CC BY
20Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-1 (Ч. 1). С. 288-294.
УДК 347.95
«КОЛ1ЗШН1 ПИТАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРА1НИ ЩОДО СПАДКУВАННЯ НЕРУХОМОСТ1 1НОЗЕМЦЯМИ»
Самойлов М. О.
Кримський юридичний тститут Нащонального ушверситету «Юридична Академш Украгни теш Ярослава Мудрого» м. Сшферополь, Украгна
У стат йде мова про колiзiйнi питання законодавства Украши щодо спадкування нерухомост шо-земними громадянами. Основну увагу зосереджено на з'ясуванш юридично1 природи й особливостей правового регулювання спадкування нерухомого майна в м1жнародному приватному правi та його впли-ву на впчизняну правову систему. На основi порiвняльного аналiзу з шоземним законодавством вияв-лено моменти рецепци позитивного iсторичного досвщу, звертаеться увага на окремi спiрнi моменти законодавства Украши.
Ключовi слова: нерухомють, нерухоме майно, правовий режим нерухомосп, право власноста, шо-земщ, колiзiï законодавства.
Вступ. Передумовою виникнення спадкових вщносин з участю шоземних ос1б е рух зазначених суб'екпв р1зних кра'н через державш кордони й поширення майнових вщносин на м1ждержавному простора Територ1альн1 бар'ери м1ж р1зними державами почали долатися особливо активно у другш половит XX стор1ччя: представники ба-гатьох верств населения з р1зних куточюв планети активно переакають м1ждержавн1 кордони, залишаючи при цьому своïх родич1в i свое майно у р1зних краïнах. Мобшь-шсть населення дедалi зростае, що зумовлюе збiльшення кiлькостi випадкiв поселення громадян однiеï краïни на територiï шшо'. Це приводить до того, що спадкодавщ мо-жуть мати спадкоемщв у рiзних краïнах або можуть залишати свое нерухоме спадкове майно на територп кшькох держав (до збшьшення проблем спадкування призводить тенденщя до придбання iноземцями нерухомого майна в кра'нах зi сприятливим ктма-том: Францiя, Португалiя, Iталiя, 1спашя, до числа яких належить i Укра'на) [1 с.183].
Дослiдженню проблематики спадкування у мiжнародному приватному правi при-свяченi працi вiтчизняних та зарубiжних вчених-правознавцiв, зокрема: А.А. Рубанова, Б.С. Анпмонова, Л.П. Ануфрiевоï, В.Г. Буткевича, В.В. Васильченка, Г.В. Га-лущенка, М.В.Гордона, К.О. Граве, А.С. Довгерта, В.К.Дрошкова, Г.К. Дми^ево'', Ю.О. За'ки, О.С. 1оффе, В.1. Кисiля, О.Р. Кибенко, В.М. Корецького, X. Коха, О.О, Красавчикова, Л.А. Лунца, О.Л. Маковського, А.1. Муранова, Г.К. Матвеева, А.Я. Сивоконя, В.1. Серебровського, Г.С. Фединяк, Л.С. Фединяк, А.Г. Хачатуряна, Я.М. Шевченко, Л.В. Шевчук, шших та наших власних. Останшм часом проблематика до-слщжуваного iнституту привертае увагу широкого кола дисертацшних дослiдникiв. Безпосередньо теми статп торкались та будуть предметом нашого аналiзу роботи
О.Л. Зайцева «Розвиток права спадкування землi в Укра1ш», О.О Кармази «Спадку-вання у сучасному мiжнародному приватному правi», Г.В. Галущенка «Мiжнароднi договори Украши про правову допомогу в цившьних справах i внутршне законодав-ство», А.А. Степанюк «Застосування колiзiйних норм щодо спадкування в мiжнарод-ному приватному правЬ», О.О. Бичкiвського «Регулювання спадкових правовiдносин за законодавством Украши та зарубiжних краш приватноправовий аспект».
Бшьшють з них торкаеться спадкового статусу громадян СРСР за кордоном та не вщповщають реалiям часу i потребують перегляду. Недостатня теоретична роз-робленiсть проблеми, И безсумнiвна наукова i практична значущють i актуальнють викликають необхiднiсть проведення дослiджень наявних проблем теорн iнституту спадкування у мiжнародному приватному правi, одному з яких - питанню спадкуван-ня нерухомого майна й присвячена дана робота.
Мета статп полягае у дослiдженнi колiзiйних питань спадково-правового статусу iноземних громадян в Укра1ш на прикладi спадкування взагалi та спадкування неру-хомого майна зокрема.
Викладення основного матерiалу. Право приватно! власносп набуваеться в порядку, визначеному законом. В першу чергу, мова йде про те, що i Конститущя Украши, й iншi нормативш акти закрiплюють право власностi на майно не лише за власними громадянами, але й надають таке право, хоча i обмежено, шоземним громадянам. Так, законодавство Украши чпко встановлюе пiдстави, умови та випадки набуття iноземцями права власностi на нерухоме майно. Таю обмеження, передуем, пов'я-занi з тим, що майно, яке належить до нерухомого складу, безпосередньо зв'язане з землею, яка, вщповщно до ст. 13 Конституцн Украши, е об'ектом права власносп виключно Украшського народу. Але стабшьшсть цивiльного обiгу та свобода розпо-рядження майном, якi оргашчно пов'язанi з демократичними i лопчними принципами спадкового законодавства, не можуть суперечити природi людини. Внаслщок цього механiзм переходу спадщини, до складу яко! входить нерухоме майно (будин-ки, квартири, дачi, земельш дiлянки тощо) у власнiсть шоземних громадян був де-талiзований, а впчизняне законодавство стало вiдповiдати реалiям дня та правовим нормам сучасних економiчно розвинутих краш [2, с. 30]. Адже здатнють бути спад-коемцем входить до змiсту правоздатносн фiзичноl особи i зберiгаеться за нею про-тягом усього життя, незалежно вiд приналежностi до громадянства будь-яко! краши.
На даний час в Укра1ш у сферi спадкування за шоземцями закрiплюються практично п ж самi права, що й за li громадянами, i навггь встановлюються певнi пiльги: продовжуються строки прийняття спадщини (для того, щоб вони могли скористатися сво!м правом) [3, с. 160]. Право спадкувати нерухомiсть вони мають, але цьому праву протиставлено ряд обов'язюв, якi пов'язанi саме зi статусом фiзичноl особи iноземцем.
Для врегулювання спадкових вiдносин з iноземним елементом щодо нерухомого майна (нерухомосп), незалежно вщ того, перебувае це майно в Укра1ш чи в шшш державi, застосовуеться одна i та ж колiзiйна прив'язка - право держави, на територн яко! знаходиться це майно (lex reí sitae). Вщповщно до норм Закону Украши «Про мiжнародне приватне право», спадкування нерухомого майна регулюеться правом держави, на територн яко! знаходиться це майно, а майна, яке шдлягае державнш реестрацн в Украши, - правом Украши.
Аналiзуючи основш поняття, а саме «нерухоме майно» та «мюцезнаходження майна» з урахуванням ст. 38 Закону «Про мiжнародне приватне право» та ст. 181 ЦК Украши, яка закршила, що до нерухомосн належать земельнi дшянки, а також об'екти, розташованi на земельнш дiлянцi, перемiщення яких е неможливим без ïx знецiнення та змши ïx призначення.
Об'екти визначаються як неруxомiсть, поки icHye зв'язок Ï3 землею. У випадку вщокремлення вiд неï, вони вважаються рухомими речами. Проте режим неруxомоï реч^ згiдно iз ч. 1 ст. 181 ЦК Украши, може бути поширений на повггряш та морсью судна, судна внутрiшнього плавання, космiчнi об'екти, а також iншi реч^ права на якi пiдлягають державнш реестрацiï. За своею природою щ об'екти можуть перем> щатися у простор^ тобто формально не вщповщають головнiй ознацi неруxомостi -зв'язок з землею, вони навпъ можуть перебувати не на територн Украши. Саме цим i пояснюеться закршлення до спадкових вiдносин не принципу lex rei sitae, а закону мюця державноï реестрацiï. Проте закон мюця державноï реестрацiï може збнатися iз законом 1'хнього мiсцезнаxодження.
Положення ст. 38 Закону Украши «Про мiжнародне приватне право» про те, що право власносп визначаеться правом держави, у якш це майно знаходиться, стосуеться як рухомого, так i нерухомого майна. А беручи до уваги той факт, що проблемам спадкування у зазначеному закош присвячено спещальш норми, маемо колiзiйне-правове розщеплення статуту спадкування, коли в силу неоднакового мюцезнаходження рухомого i нерухомого майна до спадкових вщносин застосовуються рiзнi правопорядки. Отже, наразi спадкування рiзниx категорш майна може бути тд-порядковане рiзним правопорядкам, вiдповiдно вiтчизняному чи шоземному. Таким чином, доктрина визнае проблемним питання щодо визначення цих понять у законо-давствах шоземних держав [4, с. 5].
Спадкове право завжди було консервативне, воно, по суп, е продовженням i до-повненням права власностi, мютить чимало положень, якi з нього випливають, яке дiе на певнш територiï у певний перiод. Так, починаючи з XVII - XVIII столотя, в багатьох державах Свропи iноземцi взагалi були позбавленi бшьшосн прав. В евро-пейських крашах iснувало лише так зване «берегове право» (droit de naufrage) - право жителiв прибережно1' держави привласнювати собi майно потонулого шоземного судна. А, наприклад, у Францн iснувало droitd'auaine - право держави привласнювати майно померлих на ïï територiï iноземцiв, шзшше воно перейшло i до шших краш. Тобто родичi затонулих моряюв були позбавленi права претендувати на майно шсля смертi його власника [5, с. 113].
В юторичному аспект в Царськiй Росiï в 1825 р. шдданим iноземниx держав було заборонено набувати нерухоме майно будь-якими способами, дiяла заборона щодо набуття права власносп на нерухомють, через що юнували поxiднi вщ дано1' заборони обмеження для шоземщв, якi зовсiм не стосувалися сутностi права спадкування iноземниx ошб. 1ноземний спадкоемець не позбавлявся права спадкувати, вiн лише зобов'язувався продати успадковану нерухомють в трирiчний термш росшсь-кому пiдданому, а це обмеження права володшня, а не позбавлення шоземця права спадкувати [7, с. 75]. Аналiзуючи iсторичнi джерела по спадковому праву, не можна не вщмггити, що це правило за сво1'м походженням е своерщною пiльгою, а не змен-
шенням прав для шоземних oci6, адже в деяких мiсцевостях Царсько1 Pociï (на Кавказ^ в Азп) спадкування шоземцями нерухомого майна категорично не допускалося.
Таким чином, европейське законодавство, що регулювало питання, пов'язанi 3i спадкуванням iноземцями нерухомого майна, пройшло певну еволющю i тiльки до кшця 18 ст. стало признавати права шоземщв в цiй сферi.
Характерною безумовною особливiстю законодавства всiх держав е те, що без-сумшвно визнають нерухомiстю земельт дшянки. До того ж, земля е специфiчним об'ектом, адже з нею пов'язуеться державна безпека i ознака державносн загалом. Як об'ект спадкового права земельна дшянка мае певну специфшу, адже вона е складною рiччю, яка складаеться з рiзнорiдних речей (грунту i всього, що знаходиться над та тд поверхньою землi). До того ж, законодавства рiзних держав можуть вмiщувати обмеження щодо можливостi знаходження на правi власностi iноземцiв земельних дiлянок. Наприклад, при спадкуваннi украïнськими громадянами нерухомосн у Ре-спублiцi Польща польське законодавство застосовуе спещальш правила:
1) вщ громадянина Украïни не вимагаеться одержання дозволу на придбання нерухомосп, якщо вiн е спадкоемцем за законом - подружжям, дитиною, батьком, братом (сестрою) спадкодавця. Цей принцип е незмiнним i не мютить виключень;
2) громадянин Украïни обов'язково повинен одержати дозвш на придбання неру-хомостi при спадкуванш ним нерухомостi за запов^ом [8, 129].
У нормах вггчизняного законодавства, нацiональних законодавств, що регулюють питання спадкування у цiлому та спадкування нерухомосп зокрема, часто спостер> гаються чимало колiзiй та прогалин, що вже само по собi ускладнюе практичне за-стосування цих норм, дае широкi можливостi для зловживань ними. Ускладнюватись ситуащя може наявнютю у цих вiдносинах шоземного елемента.
Спадкове законодавство останнiм часом змшювалось не лише в Украш, а й в деяких шших державах. I все часпше норми, яю зазнали змiн, спiвпадають, що загалом вщповщае тенденцп сьогодення зi зближення законодавств. Так, зокрема, змшеш були норми щодо неможливостi фактичного прийняття нерухомого майна. За вггчизняним ЦК (ст. 1297) спадкоемець, який прийняв спадщину, у складi яко1' е нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотарiуса за видачею йому свщоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Крiм цього, якщо у складi прийнято1' спадщини е нерухоме майно, спадкоемець зобов'язаний також зарееструвати свое право на спадщину. Навггь встановлена iмперативна норма про момент набуття права власносп - право власностi на нерухоме майно виникае у спадкоемця з моменту державно1' реестрацiï майна.
Стосовно земельного законодавства Украши зазначимо, що, зпдно зi ст. 79 Земельного кодексу Украши (далi - ЗК Украши), яка регулюе правовий статус земельно!' д^нки як об'екта права власностi, земельна д^нка - це частина земноï поверхн з установле-ними межами, певним мюцем розташування, з визначеними щодо неï правами. Право власностi на земельну дiлянку поширюеться в ïï межах на поверхневий (грунтовий) шар, а також на водш об'екти, лiси i багаторiчнi насадження, яю на нiй знаходяться, якщо iнше не встановлено законом та не порушуе прав iнших осiб. Право власносп на земельну дiлянку розповсюджуеться на простiр, що знаходиться над та тд поверхнею дiлянки на висоту i на глибину, необхщт для зведення житлових, виробничих та шших бущвель
1 споруд. За ч. 2 ст. 81 цього ж кодексу шоземт громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власносп лише на земельт дшянки несыьськогосподарського призначення в межах населених пункпв, а також на земельт д^нки несшьськогоспо-дарського призначення за межами населених пункпв, на яких розташоват об'екти нерухомого майна, що належать 1м на правi приватноï власностi. При цьому ч. 3 цiеï статп уточнюе пiдстави набуття iноземними громадянами та особами без громадянства права власносп на земельт д^нки, серед яких е прийняття спадщини. Частина 4 цiеï статтi встановлюе iмперативну норму, згiдно з якою землi сiльськогосподарського призначення, прийнятi у спадщину шоземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року тдлягають вiдчуженню. Аналогiчний обов'язок покладаеться на шозем-них юридичних ошб (ч. 3 ст. 82 ЗК Украши).
Законодавство не передбачаереальних можливостей у зазначених суб'екпв ви-конати покладеш на них ЗК Украши обов'язки щодо вщчуження земельних дшянок сiльськогосподарського призначення. Вiдповiдно до ст. 55 Закону «Про нотарiат», правочини про вiдчуження майна, що шдлягае реестрацп, посвiдчуються за умови подання документiв, що пiдтверджують право власносп на майно, що вщчужуеть-ся. Стаття 132 ЗК Украши мютить подiбну норму, яка вимагае при укладенш угод про перехщ права власностi на земельнi дшянки подання документа, що шдтверджуе право власносп на земельну дшянку. Ситуащя ускладнюеться тим, що, згiдно з ч.
2 ст. 1299 ЦК Украши, право власносп на нерухоме майно виникае у спадкоемця з моменту державноï реестрацп цього майна.
Висновки. Виходячи з того, що землi сшьськогосподарського призначення не можуть передаватись у власшсть шоземцям, слщ визнати, що видача такого документа (свщоцтва про право на спадщину) нотарiусом не засновуеться на закош. Виникае колiзiя норм, одна з яких (ч. 4 ст. 81 ЗК Укрални) допускае прийняття сыьсько-господарських земель у спадщину, а iншi (ч. 2 ст. 81, ч. 2 ст. 82 ЦК Укрални) не допускають виникнення права власностi на щ дшянки.
Таким чином, вважаемо, що чинне законодавство унеможливлюе вiдчуження земельних дшянок сшьськогосподарського призначення, успадкованих шоземцями, особами без громадянства та шоземними юридичними особами. Укладення будь-я-ких правочишв, спрямованих на вщчуження землi зазначеними особами, е прямим порушенням закону.
Пщтримуемо висновок, зробленим свого часу О.Л. Зайцевим, про те, що виходячи
3 принципу рiвностi правоздатностi фiзичних оаб та вщсутносп реторсш у приват-нш сфер^ право власносп на землю та право спадкового володшня землею повинно розповсюджуватись на громадян шших держав та оаб без громадянства [2, 140].
Перспективою подальших розвщок у даному напрямку е дослщження колiзiйних питань правового режиму нерухомосп у шоземних джерелах цившьного права, яю плануеться зробити у наступних наукових статтях.
Список лггератури
1. М1жнародне приватне право: Навч. пос1бник /За ред. В.М. Гайворонського, В.П. Жушмана. - К.: Юршком 1нтер, 2007. - 368 с.
2. Зажа Ю.О. Проблеми, що виникають при застосуванш спадкового законодавства // В1сник Верховного Суду Украши. - 2006. - 3. - С. 30 - 35.
3. Самойлов М.О. Нацюнальний режим законодавства як основа мiжнародних договоргв Украши щодо спадкування нерухомого майна. // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Юридические науки». Том 25 (64), 2012. № 2. - C. 159 - 165. - 390 с.
4. Бичкгвський О.О. Регулювання спадкових правовщносин за законодавством Украши та зарубiж-них краш приватноправовий аспект. - автореферат дисертацп на здобуття вченого ступеня кандидата юридичних наук: 12.00.03 «Цившьне право та цившьний процес; имейне право; мiжнародне приватне право» / О.О. Бичкгвський - Харкгв, 2012. - 20 с.
5. Куприянова О.И. К вопросу о наследовании имущества иностранцев, умерших в России (XVII -XIX в.) // Вестник Московского ун-та. Сер.11: Право. - 2007. - № 2. - С. 113 - 117.
6. Савченко А.С. Спадкування нерухомост шоземцями в Украш: надбання чи втрата // Форум права. - 2008. - № 2. - С. 420 - 424 [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-joumals/FP/2008-2/08sasnqv.pdf
7. Самойлов М.О. Цившьно-правове становище громадян Украши в Республгщ Польща: дисертащя на здобуття вченого ступеня кандидата юридичних наук: 12.00.03 «Цившьне право та цившьний процес; имейне право; мiжнародне приватне право» / М.О. Самойлов. - Харкгв, 2003. - 197 с.
8. Зайцев О.Л. Право спадкування землi в Украш: дис. на здобуття ступеня кандидата юрид. наук: 12.00.03 «Цившьне право i цившьний процес; имейне право; мiжнародне приватне право» / О.Л. Зайцев. - Х., 2000. - 223 с.
Самойлов М. А. Коллизионные вопросы законодательства Украины относительно наследования недвижимости иностранными гражданами / М. А. Самойлов // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Юридические науки». - 2013. - Т. 26 (65). - № 2-1. - Ч. 1. - С. 288-294.
В статье идет речь о коллизионных вопросах законодательства Украины относительно наследования недвижимости иностранными гражданами. Основное внимание сосредоточено на выяснении юридической природы и особенностей правового регулирования наследования недвижимого имущества в международном частном праве и его влияния на отечественную правовую систему.
Ключевые слова: недвижимость, недвижимое имущество, правовой режим недвижимости, право собственности, коллизии законодательства.
CONFLICT QUESTIONS OF UKRAINIAN LEGISLATION OF REGARDING PROPERTY INHERITANCE BY FOREIGN CITIZENS
Samoilov M. О.
Crimean Juridical Institute of NU «Law Academy of Ukraine named after Yaroslav the Wise», Simferopol, Ukraine
The article refers to the conflict issues laws of Ukraine concerning succession to property by foreign nationals, and focused on the clarification of the legal nature and peculiarities of legal regulation of inheritance property in private international law and its impact on the domestic legal system. Based on comparative analysis of foreign law, found moments of the reception of positive historical experience, drawing attention to some controversial moments legislation of Ukraine.
This research paper focuses on the concept of inheritance pursuant to Ukraine's and foreign countries' legislation, and studies the nature and the principle of inheritance in accordance with international civil law as the object of legal regulation, with the evolution of the regulating of inheritance legal relations involving foreign elements entities and sources of legal regulation of international inheritance relations analyzed. The article touches the problem of the provisions of Ukraine's and foreign countries' legislation, which regulate the methods of inheritance as follows: hereditary succession, testate succession and inheritance pursuant to succession agreement. The issues of inheriting separate categories of property, such as inheriting real estate, have been analyzed, with the necessity to harmonize inheritance law and its institutions determined and motivated, and the recommendations for introducing amendments and additions in the corresponding laws of Ukraine offered.
The author considers that legislation prevents alienation of agricultural land inherited by foreigners, stateless persons and foreign legal entities. Making any transactions directed to dispose of the land specified person, is a direct violation of the law and support the conclusion that the principle of equality of legal capacity
of natural persons and non retorts the private sector, land ownership and inheritance of land ownership right should extend to citizens of other countries and stateless persons.
Key words: real estate, ordinary routine, the right of a private property, foreigners collisions legislation, inheritance, heritage, inheritable property, inheritance law in private international law, international inheritance relations, land areas inheritance.
Spisok literaturi:
1. Mizhnarodne privatne pravo: Navch. posibnik /Za red. V.M. Gayvoronskogo, V.P. Zhushmana. - K.: Yurinkom Inter, 2007. - 368 s.
2. Zaika Yu.O. Problemi, scho vinikayut pri zastosuvanni spadkovogo zakonodavstva // Visnik Verhovnogo Sudu Ukrayini. - 2006. - № 3. - S. 30 - 35.
3. Samoylov M.O. Natsionalniy rezhim zakonodavstva yak osnova mizhnarodnih dogovoriv Ukrayini schodo spadkuvannya neruhomogo mayna. // Uchenyie zapiski Tavricheskogo natsionalnogo universiteta im. V. I. Vernadskogo. Seriya «Yuridicheskie nauki». Tom 25 (64), 2012. № 2. - S. 159 - 165. - 390 s.
4. Bichkivskiy O.O. Regulyuvannya spadkovih pravovidnosin za zakonodavstvom Ukrayini ta zarubizhnih kraYin: privatnopravoviy aspekt. - avtoreferat disertatsiyi na zdobuttya vchenogo stupenya kandidata yuridichnih nauk: 12.00.03 «Tsivilne pravo ta tsivilniy protses; simeyne pravo; mizhnarodne privatne pravo» / O.O. Bichkivskiy- Harkiv, 2012. - 20 s.
5. Kupriyanova O.I. K voprosu o nasledovanii imuschestva inostrantsev, umershih v Rossii (XVII - XIX v.) // Vestnik Moskovskogo un-ta. Ser.11: Pravo. - 2007. - № 2. - S. 113 - 117.
6. Savchenko A.S. Spadkuvannya neruhomosti inozemtsyami v Ukrayini: nadbannya chi vtrata // Forum prava. - 2008. - № 2. - S. 420 - 424 [Elektronniy resurs]. -Rezhim dostupu: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-2/08sasnqv.pdf
7. Samoylov M.O. Tsivilno-pravove stanovische gromadyan Ukrayini v Respublitsi Polscha: disertatsiya na zdobuttya vchenogo stupenya kandidata yuridichnih nauk : 12.00.03 «Tsivilne pravo ta tsivilniy protses; simeyne pravo; mizhnarodne privatne pravo» / M.O. Samoylov. - Harkiv, 2003. - 197 s.
8. Zaytsev O.L. Pravo spadkuvannya zemli v Ukrayini: dis. na zdobuttya stupenya kandidata yurid. nauk : 12.00.03 «Tsivilne pravo i tsivilniy protses; simeyne pravo; mizhnarodne privatne pravo» / O.L. Zaytsev. - H., 2000. - 223 s.
