CC BY
68
УДК 681.513.5:664.12
При ршент задач управлшня слабоструктурованими системами пропонуеться використовувати когнтивний пiдхiд. У статтi зро-блена спроба уточнити деяк основ-т поняття когштивного тдходу до ршення задач аналiзу i управлтня складними системами, до яких вгд-носяться складш технологiчнi об'ек-ти та комплекси. Визначеш напря-ми розвитку когнтивного тдходу в моделюванш i управлтн
КОГНГГИВНИИ П1ДХ1Д ДО МОДЕЛЮВАННЯ I УПРАВЛ1ННЯ СЛАБОСТРУКТУРОВАНИМИ ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ТЕХНОЛОГ1ЧНИМИ СИСТЕМАМИ (СИТУАЦ1ЯМИ)
О.В. Савчук
Асистент Кафедра шформатики* Контактний тел.: (067) 953-98-71
А.П. Ладанюк
Доктор техычних наук, профессор, завщуючий кафедрою Кафедра автоматизаци та комп'ютерноннтегрованих технологш* Контактний тел.: (044) 289-52-83, (067) 729-46-77 е-таН:^апук@пи^^и.иа
Н.Г. Гриценко
Асистент
Кафедра автоматизаци та комп'ютерноннтегрованих технологш*
Контактный тел.: (067) 685-08-46 *Нацюнальний уыверситет харчових технологiй вул. Володимирська, 68, м. КиТв, 01033, УкраТна
Вступ
Слабоструктуроваш проблеми прийняття рiшень в складних системах, таких як, наприклад, сощаль-но-економiчнi, полiтичнi для дослвдження i рiшення вимагають застосування спещальних методiв моде-лювання. До таких методiв останне десятилiття вщ-носяться методи когштивного аналiзу, що активно розробляються, дозволяють единою схемою у виглядi графа описати якiснi i кiлькiснi зв'язки мiж елемента-ми системи.
Когштивне моделювання при дослiдженнi управлшня слабоструктурованими системами i ситуацiями е одним з нових напрямiв в сучаснш теорii пiдтримки i прийняття ршень[1, 6]. Основною метою стати е уточнення базових понять i визначення основних на-
прямiв дослщжень розвитку когнiтивного пiдходу в моделюванш, вид^ення класу управлiнських завдань, для виршення яких застосовуеться когнiтивне моделювання. Когштивний пiдхiд може бути ефективним при дослщженш та управлшш технологiчними об'ек-тами та комплексами.
1. Передумови до застосування когштивного тдходу до аналiзу складних систем (ситуацш)
Складнощi аналiзу процесiв i ухвалення управ-лшських рiшень в складних системах обумовлеш рядом особливостей, а саме:
• багатоаспектнiстю процесiв, що вщбуваються в складних системах, i iх взаемозв'язнiстю; через це
неможливе детальне дослщження окремих явищ - в« явища, що вiдбуваються в системах(ситуащях), по-виннi розглядатися в сукупностг,
• вiдсутнiстю достатньо! юльюсно! iнформацii про динамiку процесiв, що змушуе переходити до якiсного аналiзу таких процесiв;
• мiнливiстю характеру процеив в часi i т.д.
Через вказаш особливостi складнi системи на-
зиваються слабоструктурованими, а шд поточною ситуацieю розумieться стан в даний момент часу. Юльюсть чинниюв в ситуацп може вимiрюватися десятками, i всi вони вплетеш в павутину змiнних в чаи причин i наслiдкiв. Побачити i усвiдомити логiку роз-витку подш на такому багатофакторному полi украй важко, адже постiйно доводиться вщповщати (часто - негайно) на питання типу: "Що потрiбно зробити (на яю чинники вплинути), щоб полiпшити стан ситуа-цГ!?", "Що буде з ситуащею через такий-то час, якщо нiчого не робити?", "Яю iз заходiв, що виконуються, будуть ефективнiшi в планi досягнення поставлено! мети?" та iн.
На таю питання можна устшно вщповшти, якщо використовувати комп'ютернi засоби тзнавального (когнiтивного) моделювання ситуацiй. Подiбнi засоби в економiчно розвинених крашах застосовуються вже десятки рокiв, допомагаючи тдприемствам вижити i розвинути бiзнес. Специфжа застосування засобiв когнiтивного моделювання - в орiентованостi на конкретш умови розвитку ситуацп. Роботи з розвитку когштивного пiдходу i його застосуванню для аналiзу i управлшня слабоструктурованими системами про-водяться в даний час в 1нституп проблем управлшня РАН, результати цих робгг устшно застосоваш для вирiшення деяких прикладних завдань [5].
2. Застосування засобiв когштивного моделювання до задач управлшня слабоструктурованими системами
Шд слабоструктурованою системою (СС-систе-мою) розумiеться всяка динамiчна система, в струк-турi i функцiонуваннi яко! важливу роль ввдграе людський чинник, для рiзних проявiв якого практично неможливо побудувати точш математичнi модель «Виразниками» людського чинника можуть бути окремi учасники системи, структурш пiдроздiли, весь персонал СС-системи i т.д. Оскiльки людський чинник грае важливу роль у функщонуванш економiчних, по-лiтичних, виробничих систем, подiбнi системи можна розглядати як СС-системи. Будь-яка слабоструктуро-вана система (ситуащя) представляеться як об'ект шз-нання, який шнуе i розвиваеться в умовах зовшшнього для нього середовища, що змiнюеться [3].
У реальних управлшських ситуацiях часто вини-кае завдання, яке полягае не в тому, щоб зробити вибiр мiж альтернативними ршеннями, а в тому, щоб про-аналiзувати ситуацiю для виявлення реальних проблем, причин появу та прогнозу. Одшею з причин е недолж шформацп про стан СС в умовах зовшшнього середовища. Ввдсутшсть достатнiх знань про систему, щодо яко! приймаеться ршення, не е единою невиз-наченiстю, обумовленою суб'ективними причинами. Також можна вид^ити невизначенiсть цiлей розвитку СС i критерiiв вибору управлiнського рiшення. Як
правило, незадоволенiсть поточним станом системи усвщомлюеться суб'ектом управлшня, але його уяв-лення про причини i можливi способи змши ситуацп в СС розмитi, нечию i суперечливi. Формалiзацiя нечiтких уявлень - одне з головних завдань, яке треба виршувати при розробщ моделей i методiв прийняття ршень в слабоструктурованих ситуацiях з урахуван-ням прогнозу розвитку.
Суб'ектовi управлiння доводитися приймати рь шення в умовах, що постiйно змшюються, i при обме-жених часових ресурсах. 1нша складнiсть пов'язана з тим, що суб'ектовi управлiння доводиться маншу-лювати якiсною iнформацiею у виглядi гiпотез (при-пущень), штугтивних понять i смислових образiв. Численш дослiдження процесiв прийняття рiшень шдтверджують, що суб'ектовi управлiння (СУ) не властиво мислити i приймати ршення тiльки в юль-кiсних характеристиках. СУ мислить, перш за все яюсно, i для нього пошук рiшення - це, пошук, в першу чергу, задуму ршення, де юльюсш оцiнки грають до-помiжну роль. Тому структури знання в мисленш СУ, виявляються найважливiшими елементами ситуацп, неусувними з моделi прийняття ршень.
Складнi технiчнi, економiчнi, сощально-полиич-нi системи характеризуються вiдсутнiстю детального юльюсного опису процесiв, що вщбуваються в них, ш-формацiя тут мае яюсний характер, проте, для кожно! тако! системи можна вказати:
• сукупнiсть деяких основних (базисних) чинниюв, тимчасовi змши i взаемодiю яких цiкавлять аналиика;
• якiсний опис безпосереднього впливу чинниюв один на одного. Як правило, системному аналiтиковi доступна лише яюсна шформащя про поточний стан того або шшого чинника.
Особливштю дослiдження СС е те, що процес шдготовки i ухвалення ршень по управлiнню СС, як правило, е колективною дiяльнiстю. Кожен учасник цього процесу представляе проблемну ситуащю, ви-ходячи з "сво!х" внутршшх уявлень i знань (картини, моделi свiту) про ситуацiю. Картина свиу включае набiр переконань, особливостi сприйняття, практичш установки суб'екта, якими вш керуеться в свош дь яльносп i впливае на процес виршення проблемно! ситуацп [3].
Взаемозв'язок мiж уявленнями учасникiв i ситуащею, в якiй вони беруть участь, можна розбити на двi функщональш залежностi:
• когнiтивну (пасивну), яка виражае зусилля учас-никiв, що витрачаеться на розумшня ситуацii;
• управлшня (активну), пов'язану з дiею виснов-кiв на ситуащю в реальному свт.
У когштивнш функцii сприйняття учасникiв зале-жать вщ ситуацп, а у функцп управлiння вони вплива-ють на ситуащю. Таким чином, шдготовку i прийняття рiшень в завданнях управлшня СС слщ розглядати як складний штелектуальний процес вирiшення проблем, що не зводиться виключно до ращонального вибору. Для тдтримки цього процесу потрiбнi новi пiдходи до розробки формальних моделей i методiв вирiшення проблем та формування щлей розвитку СС, особливо на раншх етапах пiдготовки управлшсь-ких ршень. Перший етап при застосуваннi методiв ухвалення рiшень: "попереднш аналiз проблеми i и
структуризащя", - е найб^ьш складним i таким, що важко формалiзуеться.
При структуризацп, або концептуалiзацii знань проектуеться структура отриманих знань про пред-метну область, тобто складаеться список базисних (основних) понять, виявляються зв'язки мiж ними, визначаються стратеги ухвалення ршень в данш об-ластi i и зв'язку з навколишнiм середовищем. 1накше кажучи, на цьому етапi складаеться неформальний опис знань про предметну область, яку можна наочно зобразити у виглядi графа, таблищ, тексту i т.д. При формалiзацii знань дослiдник - когштолог вибирае один з цих способiв, адекватний його уявленню про предметну область. Етап отримання знань мае свою особлившть, яка полягають в тому, що його можна роздшити на "тоншГ' процеси (витягання, придбання, формування), що мають власну специфжу. В проце-« витягання знань вщбуваеться взаемодiя експерта - джерела знань з когштологом (iнженером по знан-нях), що дозволяе простежити за ходом мiркування фахiвцiв при ухваленш рiшень i виявити структуру iх уявлень про предметну область. Витягання - це процедура, в ходi виконання якоi когнiтолог, що мае досвщ в областi когнiтивноi психологii, системного аналiзу, або математичноi логiки, створюе "скелетну" модель наочноi областi, що наповнюеться на подальших ета-пах конкретними вщомостями про об'екти цiеi областi. Зручним iнструментом дослiдження слабоструктуро-ваних систем е когнiтивна структуризащя, яка сприяе кращому розумiнню проблем, виявленню супереч-ностей i яюсному аналiзу системи . Цiль когнiтивноi структуризацii полягае у формуваннi i уточненнi п-потези про функщонування дослiджуваного об'екта. Для того, щоб зрозумии i проаналiзувати поведiнку складноi системи, будують структурну схему при-чинно-наслiдкових зв'язкiв. Два елементи системи А i В, що зображаються на схемi у виглядi окремих точок (вершин), сполучають орiентованою дугою, якщо еле-мент А пов'язаний з елементом В причинно-наслвдко-вим зв'язком: А ^ В, де: А - причина, В - наслщок.
Основним в даному пiдходi е поняття "ситуащя". Ситуацiя характеризуеться, перш за все, набором так званих базисних чинниюв, за допомогою яких опису-ються процеси змши стану в ситуацп. Чинники мо-жуть впливати один на одного, причому такий вплив може бути позитивним, коли збшьшення (зменшення) одного чинника приводить до зб^ьшення (зменшення) iншого чинника, i негативним, коли збiльшення (зменшення) одного чинника приводить до зменшен-ня (зб^ьшення) iншого чинника. Для вщображення ступеня впливу використовуеться сукупнiсть лшгвь стичних змiнних типу "сильно", "помiрно", "слабо" i т. п.; та^ сукупностi лiнгвiстичних змiнних вiдповiдае числова шкала [0, 1] - функщя належность
Подiбнi схеми представлення причинно-наслщ-кових зв'язкiв широко використовуються для аналiзу складних систем. Такi схеми, що штерпретують думку i погляди особи, що ухвалюе ршення, називаються когштивною картою. На математичнiй мовi когнiтивна карта називаеться знаковим (зваженим) орiентованим графом.
Отже, когнiтивний пiдхiд до моделювання i управлiння СС направлений на розробку фор-мальних моделей i методiв, що пiдтримують ште-
лектуальний процес вирiшення проблем завдяки урахування в цих моделях i методах когштивних можливостей (сприйняття, уявлення, тзнання, ро-зумiння, пояснення) суб'екив управлiння при pi-шеннi управлшських завдань.
3. Основш поняття i моделi в сучасному когнiтивному моделюванш
Когштивне моделювання в завданнях аналiзу i упpавлiння СС - це дослвдження функцiонування i розвитку слабоструктурованих систем i ситуацiй за допомогою побудови моделi СС (ситуацii) на основi когнiтивноi карти. У цш моделi когнiтивна карта вь дображае суб'eктивнi представлення (iндивiдуальнi або колективш) дослiджуваноi проблеми, ситуацii, пов'язаноi з функщонуванням i розвитком СС. Основ-ними елементами когнiтивноi карти е базисш фактори (або просто чинники) i пpичинно-наслiдковi зв'язки мiж ними [4]. Змктовно, базиснi фактори (в piзних пу-блiкацiях також використовуеться термши "концепт" , "параметр" або "змшна") - це чинники, яю визначають
i обмежують явища i процеси в СС i навколишньому
ii сеpедовищi, i iнтеpпpетованi суб'ектом управлшня як ктотш, ключовi параметри, ознаки цих явищ i про-цесiв.
При становленнi когнiтивного тдходу прийнятим було формальне представлення когнiтивноi карти у виглядi знакового графа, тобто оpiентованого графа, вершинам якого зктавлеш чинники, а ребрам - знаки (+ або -). Останшм часом все часпше когнiтивна карта представляеться у виглядi зваженого графа, в якому вершинам зктавляються чинники, а ребрам - ваги в тш або шшш шкалi. Тому можна прийняти, що формально загальною для в«х pобiт когштивного тдходу е когнггивна карта у виглядi знакового або зваженого графа над множиною чинникiв.
Найбiльш простою когштивною моделлю системи е ii модель у виглядi когнiтивноi карти:
S = <E,V> (1)
де V - множина концепив; вершини Vie V, i = 1,2.....k е елементами системи, що вивчаеться;
Е - множина дуг, дуги еще E, i, j =1, 2,...,N вщобража-ють взаемозв'язок мiж вершинами Vi i Vj.
Вершини V позначають найчастше якiсне пред-ставлення елементу системи
(наприклад, стан навколишнього середовища i iн.).
Когнiтивна карта ситуацп - оpiентований зваже-ний граф, в якому:
• вершини взаемооднозначно вщповщають базис-ним чинникам ситуацп, в термшах яких описуються процеси в ситуацп. Безлiч спочатку ввдбраних базисних чинниюв може бути веpифiковано за допомогою технологи data mining, що дозволяе вщкинути "над-мipнi" чинники, "слабо пов'язаш" з "ядром" базисних чинниюв;
• визначаються безпосеpеднi взаемозв'язки мiж чинниками шляхом розгляду пpичинно-наслiдкових ланцюжюв, що описують розповсюдження впливiв ввд кожного чинника на iншi чинники. Вважаеться, що чинники, що входять в посилку "якщо..." ланцюжка
якщо..., то... , впливають на чинники насл1дку то... цього ланцюжка, причому цей вплив може бути або тдсилюючим (позитивним), або гальмуючим (нега-тивним), або змшного знаку залежно вщ можливих додаткових умов.
Когштивна карта вщображае лише факт наявносп вплив1в чинниюв один на одного. У нш не вщобража-еться ш детальний характер цих вплив1в, ш динамжа змши вплив1в залежно вщ змши ситуацп, ш часов1 змши самих чинниюв. Урахування вах цих обставин вимагае переходу на наступний р1вень структуризацп шформацп, ввдображено! в когштивнш карт1, тобто до когштивно! модель На цьому р1вш кожен зв'язок м1ж чинниками когштивно! карти розкриваеться до вщпо-вщного р1вняння, яке може мштити як юльюсш (ви-м1рюван1) змшш, так i яюсш (не вим1рюван1) змшш. При цьому кiлькiснi змiннi входять природним чином у виглядi !х числових значень. Кожнiй якiснiй змшнш ставиться у вiдповiднiсть сукупнiсть лшгвштичних змiнних, що вiдображають рiзнi стани ще1 якiсноi змiнноi (наприклад, кутвельний попит може бути "слабким", "помiрним", "ажютажним" i тому подiбне), а кожнш лiнгвiстичнiй змiннiй вiдповiдае певний чис-ловий еквiвалент у шкалi [0,1]. У мiру накопичення знань про процеси, що вщбуваються в дослщжуванш ситуацii, стае можливим детальшше розкривати характер зв'язкiв мiж чинниками. Тут iстотну допомогу може надати використання процедур data mining.
Формально, когштивна модель ситуацп може, як i когштивна карта, бути представлена графом, проте кожна дуга в цьому графовi представляе вже певну функщональну залежшсть мiж ввдповщними базис-ними чинниками, тобто когштивна модель ситуацп представляеться функщональним графом. При ана-лiзi конкретно! ситуацп користувач зазвичай знае або припускае, яю змши базисних чинниюв е для нього бажаними. Чинники, що представляють найб^ьший штерес для користувача, назвемо щльовими. Це - "ви-хiднi" чинники когнiтивноi моделi. Завдання виро-блення рiшень по управлшню процесами в ситуацii полягае в тому, щоб забезпечити бажаш змши щльо-вих чинникiв, це - мета управлшня. Мета вважаеться за коректно задану, якщо бажаш змши одних щльових чинниюв не приводять до небажаних змш шших. У початковш множиш базисних чинникiв видшяеться сукупнiсть так званих чинникiв ("вхвдних" чинникiв когнiтивноi моделi) управлiння, через яю подаються дп, що управляють, в модель. Дiя управлiння, вважа-еться за узгоджену з метою, якщо воно не викликае небажаних змш ш в якому з щльових чинниюв.
Рiзнi штерпретацп вершин, ребер i вагiв на ребрах, а також рiзнi функцп, що визначають вплив зв'язкiв на чинники, приводять до рiзних модифжацш когштив-них карт i засобiв !х дослiдження [4]. При цьому штерпретацп можуть розрiзнятися як в змштовному планi, так i в математичному. Завдяки наявностi множини модифжацш когнiтивних карт можна говорити про рiзнi типи моделей, основу яких складають цi карти. При моделюванш взаемодii складних систем на рiзних рiвнях використовуються рiзнi типи когштивних моделей, зокрема: векторний функщональний граф, па-раметричний векторний функщональний граф та ш.
Таким чином, дослщження взаемодii чинникiв до-зволяе оцiнювати розповсюдження впливу по когш-
тивнш карп, стан, що змшюе ïx (значення). Поведiнка (стан) системи може бути описана на ootobî значень системних змшних, що робить можливим використання класичних пiдxодiв з теорп систем, зокрема, для моделювання, aнaлiзу динaмiки, управлшня. Анaлiз когнiтивноï карти дозволяе виявити структуру про-блеми (системи), знайти найбшьш знaчущi чинники, що впливають на не':1, оцiнити дiю чинниюв (концеп-тiв) один на одного. Якщо в когштивнш кари видшет цiльовi i вxiднi концепти, на яю можна впливати, то коло виршуваних задач включае оцiнку досяжносп цiлей, розробку сценарпв i стратегш упpaвлiння, пошук упpaвлiнськиx ршень.
Завдання aнaлiзу ситуaцiй на основi когнiтивниx карт можна pоздiлити на два типи: статичш i динaмiч-нi. Статичний aнaлiз, або aнaлiз впливiв - це aнaлiз дослiджувaноï ситуацп за допомогою вивчення струк-тури взаемовпливу когнiтивноï карти. Анaлiз впливiв видiляе чинники з найб^ьш сильним впливом на цiльовi чинники, тобто чинники, значення яких по-тpiбно змiнити. Динaмiчний aнaлiз полягае в основi генеpaцiï можливих сценарпв розвитку ситуацп в чaсi. Таким чином, можливосп piшення задач aнaлiзу i упpaвлiння визначаються типом використовуваних моделей - статичних або динaмiчниx.
Для проведення обох видiв aнaлiзу, як правило, використовуеться математичний апарат двох титв: апарат лiнiйниx динaмiчниx систем i апарат нечгт-ко'1 математики. У недaвнix оглядах досить детально висвгглеш сучaснi напрями когштивного тдходу для моделей, заснованих на нечикш мaтемaтицi i статичних моделей (при використанш piзного математичного апарату) [2].
В лшшнш динaмiчнiй моделi, основу якоï складае когштивна карта, чинник визначаеться як змшна, що приймае значення з деякоï числовоï шкали.
Змiнa значень чинниюв в чаа задаеться формулою:
Vj(t +1) =Х a,(AVj(t)), i = 1.....n
jeK,
(2)
де Vi (t+1) i Vi (t) - значення i-го чинника в моменти часу t+1 i t вщповщно,
AVj (t) = Vj (t) - Vj(t -1) - приркт чинника Vj в момент часу t,
ay - вага впливу чинника Vj на чинник V;, K; - юльюсть чинникiв, що безпосередньо впливають на чинник V;.
Досвщ застосування моделей, побудованих на когштивних картах, для виршення слабоструктурованих проблем показав, що у багатьох випадках модифжащя структури складно штерпретуеться в термшах наоч-ноï облaстi. Тому для коpектноï нaочноï iнтеpпpетaцiï дослiджувaниx явищ необхщна нaявнiсть стiйкостi СС [5].
Отже, центральним питанням в дослщженнях стае стшюсть систем i пошук стратегш управлшня на основi модифiкaцiï структури з метою стабШзацп модельованих процеав. Методологiя формування сценарпв розвитку СС дозволяе проводити дослщження '¿х поведiнки при piзниx управляючих дiяx. Особлива
увага придшяеться пошуку i розробцi методiв струк-туризацiï первинних представлень суб'екта управлшня, направлених на побудову когштивних карт; тдвищенню технолопчносп, науково-методичноï i ш-струментальноï пiдтримки ршення практичних задач управлiння. Розробленi: метод структурно-щльового аналiзу розвитку СС; тдхщ до дослiдження конфлж-тних ситуацш, що породжуються суперечностями на користь суб'екпв, якi роблять вплив на розвиток до-слiджуваноï системи; тдхщ i методи вирiшення сла-боструктурованих проблем i формування сценарпв розвитку СС. Комплексне використання перерахова-них методiв дозволяе проводити статичний i динамiч-ний аналiз при дослщжент СС.
При коректно заданiй меп управлiння i за наявно-CTi дiй керування узгоджених з щею метою, рiшення задачi управлiння не викликае особливих трудношдв (навiть при нелшшнш когнiтивнiй моделi ситуацп iз знакопостiйними впливами чинникiв один на одного). Загалом же знаходження умов для забезпечення щле-спрямованоï поведшки в ситуацп е вельми непростим завданням, що вимагае спещального розгляду.
4. Напрями розвитку когштивного тдходу в моделюванш i управлшш складними оргашзацшно-технологiчними системами
Досвiд застосування рiзних моделей i методiв на базi когнiтивного пiдходу, показують дощльшсть розвитку даного пiдходу в управлшш технолопчними об'ектами та комплексами. При цьому слщ зазначити наявшсть невирiшених (або частково вирiшених) проблем. Видшимо деякi напрями дослщжень, якими автори займатимуться в рамках подальшого розвитку когнiтивного пiдходу в моделюванш i управлшш.
• Розробка теоретичних основ, методiв i технологш побудови моделей на базi когштивного тдходу при до-слщжент слабоструктурованих систем i ситуацш. У цьому напрямi плануеться сформувати основш прин-ципи i систему критерпв, орiентованi на тдвищен-ня достовiрностi формалiзацiï первинних знань (уяв-лень). Розробляеться загальна концептуальна схема управлшня процесом побудови моделi слабострукту-рованоï системи (ситуацп).
• Розвиток шструментальних засобiв тдтримки iнтелектуальноï дiяльностi людини при управлшш розвитком слабоструктурованих систем i ситуацш. В даний час розроблений програмно-аналиичний комплекс, в якому реалiзованi функцп побудови моделей на основi когштивш карти, структурно-цiльового ана-лiзу, сценарного моделювання i порiвняльноï оцшки сценарпв.
Висновок
Когнiтивний пiдхiд до моделювання i управлшня складними технолопчними об'ектами та комплексами, яю вщносяться до органiзацiйно-технологiчних систем, дае можлившть оцiнити ситуацп та '¿х розвиток з урахуванням значноï кшькосп чинникiв. При вироб-ництвi багатоасортиментноï продукцiï когнiтивний пiдхiд дае можлившть комплексно оцiнювати техшко-економiчнi показники функщонування технолопчних об'ектiв та комплекав з урахуванням зовнiшнiх фак-торiв, формувати обгрунтованi тактики про стратепч-нi управлiння в конкретнiй ситуацп.
Лиература
1. Авдеева З.К., Коврига С.В., Макаренко Д.И., Максимов В.И. Когнитивный подход в управлении // Проблемы управления, 2007. - Спец. выпуск памяти И.В. Прангиш-вили.
2. Авдеева З.К., Коврига С.В., Макаренко Д.И. Когнитивное моделирование для решения задач управления слабоструктурированными системами (ситуациями)// Тр. 6-й междунар. конф. "Когнитивный анализ и управление развитием ситуаций" (CASC'2006) / ИПУ РАН. - М.: 2006. - С. 41-54.
3. Горелова Г.В., Захарова Е.Н. Структурный анализ когнитивных моделей сложных систем // Тр. 6-й междунар. конф. "Когнитивный анализ и управление развитием ситуаций" (CASC'2006) / ИПУ РАН. - М.: 2006. - С. 172-184.
4. Кузнецов О.П., Кулинич А.А., Марковский А.В. Анализ влияний при управлении слабоструктурированными ситуациями на основе когнитивных карт // Человеческий фактор в управлении / Под ред. Н.А. Абрамовой, К.С. Гинсберга, Д.А. Новикова. - М.: КомКнига, 2006. - С. 313-344.
5. Максимов В.И., Корноушенко Е.К. Аналитические основы применения когнитивного подхода при решении слабоструктурированных задач // Труды ИПУ РАН: Сб. науч. Тр. - М.: ИПУ РАН, 1999. - Т.2. - С. 95-109.
6. Прангишвили И.В. О методах эффективного управления сложными системами // Тр. 5-ой междунар. конф. "Когнитивный анализ и управление развитием ситуаций" (CASC'2005) / ИПУ РАН. - М., 2005. - С. 7-15.
