CC BY
51
УДК 616-053.32-007.19 КИРИЛОВА Л.Г., МАРТИНЕНКО Я.А.
ДУ «1нститутпедатрИ акушерства i пнекологИНАМН Укра1ни», м. Ки/в КЗ «Херсонська обласна дитяча клМчна лкарня» Херсонсько/ обласно/ ради
когытивний та моторний розвиток л!тей,
як! наролилися з екстремально низькою
масою пла
Резюме. В УкраШ залишаються високими показники мтальностх серед дтей, народженихз екстремально низькою масою тиа (ЕНМТ). На жаль, вдмгчаеться висока частка формування грубих структурних пошкоджень головного мозку (кстозна перивентрикулярна лейкомалящя, мультикктозна лейкомалящя, внутршньошлуночковi крововиливи III та IVступешв), що супроводжуються тяжкими моторними та когнтивнимирозладами. Захворювашсть на хвороби нервовог системи серед дтей, народженихз ЕНМТ, на сьогодш також залишаеться високою: церебральний nаралiч — у 43 % дтей, когштивш розлади — у 88,2 %, епшепая — у 15,7 %, порушення зору — у 15,7 %, порушення слуху — у 3,9 %, обструктивна гiдроцефалiя — у 2%. Тобто майже кожна друга дитина, народжена з ЕНМТ, мае церебральний паралiч. А когнтивна недостатшсть е домшуючим наЫдком передчасного народження дитини. Зметою своечасног дiагностики уражень головного мозку в дтей з екстремально низькою масою тша магнтно-резонансна томографгя повинна проводитисьу бшьшрант термти, що дозволить прогнозувати ступть неврологiчних порушень та планувати терапевтичш заходи.
Ключовг слова: екстремально низька маса, летальшсть, захворювашсть, церебральний паралiч.
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Актуальнгсть
Одним i3 прюритетних напрямшв мiжнародних дослщжень у неонатологй' в ХХ1 CTopi44i е вивчення особливостей розвитку дгтей, народжених i3 малою масою тша. Зпдно 3i статистичними даними ВООЗ, щорiчно у всьому свт передчасно народжуеться близько 15 млн дгтей та 1 млн i3 них помирае (Женева, 2013 р.). Новгтш технологй' штенсивно! терапп забез-печують зниження показниыв летальносп, але в таких дгтей залишаеться великий ризик розвитку в подаль-шому церебрального паралiчу, затримки когштивного розвитку, нейросенсорних порушень та поведшкових розладiв [2, 6—10].
Частота передчасних полопв в Укршш з урахуванням нових критерй'в реестрацй перинатального перюду ста-новить 4—4,5 %. Питома вага дгтей, народжених з екстремально низькою масою тла (ЕНМТ), в нашш державi становить 0,2—0,25 % вщ ушх новонароджених [1].
1з впровадженням в Укршш нових критерй'в реестрацй' перинатального перюду показники когштивного
та моторного розвитку дггей, народжених з ЕНМТ, аналiзувалися недостатньо. 1ноземш дослщження переважно присвяченi кореляцп мiж показниками розвитку дггей та термшом гестаци, а не масою тiла при народженш
Одне iз перших дослщжень, присвячених вивченню показник1в летальностi та захворюваносп дiтей, народжених на 20-25-му тижнi гестаци, проведено у Великш Британи та 1рланди (ЕР1Сиге). Перший етап було роз-почато в 1995 рощ. Метою дослщження було визначення ктькосл дiтей, яы вижили, та аналiз 1х розвитку в 2,5, 6 та 11 роыв. Показник летальност серед дггей, наро-
Адреса для листування з авторами: Кирилова Людмила Григор1вна
04050, м. Кив, вул. Платона Майбороди (Манутьського), 8 ДУ «1нститут педаатри, акушерства i г1некологй' НАМН Украши» E-mail: kirilova.lg@yandex.ru
© Кирилова Л.Г., Мартиненко Я.А., 2015 © «М1жнародний невролопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
джених на 22-му тижш гестащ!, становив 91,0 %, на 23-му тижнг — 80,0 %, на 24-му — 66,0 %, на 25-му — 48,0 %. Серед дггей, як вижили, помiрнi та тяжкi когштивш розлади мали 21,0 % дггей. Церебральний паралiч був дiагностований у 20,0 % дггей, переважно спастична диплепя (15,0 %), спастичний гемшарез (1,7 %), тетра-парез (3,7 %), дисюнетичний тетрапарез (0,4 %), 3,7 % дггей мали iншi руховi порушення (м'язова гiпотонiя). Порушення зору мали 2,0 % дггей (амавроз та амблюшя тяжкого ступеня). Порушення слуху верифгкованг в 10 % дггей (у 3,0 % — повна втрата слуху, у 7,0 % — значне зниження слуху, що потребувало протезування з використанням слухових апаратгв) [7]. На другому еташ дослiдження, проведеного в 2006 рощ, показники порiвнювалися з показниками 1997 року. Порiвняно з 1997 роком знизився показник летальностг з 61,0 до 48,0 %, збгльшилась юльюсть дiтей, якi вижили, без формування невролопчного дефiциту з 23,0 до 34,0 %. Серед дггей, народжених на 22-23-му тижш, в 40,0 % випадюв були вщхилення показниюв розвитку, на 24-му тижш — у 30,0 %, на 25-му — у 25,0 %, на 26 — у 20,0 % [8]. Вiдмiчалося незначне зниження захворюваностг на церебральний паралiч (14,0 %). Серед форм церебрального паралiчу переважали спастична диплепя (5,4 %), гемшаретична форма (3,5 %), тетрапарез (1,7 %), дисюнетичний тетрапарез (1 %), 2,7 % дггей мали м'язову гшотонш. Амавроз дiагностований в 1 % дггей, глухота — у 0,2 % [8].
У 1997 рощ розпочато перший етап дослщження EPIPAGE у Франци, метою якого було вивчення невролопчного здоров'я дггей, народжених до 32-го тижня гестащ!. Показники когштивного та моторного розвитку аналiзувались в 5-ргчному вщ. Усього обстеже-но 1817 дггей. Церебральний паралiч був дiагностований у 9,0 % дггей. Помiрнi когнiтивнi порушення мали 32,0 % дггей, тяжкг — 12,0 % [6]. Другий етап дослщження був продовжений у 2011 рош. Юльюсть дггей, яю були виписаш з неонатальних центрiв, народжених до 24-го тижня гестащ!, становила лише 0,7 %, на 24-му тижш гестащ! — 31,2 %, на 25-му — 59,1 %, на 26-му — 75,3 %, на 27-31-му тижнях гестацп — 93,6 %. Неонатальна захворювашсть у новонароджених, як були виписаш додому, обернено пропорцшна до термгну гестащ!: на 23-му тижш становила 100 %, на 24-му — 88,4 %, на 25-му — 70 %, на 26-му — 52,5 %, на 27-31-му тижнях — 18,7 % [2]. Порiвняно з результатами першого дослщження юльюсть екстремально недоношених дггей, народжених на 25-29-му тижнях гестаци, яю вижили, зросла на 14,4 %, на 6 % — на 30-31-му тижнях.
З 1999 по 2000 ргк проведено аналопчне дослщження в Бельгп (EPIBEL). Усього народилося 525 дней iз гестацшним вгком до 27 тижшв. Показник летальностг становив 46,0 %. Помiрно-тяжкi порушення встановле-но в 36,0 % дггей, тяжю — у 17,0 % [10].
Даш дослщження EXPRESS (Extremely preterm infants in Sweden study), що проведено у ШвецГ!, свщчать,
що з 707 дггей, яю народилися живими з гестацшним вгком менше нгж 27 тижнгв, 216 дггей (31 %) померли. При обстеженнг когштивного розвитку в 5,0 % дггей верифгкували помгрнг когштивш розлади, у 6,3 % — тяжю. Порушення мовленневого розвитку помгрного ступеня мали 9,4 % дггей, тяжкого — 6,6 %. Церебральний паралгч було дгагностовано лише в 7,0 % дггей. Серед нейросенсорних порушень 0,9 % дггей мали амавроз, така ж кглькгсть дгтей мала порушення слуху. Достатньо великий вщсоток дггей (42,0 %) на час обстеження були здоровг [9].
Дослщження японських вчених (Nozomi Ishii et al., 2013) присвячено вивченню показниюв розвитку дггей, народжених гз 22-го по 25-й тиждень гестаци. Когорта обстеження становила 1057 дгтей, гз них померло 266 дггей (25,2 %). Серед дггей, яю вижили, церебральний паралгч мали 13,7 %, порушення слуху — 1,7 %, порушення зору — 4,6 %, когштивш порушення — 35,4 % [5].
Дослщження, яке було проведено в мгстг Йоханнесбург (ПАР), аналгзувало стан невролопчного здоров'я дггей, народжених гз масою тгла менше 1500 г. Усього обстежено 106 дггей. Церебральний паралгч був сформо-ваний у 4 дггей (3,6 %). Когштивш порушення виявленг в 9 дггей (8,5 %), затримка мовленневого розвитку — у 10 дггей (9,4 %) [3].
На сьогодш показники летальност та захворюваностг серед глибоко недоношених дггей, навпъ у державах гз високим ргвнем економгчного розвитку, залишаються сумними.
Мета дослщження: визначити показники летальностг та структуру захворюваностг на хвороби нервово! систе-ми дггей, народжених з екстремально низькою масою тгла з 2007 по 2014 роки в Херсонсьюй область
Матерiали та методи дослщження
Проведено ретроспективний аналгз гсторш хвороби дгтей, народжених гз масою тгла менше нгж 1000 г з 2007 по 2014 роки, якг перебували на лгкуванш в КЗ «Херсонська обласна дитяча кшшчна лгкарня». Усг новонародженг були розподшеш на двг групи: I група — дгти, якг вижили; II — дгти, якг померли в неонатальному пергодг. Вщповщшсть маси до термгну гестацп визначалася за допомогою перцентильних дгаграм [4]. При нейросонографгчнгй верифгкаци внутргшньошлуночкових крововиливгв використову-валась класифгкащя Papile. Усгм дгтям, якг вижили, був проведений неврологгчний огляд та визначенг показники розвитку за Денверським скрингнговим тестом.
Результати дослiдження
За пергод гз 1 сгчня 2007 р. по 31 грудня 2014 р. народилося 97 482 дитини, з масою 500-999 грамгв — 209 (0,2 %). За термгном гестацп дгти з ЕНМТ були розподшеш таким чином: на 22-му тижнг — жодно! дитини (0 %), на 23-му — 15 дгтей (7,18 %), на 24-му — 19
(9,09 %), на 25-му — 41 (19,62 %), на 26-му — 55 (26,32 %), на 27-му — 34 (16,27 %), на 28-му — 18 (8,61 %), на
29-му — 7 дггей (3,35 %), на 30-му — 8 (3,83 %), на 31-му — 7 (3,35 %), на 32-му — 2 (0,95 %), на 33-му — 2 (0,95 %), на 34-му — 0 (0 %), на 35-му — 1 дитина (0,48 %). Пи-тома вага дггей з ЕНМТ, народжених вщ багатоплино! ваптносп, становить 16,7 %.
В неонатальному перкда померло 138 дггей (66,03 %). Треба вщмггати, що з 2007 по 2014 рш летальнють серед дггей з ЕНМТ значно зменшилась — з 82,6 % у 2007 рощ до 38,5 % у 2014 (рис. 1). Четверо дггей померли шсля виписки з КЗ «Херсонська обласна клшчна лшарня» (1 дитина шсля 1 року життя, 3 дитини — до 1 року).
Середнш гестацшний вш серед дггей, яю померли, становив 25,54 тижня, середня маса тта — 782,83 гра-ма. Найменша дитина, яка народжена в Херсонсьюй областа, важила 460 грамiв. За термшом гестацшного вiку питома вага летальних випадк1в серед дггей, народжених з ЕНМТ, була розподтена таким чином: серед народжених на 23-му тижш вона становила 100 %, на 24-му — 95 %, на 25-му — 76 %, на 26-му — 76 %, на 27-му — 62 %, на 28-му — 44 %, на 29-му — 9 %, на
30-му — 25 %, на 31-му — 14 %, на 32-35-му тижнях —
0 %. Летальнють серед дггей з ЕНМТ, народжених вщ багатоплщних ваптностей, становила 74 %.
Середнш гестацшний вш дггей, яю вижили в неонатальному перюда, становив 27,84 тижня, середня маса тта при народженш — 897,13 грама.
Ваговi перцентилi в I груш розподшилися таким чином: менше 3 перцентитв — 13 дггей (18,3 %), 3—10 перцентитв — 19 дггей (26,8 %), 10—50 перцентитв — 29 дггей (40,8 %), 50-90 перцентилiв — 10 дггей (14,1 %). Серед дггей II групи: менше 3 перцентитв — 6 дiтей (4,3 %), 3-10 перцентилiв — 15 (11 %), 10-50 перцентитв — 95 (68,8 %), 50-90 перцеш^в — 21 (15,2 %), 90-97 перцентилiв — 1 (0,7 %).
Аналiзу шдлягала медична документацiя 51 дитини (3 дггей виключеш з обстеження, дни вiком до 1 року не включен до когорти).
За допомогою нейросонографи дiагностовано так! патолопчш змiни: внутрiшньошлуночковi крововиливи
1 ступеня — у 24 дггей (47,1 %), II — у 3 дггей (5,9 %), III — у 5 дггей (9,8 %), IV — у 2 дггей (4 %), обструктивна гiдроцефалiя — в 1 дитини (2 %). Кстозна перивен-трикулярна лейкомалящя встановлена у 11 дiтей, що становило 21,6 %, вiдсутнiсть значних патолопчних змiн та наявнiсть ттьки перивентрикулярного набряку — у
12 дггей (23,5 %).
При невролопчному обстеженш дiтей, народжених з ЕНМТ, церебральний паралiч дiагностовано в 22 дггей (43 %) (табл. 1). Структура захворюваност виглядае таким чином: тетрапарез — 14 дггей (64 %), диплепя — 4 (18 %), гемшарез — 4 (18 %). У груш дггей, народжених
13 масою нижче 10 вшових перцентитв, церебральний паралiч установлений у 7 випадках (36,8 %), а в дггей iз масою, що втповтала гестацшному вiку, — у 15 (46,9 %).
□-□-□-□-□-□-□-□
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
—□— Питома вага д1тей, народжених з ЕНМТ, серед уах новонароджених, %
—а— Питома вага дтей, яю помер™ в неонатальному пер1од1, серед детей з ЕНМТ, %
Рисунок 1. Питома вага народження та летальност дтей з ЕНМТ у Херсонсьюй облает з 2007по 2014 рк включно
Таблиця 1. Патологiчнi стани в дтей, народжених з ЕНМТ
Патолопчш стани Кшькють дiтей (n = 51), n (%)
Церебральний паралiч 22(43)
Затримка психiчного та мовленневого розвитку 45 (88,2)
Симптоматична ептепая 8 (15,7)
Обструктивна гiдроцефалiя 1 (2)
Порушення слуху 2 (3,9)
Порушення зору 8 (15,7)
!ншл захворювання (туберозний склероз) 1 (2)
В одше! дитини (2 %) сформувалась обструктивна гiдроцефалiя, що потребувала хiрургiчного втручання. У двох дггей (3,9 %) установлено глухоту, порушення зору (у т.ч. амавроз) — 8 дней (15,7 %). Затримка психiчного та мовленневого розвитку вiдмiчалась у 45 дггей (88,2 %). Симптоматичну ептепсш мали 8 дггей (15,7 %). Серед дггей з ЕНМТ в одно! дитини встановлено туберозний склероз iз резистентними до терапп епшептичними нападами та затримкою розвитку (табл. 1).
За термшом гестацп питома вага невролопчних розладiв розподтилася таким чином:
— дгга, народжеш на 25-му тижш гестаци, мають церебральний паралiч в 11,1 % випадыв, у 100 % — затримка психiчного та мовленневого розвитку, 11,1 % — ептептичш напади, 22,2 % — нейросенсорш порушення (порушення зору та слуху);
— серед д^ей, народжених на 26-му тижш гестацп, церебральний паралiч та когштивш розлади виявлеш в 100 % дней, симптоматична епшепая — у 16,7 %;
100
75
50
25
Ш
i
qj
1
25
26
27 28 Тижш гестаци
29
30-35
□ Церебрапьний napanin ■ Егнлегтая
□ Когытивж розлади
□ Нейросенсоры порушення
Рисунок 2. Патолопчш стани в дтей, народжених з ЕНМТ, за терм'шом гестаци
— у дггей, яы народилися на 27-му тижш гестаци, церебральний паралiч дiагностовано в 45,5 %, когнiтивнi розлади — в 90,9 %, симптоматичну ешлепсш — в 18,2 %, порушення зору — в 18,2 %;
— серед дггей, народжених на 28-му тижш гестаци, 28,6 % мали церебральний паралiч, когштивш розлади — 100 %, симптоматичну ешлепсш — 28,6 %, порушення зору — 14,3 %;
— у дггей, народжених на 29-му тижш гестаци, церебральний паралiч установлено в 16,6 % випадюв, симптоматичну етлепсш — в 33,3 %, когштивш розлади — в 100 %, порушення зору — в 33,3 % (рис. 2).
Таким чином, нами був проведений ретроспектив-ний аналiз за даними юторш хвороби дггей, народжених з ЕНМТ, в окремому репош Украши (Херсонська область). Акцентуемо увагу на те, що, за даними нейросонографи, в обстежених дггей не було виявлено значних патолопчних змш (було виявлено лише ознаки перивентрикулярного набряку), однак у подальшому мало мгеце формування суттевого невролопчного дефщиту. Установлено, що серед цих дггей 25 % мали церебральний паралiч, 8,3 % — симптоматичну епшепсш, 75 % — когштивш розлади та 16,6 % дггей — порушення слуху. Виходячи з отриманих результапв, можна зробити висновок, що нейросонографiя е недостатньо шформативним методом обстеження в даного контингенту дггей та не може використовуватися з метою дiагностики структурних порушень головного мозку, зокрема вроджених вад розвитку.
Висновки
З моменту переходу на новi критерп реестрацп перинатального перюду в Укра'1ш хоча й вiдмiчаеться позитивна динамша в зменшенш летальност серед дггей з екстремально низькою масою тша, але вона залишаеться високою порiвняно з европейськими
крашами. На жаль, B^Mi4aeTbCH висока частка формування грубих структурних пошкоджень головного мозку (шстозна перивентрикулярна лейкомаляцiя, мультиюстозна лейкомаляцiя, внутрiшньошлуночковi крововиливи III та IV ступешв), що супроводжу-ються тяжкими моторними та когнiтивними роз-ладами. Майже кожна друга дитина, народжена з ЕНМТ, мае церебральний паралiч. Але когштивна недостатнiсть е домшуючим наслiдком передчасного народження дитини. Нейросонографiя повинна зали-шатися скриншговим методом нейровiзуалiзацii, але li можливост в прогнозуваннi моторного та когнггивного розвитку дитини обмеженi. З метою своечасно! дiагностики уражень головного мозку в дгтей з екстремально низькою масою тша магштно-резонансна томографiя повинна проводитись у бiльш ранш термiни, що дозволить прогнозувати стушнь неврологiчних порушень та планувати терапевтичш заходи.
Список лператури
1. Шунько 6.6. Сmрamегiчнi напрямки медичног допомоги новонародженим в yKpami / 6.6. Шунько // Неонатологiя, хiрургiя та перинатальна медицина. — 2014. — Т. IV, № 3(13). — С. 11-14.
2. Ancel P.Y. Survival and morbidity of preterm children born at 22 through 34 weeks'gestation in France in 2011: results of the EPIPAGE-2 cohort study / P.Y. Ancel, F. Goffinet// JAMA Pedi-atr. — 2015. — Vol. 169(3). — P. 230-238.
3. Ballot D. Developmental outcome of very low birth weight infants in a developing country / D. Ballot, J. Potterton, T. Chirwa et al. // BMC Pediatrics. — 2012. — Vol. 12(11). — P. 1-10.
4. Fenton T. A new growth chart for preterm babies: Babson and Benda's chart updated with recent data and a new format/ T. Fenton // BMC Pediatrics. — 2003. — Vol. 3(13). — P. 1-10.
5. Ishii N. Outcomes of infants born at 22 and 23 weeks' gestation /N. Ishii, Y. Kono, N. Yonemoto et al.//Pediatrics. — 2013. — Vol. 132. — P. 62-71.
6. Larroque B. Neurodevelopmental disabilities and special care of 5-year-old children born before 33 weeks of gestation (the EPIPAGE study): a longitudinal cohort study / B. Larroque, P.Y. Ancel, S. Marret et al. // Lancet. — 2008. — Vol. 371(9615). — P. 813-820.
7. Marlow N. Neurologic and developmental disability atsixyears ofage after extremely preterm birth/N. Marlow, D. Wolke, M. Brace-well at al. // N. Engl. J. Med. — 2005. — Vol. 352(1). — P. 9-19.
8. Moore T. Neurological and development outcome in extremely preterm children born in Englend in 1995 and 2006: the EPICure studies/ T. Moore, E. Hennessy, J. Myles et al. // BMJ. — 2012. — Vol. 345. — P. 7961-7974.
9. Serenius F. Neurodevelopmental outcome in extremely preterm infants at 2.5 years after active perinatal care in Sweden / F. Serenius, K. Kallen, M. Blennow et al. // JAMA. — 2013. — Vol. 309(17). — P. 1810-1820.
10. VanhaesebrouckP. The EPIBELstudy: outcomes to discharge from hospital for extremely preterm infants in Belgium / P. Vanhaesebrouck, K. Allegaert, J. Bottu et al. // Pediatrics. — 2004. — Vol. 114(3). — P. 663-675.
Отримано 09.09.15 Ш
Кирилова Л.Г., Мартыненко Я.А.
ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии
НАМН Украины», г. Киев
КУ «Херсонская областная детская клиническая больница» Херсонского областного совета
КОГНИТИВНОЕ И МОТОРНОЕ РАЗВИТИЕ ДЕТЕЙ, РОЖДЕННЫХ С ЭКСТРЕМАЛЬНО НИЗКОЙ МАССОЙ ТЕЛА
Резюме. В Украине остаются высокие показатели летальности среди детей с экстремально низкой массой тела (ЭНМТ). К сожалению, отмечается высокая доля формирования грубых структурных повреждений головного мозга (кистозная перивен-трикулярная лейкомаляция, мультикистозная лейкомаляция, внутрижелудочковые кровоизлияния III и IV степеней), что сопровождается тяжелыми моторными и когнитивными расстройствами. Заболеваемость болезнями нервной системы среди детей, рожденных с ЭНМТ, остается высокой: церебральный паралич — у 43 % детей, когнитивные нарушения — у 88,2 %, эпилепсия — у 15,7 %, нарушения зрения — у 15,7 %, нарушения слуха — у 3,9 %, обструктивная гидроцефалия — у 2 %. То есть практически каждый второй ребенок, рожденный с ЭНМТ, имеет церебральный паралич. А когнитивная недостаточность является доминирующим следствием преждевременного рождения ребенка. С целью своевременной диагностики повреждений головного мозга у детей с экстремально низкой массой тела магнитно-резонансная томография должна проводиться в более ранние сроки, что позволит прогнозировать степень неврологических проявлений и планировать терапевтические мероприятия.
Ключевые слова: экстремально низкая масса, летальность, заболеваемость, церебральный паралич.
Kyrylova L.H., Martynenko Ya.A.
State Institution «Institute of Pediatrics, Obstetrics
and Gynecology of National Academy of Medical Sciences
of Ukraine», Kyiv
Municipal Institution «Kherson Regional Children's Clinical Hospital» of Kherson Regional Council, Kherson
COGNITIVE AND MOTOR DEVELOPMENT OF CHILDREN WITH EXTREMELY LOW BIRTH WEIGHT Summary. In Ukraine, mortality rates among children with extremely low birth weight (ELBW) remain high. Unfortunately, there is observed a high proportion of gross structural brain damage (cystic periventricular leukomalacia, multicystic leukomalacia, intraventricular hemorrhages of the III and IV degree), accompanied by severe motor and cognitive disorders. The incidence of diseases of the nervous system in children with ELBW today also remains high: cerebral palsy — in 43 % of children, cognitive disorders — in 88.2 %, epilepsy — in 15.7 %, visual impairment — in 15.7 %, hearing loss — in 3.9 %, obstructive hydrocephalus — in 2 %. This means that almost every second child with ELBW has cerebral palsy. And cognitive failure is the dominant effect of premature birth. For the timely diagnosis ofbrain lesions in children with extremely low birth weight, magnetic resonance imaging should be performed at an earlier date that will help to predict the degree of neurological disorders and to plan therapeutic measures.
Key words: extremely low weight, mortality, morbidity, cerebral palsy.
