CC BY
23
ПАТРИОТИЗМ И ГРАЖДАНСТВЕННОСТЬ: ИХ РОЛЬ В ФОРМИРОВАНИИ ЛИЧНОСТИ — ГРАЖДАНИНА
Кротюк В. А.
Проанализировано содержание основных принципов формирования личности — гражданственности и патриотизма. Освещены научные подходы к этой проблеме на основе анализа трудов отечественных и зарубежных исследователей: Г. Ващенко, Г. Кершенштайнера, В. Сухомлинского и др.
Ключевые слова: патриотизм, гражданственность, духовные ценности, гражданское воспитание.
PATRIOTISM AND CITIZENSHIP AND ITS ROLE IN SHAPING THE PERSONALITY OF CITIZEN
Krotyuk V. A.
The content of such basic principles ofpersonality forming as citizenship and patriotism is analyzed in the article. Scientific approaches to this problem are highlighted on the base of analysis of domestic and foreign researchers' proceedings: G. Vaschenko G. Kershenshtaynera, V. Sukhomlynsky et al.
Key words: patriotism, citizenship, spiritual values, civic education.
УДК 345.2:355.25+378
О. Л. Гончаренко, кандидат фшософсъких наук
ПАРАДИГМАЛЬШ ЗАСАДИ ЗАХЩНО1 В1ЙСЬКОВО1 ОСВ1ТИ: ДОСВ1Д ДЛЯ УКРА1ШИ
Проаналiзовано за^дну парадигму вшсъковог освти. Показано тенденцп розвитку вшсъковог освШи на прикладi армт провiдних крат свiту. ОбТрунтовано можливiстъ i визначено основш шляхи Шплементацп засад захiдно'i парадигми вШсъковог освШи у систему вшськовог освШи Украти. Запропоновано деят рекомендацп щодо вдо-сконалення вшськовог освти Украти.
Ключовi слова: збройт сили, вшсъкова освШа, захiдна парадигма вшськовог освти, вШсъковий професюнал, сощалъний мехашзм формування вШсъковог освти.
Актуальтсть проблеми. На зламi тисячолпъ освгга виступае потенцш-но могутшм чинником сощалъно-економiчного, науково-техтчного, культурного та оборонного розвитку держави. Змши в характерi навчання вщбуваютъся
© Гончаренко О. Л., 2011 37
в контекст глобальних змгн освгтшх систем, що тгею чи гншою мiрою стосуеться всiх кра1н свгту. Людство прагне скорегувати нову освгтню парадигму з тим, аби пгдтримати входження нових поколiнь у бурхливий свит допомогти 1м придбати «символiчний капгтал» (П. Бурд'е) та забезпечити «м'яку посадку» в майбутньому (Е. Тоффлер). Як нiколи, зросли потреби суспгльства в високоосвiчених офгцерах, а тому гостро постае питання про необхгдшсть 1хнього пiдготування. Вивчення досвiду армiй провiдних кра1н свгту у сферi вшськово1 освiти е важливим i необхiдним кроком для вгйсько-вого будiвництва Украши. Тому пошук адекватно! аргументаци у визначеннг свiтових тенденцiй розвитку вшськово1 освгти е актуальним науково-фiло-софським завданням.
Анал1з наукових джерел i публтацш. Глобальнi процеси та геополгтич-нi змiни актуалгзували досладження проблем вшськово1 дiяльностi (Д. Вшъямс, Д. Маккаусленд, В. Мандрагеля, Г. Мартiн, Ч. Москос, М. Насгарг, О. Панфг-лов, Д. Сегал, В. Смолянюк, М. Требгн, С. Хантiнгтон та iн.). Останнгм часом суттево активiзувалися дослiдження проблем, пов'язаних з вгйськовою освг-тою. Це характерно як для вичизняних (О. Гаврилов, П. Квiткiн, В. Мандрагеля, С. Мануйлов, М. Нещадим, О. Панфглов, М. Требш), так i для зарубгж-них (Д. Маккаусленд, Г. Мартгн, В. Новггон, Р. Рехт, Д. Соетерс та гн.) дослгд-никгв. Проте в сучасних умовах ця проблема набула вкрай актуального значения для Збройних Сил Украши, як формують власну гуманiстичну парадигму вшськово! освiти.
Формулювання цтей. У статп розглянуто вимоги, як висувае сучаснгсть до вшськово1 освiти; визначено тенденцп розвитку вшськово1 освiти на осно-вi аналiзу досвiду армгй провiдних кра1н свiту. Поставлено також завдання обгрунтувати можливiсть i визначити основнг шляхи гмплементацп засад захщно1 парадигми вшськово1 освiти у систему вшськово1 освiти Укра1ни.
Об'ективнi нацюнальш iнтереси вимагають створення надшно1 системи вшськово1 безпеки i е джерелом виникнення та розвитку вшськово1 освгти. У свою чергу системний розвиток вшськово1 освiти виступае основою гаран-тування нацюнально1 безпеки держави.
Новi вимоги до вшськово1 освiти зумовленг такими чинниками. По-перше, високотехнологiчна зброя i способи ведення бойових дш гостро ставлять питання про необхщшсть пiдготувания високоосвiчених офiцерiв. Виргшаль-ною тут е ефективнiсть системи освгти. По-друге, специфiка оФг^рсько! кар'ери постшно вимагае освоення нових спецiальностей, спещалгзацп та пiдвищения квалГфГкаци. Це у свою чергу спонукае офiцерiв до неухильного додержання принципу: «Навчатися протягом умех служби». По-трете, тра-дицгйно консервативна предметна структура вшськово1 освгш не вiдповiдае вимогам часу. Отже, реали вимагають просування вшськово1 освгти в напря-мг багатодисциплгнарного шдготування офгцергв. По-четверте, поширення географгчнох мобгльностг офгцергв веде до розриву соцгальних зв'язкгв, що 38
загострюе проблеми сощалГзацп мiлiтарного сощуму. Тому набуваютъ акту-алъностi питания про роль освгш у соцiалiзацiйному контекстi.
У свою чергу вимоги до вшськово! освiти детермiнуютъ тенденцп 11 роз-витку. Розглядаючи поняття «тенденщя» як спрямованiстъ у поглядах чи дiях, доцiлъно показати наявне у захiднiй практицi розма!ття поглядiв i дiй щодо розвитку вшськово! освгш через структуру концептуалъних принцишв, якi формуютъ вiйсъкову школу. При цьому залишаються чинними головнi крите-рп вимог до розвитку вшськово! освгш [1, с. 751]: державi потрГбт вiйсъковi фах1вщ, здатт керувати вшськами в бою та 1х навчанням у мирний час; екс-плуатувати Г застосовувати найскладнiшi системи озброення Г вшськово! технiки; здшснювати фундаментальт та прикладт дослГдження.
Тенденцп розвитку вшськово! освгш визначалися досить складно Г вияви-лися наслщками розвитку як цившГзацшних процемв, так Г нащональних процемв зокрема. Тут, безумовно, слГд ураховувати юторичш, економГчнг полгшчш, сощальш, етнопсихолоочш, суто вшськовГ особливостГ кожно! кра!ни, якГ наклали особливий вщбиток на свщомють громадян вщносно сво!х збройних сил, !х мюця Г ролГ у сучасному сустльствГ. Тому об'ективт процеси, що вГдбувались у глобальнш вшськово-полгшчнш обстановщ, поставили вшськово-полгшчт керГвництва кра!н перед необхщшстю проведен-ня вшськових реформ вщповщно до бурхливих реалш сучасностг I щлком природно, що такий розвиток подш не мГг не позначитись на тенденщях розвитку вшськово! освгш, основт з яких спробуемо розглянути.
Перша. Аксюматичним е ствердження, що освиу необхщно адаптувати до полГтичних, сощально-економГчних Г культурних реалш: у сустльстга, де вщбуваються змши, освГта при всьому !! виправданому консерватизмГ не в змозГ залишатися незмшною [2]. З урахуванням свггово! практики Г нащо-нальних особливостей захщт кра!ни чгтко орГентуються на системний розвиток вшськово! освгш. Ця тенденщя детермшована прагненням захисту нащональних штеремв Г забезпечення нащонально! безпеки держави Г, отже, виступае джерелом виникнення та розвитку вшськово! освгш. Такий погляд, якого додержуеться бшьшГсть захвдних кра!н, дае змогу вщшти вгд традицш-ного шдходу до вшськово! освгш, який був пов'язаний в основному з вшсько-вим Г вшськово-техшчним аспектом застосування збройних сил [1; 3; 4].
Друга. Все бшьш виразно виявляеться тенденщя залежносп освгш вщ сусшльства. Найбшьший вплив на освиу справляють тенденцп, що мають загальноцившГзацшний характер. Найвпливовшими серед них е тенденцп политично! Г сощально-економГчно! глобалГзаци, переходу до шформацшного сусшльства, культурно! ушверсалГзацп [2, с. 13-28]. У свою чергу глобальт освГтт тенденцп вимагають вадповадносп рГвня навчального процесу гло -бальним стандартам, а його змГст — наближення до нових щншсних орГен-тацш. Важливою особливГстю функщонування вшськово! освгш в демокра-тичних сусшльствах, де вгйськовГ шдпорядковат поттичнш владо, е приведення
вшськово-професшно! дiяльностi ввдповщно до демократичних цш-ностей, що е визначальними у вщносинах м1ж цивiльною i вiйськовою час-тинами суспiльства [5; 6]. Важливим чинником падготування вшськових фа-хiвцiв у розвинених державах е освоення офщерами таких функцш вшськово-професшно! дiяльностi, як вщповщали б загальнолюдським демократичним цiнностям. Аби уникнути вадчуженосп вщ сустльства, вшськова освгта не обмежуеться суто техшчними аспектами та професшною етикою. Надзвичай-но важливими е й загальногумаштарш аспекти, що зумовлюються сучасними вимогами до вшськових фахГвщв та взаемозв'язком вшськово! i цившьно! освГти. Така тенденщя е характерною для систем вшськово! освгш провщних захщних кра!н [1; 5; 7-9].
Третя. Збройш сили захщних кра!н активно беруть участь у склад! сил колективно! безпеки i миротворчо! дГяльносп, що актуалГзувало тенденщю до навчання сво!х офщерГв у вшськово-навчальних закладах шших кра!н — переважно кра!н — учасниць НАТО. ДосвГд багатьох держав свиту щдтверджуе, що система освгш офщерських кадрГв мае дГяти в умовах гарантованого централГзованого керГвництва. Також зростання масштабГв та обсяпв завдань м!жнародного характеру вимагае змши рольових обов'язюв вшськових про-фесюналГв та детермГнуе змши у щлях та змГсп !х тднэтування. Вшськова освгта все бшьше набувае гумашстичного i сощально-наукового характеру. ВГдбуваеться змiна освгшьо! парадигми вшськово! освгш — вгд традицшно-го обсягу, що складав професiйне падготування офiцерiв, — фундаментальш та iнженернi науки, до нового, додаткового обсягу освгш, орiентованого на вивчення питань дипломатi!, органiзацi! та проведения переговорних процесiв, виконання полщейських функцш тощо. Устх у збройних конфлжтах мае ви-мiрюватися скорше у категорiях запобiгания конфлiктам або !х розв'язання, шж у досягненш традицiйно! перемоги [3; 10; 11]. ВГдтак, у структур! знань офщерГв постшно тдвищуються роль та значення полгголопчних, сощально-економГчних, культуролопчних, антрополопчних, етнопсихолопчних наук та дисциплш [5; 8; 12].
Четверта. СтрГмк1 темпи розвитку шформацп та необхщшсть вщповщ-ност знань офщера сучаснш професи детермшують його навчання протягом уме! служби. Тенденщя на зростання тривалосп освгш аж до безперервнос-ri сприяе становленню нового типу щентичносп i навпъ, як вважають деяш автори [2, с. 23; 9; 13], людини нового типу — Homo studiosus, — всебГчно освГчено!, здатно! до постшного оновлення сво!х знань, навичок i вмшь. Без-перервшсть i послщовшсть захщно! вшськово! освгш передбачають необхщшсть виконання неухильно! вимоги: перед кожним призначенням на вищу посаду офщери повинш пройти курси шдвищення квалГфГкаци, не кажучи вже про систему рейнджеровського, повгфянодесантного, аеромобшьного тднэтування тощо. А це, у свою чергу, дае змогу своечасно та оперативно реагувати на вс змши у вшськово-полгшчнш обстановщ i вщповщно у вш-40
ськовому мистецтвг озброенш вшськ та !хнш оргашзацшнш структур! [3; 6; 12; 14; 15]. КрГм того, офщери активно навчаються в цившьних ушвер-ситетах для одержання вченого звання магютра або навпъ доктора наук у вГд-повГдних галузях. Перетворюючись на «довГчне навчання», освГта стае для вшськово! людини своерГдним Гмщжем, способом життя. Якщо офщер прослужив 12-15 роюв, то процес його навчання становить майже половину строку служби (у середньому шГсть-мм рокгв) [1, с. 225; 3; 6, с. 35].
П'ята. Навчальний процес у вшськових вишах мае чГтко виражену тен-денщю до подГлу на початкове Г спещальне вшськове падготування. Причому початкове вшськове шдготування складаеться з двох частин: на територп вшськово-навчальних закладГв та в польових (морських) умовах.
Шоста. Тенденцп розвитку вшськово! освгти виявляються Г в тому, що змют вшськово! освГти формуеться на перспективу, вщповщаючи складу, стану, призначенню завданням видГв Г родГв вшськ. Значну увагу придшяеть-ся комплексному навчанню, коли у навчальний план деяких дисциплш вклю-чають шшГ навчальт дисциплши. Акцент при цьому робиться на питаннях нацюнально! безпеки, оперативного використання видГв Г родГв вшськ, системного аналГзу, комп'ютерш технологи, гумаштарт Г сусшльт науки, менеджмент! та економщ [3; 15]. На вщмшу вГд тих чамв, коли вшськовГ фах1в-щ готувалися «до минуло! вшни», сучасна вшськова освГта провщних кра!н свиу орГентуеться на вшни шостого поколшня: шформацшш, психолоочш, технолопчт [6].
Съома. Характерною тенденщею залишаеться широке варГювання рГвня Г характеру цившьно! освГти в процес шдготування офщерГв у вшськових навчальних закладах. Вшськова служба, з одного боку, вщнесена до державного, а з другого — покликана забезпечити !х найбшьш ефективну взаемодгю в галузГ вшськово! освгти. Сучасшсть переконливо доводить юнування лише одного шляху шдготування вшськових фахГвщв, якг вщповщали б вимогам часу — надавати широку Г всебГчну освиу, акцентуючи увагу на засвоент гумаштарних наук з урахуванням тих процемв Г тенденцш у сусшльному розвитку, що впливають на профемю вшськових. Стратепя розвитку вшськово! освгти оргашчно пов'язана зГ змшами, що вщбуваються в економщ, полчищ, сощальних вщносинах Г сусшльнш свщомосп [3; 6; 7; 9; 13].
Восъма. Значне збшьшення юлькосп молодших офщерГв, якГ одержали освпу в цивГльних навчальних закладах, призвело до того, що й вищГ офщер-ськг посади, а у деяких випадкгв Г генеральськ!, стали комплектуватися ви-пускниками пГдроздГлГв корпусу резервГстГв вГйськово-навчальних закладГв, що вимагае посилити роль системи тдвищення квалГфжацп Г перепГдготу-вання офГцерських кадрГв в оперативно-тактичнГй та оперативно-стратегГчнГй ланках [3; 12; 16]. У недалекому майбутньому Укра!т неможливо буде уник-нути ще! тенденцп, а тому необхГдно одразу ж посилювати вшськову складо-ву у цивГльних навчальних закладах [1; 3].
Дев 'ята. Класична освгтня система, що створювалася стотттями, значною мГрою орГентувалася на одержання нового знання, а не на виховання [2, с. 8]. Теж саме, але меншою мГрою, було притаманне й систем! вшськово! освгти. Така освгтня система не формувала належним чином у людини почуття вГд-повадальносп за наслщки сво!х дш, за шших людей, обмежувала !х вщповь дальшсть штересами свое! кра!ни. СвгговГ реалп на злам! ХХ-ХХ1 столть бентежно позначили проблему вичерпаностГ попередньо! культурно! модел! i закладених в нш принцишв пiзнання та освгти, внаслiдок чого склалася тенденцiя до посилення виховання, шдгрунтям яко! е певна шституцюнальна культура. I тут показником швидкосп змши базових свггоглядних парадигм виступае переорiентацiя у вихованш у вшськових навчальних закладах на загальнолюдсью цшностГ, на вщмову вщ формування стереотипiв «образу ворога», визнання вшськовослужбовця як особистосп з уйма його людськи-ми потребами та штересами [17; 18].
Десята. Тенденщя до широких iнтеграцiйних процесiв у вшськовш освь ri, що вщбуваються за такими напрямами. По-перше, виявляеться iнтеграцiя цивГльно! i вшськово! освгш з метою створення единого освггаього простору, що вiдповiдае як загальнодержавним стандартам освгш, так i свгговим тен-денцiям. По-друге, iнтеграцiйнi процеси виявляються у навчаннi сво!х офще-рГв у вiйськово-навчальних закладах шших кра!н. Це е виявом професшно! iдентичностi, вiднесенням себе до штернацюнального складу вшськових професiоналiв. Мету тако! iдентифiкацi! детермiновано активним тдготуван-ням збройних сил багатьох держав до учасп у складi сил колективно! безпеки i миротворчо! дГяльносп [1, с. 224-227; 2, с. 23; 10; 12; 19].
Одинадцята. Iндивiдуалiзацiя навчання е характерною тенденщею функ-цiонування зарубiжио! вшськово! освгти. Акцент ставиться на виробленш у офГ^рГв активностi, творчого шдходу, гнучкост мислення, критичного аналiзування, вмшня знаходити i узагальнювати iнформацiю, обмiнюватися нею, витримки у критичних ситуацiях, готовност взяти на себе вщповщаль-шсть за ухвалене ршення. Вiйськова освiта, упритул наблизившись до ште-ресiв i потреб кожно! особистосп, мае цшьову спрямованiсть: з одного боку — на устшне одержання освгш вищого професшного рГвня, а з другого — на всебiчний розвиток i саморозвиток особистосп [1, с. 227].
Дванадцята. Незважаючи на вщдашсть збройних сил iерархiчностi та субординацп, !х вiйськова освiта не позбавлена прагнення до iнтеграцi! з ци-вшьною освггою, у тому числГ в переходi вщ традицiйно домГнуючо! «пара-дигми викладання» (teaching paradigm) до ново! «парадигми вивчення» (learningparadigm) [13, с. 74].
Вшськову освиу як соцiальне явище слщ розглядати з двох точок зору: як сощальний шститут i як сощальний процес. Розгляд вшськово! освгш як сощального тституту полягае у вивченш його структури, мюця в загальнш системi освгш i виховання, взаемозв'язюв i взаемодп цiлей i засобiв, зв'язюв 42
Гз суспГльством. Тут також розглядаються питання, якГ суспГльнГ потреби Г яким чином визначають функцГ!, змГст Г характер дГяльностГ вищо! вГйськово! школи, котра покликана готувати вшськових фахГвщв вищо! квалГфГкащ!. Вона слугуе вщтворенню офщерГв як сощально-професшно! групи. У цьому по-лягають мета Г основа !! юнування. Ефектившсть функцюнування вищо! вшськово! школи визначаеться лише остаточними результатами, а саме — коли шдготування Г виховання вшськових кадрГв вщповщають сучасним завданням: офщери мають висою моральн та бойовГ якостц високий рГвень професюна-лГзму; у них вироблено впевнеш практичн навички навчання шдлеглих та керування ними. 1накше кажучи, розгляд вшськово! освгш припускае !! ви-вчення як досить складного сощального оргашзму, що виникае Г функцюнуе залежно вГд потреби суспГльства Г держави, мае власну структуру, власнГ форми Г засоби, пристосованими для виконання його специфГчних функцш, перебувае в рГзноматтних вщносинах Г зв'язках з шшими сощальними шсти-тутами. Для розумшня сутностГ, складу Г змГсту його функцш вшськова освь та повинна вивчатися як соцгалъний процес, що передбачае виявлення умов, що породжують дане явище Г слугують основними чинниками його розвитку.
Результата дослщження стану гумашзацп та гумаштаризацп вшськово! освгш у вшськових вишах провГдних кра!н свпу дають змогу визначити таю тенденцп !х розвитку [4; 5; 8; 12; 14; 18-20]. Перша. Нормативш вимоги до цшей Г завдань виховно! роботи з кадетами (курсантами) закршлюються в керГвних документах (статутах, концепщях, програмах) Г набувають статусу обов'язкових до виконання. Друга. Поширюються деГдеологГзацГя та гума-шзащя навчально-виховного процесу. Ця тенденщя виявляеться перш за все у вщмовГ вшськового керГвництва вгд формування стереотитв «образу ворога» у свщомосп кадетГв у зв'язку зГ змшами, що вщбуваються у свт. Третя. Зростае визнання вшськового як особистостГ з усГма людськими потребами, виховання його на загальнолюдських цшностях. Четверта. У вшськових вишах створюеться та шдтримуеться така атмосфера, що якомога бшьше сприяе розвитковГ активносп, самостшностГ та вадповадальност кадетГв за свое шдготування до навчання Г виховання щдлеглих. П 'ята. Гуманггаризащя вшськово! освгш все бшьше виявляеться у посиленш шдивщуалГзацп навчання та педагоочно! роботи з невеличкими групами кадетГв, широкому використаннГ методГв Гндивщуальних завдань, самостшного пошуку шфор-маци, вирГшення проблемних ситуацш. Шоста. Посилюеться практична складова навчально! Г виховно! роботи. I! спрямовашсть визначаеться перш за все формуванням у мГлГтарному соцГумГ високих вГйськово-професГйних якостей, що проводиться пГд гаслами. Наприклад, у США це таю: «АрмГя з однГе! людини» (СухопутнГ вГйська), яке пГдкреслюе, що основою армГ! е саме людина; «Гордють та професюналГзм» (ВМС); «Мета вища над усе» (Корпус морсько! шхоти). Съома. АктивГзуеться гумангтарне щдготування командирГв-вихователГв та викладачГв, якГ безпосередньо працюють з кадетами. До про-
грами !х щдготувания включено вивчення курсу менеджменту, курсу морального лгдерства та основи керування пгдлеглими. Кргм того, пгд кергвництвом офгцергв кадети старших курсгв придбають практичнг навички кергвництва при роботг з кадетами молодших курсгв. Восьма. Посилюеться соцгальна спрямовангсть процесу навчания г вихования. Вгйськове кергвництво робить акцент не на оргашзацп вербального виховного впливу, а на створеннг таких умов життедгяльностг кадетгв, якг б якомога бгльше стимулювали у них ви-ключно запопадливе ставления до виконання сво1х професгйних обов'язкгв (матергальне стимулювання, пгдвищення статусу). Дев'ята. Змгцнюеться матергально-техшчна база гумашзацп та гумаштаризацп вшськово! освгти: широко використовуються комп 'ютерна, вгдео- та аудютехшка, телеканали космгчного зв'язку, перюдичш видання, впроваджуються сучаснг шформацш-нг та педагоггчнг технологи.
Вгйськова освгта як компонента загальнодержавно1 системи освгти поки що перебувае на периферп пильно1 уваги науковцгв, г цей факт актуалгзуе и розгляд. 1нтеграцгя вшськово! освгти у свгтовий та нацюнальш освгтнг про-цеси передбачае розроблення И ново1 парадигми на пгдставг свгтових тенден-цгй. Проте вгйськовг навчальнг заклади у багатьох вгдношеннях продовжують готувати фахгвцгв для викликгв минулого столгття. Вшськовослужбовщ часто не мають знань, навичок, конструктивно1 роботи, слабко обгзнанг в культурологи, политологи, дипломати, сшлкуванш з представниками засобгв масовоl шформацп. Значна частина вгйськових контингентгв, яка бере участь в опера-цгях на користь миру, не опанувала необхгднг функцп для наведення порядку, вiдновления цивгльно! гнфраструктури, пгдготування нацгональних сил без-пеки [8]. Якгсть вшськово! освгти ще недостатньо пов'язана з можливгстю кар'ерного росту офгцергв, адекватною грошовою винагородою.
Система вшськово! освгти Укра1ни вимагае прискореного реформування з урахуванням свгтового досвгду та вимог сучасностг, змгн характеру та спря-мованостг небезпек, загроз та ризикгв. Основними урахуваннями мають бути такг. По-перше, розвиток вшськово! освгти повинен випереджати практику г йти в ногу з розвитком науки. Виргшення цього завдання стае можливим на шляхах штеграцп вшськово! освгти, вшськово! практики та вшськово! науки. По-друге, на кожному етапг змгн у вгйськовгй справг мають принципово ви-ргшуватися питання про змгни у вгйськовгй освгтг. По-трете, випереджений розвиток вшськово! освгти може бути досягнутий на основг наукового про-гнозування розвитку вшськово! справи (збро1, бойово1 технгки, стратеги г тактики), вдосконалення професюналгзму офгцергв. Слгд акцентувати увагу на необххдностг трансформацп системи вшськово! освгти з огляду на карди-нальне оновлення змгсту навчання, його форм, методгв з урахуванням нових принципгв комплектаци вгйська, його функцш, ролг та завдань, а також ура-ховувати взаемопроникиения структур г культур цивгльно! та вшськово! сфер, гнтернацгоналгзацгю збройних сил. 44
Аналiз свгтових тенденцiй розвитку вшськово! освiти дозволяе зробити деюлька узагальнюючих висновкв.
1. У контекст здшснених науковцями пошуюв окремо вщзначимо !х праг-нення практично! рeалiзацii дослщжень — осмислення сутносп, змюту та суперечностей нацюнально! системи шдготування ново! генерацп офiцeрiв; пошуку шляхiв iмплeмeнтацii' концептуальних засад захiдноi парадигми фор-мування особи вiйськового фахiвця, яка вщповщала б цiлям i завданням вшськово! реформи Укра!ни.
2. Глобалiзацiйнi процеси перекреслюють тезу про традицшну автоном-нiсть армii вщ сустльства: навчання у вiйськових навчальних закладах все бшьш здiйснюеться в контекст загально! системи освiти; сама вшськова освiта стае бiльш вiдкритою для цив^ного демократичного контролю. Вш-ськова освгта повинна вважати за найважливiшy мету формування творчо! особи вшськового фахiвця з високим рiвнeм вшськово-професшного пщго-тування, загально! та мМтарно! культури, що надiлeна певним ступенем свободи i здатна нести вщповщальшсть за сво! рiшeння та ди.
3. Тeндeнцii i сyпeрeчностi сучасно! епохи засвщчують, що проблема вшськово! освгш вийшла за межи лише вшськово! сфери, а тому реформування Збройних Сил Укра!ни вимагае вщтворення !! ново! парадигми. Укра!на праг-не зберегти нацiональнy самобутшсть та активно використовувати свiтовi надбання з вшськового бyдiвництва. Тому юнуе об'ективна нeобхiднiсть у створeннi ново! парадигми вшськово! освгш з широким використанням до-свiдy армiй захвдних кра!н.
4. Сучасна гyманiстична парадигма вшськово! освгш повинна спиратися на досвщ армш провщних кра!н свиу з пiдготyвання вшськових фахiвцiв з широкою теоретичною та гумаштарною подготовкою, розвиненим почуттям патрiотизмy та громадянсько! вiдповiдальностi. Вияв особливостей вшськово! освгш в Украiнi мае риси одиничного та загального, а тому повшстю при-ймати чи iгнорyвати зарyбiжний досвщ навряд чи виправдано. Тшьки творче осмислення досягнень армiй шших кра!н дозволить вийти на головш напрями у пошуках прiоритeтiв для Збройних Сил Укра!ни.
Л1ТЕРАТУРА
1. Нещадим, М. I. Вшськова освгга Укра!ни: юторГя, тeорiя, методологш, практика [Текст] : монографш / М. I. Нещадим — К. : Кшв. Ун-т, 2003. — 852 с.
2. Образование, общество, культура [Текст] : монография / Нар. укр. акад. ; под общ. ред. В. Ф. Сухиной. — Х. : Изд-во НУА, 2006. — 252 с.
3. Гаврилов, О. С. Вивчення та запровадження шоземного досвщу в тдготовщ вш-ськових фахшщв для Збройних Сил Украши [Текст] / О. С. Гаврилов // Вшськова освгга — 2003. — № 12. — С. 100-112.
4. Soeters, J. Culture and Discipline in Military Academies: An International Comparison [Text] / J. Soeters, R. Pecht // Journal of Political and Military Sociology. — Winter 1998. — Vol. 26. — № 2. — P. 169-190.
5. Требш, М. П. армгя та сустльство: сощальио-фшософський аналiз взаемодп в умовах траисформаци [Текст]: моиографш / М. П. Требш — Х. : Вид. дгм 1НЖЕК, 2004. — 404 с.
6. Маидрагеля, В. А. Вiйськова освгга у контекст траисформаци характеру вши, спосо6гв иасильства: сучасиi теидеицп [Текст] / В. А. Мандрагеля // Вюн. Нац. техн. ун-ту Укра!ни «Кшвський полiтехиiчиий шститут». Фшософш. Психолопя. Педагогжа — К. : 1ВЦ, — 2003. — № 3. — С. 31-39.
7. Кшткш, П. В. Проблеми гумашзаци та гумаштаризацп вшськово! освии в умовах реформування та розвитку Збройиих Сил Укра!ни [Текст] / П. В. Кшткш // Вш-ськова освгга — 2002. — № 10. — С. 75-81.
8. Мандрагеля, В. А. Причини та характер воен (збройиих конфлжтТв): фшософсько-соцюлопчний аиалiз [Текст] : моиографiя / В. А. Мандрагеля — К. : 1н-т метало-фгзики гм. Г. В. Курдюмова НАН Укра!ни, 2003. — 570 с.
9. Мануйлов, G. М. Гумаиiзацiя та гуматтаризацш вшськово! освии як фактор фор-муваиия особистосп украшського офщера [Текст] / G. М. Маиуйлов // Осиови1 иапрямки вихования вшськово! iнтелiгеицil у сучасиих умовах : матер. иаук.-практ. коиф. — Х. : ХВУ, 2002. — С. 36-42.
10. Смоляиюк, В. Ф. Воеиио-силова практика як коистаита цившзацшиого поступу (свгт, регiои, Укра!иа) [Текст] / В. Ф. Смоляиюк // Вгси. Нац. юрид. акад. Укра!ни гм. Ярослава Мудрого. Сер. : Фшософ1я, ф1лософ1я права, полгтологгя, соцюлопя. — Х., 2009 — Вип. 1. — С. 88-99.
11. Паифшов, О. Ю. До питания про особливосп вгйи XXI столгття [Текст] / О. Ю. Паифшов // Наук. зап. Харк. уи-ту Повир. Сил. Соцiальиа ф1лософ1я, психо-лог1я. — Х. : ХУПС, 2008 — Вип. 1 (30). — С. 63-70.
12. McCausland J. Transforming Strategic Leader Education for the 21th Century Army [Text] / J. McCausland, G. Martin // Parameters. — Autumn 2001. — Vol. XXXI, № 3. — P. 21-22.
13. Паифшов, О. Ю. До иово! парадигми вищо! освии: штерпретацш деяких загальио-свггових теидеицш [Текст] / О. Ю. Паифшов, О. О. Савчеико // Наук. зап. Харк. уи-ту Повир. Сил. Сощальиа фшософгя, психологш. — Х. : ХУПС, 2007 — Вип. 2 (28). — С. 68-77.
14. Колесов, П. Сеи-Сирская специальная воеииая школа Сухопутных войск Франции [Текст] / П. Колесов, А. Стрелецкий // Зарубежное воеииое обозрение. — 2006. — № 6. — С. 26-32.
15. Knowiton, W. Military Qualification Standards [Text] / W. Knowiton // Military Review. — 1991. — May. — P. 31-47.
16. Naciari, M. Rethinking Military Profession: Models of Change Confronted [Text] / M. Naciari // Current Sociology. — 1994. — Vol. 43. — № 3. — P. 7-21.
17. Маиуйлов, G. М. Фактори формуваиия морально! культури особистоси майбут-иього фахiвця [Текст] / G. М. Маиуйлов // Наук. зап. Харк. уи-ту Повир. Сил. Сощальиа фшософш, психологш. — Х. : ХУПС, 2007 — Вип. 2 (28). — С. 7-10.
18. Кудрявцев, Ю. Подготовка командных кадров к воспитательной деятельности в вузах США, ФРГ и Великобритании [Текст] / Ю. Кудрявцев // Зарубежное воеииое обозрение. — 2001. — № 5-6. — С. 20-24.
19. The Postmodern Military: Armed Forces After the Cold War [Text] / Moskos C., Williams J., Segal D. (Eds.) — N. Y., Oxford.: Oxford University Press, 2000. — P. 4-12.
20. West Point. The United States Military Academy [Text] — Catalogue, 2006-2007.
ПАРАДИГМАЛЬНЫЕ ОСНОВЫ ЗАПАДНОГО ВОЕННОГО ОБРАЗОВАНИЯ: ОПЫТ ДЛЯ УКРАИНЫ
Гончаренко О. Л.
Проанализирована западная парадигма военного образования. Показаны тенденции развития военного образования на примере армий ведущих стран мира. Обоснована возможность, и определены основные пути имплементации основ западной парадигмы военного образования в систему военного образования Украины. Предложены некоторые рекомендации по совершенствованию военного образования Украины.
Ключевые слова: вооруженные силы, военное образование, западная парадигма военного образования, военный профессионал, социальный механизм формирования военного образования.
PARADIGMAL PRINCIPLES OF WESTERN MILITARY EDUCATION: EXPERIENCE FOR UKRAINE
Goncharenko O. L.
The article is devoted to the analysis of western paradigm of military education. Tendencies of military education development are shown on the examples of world leading countries' armies. The article contains grounding of the possibility and defines the main ways of implementation the principles of western paradigm of military education into Ukrainian system of military education. Some recommendations to perfect Ukrainian military education are proposed.
Key words: Armed Forces, military education, western paradigm of military education, military professional, social mechanism of forming military education.
УДК 316. 648
О. К. Садовтков, кандидат ф1лософсъких наук, доцент.
РЕМ1ФОЛОГ1ЗАЦ1Я СУЧАСНО1 СВ1ДОМОСТ1
Процеси ремiфологiзацii, що вiдбуваютъся у сучасному сощокулътурному про-сторi, е продовженням впливу та розвитку мiфологiчноi свiдомостi з властивими для неi специфiчними функщями. Спираючисъ на щ функцп, е можливiстъ з'ясувати чинники, що сприяютъ ремiфологiзацii взагалi. Зокрема, до таких чиннитв можна вiднести бажання придбати аксiологiчнi тдстави майбутнъого, для формування уявленъ про яке задЮютъся мiфологiчний час i протистояння героя та трикстера.
Ключовi слова: iррацiоналънiстъ, мiф, мiфологiя, мiфологiчна свiдомiстъ, сус-птъство, сучастстъ, ремiфологiзацiя.
© Садовтков О. К., 2011
47
