CC BY
5ПЕДАГОГ1ЧНА КОМПЕТЕНТН1СТЬ ВИКЛАДАЧА ВНЗ В УМОВАХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНО1 СИСТЕМИ НАВЧАННЯ
О.В.Мазнев,
кандидат фiз.-мат.наук, проректор з навчальноЧроботи,
Донецький нащональний ушверситет,
м.Донецьк, УКРАША
Зроблено акцент на взаемозв'язку педагоггчног компетентностг викладача та його педагог1чног культури, виходячи i3 сучасних тенденций в oceimi.
1нтегращя укршнсько1 освгш i укра1нсько1 eKOHOMiKM в мiжнародну (зокрема, европейську) систему розпод^ працi, залучення украшсько1 освiги до Болонського процесу актуалiзуе поняггя компегенгнiсного пiдходу в освт.
Вченi вважають, що компетент-шсний пiдхiд: дае вiдповiдь на запити виробничо'1 сфери (Т. М. Ковальова); е оновленням змюту освiти у вщповщь на змiни в соцiально-економiчнiй дiйсностi (I. Д. Фрумiн); е радикальним засобом модершзацп (Б. Д. Ельконш); визна-чаеться як "готовшсть спецiалiста вклю-читись у певну дiяльнiсть" (А. М. Аронов); е атрибутом тдготовки до майбут-ньо'' професшно1 дiяльностi (П. Г. Щед-ровицький) тощо.
Усi концепци досить близью мiж собою i об'еднуе ix "гуманiстична педагогика". Враховуючи, що метою навчання в умовах кредитно-модульно'' системи е розвиток особистосп, ii свiдомiсть,
самореалiзацiя, ми визначаемо позицш викладача як позицiю консультанта, який стимулюе та полегшуе самостшну дiяльнiсть студента, контролюе й оцiнюе його досягнення, що е необxiдною умовою кредитно-модульно1 системи навчання. Успix упровадження та функцiонування кредитно-модульно1 системи навчання значною мiрою залежить вiд профе-сорсько-викладацького складу кафедр, факультетiв.
Мета цег cmаmmi полягае в тому, щоб привернути увагу до необхгдноотг змт у cвiдoмocmi викладацького корпусу ВНЗ щодо тдвищення своег прoфеciйнo-педагoгiчнo'г компетентностг в умовах впровадження кредитно-модульног cиcmеми навчання, предетавити деякий напрацьований дocвiд.
Сьогодн завданням педагопчних пращвниюв е реалiзацiя ще1 поеднання спещального дидактичного керiвницгва дiяльнiстю студента з гуманною установкою на визнання щнносп його особистостi.
Зaзнaчимo, щo втpyчaння у
cвiт cтyдeнтa мoжe cгвopити кoнфлiктнi cитyaцГï, якГ ycклaднюють йoгo cтocyнки з виклaдaчeм. ^му в дeякиx випaдкax 6Гльш eфeктивним e oпocepeдкoвaний вплив, cyтнicгь яшк» пoлягae в тoмy, щo пeдaгoг cкepoвye cвoï зycилля нe та cinema, a нa йoгo oтoчeння, у нaшoмy випaдкy нa cтвopeння пeдaгoгiчниx yмoв, 3a якиx угашто зaпpoвaджyeтьcя кpeдитнo-мoдyльнa cиcтeмa. ЗмТнюючи oбcтaвини нaвчaння, виклaдaч змГнюе в ш^бтому нaпpямкy i caмoгo cinema [4, 58].
Ми виxoдимo з того, щo пpoфeciйнa кoмпeтeнтнicть визнaчaeтьcя як cyкyпнicгь знaнь, щo дoзвoляють квaлiфiкoвaнo m#xo-дити дo виpiшeння питaнь пpoфeciйнoï' дiяльнocгi, i яга пoв'язaнa з пpoфeciйними знaннями, зaлeжить ВГД зaгaльниx здiбнoc-тeй виклaдaчa дo пeдaгoгiчнoï' дiяльнocтi.
Зaзнaчимo, щo пoнят1я "пpoфeciйнa кoмпeтeнтнicть пeдaгoгa" в cyчacнiй пcиxoлoгo-пeдaгoгiчнiй лiтepaтypi пoчинae викopиcгoвyвaтиcя дocлiдникaми лишe нaпpикiнцi BO-x - пoчaткy 90-x po^ XX cтолiт1я. З цьoгo мoмeнтy oфiцiйнo визнaeтьcя cyб'eктнicгь пeдaгoгa в ocвiтнix ^o^cax як coцiaльнa нeoбxгднicть, a пoняття пpoфeciйнa кoмпeтeнтнicть пeдaгo-ra a^^TO вxoдить дo нayкoвoгo oбiгy. Виoкpeмлюютьcя двa бaзoвиx пoняття: кoмпeтeнцiя i кoмпeтeнтнicгь: пepшe з ниx "включae cyкyпнicгь взaeмoпoв'язaниx якocгeй ocoбиcгocтi, щo зaдaютьcя пo вiднoшeнню дo товтого кoлa ^сдмс^ i пpoцeciв", a дpyгe cпгввiднocитьcя з "вoлo-дГнням людинoю вiдпoвiднoю кoмпeтeн-цГею, яга включae ocoбиcтicнe cтaвлeння людини дo нeï i пpeдмeтa дiяльнocгi".
Для cгyдeнтiв oцiнкa кoмпeтeнцiй, нa вщмГну вГд eкзaмeнaцiйниx icпитiв, якг opieнтoвaнi нa виявлeння oб'eмy i яшей зacвoeниx знaнь, пpипycкae пpiopитeтнe викopиcгaння oб'eктивниx мстодГв да-гнocтики дiяльнocri (cпocтepeжeння, eкcпepтизa пpoдyктiв пpoфeciйнoï даяль-нocгi, зaxиcг нaвчaльниx пopтфoлio тощo). ïx квaлiфiкaцiйнi xapaктepиcгики пoвиннi мГстити чГткий пepeлiк знaнь i умГнь, щo мaють знaчeння пpи здoбyттi диплoмy,
тодГ як для poбoтодaвця бiльшe знaчeння мaють бaзoвi ^мут^тти, iнфopмaцiйнi кoмпeтeнцiï, a тaкoж - нaявнicгь дocвiдy poбoти i peкoмeндaцiй.
Ми ввaжaeмo, щo cьoгoдeння визнaчae глoбaльнy мету - пiдгoтyвaти втебГчш poзвинyтy ocoбиcтicгь, здaтнy бeзпocepeд-m>o таля зaкгнчeння ВНЗ включитиcя в Dpo^c cycпгльниx i пp0фeciйниx TOpOT-вopeнь. Нaйeфeктивнiший peзyльтaт пpoфeciйнoï тдготовки у вищoмy нaвчaль-нoмy зaклaдi, мaкcимaльнo мoжливий piвeнь дocягнeння пpoфeciйнoï гамте-тeнтнocгi мoжнa oтpимaти лишe зa yмoви oптимaльнoгo бeзпocepeдньoгo включeння мaйбyтньoгo фaxiвця в пoлe дц кoнкpeтниx пpoфeciйниx, coцiaльниx, пcиxoлoгiчниx тa пeдaгoгiчниx мexaнiзмiв вiдбopy i фopмy-вaння cпeцiaлicтa виcoкoï кoмпeтeнтнocтi.
3a тaкиx yмoв для пeдaгoгiв змГню-ютьcя фopми i мстоди opгaнiзaцiï зaнять -нaвчaння мae дГяльнюний xapaктep, aкцeнт poбитьcя нa нaвчaння чepeз пpaктикy, пpoдyктивнy poбoтy cтyдeнтiв у мaлиx гpyпax, пoбyдoвy iндивiдyaльниx нaвчaль-ниx тpaeктopiй, викopиcтaння мiжпpeдмeт-ниx зв'язкГв, poзвиток caмocтiйнocгi учшв i ocoбиcтicнoï вiдпoвiдaльнocгi зa ^ийн^т^я piшeнь. Тoмy змiнитиcя мaють i мexaнiзми пepeдaчi знaнь вГд виклaдaчa дo cтyдeнтa: пpiopитетним CTae вшьний дocтyп дo iнфopмaцiйниx pecypciв, caмoнaвчaння, диcтaнцiйнe тa ciтьoвe нaвчaння. yci цГ фopми нaвчaння cпpямoвaнi та тс, щoб ввссти cтyдeнтa в coцiaльнi i пpoфeciйнi poлi тaким чинoм, щoб нaвчити йoгo бути у^шним.
отжс, нс мoжe зaлишитиcя нeзмiннoю i квaлiфiкaцiя виклaдaчa. Ми ввaжaeмo, щo paзoм Гз квaлiфiкaцieю й кoмпeтeнтнicгю для oцiнки пeдaгoгiчнoï дiяльнocгi дoцiль-нo викopиcтoвyвaти тepмiн "пeдaгoгiчнa кyльтypa". ПГд пeдaгoгiчнoю кyльтypoю в нayкoвiй лiтepaтypi poзyмгють oвoлoдiння пeдaгoгiчнoю cпaдщинoю, щo у дaнy кoнкpeтнy cycпгльнo-icтоpичнy eпoxy e oбoв'язкoвим дo ocмиcлeння й пpaктичнoгo викopиcгaння, тобто являе coбoю пpoфe-ciйнo-кyльтypнy цГннГсть i виcтyпae як етaлoн нaлeжнoгo [2].
Irnepec yneHux go gocnig^eHHa negaroriHHoi Kynbrypu 3HaHHo nigBu^yeTbca b yMOBax KpeguTHo-MogynbHoi CHCTeMH. BoHa po3rnagaerbca aK nacTHHa 3aranb-HonwgcbKoi Kynbrypu, 3MicroM aKoi e cbhobuM negarorinHHH gocBig; aK 3MiHa KynbrypHux enox i negaroriHHux uuBini-3auiM; aK icropia negaroriHHoi HayKH Ta ocBira; aK 3MiHa ocBiTHix napagurM (B. n. AHgpy^eHKo, I. A. 3a3WH, I. A. Konec-HHKoBa, €. H. ffluaHoB Ta iH.).
B. O. CnacrboHiH BBa^ae, ^o "npo^e-ciMHa Kynbrypa negarora e ochobow Moro npo^eciMHoi gianbHocri aK BuKnagana-npegMeTHHKa i aK negarora-BuxoBaTena, aKuM Bonogie gocraTHiM piBHeM 3aranbHux i cne-uianbHux 3HaHb, yMiHb, HaBunoK npo^eciMHoi Kynbrypu, ^o go3Bonaw>Tb caMocriMHo BupimyBaru TBopH 3aBgaHHa ocBira i BuxoBaHHa b cniBpo6iTHuuTBi 3 yHHaMu" [6]. negaroriHHa Kynbrypa Mo^e BHcrynaTH Ha iHgHBigya^bHoMy Ta couianbHoMy piBHi, a negaror Mo^e 6yru HocieM puc negaroriHHoi Kynbrypu BH3, Micra, gep^aBu. npo gocrarHiM piBeHb c^opMoBaHocri npo^eciM-Hoi Kynbrypu negarora cBigHarb: yMiHHa npogyKTHBHo mhc^hth b Me^ax cBoix npo^e-ciMHHx o6oB'a3KiB; caMocriMHo 3go6yBaru 3HaHHa M yMiHHa; aHani3yBaTu gocBig TBopHoi negaroriHHoi gianbHocri; BHpimyBaTH cmya-HjMHi negaroriHHi 3aBgaHHa; cmMynroBam po3BHToK HaBna^bHoi Kynbrypu yHHiB.
TaK, HaMH po3po6neHo MeroguHHi peKo-MeHgauii ^ogo opram3auii caMocriMHoi po-6oth cTygeHTiB 3 HaBHanbHoro npegMeTa b KpegHTHo-Mogy^bHiM cucreMi HaBHaHHa, ^o nponoHyroTb BuK^aganeBi:
a) BpaxoBywHu ui^i HaBHanbHoro npegMeTa (reMu), KoHKpeTusyMTe bumom go 3HaHb, yMiHb i HaBunoK, aK norpi6Ho c^opMyBara y crygemiB y npoueci peani3auii caMocriMHoi HaBnanbHo-ni3HaBanbHoi gianbHocri;
6) BignoBigHo go BuMor opraHi3auii CPC po3po6iTb cucreMy 3aBgaHb pi3Hux piBHiB cKnagHocri 3rigHo 3 Hanepeg Bu3HaHeHuMu piBHHMM 3acBoeHHa;
b) po3po6nawHu cucreMy 3aBgaHb gna caMocriMHoi po6oTu, 3Ba®a&re Ha Heo6xig-Hicrb aKTyani3auii MoruBiB HaBHanbHoi gianbHocri crygeHiiB i TpaHc^opMauii xapaK-
Tepy uux MoruBiB Big ni3HaBanbHoro M HayKoBoro go npo^eciMHoro;
r) npoaHani3yMTe Mo^nuBocTi BuKoHaH-Ha 3aBgaHb B ayguTopHuM Ta no3aaygu-TopHuM Hac, nporHo3yronu Ta o6rpyH-ToByroHu TepMrnu ixHboro onpauwBaHHa cTygeHTaMu.
Ha gyMKy BHeHux (G. B. EoHgapeBcbKoi, B. B. Ky3HeuoBa Ta iH.), negaroriHHa Kynbrypa cKnagaeTbca 3 TaKux HaMicToTHimux xapaктepнcrнк: nparaeHHa BuKnagaHa go TBopHoi gianbHocri, go nocriMHoro BgocKo-HaneHHa; npo$ecioHani3M, KoMnereHTHicTb; mupoKuM cBirornag; go6poзннnнвнM xapaKrep, TOBapucbKicTb; 3axonneHicrb po6ororo; 3gaTHicrb nerKo i npupogHo BxogmM y TBop-huM craH, yMiHHa aHani3yBaTu cBoi eMouiMrn, iHreneKTyanbHi ra BonboBi npouecu; BonogiHHa mobow negaroriHHoro cninKyBaHHa; BonogiHHa opгaнiзaцiмннмн 3gi6HocraMM. Oco6nuBo ue cTocyeTbca KpeguTHo-MogynbHoi cucTeMu.
OpraHi3auia caMocTiMHoi po6oru crygeH-TiB y uiM cucreMi HaBHaHHa Mae 3giMcHW-BaTuca 3 gorpuMaHHaM hu3ku BuMor, a caMe:
1. O6rpyHTyBaHHa Heo6xigHocTi 3aBgaHb 3aranoM M KoHKperHoro 3aBgaHHa 3oKpeMa, ^o BuMarae BuaBneHHa Ta cmMynroBaHHa noзнтнвннx MoruBiB gianbHocri crygeHTiB.
2. BigKpMTocri Ta 3aranbHoi HaoHHocri 3aBgaHb. Yci crygeHTu noBuHHi 3Haru 3Micr 3aBgaHHa, Maru Mo^nuBicrb nopiBHaru BuKoHaHi 3aBgaHHa B ogHiM Ta B pi3Hux rpynax, npoaHani3yBarM npaBunbHicrb ra KopucHicrb BuKoHaHoi po6oTu, BignoBigHicrb nocraBneHux ouiHoK (ageKBaTHicrb ouiHWBaHHa).
3. HagaHHa geranbHux MeroguHHux peKoMeHgauiM ^ogo BuKoHaHHa po6oru (npauwBaTu y cucreMi nocnigoBHocri: 3 Horo nonuHaTu, aK nepeBipuTu cBoi 3HaHHa to^o). 3a oKpeMuMu 3aBgaHHaMu crygeHTu MawTb orpuMaTu naM'aTKu.
4. HagaHHa Mo^nuBocri crygeHTaM bu-KoHyBaTu TBopni po6oru, ^o BignoBigawTb yMoBHo-npo^eciMHoMy piBHW 3acBoeHHa 3HaHb, He o6Me«yroHu ix BuKoHaHHaM craHgapTHux 3aBgaHb.
5. 3giMcHeHHa iHguBigyanbHoro nigxogy go opraHi3auii caMocriMHoi po6oTu. JHguBi-gyanbHi 3aBgaHHa Mo^yrb BuKoHyBaru 3a 6a^aHHaM yci crygeHTu a6o geaKi 3 hux
(твopчo oбдapoвaнi, вимoгливi, з дocвiдoм пpaктичнoï дiяльнocтi, нaвчaння тa po6oth зa кopдoнoм тoщo). Iндивiдyaлгзaцiя caмoc-тГйна po6oth cпpияe caмopeaлiзaцiï студснта, poзкpивaючи в ньoгo тaкi rpaнi ocx^d'ocri, якГ дoпoмaгaютъ пpoфeciйнoмy poзвиткy.
6. Hopмyвaння зaвдaнь для caмocтiйнoï poбoти (визнaчeння витpaт чacy тa тpyдo-мгcткocтi piзниx ïxmx типГв). Цс зaбeзпeчye oптимaльний пopядoк нaвчaльнo-пгзнa-вaльнoï дiяльнocтi cтyдeнтiв: вГд пpocгиx дo cклaдниx фopм poбoти.
7. Мoжливicгь всдсння oблiкy oцiню-вaння викoнaниx зaвдaнь i ixmoi якocтi, щo пoтpeбye cгaндapтизaцiï вимoг дo вмГнь мaйбyтнix cтyдeнтiв тa poзpoблeння шмп-лeкcy пpoфeciйнo opieнтoвaниx зaвдaнь. Для ^.oro ми пpoпoнyeмo тaкi типи зaвдaнь, якГ пepeдбaчaють oтpимaння мaтepiaлiзoвaнoгo peзyльтaтy (пpoдyктy). ПГд чac ixmoro викoнaння фopмyютьcя тaкoж ocoбиcтicнi p^M cтyдeнтa.
B. Пiдтpимaння пocтiйнoгo звopoтнoгo зв'язку зГ cтyдeнтaми в Dpo^ci здiйcнeння caмocтiйнoï poбoти, щo e фaктopoм eфeктивнocтi нaвчaльнoгo cepeдoвищa.
G. H. Шня^в, вiдзнaчaв, щo "кyльтypa як цiлicнicть, як гapмoнiя зшння, твopчoï да, пoчyттiв i cпглкyвaння пoвиннa cтaти cклaдoвoю пpoфeciйнoï вчи-
тсля" [9]. Haйвaжливiшими cиcгeмoyтвo-pюювaльними eлeмeнтaми пeдaгoгiчнoï кyльтypи, ш нaшy думку, e: кyльтypa пeдaгoгiчнoгo пpoeктyвaння; cвiтoгляднa кyльтypa; кyльтypa пeдaгoгiчнo opieнтoвa-нoгo миcлeння; кyльтypa пoчyттiв; куль-xypa oцiнки; кyльтypa мoви, cпiлкyвaння; opгaнiзaцiйнa кyльтypa.
Дocлiджeння дoвoдять, щo пeдaгoг тaкoж пoвинeн вoлoдiти piзними дoдaт-кoвими, нeoбxiдними для ycпiшнoï пeдaгo-riчнoï дiяльнocгi eлeмeнтaми кyльтyp. Рoз-глянeмo дсякГ з нж. Пpoфecioнaлiзм пeдa-гoгa пepeбyвae в пpямiй зaлeжнocгi вГд ступсня oвoлoдiння ним пeдaгoгiчнoю aнaлiтичнoю дГяльшстю.
Пpoфeciю пeдaгoгa нс мoжнa уявити бсз peфлeкcивнoï кyльтypи. Ю. М. КулюткГн, Г. С. Сyxoбcькa, М. I. Д'ячснш визнaчили, щo нaявнicгь peфлeкciï в дiяльнocгi вчителя
ro^ye, щo нaкoпичeння пeдaгoгoм пpaктичнoгo дocвiдy e нeoбxгднoю, aлe нс дocгaтньoю yмoвoю пpoфeciйнoгo pociy. Лишс пocгiйнe ocмиcлeння, aнaлiз i пepeбyдoвa влacнoгo дтевГду дoзвoляють виклaдaчeвi poзвивaти cвoю мaйcтepнicть. Пpoцecи peфлeкcивнoгo кepyвaння, тобто вiдoбpaжeння oднieю людинoю (виклaдaчeм) внyтpiшньoï кapтини cвiтy iншoï людини (студснта) cтaють гoлoвними в пeдaгoгiчнiй дальшат!
С. Ю. Стeпaнoв тa I. М. Ссмсшв вщ-знaчaють у peфлeкcивнiй кyльтypi тaкг кoмпoнeнти: гoтoвнicгь i здaтнicть твopчo, пo-нoвoмy ocмиcлювaти пpoблeмнi мoмeн-ти; виpiшyвaти вну^ши тa зoвнiшнi кoнфлiктнi cтaни i cmya^ï; умГння знaxoдити нoвi шли, змГсти, цiннocгi; вcтaнoвлювaти мгжocoбиcтicнi i дiлoвi cтocyнки; cтaвити й виpiшyвaти нeopди-нapнi пpaктичнi зaвдaння [7].
Рeфлeкcивнi пpoцecи cпpямoвaнi нa: poзвитoк caмocвiдoмocтi, нa ocмиcлeння дГй cyб'eктa - iнтeлeктyaльнa peфлeкciя; caмoopгaнiзaцiю, caмoaнaлiз тебс, cвoгo cтaнy, cвoeï poзyмoвoï дiяльнocтi, цiлicнoгo "Я" - ocoбиcгicнa peфлeкciя aбo aвтopeф-лeкciя (Ю. М. КулюткГн, Г. С. Сyxoб-cькa) [3]; ocмиcлeння (aнaлiз) людишю ocoбиcтocтi, дiяльнocтi пapтнepa, взaeмo-вiдoбpaжeння cyб'eктaми oдин oднoгo -мiжocoбиcгicнa peфлeкciя.
Лишс нa ocнoвi взaeмoдiï з Гншими пpи пpaгнeннi тдивда зpoзyмiти думки i дц iншoгo тa oцiнювaннi cc6C oчимa iншoгo, вГн(ГндивГд) виявляeтьcя здaтним peфлeк-c^TO cтaвитиcя дo caмoгo гебс. У зв'язку Гз цим, М. I. Д'ячснш тa Л. А. Кaндибoвич poзглядaють пoнят1я "peфлeкciя виклaдa-чa" як пpoцec пiзнaння caмoгo гебс як пpoфecioнaлa, cвoгo внyтpiшньoгo cвiтy, aнaлiзy влacниx дyмoк, пepeживaнь тов'я-зaниx Гз пpoфeciйнo-пeдaгoгiчнoю даяль-тстю, уявлсння пpo caмoгo гебс як ^o ocoбиcтicгь, ycвiдoмлeння тoгo, як тсбс cпpиймaють i oцiнюють учт [5].
Ми ввaжaeмo, щo, виявляючи ceбe в дiяльнocтi, ocoбиcтicть nparae зaйняти псвну жигтeвy пoзицiю. Рсфлск^я дoзвoляe
©
roBopmM npo TaKe oco6nuBe oco6ucricHe yrBopeHHa aK pe^neKcuBHa no3uuia negarora.
Y ncuxonoro-negaroriHHiM niTepaTypi "pe^neKcuBHy no3uuiro" ("pe^neKcuBHy aK-TuBHicTb", "roroBHicrb go negaroriHHoro po3BMTKy" to^o) po3rnagawTb aK: y3a-ranbHeHo-uiHHicHe craBneHHa go npo^ecii, go npo^eciMHo-negaroriHHoi gianbHocri (C. r. BepmnoBcbKuM) [1]; ouiHHuM KoMno-HeHT npo^eciMHoro MucneHHa BuKnagana (O. C. ^>Kyp) [8]; oco6нcтicнo-знaнy^нM 3Micr gianbHocri (JI. B. ^KoBneBa) [11]; neB-Hy $a3y gianbHocri, ^o BuHuKae b cnryauii nporupiHHa Heo6xigHoro i Mo^nuBoro.
Pe^neKcuBHi npouecu gonoMarawrb negaroroBi nporHo3yBaru mnaxu no6ygoBu negaroriHHoro npouecy, bhocmtu KopeKruBu b npouec opraHi3auii negaroriHHoi cucreMu, oneparuBHo ouiHWBam 3Mmu, ^o Big6y-BawTbca. neperBoproBara gianbHicrb Ha o6'eKT cBoro BnnuBy, po3BuBaTu ii Mo«Ha nume npu HaaBHocri b negarora pe^neK-cubhoI no3uuii.
HaaBHicrb pe^neKcuBHoi KynbTypu b cKnagi 3aranbHoi negaroriHHoi KynbTypu gae Mo^nuBicrb po3rnagaTu BuKnagaHa aK cucreMy, gna aKoi Heo6xigHuMu e yMoBu, ^o cruMynroroTb TBopHuM po3butok npo^ecio-Hana i cnpuawTb npug6aHHW hobux 3HaHb. Цe go3Bonae HaM roBopum npo HaaBHicrb aKMeonoriHHoro acneKTy b npo^eciMHoMy BgocKoHaneHHi negarora M Heo6xigHocri po3-BMTKy aKMeonoriHHoi KynbTypu b cKnagi 3aranbHoi negaroriHHoi KynbTypu.
AKMeonoriHHuM acneKT KynbTypu negaroriHHoi gianbHocri BuaBnaeTbca b gocar-HeHHi HoBoro, He6yBanoro paHime 3a piBHeM po3BuTKy gocBigy negarora aK iHguBiga, oco6ucTocTi, cy6'eKTa gianbHocri, iHguBi-gyanbHocri. HaaBHicrb aKMeonoriHHoi cKna-goBoi go3Bonae negaroroBi nepe&m go TBopHoi gianbHocri. AKMeonoriHHa KynbTypa negaroriHHoi gianbHocri BuaBnaeTbca Ha cragii po3BMTKy iHguBigyanbHocri nwguHu, ^opMyroHu npouec pyxy go Moro "aKMe", ^o xapaKTepu3yeTbca MopanbHuM ouiHWBaHHaM, yHiKanbHicTW ycBigoMneHHa cBoro gocBigy, noBegiHKu, noHyTTiB, crocyHKiB.
3 aKMeonoriHHoi tohku 3opy npo^ecia -e iHcrpyMeHToM oco6ucricHoro pocry nega-
rora. nepe6yBawHu Ha uiM no3uuii, negaror nparHe nepeтвopнтн cbow npo^eciro Ha TBopHicTb, Bu3HaHuTu piBeHb gocarHyToro, HaMirMTu mnaxu 3MiH i gocarTu BepmuHu b npo^eciMrnM negaroriHHiM gianbHocri. AKMeonoriHHuM acneKT y gianbHocTi negaro-ra gonoMarae cxeMarasyBaru HaBHanbHy M HayKoBy iH^opMauiro, aKow BiH Bonogie, HaKonuHuTu HoBi 3HaHHa, nepeBogaHu ix y npaKTuHHy uiHHicTb, aKTyani3yBaTu Ti gyxoB-Hi uiHHocri, aKi npuBogarb go caMopo3BuTKy b HanpaMKy BepmuH npo$ecioHani3My.
negaroriHHa gianbHicrb 6ygyeTbca Ha ocHoBi cninKyBaHHa, ^o Bigirpae b HiM Bupi-manbHy ponb. ToMy gna negarora Heo6xigHa HaaBHicTb neBHoro piBHa KoMyHiKaTuBHoi KynbTypu.
G. A. ^6noKoBa Bu3HaHae KoMyrnKamB-Hy KynbTypy aK "3gaTHicrb nepegaHi-npuM-HarTa iH^opMauii; BonogiHHa pi3HuMn 3aco-6aMu: Bep6anbHuMu (MoBa, 3HaKu), HeBep6anbHuMu (MiMiKa, «ecru); oco6ucric-huM BnnuB (nepcoHani3auia); ageKBaTHe cnpuMHaTTa cnryauii, y aKiM Big6yBaeTbca cninKyBaHHa" [10]. Y xapaKTepucruKy cninKyBaHHa TaKo« BKnwHaeTbca iHTepaKruBHa Ta nepuenTuBHa KynbTypa.
nepuenruBHa KynbTypa Bupa^aeTbca b 3gaTHocri ^opMyBaHHa o6pa3a iHmoro, "npo-HuTaHHa" 3a 3oBHimHiMu npoaBaMu ncuxo-noriHHux BnacTuBocTeM oco6ucTocTi Ta oco6nuBocri ii noBegiHKu Hepe3 Mexarn3Mu: igeHTu^iKauii; pe^neKcii; BonogiHHa e$eK-TaMu cnpuMHaTTa (nepBuHHocri, hobu3hu, opeony) aBu^a, crepeoтнniзaцii, Kay3anbHiM aTpu6yuii, eMouiMHiM perynauii nepuen-TuBHoro npouecy [10].
TaKuM huhom, KynbTypa cninKyBaHHa BKnwHae b ce6e: 3HaHHa Ta oBonogiHHa 3aKo-HaMu i BnacruBocraMu cninKyBaHHa; yMiHHa i HaBuHKu peani3auii uux 3HaHb y Ko^HoMy 3 KoMnoHeHTiB cninKyBaHHa; oco6ucricHy KynbTypy (3gaTHicrb go caMopeani3auii, caMo-Komponro, caMoKopeKuii b cninKyBaHHi).
CborogHi e ceHc roBopuTu, ^o BuKnagaH TaKo« noBuHeH MaTu neBHy iH^opMauiMHo-npo^eciMHy KynbTypy.
nigKpecnuMo, ^o cKnagoBi negaroriHHoro npo^ecioHani3My norpi6Ho po3rna-garu b ixHiM egHocri, ocKinbKu bohu MawTb
(T88)
взаемопроникаючий i взаемодоповнюючий характер. Не можна говорити про певну квалiфiкацiю та компетентнiсть викладача без сформовано'1' в нього педагопчно'1 куль-тури. Високий рiвень загально!' педаго-гiчноï культури вказуе на компетенттсть викладача. Таким чином, ми припускаемо, що досягнення компетентносп педагога можливе при iснуваннi високого рiвня педагопчно'1' культури.
Ми вважаемо за доцшьне створити в кожному ВНЗ "Управлшня органiзацГï та контролю якосп навчального процесу", до компетенци якого входило б розв'язання питань, що пов'язаш з якГстю освГти i способами ïï оптимГзацп, забезпеченням постшного оновлення змГсту освГти, наро-щуванням потенцГалу професорсько-викла-дацького складу та пщвищенням його соцГ-ального статусу, упровадженням европей-ськоï системи залГку знань, розвитком критерий i методологи оцГнки якосп викла-дання, узгодженням структури системи ви-щоï освГти Украïни з вимогами Болон-ського процесу (у тому числГ за рахунок розвитку ствробгшицтва навчальних зак-ладГв, схем мобшьносп, Гнтеграци програм навчання). При виконант цих умов з'явля-еться можливГсть розв'язання проблем компетентного фахГвця вГдповГдно до мГжна-родних стандарпв.
1. Вершловский С. Г. Общее образование взрослых: стимулы и мотивы. - М.: Педагогика, 1987. -183 с.
2. Гагин Ю. А. Акмеологическая экспертиза педагогических достижений. - СПб., 2000. - 50 с.
3. Личность: внутренний мир и самореализация. Идеи, концепции, взгляды/ Составители Кулюткин Ю. Н., Сухобская Г. С. -СПб.: Изд-во ИОВ совместно с изд-вом "Тускарора ", 1996. -175 с.
4. Мороз I. В. Педагоачш умови запровад-ження кредитно-модульног системи орга-тзацп навчального процесу: Монографiя: -К.:ТОВ "Осв1та Украгни", Коо, 2005. -278 с.
5. Психология: Словарь-справочник. (Под ред. ДьяченкоМ. И., Кандыбовича Л. А.) - Мн. : "Хелтон", 1998. - 399 с.
6. Сластенин В. А. Профессиональная культура учителя. - М.: МГПУ, 1993. - 22 с.
7. Степанов С. Ю., Семёнов И. Н. Методологические ориентации акмеологической разработки инновационно-гуманитарных методов развития рефлексивной культуры госслужащих // В сб.: Развитие профессионализма государственных служащих: методология и практика. / Под ред. Дер-кача А. А. - М, 1998. - С. 75-81.
8. Цокур О. С. Формирование педагогического мышления будущих учителей в процессе профессиональной подготовки: Автореферат дисс. канд. пед. наук -М., 1990. -17 с.
9. Шиянов Е. Н. Гуманизация профессионального становления педагога // Педагогика. -1991. - № 9. - С. 80-84., С. 81.
10. Яблокова Е. А. Некоторые подходы к определению места акмеологии в системе наук о человеке. // В сб.: Развитие профессионализма государственных служащих: методология и практика. / Под ред. Деркача А. А. -М., 1998. - С. 13-23.
11. Яковлева Л. В. Формирование готовности будущего учителя к педагогической рефлексии (на материале педучилищ). // Автореф. дисс. канд. пед. наук - М., 1991. -20 с.
Резюме. Мазнев А.В. КОМПЕТЕНТНОСТЬ И ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ПРЕПОДАВАТЕЛЯ В УСЛОВИЯХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЫ ОБУЧЕНИЯ. В статье сделан акцент на взаимосвязи педагогической компетентности преподавателя и его педагогической культуры, исходя из современных тенденций в образовании.
Summary. Maznev A. COMPETENCE AND PEDAGOGICAL CULTURE OF A TEACHER IN CONDITIONS OF CREDIT-MODULE EDUCATIONAL SYSTEM. This paper stresses interdependence of pedagogical competence of a teacher and his pedagogical culture under the modern tendencies in education.
Надшшла доредакци 21.02.2006р.
