CC BY
20
fíÑJJ
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 1
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 616-053.31:618.3:616.83.079 DOI: 10.22141/2224-0713.1.95.2018.127416
Мартиненко Я.А.
ДУ «1нститутпед1атрЦ акушерства та пнекологИ'НАМН Укра'ни», м. Ки'в, Укра'на КЗ «Херсонська дитяча обласна 1<л1н1чна л1карня», м. Херсон, Укра'на Медичний центр ф1зично! терапИ' та медицини болю «Innovo», м. Льв1в, Укра'на
Ураження нервовоТ системи у передчасно народжених д^ей з екстремально низькою масою пла (клшчж i магштно-резонансно-
томографiчнi зiставлення)
Резюме. Акшуальтсть. На сьогодт проблема передчасних пологiв залишаеться актуальною в усьому ceimi. Народження дтей з екстремально низькою масою тша тдвищуеризик летальних випад^в i захво-рюваноcmi на церебральний паралiч, затримку психомовленневогорозвитку, епшепаю. Мета дослдження. Ощнити клтчш та магнimно-резонанcно-mомографiчнi (МРТ) оcобливоcmi ураження нервовог системи у дтей, як народились з екстремально низькою масою тша. Mamepimu та мешоди. З 1 ачня 2007року до 31 грудня 2014року у Херсонськш облаcmi всього народилось 209 дтей з екстремально низькою масою тиа, 150 дтей померло, незважаючи на проведення сучасних своечасних реашмацшних заходiв. Уам дi-тям, як залишились живими (n = 59), проведено оцшку неврологiчного статусу, скритнговий Денверський тест, МРТ головного мозку. Резульшаши. Частота народження дтей з екстремально низькою масою тша становить 0,21 % усх новонароджених i 5,24 % — серед недоношених дтей. Частота летальних випадкв серед дтей з екстремально низькою масою тиа залишаеться високою — 71,77 %. При неврологiчному об-стежент церебральний паралiч дiагноcmовано у 30 (50,85 %) дтей, епшепст — в 11 (18,64 %), затримку дрiбноl моторики, мовлення i самообслуговування виявлено у 59 (100 %) дтей. За даними МРТ головного мозку, у 13 (22,03 %) дтей були виявлет кстозт ураження бшогречовини головного мозку, у 37(62,71 %) — фокальт паmологiчнi змши, у 54 дтей (91,53 %) — вентрикулодилатащя. Висновки. Показники об'ему головного мозку у дтей, як народились з екстремально низькою масою тша, суттево меншi вiд показникв здорових дтей вiдповiдного вку. Своечасне стандартизоване проведення МРТ головного мозку забезпечуе ранню дiагноcmику ураження нервовог системи i прогнозування розвитку дитини в майбутньому. Ключовi слова: екстремально низька маса тиа; головний мозок; магнтно-резонансна mомографiя
Вступ
За даними Всесвггаьо! оргашзаци охорони здоров'я, кожна десята ваптнють закшчуеться передчасними пологами [1, 4]. Шо^чно в усьому свт передчасно наро-джуеться близько 15 мтьйошв дггей, проте 1 млн з них помирае. Частота народження дггей, яы народились до 28-го тижня гестаци, становить 5,2 % ушх передчасно народжених дггей [1]. За даними лггературних джерел, з початку ХХ1 столгля проведено багато дослщжень
щодо вивчення показниыв летальност та захворюва-ност передчасно народжених дией. Серед дией, яы народились на 22-му тижш гестаци, частота летальних випадыв становить 100 % у Франци та Великобритании але в Япони — 65 %. У вшх крашах, де проводились до-слщження (Франщя, Великобриташя, Швещя, Сполу-чеш Штати Америки, Япошя, Сшгапур, Тайвань), ле-тальнють дггей з гестацшним вшом 28 тижшв становить вже 10 % дггей. Серед причин летальних випадыв перше
© «Ммнародний невролопчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiceskij zumal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденцм: Мартиненко Яна Анатолмвна, Державна установа «1нститут пед1атри, акушерства та пнекологн НАМН Укра'ши», вул. Платона Майбороди, 8, м. Ки'Гв, 04050, Укра'ша; e-mail: [email protected]
For correspondence: Y. Martynenko, State Institution "Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of the NAMS of Ukraine'; Platona Mayborody st., 8, Kyiv, 04050, Ukraine; e-mail: [email protected]
мюце займае морфофункцiональна незрiлiсть, друге — легенева патолопя (респiраторний дистрес-синдром, бронхолегенева дисплазiя), трете — некротичний ви-разковий колiт [7, 8]. У 40 % дггей, якi народились до 26-го тижня гестаци, при клшчному обстеженнi вста-новлено розумову вщсталють, у 21—41 % — розлади аутистичного спектра i синдром дефщиту уваги i гше-рактивносп, у 14 % — церебральний паралiч, у 9 % — порушення зору та слуху [6, 8]. Дана проблема е актуальною i для Укра!ни з моменту переходу до реестраци перинатального перюду.
Мета: оцiнити клiнiчнi та магштно-резонансно-томографiчнi (МРТ) особливостi ураження нервово! системи у дiтей, яы народились з екстремально низь-кою масою тiла, в окремо видтеному регiонi.
Матерiали та методи
Перший етап дослiдження був присвячений ретроспективному вивченню частоти народження i леталь-них випадкiв дiтей з екстремально низькою масою тла. Для визначення показниыв народжуваностi проведено ретроспективний анал1з медично! документаци дiтей, яы перебували на лiкуваннi у КЗ «Херсонська дитяча обласна клiнiчна лшарня» Херсонсько! обласно! ради з 2007 по 2014 рш, та журналу обл^ летальних випадкiв дiтей у Херсонсьый областi. За даний перюд народилось 209 дiтей з екстремально низькою масою тта.
Другий етап дослщження полягав у проспективному спостереженш за станом невролопчного здоров'я дiтей, яы народились з екстремально низькою масою тта. Усього обстежено 59 дiтей. Дослiдження проводилось шляхом комплексного мiждисциплiнарного досль дження — неврологiчного, скринiнгового обстеження за Денверським тестом, iнструментального (МРТ, елек-троенцефалографiя). На пiдставi результапв клшчно-го дослiдження було виявлено церебральний парал1ч, епiлепсiю, порушення зору (у тому чи^ амавроз), по-
Рисунок 1. Об'емне зображення головного мозку дитини, яка народилась з екстремально низькою масою т'та, за допомогою програми 3D Slicer version 4.6.2
рушення слуху (у тому числГ глухота), затримку псих^ч-ного та мовленневого розвитку.
Ушм дггям проведено магнiтно-резонансну томогра-фiю на МР-томографi Siemens Magnetom Essenza 1,5 T. Виконувалось стандартне обстеження головного мозку в акшальних, сагiтальних i коронарних площинах, тов-щина зрiзу становила 3 мм. Середнiй вГк проведення магнiтно-резонансноï томографи' — 30,00 ± 20,56 мюя-ця. Найрашше було виконано у 2 мюящ, найпiзнiше — у 6 роыв 3 мiсяцi. Нами проводилась оцшка кiстозних утворень, фокальних патологiчних змш бiлоï речовини головного мозку, вентрикулодилатаци', морфометрич-них показникiв мозолистого тта, оцiнка об'емних по-казникiв головного мозку, бокових шлуночыв.
Систематизацiю патолопчних змiн головного мозку проводили за допомогою класифшаци', запропоновано!' Н. Kidokora [5]. Усi кiстознi пошкодження розподтеш за ступенем тяжкостi: 1-й стутнь — унiлатеральнi фо-кальнi, 2-й — фокальш бiлатеральнi, 3-й — обширн унiлатеральнi, 4-й ступiнь — обширш бтатеральш. Па-тологiчнi змши бiлоï речовини головного мозку класи-фiкували: на фокальнi точковi (1-го ступеня), обширнi точковi (2-го ступеня), лшшш (3-го ступеня).
Розмiри бокових шлуночыв визначали на рiвнi отвору Монро. Розширення одного iз бокових шлуночыв вгд 7,5 до 10 мм визначаеться як вентрикулодилата-щя 1-го ступеня, розширення обох бокових шлуночюв вгд 7,5 до 10 мм або ушлатеральне розширення одного бгльше 10 мм — 2-го ступеня, розширення обох шлуночыв бгльше 10 мм — 3-го ступеня.
Визначення морфометричних показниыв мозолистого тта полягало у вимiрюваннi передньозаднього дiаметра, товщини колша мозолистого тiла, тiла, пере-шийка, валика. Даш показники порiвнювались з се-редньостатистичними показниками вiдповiдно до вшу. Гiпотрофiя будь-якого вiддiлу мозолистого тта визна-чалась як зменшення показниыв менше значення 3ст середньостатичних даних здорових дггей [2].
На третьому еташ дослiдження нами було прора-ховано волюметричнi показники головного мозку, ви-користовуючи програму 3D Slicer version 4.6.2. З даною метою було проведено сегментацш шлуночково!' системи методом Threshold Effect i головного мозку — методом Robust Statistics Segmenter.
На пiдставi даних обстежень нами було проведено статистичну обробку за допомогою програми Microsoft Excel, використовуючи надбудову «Пакет аналiзу даних VBA». РГзнищ мГж порiвнювальними величинами вва-жали вГропдними при р < 0,05.
Результати та обговорення
У Херсонсьый облaстi з 1 шчня 2007 року до 31 груд-ня 2014 року народилося 97 482 дитини. На пiдстaвi проведеного статистичного aнaлiзу визначено, що за даний перюд передчасно з'явилася на свп" 3991 дитина (4,09 %), Гз них дiтей з екстремально низькою масою тта — 209 (116 хлопчиыв i 93 дГвчинки; 1,2 : 1). Дни з екстремально низькою масою тта становлять 0,21 % уах новонароджених i 5,24 % — серед недоношених дггей.
Середнш гестацiйний вiк дiтей, якi народилися з екстремально низькою масою тша, — 26,24 ± 2,08 тижня. ММмальний термiн гестацГ! — 23 тижш, мак-симальний — 35. Найчастше рееструвались пологи на 26-му тижш (26,79 %).
Середня маса тша вшх дггей, яы народились з екстремально низькою масою тша з 2007 по 2014 рш, ста-новить 814,87 ± 133,49 г. Найменша маса тша дитини, яка народилася у дослгджуваному регюш, — 460 г.
Загалом серед ушх новонароджених з екстремально низькою масою тша 46 дггей народилися з синдромом затримки внутршньоутробного розвитку, що становить 22,01 %. Середнш гестацшний вш дано! групи дiтей — 28,17 ± 2,89 тижня, середня маса тша — 779,57 ± 176,06 г.
1з впровадженням екстракорпорального заплгднен-ня очiкувано зростае кглькгсть багатоплгдних ваптнос-тей. Серед ус1х новонароджених 39 дггей народилися вщ багатоплгдно! вагiтностi (18,66 %).
Середня тривалють перебування дитини у стацюна-рГ становить 34,81 ± 42,76 доби. Максимальне перебування дитини шсля народження у стацюнарГ — 170 дГб.
З 2007 по 2014 рш включно померло 150 (71,77 %) дггей. ЩорГчно з 2007 року ылькгсть летальних випад-кгв серед дггей, яы народилися з екстремально низькою масою тгла, переважае 70 %, i лише з 2012 року цей по-казник мае тенденцш до зниження. У 2014 рощ ыль-ысть дггей, яы померли, становить 40,74 %.
Середнш гестацшний вш дггей, яы померли, вГро-ггдно менший порГвняно з дпъми, яы вижили, i становить 25,61 ± 1,56 тижня, у той час як дггей, яы вижили, — 27,83 ± 2,37 тижня (р = 1 х 10-13). Аналопчно i середнш показник маси тша померлих дггей суттево менший i становить 786,92 ± 133,34 г i, вщповщно, 885,93 ± 105,24 г (р = 7 х 10-7) — у дггей, яы вижили. Кшьысть дггей, яы виживають, прямо пропорцшна термшу гестацГ! (рис. 2).
Серед дггей з синдромом затримки внутрГшньо-утробного розвитку 24 дитини (52,17 %) померли (p = 0,0008). Ресшраторний дистрес-синдром встанов-лений причиною смертГ у 120 (80 %) дггей (p = 0,0004), сепсис — у 8 (5,33 %) (р = 0,025). Майже третина дг-тей помирають у першу добу шсля народження — 44 (29,33 %) дитини; 61 дитина (40,67 %) померла з 2-! до 10-! доби, 45 (30 %) — шсля 10-! доби життя.
При невролопчному обстеженш церебральний паралГч дГагностовано у 30 (50,85 %) дггей, вгдповгд-но у 29 (49,15 %) вгдсутш велиы руховГ порушення. За класифшашею великих моторних порушень у дь тей з церебральним паралГчем (Gross Motor Function Classification System, GMFCS) переважають тяжы фор-ми церебрального паралГчу. НайлегшГ функцюнальш порушення (GMFCS I) не були визначеш, II рГвня — у 4 (13,33 %) дггей, III — у 6 (20 %), IV — у 4 (13,33 %), V — у 16 (53,34 %). За структурою захворюванос-ri у 20 дггей (66,67 %) було встановлено тетрапарез, у 6 (20 %) — парапарез, у 4 (13,33 %) — гемшарез.
Середня маса тша при народженш дГтей з церебральним паралГчем — 879,83 ± 104,35 г, середнш тер-
мш гестацй — 27,83 ± 1,93 тижня. Даш показники дггей без рухових порушень практично не вiдрiзняються i ста-новлять 892,24 ± 107,63 г i 27,83 ± 1,90 тижня вгдповгд-но. Оцшка за шкалою Апгар на першш хвилинi у дiтей з церебральним паралiчем менша — 4,28 ± 1,39 бала, а у дггей без церебрального паралiчу — 5,17 ± 1,44 бала (p = 0,05). Тривалють перебування на штучнш венти-ляци легешв дггей з церебральним паралГчем становила 25,23 ± 17,06 дня порГвняно з дпъми без рухових порушень — 10,41 ± 9,80 дня (p = 0,004). У 18 (64,29 %) дггей з бронхолегеневою дисплазГею при клшГчному обстеженш виявлено церебральний паралГч (р = 0,05).
На ешлепсш хворшть 11 (18,64 %) дггей. Середнш вк: початку епглептичних нападГв становить 15,27 ± 9,12 мюяця (min — 5 мю., max — 60 мГс.). У 9 (81,82 %) дг-тей епшептичш напади поеднувалися з церебральним паралГчем, у 1 (9,09 %) дитини — з проявом туберозно-го склерозу, у 1 (9,09 %) дитини епшепшя була единим ктшчним синдромом.
Затримку дрГбно! моторики, мовлення i самообслу-говування виявлено в ушх 59 (100 %) дггей. Затримка розвитку як единий клШчний синдром встановлена у 29 (58 %) дггей, з поеднанням Гз церебральним паралГчем — у 30 (50,88 %). Ус дни з епшепшею (n = 11) мають затримку мовленневого розвитку.
ДГга, яы народились з масою тша 500—999 г, мали порушення зору (у тому числГ амавроз) у 9 (15,25 %) випадках, порушення слуху (у тому числГ глухота) — у 2 (3,39 %).
За даними магштно-резонансно! томографГ! головного мозку, у 13 (22,03 %) дггей були виявлеш ыстоз-ш ураження бшо! речовини головного мозку. У вшх 13 (100 %) випадках ыстозш утворення клшГчно су-проводжувались формуванням церебрального параль чу (p = 0,00006). Серед дггей з епшептичними напада-ми (n = 11) ыстозш пошкодження були встановленГ у 5 (45,45 %) дггей (p = 0,04). За ступенем тяжкост ыстозш ушкодження бшо! речовини головного мозку розподглеш таким чином: 1-го ступеня — у 2 дггей (15,38 %); 2-го ступеня — у 6 (46,16 %), 3-го ступеня —
Тижьл гестацп
Рисунок 2. Кльксть дтей, як залишились живими, залежно вщ термНу гестацП'
у 3 (23,08 %), 4-го ступеня — у 2 (15,38 %) дней (рис. 3).
Фокальш патолопчш змiни сигналу бто! речовини головного мозку, за даними магнино-резонансно! томо-графи, визначались частiше, нiж кiстознi пошкоджен-ня. У 37 (62,71 %) дггей були виявлеш дан патологiчнi змши структури бто! речовини головного мозку. Фокальш змши бто! речовини були встановлеш у 27 дггей з церебральним паралiчем (р = 0,000003). За ступенем тяжкосп фокальш патолопчш змши бто! речовини головного мозку розподтеш таким чином: 1-го ступеня — у 3 дггей (8,11 %); 2-го ступеня — у 11 (29,73 %), 3-го ступеня — у 23 (62,16 %) дггей. Виконуючи аналiз впливу клшчних факторiв на формування патолопчних
змш бто! речовини головного мозку, виявлено, що вь ропдно! рiзницi у масi, термiнi гестацй, оцiнцi за шкалою Апгар у дггей з фокальними змiнами бто! речовини i без них немае. бдиним фактором, що впливае на формування фокальних патологiчних змш бто! речовини рiзного ступеня тяжкост у дiтей з екстремально низькою масою тiла, е наявнiсть бронхолегенево! дисплази (р = 0,05). Серед дггей з церебральним паралiчем найчастше зу-стрiчаються лiнiйнi фокальнi змши бто! речовини — у 17 (56,67 %). Друге мюце пошдають обширш точко-вi — у 8 (26,67 %) дггей, фокальш точковi — у 2 (6,67 %) (р = 0,000002). У дггей з ешлепшею також переважають лшшш патолопчш змши бто! речовини — у 6 (54,55 %), у 2 (18,18 %) дггей — обширш точковi (рис. 4).
Ä 1032/13
г:.С1.го№ м
КГЕГГГГ RCJ Нэтр 1
я^Ш Н£ДОл PlOUTINE
t2jDL.tra _2 я r* - fKjö_FlL
I I I '
Bi
/ mm
\шш
1436/IS Si.Ol.JOid M
'■crsor Reg h«p \ 1
I tl_fl23_tn
V/L: 436 WW: 912 [DJ T: 5.0mm L: 71.5mm
FS: 1,5
TR: 6000.0 ТЕ; 111 .0 «1^31 Vi Vi: Evi (DJ 09.04.2013 5:06:34 T? 5.Oftlfrt L: 23.7mm
TRj 201*0 TE:\ ld.0S.201E 12:05:1
1931/15 »■06.2015 F
TCf-ctwr Reg h«p 1
fcEAiK-aouTtNe tl_T12e_tra
t я
1
WL S30 WW: 1106 [D] I T: 5.0mm L 2.9mm
FS: 1,5 Г TR: 201.0 ТЕ: 4.S WL 1111
02.07.2015 9:16:57 T: 5fcrtim U 44.3mm
664/15 14.03.3014 M J-сгэгп Reg frsp
I Г:_Ч23_1гз
L
чу A
HNR" i-
ТБЬ201® ТЕ: 4. 16ЛЙ.2015 9:16:32
Рисунок 3. Кiстознi утворення головного мозку: А — ун'латеральш фокальш; Б — фокальш бшатеральш;
В — обширн ушлатеральш; Г — обширн бЛатеральн
/
¿г
Г
к ,
20141201
14-11 ¿409 Г
1_|Г* К||*Г1йП 2Ш4120Э2212В МЩ-Бгып Т2ЧЧ ТЦД
о
201004241 [>14 97.93 1001 Р
£С1П 1_1 Г*- К||*Г1&П 201009241420 МШ-ВТЛП
ЯЫИ тцд
ш
ЩИ «.07.2012 Н
1
мвщ^иоитае Ьз N 1-1 ад -к-
\
РЗ: О.ЗбССОО
: 1399 3 7 82 №1 в ТИI * г 59-9 ТЕ: 1 Зв-0 Ъ 7.0тп и 4Млп 03.12.201Д 17I 00:40
ее-, о.засеоо
1707 МЛ*: 33(И [О] а ТЦ: 7 $99-9 ТЕ: 115-0 Т: 6 .Опт и Зй ,4тт 24.04.2010 14 ;!в; 23
1.3
№ !Эб т 711 [Ь| Р ТЙ: ШПАТЕ :н.о
Т: 5.Спт к ■( 1, ОТ.М.ИШ 4:14:46
Рисунок 4. Фокальн1 паголопчн1 зм1ни сигналу бтоТречовини: А — фокальн1 точков1 (1-го ступеня); Б — обширн точковI (2-го ступеня); В — л1н1йн1 (3-го ступеня)
Було визначено, що 54 дитини (91,53 %), за даними магштно-резонансно! томографй, мали розширення бо-кових шлуночыв на рiвнi отвору Монро, i тiльки у 5 да-тей (8,47 %) розмiри бокових шлуночкiв вiдповiдали нормальним значенням. Розширення одного iз бокових шлуночкiв вщ 7,5 до 10 мм (1-го ступеня) було виявлено у 1 дитини (1,85 %), розширення обох бокових шлуночыв вщ 7,5 до 10 мм або унтатеральне розширення одного бтьше 10 мм (2-го ступеня) — у 28 (51,85 %), а розширення обох шлуночыв бтьше 10 мм — у 25 (46,3 %). Статистична обробка даних показала вiрогiдну рiзницю середшх показниыв термша гестаци залежно вщ ступеня тяжкост вентрикулодилатаци (р = 0,01).
Рисунок 5. Об'емн! показники головного мозку дтей, як народились з екстремально низькою масою тла
До поширених аномалш бшо'1 речовини головного мозку у датей, яы народилися з екстремально низькою масою тша, вщноситься патологiя мозолистого тiла. Зменшення передньозаднього дiаметра вiдповiдно до вшу визначалось у 31 (52,56 %) дитини. Потоншен-ня колiна мозолистого тша вiдмiчаeться у 39 (66,1 %) дггей, тiла — у 34 (57,63 %), перешийка — у 37 дггей (62,71 %), валика — у 44 (74,58 %). Серед дггей, яы народились з затримкою внутршньоутробного роз-витку, у 16 (72,73 %) вiдмiчаeться зменшення передньозаднього дiаметра мозолистого тша, що практично у 2 рази бтьше, шж у датей, маса яких вщповщала термшу гестаци (р = 0,02). Зменшення товщини рiзних вщдшв мозолистого тша вiдмiчаeться практично од-наково у датей, якi народилися з затримкою внутрш-ньоутробного розвитку i маса яких вщповщала термiну гестаци.
Нами проведено анал1з структурних уражень головного мозку залежно вщ форми церебрального па-ралiчу. У дггей з гемiпарезом (п = 4) ыстозш пошко-дження не були виявлеш У 1 (25 %) дитини були вста-новленi фокальш точковi пошкодження бто'1 речовини, у 1 (25 %) — обширш точков^ у 2 (50 %) — лшшш патолопчш змши бшо'1 речовини. Серед дiтей з ниж-нiм парапарезом (п = 6) ыстозш утворення 1-го ступеня виявлеш у 1 дитини (16,67 %), у 2 (33,33 %) да-тей — 2-го ступеня. Обширш точыга ураження бшо'1 речовини визначались у 2 (33,33 %) дггей, лшшш — у 4 (66,67 %). Практично у кожно'1 друго'1 дитини з нижшм парапарезом встановлено потоншення мозолистого тша: у 3 (50 %) дггей — колша, у 3 (50 %) — тша, у 4 (66,67 %) — перешийка, у 3 (50 %) — валика. Передньозаднш дiаметр мав значення менше середшх показниыв у 1 (16,67 %) дитини. У дгтей з тетрапа-резом (п = 20) ыстозш утворення 1-го ступеня були виявлеш у 1 (5 %) дитини, 2-го ступеня — у 4 (20 %) дггей, 3-го ступеня — у 3 (15 %) дгтей, 4-го ступеня — у 2 (10 %) дгтей. Фокальш патолопчш змши бшо'1
речовини головного мозку зустрiчаються у 18 дггей (90 %). У 11 (55 %) дггей виявленi лшшш патологiчнi змiни бшо! речовини, у 6 (30 %) дггей — обширш точ-ковi, у 1 (5 %) — фокальш точковь Гiпоплазiю колiна мають 16 (80 %) дгтей, тiла — 16 (80 %), перешийка — 15 (75 %), валика — 18 (90 %) дггей. Зменшення пе-редньозаднього розмiру мозолистого тiла вiдмiчалось у 17 (85 %) дггей.
Статистичний аналiз морфометричних показ-нишв мозолистого тiла у дiтей з рiзними формами церебрального паралiчу показав вiрогiдну рiзницю розмiрiв передньозаднього дiаметра (р = 0,002), тов-щини колiна (р = 0,0002) i тiла (р = 0,0002) мозолистого тша. Але вiдсутня вiрогiдна рiзниця у товщини перешийка i валика у дiтей з рiзними формами церебрального паралiчу.
Середнш об'ем головного мозку всiх дпей — 785345,96 ± 277142,34 мм3. Встановлено, що се-реднiй об'ем головного мозку у хлопчиыв менше, нiж у дiвчат, i становить 771391,58 ± 313047,67 мм3 i 800795,45 ± 235872,84 мм3 вщповщно. Показни-ки об'ему головного мозку у дгтей, якi народились з екстремально низькою масою тiла, суттевi мен-шi вiд показникiв здорових дгтей вiдповiдного вiку (рис. 5).
Формування церебрального паралiчу приводить до зменшення об'ему головного мозку. Да-ний показник становить 719322,77 ± 282949,88 мм3. Вщповщно у дгтей без церебрального паралiчу — 853645,80 ± 258225,08 мм3. У дггей з епiлепсiею об'ем головного мозку — 653250,32 ± 303888,75 мм3, а у дггей без етлептичних нападiв — 815617,87 ± 264793,96 мм3.
При оцшш обемних показникiв враховувалась форма церебрального паралiчу. У дiтей з гемшаретич-ною формою (п = 4) середнш об'ем головного мозку становить 636968,04 ± 405749,28 мм3, з нижшм пара-парезом — 952310,38 ± 167888,06 мм3, з тетрапарезом — 664399,91 ± 257246,21 мм3. Вищенаведеш данi вказують на те, що найменший об'ем головного мозку вщшчаеть-ся у дггей з гемшарезом. У дггей з диплепчною формою об'ем шлуночково! системи найменший — 16371,57 ± ± 5968,17 мм3, з гемшарезом — 56271,35 ± 0328,95 мм3, з тетрапарезом — 75619,49 ± 88709,22 мм3.
Висновки
1. Народження дггей з екстремальною низькою масою тша залишаеться одшею з головних причин збть-шення кiлькостi летальних випадыв серед передчасно народжених дiтей.
2. Передчасш пологи спричиняють зростання за-хворюваностi на церебральний паралiч, ептепси, ког-нiтивних розладiв, сенсорних порушень у дiтей в май-бутньому, що обумовлюе необхiднiсть розглядати дану проблему як медико-сощальну.
3. Встановлена дiагностична цiннiсть магштно-ре-зонансно! томографи у прогнозуваннi розвитку дитини в майбутньому, що дае пiдстави до стандартизованого використання даного методу в даагностищ патологи нер-вово! системи у дггей з екстремально низькою масою тла.
Конфлiкт штереав. Автори заявляють про вщсут-шсть конфлшту iнтересiв при шдготовщ дано! статп.
Список лiтератури
1. Blencowe H. Born too soon: the global epidemiology of 15 million preterm births / H. Blencowe, S. Cousens, D. Chou et al. // Re-prod. Health. - 2013. - Vol. 10(Suppl. 1). - S2.
2. Garel C. Biometry of the Corpus Callosum in Children: MR Imaging Reference Data / C. Garel, I. Cont, C. Alberty et al. // Am. J. Neuroradio. - 2011. - Vol. 32. - P. 1436-1443.
3. Glass H.C. Outcomes for extremely premature infants / H.C. Glass, A.T. Costarino, S.A. Stayer//Anesth. Analg. - 2015. -Vol. 120(6). - P. 1337-1351.
4. Howson C. Born too soon: preterm birth matters / C. How-son, M. Kinney, L. McDougall et al. // Reprod. Health. - 2013. -Vol. 10(Suppl. 1). - S1.
5. Kidokoro H. A new MRIassessment tool to define brain abnormalities in very preterm infants at term / H. Kidokoro, J. Neil, T. Inder// Am. J. Neuroradiol. - 2013. - Vol. 34(11). - P. 2208-2214.
6. Kwon S. The role neuroimaging in predicting neurodevelopmen-tal outcomes of preterm neonates/S. Kwon, L. Vasung, L. Ment et al. // Clin. Perinatol. - 2014. - Vol. 41. - P. 257-283.
7. Patel R.M. Causes and timing of death in extremely premature snfants from 2000through 2011 /R..M. Patel, S. Kandefer, M.C. Walsh et al. //N. Engl. J. Med. - 2015. - Vol. 372. - P. 331-340.
8. Patel R.M. Short and long-term outcomes for extremely preterm infants / R.M. Patel // Am. J. Perienatol. - 2016. - Vol. 33(3). -P. 318-328.
Отримано 03.01.2018 ■
Мартыненко Я.А.
ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии НАМН Украины», г. Киев, Украина КУ «Херсонская детская областная клиническая больница», г. Херсон, Украина Медицинский центр физической терапии и медицины боли «Innovo», г. Львов, Украина
Поражение нервной системы у преждевременно рожденных детей с экстремально низкой массой тела (клинические и магнитно-резонансно-томографические сопоставления)
Резюме. Актуальность. На сегодняшний день проблема преждевременных родов остается актуальной во всем мире. Рождение детей с экстремально низкой массой тела повышает риск летальных случаев и заболеваемости церебральным параличом, задержки психоречевого развития, эпилепсии. Цель. Оценить клинические и магнитно-резонансно-томографические (МРТ) особенности поражения нервной системы у детей, родившихся с экстремально низкой массой тела. Материа-
лы и методы. С 1 января 2007 года по 31 декабря 2014 года в Херсонской области всего родилось 209 детей с экстремально низкой массой тела, 150 детей умерли, несмотря на проведение современных своевременных реанимационных мероприятий. Всем детям, оставшимся в живых (n = 59), проведена оценка неврологического статуса, скрининговый Денверский тест, МРТ головного мозга. Результаты. Частота рождения детей с экстремально низкой массой тела составляет 0,21 %
всех новорожденных и 5,24 % — среди недоношенных детей. Частота летальных случаев среди детей с экстремально низкой массой тела остается высокой — 71,77 %. При неврологическом обследовании церебральный паралич диагностирован у 30 (50,85 %) детей, эпилепсия — у 11 (18,64 %), задержка мелкой моторики, речи и самообслуживания выявлена у 59 (100 %) детей. По данным МРТ головного мозга, у 13 (22,03 %) детей были обнаружены кистозные поражения белого вещества головного мозга, у 37 (62,71 %) — фокальные патологические изменения, у 54 детей (91,53 %) — вентрику-
лодилатация. Выводы. Показатели объема головного мозга у детей, родившихся с экстремально низкой массой тела, существенно меньше показателей здоровых детей соответствующего возраста. Своевременное стандартизированное проведение МРТ головного мозга обеспечивает раннюю диагностику поражения нервной системы и прогнозирование развития ребенка в будущем.
Ключевые слова: экстремально низкая масса тела; головной мозг; магнитно-резонансная томография
Ya.A. Martynenko
State Institution "Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of the NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine
Kherson Children's Regional Clinical Hospital, Kherson, Ukraine
Medical Center of Physical Therapy and Pain Medicine "Innovo", Lviv, Ukraine
Nervous system disorders in prematurely born children with an extremely low body weight (clinical and magnetic resonance imaging comparisons)
Abstract. Background. Today, a problem of the premature delivery remains the relevant in the whole world. The birth of children with extremely low weight increases the risk of mortality and incidence of cerebral palsy, cognitive delay and epilepsy. The aim of research is to evaluate the clinical and magnetic resonance imaging (MRI) features of the nervous system in children born with an extremely low body weight. Materials and methods. From January 1, 2007 to December 31, 2014, in Kherson region 209 children were born with an extremely low body weight, and 150 children died despite the timely implementation of the modern reanimation measures. In all survived children (n = 59), neurological status was evaluated, Denver Developmental Screening Test, MRI of the brain were performed. Results. Children born with extremely low body weight made up 0.21 % of all newborns and 5.24 % of preterm infants. The incidence
of death cases among children with extremely low body weight remains high — 71.77 %. Cerebral palsy was diagnosed in 30 (50.85 %) children, epilepsy — in 11 (18.64 %), language and self-service delay was detected in 59 (100 %) children. According to the magnetic resonance imaging of the brain, 13 (22.03 %) children had the cystic lesions of the white matter of the brain, 37 (62.71 %) — focal pathological changes, 54 children (91.53 %) — ventricular dilation. Conclusions. Indicators of the brain volume of children born with an extremely low body weight are significantly lower than those of healthy children of the corresponding age. Timely standardized MRI of the brain provides early diagnosis of damage to the nervous system and prediction of future development of the child. Keywords: extremely low weight; brain; magnetic resonance imaging
