CC BY
30
fiNJj
протекает тяжелее, чем у нормотоников, что указывает на необходимость постоянного динамического наблюдения для раннего выявления симптомов и профилактики гипертонической болезни при первоначальных нейроциркуляторных расстройствах.
Соответственно факторами риска развития гипертонической болезни можно считать функциональные нарушения центральной нервной системы с вегетативными сдвигами при повышенной реактивности симпатической нервной системы, в частности нейроциркуляторную дистонию по гипотоническому типу.
УДК 616-005.8+616.831
ЛИЧКО В.С., МАЛАХОВ В.О.
Медичний нститут Сумського державного
унверситету
40018, м. Суми, вул. Санаторна, 31 E-mail: vladlychko@ya.ru
OUiHKA AKTMBHOCTi СИМПАТОАДРЕНАЛОВОТ СИСТЕМИ У ХВОРИХ У ГОСТРОМУ nEP^i iHOAPKTy ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Одним i3 можливих мехашзмХв реалiзацii церебрального пошкодження, що призводить до збхльшення леталь-ност в гострому перiодi iнфаркту головного мозку (1М), може вважатися розлад вегетативноi регуляцii. Численнi дослiдження вегетативноi' нервовоi' системи (ВНС) при гострш цереброваскулярнiй патологи продемонстрували, що висока актившсть симпатично! нервово! системи, яка супроводжуеться пiдвищенням рiвня катехоламiнiв, призводить до розвитку рiзних дисфункцiй в оргашзмь
Вiдхилення, що виникають у регулюючих вщдд-лах ВНС, передують гемодинамiчним, метаболiчним, енергетичним порушенням i, таким чином, можуть бути найбiльш раннiми прогностичними ознаками неблаго-получчя пацiента. Змша дiяльностi, у першу чергу як серцево-судинно1, так i центр^ьно1 нервово1 систем, е одним iз шформативних iндикаторiв цих вiдхилень.
У ходi дослiдження була продемонстрована шфор-матившсть методу надзвичайно високочастотно1 (НВЧ) даелектрометри при визначеннi адренерг1чнох активностi еритроцитiв, що заснований на виявленнi шдукованих бiологiчно активними речовинами (адреналiн, дофамш) змiн комплексно1 д1електрично1 проникностi (КДП) в умовах гострого перiоду 1М.
Встановлено, що зменшена чутливiсть мембранно-рецепторного комплексу еритроцитiв до адренергХчних речовин у гострому перiодi 1М проявляеться в зниженнi реактивностi еритроципв, яка рееструеться за змiнами КДП. Так, шдуковаш адренергiчними засобами змши КДП еритроцитiв контрольно! групи досягали в се-редньому 10 % вхд вихiдних значень i мали негативний знак, тодi як у груш хворих на 1М виявлеш змiни не перевищували 1,5 %.
1Чатер1али конференци /Proceedings of the Conference/
Таким чином, НВЧ-дiелектрометрiя дозволяе на молекулярно-клггинному рiвнi монiторувати змши функционального стану симпатоадреналовох системи пхд впливом гшокси, будь-яких ендо- та екзогенних чинниыв, шдивхдуально контролювати ефектившсть лiкування i прогнозувати ризик розвитку гостро1 цере-броваскулярно1 патологи.
УДК 616.853-02:616.89.46/.47 МАР'СНКО Л.Б.
Кафедра неврологи Льв'юського нацонального медичного унверситету iменi Данила Галицького, Льв'юський обласний протиеплептичний центр
79010, м. Льв'т, вул. Некрасова, 6 E-mail: lepilep@i.ua
КОГЫТИВЫ РОЗЛАДИ У nAUieHTiB
з ЕтлЕпаею та можливост ТХ KOPEKUiT
До психiатричноi коморбiдностi при епшепсИ (Е) вхдноситься широкий спектр психiчних порушень (афективних, особистiсних, когнiтивних, психотичних), яю у частини хворих з часом набувають навiть б1льшого значення, шж власне епiлептичнi напади. При ептепси характер i ступiнь когнiтивного дефщиту може варiювати в широких межах вхд пацiента до пацiента, а в одного i того ж хворого — i в перюдах мХж нападами.
Протягом тривалого спостереження (у середньому 8,5 ± 3,0 року) 404 пацiентiв з ептепшею (середнiй вХк — 36,8 ± 8,4) був проаналiзований зв'язок розвитку когш-тивних розладiв (КР) Хз етiологiею Е, вХком ii початку i тривалiстю, статтю пацХентХв, вхдповхддю на лХкування.
Серед усХх хворих дослхдження, згХдно з короткою шкалою оцшки психХчного стану (MMSE), КР рХзного ступеня були зазначенХ у 85 ошб (21,0 %). За статистикою, КР вХрогхдно частХше виникали у пацХентХв Хз симптоматичною Е (у 30,9 % ошб), а хворим на криптогенну та щопатичну Е вони були невластивХ, тобто для реалХзаци когнХтивних порушень важливою складовою була на-явшсть структурно1 патологи головного мозку. Когш-тивний дефХцит спостерХгався переважно у чоловтв, особливо при судиннХй, шслятравматичнш, алкогольнХй симптоматичнХй ептепси. ВХрогХдно частХше зниження когнХтивних функцХй вХдбувалось зХ збхльшенням вХку пацХентХв, тривалютю Е i при бхльш ранньому вод ii початку. Важливим чинником розвитку когнХтивних порушень був фармакорезистентний перебХг захворювання. КР не утворили статистично вХрогхдного зв'язку Хз частотою нападХв, але вХн був зазначений при полХморфХзмХ напа-дХв (поеднанш складних вогнищевих i генералХзованих судомних нападав). Особам Хз КР були притаманш одно-бХчнХ, переважно скроневХ, ептептогенш вогнища з бхльш частою !х локалХзащею у правХй швкуш головного мозку.
Для профилактики когнХтивних розладХв у перебХгу епь лепсй першочерговим завданням е пхдбХр адекватного лку-
№ 4(74), 2015
www.mif-ua.com
127
MaTepiaílii конференци /Proceedings of the Conference/
вання (залежно вщ типу нападав 1 форми Е) для досягнення повного контролю нападв 1з найменшими поб1чними д1ями протиетлептичних препарат1в на когнггивну сферу з надан-ням переваги левет1рацетаму, ламотриджину, габапентину, вальпроатам. При симптоматичн1й Е важливим е також л1кування пщлегло! структурно! патолог!! головного мозку.
УДК 616-073.4-8+616.831-005.1 МИХАЛОЙКО О.Я.
ДВНЗ «1вано-Франювсы<ий нацональний медичний унверситет», кафедра неврологи та нейро^рургп E-mail: myhalojko@i.ua
3MÍHM ЦЕРЕБРАЛЬНО! ГЕМОДИНАМкИ ЗА ПОКА3НИКАМИ УЛЬТРАЗВУКОВО'' ДОППЛЕРОГРАФй' У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ¡ШЕММНИЙ ¡НСУЛЬТ У ВЕРТЕБРОБАЗИЛЯРНОМУ БАСЕЙH¡
Ураження артерш вертебробазилярного басейну (ВББ) зумовлюе розвиток шфаркту в дiлянцi стовбу-рового вщдшу, потилично! частки головного мозку, таламуса i мозочка. Вiн характеризуеться полiморфнiстю клiнiчних проявiв i переб^у, що ускладнюе дiагностику та, як наслщок, обумовлюе актуальнiсть ще! теми.
Мета дослщження: вивчити змiни судин ВББ за да-ними ультразвукового дослщження у хворих на гострий задньоциркулярний iшемiчний iнсульт (311).
Матер1али i методи. Проведено клЫко-шструменталь-ний аналiз у 120 хворих на гострий 311. Дiагноз верифку-вали за даними сшрально! комп'ютерно! та магнино-резо-нансно! томографй'. Ультразвукове дуплексне сканування судин ши! виконували на апарат Siemens Acusón X 300 лшшним мультичастотним датчиком вщ 4—10 мГц, ультра-звукову допплерографiю проводили на допплеросонографi Multigon 500 M (США) за стандартними методиками.
Результати та ix обговорення. При дуплексному ска-нуванн! судин ши! у 120 хворих на 311 виявлено змши в хребцевих артерiях (ХА) (у 68,3 %), що спричинюють утруднення кровотоку у судинах ВББ. Серед них найчас-тiше вщшчали атеросклеротичний стеноз (53,3 %), де-формацiю (17,5 %) та аномальне вiдходження ХА (3,3 %). Локальш якiснi та кiлькiснi змiни допплер1вського спектра вiдображали пiдвищення лшшно! швидкостi кровотоку (ЛШК) у зош деформацй' та стенозу з формуванням гемодинамiчного перепаду, турбулентнiстю кровоплину, змiнами iндексiв резистентностi. У бшьшост хворих асиметрiя ЛШК за ХА у сегмент V3 була близько 20 %.
За даними транскрашально! допплерографи, у 87,8 % хворих на 311 домшував атеросклеротичний тип церебрально! гемодинамiки, що характеризувався зни-женням лiнiйно! швидкостi кровотоку (p < 0,05) у ХА до 25 %, в основнш артери — до 17 %, у заднш мозковiй артерй' — до 14 % i зростанням показниюв шдекшв ре-зистентностi судинно! стшки на 1,4—5,6 % (p < 0,05) та шдексу пульсацй' на 1,52—5 % (p < 0,05).
_1Ш
Висновок. Допплерографiчнi показники дають змогу оцiнювати гемодинамiчну значущють патогенетичних чинникiв порушення кровотоку, стушнь морфологiчних змiн, а також дiапазон функцiональних можливостей артерiального русла головного мозку.
УДК 616.895:616.832-004.2:613.165(477.44)
МОСКОВКО С.П., МАЛИКС.Л., КОСТЮЧЕНКО А.В.
Внницький нацональний медичний унверситет
iMeHi М.1. Пирогова
21018, м. Внниця, вул. Пирогова, 56
E-mail: admission@vsmu.vinnica.ua.
OUiHKA ЗВ'ЯЗКУ СТУПЕНЯ сонячноТ ЕКСПОЗИЦП ТА РИЗИКУ РОЗВИТКУ АЕПРЕСП ТА ВТОМИ ПРИ МНОЖИННОМУ CKЛEPOЗi В ПОПУЛЯЦП ВШНИЦЬКОТ OБЛACТi
Вступ. Одшею з найбiльш дослiджуваних ешдемь олопчних особливостей множинного склерозу (МС) е градiент збiльшення поширеностi захворювання з гео-графiчною широтою. У цьому аспект обговорюеться зворотний зв'язок мiж сонячною радiацiею та ризиком розвитку МС. На сьогодш показано, що найбтьш по-ширеними симптомами МС е депресивш та тривожнi розлади, втома, когштивш порушення.
Мета дослщження: досл!дити асоцiацiю м1ж ступенем сонячно! експозиц!! i депресiею, тривогою, втомою та когнiтивними порушеннями у хворих на МС у популяци Вшницько! областi.
Матер1ал i методи. У дослщженш взяли участь 109 (79 жшок, 30 чоловiкiв) хворих iз вiрогiдним диагнозом МС зг!дно з критериями McDonald (2010), вiком в!д18 до 58 рок1в (у середньому 37,24 ± 8,90 року; М ± StD), як! народилися та проживають у В!нницьк!й областi. Проведено анкетування цих хворих за питальником для досл!дження фактор!в ризи-ку зовн!шнього середовища при МС (EnvIMS-Q), шкалами HADS, MFIS i MMSE. Статистичний анал!з виконували у статистичному пакет! SPSS20 (©SPSS Inc.).
Результати. Результати проведених досл!джень показали, що про в!дносно високу експозищю сонячного св!тла (> 4 год) влгтку пов!домили лише 13 (11,9 %) хворих на МС, 51,4 % ошб перебувають на сонш 3— 4 год, 34,9 % — 1-2 год, 1,8 % — 1 год на добу. За MFIS ознаки астешчного синдрому та втоми були присутшми у 92 (84,4 %) респондент. За HADS депресивш розлади спостер!галися в 40 (36,7 %), тривожш — у 52 (47,7 %) випадках. За MMSE когштивш розлади легкого ступеня встановлено в 11 (10,1 %) пащенпв. З'ясовано високий коефщент зворотно! кореляц!! м!ж тривал!стю перебу-вання на св!жому пов!тр!, у тому числ! п!д прямими со-нячними променями, та бальною оцшкою депресивних розлад!в за HADS-D (г = -0,53; р < 0,001), оцшкою ви-раженосп втоми за шкалою MFIS (г = -0,46; р < 0,001). Стушнь сонячно! експозиц!! не був пов'язаний !з р!внем тривоги (HADS-A) або когштивними розладами.
128
М!жнародний невролопчний журнал, ISSN 2224-0713
№ 4(74), 2015
