CC BY
24
DOI: 10.22141/2224-1485.13.4.2020.211957
Коваль С.М.1, Мисниченко О.В.1, Aîtbîhobo О.М.2, Барановська Г.В.3 1ДУ«Нацюнальний 1нституттерап' ¡мен1 А.Т. МалоÏНАМН Укра'ни», м. Харк1в, Укра'на 2Нацюнальний фармацевтичний ун1верситет, м. Харк1в, Укра'на 3КНП «МБА № 18» ХМР, м. Харюв, Укра'на
Когштивш порушення та деменщя у хворих на артерiальну ппертенз№
Частина II. Нейропсихiатричнi дiагностичнi тести. Сучасна стратепя лкування хворих i пiдходи до профшактики розвитку порушень когштивних функцiй
Резюме. В частит I статтi були наведт дат про класифжацт та поширетсть когнтивних порушень, вiдомостi про механпми хрозвитку при артерiальнiй гтертензи та асоцшованих iз нею серцево-судинних захворюваннях, рекомендаци щодо обсягу обстеження хворих та дiагностики у них порушень когнтивних функцш та деменци. Уцш частит статтi наводяться детальна характеристика й методика оцшки результатiв найбшьш шформативних i доступних на рiзних етапах надання медично1 допомоги спещальних нейропсих^атричних тестiв для диагностики наявностi i вираженостi когнтивних порушень у хворих, а також загальт принципи лкування хворих на артер^альну гтертензт з по-рушеннями когнтивних функцш та пдходи до профлактикирозвитку цихуражень головного мозку. Ключовi слова: артерiальна гiпертензiя; когттивт порушення; нейропсихiатричнi тести
ЛЕКЦ1Я APTEPIAJIbHA* ^
LECTURE ГШЕРТЕН31Я ^
Спещальш нейропсихiатричнi тести для ранньоТ Aiarnocrn^ когштивних порушень та оцшки ступня Тх тяжкост
1з метою оцшки когштивних функцш у хворих на АГ та асоцшованих i3 нею ССЗ i шдозрою на порушення когштивних функцш та деменцш рекомендовано включати вивчення уваги й концентрацп, орiентацiI, короткочасно! й довготривало! пам'яп, мислення, гнозису, праксису, читання, письма, ль чильних функцш, мовлення та виконавчих функцш.
Ключовими методами дiагностики когттивних порушень та деменцц е проведення низки стандарти-зованих нейропсих1атричних теспв (опитувальникiв).
Серед велико!" кiлькостi спещальних теста одними з шформативних та зручних при використанш дощль-но видыити такi:
— коротка шкала оцiнки псих1чного статусу (Mini-Mental State Examination (MMSE)) [1, 2];
— тест для оцшки когштивних функцш лжарем загально! практики (General Practitioner Assessment of Cognition (GPCOG)) [1, 2];
— Монреальська шкала оцшки когштивных функцiй (The Montreal Cognitive Assessment) (МОСА-тест) [3, 4].
Щ тести рекомендованi на етапi первинно! ме-дично! допомоги й можуть проводитись лiкарями загально! практики — амейно! медицини.
У разi утруднення з iнтерпретацiею тестiв доцшь-не звернення за консультацiею до лiкарiв-невропа-тологiв або психiатрiв.
Треба вщмггити, що здатнiсть пацiента правильно виконати запропоноват тести значною мiрою залежить вщ низки причин, у першу чергу вiд рiвня освгги, мовлення, порушень зору та слуху, наявнос-тi психiчних захворювань та шших хвороб. Указанi фактори треба враховувати при штерпретацп ре-зультапв даних тестiв.
© «Артерiальна ппертензи» / «Артериальная гапертензия» / «Hypertension» («Arterial'naâ gipertenziâ»), 2020 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky A.Yu., 2020
Для кореспонденци: Коваль Серий Миколайович, доктор медичних наук, професор вщдшу артерiальноï гiпертонíí, ДУ «Нацюнальний шститут терапГГ iменi Л.Т. Мало!" НАМН УкраТни», пр. Л. Мало!', 2а, м. Харш, 61039, Украша; e-mail: sergekovalmd@gmail.com
For correspondence: Sergey Koval, MD, PhD, Professor at the Department of hypertension, State Institution "L.T. Malaya National Therapy Institute of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine'; L. Malaya аve., 2a, Kharkiv, 61039, Ukraine; e-mail: sergekovalmd@gmail.com
Тест 1. Коротка шкала оцнки псих'чного статусу (Mini-Mental State Examination (MMSE)) [1,2]
(у модиф'каци С.М. Коваля)
Когытивы функцм та основж TecTOBi запитання для виявлення когштивних порушень Бали, що характеризуют рiвeнь когнiтивних функцм Ктьмсть балiв в обстежуваного хворого
1 2 3
1. Оцiнка здатноcтi до орiентацií
Який зараз рiк? 1
Яка зараз пора року? 1
Яка сьогодн дата? 1
Який сьогодн мiсяць? 1
Який сьогодн день тижня? 1
Де Ви зараз знаходитесь? 1
У якм краíнi Ви знаходитесь? 1
У якому мют Ви знаходитесь? 1
Назв^ь, будь ласка, адресу того мюця, де Ви знаходитесь зараз 1
На якому поверс будинку Ви зараз знаходитесь? 1
Максимальна ктькють балiв 10
II. Оцiнка негайноУ пам'ят та здатноcтi до запам'ятовування
Три предмети: дверi, гривня, фiалка Будь ласка, назв^ь цi три предмети. (Выводиться 1 секунда для назви кожного предмета. Зарахо-вуеться 1 бал за правильне повторення назви одного предмета з першо'|' спроби. Рекомендовано також порахувати i записати ктькють спроб назвати вказан три предмети)
Максимальна ктькють балiв 3
III. Оцшка уваги та здатност до рахунку
Будь ласка, почшть послщовно вiднiмати вiд числа 100 число 7. Рекомендовано зарахувати п'ять вщповщей: 93, 86, 79, 72 та 65. За кожне правильне вщымання числа 7 зараховуеться один бал. Можливий шший варiант цього тесту. Будь ласка, скаж^ь слово «хрест» у зворотному порядку. Нараховуеться така ктькють балiв, що вiдповiдае ктькост букв, названих правильно
Максимальна кiлькiсть балiв 5
IV. Оцшка можливост вiдтворeння cлiв
Попроать пригадати найменування трьох предметiв, названих ранше. 1 бал за кожну правильну вщповщь
Максимальна кiлькiсть балiв 3
V. Оцiнка мовленневих функцiй
Покаж^ь олiвець та годинник. Попросiть патента назвати ix. За кожний названий предмет нараховуеться 1 бал 2
Попроать хворого повторити складну фразу: «Ыяких якщо та/або але» (або Ы.). Допускаеться тiльки одна спроба 1
Закнчення тесту 1
1 2 3
Попроать патента прочитати слова, написан на аркушi, i зробити те, що написано. На аркушi написано: «Заплющ^ь очЬ>. Правильна вiдповiдь зараховуеться, якщо пацiент заплющуе очi 1
Максимальна кiлькiсть балiв 4
VI. Оцшка навичок письма
nonpociTb хворого самостiйно написати завершене просте речення 1
VII. Оцшка здатност виконання трьохетапноТ команди
Попросiть пацieнта взяти аркуш паперу, скласти його навпiл та покласти ^6i на колiна. Нараховуеться 1 бал за кожну правльно виконану команду 3
VIII. Оцшка здатносп до конструктивного праксису
Попроать патента скопювати намальованi п'ятикутники, що перетинаються. Нараховуеться 1 бал за правильну вщповщь: пацiент намалював 2 п'ятикутники, що перетинаються й утворюють чотирикутник. 1
ш
Загалом 30 балiв
Ощнка результат1в тесту:
— 29—30 балiв — нема порушень когнiтивних функцiй;
— 28 балiв — легкi когнiтивнi порушення;
— 25—27 балiв — помiрнi когнiтивнi порушення;
— 20—24 бали — легка деменцiя;
— 10—19 балiв — помiрна деменц1я;
— < 10 балiв — тяжка деменцiя. Рекомендована консультаця л1кар1в-псих1атр1Б та нев-
ролопв при наявносп когштивних порушень або деменци.
Тест 2. Тест для оцнки когштивних функ^й лкарем загально) практики (GPCOG) [1,2]
1м'я пащента:_Дата:_
Ощнка когштивних функцш лжарем загальноУ практики
Етап 1. Обстеження хворого (кожне запитання необхщно поставити один раз)
1м'я та адреса для подальшого тестування пам'ят
1. Я скажу Вам iм'я та адресу. Ви повинш повторити Тх. Потiм запам'ятайте це iм'я та адресу, тому що Ви повинш Тх повторити через дектька хвилин: «1ван Володи-мирович, вул. Гоголя, 55, мюто Харюв» (дозволяеться зробити максимум 4 спроби).
Орieнтування в час
2. Яка сьогодш дата? (лише ч^ко) Правильно Неправильно
Малювання годинника (використайте чистий аркуш)
3. Будь-ласка, розм^ьте ва числа, щоб вказати години на циферблат годинника (важлива правильна вщстань). Правильно Неправильно
4. Будь-ласка, вщм^ьте стрiлками 14 хвилин на десяту (09:14) Правильно Неправильно
1нформащя
5. Розкажiть менi про сьогоднiшнi новини. Що сталося нещодавно (за останнi двi доби)? При наданш загальноТ вiдповiдi (землетрус, епiдемiя) треба запитати про деталi (зараховуеться лише чiтка вiдповiдь) Правильно Неправильно
Продовження тесту 2
Пам'ять
6. Назв^ь iм'я та адресу, як я просив Вас запам'ятати:
1ван Правильно Неправильно
Володимирович Правильно Неправильно
Вул. Гоголя, 55 Правильно Неправильно
Харюв Правильно Неправильно
Для визначення загального бала треба скласти кiлькiсть правильних вщповщей.
Загальний бал (1з 9): .../9.
Ощнка результатiв тесту:
— Якщо пацieнт набрав 9 б^в, вiн не мае ютот-них когттивних порушень i подальше тестування не потрiбне.
— Якщо пащент набрав 5—8 балiв, необхщно бшьше шформацп. Перейдiть до Етапу 2.
— Якщо пащент набрав 0—4 бали, це свщчить про когштивш порушення.
Рекомендована консультацiя л1кар1в-псих1а-тр1в та невролог1в при наявност1 когштивних порушень.
Етап 2. Опитування особи, яка допомагае хворому 1м'я особи: Дата:
Вщношення особи до патента (родич, со^альний працiвник або шше):
Наведенi нижче шiсть питань спрямован на з'ясування того, як змЫився хворий за останнiй рiк або роки (порiвняно з часом, коли хворий почувався краще), порiвняно з дектькома роками ранiше
Чи став хворий прше запам'ятовувати подií останнього часу або ми-нулi поди? Так Не знаю Немае вщповд
Чи став патент гiрше запам'ятовувати розмови через ктька днiв? Так Нi Не знаю Немае вщповд
Чи важче стало хворому п^брати потрiбнi слова при розмовi або чи частше хворий використовуе не-правильн слова? Так Нi Не знаю Немае вiдповiдi
Чи стало хворому склад-нiше розраховуватись грошима? Так Ы Не знаю Немае вiдповiдi
Чи стало важче хворому дотримуватись своечасно-го прийому л^в? Так Нi Не знаю Немае вщповд
Чи стала бiльш потрiбна допомога хворому при пересуваннi або в транспорт? При труднощах хворого лише через фiзичнi про-блеми (болi в хребтi) треба вщм^ити «ж». Так Нi Не знаю Немае вiдповiдi
Для отримання загального бала треба скласти юльюсть вщповщей «ш», «не знаю» або «немае вщповщ». Загальний бал (1з 6): .../6. Ощнка результата тесту:
— Якщо пащент набрав 0—3 бали, це свщчить про когштивш порушення.
Рекомендоване подальше обстеження.
Рекомендована консультащя л1кар1в-пси\1атр1в та невролопв.
MoHpeaAbCbKa mKOAO KomiTMBHMX 0yHK^u (MOCA-TecT) (3, 4]
lнструкцiя щодо застосування та оцiнки (МОСА-тест)
1. З'еднання цифр i букв
Дослщник iнструктуе випробуваного: «Будь ласка, намалюйте лшго, що йде вiд цифри до лiтери в порядку зростання.
Почнiть тут (вказати на цифру 1) i намалюйте лшго вщ цифри 1 до букви А, попм до цифри 2 i так далi. Заюнчиъ тут (точка Д)».
Оц1нка: присвоюеться 1 бал, якщо випробовува-ний усшшно намалюе лiнiю так: 1 — А— 2 — Б — 3 — В — 4 — Г — 5 — Д без перетинання лшш
Будь-яка помилка, негайно не виправлена самим тддолдним, — 0 балiв.
2. Вiзуально-просторовi навички (куб)
Дослщник дае таю шструкцп, вказуючи на куб: «Скопгойте цей рисунок так точно, як зможете, на вшьному мгсщ пщ рисунком».
Оцшка: 1 бал присвоюеться при точно намальо-ваному рисунку:
— рисунок повинен бути тривимiрним;
— вс лшп намальоваш;
— немае зайвих лшш;
— довжина паралельних лiнiй однакова.
Бал не надаеться, якщо будь-який з перерахованих вище критерив не дотриманий.
3. Вiзуально-просторовi навички (годинник)
Вкажггь на праву третину вшьного простору на бланку i дайте таю шструкцп: «Намалюйте годинник. Розставте вс цифри i вкажггь час: 10 хвилин на дванадцяту».
Ощнка: бали присвоюються за кожен з трьох таких пункпв:
— контур (1 бал): циферблат повинен бути круглим, допускаеться лише незначне викривлення (тобто легка недосконалють при замиканш кола);
— цифри (1 бал): вс цифри на годиннику повинш бути представлен^ не повинно бути додат-кових чисел; цифри повинш стояти в правильному порядку i розмщуватися у вщповщних квадрантах на циферблату римськi цифри допускаються; цифри можуть бути розташоваш поза контуром циферблата;
— стрглки (1 бал): повиннi бути 2 стрглки, якi спiльно показують правильний час; годинникова стрглка повинна бути очевидно коротшою, н1ж хви-линна; стршки повинш бути розташоваш в цен^ циферблата, з гх з'еднанням близько до центра.
Бал не присвоюеться, якщо будь-який 1з перерахованих вище критерив не дотримуеться.
4. Назви
Починаючи злiва, вказати на кожну ф^ру i ска-зати: «Назвiть цю тварину».
Оцшка: 1 бал присвоюеться для кожног з таких вщповщей: лев, носорп, верблюд (або одногорбий верблюд).
5. Пам'ять
Дослщник читае список i3 5 mîb з частотою 1 слово за секунду.
Слщ дати таю шструкцИ: «Цей текст для nepeBip-ки пам'ятi. Я буду читати список mîb, якi Ви повин-Hi запам'ятати. Слухайте уважно. Коли я заюнчу, назвiть менi вс слова, якi Ви запам'ятали. Неважли-во, у якому порядку Ви ïx назвете».
Робiть позначку у вщведеному мiсцi для кожного слова, коли дослщжуваний його називае при першш спробi.
Коли дослiджуваний вкаже, що вш закiнчив (назвав вс слова) або не може згадати бгльше слiв, прочитайте список вдруге i дотримуйтеся таких вказiвок: «Я прочитаю ri ж слова вдруге. Спробуйте запам'ятати й повторити стгльки ^в, скiльки зможете, включаючи ri слова, якi Ви повторили в перший раз».
Постаете eidMimKy у eideedeHOMy мкщ для кожного слова, яке дослiджуванuй повторить при другш спробi.
У юнщ другоУ спроби прошформуйте дослщжу-ваного, що його (ïï) попросять повторити ш слова: «Я попрошу Вас повторити щ слова знову в юнщ тесту».
Ощнка: бали не присвоюються ш за першу, ш за другу спробу.
6. Увага
Повторення цифр. Дайте таку шструкцго «Я на-зву юлька цифр, коли закiнчу, повториъ ïx так, як я ïx назвав».
Прочитайте 5 цифр по^доено з частотою 1 цифра за 1 секунду.
Повторення цифр назад. Дайте таю шструкцИ: «Я назву юлька цифр, але коли я заюнчу, Вам буде не-обхщно повторити ïx в зворотному порядку». Прочитайте послщовшсть з 3 чисел з частотою 1 число за 1 секунду.
Ощнка. Присвопи 1 бал за кожну точно повторе-ну послщовшсть (N.B.: точна вщповщь для зворот-ного рахунку 2—4—7).
Концентращя. Дослщник читае список лггер iз частотою 1 буква за 1 секунду, шсля таких шструк-цш: «Я прочитаю Вам ряд букв. Кожен раз, коли я назву букву «А», вдарте рукою по столу 1 раз. Якщо я називаю шшу букву, цього робити не потрiбно».
Оцшка: 1 бал присвоюеться, якщо немае жод-roï помилки, або е лише 1 помилка (помилкою вважаеться, якщо пащент ударяе рукою при назвi iншоï лггери або не робить цього при назвi лггери «А»).
Сершний рахунок (100 — 7). Дослщник дае таю шструкцИ: «Зараз я попрошу Вас вщ 100 вщняти 7, а попм продовжувати вiднiмання по 7 iз Вашоï вщ-повiдi, поки я не скажу «стоп».
При необхщносй повториъ шструкцго.
Ощнка: за цей пункт присвоюеться 3 бали, 0 балiв — за вщсутносп правильного рахунку, 1 бал — за 1 правильну вщповщь, 2 бали — за 2—3 правиль-них вiдповiдi, 3 бали — якщо випробовуваний дае 4 або 5 правильних вщповщей.
Враховуйте кожне правильне вiднiмання по 7, по-чинаючи зi 100. Кожне вiднiмання оцшюеться неза-лежно: якщо учасник дае неправильну вiдповiдь, але потiм продовжуе точно вiднiмати по 7, дайте 1 бал за кожну точну вiдповiдь.
Наприклад, учасник може вщповщати «92—85— 78—71—64», 92 е неправильною вщповщдю, але вс наступш правильш.
Це 1 помилка, i за цей пункт присвоюеться 3 бали.
7. Повторення фрази
Дослщник дае таю шструкци: «Я прочитаю Вам речення. Повториъ його точно так, як я скажу (пауза): «Я упевнений в одному, тшьки бвген — це той, хто може сьогодш допомогти».
Слщом за вщповщдю скажль: «Тепер я прочитаю Вам шше речення. Повториъ його в точност так, як я скажу (пауза): «Ют завжди ховався пщ диваном, коли пес був у юмнатЬ».
Ощнка: присвоюеться 1 бал за кожне правильно повторене речення. Повторення повинно бути точ-ним. Уважно слухайте в пошуку помилок внасль док пропускiв слш (наприклад, пропуск «тшьки», «завжди») i замiни/додавання (наприклад, «бвген один, хто допомп сьогоднi»; «ховаеться» замiсть «ховався», вживання множини тощо).
8. Швидксть мовлення
Дослщник дае таю шструкци: «Назвиъ якомога бшьше слш, що починаються на певну букву ал-фавiту, яку я Вам зараз скажу. Ви можете називати будь-яю слова, за винятком власних назв (наприклад, Петро або Москва), чисел або слш, яю починаються з однакового звуку, але мають рiзнi суфж-си, наприклад, любов, любити тощо.
Я зупиню Вас через 1 хвилину. Ви готовi? (Пауза)
Тепер назвиъ стшьки сл1в, ск1льки зможете при-думати, що починаються на букву «Н» (час 60 с). Стоп».
Ощнка: присвоюеться 1 бал, якщо випробовуваний назве 11 ^в або бшьше за 60 секунд. Запишиъ вщповщ внизу або збоку на сторшщ.
9. Абстракция
Дослщник просить випробуваного пояснити: «Скажль, що спшьного е м1ж апельсином i яблу-ком».
Якщо пацiент вiдповiдае конкретно, скажлъ ще лише 1 раз: «Назвиъ, чим вони схожЬ.
Якщо випробуваний не дае правильну вщповщь (фрукт), скажлъ: «Так, а ще вони фрукти».
Не давайте н1яких шших iнструкцiй або поя-снень.
Пiсля пробно! спроби попросиь: «А тепер скажлъ, що спшьного мж потягом i велосипедом». Пiсля вiдповiдi дайте друге завдання, запитавши: «Тепер скажлъ, що спшьного мгж лiнiйкою i годин-ником».
Не давайте шяких шших шструкцш або пiд-казок.
Оц1нка: враховуються тшьки 2 останнi пари сл1в. Даеться 1 бал за кожну правильну вщповщь.
Правильними вважаються такi вiдповiдi: потяг та велосипед — засоби пересування, засоби для подо-рож1, на обох можна !здити; лiнiйка та годинник — вимiрювальнi iнструменти, використовуються для вимiрювання.
Не вважаються правильними вiдповiдi: потяг та велосипед — у них е колеса; лшшка та годинник — на них е числа.
10. ВДстрочене вдтворення
Дослщник дае таю шструкцИ: «Я рашше читав Вам слова i просив !х запам'ятати. Назвиъ меш стшьки сл1в, сюльки можете згадати».
Робиъ позначку за кожне правильно назване без пщказки слово в спещально вщведеному мiсцi.
Оц1нка: присвоюеться 1 бал за кожне назване слово без будь-яких пщказок.
За бажанням, пiсля в!дстрочено! спроби згадати слова без пщказки дайте випробуваному пщказку у виглядi семантичного категорiального ключа для кожного неназваного слова.
Зробиъ позначку в спещально вщведеному мю-цi, якщо випробуваний згадав слово за допомогою категорiальноï пщказки або пщказки множинного вибору. Пiдкажiть так ва слова, якi випробуваний не назвав.
Якщо випробуваний не назвав слово тсля ка-тегорiальноï пщказки, слiд дати йому/ш пiдказку у формi множинного вибору, використовуючи такi шструкцш «Яке iз слiв, на Вашу думку, було назване: ню, обличчя або рука?»
Використовуйте такi категор!альш пiдказки та/або пiдказки множинного вибору для кожного слова:
— обличчя: категор!альна пщказка — частина тiла, множинний ви61р — н1с, обличчя, рука;
— оксамит: категор!альна пiдказка — тип ткани-ни, множинний виб!р — бавовна, оксамит;
— школа: категор!альна пiдказка — тип 6уд1вл1, множинний ви61р — церква, школа, лжарня;
— ромашка: категорiальна пщказка — тип квлки, множинний виб!р — троянда, тюльпан, ромашка;
— червоний: категор!альна пщказка — кол!р; множинний ви61р — червоний, синш, зелений.
Оц1нка: за вщтворення сл1в 1з пщказкою бали не присвоюються. Пщказки використовуються лише для шформацшних кл1н1чних цшей i можуть дати штерпретатору тесту додаткову iнформацiю про тип порушення пам'ять
При порушены пам'ятi вналдок порушення вилу-чення виконання тесту полтшуеться за допомогою тдказки.
При порушеннях пам'ятi вналдок порушення ко-дування виконання тесту тсля тдказки не покращу-еться.
11. Ор1ентац1я
Дослщник дае наступш шструкци: «Назвиъ меш сьогодшшню дату». Якщо випробуваний не дае по-вну вщповщь, то дайте вщповщну пщказку: «Назвиъ рж, мюяць, число i день тижня». Попм скажль: «А тепер назвиъ менi це мюце й мiсто, у якому воно знаходиться».
Ощнка: присвоюеться 1 бал за кожен правильно названий пункт. Випробуваний повинен на-
Сучасна стратегiя лiкування хворих на АГ з когштивними порушеннями та деменщею i пiдходи до профiлакгики розвитку порушень когштивних функцм
Лiкування хворих на АГ з когниивними порушеннями або деменщею рекомендовано проводити згщно з сучасними европейськими та нащональни-ми рекомендац^ми [5, 6].
Найбшьшу ефективнiсть демонструе свое-часний початок л!кування АГ з поетапним при-значенням сучасних антигiпертензивних препа-ратiв та ïх рацiональних комбшацш (переважно фiксованих комбiнацiй) з урахуванням юнуючих протипоказань i переваг при р!зних особливостях кл1н1чного перебiгу АГ, а також препарапв з най-меншою к1льк1стю по61чних ефектiв та кращою переносимiстю. Медикаментозна терап^ повинна проводитись на тл1 заход!в щодо корекцИ способу життя пащеилв [6—9].
Принципово важливим е досягнення рекомен-дованих бвропейським товариством кардюлопв i бвропейським товариством гшертензИ (2018) ц1льових р1вн1в АТ, при цьому не тшьки офюних р!вшв АТ, а й р1вн1в за даними добового монпо-рування та домашнього вим!рювання АТ [5, 6, 10]. Однак необхщно в1дм1тити, що хвор! на АГ 1з по-м1рними когн1тивними порушеннями або демен-ц1ю в переважнiй 61льшост1 вже мають певш ЦВЗ i частина з них вже перенесли шсульти або Т1А. В зв'язку з цим данш категорiй хворих, особливо хворим похилого вжу, доц1льно проводити обе-режне зниження АТ з обов'язковим врахуванням переносимост в1дпов1дного зниження АТ [6, 11]. Такий пщхщ буде сприяти зниженню ризику розвитку в цих хворих ознак та наслщюв гшоперфузи головного мозку.
Зараз переважае уявлення про те, що саме зни-ження АТ до цшьових р1вшв незалежно в1д виду препарату призводить до зниження ризику когштивних порушень. Однак юнують даш про те, що деяю гру-
звати точш дату й мiсце (назва лжарш, кл1н1ки, пол1кл1н1ки). Бал не присвоюеться, якщо пащент робить помилку в дш тижня або числь
Оц1нка результат1в тесту в щлому
Загальний бал: пщсумовуються вс1 бали в правш ко-лонц1. Додати 1 бал, якщо в пащента 12 роюв осв1ти або менше, до можливого максимуму 30 балш. Остаточний загальний бал 26 i бшьше вважаеться нормальним.
При результат! тесту < 25 бал1в рекомендована консультащя л1кар1в-пси\1атр1в та невролопв.
Слщ пiдкреслити, що наявнiсть у пащента з АГ когштивних порушень, особливо швидкопрогре-суючих, е показанням для проведення жйров1зу-алiзацlï — комп'ютерноï або магнiтно-резонансноï томографИ головного мозку.
пи антигшертензивних препаратiв або окремi пре-парати можуть мати бшьш вираженi нейропротек-торнi ефекти, н1ж iншi, в окремих категорiй хворих на АГ. Це стосуеться, зокрема, блокаторiв кальще-вих каналiв дигiдропiридинового ряду тривало! дл [12, 13]. Так, показано, що нпрендишн у хворих на iзольовану систолiчну АГ на xni виражено! антип-пертензивно! ефективностi сприяе зниженню ризику деменцп альцгеймерiвського типу [13]. Здатшсть до покращення когнiтивних функцiй у хворих на АГ виявлена й у блокатора кальщевих каналiв дигщро-пiридинового ряду тривало! дл третього поколiння лерканiдипiну, що також асощювалась iз досягнен-ням гарного контролю АТ [14—16].
Однак даш низки дослщжень i метааналiзiв вказують на те, що й iншi групи антигшертензивних препарапв у разi досягнення цiльових рiвнiв АТ значно зменшують ризик i частоту когштивних порушень i деменцл [17—19]. Але далеко не ви антигшертензивш препарати спецiально тес-тувались щодо !х впливу на когнiтивнi функцл хворих на АГ.
Таким чином, зараз доведено, що адекватний контроль АТ у хворих на АГ за допомогою сучасних схем i препаратiв сприяе профiлактицi розвитку i прогресування когнiтивних порушень, однак досяг-нення такого контролю залишаеться дуже складною проблемою.
У разi поеднання АГ з iшемiчною хворобою сер-ця (1ХС) у хворих iз когнiтивними порушеннями або деменщею рекомендуеться проведення адекватного л^вання не тшьки АГ, а й 1ХС згщно з останшми европейськими та украшськими рекомендацiями, в тому чи^ своечасне проведення реваскуляризацл мiокарда [6, 20].
Однiею з дуже важливих, але не виршених проблем лiкування хворих на АГ з 1ХС та когниивними порушеннями або деменщею е проблема застосуван-ня статинiв для первинно! профiлактики деменцл.
У сучаснiй лiтературi iснують докази того, що застосування статишв може позитивно вплинути
на розвиток та прогресування когштивних порушень у хворих на 1ХС [21, 22]. Водночас европей-cbKi товариства невролопв та психiатрiв з лжу-вання i профiлактики деменцп не рекомендують застосування статинiв для первинно! профшакти-ки деменцп [1, 5].
При наявносп у хворих на АГ з когштивними порушеннями або деменцiею Ф16риляцп перед-сердь (ФП) або хрошчно! серцево! недостатносп (ХСН) схеми лiкування повинн1 включати меди-каментознi й немедикаментознi методи, рекомендован! европейськими та украшськими то-вариствами кардiологiв у ввдповщних категорiй пацiентiв [6, 23].
Вторинна профшактика деменцп включае пщви-щення ефективностi лiкування серцево-судинних захворювань (ССЗ) (у першу чергу АГ, 1ХС, ФП, ХСН) та шших захворювань внутршнк органiв (особливо цукрового дiабету та гiпотиреозу), усу-нення факторiв ризику, таких як палшня, надмiрне споживання алкоголю, ожир1ння.
Що стосуеться специфiчного лiкування деменцп i когштивних порушень, особливо судинного гене-зу, то зараз таке лжування недостатньо розроблене. П1сля виявлення ос16 ¡з когн1тивними порушеннями та деменщею рекомендоване !х направлення до спецiалiзованих лiкувальних закладiв для встанов-лення остаточного дiагнозу й типу порушень. Важ-ливим завданням медично! допомоги е своечасна дiагностика супутньо! патологи та призначення адекватно! терапп.
Специфiчна медикаментозна терапiя когштив-них та шших псих1чних порушень у хворих повинна призначатися психiатрами i проводитись шд !х дис-пансерним наглядом [1, 24—26].
Для лiкування пашен™ ¡з деменцiею на р1з-них етапах медично! допомоги рекомендоване застосування нефармаколопчних методiв для полiпшення когштивних та некогштивних симп-том1в, ввдновлення якост1 життя (психолог1чн1 когн1тивн1 треншги, лiкувальна фiзична культура, масаж, музико- та арт-тератя, р1зн1 види психотерапп). Указанi методи спрямованi на збе-реження та вiдновлення ввдносин пацiента з ото-чуючим середовищем i повинн1 залучати родич1в та ос16, як1 допомагають у життезабезпечент па-цiента.
Останнiми роками акцент робиться на такш ме-дичнш допомоз1 пацiентам ¡з деменцiею, яка перед-бачае пацiенторiентований п1дх1д ¡з налагодженням взаемоди мГж пацiентом та особами, яю доглядають за ним.
Дуже важливими е пiдтримка в пацiента навичок орiентацГi в оточуючому середовищi та стимулюван-ня його до самостшного виконання повсякденних д1й. Не менш важливою е проблема психолопчно! та сошально! (матерiальноi) пщтримки тих особ, яю доглядають за пацiентом ¡з деменцiею. Поеднання медичних i сощальних зусиль ¡з залученням благо-
дшних органiзацiй буде сприяти забезпеченню пд-ного р1вня життя такiй тяжкш категорп пацiентiв на 6гльш тривалий термiн.
Конфлiкт iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-н1сть конФл1кту штереав та власно! фшансово! за-щкавленосп при п1дготовц1 дано! статтi.
Список лператури
1. Ушфжований клнчний протокол первинног', вторин-но1 (сnецiалiзованоi), третинног' (високоспецiалiзованоi) та nmiammmi медичног' допомоги. Деменщя. Наказ МОЗ eid 19.07.2016№ 736. 64с.
2. Tsoi K.K.., Chan J.Y., Hirai H.W. et al. Cognitive tests to detect dementia: a systematic review and meta-analysis. JAMA. Intern. Med. 2015. 175. 1450-1458.
3. Nasreddine Z.S. et al. The Montreal Cognitive Assessment (MoCA): a brief screening tool for mild cognitive impairment. J. Am. Geriatr. Soc. 2005. 53. 695-699.
4. Smith T., Gildeh N., Holmes C. The Montreal Cognitive Assessment: validity and utility in a memory clinic setting. Can. J. Psychiatry. 2007. 52. 329-332.
5. Коваль С.М., Мисниченко О.В. Артерiальна гтер-тензiя i цереброваскулярш ураження: епiдемiологiчнi, клшчш, терапевтичш та профыактичш аспекти (огляд лтератури та сучасних рекомендацш). Артерiальна гтертензАя. 2020. 1(13). 10-19. DOI: 10.22141/22241485.13.1.2020.197889.
6. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension European Heart Journal. 2018. 39. 3021-3104. doi: 10.1093/eurheartj/ehy339.
7. Коваль С.Н. Оптимизация контроля артериальной гипертензии у пациентов с гиперсимпатикотонией. Ми-стецтволкування. 2015. 5-6. 63-66.
8. Радченко Т.Д., Торбас О.О., Оренко Ю.М., Понома-рьова Г.В., Сидоренко П.1., Полщук С.А., Снщаренко О.О. Сучасне лкування nацieнтiв з артерiальною гiпертензieю в умовах економiчного сьогодення: фокус на дieвi комбшаци вi-тчизняного виробництва. Артериальная гипертензия. 2015. 2. 59-69.
9. Koval S.M., Snihurska I.O., Starchenko T.G., et al. Efficacy of fixed dose of triple combination of perindopril-indapamide-amlodipine in obese patients with moderate-to-severe arterial hypertension: an open-label 6-month study. Biomedical Research and Therapy. 2019. 6(11). 3501-3512. DOI: 10.15419/bmrat. v6i11.578. Published on: 2019-11-30.
10. Пенькова М.Ю., Мысниченко О.В., Снегурская И.А., Коваль С.Н. Суточные ритмы артериального давления у больных гипертонической болезнью с инсулинорезистент-ностью под влиянием антигипертензивной терапии. Укра-гнський терапевтичний журнал. 2009. 3. 52-56.
11. Радченко Т.Д., Слащева Т.Г., Сренко Ю.М., Му-штенко Л.О. Контроль артерiального тиску в гтертензив-них nацieнтiв залежно вiд вку. Артериальная гипертензия. 2015. 5. 45-56.
12. Gong L. et al. Shangai Trial of Nifedipine in the Elderly (STONE). Hypertens. 1996.14. 1237-1245.
13. Staessen J. et al., for the Systolic Hypertension in Europe Trial Investigators. Randomised doubleblind comparison of pla-
cebo and active treatment for older patients with isolated systolic hypertension. Lancet .1997. 350. 757-764.
14. Коваль С.Н., Мысниченко О.В., Снегурская И.А. Антагонист кальция третьего поколения лерканидипин в лечении больных гипертонической болезнью в рамках метаболического синдрома. Мистецтво лжування. 2006. 7. 18-20.
15. Коваль С.Н., Мысниченко О.В., Снегурская И.А. Эффективность комбинированной терапии блокатором рецепторов ангиотензина II олмесартаном и антагонистом кальция третьего поколения лерканидипином у больных гипертонической болезнью в сочетании с метаболическим синдромом. Артериальная гипертензия. 2012. 4(24). 41-46.
16. Tisaire-Sanchez J. et al. Assessment of cognitive function in patients with essential hypertension treated with lercani-dipine. Vascular Health and Risk Management. 2006. 2(4). 491-498.
17. Остроумова О.Д., Черняева М.С. Артериальная гипертония, когнитивные нарушения и деменция: взгляд кардиолога. Журнал неврологии и психиатрии. 2018. 9. 117125.
18. Plassman B.L., Williams J.W. Jr., Burke J.R. et al. Systematic review: factors associated with risk for and possible prevention of cognitive decline in later life. Ann. Intern. Med. 2010. 153(3). 182-93. https://doi.org/10.7326/0003-4819-153-3-201008030-00258. PMID: 20547887.
19. The PROGRESS Collaborative Group. Effects of blood pressure lowering with perindopril and indapamide therapy on dementia and cognitive decline in patients with cerebrovascular disease. Arch. Intern. Med. 2003. 163. 1069-75.
20. 2019ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes. European Heart Journal. 2019. doi: 10.1093/eurhearj/ehz425.
21. Bleckwenn M., Kleineidam L., Wagner M. et al. Impact of coronary heart disease on cognitive decline in Alzheimer's disease: a prospective longitudinal cohort study in primary care. Br. J. Gen. Pract. 2016. DOI: https://doi.org/10.3399/bjgp16X688813.
22. Deckers K., Schievink S.H.J., Rodriquez M.M.F. et al. Coronary heart disease and risk for cognitive impairment or dementia: Systematic review and meta-analysis. PLoS ONE. 2017. 12(9). e0184244. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0184244
23. 2016 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS. European Heart Journal. 2016. 37. 2893-2962. doi: 10.1093/eurheartj/ehw210.
24. Григорова И.А. Сосудистая деменция: клиника, диагностика, лечение, профилактика. Журнал неврологи iм. Б.М. Маньковського. 2016. 3. 22-26.
25. Захаров В.В., Вахнина Н.В., Громова Д.О., Тараповская А.А. Диагностика и лечение когнитивных нарушений после инсульта. Медицинский совет. 2015. 10. 14-20.
26. Коберская Н.Н. Болезнь Альцгеймера: новые критерии диагностики и терапевтические аспекты в зависимости от стадии болезни. Медицинский совет. 2017. 10. 18-24.
27. Дубенко О.6., Чиняк О.С. Нейропсихологiчний профшь когштивних порушень у пацieнтiв з хворобою Альцгеймера, судинною деменщею та помiрними когштивними розладами. Укратський неврологiчний журнал. 2017. 3. 64-71.
28. Ефимова Н.Ю., Чернов В.И., Ефимова И.Ю. Когнитивная дисфункция при метаболическом синдроме. Томск: STT, 2013. 116 с.
29. аренко Ю.М. Артерiальна гiпертензiя та супутня патологiя. Донецьк: Заславський О.Ю., 2010. 383 с.
30. аренкоЮ.М., РадченкоТ.Д., Рековець О.Л. Фактори ризику, що впливають на прогноз у хворих з артерiальною гiпертензieю. Артериальная гипертензия. 2018. 2. 59-69.
31. Мiжнародна класифжащя хвороб (МКХ-10). Психiчнi розлади iрозлади поведтки. Деменщя (F01-03). 1993.
32. Справочник по формулированию клинического диагноза болезней нервной системы. Под ред. О.С. Левина, В.Н. Штока. 3-е изд., перераб. и доп. Москва: Медицинское информационное агентство, 2019. 520 с.
33. Bacigalupoa I., Mayera F., Lacortea E. еt al. A Systematic Review and Meta-Analysis on the Prevalence of Dementia in Europe: Estimates from the Highest-Quality Studies Adopting the DSMIV Diagnostic Criteria. Journal of Alzheimer's Disease.
2018. 66.1471-1481. DOI: 10.3233/JAD-180416.
34. Cannon J.A., Moffitt P., Perez-Moreno A.C. et al. Cognitive Impairment and Heart Failure: Systematic Review and Meta-Analysis. J. Card. Fail. 2017 Jun. 23(6). 464-475. doi: 10.1016/j. cardfail.2017.04.007.
35. De Simone G., Coca A. Target organ damage, cardiovascular disease risk, and clinical evaluation of the hypertensive patient. In: The ESC Textbook of Cardiovascular Medicine.Third edition. Ed. by:A.J. Camm, Th.F. Luscher, G. Mauer, P.W. Ser-ruys. Oxford University Press, 2020. 2401-2410.
36. Diener H.-C. Heart and the brain. In: The ESC Textbook of Cardiovascular Medicine. Third edition. Ed. by: A.J. Camm, Th.F. Luscher, G. Mauer, P.W. Serruys. Oxford University Press, 2020. 953-978.
37. Forouzanfar M.H., Liu P., Roth G.A. et al. Global burden of hypertension and systolic blood pressure of at least 110 to 115 mmHg, 1990-2015. JAMA. 2017. 317.165-182.
38. Guidelines for the Early Management of Patients With Acute Ischemic Stroke: 2019 Update to the 2018 Guidelines for the Early Management of Acute Ischemic Stroke. A Guideline for Healthcare Professionals From the American Heart Association/ American Stroke Association. Stroke. 2019. 50. e344-e418. DOI: 10.1161/STR.0000000000000211.
39. Iadecola C., Yaffe K., Biller J. et al.; American Heart Association Council on Hypertension; Council on Clinical Cardiology; Council on Cardiovascular Disease in the Young; Council on Cardiovascular and Stroke Nursing; Council on Quality of Care and Outcomes Research; and Stroke Council. Impact of hypertension on cognitive function: a scientific statement From the American Heart Association. Hypertension. 2016. 68. e67- 94.
40. Jacobs V., Cutler M.J., Day J.D., Bunch T.J. Atrial fibrillation and dementia. Trends Cardiovasc. Med. 2015. 25.44-51.
41. Monios E., Koroboki E., Vemmos K. Blood pressure managment in acute stroke. In: Manual of Hypertension of the European Society of Hypertension. Ed. by: G. Mancia, G. Grassi, K.P. Tsioufis, A.F. Dominiczak, E. Agabiti Rosei.
2019. 479-486.
42. Nichols E., Szoeke C.E.I., Vollset S.E. et al. Global, regional, and national burden of Alzheimer's disease and other dementias, 1990-2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. Lancet Neurol. 2019. 18. 88-106.
43. Niua H, Álvarez-Álvareza I., Guillén-Grimaa F, Aguinaga-Ontosoa I. Prevalence and incidence of Alzheimer's disease in Europe: A meta-analysis. Neurología. 2017. 32. 523-532.
44. Norton S. et al. Potential for primary prevention of Alzheimer's disease: an analysis of population-based data. Lancet Neurol. 2014. 13(8). 788-94. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(14)70136-X. PMID: 25030513.
45. Ponjoan A, Garre-Olmo J., Blanch J. et al. Epidemiology of dementia: prevalence and incidence estimates using validated electronic health records from primary care. Clinical Epidemiology. 2019. 11. 217-228.
46. Smith E.E., Saposnik G, Jan Biessels G. et al.; American Heart Association Stroke Council; Council on Cardiovascular Radiology and Intervention; Council on Functional Genomics and Transla-tional Biology; and Council on Hypertension. Prevention of stroke in patients with silent cerebrovascular disease. Stroke. 2017. 48. e44-71.
47. World Health Organization. World health report 2003: shaping the future. Geneva, Switzerland: World Health Organization, 2003.
OTpuMaHo/Reeeived 13.03.2020 Pe^H30ßaH0/Revised 23.03.2020 npuMH^TO po ppyKy/Accepted 02.04.2020 ■
Коваль С.Н.1, Мысниченко О.В.1, Литвинова О.Н.2, Барановская А.В.3
1ГУ «Национальный институт терапии имени Л.Т. Малой НАМН Украины», г. Харков, Украина Национальный фармацевтический университет, г. Харков, Украина 3КНП «ГМБ № 18» ХГС, г. Харков, Украина
Когнитивные нарушения и деменция у больных артериальной гипертензией. Часть II. Нейропсихиатрические диагностичексие тесты. Современная стратегия лечения больных и подходы к профилактике развития нарушений когнитивных функций
Резюме. В части I статьи были приведены данные о
классификации и распространенности когнитивных нарушений, сведения о механизмах их развития при артериальной гипертензии и ассоциированных с ней сердечно-сосудистых заболеваниях, рекомендации по объему обследования больных и диагностики у них нарушений когнитивных функций и деменции. В данной части статьи приводятся детальная характеристика и методика оценки результатов наиболее информативных
и доступных на разных этапах оказания медицинскои помощи специальных неИропсихиатрических тестов для диагностики наличия и выраженности когнитивных нарушении у больных, а также общие принципы лечения больных артериальной гипертензией с нарушениями когнитивных функции и подходы к профилактике развития этих поражений головного мозга.
Ключевые слова: артериальная гипертензия; когнитивные нарушения; нейропсихиатрические тесты
S.M. Koval1, O.V. Mysnychenko1, O.M. Lytvynova2, G.V. Baranovska3
1State Institution "L.T. Malaya National Therapy Institute of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
2National University of Pharmacy, Kharkiv, Ukraine
3MNE "CMH 18"of KCC, Kharkiv, Ukraine
Cognitive impairment and dementia in patients with arterial hypertension. Part II. Neuropsuchiatric diagnostic tests. Modern treatment strategy for patients and approaches
to the prevention of cognitive impairment
Abstract. Part I of the article presented data on the classifica- the most informative special neuropsychiatrie tests available at
tion and prevalence of cognitive impairment, information about different stages of medical care for the diagnosis of the presence
the mechanisms of their development in arterial hypertension and severity of cognitive impairment, as well as general principles
and associated cardiovascular diseases, recommendations on for the treatment ofhypertensive patients with cognitive impair-
the extent of patients' examination and diagnosis of cognitive ment and approaches to the prevention of these brain lesions.
impairment and dementia. This part of the article provides a Keywords: arterial hypertension; cognitive impairment; neu-detailed description and methodology for assessing the results of ropsychiatric tests
