CC BY
31
УДК 140.1
О. Ю. Панфшов, доктор фшософських наук, доцент, Л. О. Петрова
КОМПЕТЕНТН1СНИЙ ВИМ1Р ЩДГОТУВАННЯ ФАХ1ВЦ1В У СИСТЕМ1 В1ЙСЬКОВО1 ОСВ1ТИ
Розглянуто зм1ст категорШ компетенттсного тдходу до визначення зм1сту тдготування вшськових фах1вщв. Розроблено цшсну модель майбутнього вШськово-го кер1вника, що розкривае зм1ст його основних вид(в д1яльност1. Шдкреслено, що обгрунтування модел1 вшськового фах1вця слугуе описуванням системи об 'ективних вимог I характеристик особистост1.
Ключовi слова: компетенттсний тдх1д, компетенттсть, вШськовий фах1вець, вшськово-професШт компетенци.
Актуальтсть I стан наукового розроблення теми. У сустльств^ за-снованому на знанш, проста сума засвоено! шформацп вже давно не е метою освгти, зокрема вшськово!. XXI столитя ставить вимоги виховання творчо! та самостшно!, мобшьно! та конкурентоспроможно! особистосп вiйськового керiвника, здатного гнучко реагувати на мiнливi умови iнформацiйного сус-пiльства, ефективно виконувати завдання вшськово! служби. Одним iз голо-вних сво!х аспектiв вшськово! дiяльностi е розвиток вшськового професюна-лiзму, що розумiеться як належнiсть до певно! сощально-професшно! стль-ноти i як рiвень тдготування.
Сучасний етап розвитку соцiуму вимагае вiд вищо! вшськово! освгш на-самперед формування професшно! компетентностi вiйськових фахiвцiв. Для цього процес навчання мае бути побудовано на компетенттснш основi.
Рiзнi аспекти вшськово-професшного пщготування i формування про-фесiйних якостей майбутнiх вiйськових фахiвцiв вщображено у працях Г. Ар-тюшина, О. Бабенка, А. Барабанщикова, О. Бiрюка, В. Давидова, В. Дудченка, Ю. Зiньковського, О. Кондратюка, В. Кортенка, А. ЛТгоцького, Е. Лусса, М. На-уменка, М. Нещадима, М. Пальчука, О. Пометуна, Ю. Приходька, I. Руснака, В. Талалаева, В. Ягупова та ш., а також у дисертацiйних дослвдженнях О. Без-носюка, В. Воловник, В. Гринькова, I. Радванського, Ю. Сердюка, А. Троца, О. Удовищ, I. Хорева, В. Чернявського, Н. Черноусенко, В. Ройлян та ш. Нинi, незважаючи на наявнiсть окремих праць науковщв з проблем компетенци та компетентности практично вiдсутнi дослщження теоретичних i концептуаль-них засад компетенттсного подходу в вищiй вшськовш школ!.
Метою статтi е з'ясування та узагальнення рГзних поглядГв до розумшня компетентнiсного подходу з тдготування фах1вщв у системi вищо! вшськово! освгш.
22 © Панфшов О. Ю., Петрова Л. О. 2011
Грунтовна дискумя навколо проблем стосовно того, як для забезпечення гармоншно1 взаемоди людини iз iнформацiйно-технологiчним сустльством, що швидко розвиваеться, дати !й знання, вмiння та компетентностi, розгор-нулася перш за все у США, Канад^ Великiй Британп, Францп, Нiмеччинi, Новiй Зеландп, Австрп, Росп, Укршт, Угорщинi, Румунп, Латвп, Литш та iнших державах. Такий стан справ обумовлено:
- переходом свггово1 сшльноти до iнформацiйного суспiльства, де прюри-тетним вважаеться не просте накопичення студентами знань та предметних умшь i навичок (мета так звано1 «знаннево1 педагопки»), а й формування вмiння вчитися, оволодiння навичками пошуку шформацп, здатностi до само-навчання впродовж життя, де щ новоутворення стають визначальною сферою професшно1 дiяльностi людини [1, с. 10—11];
- упровадженням моделi особистiсно-орieнтованого навчально-виховного процесу як оновлено1 парадигми освгш, що передбачае визнання студента суб'ектом цього процесу, носieм двох груп якостей через умiння навчатися, та бажанням вчитися, саме в педагопчнш сощальнш шституцп, що переваж-но формуе суб'eктнiсть особистостi [2, с. 6-7];
- особливою актуалiзацieю глобалiзацil всiх сфер життeдiяльностi осо-бистосп i суспiльства в умовах загальноцивМзацшних тенденцiй сучасного свiту, що вимагае вщ вищо1 школи [3, с. 6-7] надати молодiй людиш елемен-тарнi можливостi iнтегруватися в рiзнi соцiуми, самовизначатися в життi, активно дiяти, бути конкурентоспроможною на свгговому ринку працi.
Як зазначае О. Пометун, пiд «компетентшсним пщходом» слщ мати на увазi спрямованiсть освгтнього процесу на формування ключових (базових, основних) i предметних компетентностей особистосп. Результатом такого процесу е формування загально1 компетентностi людини, що виступае сукуп-нiстю ключових компетентностей, штегрованою характеристикою особистос-тi. Така характеристика мае сформуватися в процесi навчання i мiстити знання, вмiння, ставлення, досв1д дiяльностi та поведiнковi моделi особистостi [4].
А. Хуторський i В. Краевський розмежовують термiни «компетентшсть» i «компетенцiя», пояснюючи, що компетенщя у перекладi з латинсько1 — це коло питань, щодо яких людина обiзнана добре, пiзнала !х i мае досв1д. Компе-тентшсть — це поеднання вiдповiдних знань у певнш галузi, здiбностей, що дають змогу обгрунтовано судити про цю сферу i активно дiяти в нiй [2, 5].
А. Хуторський наголошуе на тому, що треба вiдрiзняти просто «компетент-носп» вiд «освiтнiх компетентностей». Компетентносп для учня — це образ його майбутнього, орieнтир для освоення. Але в перiод навчання в учня фор-муються ти чи iншi складовi цих «дорослих» компетентностей, i аби йому не тшъки готуватися до майбутнього, а й жити у сьогоденнi, вiн освоюе щ компе-тентностi з освггаьох точки. Компетенцil належать не до вмх видАв дiялъностi, в яких бере участь людина (наприклад, дорослий фах1вець), а тiлъки до тих, що включено до складу загальноосвпшх галузей i навчальних предметiв [5].
Н. Бiбiк аналiзуe компетентшсний пщхвд в освггаьому процесi як пере-орieнтацiю «з процесу на результат освгш в дiяльнiсному вимiрi» i розгляду-вання цього результату з погляду затребуваностi в суспiльствi, забезпечення спроможностi випускника школи вiдповiдати новим запитам ринку, мати вщповщний потенщал для практичного розв'язання життевих проблем, по-шуку свого «Я» в професи, соцiальнiй структурi [4].
Американський фiлософ П. Мучинськи розглядае компетентшсть з точки зору об'ектно-суб'ектних вщносин i наполягае на тому, що компетентнiсть — це «характеристика або якосп людей, вияв яких компашя бажала б бачити у сво-!х спiвробiтникiв... Це найважливiшi знання, навички, здiбностi та iншi якос-тi» [6]. Указуючи на те, що компетентшсть е бшьш ушверсальною, шж просто знання, навички та здiбностi, П. Мучинськи розкривае вияв II сутностг не-змiнно демонструвати найвищий рiвень професiйноI чесностi i етичностi; поважати гiднiсть усiх сшвробггаиюв; бути в курсi усiх останшх досягнень у свош професiйнiй сфер^ ставити успiх оргашзацп вище свого особистюно-го [8]. I якщо завдяки вузькш характеристицi компетентности (знання, навички, здiбностi та iн.) можна вiдрiзнити один вид професи вщ iншого, то сутнiсть компетентностi як широкого поняття може бути використане до будь-яких професш, у тому чи^ вiйськових.
Безперечно, серед науковщв немае единого подходу до визначення цього поняття i е певш розбiжностi у пiдходах та розумшш цього термiна.
Компетентнiсний пiдхiд е дуже важливим для роботодавцiв, у вшськовш дiяльностi — для замовниюв, оск^льки на сучасному ринку пращ е запити на компетентного фах1вця.
Компетентшстний пiдхiд зумовлюе змiни у подходах до формування змiс-ту пiдготування, визначення перел!ку навчальних дисциплш i скорочення !х кiлькостi у навчальних планах, визначення компетентностей з кожного предмета i формування змюту кожного предмета та шдбирання необх^^^' для навчального процесу шформацп. Важливо врахувати, що формування про-фесiйних компетентностей може змiнюватися, але у межах освггаьо-квал!фь кацiйноI характеристики та плану тдготовки за спещальшстю.
Отже, компетенция та компетентнiсть е взаемодоповнюючими i взаемозу-мовлюючими поняттями. Компетентнiсть, як i компетенцiя, е штегральною характеристикою особистостi, здобутими нею якостями, де узагальнювальною категорieю цих двох понять виступае дiялънiсть. Тобто, компетенщя е сферою в^дносин, що юнують м1ж знанням та дieю у практичнiй, професiйнiй д1яльнос-п випускника вищого навчального закладу. Вщтак, без знань немае компетенцЦ, проте не кожне знання у будь-якш ситуацiI виявляе себе як компетенщя.
Аби з'ясувати рiвень сформованостi пех чи iншоI компетентностi, спо-чатку необх^дно чiтко визначити П структуру.
Система компетентностей в освт мае ieрархiчну структуру, рiвнi яко! становлять [7, с. 15-25]: 24
- ключов! компетентност (мiжпредметнi та надпредметш компетентности, як визначаються як здатшсть людини здiйснювати складш полГфункцю-нальнi, полшредметш, культурнодоцшьш види дГяльностг ефективно розв'язуючи актуальш шдивщуалъш, сощальш та шш! проблеми;
- загальногалузев! компетентности яких набувае особа впродовж засвоен-ня змГсту пе! чи шшо! освггаьо! галуз! в умх класах середньо! школи, вищо-го навчального закладу Г як позначаються у розумшш способу юнування вщповщно! галузГ, тобто того мюця, яке ця галузь посщае у сустльств! а також умшня застосовувати !х на практищ в рамках культурнодоцшьно! дГяльносп для розв'язування Гндивщуальних та сощальних проблем;
- предметш компетентности яких набувае особа впродовж вивчення того чи шшого предмета, навчально! дисциплгни в умх класах середньо! школи, вищого навчального закладу протягом конкретного навчального року або ступеня навчання [8, с. 2-6].
АналГз тенденцш розвитку професшного шдготування кадрГв вщповщно до потреб сустльства та модершзацп освгти показуе, що ефектившсть освГт-нього процесу у вищому вшськовому навчальному заклад (ВВНЗ) ощнюеться рГвнем сформованосп професшних компетенцш його випускниюв. Плануван-ня розвитку освггаього процесу з точки зору компетентшсного шдходу перед-бачае видшення його деюлькох елеменпв, як виявляються у визначенш щлей навчання, вщбиранш змГсту, оргашзацшних формах освггаього процесу, об-рант освгтшх технологш Г ощнюванш результапв навчання. Реалгзащя компе-тентшсного шдходу в професшному пщготуванш фахГвщв будь-якого рГвня освгш, профГлю Г квалГфГкацп передбачае в першу чергу аналГзування змГсту професшно! тдготовки Г вщповщност! !! вимогам та умовам ринку пращ [9].
Важливою умовою, що сприяе реалгзаци компетентшсного шдходу в про-фесшнш освт, е розроблення цтсно! модел майбутнього фах1вця, що розкривае змГст його основних видш дояльносп, як1 вГдповГдають умовам ринку пращ, осо-бистГсних якостей, професшних компетентностей та ш. Модель фах1вця вГдо-бражуе готовтсть людини до майбутньо! професшно! даяльносп Г свГдчить про рГвень формування таких конструктив, як компетентшсть Г компетенщя, що до-зволяють здшснювати даяльтсть у конкретних виробничих умовах [10].
Розглянемо найбшьш адаптоваш у професшнш освт тдходи до змюту моделей майбутшх фахГвщв вшськового профГлю. На даний час одним Гз за-вдань оновлення змюту професшно! освгш е проблема визначення номенкла-тури компетенцш. Попит на фахГвщв з чГтким перелжом компетенцш мае формувати вимоги стандарпв вищо! професшно! освгш, в тому числг вшсько-во!. Вимоги до випускника ВВНЗ завжди регламентуються керГвними документами (наказами Г директивами мшютра оборони Укра!ни) Г, як правило, мають нормативний та директивний характер.
Якщо питанням ключових компетентностей придшено достатньо уваги, то питання загальногалузевих та предметних компетентностей, особливо вшськово-професшних, розроблено поки що недостатньо.
Можна запропонувати так! обриси моделi компетентносп конкуренто-спроможного вшськового фахiвця.
Компетентностi, якими повинен володгти майбутнш вшськовий фахiвець, можна роздшити на дв! основш групи: загалънi та професшш (предметноспещ-ал!зоваш). Загалънi подшяються на базов! (ключов!) — соцальт та особистют. Професiйнi (предметноспецiалiзованi) включають вiйськово-спецiалънi, вшсько-во-патрiотичнi, загалъновiйськовi та командно--оргашзаторськ! компетенци.
Базовi (ключов!) компетентностi входять до складу вмх предметних ком -петентностей i слугують основою для 1х формування.
Перелж ключових освгтшх компетентностей визначаеться на основ! голо-вних цшей загально! освгти, структурного представлення сощалъного досвщу ! досв!ду особистоси, а також основних вид!в д1яльносп учня, що дозволяють йому опанувати сощальний досвщ, одержувати навички життя та практично! д!яльносп в сучасному сустлъств! [5].
Сощальш компетенцiI — компетенци, як! вщбивають здатшсть ! готов-шсть особистост! сшвпрацювати !з людьми певним чином, розумгш 1х ште-реси та сощальне становище, брати участь у процес трудового життя [11]. До них вщнесемо так!: цшшсно-сенсов!, загалънокультурш, навчально-тзна-вальш, шформацшш, комушкативш, сощально-трудов!, управлшсью, творч! емоцшно-психолопчш.
Особистюш компетенцiI спрямовано на ф!зичний, духовний та штелек-туальний саморозвиток. Курсант ВВНЗ опановуе способи даялъносп у власних штересах, що виражаеться в його безперервному самошзнанш, розвитку необхщних сучаснш людиш особистюних якостей, формуванш психолопчно! грамотносп, культури мислення та поведшки.
В!йськовий фах!вець може бути компетентним як профес!онал, але вщсут-н!сть у нього належним чином розвинених власне особист!сних компетенцш (комун!кативн!сть, презентабельн!сть, повага до людей, толерантшсть) значно зменшуе резулътативн!сть та ефектившсть його роботи. Саме особистюш ком -петенци дають можлив!сть досягти усп!шност! у профес!йн!й д1ялъносп .
Склад профес!йних (предметно-спец!ал!зованих) компетентностей спрямовано на вдосконалення загальновшськового ! в!йськово-профес!йного шд-готування вшськового кер!вника; формування у нього патрютичних, моралъ-но-бойових ! вольових якостей, оргашзаторських зд!бностей.
В!йськово-профес!йна компетентн!сть визначаеться як «вшськово-про-фес!йна п!дготовлен!сть ! здатн!сть суб'екта в!йськово! прац! (окремого чи колективного) до виконання завдань вшськово! служби» [12]. Р!вень вшсько-во-профес!йно! компетентност! виявляеться лише в процес! вшськово!' прац ! вт!люеться в II результатах. Особливост! прац! вшськовослужбовця пере-важно визначаються не т!лъки реалъними умовами, а й системою регламен-тац!!, де важливе м!сце посщають профес!йн! принципи та норми. Вони ба-зуються на гумашстичних загальнолюдських ц!нностях, нормативних дер-26
жавних вимогах, щлях Г завданнях вшськово! служби, особистюних потребах та штересах конкретного вшськовослужбовця. Вщповщно до цього вимГрами професшно! компетентност! е: моральна вщповщальшсть, самовщдашсть, самостшшсть, творчГсть, шщштива та ш.
Вищ! вшськов! навчальн заклади мають значно бшьш! можливосп щодо використання компетентшсного тдходу до пГдготування фах1вщв порГвняно з цивгльними ВНЗ. ВшськовГ фах1вщ зпдно з державним кадровим замовленням готуються на конкретн посади. Тому компетенцп випускниюв ВВНЗ у розу-мшш кола повноважень, наданих !м як посадовим особам, визначено норма-тивними документами (статути Збройних Сил Укра!ни, положення, шструкцп). Компетенци в розумшш знань Г досвГду змГсту вшськово-професшно! дГяльнос-т визначено службовими функцГями вщповщних посадових омб. Зокрема, третя група компетентностей, що належать до вшськово-професшно! дояльнос-т вшськового фах1вця, вГдбиваеться в освГтньо-квалгфГкацГйнГй характеристи-щ випускниюв ВВНЗ та варГативнш частиш освггаьо-професшно! програми щдготування Г змст вГдповГдних навчальних дисциплгн.
Отже, до основних вшськово-професшних компетентностей, що форму-ються шд час навчання у ВВНЗ, пропонуеться вГднести: професшт знання, вмшня та навички; знання та виконання посадових обов'язюв командирГв взводу, роти; здатшсть до навчання, самонавчання, самовдосконалення Г само-розвитку; тзнавальну дГяльшсть, а саме: постановлення та виршення шзна-вальних завдань, створення та виршення проблемних ситуацш, продуктивне шзнання; знання керГвних документов, що регламентують вшськову дояльшсть, зокрема вшськових статупв Збройних Сил Укра!ни та вмшня оргашзувати виконання щдлеглими вимог вгйськових статупв Збройних Сил Укра!ни; здаттсть до дш у непередбачуваних ситуащях; знання устрою озброення, яким оснащено щдлеглий шдроздш (вшськово! техшки, принцитв його функцюнування та бойових можливостей); умшня оргашзувати щдтримання озброення та вшсько-во! техшки у встановлених ступенях бойово! готовносп; знання основ вшсько-во! психолог!! та педагопки; мотивацгю до професшного самовдосконалення.
При формувант нормативно! модел! конкурентоспроможного вшськового фахГвця на особливу увагу заслуговуе цшшсний компонент серед складових компетентности Модель поведшки людини, що розглядаеться у контекст! ком -петентносп, передбачае: прюритет ощнювання мотиваци до здГбностей; при описуванш поведшки слГд ураховувати цшносп як штегральний компонент поведшки людини. Дж. Равен стверджуе, що «не можна оцшювати здабносп незалежно вГд цшностей. Ми повинт спочатку визначити щнносп Гндивща, а потГм оцшювати його здГбшсть виявляти широкий спектр когштивних, емо-цшних та вольових навичок для досягнення значущих цшей» [13, 152].
Висновки. Таким чином, модель вшськового фахГвця слугуе описуванням системи об'ективних вимог Г характеристик особистостГ, в цшому зорГенто-вана на сощально-економГчну впорядковашсть сусшльства та вшськово-спе-щальну спрямовашсть професшно! дГяльносп вшськовослужбовщв.
У комплексносп освгттх компетенцш закладено додаткову можлив!сть представления ц!лей, змюту осв!ти (осв!тн!х стандарт!в) та освптах техноло-г!й у системному вигляд!, що припускае побудування ч!тких вим!рниюв !з перев!рення усп!шност! !х засвоення курсантами.
Використання компетеитнiсного подходу до визначення зм!сту шдготуван-ня фах!вщв забезпечить створення якюно нових стандарпв вищо! осв!ти ! дозволить розширити поле майбутньо! профес!йно!' д1ялъносп випускник!в ВВНЗ.
Модель фах!вця, побудована на основ! компетентшсного п!дходу, сприя-тиме визначенню б!лъш конкретних вимог до знань, умшь, навичок та якостей випускник!в ВВНЗ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кодлюк, Я. П. Компетентн!сний тдхщ у п!дготовц! майбутн!х педагоггв як приоритет модерн!зац!! вищо! освии Укра!ни [Текст] / Я. П. Кодлюк // Компетентшсний п!дх!д у сучаснш осв!т!: св!товий досв!д та укра!нськ! перспективи: Б!бл!отека з освиньо! пол!тики : за заг. ред. О. В. Овчарук. — К. : К.1.С. — 2004. — С. 10-11.
2. Краевский, В. В. Предметное и общепредметное в образовательных стандартах [Текст] / В. В. Краевский, А. В. Хуторской // Педагогика. — 2003. — № 3. — С. 3-10.
3. Кремень, В. Г. Нов! вимоги до якюно! освгти [Текст] / В. Г. Кремень // Освгта Украши. — 2006. — № 45—46. — С. 6-7.
4. Компетентшсний пвдхщ у сучаснш освт: свгтовий досвщ та украшсью перспективи: Б!блютека з освиньо! полиики [Текст] : за заг ред. О. В. Овчарук. — К. : К.1.С, 2004. С. 3-21.
5. Хуторской, А. В. Ключевые компетенции и образовательные стандарты [Текст] / А. В. Хуторской // Отделение философии образования и теоретической педагогики РАО. — Центр Эйдос. Доступ : www.eidos.ru/journal/2002/0423.htm
6. Мучински, П. Психология, профессия, карьера [Текст] / П. Мучински. — 7-е изд. — СПб. : Питер — 2004. — С. 90-91.
7. Теорш та практика послвдовно! реал!зацп компетентшсного тдходу в досвад за-рубгжних кра!н. Б!блютека з освпньо! полпики [Текст] : за заг ред. О. В. Овчарук. — К. : К.1.С., 2004. — С. 15-25.
8. Пометун, О. I. Компетенпсний тдхщ до оцшювання ргвнгв досягнень учнгв. [Текст] / О. I. Пометун // Презентация на нарад Центру тестових технологи — К. : , 2004. — 10 с.
9. Соколков, Е. А. Профессиональное становление личности специалиста гуманитария [Текст] / Е. А. Соколков. — М. : Универ. кн., 2009. — 200 с.
10. Кукарцева, Т. А. Модель специалиста как образ современного профессионала [Текст] / Т. А. Кукарцева // Высш. образование сегодня. — 2010. — № 9. — С. 40-42.
11. Циба, В. Життева компетентшсть у сощальнш психолог!!: до визначення поняття [Текст] / В. Циба // Кроки до компетентности та штеграцп в суспшьство : наук.-метод. зб. — К. : Контекст. — 2000. — С. 87-93.
12. Военная психология и педагогика [Текст] : учеб. пособие. под ред. П. А. Корчемного, Л. Г. Лаптева, В. Г. Михайловского. — М. : Совершенство, 1998. — С. 210-187, 338-339, 201.
13. Равен, Дж. Компетентность в современном обществе: выявление, развитие, реализация [Текст] / Дж. Равен ; пер. с анг. — М. : Когнито-Центр, 2002. — 396 с.
КОМПЕТЕНТНОСТНОЕ ИЗМЕРЕНИЕ ПОДГОТОВКИ СПЕЦИАЛИСТА В СИСТЕМЕ ВОЕННОГО ОБРАЗОВАНИЯ
Панфилов А. Ю., Петрова Л. А.
Рассмотрено содержание категорий компетентностного подхода в контексте подготовки военных специалистов. Разработана целостная модель будущего военного специалиста, раскрывающая содержание его основных видов деятельности. Подчеркнуто, что обоснование модели военного специалиста является описанием системы объективных требований и характеристик личности.
Ключевые слова: компетентностный подход, компетентность, военный специалист, военно-профессиональные компетенции.
MEASUREMENT OF COMPETENCE TRAINING IN MILITARY
EDUCATION
Panfilov O. Yu., Petrova L. O.
The article deals with the content categories of competence-based approach to determining the content of the training of military specialists. Developed a holistic model of future military specialist, revealing the contents of its core activities. Proved that the rationale for the model of military specialist is a description of the objective requirements and personality characteristics.
Key words: competence approach, competence, a military expert, professional military competence.
УДК 130.3
В. А. Кротюк, кандидат фшософських наук
ПАТР1ОТИЗМ I ГРОМАДЯНСЬК1СТЬ ТА IX РОЛЬ У ФОРМУВАНН1 ОСОБИСТОСТ1 — ГРОМАДЯНИНА
Проаналiзовано змiст основних принцитв формування особистостi — громадян-ськостi та патрiотизму. ВисвШлено науковi тдходи до ще1 проблеми на основ1 аналгзування праць вШчизняних та зарубiжних до^дниюв: Г. Ващенка, Г. Кершенш-тайнера, В. Сухомлинського та т.
Ключовi слова: патрютизм, громадянсьюсть, цiнностi, громадянське виховання.
Актуальшсть та стан науковоТ робробленост теми. Проблема становления духовно-моральних якостей особистосп, зокрема таких, як громадянсьюсть i патрютизм, завжди була актуальною як у наущ, так i в сусшльнш практищ, а на перехвдних етапах iсторичного розвитку народу набувае на особливу вагу.
© Кротюк В. А., 2011 29
