CC BY
127
УДК 358.012.22,1
ТЕХНОЛОГ1Я ФОРМУВАННЯ РЕФЛЕКСИВНО? СКЛАДОВО1 УПРАВЛ1ННЯ ЕКОНОМ1ЧНИМ РОЗВИТКОМ ШДПРИеМСТВА
Прохорова В.В., докторант (НАУ м. Кшв)
Застосування технологи рефлексивного управлгння економ1чним розвитком пгдприемств ускладнено в1дсутн1стю технологи формування у суб'екта готовностг до вибору, що знижуе достовгрнгсть ¡мгтацИ думок суб'ектгв I звужуе можливостг рефлексивного управлгння. Технологгя рефлексивного управлгння пгдприемством узгоджуе протиргччя економ1чних ¡нтересгв на основI Iнтегрованого використання як розгорнутог, так I швидког форм рефлекса.
Ключовi слова: технологш рефлексивного управлшня, економiчний розвиток тдприемств, мехатзм формування, етапи технологи, концептуальна реконструкция, рефлекторна побудова.
Постановка проблеми. Реформування сучасно! системи управлшня висвилило низку проблем, як необхщно розв'язувати. Серед них -невщповщшсть методiв i технологш управлшня суб'ектами господарювання сучасним вимогам. При впровадженш шновацшних технологш в управлшський процес шдприемства необхщно впроваджувати шновацп i в управлiння економжою кра!ни в цiлому. Це повинно бути системне, багаторiвневе управлiння, яке охоплюе всi елементи економiчно! системи, узгоджуе процеси управлiння i самоуправлшня, зовнiшнi вимоги i внутршш мотиви учаснишв економiчного процесу, створюе проспр для варiативностi управлшсько! дiяльностi вщповщно до реально! ситуацп при збереженш стратегiчних напрямiв розвитку, сприяе саморозвитку, самореалiзацi! пiдприемства. Таке управлiння е дiяльнiстю на рефлексивнiй основi. Це означае, що воно повинно враховувати вимоги зовшшнього оточення до сфери стратепчного управлiння економiчним розвитком, особливостей конкретно! галузi та пiдприемства, повинно виявляти внутрiшнi протирiччя процесу економiчного розвитку. Елементи постринкових вiдносин проявляються у таких аспектах, як розвиток «неринкових» цiнностей та стимулiв дiяльностi, кооперацi! та спiвробiтництва, як мехашзми пiдвищення результативностi працi й шдприемництва, видiлення творчо! працi, вiльного часу та не ввдчужених соцiальних вщносин (асоцiацiй), як важливi складовi економiчного життя епохи народження постiндустрiального суспшьства.
Зазначенi аспекти визначають головнi вимоги, яш ставляться до технологi! рефлексивно! сфери управлшня економiчним розвитком шдприемства. Щ вимоги повиннi бути сформульоваш для всiх етапiв, починаючi зi збору iнформацi! i зак1нчуючи прийняттям рiшень щодо реалiзацi! сценарiю [1,2].
Анал1з публшацш. Проведений аналiз юнуючих пiдходiв до моделювання соцiальних
процеав у суспiльствi дозволив видiлити вагомi роботи науковцiв, а саме: Шемаево! Л.Г. [1-5], Новикова Д. А. [6 - 8], Чхартишвили А. Г. [6.8], Петракова С. Н.[7], Тарана Т. А.[9], Робертса Ф. С.[10], як1 використовуючи принципи теорп активних систем, розробляють в сво!х наукових працях основи рефлексивного управлiння.
Метою статтi слщ вважати доведення теоретично! значущосп технологi! рефлексивно! дiяльностi в управлшш економiчним розвитком пiдприемств. Саме через недостатнш рiвень рефлексi!, невмшня усвiдомити сучаснi вимоги в прийнятп рiшень керiвники сучасних пiдприемств орiентуються на старi шаблони, пiдходи, стереотипи, що знижуе ефектившсть роботи.
Виклад основного матерiалу. Управлшня розвитком галуз^ корпорацп, великого шд-приемства рiзко ускладнюеться, причому минулий досвiд управлшня, навиъ успiшний, не завжди придатний для вирiшення нових проблемних ситуацш. Це призводить до збiльшення iмовiрностi прийняття неправильних рiшень щодо забезпечення цiлеспрямованого розвитку пiдприемств. Складнiсть i рiзноманiття прояву розглянутих умов та факторiв, що впливають на функцюнування й розвиток сучасних пiдприемств, вимагае створення цiлiсно! теорi! управлiння шдприемством, яка б враховувала цi особливосп. Аналiз методологiчно! бази розвитку тдприемств продемонстрував вiдсутнiсть методiв i моделей, яш б дозволили адекватно вщобразити слабко структуровану проблему, якою е економiчний розвиток i розробити управлшський шструментарш щодо прийняття рiшень, пов'язаних iз постановкою цiлей та визначенням загально! стратегi! !х досягнення [1-5]. Управлшцю обов'язково повинно бути притаманна сощально-психологiчна компетентнiсть, тобто здатшсть взаемодiяти з iншими людьми в системi мiжособистих вiдносин, умiння орiентуватися в соцiальних ситуацiях, визначати емоцшш особливостi персоналу, вибирати адекватнi моделi
© Прохорова В.В.
Вкник скономпки транспорту 1 промисловост1 № 33, 2011
взаемодп з ними; здабшсть до сощально! рефлексп [6,8].
Зпдно з сучасною концепцieю розвитку економiки управлiння мае грунтуватися на синергетичному пiдходi, який е основою розгляду складних систем, що самоорганiзуються i саморозвиваються в умовах нестабiльностi. Вщповщно до синергетичного пiдходу в рефлексивному управлшш слiд враховувати, що система економiчного процесу як i будь-яка вщкрита система обмiнюеться iнформацiею з шшими системами, що вона не тддаеться жорсткому впливу i бувае амбiвалентною, тобто певне мiсце в нш займають випадковiсть i змшшсть. Однiею з умов такого управлшня може бути зазначено здiйснення дiяльностi на рефлексивнiй основi [6,7].
Рефлекая як найскладнiша категорiя фшософп та психологи в наущ тлумачиться по-рiзному. В узагальненому виглядi вона трактуеться, як усвiдомлення суб'ектом засобiв та основ дiяльностi, !хньо! змши; вихiд у зовнiшню позицiю одного суб'екта дiяльностi стосовно дiяльностi шшого; процес вiдображення однiею системою внутршньо! структури друге!; самоаналiз; осмислення закономiрностей управлiнсько! дiяльностi. Особливiстю рефлексi! е те, що вона обумовлюе устшний перебiг перцепцi! (перцепцiя - це вщдзеркалення предметiв i явищ в цшому при !х безпосереднiй дп на механiзм розвитку системи) [2].
Вивчення рефлекторно! будови сприйняття призвело до створення теоретичних моделей цього явища, в яких важливе значення надаеться еферентним (вщцентровим) процесам, що пiдлаштовують роботу перцептивно! системи до характеристик об'екта (А.В.Запорожець, А.Н.Леонтьев) [6 -10]. Сучасш дослщження доводить, що початковi форми сприйняття визначаються особливостями постiйних сполучень стимулiв. Однак розвиненi процеси сприйняття знаходяться пiд контролем цiлей, що стоять перед суб'ектом.
1нтенцюнальний (спрямований) характер цих процеав дае можливiсть розглядати !х в якостi перцептивних дш [9]. Сприйняття - це складний динамiчний когнiтивний процес, пов'язаний з уаею пiзнавальною дiяльнiстю особистостi. Разом iз процесами ввдчуття сприйняття забезпечуе безпосередньо-чуттеву орiентацiю системи управлiння в зовшшньому середовищi. Оск1льки сприйняття е необхщним етапом дiагностики середовища функцюнування пiдприемства, воно завжди бiльш-менш пов'язане з шшими процесами управлшсько! дiяльностi - з мисленням, анал1зом, формуванням висновк1в та заключень. У процеа сприйняття вiдбуваеться аналiз i синтез отримано! рiзноманiтно! iнформацi! вiд об'екпв зовнiшнього
середовища пiдприемства, тобто !! осмислення, iнтерпретацiя. Аналiтичнi й синтетичш акти сприйняття виступають як единий процес [10].
У ходi сприйняття людиною iнформацi!, несумiсно! з !! внутршшми переконаннями (установками), виникае так званий когнггивний дисонанс (психологiчний дискомфорт). Теорiя когнiтивного дисонансу (Л.Фестiнгер, 1957) пояснюе вплив на людську поведiнку системи когштивних елементiв (вiрувань, думок, цшностей, намiрiв i т.д.) [2].
Сприйняття - це цшсний, складний, динамiчний, цiлеспрямований когнiтивний процес вiдображення безпосередньо дшчих на економiчну систему (тдприемство) об'ектiв зовнiшнього (об'ективного) середовища. Продуктом цього процесу е перцептивш модел^ що утворюють внутрiшню (суб'ективну) середу функцюнування та економiчного розвитку тдприемств.
Людське сприйняття тiсно пов'язане з уйма тзнавальними процесами й ширше - всiею психiчною дiяльнiстю людини. Воно визначаеться фiзичними властивостями об'екту сприйняття, умовами сприйняття та особиспсними характеристиками рецитента. Процес сприйняття е сощальне обумовленим.
Рефлексiйна дiяльнiсть у сво!й динамiцi проходить дек1лька етатв. На першому етапi вона мае пасивний характер. Навиъ у спшкуванш на цьому етапi людина не розумiе станiв, намiрiв, думок шшо! людини. Характернi для цього ступеня особливостi рефлексi! можуть виступати як наслщок властивостей нервово! системи, а також як збщнений досвiд мiжособистiсного спiлкування [3,6,9].
На другому етат спостерiгаеться невпорядкована, епiзодична рефлексiя. II головною ознакою можна вважати виникнення у процесi спiлкування окремих уявлень про внутршнш свiт iншо! людини та прагнення зрозумiти !! переживання [5,7].
Третш етап характеризуеться виявом здатностi до вщтворення в думцi особливостей переживання iншо! людини не тiльки в окремих ситуащях, а й упродовж усього процесу взаемодi!. Суттевими ознаками цього рiвня е, по-перше, те, що рефлекавна дiяльнiсть здiйснюеться мимовшьно i постiйно; по-друге, для цього рiвня характернi одночасне згортання процесу рефлексп й включення !! до стану шшо! людини в кожному акп спшкування [3].
Управл1ння на основi рефлексi! е чинником, що забезпечуе його ефектившсть. Виходячи з того, що таке управлшня е невщ'емною характеристикою мiжособистiсного спiлкування, системна рефлекая дае можливють переосмислення i перебудови старого
В1сник економ1ки транспорту 1 промисловосл № 33, 2011
iндивiдуального досвiду управлiння, врахування умов внутрiшнього i зовнiшнього середовища.
Як вщомо, на кожному рiвнi управлiння економiчним розвитком пiдприемств е специфiчнi труднощi. Рiвень «зовтшне середовище тдприемство» е складним i специфiчним через вiдсутнiсть единих напрямк1в впливу, низький рiвень економiчно! культури у суспшьствг Тому таке управлiння передбачае систему впливiв на соцiум. Рiвень «тдприемство - внутрiшне середовище» е специфiчним, бо потребуе рефлексiйно! оцшки не лише всiе! системи, а !! компонентiв.
Пiдхiд до управлiння на основi рефлексi! передбачае визначення мети, iдеально! i прагматично!, створення програми дiй, органiзацiю, корекцiю, контроль з визначенням ново! стратегi! метадiяльностi. Цей процес е можливим лише при багатовимiрному аналiзi i рефлексп всього управлшського процесу i його елеменпв, при визначеннi i планувант метадiяльностi, створення умов цiе! дiяльностi, прогнозуваннi результатiв i наслiдкiв ршень, виборi шляхiв розв'язання проблеми, засобiв досягнення мети, органiзацi! iнформацiйних зв'язюв з учасниками економiчного процесу, а також корекцп протiкання управлiнського процесу на основi постiйно! рефлексi! [6,10].
Технолопя формування рефлексивно! сфери управлшня економiчним розвитком пiдприемства, вiдрiзняеться можливютю врахування в процесi моделювання як шльшсних, так i як1сних параметрiв ситуацi!, !! структури та динамiки розвитку, що е пiдставою для прийняття бiльш обгрунтованих управлiнських ршень у сферi фiнансово-господарсько! дiяльностi.
У загальному виглядi технологiя формування рефлексивно! сфери управлшня економiчним розвитком тдприемства подана на рис. 1.
Застосування методу рефлексивного управлшня економiчним розвитком пiдприемств ускладнено вщсуттстю механiзму формування у суб'екта готовносп до вибору, що знижуе достовiрнiсть iмiтацi! думок суб'ектiв i звужуе можливостi рефлексивного управлiння. Механiзм рефлексивного управлшня тдприемством узгоджуе протирiччя економiчних iнтересiв на основi iнтегрованого використання як розгорнуто!, так i швидко! форм рефлексi!.
Особливо! уваги потребують засоби управлiння економiчним розвитком тдприемства, внутршш ресурси, професiйно значущi особистiснi якостi управлiнцiв (рефлексiйнiсть, емпапя, мажорнiсть), зовнiшнi ресурси (людсьш, фшансов^ матерiально-технiчнi, часовi, iнформацiйнi, органiзацiйнi, емоцшно-психологiчнi), як1 разом з внутршшми впливають
на досягнення ефекту функцюнування тдприемства як економiчно! системи.
Етапи технологи е единим цшеспрямованим процесом iз спiвставленням кожного етапу математичного та iнформацiйного забезпечення у !х взаемозв'язку. Iнформацiя виступае зв'язуючою компонентою мiж етапами.
На першому етат здiйснюеться монiторинг стратегiчно! ситуацi!. Шд монiторингом у даному випадку розумiеться надходження оперативно! ш-формацi! про поведшку об'ектiв спостереження. На пiдставi знань про джерела та фактори розвитку ситуацп можна: прискорити змши, якщо вони бажанi для учаснишв ситуацi!, i максимiзувати кiнцевi результати; завчасно прийняти адекватнi поточним подiям заходи, пiдвищити тим самим стшшсть i безпеку ситуацi!. Основною метою мониторингу стратегiчно! ситуацi! е виявлення тен-денцi! взаемодi! суб'ектiв i iдентифiкацiя стадi! розвитку ситуацi!. В процеа мониторингу стрaтегiчно! ситуацi! вирiшуються наступнi завдання.
Другий етап технологи передбачае здшснення структуризaцi! знань про стратепчну ситуaцiю, а саме: виявлення загальних мaтерiaльних, фiнaнсових, iнформaцiйних та немaтерiaльних потоков, як1 визначають процеси розвитку стрaтегiчно! ситуaцi!, що склалася у взaемодi! пiдприемствa iз зовшшшм середовищем. Мaтерiaльнi та немaтерiaльнi потоки характеризують змiст процесiв i явищ, яш мають мiсце при розвитку тдприемства.
Побудова схеми руху зазначених потоков е тдгрунтям для визначення множини суб'ектiв ситуaцi! та базисних фaкторiв, котрi !х характеризують, а також надае змогу достовiрно встановити зв'язки мiж ними; визначення сукупносп базових фaкторiв, як1 характеризують взаемодш суб'ектiв у стрaтегiчнiй ситуaцi!. Суб'екти е активними системами, !х ди приводять до того або шшого розвитку ситуацп.
Для виявлення структури суб'ективних уявлень про ситуацш використовуеться методолопя концептуально! реконструкцi! iндивiдуaльних iнтерпретaцiй i побудова суб'ективних концептуальних моделей ситуацп [12, 13].
Концептуальна реконструкщя може бути направлена на визначення способiв воображения в семютичних об'ектах нaйрiзномaнiтнiших за змю-том уявлень про сви\ Будь-яка семютична система iнтерпретуе зовнiшнiй свiт.
У свщомосп суб'екта iснуе своя концептуальна модель свиу. У процесi тзнання вiдбувaються змiни в концептуaльнiй моделi свiту суб'екта, зaлежнi вiд зaсобiв iнтерпретaцi!, як1 ним використовуються.
В1сник економжи транспорту 1 промисловост1 № 33, 2011
Рисунок 1 - Технолог1я формування рефлексивног сфери управлшня економ1чним розвитком шдприемства
Ця залежшсть знаходить свое вiдображення через множину автоматичних когнiтивних процесiв, тобто на шту!тивному рiвнi. Розширене розумiння концептуально! реконструкцп полягае у розглядi будь-яких проявiв людського пiзнання як квазюемютичних об'ектiв, повiдомлень, як1 людинi, що тзнае, необхiдно зрозумiти.
У процеа рефлексивного aнaлiзу здiйснюеться реконструкцiя уявлень суб'екпв про стрaтегiчну ситуaцiю i соцiaльну реaльнiсть, реконструкцiя етичних поглядiв, цiнностей, норм, психологiчних та полггачних уявлень учасник1в
ситуaцi! [12]. Концептуальна реконструкщя знаходить свое вiдобрaження в репрезентацп (конструкцi!, яка залежна вщ обставин [12]) суб'ективних уявлень.
На вiдмiну вщ знань, як1 характеризуються довготривaлiстю i не залежать вiд змiн ситуацп, якщо тiльки вони не тддаються спецiaльним, цше-спрямованим змiнaм ззовш, репрезентaцi! будуються в конкретному когштивному просторi й iстотно залежать вщ завдання або ситуaцi!, в якш дiе суб'ект. Вибiр методiв роботи з експертами визначаеться в залежносп вщ специфiки умов
Ысник економпки транспорту 1 промисловост1 № 33, 2011
дослiдження, часових обмежень та eKOHOMi4HOÏ доцiльностi забезпечення необхiдного рГвня T04H0CTÎ й достовipностi iнфоpмацiï.
На третьому eTani технологiï здiйснюeться розробка когштивних моделей ситуaцiï. Залежно вщ умов, у яких aнaлiтик виpiшуe проблему, можна використовувати пeвнi методи побудови когнггивних карт:
на пiдстaвi особистих знань та уявлень аналитика про проблему, яка вирГшуеться без залучення експерпв i довщкових матерГалГв. Ефектившсть цього методу визначаеться квалГфжащею аналитика, його знаниями та вмш-нями визначати набГр базових факторГв;
на тдставГ вивчення докуменпв, для чого потрГбне виршення двох завдань: вивчення експертами докуменпв та узгодження поглядГв експерпв;
на тдставГ опитування групи експерпв, як1 мають можливГсть ощнювати причинно-насладковГ зв'язки у систем^ яка дослщжуеться. Перевагою цього методу е можливГсть агрегування Гндивщуальних знань;
на тдставГ вГдкритих вибГркових опитувань. Цей метод можна використовувати для активного дГалогу з джерелом шформацп.
Четвертий - восьмий етапи. Завданням дaноï групи етатв тeхнологiï - е формування рацюнального прогнозного сценарш розвитку стpaтeгiчноï ситуaцiï з використанням принципу багатократного вГдображення уявлень суб'екпв про цшьовГ настанови та поточний стан дш, що застосовуються в рефлексивному управлшш. В ходГ цих етатв вирГшуються завдання прогнозу тенденцш розвитку ситуaцiï (етап 4 - 5). перевГрки ïï вадповадносп (етап 6), розробки варГанпв прогнозних сценарпв управлшня розвитком ситуaцiï (етап 7) та багатокритерГальний вибГр рацюнального прогнозного сценарш управлшня (етап 8). У ходГ цих етатв вирГшуеться завдання дeкомпозицiï сценарш, розробки сгткового плану реалГзацп сценарш багатокритерГального вибору виконавщв плану та вибору типу оpгaнiзaцiйноï структури управлшня.
Отже, рефлексивний аналГз дозволяе здшснити реконструкцш уявлень про стратепчну ситуацш.
Запропонований науково-методичний шдхщ до формування peфлeксивноï сфери управлшня економГчним розвитком тдприемств полягае у спрямуванш управлшських ршень на досягнення цшей шдприемства за допомогою виршення прямого та зворотного завдань, що надае змогу завчасно передбачити негативний вплив об'ективних та суб'ективних чиннишв на стан економГчного розвитку шдприемства та визначити напрями здшснення необхщних управлшських
впливГв щодо корегування параметрГв системи управлшня.
Висновки. Таким чином, технолопя прийняття ршень в управлшш економГчним розвитком тдприемств повиненна спиратись на рефлексш будь-якоï дГяльностг Етапами peфлeксiï слад визнати «рефлексивну зупинку» - мобшзацш мислення, уяви, уваги на ситуацш, на дГяльшсть в напрямку «до себе»; фшсащю та рГзнобГчний аналГз ситуaцiï; певне абстрагування - виявлення концепцш, методологш, фшософське осмислення буття; проекцш напрямшв мaйбутньоï дГяльносп, переконструювання образу тощо.
Рефлексшна дГяльшсть в прийнятп ршень в управлшш економГчним розвитком е умовою переходу шдприемства як eкономiчноï системи Гз стану екстенсивного розвитку в стан штенсивного i створюе умови для рефлексп старого вдивадуального досвщу з метою перебудови стереотитв дГяльносп i peaлiзaцiï власного самокерованого розвитку.
Прискорення темтв змш зовшшнього середовища, ускладнення зв'язк1в i переплетшня штереав шдприемства Гз суб'ектами зовшшнього середовища робить проблему управлшня економГчним розвитком шдприемства складною та слабко структурованою, що вимагае здшснення прогнозування майбутнього стану економГчного розвитку. Когттивний пгдхГд до ощнки та прогнозування eкономiчноï розвитку тдприемств за рахунок його адаптування до умов зовшшнього середовища з метою врахування взаемозв'язку факторГв, ïхнього к1льк1сного i як1сного характеру та динамши загроз i можливостей при прийнятп управлшських ршень щодо щдвищення рГвня економГчного розвитку щдприемства в стратепчному аспект!
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Шемаева Л.Г. Застосування рефлексивного тдходу в управлшш на тдприемствГ / Л.Г. Шемаева // Економжа розвитку. - Х.: Вид. ХДЕУ. - 2004. - №2 (30). - С. 79-83.
2. Шемаева Л.Г. Когштивне моделювання рефлексивного управлшня на тдприемствГ / Л.Г. Шемаева // Економжа транспортного комплексу: Зб. наук. праць. - Х.: ХНАДУ. - 2004. - Вип.7. -С. 11-19.
3. Шемаева Л.Г. Рефлексивне управлшня на тдприемствГ / Л.Г. Шемаева // Формування pинковоï економГки: Зб. наук. праць. Спецвип. до 100-рГччя Кт'вськ. нац-го економ. ушв-ту та 40-рГччя кафедри управлшня персоналом. Т. 2. Управлшня персоналом в оргашзащях - К. : КНЕУ. - 2005. - С. 363-367.
BiciiiiK економ1ки транспорту i промисловост № 33, 2011
4. Шемаева Л.Г. Рефлексивное управление стратегическим взаимодействием предприятия с субъектами внешней среды на основе сочетания развёрнутой и быстрой рефлексии / Л.Г. Шемаева // Рефлексивные процессы и управление: материалы VI Междунар. научн.-практ. симпозиума ["Рефлексивные процессы и управление" ^С'2007)], (г. Москва, 10-12 октября 2007 г.) - М.: Институт философии РАН. - 2007. -С. 27.
5. Шемаева Л.Г. Рефлексивне управлшня взaемодiею тдприемства iз суб'ектами зовшшнього середовища на основi поеднання розгорнуто! i швидко! рефлексп суб'екпв / Л.Г. Шемаева // Економжа тдприемства: теорiя i практика: мaтерiaли II Шжнар. наук.-практ. конф. [«Економжа пiдприемствa: теорiя i практика»],
(Ки!в, 13-14 березня 2008 р.). - К.: Вид. КНЕУ.-2008. - С. 100-103.
6. Новиков, Д. А. Активный прогноз / Д. А. Новиков, А. Г. Чхартишвили. - М. : ИПУ РАН,
2002. - 101 с.
7. Новиков, Д. А. Курс теории активных систем / Д. А. Новиков, С. Н. Петраков. - М. : СИНТЕГ, 1999. - 104 с.
8. Новиков, Д. А. Рефлексивные игры / Д. А. Новиков, А. Г. Чхартишвили. - М. : СИНТЕГ,
2003. - 149 с.
9. Таран Т. А. Булевы модели рефлексивного управления в ситуации выбора //Автоматика и телемеханика.- 2001.- № 10.- С. 103-117
10. Робертс Ф. С. Дискретные математические модели с приложениями к социальным, биологическим экономическим задачам.- М.: Наука, 1986. - 496 с.
Аннотация. Применение технологии рефлексивного управления экономическим развитием предприятий усложненно отсутствием технологии формирования у субъекта готовности к выбору, который снижает достоверность имитации мнений субъектов и суживает возможности рефлексивного управления. Технология рефлексивного управления предприятием согласовывает противоречие экономических интересов на основе интегрированного использования как развернутого, так и скорой форм рефлексии.
Ключевые слова: технология рефлексивного управления, экономическое развитие предприятий, механизм формирования, этапы технологии, концептуальная реконструкция, рефлекторное построение.
Summary.. Application of technology of reflection management economic development of enterprises complicatedies by absence of technology of forming for the subject of readiness to the choice which reduces authenticity of imitation of opinions of subjects and narrows possibilities of reflection management. Technology of reflection management an enterprise co-ordinates contradiction of economic interests on the basis of the computer-integrated use both unfolded and to the fast of forms of reflection.
Key words: technologyof reflexive governance, economic development enterprises, formation mechanism, the stages of technology, conceptual reconstruction, reflex building.
Рецензент к.е.н., доцент УкрДАЗТ Маковоз О.В. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТЗубенко В.О.
BiciiiiK економжи транспорту i промисловост № 33, 2011
