CC BY
67
УДК 616.831-005.1:616.892.2]-085
ПУЛИКO.P.1, Р1ШКО Г.В.1, СТУДЕНЯКO.I.1, СТУДЕНЯКТ.О.1, ТИМЧЕНКО Н.Д.2, СМОЛАНКА B.I.1 1ДВНЗ «УжгороАський нащональний унверситет» 2 УжгороАська центральна м/ська кл!н1чна л/карня
ВИКОРИСТАННЯ ПРЕПАРАТУ ПРАМЮТАР ДЛЯ КОРЕКЦП ПЮЛЯНСУЛЬТНИХ КОГЫТИВНИХ ПОРУШЕНЬ
Резюме. Усmаmmi наводятьсярезультати доЫдження з вивчення ефективностi та безnечностi препарату Прамстар при корекцп тслятсультних когштивних порушень. УдоЫдженш взяли участь 46 пацieнтiв, як перенесли тсульт. Пащенти основнойгрупи тсля перенесеного шсульту протягом трьох мюящв приймали Прамстар. Пащенти контрольног групи тд час реабштацп тсля шсульту приймали iншi препарати. Перед початком реабштацп та через три мсяц вам пащентам, як взяли участь у доЫдженш, було проведено нейропсихологiчне тестування, визначення емоцшного стану та електроенцефалограму. Пащенти основной групи вiдзначали, що на тлi прийому препарату ¡хрозумова активтсть покращилася, вони стали спокшншими i в них нормал1зувавс.я сон. При порiвняннi результатiв ¡х нейропсихологiчного тестування з результатами пацieнтiв контрольног групи выявлено вiрогiдне покращення довиьног уваги та короткостроковог пам'ят^ встановлено високий шанс на полтшення результатiв МЫЗЕ та батарег тестiв лобног дисфункци, доведено вiрогiдне покращення емоцтного стану. Ключовг слова: тсульт, когттивт порушення, Прамстар.
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 1
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ МАТЕР1АЛИ КОНФЕРЕНЦП /PROCEEDINGS OF THE CONFERENCE/
Порушення когштивно! даяльноста, що розвиваються на фот судинно-мозково! патологи, посщають друге мюце тсля хвороби Альцгеймера [1]. Протягом останшх 10 роив кшьысть хворих на судинно-мозковi захворю-вання в Укра!ш зросла вдвiчi [2]. Розвиток судинних когштивних порушень (СКП) спричинюють серцево-судинт захворювання, що е факторами ризику гострих порушень мозкового кровооб^у та хрошчно! шеми головного мозку [3]. Кшшчно СКП можуть проявлятися легкою когштивною недостатшстю, а також судинною деменщею, тобто вираженими порушеннями в деюлькох когштивних доменах, у тому чист i пам'ятi, що призво-дить до порушення повсякденно! життедiяльностi [4].
Частота пiсляiнсультних когштивних порушень (П1КП) у хворих може досягати 80 %. Когштивш порушення е одним iз найбтьш значимих факторiв для про-гнозування наслщюв iнсульту, оск^льки вони визначають ефективнiсть реабiлiтацiйних заходiв та яысть життя пацiента. До пiсляiнсультних когштивних порушень належать уш когнiтивнi порушення (попршення пам'ятi, уваги, розумово! працездатносл, зниження iнтелекту), що виникли i досягли клiнiчного рiвня в першi три мiсяцi пiсля iнсульту чи в бтьш пiзнi строки, але не бiльше року пiсля шсульту [5].
Вплив шсульту на когштивш функци (КФ) ви-значаеться його локалiзацieю, кiлькiстю вогнищ та ïx розмiрами. Особливо високий ризик розвитку тяжких П1КП у хворого тсля повторного шсульту [6]. Одним i3 ключових факторiв, що визначають тяжкють П1КП, можуть бути передуют iнсульту нейродегенеративнi змiни. Розвиток i прогресування хвороби Альцгеймера можливi i пiсля перенесеного iнсульту [7]. У численних клiнiчниx та лабораторних дослщженнях показано, що структури гiпокампа вкрай чутливi до iшемiï внаслiдок церебрально!' гшоперфузй' [8]. Все бiльшого тдгвердження отримуе концепцiя, що судинно-мозкова i нейродегенеративна патолопя на КФ впливають синергiчно. Проспективнi дослiдження продемонстрували збтьшення ризику розвитку деменцй' тсля шсульту приблизно в 10 разiв [9].
Адреса для листування з авторами: Пулик О.Р.
м. Ужгород, вул. Капушанська, 24
Кафедра неврологи, нейроирурги та псих1атри,
медичний факультет Ужгородського национального унiверситету
© Пулик О.Р., Ршко Г.В., Студеняк О.1., Студеняк Т.О.,
Тимченко Н.Д., Смоланка В.1., 2015 © «Мiжнародний невролопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Важливою складовою клшчно1 картини у пащентав iз П1КП е емоцiйно-вольовi та iншi нервово-психiчнi розлади, що е не лише реакцiею пащента на хворобу та пов'язану з нею швалщнють, але й наслщком iшемiчного ураження пiдкiркових та лiмбiчних структур. Показано, що пiсляiнсультна депресгя розвиваеться майже у тре-тини пашенпв та пiдвищуе ризик грубо! швалщизаци та смертностi [10].
Лшування П1КП е надзвичайно важливим та водночас складним завданням. У цш статт ми б хотiли подшитися сво!м досвiдом використання но-отропних препарапв для корекцп пiсляiнсультного когштивного дефiциту. Серед них на особливу увагу заслуговуе група шролщонових похщних, що впли-вають на основш синаптичнi системи — холiнергiчну, адренерпчну, дофамiнергiчну. Прамiстар — ноо-тропний препарат iз групи пiролiдонових ноотрошв. Особливостi механiзму ди Прамiстару полягають у збiльшеннi синтезу та накопиченш ацетилхолiну в пресинаптичних холiнергiчних субкортикальних структурах головного мозку, зокрема в гшокамш — основному елемент переробки шформаци в ЦНС, що дозволяе говорити про цшеспрямований вплив цього ноотропного препарату на тонш процеси рiз-номанiтних видiв пам'ятi. Зв'язування ацетилхолшу з постсинаптичними рецепторами шдвищуе актив-нiсть оксиду азоту, що призводить до шдвищення його вмюту в постсинаптичному нейронi. Оксид азоту, у свою чергу, вщграе важливу роль у процесах навчання i пам'ятi, особливо короткотривало!. Слiд вщзначити, що препарат пiдвищуе активнiсть оксиду азоту в гшокамш — специфiчнiй зош формування мнестичних процесiв. Крiм того, оксид азоту мае пряму судинорозширювальну дiю. Видiляють ще один важливий ефект Прамiстару, який полягае в ш-гiбуваннi церебральних ендопептидаз, у першу чергу пролшендопептидази, унаслщок чого пiдвищуеться концентрацiя нейропептидiв вазопресину та корти-костерону, що залучеш в процеси запам'ятовування та довготривалого збертання шформаци. Прамю-тар мае також i антидепресивну дiю. Даний ефект пов'язують зi стимуляцiею ди метамфетамiну та активацiею адренерпчно1 нейромедiацil.
Ефективнiсть та безпечнiсть Прамiстару широко вивчена та доведена в рядi европейських дослщжень. Прамiстар не метаболiзуеться в органiзмi й виво-диться в незмшеному виглядi, а також не взаемодiе з iншими препаратами. Вщсутшсть активних мета-болiтiв у процес бютрансформаци в органiзмi та перехресно1 мiжмедикаментозноl взаемоди е достат-ньо рiдкiсними властивостями й разом iз тим най-важливiшими факторами, що забезпечують високий ступiнь безпечност лiкарського засобу [11 — 14].
Мета дослщження: вивчити ефективнiсть та безпеч-нють препарату Прамiстар при корекци шсляшсультних когнiтивних порушень.
Матерiали та методи дослiдження
Дослiдження проводилось на 6a3i вщдшення су-динно! неврологи' Ужгородсько1 центрально! MicbKoï ктшчно!' лiкарнi. У дослiдження було включено 46 пащ-eнтiв, як1 перенесли мозковий шсульт (М1). Критерiями включення в дослiдження були верифiкований клшчно та за допомогою нейровiзуалiзацiï М1, вiдсутнiсть тяжких супутнiх соматичних захворювань, збережена функцiя мовлення та письма, в1к вiд 40 до 60 роыв, коли вiковi змiни когштивних функцiй мiнiмальнi. Для ретроспективно!' оцшки когнiтивного стану пацieнтiв використо-вували спецiальний опитувальник IQCODE [15].
Хворих було розподтено на двi групи: основну (26 осiб), яы приймали Прамiстар, та контрольну (20 ошб), пацieнтам яко1 для покращення когнiтивних здiбностей призначались препарати шших груп. У групi хворих, яы приймали Прамiстар, середнiй вiк становив 55,40 ± 1,31 року, у групi контролю — 56,2 ± 0,4 року. Хворi обох груп мали достатнiй рiвень освiти, що становив не менше 12 роив (табл. 1).
Пащенти, якi брали участь у дослщженш, не одер-жували седативнi, снодiйнi засоби, транквшзатори, стимулятори ЦНС, iнгiбiтори ацетилхолiнестерази, модулятори NMDA-рецепторiв, антидепресанти.
На основi сшвбесщи з хворим проводили аналiз суб'ективно!' оцiнки самопочуття за допомогою 4-баль-но1 рейтингово! шкали самооцiнки з критерieм оцiнки кожного симптому вщ 0 (немае скарг) до 3 (значно ви-раженi скарги).
Для визначення рiвня когнiтивних здiбностей в обох групах пащенпв до та шсля лiкування вико-ристовували батарею нейропсихолопчних тестiв, що включала коротку шкалу психiчного статусу — MMSE (Folstein M., Folstein S., 1975), батарею тестав на визначення лобно! дисфункци' — БТЛД (FAB), запропоновану французьким неврологом B. Dubois у 1999 рощ, тест на запам'ятовування 10 сл1в за методикою О.Р. Лури та гра-фiчний i вiзуальний тест малювання годинника [16—19]. Тестування в обох групах хворих проводили двiчi — на початку дослщження та через три мюящ.
З метою визначення наявност чи вiдсутностi де-пресивних розладiв застосовували шкалу Гамiльтона, вiдповiдно до яко1 0—13 балiв вказували на вщсутшсть депреси', 14—17 балiв — на легку депресiю, 18—25 балiв — на пом1рну депресш, > 25 бал!в — на тяжку депресш [20].
Запис електроенцефалограми виконали на апара-т1 для вщеоелектроенцефалографи' компани' VIASYS NicoletOne. Для il запису використовували хлор-ср16н1 електроди. Накладання електродiв проводили зг1дно з м!жнародною системою «10—20», тривалiсть запису — не менше 30 хвилин, 1з проведенням гiпервентиляцiï та фотостимуляци'. Для оцшки бюелектрично!' активностi головного мозку та визначення ефективност меди-каментозно!' корекцп' вивчалась вiдносна потужн1сть спектра окремих рштшв та спектральнi коефщенти основних ритм1в [21, 22].
Таблиця 1. Характеристика обстежених пац1ент1в iз мозковим ¡нсультом
Основна група (n = 26) Контрольна група (n = 20)
Середня ктькють роюв навчання 12,34 ± 2,60 12,45 ± 3,10
Артерiальний тиск (мм рт.ст.) систолiчний 151,6 ± 3,6 161,6 ± 4,5
дiастолiчний 88,7 ± 1,7 92,6 ± 2,4
Бали 4,5 4— □ Дол1кув£ ыння □ Пюля л1кування
.1,53— 2,5— 21,51— 0,5— 0- III 1 2 3 * I 4 * I 5 * 6 * L 7 * I в * * * 9 10 11
Рисунок 1. Динамiка вираженост суб'ективних сиMnTOMiB у rpyniхворих i3 мозковим iнсультом на фон
л'1кування препаратом Прамстар (M ± m), бали
Примтки: 1 — загальне самопочуття; 2 — пам'ять; 3 — увага; 4 — втомлювансть; 5 — загальна слабксть; 6 — драт'1влив'1сть; 7 — тривожнсть; 8 — бшь голови; 9 — головокружння; 10 — шум у вухах; 11 — попршення сну.
Статистичну обробку проводили з використанням стандартного статистичного пакета Microsoft Excel 2007, а також середовища для статистичних обчислень R 3.0.1. Розрахунки проводилися за сучасними методами й алгоритмами [23]. Вибiр методу статистичного дослщження Грунтувався на природi висунутих гшотез та розподш дослщжуваних величин. Вщмшносл вважалися вiро-пдними при р < 0,05.
Результати досл^дження та ïx обговорення
На початку дослщження хворi обох груп скаржились на попршення загального самопочуття (100 %), пам'ят (100 %), зниження рiвня уваги (90 %), надмiрну втомлю-ванють (89 %), загальну слабкiсть (91 %), дратавливють (83 %), шдвищений рiвень тривожностi (75 %), бшь голови (80 %), головокружшня (65 %), шум у вухах (60 %), попршення сну (60 %).
Терапiя препаратом Прамютар вiрогiдно не вплинула на показники артерiального тиску, як систолiчного, так i дiастолiчного (мм рт.ст.). Пiсля завершення терапй' препаратом Прамiстар не виявлено негативних вщхилень на ЕКГ та показниив лабораторних тестiв.
Когнггивний статус в обох групах хворих до початку л^вання вiдповiдав початковш стадй' деменцй'. У пер-шш групi, яка отримувала Прамiстар, за даними тесту MMSE, загальний бал становив 20,31 ± 0,65, у групi контролю — 20,15 ± 0,43.
Встановлено, що пiсля завершення курсу лiкування самопочуття хворих обох груп вiрогiдно покращилось за вшма пунктами шкали самооцiнки (р < 0,05). Хвор^ якi приймали Прамютар, порiвняно з групою конт-
ролю мали бiльш високу позитивну ощнку загального самопочуття та пам'ятi, констатували нижчий рiвень тривожностi та драпвливосл (рис. 1).
На фонi покращення показникiв самооцiнки у хворих обох груп пюля завершення л^вання встановлено зростання загального бала за тестом ММ8Е. У пацieнтiв основно! групи спостерiгалося вiрогiдне покращення КФ за вшма субтестами ММ8Е: орieнтацiя в часi, орь eнтацiя в простор^ сприйняття, довiльна увага, пам'ять та покращення перцепцшно-гностичних функцiй, р < 0,01 (рис. 2).
Порiвняння результапв ММ8Е у пацieнтiв основно! та контрольно! груп через три мюящ показало вiрогiдно кращий результат у пащентав основно! групи (26,54 ± ± 0,22 бала), нiж у пацieнтiв контрольно! групи (24,75 ± ± 0,63 бала). Порiвняльний аналiз параметрiв субтестiв ММ8Е показав, що у хворих основно! групи вiрогiдно вищi порiвняно з пацieнтами контрольно! групи значен-ня за субтестами «Довтьна увага» та «Короткострокова пам'ять» (р < 0,05) (рис. 3).
Про покращення когнггивних функцш у пацieнтiв основно! та контрольно! груп свщчить i зменшення симптомiв лобно! дисфункцп. У пацieнтiв основно! групи спостерпалося вiрогiдне покращення КФ за вшма субтестами БТЛД (рис. 4).
До початку терат! загальний показник тесту на лобну дисфункцш становив в основнш групi 11,35 ± ± 1,12 бала, пiсля курсу лiкування — 15,2 ± 0,81 бала (р < 0,05). У групi контролю вiдповiдно 11,47 ± 1,01 бала та 14,40 ± 0,93 бала (р < 0,05). Встановлено, що хворi основно! групи через три мюящ порiвняно з групою контролю назвали вiрогiдно бтьшу кiлькiсть слiв
Бали
9 -8 -7 -6 5 4 3 2 1 0
Орюнтацга в 4aci
8,4*
□ Початок корекцм □ Через три мюяц
6,65
4,6* 4,5*
3.62 3.58 3,7*
_3,58 | |_
I I
Орюнтацт в npocTopi
2,8* 2,65 2,5
2,00 1,81 1
Сприйняття Увага Пам'ять
Перцепцшно-гностичж функцм
Рисунок 2. Динамка вщновлення когн'иивних функцй за результатами субтес^в MMSE у групхворих ¡з мозковим iнсультом на фон л'1кування препаратом Прам1стар (M ± m), бали Прим1тка: * — р < 0,01.
Бали
987654-
з-21 -о-
Ф ripaMicTap через три мюяц1 —zii— Контроль через три мюящ
4,25
Орюнтацш в чай
Ор1ентац1я в npocTopi
Сприйняття
Довшьна увага
Пам'ять
Перцепцшно-гностичы функцГ!'
Рисунок 3. Вщмннсть профлю (виконання субтес^в MMSE) у хворих основно) та контрольноi груп
псля завершения курсу л'1кування (M ± m), бали Примака: * — р < 0,05 при порiвняннi з результатами контрольноi групи.
Бали
3,0
2,5 2,0 1,5 1,0 0,5 0,0
2,04*
1,31
2,58*
2,35"
1,81
2,12
2,08 I
Концептуапюацт Швидюсть
мовлення
Динамшний праксис
Проста реакцт Ускладнена вибору реакцю вибору
□ Початок корекцм ■ Через три мюяц1
Хапальний рефлекс
Рисунок 4. Динамка вщновлення когнтивних функцй за результатами БТЛД у групiхворих iз мозковим
iнсультом на фон л'1кування препаратом Прамiстар (M ± m), бали Примтки: * — р < 0,1; ** — р < 0,05.
Бали
Рисунок 5. Вщм1нн1сть профлю (виконання субтеств БТЛД) у хворих основноï та контрольноï груп
тсля завершения курсу л'1кування (M ± m), бали
Примака: * — р < 0,05 при порiвняннi з результатами контрольноï групи.
за даними субтесту «Швидысть мовлення». Визначена тенденщя до покращення результату в основнш rpyni поpiвняно з контрольною за субтестом «Ускладнена реакщя вибору» (рис. 5).
За результатами дослщження вербально! пам'ятi за методикою 10 ^в О.Р. Лури' у пацieнтiв основно! групи встановлено вищi показники тсля завершення терапи'. Проведене досл1дження показало, що пацieнти основно! групи тсля заынчення лiкування вiдтвоpили з першо! спроби бiльше слiв на piвнi тенденци', нiж пацieнти контролю: вщповщно 4,27 ± 0,24 бала та 3,85 ± 0,20 бала (р < 0,07). В обох групах хворих вipогiдно зpiс показник за тестом малювання годинника — вщповщно 9,17 ± ± 0,43 бала та 9,07 ± 0,61 бала.
У хворих iз М1 в основнш та контрольной групах серед-н1й показник шкали депреси' Гамтьтона становив в1дпо-в1дно 14,02 ± 0,99 бала та 13,87 ± 0,29 бала. Отже, piвень депресивносп був невисоким. Максимальнi порушення в пащенттв обох груп, як1 перенесли шсульт, були втзна-ченi за такими пунктами шкали Гамтьтона: пригшчений настрш, вiдчуття провини, знижена працездатнють та активнiсть, безсоння, соматична та псимчна тривога, за-гальнi соматичш симптоми, генiтальнi симптоми. Пiсля заынчення даного етапу терапи отримали так! показники шкали по групах: вщповщно 10,21 ± 0,27 бала та 11,76 ± ± 0,77 бала. У пащентав основно! групи, яы приймали Пpамiстаp, встановлена позитивна динамка в1дновлення емоцiйного стану пiсля завершення лкування на piвнi позитивно! тенденци', р < 0,07.
На основi вищенаведених даних можна зробити висновок про те, що пащенти обох груп успiшно завершили курс лшування. Встановлено, що хвоpi обох груп пiсля проведено! реабштаци' мали бiльш позитивну самооцiнку, вищий piвень уваги, покращення здатностi до запам'ятовування, збереження та вщтворення нового матеpiалу, покращення зорово-конструктивного праксису, зменшення симптомiв лобно! дисфункци' та зниження piвня депpесивностi.
Нами встановлено, що в пащенпв основно! групи, яы приймали протягом трьох мюящв Прамiстар, шанс досягнути кращого результату за шкалою ММ8Е у 13 разiв вищий, нiж у пащеплв контрольно! групи (р = 0,00002), а шанс покращити результати тесту БТЛД вищий у 5 разiв (р = 0,001). Щодо субтеспв ММ8Е, то шанс покращити «Орiентащю в чаш» у пащенпв основно! групи вищий у 3 рази (р = 0,007) порiвняно з пащентами контрольно! групи, а шанс покращити «Перцепцшно-гностичш функци» вищий у 15 разiв (р = 0,0002). Порiвняння субтестiв БТЛД показало, що в пащентав основно! групи шанс покращити результати субтесту «Концептуал1защя» у 8 разiв вищий (р = 0,002), а в домеш «Швидысть мовлення» — у 10 разiв вищий (р = 0,002) порiвняно з пащентами контрольно! групи.
Дослщження бюелектрично! активностi головного мозку в пацiентiв основно! та контрольно! груп показало, що в переважно! бтьшосп пацiентiв пiсля перене-сеного М1 змiни бiоелектрично! активносл головного мозку можна охарактеризувати як полiморфнi, з пере-важанням дизритми та домiнуванням повiльнохвильово!' активностi. Шсля проведеного курсового лiкування у пащентш обох груп спостерiгалося вiдновлення зональ-них вiдмiнностей бiоелектрично! активностi головного мозку. У пащентав основно! групи встановлено вiрогiдне зростанням вщносно'! потужносл спектра (ВПС) альфа-ритму в скроневих та потиличних вiдведеннях (рис. 6).
Одночасно в пащентав обох груп встановлено зменшення проявiв мiжпiвкульно! асиметри. У пацiентiв основно! групи виявлено вiрогiдне зменшення ВПС повтьнохвильово! активностi. Вiрогiдно зменшилася ВПС хвиль тета^апазону в лобних вщведеннях злiва на 8,3 % (р = 0,0001) та справа на 7,0 % (р = 0,002). Аналiз змш ВПС дельта-ритму встановив и зменшення у вшх пащенпв основно! групи. Доведено, що ВПС дельта-ритму у пащенпв основно! групи зменшуеться у вшх вiдведеннях бтьше, нiж у пацiентiв контрольно! групи.
30
Контрольна трупа Ц Основна група
J1o6Hi вщведення
TiM'flHi вщведення
Потиличн1 вщведення
Скронев1 вщведення
3s S
re
е
л
20-
Ö
0
X
1 &
10-
о
X
ч
О
2
со
о-
11
Шва твкуля Права твкуля Шва твкуля Права твкуля Шва твкуля Права твкуля Шва твкуля Права твкуля
Рисунок 6. Зм1ни вщносно)' спектральноiпотужност альфа-ритм'в у груп'1хворих ¡з мозковим ¡нсультом
на фон л'1кування препаратом Прамстар
Примтка: * — р'зницящодопоказниюв контрольноiгрупи статистичнозначуща (р < 0,01).
Таблиця 2. Вдмннсть значень спектрального коеф^ента альфа-/тета-ритм1в
у хворих iз мозковим iнсультом
Вщведення Рiзниця мiж середшми показниками основной та контрольно!груп Нижня межа 95% довiрчого штервалу Верхня межа 95% довiрчого штервалу Скоригована р-величина
F3 0,82 0,26 1,38 7,72 • 10-5
F4 0,81 0,25 1,37 9,48 • 10-5
P3 0,67 0,11 1,23 0,0042
P4 -0,55 -1,11 0,0056 0,055
O1 0,94 0,38 1,51 1,59 • 10-6
O2 0,75 0,19 1,31 0,00056
T3 0,60 0,04 1,16 0,019
T4 0,66 0,10 1,22 0,0056
Для тдтвердження вищенаведених результат ми порiвняли спектральш коефщенти альфа-/тета-ритмiв у пашенпв основно! та контрольно! груш. Встановлено, що вони вiрогiдно зросли в лобних та потиличних вщ-веденнях у хворих, яы приймали Прамютар (табл. 2).
Подiбна тенденцiя спостериалась i при порiвняннi спектральних коефщенпв альфа/дельта, альфа/(тета + дельта), а також (альфа + бета)/(тета + дельта) ритмiв.
Виявлена здатнiсть Прамютару до нормалiзацil бю-електрично! активност головного мозку може свiдчити про позитивний вплив препарату на штегральш власти-востi головного мозку та активний вплив на таку важливу когнiтивну функцiю, як пам'ять.
Вш 26 пацiентiв основно! групи закшчили медика-ментозну тримiсячну корекцiю з використанням препарату Прамютар. У жодного патента не спостериалося попршення стану або iнших небажаних дай препарату. Зважаючи на це, можна стверджувати, що препарат
Прамютар доцшьно використовувати у пацieнтiв i3 когштивними порушеннями пiсля перенесеного моз-кового шсульту.
Висновки
1. Прамiстар e ефективним та безпечним засобом для вщновлення когнiтивних здiбностей пацieнтiв тсля перенесеного мозкового iнсульту.
2. Використання Прамютару у хворих тсля шсульту вiрогiдно покращуе емоцiйний стан.
3. Тератя Прамiстаром пiдвищуe шанс на досягнен-ня кращих результатiв за шкалою MMSE та батареею тестав для лобно! дисфункцй'.
4. Прийом Прамютару сприяе нормалiзацií бюелек-трично! активностi головного мозку, що може свщчити про позитивний вплив препарату на штегральш власти-востi головного мозку та активний вплив на таку важливу когштивну функцш, як пам'ять.
Список лператури
1. Hachinski V. Stroke: a global agenda (Victor and Clara Soriano AwwardLecture)/ V. Hachinski// Jornal of the Neurological Sciences. - 2009. - Vol. 285, Suppl. 1. - P. 1.
2. Мищенко Т.С. Хроническая ишемия мозга (критерии диагностики, новые возможности лечения) / Т.С. Мищенко, И.А. Лапшина, В.Н. Мищенко // Украгнський медичний часопис. - 2010. - № 6 (80), XI-XII. - C. 110-114.
3. Захаров В.В. Когнитивные расстройства в пожилом и старческом возрасте: Метод. пособие для врачей/В.В. Захаров, Н.Н. Яхно. - М, 2005. - 71 с.
4. Diagnostic and Statistical Manual Disoders. — 4th edition: DSM-IV. — Washington, DC: American Psychiatric Association, 1994.
5. Rasquim S.M. Cognitive functioning after stroke: a one-year follow-up study / S.M. Rasquim, J. Lodder, R.W. Ponds [et al.]// Dement. Geriatr. Cogn. Disord. - 2004. — Vol. 18. - P. 138-134.
6. Desmond D.W. Frequency and clinical determinants ofdemen-tia after ischemic stroke / D.W. Desmond, J.T. Moroney, M.C. Paik [et al.]//Neurology. - 2000. - Vol. 54(5). - P. 1124-1131.
7. Mackowiak-Cordoliani M.A. Postsroke dementia in the el-dery / M.A. Mackowiak-Cordoliani, S. Bombois, A. Memin//Drugs Aging. - 2005. - Vol. 22, № 6. - P. 483-493.
8. Чердак М.А. Когнитивные расстройства у пациентов, перенесших ишемический инсульт: обзор / М.А. Чердак, В.А. Парфенов // Неврологический журнал. — 2011. — Т. 16, № 6. - С. 37-44.
9. Bejot Y. Prevalence of earle dementia after first-ever stroke: a 24-year population-based study / Y. Bejot, C. Aboa-Eboule, Jeome Durier [et al.]//Stroke. - 2011. - Vol. 42. - P. 607-612.
10. Вознесенская Т.Г. Некогнитивные нервно-психические расстройства при когнитивных нарушениях в пожилом возрасте / Т.Г. Вознесенская // Неврологический журнал. — 2010. - № 2. - С. 4-18.
11. Placebo-controlled double-blind study of pramiracetam (CI-879) in the treatment of elderly subjects with memory impairment / G. Marriny, C. Caratty, F. Peluffo [et al.] // Adv. Ther — 1992. - Vol. 9 (3). - P. 136-146.
12. Nappi G. Pramiracetam: a nootropic agent with improved efficacy in patient with senile or presenile cognitive impairment /
G. Nappi, X. Rebasseda, N. Mealy // Drugs of today. — 1994. — Vol. 30(6). - P. 469-482.
13. Дзяк Л.А. Опыт применения нового ноотропного препарата Прамистар в лечении мнестических расстройств у больных с цереброваскулярной патологией / Л.А. Дзяк, В.А. Голик, Е.В. Мизякина // ЛЫарська справа. — 2003. — № 6. - С. 67-72.
14. Бачинська Н.Ю. Особливостi синдрому помiрних когттивних порушень у хворих на гтертотчну дисциркуляторну енцефалопатю та можливостi корекцИ когнтивних змт препаратом Прамктар / Н.Ю. Бачинська, О.В. Демченко, К.М. Полетаева, В.О. Холт // Мiжнар. неврол. журнал. — 2012. - № 2 (48). - С. 99-106.
15. Jorm A. The informant questionnare on cognitive decline in the elderly (IQCODE): a review/А. Jorm//Int. Psychogeriatrics. — 2004. - Vol. 16(3). - P. 1-19.
16. Folstein M. Mini-mental state: a practical method for grading the cognitive state ofpatients for the clinicial/ М. Folstein, S. Folstein, PR McHugh// J. Psychiatr. Res. - 1975. - Vol. 12. - P. 189-198.
17. Dubois В., Slachevsky A. [et al.] The FAB. A frontal assessment battery at bedside / В. Dubois, А. Slachevsky //Neurology. — 2000. - Vol. 55. - R. 1621-1626.
18. Блейхер В.М. Патопсихологическая диагностика / В.М. Блейхер, И.В. Крук. — К.: Здоров'я, 1986. - 280с.
19. Clock drawing in Alzheimer's disease. A novel measure of dementia severity/Т. Sunderland, J.L. Hill, A.M. Mellow [et al.]// J. Am. Geriatr. Soc. - 1989. - Vol. 37(8). - P. 725-729.
20. Hamilton M. A rating scale for depression/M.A. Hamilton // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 1960. — 23. — P. 56-62.
21. Зенков Л.Р. Клиническая электроэнцефалография (с элементами эпилептологии): Руководство для врачей. — 3-е изд. /Л.Р. Зенков. — М.: МЕДпресс-информ, 2004. — 368 с.
22. Кропотов Ю.Д. Количественная ЭЭГ, когнитивные потенциалы мозга человека и нейротерапия/ Ю.Д. Кропотов. — Донецк: Издатель Заславский А.Ю., 2010. — 512 с.
23. Bender R. Ordinal logistic regression in medical research / R. Bender, U. Grouven // Journal of the Royal College ofPhysicians of London. - 1997. - Vol. 31, № 5. - С. 546-551.
Отримано 22.12.14 U
ПулыкА.Р.1, Ришко A.B.1, СтуденякА.И.1, Студеняк Т.А.1, Тымченко Н.Д.2, Смоланка В.И.1
1 Ужгородский национальный университет
2 Ужгородская центральная городская клиническая больница
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ПРЕПАРАТА ПРАМИСТАР ДЛЯ КОРРЕКЦИИ ПОСТИНСУЛЬТНЫХ КОГНИТИВНЫХ НАРУШЕНИЙ
Резюме. В статье приводятся результаты исследования по изучению эффективности и безопасности препарата Прамистар при коррекции постиисультных когнитивных нарушений. В исследовании приняло участие 46 пациентов, перенесших инсульт. Пациенты основной группы после перенесенного инсульта в течение трех месяцев принимали Прамистар. Пациенты контрольной группы при реабилитации после инсульта принимали другие препараты. Перед началом реабилитации и через три месяца всем пациентам, которые приняли участие в исследовании, было проведено нейропсихологическое тестирование, определение эмоционального состояния и электроэнцефало-
грамма. Пациенты основной группы отмечали, что на фоне приема препарата их умственная активность улучшилась, они стали спокойнее и у них нормализовался сон. При сравнении результатов их нейропсихологического тестирования с результатами пациентов контрольной группы выявлено достоверное улучшение произвольного внимания и краткосрочной памяти, установлен высокий шанс на улучшение результатов ММ8Е и батареи тестов лобной дисфункции, доказано достоверное улучшение эмоционального состояния.
Ключевые слова: инсульт, когнитивные нарушения, Прамистар.
Pulyk O.R.1, Rishko H.V.1, Studeniak O.I.1, Studeniak T.O.1, Tymchenko N.D.2, Smolanka V.I.1
1 Higher State Educational Institution «Uzhhorod National University»
2 Uzhhorod Central City Clinical Hospital, Uzhhorod, Ukraine
PRAMISTAR USE FOR THE CORRECTION OF POST-STROKE COGNITIVE IMPAIRMENT
Summary. The article presents the results of a study on the efficacy and safety of Pramistar in correction of post-stroke cognitive impairment. The study involved 46 patients who underwent stroke. Patients of the treatment group received Pramistar for 3 months after suffering a stroke. Patients in the control group took other drugs during rehabilitation after a stroke. Before the rehabilitation and after three months, all patients involved in the study underwent neuropsychological tests, determining the emotional state and the electroencephalography. Patients of the treatment group noted that
on the background of drug administration, their mental activity improved, they became calmer and their sleep normalized. When comparing the results of neuropsychological testing with the results of patients in the control group, a significant improvement of voluntary attention and short-term memory has been revealed, a high chance to improve results by MMSE and batteries of tests of frontal dysfunction has been noted, a probable improvement inemotional state has been proved.
Key words: stroke, cognitive impairment, Pramistar.
