CC BY
27
fiNJj
протекает тяжелее, чем у нормотоников, что указывает на необходимость постоянного динамического наблюдения для раннего выявления симптомов и профилактики гипертонической болезни при первоначальных нейроциркуляторных расстройствах.
Соответственно факторами риска развития гипертонической болезни можно считать функциональные нарушения центральной нервной системы с вегетативными сдвигами при повышенной реактивности симпатической нервной системы, в частности нейроциркуляторную дистонию по гипотоническому типу.
УДК 616-005.8+616.831
ЛИЧКО В.С., МАЛАХОВ В.О.
Медичний нститут Сумського державного
унверситету
40018, м. Суми, вул. Санаторна, 31 E-mail: vladlychko@ya.ru
OUiHKA AKTMBHOCTi СИМПАТОАДРЕНАЛОВОТ СИСТЕМИ У ХВОРИХ У ГОСТРОМУ nEP^i iHOAPKTy ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Одним i3 можливих мехашзмХв реалiзацii церебрального пошкодження, що призводить до збхльшення леталь-ност в гострому перiодi iнфаркту головного мозку (1М), може вважатися розлад вегетативноi регуляцii. Численнi дослiдження вегетативноi' нервовоi' системи (ВНС) при гострш цереброваскулярнiй патологи продемонстрували, що висока актившсть симпатично! нервово! системи, яка супроводжуеться пiдвищенням рiвня катехоламiнiв, призводить до розвитку рiзних дисфункцiй в оргашзмь
Вiдхилення, що виникають у регулюючих вщдд-лах ВНС, передують гемодинамiчним, метаболiчним, енергетичним порушенням i, таким чином, можуть бути найбiльш раннiми прогностичними ознаками неблаго-получчя пацiента. Змша дiяльностi, у першу чергу як серцево-судинно1, так i центр^ьно1 нервово1 систем, е одним iз шформативних iндикаторiв цих вiдхилень.
У ходi дослiдження була продемонстрована шфор-матившсть методу надзвичайно високочастотно1 (НВЧ) даелектрометри при визначеннi адренерг1чнох активностi еритроцитiв, що заснований на виявленнi шдукованих бiологiчно активними речовинами (адреналiн, дофамш) змiн комплексно1 д1електрично1 проникностi (КДП) в умовах гострого перiоду 1М.
Встановлено, що зменшена чутливiсть мембранно-рецепторного комплексу еритроцитiв до адренергХчних речовин у гострому перiодi 1М проявляеться в зниженнi реактивностi еритроципв, яка рееструеться за змiнами КДП. Так, шдуковаш адренергiчними засобами змши КДП еритроцитiв контрольно! групи досягали в се-редньому 10 % вхд вихiдних значень i мали негативний знак, тодi як у груш хворих на 1М виявлеш змiни не перевищували 1,5 %.
1Чатер1али конференци /Proceedings of the Conference/
Таким чином, НВЧ-дiелектрометрiя дозволяе на молекулярно-клггинному рiвнi монiторувати змши функционального стану симпатоадреналовох системи пхд впливом гшокси, будь-яких ендо- та екзогенних чинниыв, шдивхдуально контролювати ефектившсть лiкування i прогнозувати ризик розвитку гостро1 цере-броваскулярно1 патологи.
УДК 616.853-02:616.89.46/.47 МАР'СНКО Л.Б.
Кафедра неврологи Льв'юського нацонального медичного унверситету iменi Данила Галицького, Льв'юський обласний протиеплептичний центр
79010, м. Льв'т, вул. Некрасова, 6 E-mail: lepilep@i.ua
КОГЫТИВЫ РОЗЛАДИ У nAUieHTiB
з ЕтлЕпаею та можливост ТХ KOPEKUiT
До психiатричноi коморбiдностi при епшепсИ (Е) вхдноситься широкий спектр психiчних порушень (афективних, особистiсних, когнiтивних, психотичних), яю у частини хворих з часом набувають навiть б1льшого значення, шж власне епiлептичнi напади. При ептепси характер i ступiнь когнiтивного дефщиту може варiювати в широких межах вхд пацiента до пацiента, а в одного i того ж хворого — i в перюдах мХж нападами.
Протягом тривалого спостереження (у середньому 8,5 ± 3,0 року) 404 пацiентiв з ептепшею (середнiй вХк — 36,8 ± 8,4) був проаналiзований зв'язок розвитку когш-тивних розладiв (КР) Хз етiологiею Е, вХком ii початку i тривалiстю, статтю пацХентХв, вхдповхддю на лХкування.
Серед усХх хворих дослхдження, згХдно з короткою шкалою оцшки психХчного стану (MMSE), КР рХзного ступеня були зазначенХ у 85 ошб (21,0 %). За статистикою, КР вХрогхдно частХше виникали у пацХентХв Хз симптоматичною Е (у 30,9 % ошб), а хворим на криптогенну та щопатичну Е вони були невластивХ, тобто для реалХзаци когнХтивних порушень важливою складовою була на-явшсть структурно1 патологи головного мозку. Когш-тивний дефХцит спостерХгався переважно у чоловтв, особливо при судиннХй, шслятравматичнш, алкогольнХй симптоматичнХй ептепси. ВХрогХдно частХше зниження когнХтивних функцХй вХдбувалось зХ збхльшенням вХку пацХентХв, тривалютю Е i при бхльш ранньому вод ii початку. Важливим чинником розвитку когнХтивних порушень був фармакорезистентний перебХг захворювання. КР не утворили статистично вХрогхдного зв'язку Хз частотою нападХв, але вХн був зазначений при полХморфХзмХ напа-дХв (поеднанш складних вогнищевих i генералХзованих судомних нападав). Особам Хз КР були притаманш одно-бХчнХ, переважно скроневХ, ептептогенш вогнища з бхльш частою !х локалХзащею у правХй швкуш головного мозку.
Для профилактики когнХтивних розладХв у перебХгу епь лепсй першочерговим завданням е пхдбХр адекватного лку-
№ 4(74), 2015
www.mif-ua.com
127
