiвня визначатимуться за принципами побудови збалансовано1 системи показникiв Р. Каплана та Д. Нортона [11], проте будуть мати зв'язок ¡з бiзнес-моделлю шдприемства через таю групи показниюв:
1) фтанси (Ф): структура витрат, потоки доходiв;
2) клкнти (К): сегменти споживачiв, взаемини з Рентами, канали збуту;
3) пропозищя (П): щншсна пропозицш;
4) створення вартот (В): ключова дшльшсть, ключовi ресурси та ключовi партнери.
Piвень управлiння розвитком описуе основш чин-
ники (РУР), що впливають на розвиток шдприемства. Стратепчний рiвень та рiвень управлiння розвитком будуються на основi моделi [7]. Рiвень бiзнес-моделi - через опис бiзнес-моделi шдприемства та фор-малiзацiю 11 у виглядi когштивно1 карти.
Загальну структуру комплексно! економжо-орга-шзацшно1 моделi наведено на рис. 4.
3. Показники, якими керують, обираються шдпри-емством. Впливають на показники бiзнес-моделi (показ-ники, що моделюються).
4. 1нформативш показники - проси або агрего-ванi показники, даш за якими можна отримати, проте в управлшш пiдприемством вони не використовуються.
Представивши комплексну економжо-оргашза-цшну модель (див. рис. 5) як систему показниюв, 11 можна використовувати не лише для оцiнки поточного стану та можливостей 1Т-шдприемства, але й шукати можливi напрями змши бiзнес моделi задля досягнення бкьш ефективно'1 роботи пiдприемства та швидшого та повнiшого досягнення довгострокових цкей.
Основнi переваги зазначено'1 системи показниюв: + стратегiчнi цiлi пов'язуються з бiзнес-моделлю 1х досягнення (рiвень досягнення стратепчних цкей пiд впливом обрано'1 бiзнес-моделi); + блоки шаблону бiзнес-моделi пов'язанi мiж собою зв'язками причина наслцок; + досягнення стратепчних цкей та ефективнiсть обрано'1 бiзнес-моделi залежить вiд рiвня управ-лшня розвитком пiдприемства.
"^^КлЮЧОвГ'^Х Структура витрат Потоки доходт Сегменти споживачт
ресурси ФЫанси ^^
Ключова дтльнкть Створення"--^ вартосп,.'"''''^ <Г Кженти Взаемини з ктснтами
Ключов1 Пропозицт ^^ Канали к. збуту
партнери/
Ц|нн1сн1 пропозицп
Керуюч1 показники
Рис. 4. Структура комплексно!' економшо-оргажзацшноТ моделi
На основi аналiзу пiдприемств з розробки ш-формацiйних технологiй було видкено вiсiм базових бiзнес-моделей: 1) консалтинг; 2) розрахунки на замов-лення; 3) аутстаффинг; 4) аутсорсинг; 5) розробка про-грамного забезпечення на замовлення з подальшим супроводом; 6) розробка програмного забезпечення на продаж; 7) розробка та шдтримка власного сервку; 8) розробка власного сервку для послуг, не пов'язаних з 1Т. У результата аналiзу бiзнес-моделей встановлено взаемний вплив показниюв з рiзних блоюв комплексно! економжо-оргашзацшно1 модел^ на основi чого було побудовано узагальнену когнiтивну карту (рис. 5).
Показники когштивно1 карти (див. рис. 5) можна роздкити на чотири категорш
1. Цiльовi показники - використовуються для контролю за досягненням стратепчних цкей, не зале-жать в1д способу 1х досягнення (бшнес-модел^.
2. Показники, що моделюються, - визначаються бiзнес-моделлю. Впливають на цiльовi показники.
ВИСНОВКИ
Таким чином, у той час як збалансована система показниюв використовуеться для контролю досягнення стратепчних цкей, запропонована комплексна еконо-мко-оргашзацшна модель дозволяе порiвнювати й об-Грунтовувати шляхи досягнення цих цкей. Розподк показникiв на три рiвнi дозволяе розглядати змшу спо-собiв досягнення стратегiчних показникш через змiну бiзнес-моделi. При цьому важелi управлiння (показники, якими може управляти шдприемство) можуть залишати-ся незмшними. Подальшою задачею е пошук показниюв для кiлькiсного виразу вах рiвнiв комплексно! економжо-органiзацiйно! моделi п1дприемств з розробки шформа-цшних технологий та обгрунтування зв'язкiв мiж ними. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Поляков М. В. Форми реалiзацií парадигмально! мо-делi iнформацiйного розвитку свггово! економiки: дис. ... канд. екон. наук: 08.00.02. Днтропетровськ, 2013. 200 с.
Рис. 5. Когштивна карта комплексно!' економшо-оргажзацшноТ моделi
2. Ханин И. Г., Поляков М. В., Борматенко Н. В. Системно-семиотическая парадигма для информатики и интеллектуальных технологий // Питання прикладной' математики i математичного моделювання: зб. наук. пр. МжнародноТ нау-ково-практичноТ конференцп (1-19 листопада 2004 р.). Днтро-петровськ: ДНУ, 2006. С. 208-231.
3. Гласс Р. Креативное программирование 2.0/пер. с. англ. СПб.: Символ-Плюс, 2009. 352 с.
4. Axelrod, R. The Structure of Decision: Cognitive Maps of Political Elites. Princeton University Press, 1976. 404 с.
5. Робертс Ф. С. Дискретные математические модели с приложениями к социальным, биологическим и экологическим задачам/пер. с англ. А. М. Раппопорта, С. И. Травкина; под ред. А. И. Теймана. М.: Наука, 1986. 496 с.
6. Горелова Г. В. Когнитивный подход к исследованию условий развития региональной системы. Искусственный интеллект. 2004. № 4. С. 313-320.
7. Исследование сценариев развития IT-компаний на основе принятия решений в режиме импульсных процессов когнитивных карт/В. Д. Романенко, М. В. Поляков, Ю. Л. Миляв-ский, Г. Я. Шевченко, Ю. А. Лецер // I Международный научно-практический форум «Наука и бизнес» (29 июня - 3 июля 2015 г., г. Днепропетровск, Киев, Черновцы). Днепропетровск: Noosphere, 2015. С. 233-237.
8. Остервальдер А., Пинье И. Построение бизнес-моделей: настольная книга стратега и новатора/пер. с англ. 3-е изд. М.: Альпина Паблишер, 2012. 288 с.
9. Гассман О., Франкенбергер К., Шик М. Бизнес-модели: 55 лучших шаблонов/пер. с англ. М.: Альпина Паблишер, 2016. 432 с.
10. Гаврилова Т., Алсуфьев А., Янсон А. Современные нотации бизнес-моделей. Форсайт. 2014. Т. 8. № 2. C. 56-70.
11. Каплан Р. С., Нортон Д. П. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию/пер. с англ. М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2003. 304 с.
REFERENCES
Axelrod, R. The Structure of Decision: Cognitive Maps of Political Elites. Princeton University Press, 1976.
Glass, R. Kreativnoye programmirovaniye 2.0 [Creative programming 2.0]. St. Petersburg: Simvol-Plius, 2009.
Gorelova, G. V. "Kognitivnyy podkhod k issledovaniyu us-loviy razvitiya regionalnoy sistemy" [Cognitive approach to the
study of conditions for the development of the regional system]. Iskusstvennyy intellekt, no. 4 (2004): 313-320.
Gassman, O., Frankenberger, K., and Shik, M. Biznes-modeli: 55 luchshikh shablonov [Business Models: 55 best templates]. Moscow: Alpina Pablisher, 2016.
Gavrilova, T., Alsufyev, A., and Yanson, A. "Sovremennyye notatsii biznes-modeley" [Modern notations of business models]. Forsayt. Vol. 8, no. 2 (2014): 56-70.
Khanin, I. G., Polyakov, M. V., and Bormatenko, N. V."Sistemno-semioticheskaya paradigma dlya informatiki initellektualnykh tekh-nologiy" [System-semiotic paradigm for informatics and intellectual technologies]. Pytannia prykladnoi matematyky i matematychnoho modeliuvannia. Dnipropetrovsk: DNU, 2006. 208-231.
Kaplan, R. S., and Norton, D. P. Sbalansirovannaya sistema pokazateley. Otstrategii k deystviyu [Balanced scorecard. From strategy to action]. Moscow: Olimp-Biznes, 2003.
Ostervalder, A., and Pine, I. Postroyeniye biznes-modeley: nastolnaya kniga stratega i novatora [Building business models: a desk book of a strategist and innovator]. Moscow: Alpina Pablisher, 2012.
Poliakov, M. V. "Formy realizatsii paradyhmalnoi modeli in-formatsiinoho rozvytku svitovoi ekonomiky" [Forms of implementation of the paradigm model of information development of the world economy]: dys.... kand. ekon. nauk:08.00.02, 2013.
Roberts, F. S. Diskretnyye matematicheskiye modeli s prilo-zheniyami k sotsialnym, biologicheskim i ekologicheskim zadacham [Discrete mathematical models with applications to social, biological and ecological problems]. Moscow: Nauka, 1986.
Romanenko, V. D. et al. "Issledovaniye stsenariyev razvitiya IT-kompaniy na osnove prinyatiya resheniy v rezhyme impulsnykh protsessov kognitivnykh kart" [Study of scenarios for the development of IT companies based on decision-making in the impulse processes of cognitive maps]. Nauka i biznes. Dnepropetrovsk: Noosphere, 2015. 233-237.
О
LU
OQ
О ^
О =n X
CL
о
e
<
О
Ш
