CC BY
46
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 616.89-008.45:616.12-008.313.2:616-056.527 СТАДН1К С.М.
Вйськово-медичний кл/н/чний центр Зах/дного репону, м. Львв, Укра/на
KorniTMBHi функцп у nAuieHTiB з Ф1БРИляц1ею
ПЕРЕДСЕРДЬ TA AБДOMiHAЛЬHИM ОЖИРННЯМ
Резюме. З метою визначення та nорiвняння частоты й тяжкостi когштивних розладiв (КР) у пацieнтiв молодого й середнього вшу з фiбриляцieю передсердь (ФП), абдомнальним ожирЫням (АО) та метаболiчним синдромом (МС) обстежено 196 nацieнтiв. КР, що характеризувалися зниженням пам'ятi, уваги, порушеннями сприйняття, вербальног швидкостi й виконавчих функцш, дiагностовано у 88,3 % пацieнтiв з ФП i АО та у 89,5 % пацieнтiв з МС. У пацieнтiв з ФП, у тому чил в поеднанш з АО, додементн й тяжкг КРзустрiчалися частше, шжу хворихз АО i синусовим ритмом. В обстежених 1з синусовим ритмом i нормальною окружтстю тали без серцево-судинних захворювань тяжк й помiрнi КР не спостер^алися. Ступнь вираженостi КР у пацieнтiв з ФПi АО не залежав вiд структурних змн сонних артерт i серця. Факторами ризику розвитку КР у nацieнтiв молодого й середнього вку з ФП i АО були наявтсть МС та тдвищений рiвень С-реактивного протешу в сироватц кровi. Пацieнтам молодого й середнього вку з ФП, АО i МС необхiдно оцнювати когштивщ функци для ранньог дiагностики та запобШння прогресуванню КР.
Ключовг слова: когштившрозлади, фiбриляцiя передсердь, абдомнальне ожиртня, метаболiчний синдром.
Новi демографiчнi тенденци сучасного свиу, пов'язаш зi збшьшенням тривалост життя, надають особливу актуальшсть проблемi когштивних роз-ладiв (КР) [3]. Порушення вищих мозкових функцш е одшею з найбшьш актуальних медико-сошальних проблем, оскшьки КР призводять до зниження якост життя, порушення сошально! та професшно! дiяль-ност людини, а в рядi випадыв — до швалщизаци та розвитку повно! залежност вщ оточуючих [1, 8].
Одним з головних оргашв-мшеней у пашенпв з високим серцево-судинним ризиком е головний мозок. Порушення когштивних функцш, що займа-ють промiжне мюце мiж нормальним станом вищих мозкових функцш i деменцiею, зустрiчаються в 4 рази частше вщ деменци [10]. У даний час близько 33 мшьйошв людей у свт страждають вщ деменци, а поширенiсть ще! патологи серед людей молодого та середнього вшу становить до 80 на 100 тисяч чоловш [2]. Передбачаеться, що число пащенпв з когштивною дисфункшею збшьшиться до 2050 року до 115 мшьйошв оаб. Вивчення механiзмiв, що лежать в основi розвитку КР та !х прогресування, мае важливе сош-ально-економiчне значення.
Когнiтивна дисфункцiя — синдром, що дiагносту-еться при рiзних захворюваннях. Серед причин И розвитку важливе мюце посiдае патолопя серцево-судин-но! системи. Iншi фактори ризику розвитку КР — линш вш i неправильний спосiб життя в поеднанш зi спад-ковою схильнiстю — запускають реалiзацiю складних патогенетичних механiзмiв формування КР [4, 9].
Численш проспективнi епiдемiологiчнi досль дження довели, що фiбриляцiя передсердь (ФП) — значимий фактор ризику розвитку порушень вищих мозкових функцш. На вщмшу вщ ФП вплив абдомь нального ожирiння (АО) на формування КР менш вивчений. Лише в пашенпв лiтнього вiку оцiнювали роль ожиршня як можливого фактора ризику пору-шень когнiтивних функцiй [6]. Вщомо, що вiсцеральна жирова тканина виробляе безлiч прозапальних цито-
Адреса для листування з автором: Стаднж Серий Миколайович E-mail: depor-ss@yandex.ru
© Стадшк С.М., 2016
© «М1жнародний невролопчний журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
кiнiв i факторiв. До механiзмiв, що лежать в основi формування КР при АО, належать: шсулшорезис-тентшсть, артерiальна гiпертензiя (АГ), субкшшчне хронiчне запалення, дислiпiдемiя [7, 11]. Разом з тим Ш мехашзми не можуть повнiстю пояснити генез КР у пашенпв з АО.
Одшею з вагомих причин розвитку КР i деменцп е метаболiчний синдром (МС), що включае в себе п'ять серцево-судинних факторiв ризику. До них належать АО, гiпертриглiцеридемiя, низький рiвень холестерину лшопроте!шв високо! щiльностi (ХС ЛПВЩ), АГ, гiперглiкемiя [6]. Генез взаемозв'язку мiж МС та когш-тивними функщями залишаеться незрозумiлим [5, 10].
Значна поширешсть, висока соцiальна значимiсть i обмеженi можливостi терапп роблять надзвичайно актуальною проблему ранньо! дiагностики КР у паш-ентiв з ФП, АО i МС. У зв'язку з цим було проведене дане дослщження.
Мета дослiдження — визначення та порiвняння частоти й тяжкост КР у пацiентiв молодого й серед-нього вiку з фiбриляцiею передсердь, абдомiнальним ожирiнням i метаболiчним синдромом.
Матерiал i методи досл^дження
У дослiдження включенi 196 пацiентiв вiком вiд 25 до 65 роыв, якi увiйшли в 4 групи: I група — 52 паш-енти з ФП (персистуюча й пароксизмальна форми), II група — 38 пащенпв з АО, III група — 76 пащенпв з поеднанням ФП i АО, IV група (контрольна) — 30 обстежених iз синусовим правильним ритмом i нормальною окружшстю тали (ОТ) без серцево-судинних захворювань (практично здоров^. Групи обстежених були порiвняннi щодо розподiлу за вiком i статтю. Групи пацiентiв з ФП та поеднанням ФП i АО не роз-рiзнялися за рiвнями АТ i частотою серцевих скоро-чень, а пацiенти з АО та пащенти з поеднанням АО i ФП не розрiзнялися за середнiми значеннями ОТ.
Критерiями виключення з дослiдження були: АГ 3-го ступеня, шсульт, транзиторнi iшемiчнi атаки, хрошчна серцева недостатнiсть III—IV функцюналь-них класiв, операцп або iншi iнтервенцiйнi втручання на серщ в анамнезi. Обстеженi не зловживали алкоголем. У дослщження також не включали пацiентiв iз значущою супутньою патологiею та значущими емоцiйними й поведiнковими розладами (депреая, тривога). Усi обстеженi надали шформовану згоду на участь у дослщженш.
Дiагностику й визначення вираженостi КР проводили за допомогою нейропсихолопчних тестiв: коротка шкала оцiнки психiчного статусу, таблицi Шульте, тест «10 ^в» за Лурiя, тест малювання годин-ника, опитувальник самооцiнки пам'яп, тест пам'ятi Векслера, тест на вербальну швидшсть (категорiя «тварини») i госпiтальна шкала тривоги й депресп.
Оцiнювали клiнiчнi та антропометричнi показ-ники. Усiм обстеженим виконували бiохiмiчне до-
слщження KpoBi з визначенням лшщного спектра, рiвня глюкози, креатинiну, С-реактивного протешу (СРП).
У бшьшо! частини обстежених пащенпв з ФП та АО були виявлеш й iншi серцево-судиннi фактори ризику, певне ix поеднання дозволило дiагностувати в цих пашенпв МС. Згiдно з рекомендащями експертiв Украiнського кардiологiчного товариства з дiагности-ки та лiкування шд МС розумiли сукупнiсть 3 i бiльше факторiв iз 6: основний — АО (ОТ у чоловтв > 94 см i > 80 см у жшок) i додатковi — пiдвищення глюкози плазми кровi натще (> 6,1 ммоль/л), АТ > 140/90 мм рт.ст., гiпертриглiцеридемiя (> 1,7 ммоль/л), зни-ження концентрацii лiпопротеiнiв високоi щшьносп (< 1,0 ммоль/л у чоловтв i < 1,2 ммоль/л у жшок) i пiдвищення рiвня ХС лшопротещв низько" щшь-ностi (ЛПНЩ) > 3 ммоль/л.
Еxокардiографiчне дослщження проводили на апа-ратi L0GIQ-500 MD (Японiя) датчиком 3,5 МГц у вщ-дiленнi функцiональноi дiагностики. Для визначення показника товщини комплексу iнтима-медiа (К1М) проводили дуплексне дослщження загальних сонних артерiй праворуч i лiворуч за допомогою ультразвуку високо!' роздшьно" здатностi. Дослiдження виконували за стандартною методикою в В-режимi зi спектраль-ним аналiзом кровотоку й кольоровим допплерiвським картуванням. Згiдно з рекомендашями бвропейського товариства кардiологiв патолопею вважалася товщина К1М сонних артерш понад 0,9 мм або наявшсть ате-росклеротичних бляшок.
Залежно вiд виду розподшу дослiджуваниx кшьыс-них змiнниx результати ix статистичноi обробки поданi як середне значення й стандартне вщхилення (M ± 8). Для порiвняння показникiв з нормальним розподiлом був використаний параметричний t-тест Стьюдента; при значних вщмшностях розподiлу показникiв вщ нормального закону — непараметричний U-тест Манна — Уiтнi. При статистичному порiвняннi 3 i бшьше груп проводився параметричний дисперсiйний аналiз за Фiшером. При оцiнцi кореляцшних взаемозв'язкiв обчислювали параметричний коефiцiент кореляцii Пiрсона (г). Застосування дискримiнантного аналiзу дозволило виявити найбiльш значимi фактори ризику формування КР у пашенпв з ФП та АО, а також ощ-нити рангову значущють цих факторiв. Критичний рiвень значущост нульово" статистичноi гiпотези приймався рiвним 0,05. Статистичний аналiз проведено за допомогою пакепв програм Statistica 10 i SPSS21 (ROC-аналiз).
Результати досл^ження та Тх обговорення
Шдвищення рiвня триглiцеридiв виявлено у 105 (53,6 %) пашенпв, зниження рiвня ХС ЛПВЩ — у 66 (33,7 %), шдвищення рiвня ХС ЛПНЩ — у 33 (16,8 %). Порушення толерантност до глюкози верифшовано
Таблиця 1. Результати нейропсихолопчного тестування пац1ент1в дослджуваних груп
Тест Групи дослiдження Значимiсть критерiю Фшера, р" Статистична значимють критерiю Стьюдента
ФП (1) АО (2) ФП i АО (3) Здоровi (4)
Коротка шкала оцЫки пс^чного статусу 27,5 ± 2,1 28,3 ± 1,7 27,3 ± 2,0 29,2 ± 0,4 < 0,01 Р14 < 0,01 р2 4 < 0,01 Р3,4< 0,001
Таблиця Шульте 9,8 ± 4,2 11,2 ± 3,8 9,2 ± 4,4 14,8 ± 2,2 < 0,001 Р14 < 0,001 р24 < 0,01 Р3 4< 0,001
Тест «10 слiв» за Лурiя 5,34 ± 2,16 5,68 ± 2,62 5,27 ± 1,93 9,06 ± 0,84 < 0,001 Р14 < 0,001 р2 4 < 0,001 Рэ, 4 < 0,001
Тест малювання годинника 9,2 ± 0,4 9,3 ± 0,4 9,0 ± 0,4 9,8 ± 0,2 < 0,01 Р1 4 < 0,01 Р24< 0,001 Р3' 4 < 0,001
Опитувальник самооцiнки пам'ятi 1,1 ± 0,4 1,1 ± 0,4 1,0 ± 0,3 1,2 ± 0,2 < 0,05 Р1, 4 < 0,05
Шкала пам'ятi Векслера 123,8 ± 12,9 122,6 ± 12,4 125,1 ± 11,8 120,4 ± 16,6 > 0,05 Н.д.
Тест на вербальну швидкiсть (категорiя «тварини») 15,76 ± 4,24 15,82 ± 3,58 13,88 ± 3,12 19,00 ± 0,00 < 0,015 Р14 < 0,01 р2 4 < 0,01 Р3 4 < 0,001
у 25 (12,8 %) пашенпв. Середнш показник р1вня СРП в обстежених не перевищував верхньо! межi референтного значення.
У бшьшосп пацiентiв з АО товщина мГжшлуноч-ково! перетинки (ТМШП) в систолу перевищувала загальноприйняту норму (10 мм), також були виявлеш вiдмiнностi ТМШП у пашенпв з АО i в здорових (10,8 ± 1,2 мм i 9,2 ± 0,8 мм вщповщно, р < 0,05). 1ндекс маси мюкарда лiвого шлуночка в пащенпв з ФП i АО був вищим, нiж у здорових (108,4 ± 2 9,6 г/м2 i 86,8 ± 26,2 г/м2 вщповщно, р < 0,05). Показник, що характеризуе iзоволюмiчне розслаблення лiвого шлуночка (IVRT), перевищував нормальне значення (60—70 мс) у вах пацiентiв з ФП i АО.
Товщина К1М внутришох сонно! артерп праворуч у пащенпв з АО i синусовим ритмом була бтьшою, шж у здорових людей (0,76 ± 0,04 мм i 0,58 ± 0,02 мм
вщповщно, р < 0,05), але не перевищувала значення загальноприйнято! норми — 0,9 мм.
При проведенш комплексного нейропсихоло-гiчного тестування КР були виявлеш за допомогою традицiйних скринiнгових тестiв у пащенпв з ФП i пацiентiв з АО (табл. 1).
Бшьш шформативними виявилися чутливi та спе-цифiчнi тести, зокрема тест «10 ^в» за Лурiя. Майже в ушх пацiентiв з ФП i АО при виконанш цього тесту були виявлеш КР. Слщ вiдзначити вщсутшсть мiж-групових вiдмiнностей за результатами тесту пам'ят Векслера, що побiчно демонструе порiвнянний рiвень iнтелекту в групах обстежених.
У пащенпв з ФП i АО когнiтивнi розлади рiзного ступеня тяжкостi виявленi у 88,3 %. У 26,3 % пащенпв дiагностовано легкi КР (ЛКР), у 47,4 % — помiрнi КР (ПКР), у 11,7 % — тяжк КР (ТКР). У пащенпв iз ФП
Таблиця 2. Розподт пац1ент1в залежно вд наявност та тяжкост КР (%)
Ступiнь вираженостi КР Групи до^дження Статистична значимють критер^ Стьюдента
ФП (1) АО (2) ФП i АО (3) Здоровi (4)
Немае 15,4 33,9 11,7 86,7 Р12 < 0,05 Р1 4 < 0,001 Р23 < 0,01 Р3 4 < 0,001
ЛКР 28,8 18,4 26,3 13,3
ПКР 48,1 44,7 47,4 0,0 Р14 < 0,05 р2 4 < 0,01 Р3 4< 0,001
ТКР 7,7 3,0 14,6 0,0
Таблиця 3. Результати нейропсихолопчного тестування у пац1ент1в з МС i без даного синдрому
Нейропсихолопчш тести Метаболiчний синдром Р"
Немае е
Коротка шкала оцЫки пс^чного статусу 28,5 ± 1,5 27,6 ± 1,3 0,043
Таблиця Шульте 12,3 ± 4,3 10,0 ± 4,2 0,0065
Тест «10 отв» за Лурiя 6,9 ± 2,5 5,5 ± 2,2 0,0015
Тест малювання годинника 9,6 ± 0,4 9,1 ± 0,2 0,0028
Опитувальник самооцшки пам'ят 1,14 ± 0,36 1,09 ± 0,31 0,62
Тест пам'ятi Векслера 121,4 ± 13,6 122,8 ± 18,2 0,74
Тест на вербальну швидюсть (категорiя «тварини») 16,8 ± 3,2 14,2 ± 3,0 0,0090
тяжы КР зус^чалися в 2,5 раза частше, шж у хворих з АО i синусовим ритмом. Разом з тим серед пашен-тiв з АО i з синусовим ритмом 66,1 % пацieнтiв мали КР, причому 44,7 % — помiрного ступеня тяжкост (табл. 2).
У багатьох обстежених спостер^алися окремi компоненти МС, а у 86 (43,9 %) пащенпв був дiагнос-тований МС, з них 54 (71,1 %) пашенти з групи ФП у поеднанш з АО. При аналiзi розподшу обстежених пацieнтiв з урахуванням наявност МС i КР була ви-явлена значуща кореляцiя (%2 = 6,8; р = 0,012). Частка пашенпв з КР серед обстежених з МС становила 89,5 %.
У пащенпв з МС, за даними яшсного аналiзу результатiв тесту «10 ^в» за Лурiя, таблицi Шуль-те, тесту малювання годинника, тесту на вербальну швидкiсть (категорiя «тварини»), виявлено порушення концентрацп уваги, стану сприйняття й пам'яп, вер-бально! швидкостi та виконавчих функцiй. Кшьысна оцiнка результатiв нейропсихологiчного тестування виявила аналопчш КР у пацieнтiв з МС, у тому чи^ за результатом тесту коротко! шкали оцшки психiч-ного статусу (табл. 3).
При аналiзi розподiлу пацieнтiв з МС i без даного синдрому залежно вiд наявностi та ступеня тяжкост КР (табл. 4) встановлено, що в пацieнтiв iз МС частка КР вище.
Для оцшки можливого впливу рiвня СРП на сту-шнь тяжкостi КР був проведений дисперсшний аналiз. Визначено значущий вплив рiвня СРП на вираженiсть КР (р = 0,021).
При аналiзi розподшу пашенпв з КР i без них залежно вщ ознак ремоделювання серця та сонних артерiй значущо! кореляцп мiж дослiджуваними по-казниками не встановлено (табл. 5).
КР в обстежених вшом 25—65 роыв зустрiчалися з порiвнянною частотою незалежно вщ наявностi ознак ремоделювання серця й судин.
Одним з найбшьш значущих факторiв ризику розвитку КР е ФП, але для оцшки сукупного впливу антропометричних, бiохiмiчних, структурно-функ-цюнальних показникiв серця на виникнення КР, для ранжирування цих показниыв проведений дискримь нантний аналiз з виключенням ФП як самостiйного показника. При проведенш дискримiнантного аналiзу найбшьшу вагу визначено для такого чинника, як МС, його коефщент дорiвнюe 0,92; також велике зна-чення мае коефщент маркера системного запалення СРП — 0,41.
КР значно поширеш в людей молодого та серед-нього вiку з ФП i АО. Частота й тяжкiсть КР визна-чаються сукупнiстю гемодинамiчних i метаболiчних порушень, властивих МС. Пашентам молодого й се-реднього вшу з ФП, з АО i з МС необхщно оцшювати когнiтивнi функцп для ранньо! дiагностики та запо-бiгання прогресуванню КР.
Висновки
1. Когштивш розлади, що характеризувалися зниженням пам'яп, уваги, порушеннями сприйняття, вербально! швидкостi i виконавчих функцiй, встановлено у 88,3 % пашенпв молодого й середньо-
Таблиця 4. Розподл пац1ент1в з МС i без даного синдрому залежно в 'щ наявност та тяжкост КР (%)
Метаболiчний синдром Когнiтивнi розлади X2 Р С
Немае Лет noMipHi Тяжю
МС (+) 10,5 29,0 47,7 12,8 9,38 0,027 0,46
МС (-) 30,9 30,9 32,7 5,5
р = 0,012 р = 0,62 р = 0,75 р = 0,14
Примтка: %2 — статистика тестух^квадрат; р — значимсть взаемозв'язку; С — коеф1ц1ент взаемно/ кореляцп.
Таблиця 5. Розподл пац1ент1в з КР i без них залежно вд наявност ремоделювання серця та СА (%)
Параметри Когштивш розлади Статистична значимють, р"
е Немае
К1М право! ВСА, мм
> 0,9 68,4 31,6 р = 0,33
< 0,9 87,2 12,8
К1М лiвоí ВСА, мм
> 0,9 79,6 20,4 р = 1,2
< 0,9 83,2 16,8
К1М бiфуркацií справа, мм
> 0,9 91,8 8,2 р = 0,22
< 0,9 80,6 19,4
К1М бiфуркацií злiва, мм
> 0,9 95,9 4,1 р = 0,24
< 0,9 81,1 18,9
Лiве передсердя, дiаметр, мм
> 40 82,7 17,3 р = 0,61
< 40 87,8 12,2
1ндекс маси мюкарда в жшок, г/м2
> 95 87,8 12,2 р = 1,24
< 95 89,8 10,2
1ндекс маси мюкарда в чоловшв, г/м2
> 115 89,3 10,7 р = 0,58
< 115 72,4 27,6
Примтка: р" — значимсть критерiю Фiшера при виконаннi параметричного диспер&йного аналiзу для параметрiв К1М, в нших випадках — критерй %2.
го вшу з ФП в поеднанш з АО та у 89,5 % пащенпв iз МС.
2. У пащенпв з ФП молодого й середнього вшу, у тому чи^ в поеднанш з АО, додементш й тяжы когштивш розлади зус^чалися значно частше, шж у пашенпв з АО iз синусовим ритмом. У обстежених iз синусовим ритмом i нормальною окружнiстю тали без серцево-судинних захворювань тяжкi й помiрнi когштивш розлади не спостериалися.
3. Стушнь вираженостi когнiтивних розладiв у пащ-eнтiв молодого й середнього вшу з ФП у поeднаннi з АО не залежав вiд структурних змiн сонних артерiй i серця.
4. Факторами ризику розвитку когштивних роз-ладiв у пацieнтiв молодого й середнього вшу з ФП в поеднанш з АО е наявшсть МС i шдвищений рiвень СРП у сироватцi кровi.
Список л^ератури
1. Гусев Е.И. Неврология. Национальное руководство: Краткое издание/Е.И. Гусев [и др.]. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2014. — С. 68-76.
2. Дамулин И.В. Деменции. Болезни нервной системы: Руководство для врачей / Под ред. Н.Н. Яхно,
Д.Р. Штульмана. — 2-е изд., перераб. и доп. — Т. 1. — М.: Медицина, 2001. — С. 190-202.
3. Захаров В.В. Нарушения памяти / В.В. Захаров, Н.Н. Яхно. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2003. — 150 с.
4. Cacciatore F. The role of blood pressure in cognitive impairment in an elderly population / F. Cacciatore [et al.] // J. Hypertension. — 2002. — Vol. 15. — P. 135-142.
5. Dik M.G. Contribution of MS components to cognition in older individuals / M.G. Dik [et al.] // Diabetes Care. — 2007. — № 30. — Р. 2655-2660.
6. Expert Panel on Detection E, and Treatment of High Blood Cholesterol in Adults: Executive Summary of The Third Report of The National Cholesterol Education Program (NCEP) Expert Panel on Detection, Evaluation And Treatment of High Blood Cholesterol In Adults (Adult Treatment Panel III) // JAMA. — 2001. — № 285. — Р. 2486-2497.
7. Ford E. Prevalence of the Memetabolic syndrome among US Adults / E. Ford, W. Giles, W. Dietz // JAMA. — 2002. — № 287. — Р. 356-359.
8. Henon H. Poststroke dementia / H. Henon, F. Pasquier, D. Leys// Cerebrovasc. Dis. — 2006. — № 22. — Р. 61-70.
9. Kivipelto M. Midlife vascular risk factors and Alzheimer's disease in later life: longitudinal, population based study / M. Kivipelto [et al.]// BMJ. — 2001. — № 322. — Р. 1447-1451.
10. Komulainen P. MS and cognitive function: a population-based follow-up study in elderly women / P. Komulainen [et al.] // Dement. Geriatr. Cogn. Disord. — 2007. — № 23. — Р. 29-34.
11. Yaffe K. MS and cognitive disorders: is the sum greater than its parts? / K. Yaffe [et al.] // MAlzheimer. Dis. Assoc. Disord. — 2007. — № 21. — P. 167-171.
OmpuMaHO 18.01.16 M
Стадник С.Н.
Военно-медицинский клинический центр Западного региона, г. Львов, Украина
КОГНИТИВНЫЕ ФУНКЦИИ У ПАЦИЕНТОВ С ФИБРИЛЛЯЦИЕЙ ПРЕДСЕРДИЙ И АБДОМИНАЛЬНЫМ ОЖИРЕНИЕМ
Резюме. С целью определения и сравнения частоты и тяжести когнитивных расстройств (КР) у пациентов молодого и среднего возраста с фибрилляцией предсердий (ФП), абдоминальным ожирением (АО) и метаболическим синдромом (МС) обследовано 196 пациентов. КР, которые характеризовались снижением памяти, внимания, нарушениями восприятия, вербальной скорости и исполнительных функций, диагностированы у 88,3 % пациентов с ФП и АО, у 89,5 % пациентов с МС. У пациентов с ФП, в том числе в сочетании с АО, додементные и тяжелые КР встречались чаще, чем у пациентов с АО и синусовым ритмом. У обследованных с синусовым ритмом и нормальной окруж-
ностью талии без сердечно-сосудистых заболеваний тяжелые и умеренные КР не наблюдались. Степень выраженности КР у пациентов с ФП и АО не зависела от структурных изменений сонных артерий и сердца. Факторами риска развития КР у пациентов молодого и среднего возраста с ФП и АО были наличие МС и повышенный уровень С-реактивного протеина в сыворотке крови. Пациентам молодого и среднего возраста с ФП, АО и МС необходимо оценивать когнитивные функции для ранней диагностики и предупреждения прогрессирования КР.
Ключевые слова: когнитивные расстройства, фибрилляция предсердий, абдоминальное ожирение, метаболический синдром.
Stadnik S.M.
Military Medical Clinical Center, Lviv, Ukraine
COGNITIVE FUNCTION IN PATIENTS WITH ATRIAL FIBRILLATION AND ABDOMINAL OBESITY
Summary. To determine and compare the incidence and severity of cognitive disorders (CD) in patients of young and middle age with atrial fibrillation (AF), abdominal obesity (AO) and metabolic syndrome (MS) 196 patients were examined. CD, associated with impairment of memory, attention, impaired perception, verbal speed, and executive functions, were diagnosed in 88.3 % of patients with AF and AO, and in 89.5 % of patients with MS. In patients with AF, including combination with AO, predement and severe CD occurred more frequently than in patients with AO and with sinus rhythm. In patients with sinus rhythm and normal waist circumference without
cardiovascular disease, moderate and severe CD were not observed. The severity of CD in patients with AF and AO do not depend on structural changes of the carotid arteries and the heart. Risk factors for development of CD in patients of young and middle age with AF and AO were the presence of MS and elevated levels of C-reactive protein in serum. Patients of young and middle age with AF, AO and MS requires assessment of cognitive function for early diagnosis and prevention of CD progression.
Key words: cognitive disorder, atrial fibrillation, abdominal obesity, metabolic syndrome.
