CC BY
63
1^<3/7ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616-053.32-071.1
АЛ1ФАНОВА C.B.1, ХАРИТОНОВА О.Н.2 1ДЗ «Анпропетровська медична академя МОЗ Укра!ни» 2КЗ «Анпропетровська дитяча мська кл1нчна л1карня № 6»
ОСОБЛИВОСТ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ДПЬМИ, як! НАРОДИЛИСЯ НЕДОНОШЕНИМИ З ДУЖЕ НИЗЬКОЮ
МАСОЮ TÎËA
Резюме. Усmаmmi наведенорезультати катамнестичного спостереження за 59 дтьми, як народилися недоношеними з дуже низькою масою тыа, на першому рощ життя. Выявлено, що найбльш части-ми причинами iнвалiдностi е дитячий церебральний паралiч, ретинопатия недоношених, нейросенсорна глухота, вроджет вади розвитку. Наведено основн завдання та алгоритм спостереження за такими дтьми вумовах кабнету катамнезу.
Ключовi слова: недоношет дти, катамнестичне спостереження.
Спостереження за дггьми, яю народилися з дуже низькою масою тша (ДНМТ), на амбулаторному еташ е достатньо складною проблемою, що протягом перших 3 роюв потребуе залучення спе-щалюпв рiзного профшю, проведення складних лжувально^агностичних процедур, значних ма-терiально-технiчних та шших ресурав [1].
Найбшьш вразливою в дггей, якi народилися передчасно з ДНМТ, е невролопчна система, що в цей перюд мае певнi структурно-функщональ-нi особливостi, а саме шдвищену вразливiсть до травматичного впливу базальних ганглпв, гшо-кампа, перивентрикулярно! бшо! речовини, що обумовлюють легкий розвиток ушкоджень саме в цих дiтей [5]. Довгостроковi наслiдки таких ура-жень включають дефiцит моторних функцiй, що в найбшьш тяжких випадках дiагностуються як дитячий церебральний паралiч, який характеризуемся вже на першому рощ життя аномальним контролем р^в та пози дитини, а також пору-шеннями когнiтивних i поведшкових реакцiй [3]. Ризик розвитку тяжких форм нервового дефщиту зростае зi зменшенням гестацiйного вiку дитини та за умов наявност факторiв, що ускладнюють перебiг раннього неонатального перюду [2]. На думку багатьох авторiв, iснують певнi труднощi дiагностики невролопчного дефiциту в дiтей, якi народилися з ДНМТ. Якщо ризик розвитку церебрального паралiчу та шших моторних порушень внаслiдок травматично-iшемiчно го ураження
мозку можливо передбачити за допомогою нейро-сонографп або магштно-резонансно! томографа (МРТ), то когнiтивнi та поведiнковi проблеми в цих новонароджених можуть виникнути i за в1д-сутност значних порушень при проведеннi ней-ровiзуалiзащi [4, 5].
За даними багатьох дослщжень, кожна п'ята дитина, яка вижила в груп1 дггей 1з ДНМТ, при народженнi мае одно або декшька захворювань, що обумовлюють розвиток швалвдизацп, а саме у 8—10 % дггей спостерааеться розвиток дитячого церебрального паралiчу (ДЦП), у 15—45 % — брон-холегенево! дисплазп, у 3—5 % — постгеморапч-но! оклюзшно! пдроцефалп, у 3—7 % — епшепсп, в 1—3 % — ураження оргашв слуху та зору [1, 4]. Тому подальший розвиток дитини залежить в1д вибору стратегП безперервного катамнестичного спостереження та оргашзацп шдиввдуальних л1ку-вально-реабiлiтацiйних заходiв [2].
Мета дослвдження: визначити осо6ливост1 та структуру захворюваност дiтей, як1 народилися недоношеними з ДНМТ, для розробки найбшьш
Адреса для листування з авторами: Алифанова Светлана Витальевна Е-mail: alifanova sv@mail.ru
© Алiфанова С.В., Харитонова О.Н., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
ефективних iндивiдуальних лжувально-реабглгга-цiйних заходiв на mдставi аналiзу даних катамнес-тичного спостереження на першому роцi життя.
Матер1али та методи досл1дження
На базi кабiнету катамнестичного спостереження за дгтьми, якi народилися недоношеними, КЗ «Дншропетровська дитяча мiська клтчна ль карня № 6» ДОР обстежено 59 дггей, якi народилися в термж гестацй ввд 27 до 34 тижнiв, масою тiла при народженнi вiд 1000 до 1500 г. Хлопчиюв було 37 (62,7 %), дiвчаток — 22 (37,3 %). Для про-ведення коректного порiвняльного аналiзу даних дггей рiзного гестацiйного вiку (ГВ) результати ощнювалися з урахуванням скоригованого вжу (СВ) у тижнях за формулою: СВ = ГВ + хроно-лопчний вiк — 40. Ус дiти були консультованi педiатром, офтальмологом, неврологом, хiрур-гом, за необхвдшстю — iншими спецiалiстами (кардюлогом, пульмонологом, ендокринологом, гематологом, генетиком тощо), проводилось ехо-кардiографiчне дослiдження, ультразвукове до-слiдження (УЗД) органiв черевно! порожнини, тазостегнових суглобiв, клiнiчнi аналiзи кровi та сечi. Усiм дгтям проводилася нейросонографiя (НСГ), кратнiсть повторних дослщжень визна-чалася ступенем тяжкост неврологiчних пору-шень, характером первинно виявлених змш та клiнiчними показаннями. Пд час кожного вiзи-ту ощнювалися особливост фiзичного розвитку, нутритивного статусу, показання до вакцинацп зi складанням iндивiдуального графiка й прове-дення, проводилася корекцiя дефiциту залiза та вiтамiну Б.
Статистичну обробку отриманих результатiв проведено за допомогою пакету програм 81а118Иеа 6.0.
Результати досл1дження та Тх обговорення
У всiх дiтей були виявлеш клiнiчнi ознаки перинатального ураження центрально! нервово! системи (ЦНС). У структурi клiнiчних проявiв ураження ЦНС домшували синдром рухових по-рушень — у 28 (47,5 %) та затримка психомоторного розвитку — у 25 (42,4 %) дггей, синдром при-гнiчення було дiагностовано в 12 (20,3 %) дiтей, гiдроцефальний синдром — у 7 (11,9 %), судомний синдром — у 4 (6,8 %), ДЦП — у 3 (5,1 %), оклю-зiйна гiдроцефалiя, що потребувала проведення лiкворошунтування, — у 2 (3,4 %) дiтей.
При проведенш аналiзу пошкоджень ЦНС за допомогою методiв нейровiзуалiзацй встановле-но, що наявшсть внутрiшньошлуночкових крово-виливiв II ступеня та бiльше було дiагностовано в 13 (22,9 %) дiтей. Кiстозну форму перивентри-кулярно! лейкомаляцп II ступеня та вище, роз-виток яко! найчастiше асощюеться iз значними порушеннями моторно! та когштивно! функцiй у дiтей, яю народилися недоношеними, було дiа-гностовано в 11 (18,6 %) дггей.
Розвиток синдрому дихальних порушень у нео-натальному перiодi спостерiгався в 24 (40,7 %) дь тей, некротичного ентероколгту — у 15 (25,4 %), внутрiшньоутробних iнфекцiй — в 11 (18,6 %), сепсису — у 4 (6,8 %), яю народилися з ДНМТ.
СпостерГгалося поеднання декiлькох захво-рювань рiзних органiв та систем, у середньому на одну дитину приходилося 4,7 захворювання. Характеристика захворювань дггей, яю народилися з ДНМТ, на першому рощ життя представлена в табл. 1. Серед захворювань, що обумовлюють яюсть життя, слад зазначити високу частоту розвитку бронхолегеневог дисплазп в стадп хрошчног обструктивног хвороби — у 9 (15,3 %) дiтей, яка потребувала проведення в амбулаторних умовах тривалог терапп iнгаляцiйними кортикостерог-дами та Р2-агошстами коротког дй за допомогою небулайзера. Певною мiрою адекватнiсть проведення небулайзерног терапй залежала вiд на-явностi достатнiх навичок у батьюв i досягнення комплайенсу в лжуванш. З метою забезпечення цих умов проводився контроль техшки небулайзерног терапп та навчання батьюв iз визначенням помилок i усуненням недолтв при лiкуваннi дi-тей за допомогою небулайзера.
З урахуванням особливостей сенсорного апа-рата в дггей iз ДНМТ проводилось щомюячне об-стеження офтальмологом, починаючи з 4—5-го тижня життя. Ретинопатiю недоношених було дiагностовано в 11 (18,6 %) дiтей, 3-й ступГнь ре-тинопатй мали 9 (15,2 %) дiтей, а 4-5-й ступГнь хвороби — 2 (3,4 %) дитини. Найчастше розвиток ретинопатгг вГдбувався в дГтей, якГ народилися в термшГ гестацп до 30-го тижня та в неонатально-му перГодГ мали необхщшсть у проведеннГ штуч-ног вентиляцп легень бГльше 3 тижшв. УсГм дГтям проводилась оцГнка слуху, за необхвдшстю — аудь олопчна дГагностика. Нейросенсорну туговухГсть бГло дГагностовано в 1 дитини.
Зареестрована висока частота розвитку тзньог анемгг недоношених — у 15 (25,4 %) дггей, рахгту — у 14 (23,7 %) та затримки формування тазостегнових суглобГв — у 21 (35,6 %) дитини. Звертае на себе увагу висока частота вроджених вад розвитку: вроджеш вади серця дГагностувались у 13 (22 %) дГтей, мозку — у 6 (10,2 %), нирок — у 5 (8,5 %). Ввдзначено високу частоту розвитку хГрурпчног патологй: пупковог грижГ — у 16 (27,1 %) дГтей, па-ховог грижГ — у 6 (10,2 %), гемангГом — у 13 (20 %).
З урахуванням вищенаведеного при динамГч-ному спостереженнГ в амбулаторних умовах необ-хГдним е призначення додаткових методГв спе-щального обстеження (НСГ, МРТ, УЗД оргашв черевног порожнини, тазостегнових суглобГв) та динамГчне спостереження за дитиною сумюно зГ спецГалГстами вГдповГдного профГлю.
Одшею з особливостей дГтей, якГ народилися Гз ДНМТ, е затримка фГзичного розвитку, що спостерГгалася в кожног третьог дитини. Ощню-ючи параметри фГзичного розвитку у фактично-
38
Здоровье ребенка, ISSN 2224-0551
№ 7 (67) • 2015
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
Таблиця 1. Характеристика стану здоров'я дтей, як народилися з дуже низькою масою тла,
на першому роц життя
Перелш патологiчних сташв ДОти з ДНМТ (n = 59)
Абс. кшьшсть %
Перинатальнi ушкодження ЦНС 59 100
Оклюзiйна гiдроцефалiя 2 3,4
Затримка психомоторного розвитку 25 42,4
Дитячий церебральний паралiч 3 5,1
Бронхолегенева дисплазiя 9 15,3
Ретинопатiя недоношених 11 18,6
Нейросенсорна туговухiсть 1 1,7
Вродженi вади серця 13 22
Вроджен вади мозку 6 10,2
Вродженi вади нирок 5 8,5
Пзня анемiя недоношених 15 25,4
Затримка формування тазостегнових суглобiв 21 35,6
Гемангiоми 13 20
Пупкова грижа 16 27,1
Пахова грижа 6 10,2
му вод 1 piK методом сигмальних вщхилень, за-значили, що показники маси та довжини тша, окружност голови та грудей знаходилися в кате-rapii низьких або дуже низьких значень, а серед-ш параметри — у межах вщ (m — 2a) до (m — 3a). Переважна бшьшють (83 %) дiтей знаходилася на штучному вигодовуванш, серед цього контингенту дггей у перше пiвpiччя життя 11,8 % дггей отримували неадаптоваш сумшГ, найчастiше розведене коров'яче молоко. Саме в цих дгтей спостерГгалися бгльш значна затримка фГзично-го розвитку та бгльш частий розвиток анемп. Ус дгти були консультованi Гмунологом, проведення профглактичних щеплень було оргашзовано за шдиввдуальними графжами.
Катамнестичне спостереження, лГкування та реабшггащя такого особливого контингенту дгтей, до якого, безумовно, входять передчасно наро-джеш дГти з дуже низькою масою тша, — складне завдання, ефектившсть якого залежГть вщ яюсно! взаемодИ лжарГв багатьох спещальностей та батьюв або ошкушв дитини. На нашу думку, важливим елементом, що дозволить шдвищити ефектившсть надання медично! допомоги недо-ношеним дГтям в умовах катамнестичного кабь нету, е створення едино! електронно! бази даних новонароджених Гз внесенням шформацИ на вах етапах медичного спостереження, що забезпечить взаемодш мГж амейним лжарем, педГатром та су-мГжними спещалютами.
Висновки
Таким чином, основними завданнями спостереження за дгтьми, яю народилися з ДНМТ, в умовах катамнестичного кабшету е такк
1. Максимально тривале збереження грудного вигодовування, а при неможжливосп його проведення — забезпечення адекватно! нутритивно! тдтримки за допомогою адаптованих сумшей.
2. Своечасш профшактика та лГкування анемп та рахгту зпдно з вимогами нащональних прото-колГв, проведення профглактичних щеплень за ш-диввдуальними графжами.
3. Забезпечення динамГчного контролю за станом здоров'я дитини лжаря-педГатра, сумГжних спещалГслв (невролога, хГрурга, гематолога, ортопеда, окулюта та ш.), проведення за потреби до-даткових методГв дГагностики (НСГ, МРТ, ЕхоКГ, УЗД оргашв черевно! порожнини, тазостегнових суглобГв, аудюлопчно! дГагностики, клжчних до-слщжень кровГ та сечГ).
4. Оргашзащя та проведення занять Гз батьками для формування навичок догляду за дитиною, ви-явлення небезпечних для життя дитини симпто-мГв, а також консультування з питань харчування, розвитку, оргашзацИ режиму дня, навчання еле-ментам профшактичного масажу та пмнастики.
5. Рання дГагностика, лГкування та профглак-тика захворювань шфекцшного та нешфекцш-ного генезу з метою попередження можливого !х затяжного та хрошчного перебпу.
Kлiнiчнa пeдiaтpiя I Clinical Pediatrics
Список л1тератури
1. Печерська К.В., Котлова Ю.В. Anani3 структури захворювань новонароджених з дуже низькою та екстремально низькою масою тыа//ПатологЯ. — 2010. — Т. 7, № 3. — С. 46-49.
2. Сравнительные результаты катамнестического наблюдения детей, перенесших критические состояния неонатально-го периода / Аронскинд Е.В., Ковтун О.П., Кабдрахманова О.Т. и др. //Педиатрия. — 2010. — Т. 89, № 1. — С. 47-50.
3. Aarnoudse-Moens C.S.H., Weisglas-Ruperus N., van Goudo-ever J.B. et al. Meta-Analysis of Neurobehavioral Outcomes in Very
Preterm and/or Very Low Birth Weight Children // Pediatrics. — 2009. — 124(2). — 717-728.
4. Lex W. Doyle, Peter J. Anderson, Malcolm Battin et al. Long term follow up of high risk children: who, why and how?// BMC Pediatrics. — 2014. — Vol. 14. — P. 279-284.
5. Sonia L. Bonifacio, Hannah C. Glass, Vann Chau et al. Extreme Premature Birth is not Associated with Impaired Development of Brain Microstructure // The Journal of Pediatrics. — 2010. — Vol. 157, № 5. — P. 726-732.
OTpuMaHO 03.11.15 ■
Алифанова C.B.1, Харитонова О.Н.2
1ГУ «Днепропетровская медицинская академия
МЗ Украины»
2КУ «Днепропетровская детская городская клиническая больница № 6»
ОСОБЕННОСТИ НАБЛЮДЕНИЯ ЗА ДЕТЬМИ, КОТОРЫЕ РОДИЛИСЬ НЕДОНОШЕННЫМИ С ОЧЕНЬ НИЗКОЙ МАССОЙ ТЕЛА
Резюме. В статье представлены результаты катамнестического наблюдения 59 детей, родившихся недоношенными с очень низкой массой тела, на первом году жизни. Выявлено, что наиболее частыми причинами инвалидности являются детский церебральный паралич, ретинопатия недоношенных, нейросенсорная глухота, врожденные пороки развития. Представлены основные задачи и алгоритм наблюдения таких детей в условиях кабинета катам-неза.
Ключевые слова: недоношенные дети, катамнестиче-ское наблюдение.
Alifanova S.V.1, Kharytonova O.N.2
1State Institution «Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Healthcare of Ukraine», Dnipropetrovsk
2MunicipalInstitution «Dnipropetrovsk Children's Municipal Clinical Hospital № 6», Dnipropetrovsk, Ukraine
THE PECULIARITIES OF OBSERVATION OF PRETERM BABIES WITH VERY LOW BIRTH WEIGHT
Summary. The article presents the results of follow-up of 59 preterm babies with very low birth weight during the first year of life. It was found that the most frequent causes of disability are cerebral palsy, retinopathy of prematurity, sensorineural deafness, congenital malformations. The main tasks and the algorithm of observation of these children in policlinic are described.
Key words: premature babies, follow-up management.
40
Здоровье ребенка, ISSN 2224-0551
№ ? (ól) • 2015
