CC BY
47
УДК 616-071-072.7:796.83:616.831-001,,756 МУРАВСЬКИЙ A.B.1, ЧЕБОТАРЬОВА Л.Л.2, СОЛОНОВИЧ О.С.2
1 Кафедра нейрох/рургИ Нац/ональна медична академ/я П1Слядипломно1 oceirn iменi П.Л. Шупика МОЗ УкраИни, м. Ки'1В
2 В/дд/лення функц/ональноi д/агностики, 1нститут нейрох/рургИ iменi академ/ка А.П. Ромоданова НАМН Укра'ни, м. Ки1в
КЛН1КО-НЕЙРОФ13ЮЛОПЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА BOKCEPiB ¡3 ПОВТОРНИМИ ЧЕРЕПНО-МО3КОВИМИ ТРАВМАМИ
Резюме. Мета — вивчити особливостi змт когнтивних функцш та когнтивних викликаних nотенцiалiв (КВП) у боксерiв з повторними легкими черепно-мозковими травмами (ЧМТ).
Матергали г методи. Обстежет 52 боксери-любителi вком вiд 16 до 31 року, яш перенесли повторт легк ЧМТ в анамнезi. У контрольтй груш обстежено 30 практично здоровых людей аналогiчного вку. Використано методи: клiнiко-неврологiчне обстеження, ультразвукове до^дження судин голови та шш, комп'ютерна електроенцефалографгя, магнтно-резонансна томограф1я головного мозку, нейропсихологiчне тестування (НПТ), реестращя КВПР300.
Результати. За даними НПТ мало мсце вiрогiдне зниження показни^в нейропсихологiчних тестiв в основнш грут порiвняно з контрольною групою. Латенттсть когнтивного комплексу Р300в межах норми вiдзначалася у боксерiв у 55,77 % спостережень, у той час як у груп контролю — у 86,67 %. Амплтуда когнтивного комплексу Р300 у представнитв основной групи була в межах норми у 61,54 %, у той час як у представнитв контрольноI групи — у 90,00 %. У боксерiв з повторними легкими ЧМТ у 23 випадках мало мсце зниження когнтивних функцш, в 15 — зниження оперативной пам'ятi, причому у цих 15 випадках вiдзначалось одночасно зниження когнтивних функцш та оперативной пам'ятi. Оцтюючи виражетсть когнтивних порушеньу боксерiв, можна сказати, що у вах вiдзначених випадкахмали мюце легк порушення.
Висновки. Комплексне застосування клтко-тструментальнихметодiв дозволяе дiагностувати порушення когнтивних функцш у пацiентiв з легкими повторними ЧМТ ще на доклтчних стадгях когнтивних порушень.
Ключовг слова: черепно-мозкова травма, боксер, дiагностика, когнтивний викликаний потенщал.
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Вступ
Част удари по голов^ що характерт для любитель-ського i професшного боксу, можуть призводити до pi3H^ порушень з боку нервово! системи, у тому чи^ i до розвитку когнггивних порушень (КП). Видтяють особливу форму деменцй' — деменцш боксерiв (dementia pugilistica), пов'язану з повторними травмами головного мозку, що розвиваеться майже у половини ошб, ят професшно займаються боксом бтьше 10 роыв [12, 13]. Для подальшо! устшно! подготовки боксерiв, а також безпеки !х здоров'я важливим е ранне виявлення КП [10] та !х своечасне л^вання.
Сучасш нейров1зуал1зацшш методи дослщження, таы як комп'ютерна томография та магштно-резонансна
томографiя (МРТ), е чутливим шструментом оцшки структурних змш головного мозку, але не дозволяють оцшити його функцюнальний стан, зокрема когштивш функци. У ктшчнш практищ використовуеться багато шкал i нейропсихолопчних тестав (НПТ) для оцшки ког-штивно! функци, повне тестування пащента потребуе
Адреса для листування з авторами: Муравський Андрш Володимирович Кафедра нейрсшрурги Нацюнально! медично! академи тслядипломно! освгти iменi П.Л. Шупика МОЗ Укра!ни, вул. Платона Майбороди, 32, Ки!в, Украша, 04050 E-mail: [email protected]
© Муравський А.В., Чеботарьова Л.Л., Солонович О.С., 2015 © «М1жнародний невролопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
багато часу. Незважаючи на рiзнi комбiнацii клшчних, нейрофiзiологiчних, нейровiзуалiзуючих i бiохiмiчних маркерiв у вивченнi шзнавально! сфери, актуальним за-лишаеться пошук бiльш надшних методик для раннього виявлення i оцiнки КП, що дозволить продовжити про-дуктивне когнiтивне довголiття [8].
У зв'язку з цим привертають увагу альтернативш методи оцiнки КП, зокрема вивчення когштивних викликаних потенцiалiв (КВП) головного мозку. Останнiми роками в кшшчнш практицi, у тому чи^ для оцiнки докшшчно! стадп КП i рiзного типу демен-цiй, набувае все бiльшого поширення дослiдження ендогенного КВП Р300 з латентним перюдом (ЛП) в дiапазонi 300 мс [6]. Методика Р300 включена до ре-комендованих методiв обстеження ВП для клiнiчного використання Мiжнародною i Американською асош-ашею клiнiчних нейрофiзiологiв [2—4, 7, 11].
Мета дослщження — вивчити особливост змш когнiтивних функцiй та КВП у боксерiв з повторними легкими черепно-мозковими травмами (ЧМТ).
Матерiали i методи
Дослiдження проведено у дшчих боксерiв-люби-телiв високо! квалiфiкаш!, яы перенесли в анамнезi повторнi ЧМТ На базi ДУ «1нститут нейрохiрургii iменi академiка А.П. Ромоданова» НАМН Укра!ни протягом 2013—2014 рр. обстежеш 52 боксери, з них чоловтв — 45 (86,54 %), жшок — 7 (13,46 %).
Критерiями включення до основноi' групи були: за-няття боксом на професшному рiвнi (спортивне звання не нижче кандидата в майстри спорту), вк: спортсмешв (16—31 рiк), наявнiсть в анамнезi перенесених нока-утiв (нокдаушв), достатнiй для участi в дослщженш освiтнiй рiвень спортсмена, отримання шформовано! добровшьно! згоди на участь у дослщженш
Критерiями виключення були: вщсутшсть занять боксом на професiйному рiвнi (спортивне звання нижче кандидата в майстри спорту), вш спортсменiв (молодшi 16 та старшi за 31 рк), наявнiсть соматично! та психiчно! патологи, хронiчних захворювань нервово! системи, ознак гострого запалення, ревматичних та автоiмунних захворювань, зловживання алкоголем, вiдмова пащента вiд дослiдження.
Серед обстежених боксерiв було 7 кандидатiв в майстри спорту (13,46 %), 25 майс^в спорту (48,08 %), 17 майс^в спорту мiжнародного класу (32,69 %), 3 заслужен майстри спорту (5,77 %). Вш представникiв основно! групи коливався вщ 16 до 31 року, середнш вiк становив 21,27 ± 2,29 року. У вiковiй групi 16—20 рок1в обстежено 26 спортсмешв (50,00 %), 21—25 роыв — 19 (36,54 %), втэм понад 26 роыв — 7 (13,46 %). Боксерiв легко! ваги (48—63 кг) було 20 (38,46 %), середньо! ваги (64—80 кг) — 17 (32,69 %), велико! ваги (бтьше шж 81 кг) — 15 (28,85 %). Кшьысть проведених боксер-ських поединыв у кожного з обстежених становила вщ 25 до 315, загальна кшьысть ЧМТ у виглядi пере-
несених нокдаушв (нокаупв) залежно вiд тривалостi спортивно! кар'ери коливалась вiд 1 до 15. Серед до-слiджених боксерiв 15 (28,85 %) провели менше нiж 100 поединыв, 22 (42,30 %) — 100-200 поединкiв, 15 (28,85 %) — бтьше шж 200 поединыв. Обстежуваш боксери знаходилися у шдготовчому перiодi на тре-нувальному зборь
Контрольну групу становили 30 чоловк вiком вiд 18 до 32 роыв (середнш вк 23,11 ± 3,09 року), якi не за-ймались боксом i не мали в анамнезi перенесених ЧМТ
Використаш методи дослiдження: клшшо-невро-логiчний, ультразвукове дослщження (УЗД) судин голови та ши!, комп'ютерна електроенцефалографiя (КЕЕГ), магнггно-резонансна томографiя головного мозку, нейропсихолопчне тестування, реестрацiя КВП Р300.
Невролопчне обстеження проводилось за загально-прийнятою методикою.
Дослiдження кровотоку в судинах ши! та голови проводилось методом ультразвукового дуплексного сканування (УЗДС) мапстральних судин ши! та транскрашального дуплексного сканування (ТКДС) з використанням ультразвуково! дiагностично! систе-ми Sonoline G-50 (Siemens) з лiнiйним та фазованим датчиками (частота 5-10/2 МГц) за стандартними методиками. Кровопк по екстракрашальних судинах (загальна сонна артерiя (ЗСА), внутршня сонна артерiя (ВСА), хребтова артерiя (ХА) (У2-сегмент), внутрiшня яремна вена (ВЯВ)) оцiнювали за такими показниками: прохщшсть, деформацiя ходу СА та ХА (У2-сегмент), стан судинно! стiнки ЗСА — комплекс iнтима-медiа (К1М), асиметрiя дiаметрiв ХА (У2-сегмент) > 25 %, гiпоплазiя та малий дiаметр ХА, розширення ВЯВ. Оцiнка штракрашального кровотоку (середня мозкова артерiя (СМА), передня мозкова артерiя (ПМА), задня мозкова артерiя (ЗМА), iнтракранiальнi вщдши ХА (У4-сегмент), основна артерiя (ОА), вена Розенталя) включала: наявнiсть венозних порушень, асиметрп лiнiйно! швидкостi кровотоку (ЛШК) по СМА та ХА (У4-сегмент) > 25 %, ангюдистони за гiпертонiчним, гiпотонiчним та змшаним типом, ознак ангiоспазму. Обчислювали максимальну систолiчну швидкiсть кровотоку Vps, см/с, ынцеву дiастолiчну швидкiсть кровотоку Vds, см/с, шдекс периферичного опору судин (1ПО) — RI, дiаметр судин (мм).
Бюелектричну активнiсть головного мозку до-слiджували за допомогою методу КЕЕГ. Запис КЕЕГ здшснювали стандартним способом на 24-каналь-ному комп'ютерному електроенцефалографiчному комплексi Brain test («DX-системи», Укра!на) з комп'ютерною обробкою за протоколом: фоновий запис — 1 хв, проба з розплющуванням очей — 1 хв, проба з гшервентиляшею — 5 хв, фотофоностимулящя (низькочастотна та високочастотна) — 2 хв. Оцшювали дифузш змши бюелектрично! активностi мозку, iрита-тивнi та фокальш змiни, пароксизмальну активнiсть,
дисфункцш дiенцефально-стовбурових структур, пщ-вищену судомну готовшсть.
Змiни та розмiри лквороносних шляхiв, структурнi змiни речовини головного мозку вивчали методом МРТ. МРТ головного мозку проводили на апаратах Magnetom Concerto (Siemens, Шмеччина) та Philips Interna (Philips, Шдерланди) з напружешстю маг-нiтного поля вщповщно 0,2 та 1,5 Тл в стандартних Т1- та Т2-зважених зображеннях без застосування парамагнетика.
НПТ проводили за такими методиками: коротка шкала дослщження психiчного стану (Mini Mental State Examination — MMSE), батарея теспв лобно! дисфункцп (Frontal Assessment Battery — FAB), тест малювання годинника.
Реестрацш КВП Р300 здшснювали на 24-каналь-ному електроенцефалографi Brain-test («ДХ-системи», Укра!на) з комп'ютерною обробкою. Методика Р300 базувалась на подачi у довiльнiй послiдовностi oddball paradigm сери двох слухових стимулiв, серед яких е незначимi i значимi, що вiдрiзнялись за параметрами. Запис виконували в положеннi пащента сидячи у крiслi iз заплющеними очима, правою рукою шддослщний натискав на кнопку джойстика, коли чув значимий стимул. Пащентам давали завдання вшзнати i шд-рахувати рщысш стимули бiльш високо! частоти, що маркувались як значимi. У випадках неможливост виконання iнструкцiй рiдкiснi стимули бтьш високо! частоти записували в умовах пасивного сприйняття.
Стимуляцiю здiйснювали за допомогою навушниыв, бiнаурально, тривалiсть стимулу становила 30-50 мс, iнтенсивнiсть — 75-80 дБ, мiжстимульний iнтервал — 1 с, частота тону для значимого стимулу — 2000 Гц, вь ропдшсть — 30 %, для незначимого стимулу — 1000 Гц, вiрогiднiсть — 70 %. Частотна смуга становила 0,5-50 Гц, епоха аналiзу — 500 мс, число усереднень для значимого стимулу — 25. Рееструкш електроди розмщувались на С3 i С4 за мiжнародною системою «10-20 %», ре-ферентний електрод — на масто!дальному вщростку, заземлюючий електрод — в точщ Fpz. Аналiз КВП Р300 проводився за такими показниками: латентний перюд компонент P1, N1, P2, N2, Р3 (Р300), N3 (мс); ампль туда комплексу Р300 (мкВ).
Для обробки i статистичного аналiзу результатiв дослiдження використовували статистичну програму SPSS 13.0 для Windows. Розраховували: середш зна-чення, стандартне вщхилення, стандартну похибку середньо! величини, 95% довiрчi межi. Кореляцiйний аналiз проводили за методом Шрсона (параметричний метод) та за Сшрменом (непараметричний метод). Нульову гшотезу (про вiдсутнiсть вщмшностей мiж змiнними) вiдкидали при р < 0,05.
Результати та Тх обговорення
Серед скарг в обстежувано! групи боксерiв найчас-тiше зус^чались: головний бiль стискаючого та пуль-
суючого характеру (48,07 % спостережень), шдвищена пiтливiсть (40,38 %), попршення пам'ятi (32,69 %), головний бшь розпираючого характеру (28,85 %), емо-цiйна лабiльнiсть (25,00 %), порушення сну (19,23 %), метеозалежшсть та розшяшсть (по 15,38 %), загальна слабкiсть та втомлюванiсть (13,46 %), запаморочення та ошмшня в ыншвках (по 11,54 %). В основнш групi зареестрований 21 вид скарг, в контрольнш групi — 9. У контрольны групi домiнували скарги на метеозалежшсть (20 %), шдвищену штливють (16,67 %), головний бшь стискаючого, пульсуючого характеру та порушення сну (по 13,33 %), загальну слабысть та втомлювашсть (10 %).
Залежно вщ скарг та невролопчно! симптоматики в основнш груш видшено 13 синдромiв: цефалпчний та вегетативно! дисфункци (по 59,62 %), когштивних порушень (55,77 %), церебрастешчний (50,00 %), лш-ворно-гшертензшний (30,77 %), астеноневротичний та дисомшчний (по 23,08 %), розсiяно! невролопчно! симптоматики (17,31 %), вестибулоатактичний (13,46 %), шрамщно! недостатносп (7,69 %), судомно! готовностi та екстрашрамщний (по 3,85 %), кохлеовес-тибулярний (1,92 %). В контрольнш груш виявлено 6 синдромiв: вегетативно! дисфункци (33,33 %), астеноневротичний (16,67 %), церебрастешчний (10 %), цефалпчний, дисомшчний та вестибулоатактичний (по 6,67 %).
За даними УЗДС виявлено, що товщина К1М ЗСА вiрогiдно шдвищена у боксерiв порiвняно з контрольною групою. За кiлькiсною оцiнкою кровотоку по екстра- та штракрашальних судинах у груш боксерiв порiвняно з контрольною групою виявлено вiрогiдне пiдвищення Vps по ЗСА, ОА, венi Розенталя, вiрогiдне зниження Vps по ХА (У2-сегмент) та ПМА. Vds у груш боксерiв була вiрогiдно шдвищена порiвняно з контрольною групою по ВСА, Vds вiрогiдно знижена по ХА (У4-сегмент). 1ПО по ХА (У4-сегмент) був вiрогiдно пдвищеним у представник^в основно! групи порiвняно з контролем, 1ПО по ВСА був вiрогiдно зниженим.
Якщо деформашя ходу СА за даними УЗДС ма-гiстральних судин ши! за частотою не вiдрiзнялась у представниыв основно! та контрольно! груп, то деформашя ходу ХА (У2-сегмент) та асиметрiя дiаметрiв ХА екстракрашально > 25 % значно частше зустрiчались у боксерiв, нiж в контрольнш груш (табл. 1). У боксерiв частше порiвняно з контрольною групою мало мюце розширення ВЯВ.
У представниыв основно! групи за даними ТКДС судин голови порiвняно з контрольною групою частше зустрiчались венознi порушення, асиметрiя ЛШК СМА > 25 % та ХА > 25 % штракрашально, анподистошя за гшертошчним та змiшаним типом та ангюспазм (табл. 2).
Нашi данi узгоджуються з лиературними даними [6], що фоновi УЗД-показники кровотоку в мап-стральних судинах голови та ши! залежать як вщ
структурних змш в них, так i вiд стану колатеральних та авторегуляторних систем. Отже, важливють оцiнки даних УЗД не викликае сумнiву, проте обмежешсть методу реестрацiею кровотоку лише в проксимальних сегментах артерiй головного мозку не дае можливост оцшити стан церебрально! перфузп повною мiрою.
За даними КЕЕГ у боксерiв порiвняно з контрольною групою переважали як помiрнi дифузнi змши
бюелектрично! активностi головного мозку — 65,38 проти 50,00 %, так i легю — 23,08 проти 6,67 % (табл. 3). Виражеш дифузш змiни бюелектрично! активностi головного мозку зустрiчались тiльки у представни-кiв основно! групи (3,85 %). 1ритативш та фокальнi змiни також частше зустрiчались у боксерiв, шж у представникiв контрольно! групи. Пароксизмальна активнiсть (5,77 %) та шдвищена судомна готовнiсть
Таблиця 1. Показники УЗДС мапстральних судин ши/ у боксер1в
Показники Основна група, n = 52 Контрольна група, n = 30
Абс. Вщн., % Абс. Вщн., %
Деформа^я ходу СА, с1ех. 2 3,85 1 3,33
Деформа^я ходу СА, в1п. 1 1,92 - -
Деформа^я ходу ХА (У2-сегмент), Сех. 11 21,15 2 6,67
Деформа^я ходу ХА (У2-сегмент), в1п. 10 19,23 1 3,33
Асиметрiя дiаметрiв ХА екстракранiально > 25 % 12 23,08 2 6,67
Ппоплазiя ХА, Сех. 1 1,92 1 3,33
Ппоплазiя ХА, в1п. 1 1,92 - -
Малий дiаметр ХА, Сех. 7 13,46 1 3,33
Малий дiаметр ХА, в1п. 2 3,85 1 3,33
Розширення ВЯВ, Сех. 10 19,23 1 3,33
Розширення ВЯВ, в1п. 3 5,77 1 3,33
Таблиця 2. Показники ТКДС судин голови у боксер1в
Показники Основна група, n = 52 Контрольна група, n = 30
Абс. Вщн., % Абс. Вщн., %
Венозн порушення, dex 21 40,38 3 10,00
Венозн порушення, sin 18 34,62 3 10,00
Асиметрiя ЛШК СМА > 25 % 5 9,62 - -
Асиметрiя ЛШК ХА > 25 % Ытракраыально 3 5,77 - -
Ангюдистоыя за ппертоычним типом 22 42,31 5 16,67
Ангюдистоыя за ппотоычним типом 3 5,77 2 6,67
Ангюдистоыя за змшаним типом 8 15,38 3 10,00
Анпоспазм 18 34,62 3 10,00
Таблиця 3. Зм1ни показник1в КЕЕГ у боксер1в
Показники Основна група, n = 52 Контрольна група, n = 30
Абс. Вщн., % Абс. Вщн., %
1ритативн змЫи 18 34,62 9 30,00
Фокалы-л змЫи злiва 15 28,85 3 10,00
Фокалы-л змЫи справа 4 7,69 - -
Пароксизмальна активнють 3 5,77 - -
Дисфункщя денцефально-стовбурових структур 25 48,08 14 46,67
Пщвищена судомна готовнiсть 2 3,85 - -
Дифузн змни бюелектрично'! активност мозку
Легю 12 23,08 2 6,67
Помiрнi 34 65,38 15 50,00
Виражеы 2 3,85 - -
(3,85 %) мали мiсце тiльки у представниыв основно! групи. Дисфункцiя дiенцефально-стовбурових структур зустрiчалась в основнш групi в 48,08 % випадыв, в контрольнiй групi — у 46,67 %.
За даними МРТ головного мозку у боксерiв порiв-няно з контрольною групою виявлено вiрогiдне збть-шення ширини бокового, III шлуночыв, розширення порожнини прозоро! перегородки (табл. 4).
Нормальна МРТ-картина головного мозку у бок-серiв зустрiчалась в 40,38 % випадыв, у той час як у контрольнш груш — у 86,67 % (табл. 5). Характери-зуючи змши з боку лшворних шляхiв у представникiв основно! групи, слщ вiдзначити виявлену частоту конвекситального розширення тдпавутинних просто-рiв — 36,54 %, дифузного розширення тдпавутинних просторiв — 13,46 %, розширення порожнини прозоро! перегородки — 26,92 % та асиметрш бокових шлуночыв — 9,61 %. У контрольнш груш подiбнi змши зустрiчались значно рщше: 6,67 % — розширення порожнини прозоро! перегородки, по 3,33 % — дифузне
та конвекситальне розширення тдпавутинних про-сторiв. Тшьки у боксерiв мали мюце кiсти шишкопо-дiбно! залози — 5,77 %, арахно!дальш кiсти — 3,85 % та перивентрикулярне вогнище — 1,92 %.
Осыльки МРТ головного мозку вщображуе вже сформоваш змiни та розмiри лiквороносних шляхiв та структурнi змiни речовини головного мозку, щ данi можуть допомогти в дiагностицi КП на клшчно виражених стадiях. На вiдмiну вщ цього застосування НПТ та дослщження КВП дозволяють дiагностувати порушення когнггивних функцiй у пацiентiв з легкими повторними ЧМТ ще на докшшчних стадiях.
За даними НПТ в ушх трьох тестах мало мюце вь рогiдне зниження показникiв нейропсихолопчних тестiв в основнiй групi порiвняно з контрольною групою (табл. 6).
За допомогою шкали MMSE встановлено, що в гру-пi боксерiв зниження когнiтивних функцiй спостериа-лось за вама показниками, причому за такими показ-никами, як концентрашя уваги, пам'ять та читання,
Таблиця 4. Розм'ри шлуночково/ системи у боксер1в, мм
Показники Основна група, n = 52 Контрольна група, n = 30
1ндекс серединних структур 4,75 ± 0,06 5,05 ± 0,16
Ширина бокового шлуночка справа 5,97 ± 0,13* 4,50 ± 0,21
Ширина бокового шлуночка злiва 5,89 ± 0,12* 4,48 ± 0,21
Ширина III шлуночка 4,31 ± 0,10* 3,66 ± 0,12
Ширина порожнини прозоро! перегородки 1,97 ± 0,14* 1,07 ± 0,15
Примтка: * — в1рогщна р1зниця з групою контролю (p < 0,01).
Таблиця 5. Зм1ни за даними МРТ головного мозку у боксер'в
Змши за даними МРТ Основна група, n = 52 Контрольна група, n = 30
Абс. Вщн., % Абс. Вщн., %
Асиметрiя бокових шлуночюв 5 9,61 - -
Розширення порожнини прозоро! перегородки 14 26,92 2 6,67
Дифузне розширення пщпавутинних простсрв 7 13,46 1 3,33
Конвекситальне розширення пщпавутинних простсрв 19 36,54 1 3,33
Юста арахнощальна 2 3,85 - -
Юста шишкоподiбноi залози 3 5,77 - -
Вогнища субкортикально - - - -
Вогнища перивентрикулярно 1 1,92 - -
Вогнища в мозочку - - - -
Норма 21 40,38 26 86,67
Таблиця 6. Оцнка когнтивних функц1й за НПТ у боксер1в, бали
Тести Основна група, n = 52 Контрольна група, n = 30
Шкала MMSE 27,06 ± 0,07* 29,27 ± 0,14
Шкала FAB 16,27 ± 0,08* 17,53 ± 0,11
Тест малювання годинника 9,03 ± 0,06* 9,80 ± 0,09
Примтка: * — в1рогщна р1зниця з групою контролю (p < 0,01).
письмо, кошювання, це зниження було вiрогiдним. За допомогою батаре! тестiв лобно! дисфункцп легкi КП виявленi у представниыв основно! групи. Зниження когнiтивних функцш у дослiджуваних основно! групи порiвняно з контрольною спостерiгалось за вшма по-казниками, крiм динамiчного праксису та швидкост мовлення. Концептуалiзацiя, ускладнена реакщя вибору були вiрогiдно знижеш у боксерiв порiвняно з контрольною групою. При дослiдженнi зорово-про-сторових функцш за допомогою тесту малювання годинника у боксерiв не виявлено клшчно значимих КП, вiдзначалися незначш неточностi в розташуваннi стрiлок (години намальоваш правильно, заданий час вщображено в цiлому правильно).
При дослщженш КВП за допомогою методу Р300 встановлено, що у боксерiв з повторними ЧМТ латент-нiсть комплексу N200 злiва становила 228,27 ± 3,90 мс, що на 4,89 % перевищувало значення контрольно! групи (217,10 ± 4,15 мс), у той час як показники латентност комплексу N200 справа (223,77 ± 5,97мс) перевищува-ли показники контрольно! групи (219,13 ± 3,83 мс) на 2,07 %. Латентнють когштивного комплексу Р300 злiва у боксерiв дорiвнювала в середньому 310,87 ± 2,87 мс, що було вище за значення показник1в контрольно! групи (302,10 ± 1,82 мс) на 2,82 %. Показники латентност Р300 справа (309,65 ± 3,09 мс) представниыв основно! групи перевищували вiдповiднi показники контрольно! групи (301,00 ± 1,82 мс) на 2,79 %. Показники КВП у боксерiв наведено в табл. 7.
При аналiзi показникiв КВП звертае на себе увагу вiрогiдне шдвищення у боксерiв латентностi компо-ненпв N2 (злiва), Р3 (злiва), Р3 (справа) порiвняно з контрольною групою.
Для основно! групи було характерним зниження показниыв амплпуди Р300 порiвняно з контрольною
групою: злiва у боксерiв амплiтуда 7,95 ± 0,51 мкВ, що нижче за вiдповiдний показник контрольно! групи (8,84 ± 0,37 мкВ) на 8,99 %. Справа амплiтуда Р300 у боксерiв 7,96 ± 0,53мкВ, що нижче, нiж у контрольнш групi (8,72 ± 0,36 мкВ), на 8,72 %.
Змши за даними дослщження КВП у боксерiв наведено в табл. 8.
Когштивний комплекс Р300 був максимальним в центральних вiдведеннях (С3, С4) у представникiв основно! групи — 28 спостережень (53,85 %), в за-дньолобових вщведеннях (Б3, Б4) — 24 спостереження (46,15 %). Аналогiчнi спiввiдношення мали мюце i в контролi.
Латентнiсть когштивного комплексу в межах норми була у 29 спостереженнях у боксерiв (55,77 %) та у 26 спостереженнях у контролi (86,67 %). ЛП Р300 у боксерiв перевищував норму злiва в одному спостереженш (1,92 % вiд усiх представниыв дано! групи), справа — у 2 (3,85 %), з двох сторш — в 20 (38,46 %). У груш контролю збшьшення латентност когштивного комплексу Р300 злiва спостерталось в 1 випадку (3,33 %), справа — 1 (3,33 %), з двох сторш — у 2 випадках (6,67 %).
Амплпуда когштивного комплексу Р300 була в межах норми у представниыв основно! групи в 32 спостереженнях (61,54 %), в контролi — у 27 спостереженнях (90,00 %). У боксерiв амплпуда комплексу Р300 була нижче за норму (6 мкВ) злiва у 6 спостереженнях (11,54 %), справа — у 4 спостереженнях (7,69 %), з двох сторш — у 10 (19,23 %). У груш контролю амплпуда комплексу Р300 була знижена злiва в 1 спостереженш (3,33 %), з двох сторш — у 2 (6,67 %).
Аналiзуючи показники КВП Р300 у боксерiв, мож-на видшити три варiанти порiвняно з нормою: 1) без вщхилень вщ нормативних показниыв — 22 спостере-
Таблиця 7. Показники КВП у боксер1в
Показник Основна група, n = 52 Контрольна група, n = 30
Латентнють Р1 (^ва), мс 44,33 ± 1,99 47,27 ± 2,09
Латентнють N1 (^ва), мс 94,04 ± 2,71 99,63 ± 2,61
Латентнють Р2 (^ва), мс 166,46 ± 2,82 166,57 ± 1,80
Латентнють N2 (^ва), мс 228,27 ± 3,90* 217,10 ± 4,15
Латентнють Р3 (Р300) (^ва), мс 310,87 ± 2,87* 302,10 ± 1,82
Латентнють N3 (^ва), мс 392,69 ± 3,95 388,10 ± 3,40
Латентнiсть Р1 (справа), мс 45,81 ± 2,11 46,90 ± 2,29
Латентнють N1 (справа), мс 92,00 ± 2,63 98,10 ± 2,67
Латентнють Р2 (справа), мс 167,00 ± 2,80 168,07 ± 1,63
Латентнють N2 (справа), мс 223,77 ± 5,97 219,13 ± 3,83
Латентнють Р3 (Р300) (справа), мс 309,65 ± 3,09* 301,00 ± 1,82
Латентнють N3 (справа), мс 388,79 ± 3,92 385,97 ± 4,19
Амплггуда Р300 (злiва), мкВ 7,95 ± 0,51 8,84 ± 0,37
Амгшггуда Р300 (справа), мкВ 7,96 ± 0,53 8,72 ± 0,36
Примтка: * — в1рогщна р1зниця з групою контролю (p < 0,05).
Таблиця 8. Зм1ни показниюв КВП у боксер1в
Змши за даними дослщження КВП Основна група, n = 52 Контрольна група,n = 30
Абс. Вщн., % Абс. Вщн., %
Коп-нтивний комплекс Р300 максимальний в центральних вiдведеннях (С3, С4) 28 53,85 16 53,33
Когнiтивний комплекс Р300 максимальний в задньолобових вщведеннях (F3, F4) 24 46,15 14 46,67
Латентнiсть когнiтивного комплексу Р300 в межах норми 29 55,77 26 86,67
Латентнють когнiтивного комплексу Р300 збтьшена злiва 1 1,92 1 3,33
Латентнiсть копытивнопо комплексу Р300 збiльшена справа 2 3,85 1 3,33
Латентнють коп-лтивнопо комплексу Р300 збiльшена з двох сторЫ 20 38,46 2 6,67
Амплiтуда копнiтивнопо комплексу Р300 в межах норми 32 61,54 27 90,00
Ампл^да копытивнопо комплексу Р300 знижена злiва 6 11,54 1 3,33
Амплiтуда копнiтивнопо комплексу Р300 знижена справа 4 7,69 - -
Ампл^да копнiтивнопо комплексу Р300 знижена з двох стсрн 10 19,23 2 6,67
Зниження коп-нтивних функцiй 23 44,23 4 13,33
Зниження об'ему оперативно! пам'ят 15 28,85 3 10,00
Вiдсутнiсть КП 22 42,30 26 86,67
ження (42,30 %); 2) з вщхиленнями вщ норми окремих показниыв Р300 — 15 (28,85 %); 3) з вщхиленнями вщ норми бтьшосп показникiв Р300 — 15 (28,85 %).
У боксерiв з повторними легкими ЧМТ знижен-ня когштивних функцiй мало мюце у 23 випадках (44,23 %), зниження оперативно! пам'ят — у 15 (28,85 %), причому у цих 15 спортсмешв (28,85 %) вщзначалось одночасно зниження як когштивних функцш, так i оперативно! пам'ятi. Оцiнюючи ви-раженiсть КП у боксерiв за даними проведеного обстеження, можна сказати, що у вах вiдзначених випадках мали мiсце легш КП, пов'язанi з рiвнем концентрацп та уваги. Характеризуючи конт-рольну групу, слщ вiдзначити, що ознаки КП були вщсутш у 26 спостереженнях (86,67 %), в 4 (13,33 %) мало мюце зниження когштивних функцш, в 3 (10,00 %) — зниження об'ему оперативно! пам'ять
В ошб, яы перенесли легку ЧМТ, в гострому перiодi спостеркаеться уповiльнення ЛП N200 при реестра-цп слухових ВП, а також тенденшя до збiльшення ЛП Р300 [4]. У першу добу шсля травми переважали ознаки збтьшення ЛП Р300, що корелюе зi скаргами на зниження пам'ятi та уваги, виражешстю синдрому КП; через мюяць латентнiсть когнiтивного комплексу знижувалась, але все ще на 38,4 % перевищувала по-казники норми [4].
У гострий перюд ЧМТ у дней старшо! вiково! групи (13—16 рокiв) за показниками ЛП Р300 та амплпуди хвилi Р300 виявлено !х збiльшення при легкш ЧМТ порiвняно з контрольною групою [7]. Автори тракту-ють це як свщчення того, що в гострому перiодi легко! ЧМТ кшьысть нейронiв, яка необхiдна для переробки шформацп, що надходить, е шдвищеною, тобто по-трiбне посилення мозково! дiяльностi
Вiрогiдне зменшення амплiтуди i наростання ла-тентностi компонента Р300 вщзначено у потерпiлих в гострому перiодi легко! ЧМТ з наявшстю когнiтивних розладiв [10]. Встановлено, що значення амплпуди мае бiльшу кореляцш з наслiдком тяжко! ЧМТ, шж показ-ник латентностi, особливо це стосуеться компоненпв N100 i N200 порiвняно iз Р300 [5].
У вщдаленому перiодi тяжко! ЧМТ (вщ 6 мiс. до 5 роыв) у пiдлiткiв 12—18 рокiв зафшсовано збiльшення ЛП Р300, що вщображае зниження функцiонального стану головного мозку, у першу чергу нейрональних механiзмiв уваги, пам'ятi та прийняття ршень [11]. У дiтей 13—16 рошв, якi перенесли поеднану черепно-лицьову травму зi струсом головного мозку, у вщдале-ному перiодi вщзначено пiдвищення показникiв ЛП та зниження амплпуди Р300 порiвняно з контрольною групою [1].
Результати дослщження постраждалих у вщда-леному перiодi шсля перенесено! мшно-вибухово! травми в поеднанш з ЧМТ дозволяють стверджувати, що знижуються нейрональнi ресурси, якi залучеш для обробки iнформацi!, що надходить. Це свщчить про зниження когштивних функцш. Змши амплiтуди та ЛП когштивно! хвилi Р300 при мшно-вибуховш травмi свiдчать про високу чутливють зазначеного феномена у вiдображеннi тонких порушень функцiонального стану ЦНС i механiзмiв переробки iнформацi!. До-слiдження КВП доцiльно використовувати як на еташ проведення лiкувально-реабiлiтацiйних заходiв, так i для об'ективiзацi! нейрофiзiологiчних процешв [9].
Оцiнюючи виявленi порушення у виглядi збшь-шення латентностi когштивного комплексу Р300 та зниження амплпуди, слщ вiдзначити, що вони не тшьки можуть бути ознаками КП, що формуються, але
й вщображати змiни, пов'язанi з порушенням процесiв гальмування. Збiльшення латентностi когштивного комплексу Р300 i зниження амплпуди Р300 розгля-даеться як чутливий шдикатор КП, !х пов'язують з ускладненням процесiв диференцiювання i розшзна-вання сигналiв, порушенням механiзмiв оперативно! пам'ят i направлено! уваги, пдвищеною вщволшаль-нiстю обстежуваного.
Параметри Р300 не пов'язаш з якоюсь одшею якiстю чи властивiстю ЦНС, функщею окремо! струк-тури мозку; вони вщображають органiзацiю цiлого комплексу механiзмiв переробки iнформацi! в ЦНС у забезпеченш рiзних форм когнiтивно! дiяльностi людини. Амплiтуда Р300 вiдображае вщносну кшь-кiсть нейрональних ресурсiв, залучених до обробки стимулу, а латентний перюд — час, необхщний для оцшки iнформацi!. Р300 виникае внаслщок актив-ностi щонайменше двох генераторiв, локалiзованих в медiальних вщдшах скронево! дiлянки. Можливо, й iншi структури мозку (лобш частки, мигдалина або нейронш комплекси тiм'яно! кори) залучеш в гене-рацiю дано! хвиль
Використання КВП Р300 у пащенпв з перене-сеними ЧМТ, у тому чи^ i легкими, е корисним для виявлення субкшшчних змш, якi iншими методами зарееструвати ще не можна у зв'язку з !х мiнiмальною вираженiстю. При цьому варiабельнiсть вiдхилень Р300, ймовiрно, пояснюеться вщмшностями у бю-механiцi пошкоджень i ступенем залучення структур неспецифiчноl системи, iндивiдуальними особливос-тями генераци Р300 i вихiдного функцiонального стану ЦНС. Це шдтверджуеться неоднорiднiстю клшчних проявiв, нейропсихологiчних, нейрофiзiологiчних i функцiонально-метаболiчних вiдхилень у пацiентiв в рамках дано! нозолопчно! форми.
Змiни амплпуди i латентностi Р300 при посттравма-тичних когнiтивних розладах хоча i не е суворо специ-фiчними, тим не менше, свiдчать про високу чутливють вказаного феномену у вщображенш тонких порушень функцiонального стану ЦНС i механiзмiв переробки шформаци, що можна використовувати для субклшч-но! дiагностики контролю вiдновних процешв, а також для оцiнки ефективност коригуючих заходiв.
Використання КВП вщкривае новi можливостi для отримання бшьш глибоких знань щодо патофiзiоло-пчних механiзмiв когнiтивних розладiв при захворю-ваннях та травмах головного мозку. У перспективi це буде сприяти кращому розумiнню функцiонування когнiтивно! системи i уявлень про внесок окремих церебральних структур при формуваннi шзнавального дефiциту, порушень уваги та пам'ять Подальшi досль дження будуть сприяти розробщ комплексу чутливих нейрофiзiологiчних, нейровiзуалiзуючих i бiохiмiчних маркерiв, якi допоможуть iдентифiкувати раннi i селек-тивш когнiтивнi розлади при захворюваннях головного мозку; забезпечать клшщиспв новим шструментом в
оцiнцi тяжкостi когнiтивних розладiв, диференцiацii поширеностi патологiчного процесу, у тому чи^ i на клшчно «шмих» стадiях, нададуть можливiсть шдбору диференцiйованоi терапй, прогнозування. Шдви-щення ефективностi ранньоi дiагностики завдяки ви-користанню методу ВП i терапй' когнпивних розладiв буде сприяти покращенню якостi життя i соцiальноi адаптацп хворих та потерпiлих.
Висновки
1. Комплексне застосування кшшко-шструмен-тальних методiв дозволяе дiагностувати порушення когнiтивних функцш у пацiентiв з легкими повторни-ми ЧМТ ще на докшшчних стадiях КП.
2. У боксерiв з повторними легкими ЧМТ частше вiдзначаеться збiльшення латентностi когнiтивного комплексу Р300 та зменшення амплiтуди комплексу Р300 порiвняно з контрольною групою, що свiдчить про зниження когнпивних функцш та оперативно'' пам'ять
Список л^ератури
1. Волков Е.В. Роль сосудистых и иммунологических нарушений в формировании травматической болезни головного мозга с сочетанной челюстно-лицевой травмой у детей: дис. ... канд. мед. наук: спец. 14.01.11. — нервные болезни / Волков Евгений Владимирович. — М, 2015. — 145 с.
2. Гнездицкий В.В. Особенности ЭЭГ и Р300 в оценке когнитивных нарушений / В.В. Гнездицкий, С.Н. Куликова, Е.Е. Кошурникова // Функциональная диагностика. Неврология. — 2009. — № 3. — С. 43-49.
3. Гнездицкий В.В. Атлас по вызванным потенциалам мозга / В.В. Гнездицкий, О.С. Корепина. — Иваново: Прес-Сто, 2011. — 532 с.
4. Григорова I.A. Нейрофiзiологiчний аналiз о^б молодого вку, що перенеслилегку черепно-мозкову травму/I.A. Григорова, Н.С. Куфтерта//МИжнародний неврологiчний журнал. — 2011. — № 7. — С. 43-46.
5. Длиннолатентные компоненты акустического вызванного потенциала (N100, N200 и Р300) в прогнозе восстановления сознания у больных с тяжелой черепно-мозговой травмой / Л.Б. Окнина, Е.В. Шарова, О.С. Зайцев, Н.Е. Захарова, Е.Л. Машеров, Г.А. Щекутьев, В.Н. Корниенко, A.A. Потапов// Вопросы нейрохирургии. — 2011. — № 3. — С. 19-30.
6. Клiнiко-нейрофiзiологiчна оцшка когнтивних функцш у хворих за хронiчноí теми головного мозку в перюд вiдновлення тсля хiрургiчного втручання /Л.Л. Чеботарьова, 1.В. Степа-ненко, М.В. Глоба, О.С. Солонович, Л.М. Султ//Украíнський нейрохiрургiчний журнал. — 2014. — № 1. — С. 10-15.
7. Когнитивные нарушения в остром периоде черепно-мозговой травмы у детей/ С.М. Карпов, А.Е. Лубенец, Д.Ю. Хри-стофорандо, Е.М. Шарипов//Fundamentalresearch. — 2011. — № 11. — С. 46-48.
8. Морозова А.В. Мультифокальные вызванные потенциалы, связанные с событием, в ранней диагностике когнитивной дезинтеграции: клинико-нейрофизиологическая трактовка / А.В. Морозова, С.К. Евтушенко, Т.М. Морозова//Международный неврологический журнал. — 2012. — № 3. — С. 26-41.
9. Отдаленные последствия минно-взрывной травмы на нейрофизиологическое состояние головного мозга/Э.М. Баха-дова, С.М. Карпов, А.Э. Апагуни, Е.Н. Карпова, В.В. Апагуни, А.Д. Калоев // Фундаментальные исследования (медицинские науки). — 2014. — № 2. — С. 28-33.
10. Шахбанов С.А. Посттравматические когнитивные расстройства и их роль в оценке степени ограничения жизнедеятельности больных трудоспособного возраста: автореф. дис. на соискание учен. степени кандидата мед. наук: спец. 14.01.11 — нервные болезни, 14.03.03 — патологическая физиология / С.А. Шахбанов; Федеральное государственное учреждение Санкт-Петербургский институт усовершенствования врачей-экспертов ФМБА России. — СПб., 2010. — 22 с.
Муравский A.B.1, Чеботарева A.A.2, Солонович A.C.2
1 Кафедра нейрохирургии, Национальная медицинская академия последипломного образования
имени П.А. Шупика МЗ Украины, г. Киев
2 Отделение функциональной диагностики, Институт нейрохирургии имени академика А.П. Ромоданова НАМН Украины, г. Киев
КЛИНИКО-НЕЙРОФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА БОКСЕРОВ С ПОВТОРНЫМИ ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫМИ ТРАВМАМИ
Резюме. Цель — изучить особенности изменений когнитивных функций и когнитивных вызванных потенциалов (КВП) у боксеров с повторными легкими черепно-мозговыми травмами (ЧМТ).
Материалы и методы. Обследовано 52 боксера-любителя в возрасте от 16 до 31 года, которые перенесли повторные легкие ЧМТ в анамнезе. В контрольной группе обследовано 30 практически здоровых людей аналогичного возраста. Использованы методы: клинико-неврологическое обследование, ультразвуковое исследование сосудов головы и шеи, компьютерная электроэнцефалография, магнитно-резонансная томография головного мозга, нейропсихологическое тестирование (НПТ), регистрация КВП Р300.
Результаты. По данным НПТ имело место достоверное снижение показателей нейропсихологических тестов в основной группе по сравнению с контрольной группой. Латентность когнитивного комплекса Р300 в пределах нормы имела место у боксеров в 55,77 % наблюдений, в то время как в группе контроля — в 86,67 %. Амплитуда когнитивного комплекса Р300 у представителей основной группы была в пределах нормы в 61,54 %, в то время как у представителей контрольной группы — в 90,00 %. У боксеров с повторными легкими ЧМТ в 23 случаях имело место снижение когнитивных функций, в 15 — снижение оперативной памяти, причем в этих 15 случаях одновременно отмечалось снижение когнитивных функций и оперативной памяти. Оценивая выраженность когнитивных нарушений у боксеров, можно сказать, что во всех отмеченных случаях имели место легкие нарушения.
Выводы. Комплексное применение клинико-инструменталь-ных методов позволяет диагностировать нарушения когнитивных функций у пациентов с легкими повторными ЧМТ еще на доклинических стадиях когнитивных нарушений.
Ключевые слова: черепно-мозговая травма, боксер, диагностика, когнитивный вызванный потенциал.
11. Электрофизиологические корреляты эффективности ноотропной терапии последствий черепно-мозговой травмы у подростков / Е.В. Изнак, А.Ф. Изнак, Е.А. Панкратова, Н.Н. Заваденко, Л.С. Гузилова, Ю.И. Гузилова //Журнал неврологии и психиатрии. — 2010. — № 5. — С. 27-32.
12. Professional fighters brain health study: rationale and methods / C. Bernick, S. Banks, M. Phillips, M. Lowe, W. Shin, N. Obuchowski, S. Jones, M. Modic//Am. J. Epidemiol. — 2013. — № 15. — P. 280-286.
13. Smith D.H. Chronic neuropathologies ofsingle and repetitive TBI: substrates of dementia? / D.H. Smith, V.E. Johnson, W. Stewart// Nat. Rev. Neurol. — 2013. — № 4. — P. 211-221.
Отримано 28.12.14 U
MuravskiyA.V.1, Chebotaryova L.L.2, Solonovich O.S.2
1 Department of Neurosurgery, National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk of MH of Ukraine, Kyiv
2 Functional Diagnosis Department, Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov, NAMS of Ukraine, Kyiv, Ukraine
CLINICAL NEUROPHYSIOLOGY FEATURE IN BOXERS WITH REPEATED BRAIN INJURIES
Summary. The aim is to study the peculiarities ofchanged cognitive functions and cognitive evoked potentials in boxers with repeated mild traumatic brain injuries.
Materials and methods. We examined 52 amateur boxers aged from 16 to 31 years old who had repeated traumatic brain injuries. A control group included 30 healthy people of the same age. Methods used: clinical-neurological examination, ultrasonography ofthe vessels of the head and neck, computed electroencephalography, magnetic resonance imaging of the brain, neuropsychological testing, registration cognitive evoked potentials P300.
Results. According to neuropsychological testing there was revealed a significant decline in neuropsychological tests in the main group compared with the control one. The latency of the cognitive complex P300 in a normal range occurred in 55.77 % cases, meanwhile in the control group it was registered in 86.67 % cases. The amplitude of the cognitive complex P300 in the main group was in a normal range in 61.54 % cases, meanwhile in the control group it was observed in 90.00 % cases. In boxers with repeated mild traumatic brain injury decreased cognitive functions were registered in 23 cases, 15 boxers had reduction ofprocedure memory and the last ones simultaneously had decreased cognitive functions and procedure memory. Assessing the severity of cognitive impairment in boxers we can say that minor violations occurred in all the cases.
Conclusions. Integrated application of clinical and instrumental methods allows diagnose cognitive impairments in patients with mild repeated traumatic brain injuries even on preclinical stages of these violations.
Key words: traumatic brain injury, boxer, diagnosis, cognitive evoked potential.
