CC BY
13
УДК 616.22:616.833]-009.1-024.26:616.831-073.7
https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2020.2.206377
Т.А. Шидловська, Т. Б. Земляк
К1ЛЬК1СН1 ПОКАЗНИКИ ЕЛЕКТРОЕНЦЕФАЛОГРАФ11 У ХВОРИХ 3 ДВОБ1ЧНИМИ ПЕРИФЕРИЧНИМИ ПАРАЛ1ЧАМИ ГОРТАН1
ДУ «Incmumym отоларингологи ш. проф. О. С. Коломшченка НАМН УкраИни» лабораторгя професшних порушень голосу i слуху (зав. - д. мед. н., проф. Т.А. Шидловська) вул. Зоологгчна, 3, Ku'ie, 03057, Украта
SI "Institute of Otolaryngology named after prof. O.S. Kolomiychenko NAMS of Ukraine" Laboratory of Professional Disorders of Voice and Hearing Zoologichna str., 3, Kyiv, 03057, Ukraine email: [email protected]
Цитування: Медичт перспективы. 2020. Т. 25, № 2. С. 98-103 Cited: Medicniperspektivi. 2020;25(2):98-103
Ключов! слова: парал1ч1 гортат, центральна нервова система, бюелектричена активн1сть головного мозку Ключевые слова: параличи гортани, центральная нервная система, биоэлектрическая активность головного мозга
Key words: vocal fold paralysis, central nervous system, bioelectrical brain activity
Реферат. Количественные показатели электроэнцефалографии у пациентов с двусторонними периферическими параличами гортани. Шидловская Т.А., Земляк Т.Б. Лечение больных с двусторонними параличами гортани остается сложной задачей. Изучение центральных механизмов реализации функций гортани при наличии стеноза представляет интерес. Методом электроэнцефалографии (ЭЭГ) обследованы пациенты с двусторонними параличами гортани: 55 без хирургического лечения (I группа) и 51 пациент после односторонней эндоскопической хордоаритеноидотомии (II группа). У всех исследуемых выявлены изменения процентного содержания а- и а также А- и 6-ритмов в сравнении с контролем, более выраженные во II группе. Так, в I группе доля А- ритма в лобных и теменных отведениях при фоновой записи была увеличена до 28,2±2,3 и 29,2±2,4%, у пациентов II группы увеличение доли А-активности достигало 32,2±2,8 и 35,4±2,9% соответственно. Во II группе определялась достоверно повышенная ^-активность во всех отведениях, а также увеличение содержания в-ритма в височных и теменных отведениях. При этом во II группе повышение в-ритма в височных отведениях до 21,4±2,2% было достоверно выше показателей в группе I - 16,5±1,3%. Также в обеих группах выявлено снижение амплитуды а- ритма. Таким образом, уменьшение доли колебаний а-диапазона и увеличение медленноволновой активности (в- и А- волны), а также снижение амплитуды а-ритма ЭЭГ у пациентов с двигательными расстройствами гортани свидетельствует о преобладании влияния подкорковых структур и явлениях истощения нервных процессов в головном мозге, в т.ч. на фоне хронической гипоксии.
Abstract. Electroencephalography quantitative indicators of patients with bilateral vocal fold paralysis. Shydlovska T.A., Zemliak T.B. Treatment of patients with bilateral vocal fold paralyses remains a complicated task. Study of central mechanisms of realization of larynx functions in case of stenosis is of interest. By electroencephalography method (EEG) patients with bilateral vocal fold paralysis were examined: 55 patients without surgical treatment (group I), and 51 patients who had unilateral chordoarytenoidotomy (group II). All the patients showed changes in percentage content of the a - and ft-rhythms and A- and 6-rhythms ("slow" waves). The group II patients demonstrated more pronounced rhythms, as compared with the control group. During the background recording, in group I the increase in the percentage content of the A-rhythms in frontal and parietal directions up to 28.2±2.3 and 29.2±2.4%, was seen, the group II patients showed the increase in A-activity up to 32.2±2.8 and 35.4±2.9% in frontal, temporal and parietal directions accordingly. Besides, the group II patients proved to have an increasing of ft-rhythms activity in all the directions, as compared to the control group, as well as an increasing of 6-rhythms in temporal and parietal directions. Herewith, the increase of 6-rhythms in temporal directions up to 21.4±2.2%, was much higher as compared to group I data 16.5±1.3%. Besides, all the patients showed decrease in a-rhythms amplitude. So, the redistribution of electroencephalography rhythms in the way of a-range fluctuation decrease and increase of slow wave activity (в- и A- waves), as well as a-rhythms amplitude decrease in patients having vocal fold motor disorders testify to the prevailing influence of subcortical structures on the bioelectrical brain activity and facts of nervous processes depletion in brain, including chronic hypoxia of patients suffering from larynx stenosis of paralytic origin.
98
На умовах лщензи CC BY 4.0
Центральна нервова система здшснюе керу-вання \ координащю функцш р1зних елеменпв \ структур голосового апарата, забезпечуючи роботу окремнх ланок як одного цшого. При цьому формуеться цша низка складних умовних рефлекс1в у шдкоркових центрах та кор1 головного мозку. 1снуе ч1тка диференцшна градащя нервових структур у регулюванш певних меха-шзм!в голосоутворення. Безумовна регулящя дихально! функцп поеднуеться з1 складно-рефлекторним мехашзмом ¿з залученням реф-лексогенних зон горташ.
Важливу роль таю процеси вщпрають у регуляцп дихально! системи шд час вокал1заци [5]. 1снують пращ, присвячеш вивченню стану нервово! системи при функцюнальних пору-шеннях голосу [2-4]. Водночас характер пору-шень функцюнування центрально! нервово! регуляцп при наявносп периферичних ушкоджень нервово-м'язового апарата горташ (парез1в та парал1ч1в) вивчено недостатньо. Особливо! уваги в цьому плаш потребують хвор! з двоб1чними руховими порушеннями горташ, яю перебувають в умовах хрошчно! гшоксп. При забезпеченш дихально! функцп ендоскошчним ендоларингеальним розширенням глотково! щшини в таких пащенпв покращення дихально! функцп знаходиться в оберненопропорцшнш залежносп до якосп голосу. Однак щ методики не можуть забезпечити нормальне функцюну-вання горташ. Тривае пошук альтернативних метод1в лшування хворих з двоб1чними парал1-чами горташ, у контекст! чого набувае особливого значения вивчення центральних мехашзм!в реал!зацп функцш горташ в умовах патоло-пчного стану.
Мета нашо! роботи - вивчення юльюсних показниюв бюелектрично! активност! головного мозку за даними ЕЕГ у хворих з двоб1чними периферичними парал1чами горташ.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНБ
Вивчено юльюсш показники стану бюелек-трично! активност! головного мозку за результатами ЕЕГ (вщсотковий вм!ст домшуючих ритм!в та ампл!туди а -активност!) у хворих з двоб!чними парал!чами гортан!: 55 ос!б, яким не застосовували х!рург!чне л!кування стенозу гортан! (I група) та 51 пац!ент (II група), яким застосовували х!рург!чне лшування стенозу (понад 3 м!с. теля проведения ендоскошчно! хордоаритено!дотом!!). У вс1х хворих при ларингоскоп!! визначалися мед!анне та/або пара-мед!анне положения голосових складок у момент максимального вдиху, давн!сть рухових порушень понад 6 мю. Контролем слугу вали 15 практично
здорових оаб без вщхилень у голосоутворюючому апарат! та ознак дихально! недостатност!.
Дослщження ЕЕГ здшенювали за допомогою комп'ютерного електроенцефалографа ф1рми «БХ-системи» (Укра!на) за загальноприйнятою методикою. Для анал1зу отриманих результат1в використано методи математично! вар!ац!йно! статистики ¿з застосуванням л!цензованого про-грамного забезпечення (8ТАТ18Т1СА у.13.3) зпдно ¿з загальновизнаними рекомендащями [1]. Розраховували середне статистичне значения показник!в - (М) та !! похибку (±т). Достов!р-нють отриманих результат1в оцшювали за критерем ^ Стьюдента та Фшера.
РЕЗУЛЬТАТА ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Анал1з кшьюсних показниюв в!дсоткового розподшу основних ршмв ЕЕГ та ампл1туди а -ритму виявив в!дхилення вщ норми в ус1х обстежених трупах хворих вже при фоновому запис!, виражеш в р1зному ступен! (табл. 1-4). Про це перш за все евщчила змша сшввщ-ношення представленост! (в!дсоткового вмюту) а-, Р- ритму, а також А- ! 0-ритму («пов!льних» хвиль). Насамперед у хворих збер1галася загаль-на тенденщя до зниження в!дсоткового вмюту а -ритму та шдвищення представленост! А- хвиль. Слщ зазначити, що при р1зних етапах запису ЕЕГ та в р1зних в!дведеннях щ тенденцп мали р1зну виражен!сть, але в багатьох випадках шд-твердилися достов!рною р1зницею значень вщ-повщних середньостатистичних показник!в по-р1вняно з контрольною групою. Але якщо в I груш в!ропдна р1зниця була в лобних, т1м'яних в!дведеннях тшьки для а- та Д-ритму, а в скроневих та стосовно а-! А- та 0-ритму, то в II груш (хвор! з бшатеральними парал1чами гортан!, яким була виконана ендоскошчна хордо-аритено!дотом!я) негативш змши були досто-в1рними стосовно представленост! вс1х дослщжу-ваних а-, Р-, 0- та А-ритм!в, окр1м 0-ритму в лобному в!дведенн!. В!ропдш змши в негативному напрямку спостерпалися в II груш не лише вщносно контрольно!, але ! деяких показник!в стосовно I групи. Отже, статистичний анал1з досл!джуваних показниюв ЕЕГ засв!дчив вира-жен! достов!рш змши в!дсоткового вмюту дом1-нуючих ршмв з переважанням сумарно! повшь-нохвильово! активност! в пащенпв, бшьш виражен! у II груш.
При цьому в I груш визначалося найбшьше зниження вмюту а- ритму в лобних, скроневих та т1м'яних вщведеннях при фоновому запис! до 30,2±2,2, 37,3±2,8 та 30,7±2,4% в!дпов!дно. Також у хворих ще! групи вщзначався досто-в1рно збшьшений вмют А-ритму в лобних,
скроневих та т1м'яних вщведеннях при фоновому запис1 до 28,2±2,3, 24±2,8 та 29,2±2,4%. А в скроневих вщведеннях також шдвищувався вщ-сотковий вмют 0-ритму до 17,6±1,7%, що в1ро-гщно вище за контрольне значения - 12,1±1,8%.
Ще бшьш виражеш змши спостерпалися в пащенпв II групи. Так, у них мало мюце в1ропдне збшьшення частки А- активносп до 32,2±2,8; 26,8±2,1 та 35,4±2,9% у лобних, скроневих 1 т1м'яних вщведеннях. У пащенпв ще!
групи виявлено пщвищену Р- актившсть у вс1х вщведеннях, а також збшьшення вмюту 0-ритму в скроневих та т1м'яних вщведеннях.
Причому пщвищення 0-ритму у скроневих вщведеннях у II груш до 21,4±2,2% було в1ро-пдно вищим за контроль, а також значения в I груш. При анатз1 результата ЕЕГ нами також зафшсовано достов1рно вищий р1вень вщсот-кового вмюту Р-ритму в лобних, т1м'яних та скроневих вщведеннях у хворих II групи, шж у I груш.
Т аблиця 1
Вщсотковий вмкт домшуючих ритм1в ЕЕГ (фоновий запис) у хворих з двоб1чними периферичними парал1чами горташ в лобних вщведеннях, М±т
Групи Ритми, в1дведення Г 7 л1ва Ритми, в1дведення Г8 права
обстеження б в а р б 0 а Р
I 27,7±2,3 18,6±1,4 32,4±2,3 19,7±1,4 28,2±2,3 18,9±1,4 30,2±2,2 21,67±1,5
II 29,3±2,3 21,1±2,1 35,9±2,6 32,2±2,4 32,2±2,8 22,9±2,3 33,1±2,6 32,95±2
К 8,6±1,8 18,3±2,4 52,2±3,8 22,6± 2,3 8,6±1,8 16,5±2,6 52,3±3,2 22,8±1,9
1(К-1) 6,54** 0,11 -4,46** -1,08 6,54** 0,82 -5,70** -0,47
1 (К-11) у 0,88 -3,53** 2,99* 6,97** 1,85 -4,68** 3,73**
1 (1-11) -0,51 -0,99 -1,00 -4,73** -1,11 -1,49 -0,87 -4,59**
Прим1тки: тут \ в табл. 2-4 *р<0,05; **р<0,01- достов1рна р1зниця ]шж показниками в трупах; I та II - групи обстежуваних, К - контрольна трупа.
Отже, найбшьш виражений перерозподш вщ- А-ритму пор1вняно з контрольною групою. соткового вмюту основних ршмв у структур! Водночас не було суттево! вщм1нносп в по-картини ЕЕГ був виявлений нами в II груш, казниках м1ж I та II групою, за виключенням Здебшьшого це стосувалося показниюв а-, Р- та вмюту Р-ритму та 0-ритму в пм'яних вщведеннях.
Таблиця 2
Вщсотковий вмкт домшуючих ритм1в ЕЕГ (фоновий запис) у хворих з двоб1чними периферичними парал1чами горташ в скроневих вщведеннях, М±т
Групи обстеження Ритми, ввдведення Т5 шва Ритми, ввдведення Т6 права
б 0 а Р б 0 а Р
I 24±2,8 16,5±1,3 38,8±2,5 21,2±1,8 23,3±1,8 17,6±1,7 37,3±2,8 20,2±1,52
II 28,1±2,2 21,4±2,2 43,3±2,4 35,1±2,3 26,8±2,1 19,3±2,1 48,8±3,2 32,2±3
К 5,6±1,8 11,5±1,9 59,5±3,8 20,9±2,6 5,8±1,9 12,1±1,8 64,2±4,2 21,2±2,2
1(К-1) 6,33** 2,15* -4,56** 0,10 6,62** 2,26* -5,36** -0,39
1 (К-11) 7 94** 3,38** -3,62** 4,11** 7,37** 2,57* -2,94** 2,98**
1(1-11) -1,30 -1,90 -1,3 -4,81** -1,27 -0,61 -2,74* -3,61**
100
На умовах лщензи СС БУ 4.0
[СС)
®
Таблиця 3
Вщсотковий вмкт домшуючих ритм1в ЕЕГ (фоновий запис) у хворих з двоб1чними периферичними парал1чами горташ в т1м'яних вщведеннях, М±т
Групи Ритми, ввдведення РЗ л1ва Ритми, в1дведення Р4 права
обстеження б в а Р б 0 а Р
I 24,5±2,4 16,7±1,3 37,7±2,6 20,4±1,5 29,2±2,4 17,4±1,5 30,7±2,4 20,9±1,6
II 28,7±2,1 21,6±2,1 33,5±2,4 32,4±2,1 35,4±2,9 22,9±3 28,5±2,3 32,5±2,7
К 6,8±1,2 12,4±1,8 64,2±4,2 17,1± 2,6 6,9±1,6 12,3±1,8 64,2±4,2 17,1±2,6
1(К-1) 6,60** 1,91 -5,36** 1,12 7,81** 2,17* -6,90** 1,25
1 (К-11) 9,10** 3,38** -6,34** 4,60** 8,68** 3,05** -7,43** 4,09**
1(1-11) -1,31 -2,02 1,19 _4 л** -1,67 -1,65 -0,67 -3,71**
Нами також було дослщжено штенсивнють амплпуди, було в пащенпв I групи. Деякою
(ампттуда) а-ритму. При цьому в обох трупах м1рою це може свщчити про певну виснаженють
спостер1галося знижения бюелектрично! актив- нервових процес1в на тт хрошчно! гшоксп в
ност1 головного мозку, виражене в р1зному сту- пащенпв з1 стенозом горташ парал1тичного
пеш Найбшьше, в тому числ1 р1зкого зниження генезу (табл. 4).
Таблиця 4
Амплпуда а-ритму ЕЕГ лобного, скроневого, т1м'яного, потиличного вщведень у хворих з двоб1чними периферичними парал1чами горташ, мкВ, М±т
Групи Ввдведення ЕЕГ
обстеження Е7 Е8 Т5 Т6 РЗ Р4 01 02
I 17,7±1,3 27,5±2,8 57,7±2,8 45±2,9 45,8±2,3 22,2±2,6 60,5±3,7 62,7±3,9
II 23,7±1,6 39±2,3 63,15±3,8 39,4±2,3 34,8±3,7 23,3±2,1 63,5±3,8 65,7±3,9
К 52,2±2,9 54,9±2,4 57,8±2,7 58,5±2,8 59,5±2,6 61,2±2,4 63,2±2,9 62,9±2,8
1(К-1) -11,83** -7,42** -0,02 -3,34** -3,27** -10,94** -0,57 -0,05
1 (К-11) -9,53** -4,81** 1,15 -5,24** -5,45** -11,83** 0,06 0,58
1(1-11) -2,97** -3,16** -1,15 1,51 2,23* 0,34 -0,56 -0,55
Прим1тка. Непарш позначки вщведень - л1вий бш, парш - правий.
У хворих з парал1чами горташ не спостер1-галося достов1рного зниження середньостатис-тичних значень амплпуди а-ритму ЕЕГ в поти-личних вщведеннях. Цей показник знижувався в лобному, скроневому, нм'яному вщведеннях щодо контролю. При цьому амплпуда а-ритму в лобному та нм'яному вщведеннях у I груш вщр1знялася вщ показниюв II групи. Так, у I груш в лобному вщведенш амплпуда а-ритму
становила 17,7±1,3 мкВ, у нм'яному вщведенш -45,8±2,3 мкВ, тод1 як у II груш значения ампш-туди сягало 23,7±1,6 мкВ та 34,8±3,7 мкВ вщ-повщно. Отже, у хворих II групи в лобних вщведеннях амплпуда альфа а-ритму була достов1рно вищою, а в скроневих - достов1рно нижчою, шж без операцп.
Перерозподш ршмв ЕЕГ у напрямку зменшення частки коливань а-д1апазону та
збшьшення повшьнохвильово! активное^ (0- та Д-хвил1) у пащенпв з двоб1чними периферичними парашчами горташ свщчить про переважання впливу шдюркових структур на бюелектричну актившсть головного мозку. Зазначимо, що найбшьшою м1рою таю змши спостерпалися у хворих, яю за даними сшрометрп мали ознаки виражено! дихально! недостатносп. У таких пащенпв мало мюце зниження вщсоткового вмюту а- ритму 1 зростання представленосн Д-хвиль, особливо в передшх проекщях (лобш та скронев1 вщведення). Поява цих ознак е свщ-ченням дисфункцп глибоких структур головного мозку, насамперед д1енцефально-стовбурових та в деяких випадках медюбазальних. Вище-зазначеш функцюнальш змши бюелектрично! активносн головного мозку виникають у таких хворих на тт вентиляцшно! обструктивно! недостатносп зовшшнього дихання, як
наслщок, дихально! (ресшраторно!) та тканинно! гшоксп. На нашу думку, це можна пояснити безумовною вщповщдю центрально! регуляцп оргашзму, спрямовано! на компенсаторне коре-гування основних показниюв дихання: глибини, ритму та частоти для шдтримання основних гомеостатичних показниюв оргашзму в межах ф1зюлопчно! норми.
Також слщ в1дм1тити певне посилення нега-тивних змш картини ЕЕГ теля х1рурпчного лшування стенозу, а саме проведения ендоско-шчно! хордоаритено!дотомп (II група). Це ставить питания до роздуму. Таю змши зберь гаються або посилюються на фош забезпечення компенсацп стану зовшшнього дихання, що е шдтвердженим шд час сшрометричного до-слщження. Отже, явища гшоксп теля х1рур-пчного лшування стенозу послаблюються або усуваються. Цю ситуащю деякою м1рою можна пояснити регулящею дихально! функцп горташ, що здшснюеться також 1 за рахунок складно-рефлекторного мехашзму з1 зворотним зв'язком. При цьому сигнали з рефлексогенних зон горташ поступають до ядер зорового горбка I кори головного мозку, що зумовлюе низку рефлек-торних вплив1в на гортань з шдкоркових та коркових центр1в. Змша архпектошки горташ, яка виникае шд час виконання статичного методу х1рурпчного лшування стенозу парат-
тичного генезу, ускладнюе взаемокоординащю рефлексогенних зон горташ та структур головного мозку, через що сприймаеться останшм як «поломка» всього апарату горташ 1 «спотворюе» штегративний мехашзм взаемодп центральних та периферичних вщдшв нервово! регуляцп !! д1яльносн. Також значним навантаженням нараз1 може бути 1 необхщшеть перебудови всього оргашзму у вщповщь на нов1 виникаюч1 умови аеродинам1ки верхшх дихальних шлях1в. Певне значения мае врегулювання в нових умовах основних гомеостатичних параметр1в оргашзму тощо.
У зв'язку з вищеперерахованим важливо вра-хувати не ильки стан роботи периферичного нервово-м'язового апарату горташ, а й центрального контуру регуляцп багатоступеневого про-цесу голосоутворення для адекватно! ощнки голосово! функцп в пащенпв з бшатеральними паратчами горташ. Особливого значения це набувае на сучасному еташ розвитку медицини та науки, коли основним напрямком дослщжень у розробщ нових метод1в х1рурпчного лшування парез1в та паратч1в горташ е вщновлення динам1чного профшю, притаманного нормальному функщонуванню горташ, а не лише забезпечення дихально! функцп.
висновки
1. Дослщження бюелектрично! активносн головного мозку за даними ЕЕГ у хворих з периферичними двоб1чними паратчами горташ об'ективно виявило в них порушення функцю-нального стану ЦНС.
2. У хворих з периферичними двоб1чними паратчами горташ перерозподшяються домь нуюч1 ритми ЕЕГ. Насамперед мають мюце до-стов1рш зниження вщеоткового вмюту а-ритму та шдвищення представленосн А-хвиль, особливо в лобних 1 скроневих вщведеннях як при фоновому запису, так 1 при функцюнальних навантаженнях.
3. Урахування даних ЕЕГ при загальному ощнювання стану хворих з двоб1чними пара-л1чами горташ створюе передумови для пошуку бшьш ефективних лшувально-реабштацшних заход1в у таких хворих.
Конфлшт штерес1в. Автори заявляють про вщеутнють конфлшту штерес1в.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Антомонов М.Ю. Математическая обработка 2. Шидловская Т. А., Волкова Т. В., Шемли Моха-и анализ медико-биологических данных. Киев: мед. Изменения основных ритмов электроэнцефалогра-Мединформ,2017.578с. фии у больных с гипотонусной дисфонией с разной
102 На умовах лщензп СС БУ 4.0
МЕДИЧН1 ПЕРСПЕКТИВЕ / MEDICNIPERSPEKTIVI
степенью нарушений деятельности голосового аппарата. Оториноларингология. Вост. Евр. 2016. Т. 3. С. 236-237.
3. Brain activity during phonation in women with muscle tension dysphonia: An fMRI / M. Kryshtopava et al. J Voice. 2017. Vol.31, No. 6. P. 675-690. DOI: https://doi.Org/10.1016/j.jvoice.2017.03.010
4. Brain activity related to phonation in young patients with adductor spasmodic dysphonia / A. Kiyuna
et al. Auris Nasus Larynx. 2014. Vol. 41, No. 3. P. 278284. DOI: https://doi.Org/10.1016/j.anl.2013.10.017
5. Ludlow C. L. Central Nervous System Control of Voice and Swallowing. J Clin Neurophysiol. 2015. Vol. 32, No. 4. P. 294-303.
DOI: https://doi.org/10.1097/WNP.0000000000000186
REFERENCES
1. Antomonov MY. [Mathematical processing and analysis of biomedical data]. Kyiv: Medinform; 2017p. 578. Russian.
2. Shydlovska TA, VolkovaTV, Shemli Mokha-med. [Percentage distribution electroencephalography basic rhythms of patients suffering hypotonic dysphonia having different degrees of voice apparatus disorders according to videolaryngostroboscopy]. Otorhinolaryn-gology. EasternEurope. 2014;2(15):36-47. Russian.
3. Kryshtopava M, Lierde K Van, Meerschman I, et al. Brain activity during phonation in women with muscle
tension dysphonia: An fMRI. J Voice. 2017;31(6):675-90. doi: https://doi.Org/10.1016/j.jvoice.2017.03.010
4. Kiyuna A, Maeda H, Higa A, et al. Brain activity related to phonation in young patients with adductor spasmodic dysphonia. Auris Nasus Larynx. 2014;41(3):278-4. doi: https://doi.Org/10.1016/j.anl.2013.10.017
5. Ludlow CL. Central Nervous System Control of Voice and Swallowing. J Clin Neurophysiol. 2015;32(4):294-303.
doi: https://doi.org/10.1097/WNP.0000000000000186
Orarra Ha^mm^a ao pe^aKuii' 26.12.2019
♦
УДК 616.155.392-002.1-056.257:615.28 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2020.2.206378
Г. С. Маслова, ВПЛИВ Х1МЮТЕРАП11 НА ПОКАЗНИКИ
I.M. Скрипник АРГ1Н1Н / ЦИТРУЛ1НОВОГО ЦИКЛУ
У ХВОРИХ НА ГОСТРУ М1еЛ01ДНУ ЛЕЙКЕМ1Ю 13 СУПУТН1М ОЖИР1ННЯМ
Укра'тська медична стоматолог1чна академгя кафедра внутршньо! медицины № 1 (зав. - к. мед. н., доц. Г. С. Маслова) вул. Шевченка, 23, Полтава, 36011, Украта Ukrainian Medical Stomatological Academy Chair of internal medicine N1 Shevchenko Str., 23, Poltava, 36011, Ukraine e-mail: [email protected]
Цитування: Медичт перспективы. 2020. Т. 25, № 2. С. 103-108 Cited: Medicni perspektivi. 2020;25(2):103-108
Ключов! слова: аргтт, цитрулт, орттиндекарбоксилаза, аргтаза, гостра м1елобластна лейкем1я, ожиртня Ключевые слова: аргинин, цитруллин, орнитиндекарбоксилаза, аргиназа, острая миелобластная лейкемия, ожирение
Key words: arginine, citrulline, ornithine decarboxylase, arginase, acute myeloid leukemia, obesity
