CC BY
11
УДК 616-08-030.73 Криничко В.В.
ДИНАМ1КА КЛ1Н1КО-НЕВРОЛОГ1ЧНИХ, НЕЙРОГОРМОНАЛЬНИХ ПОКА3НИК1В, ДО - ТА П1СЛЯ ПРОГРАМОВАНО1 СЕНСОРНО1 ДЕПРИВАЦП
У Х ВОРИХ 13 С1АЛОАДЕН1ТОМ
Медичний центр "1нтермед", м. Харкiв
Проведений aнaлiз клiнiко-неврологiчних, нейрогормональних (адреналну, норaдреналiну, серотон'ь ну) показник/'в, вивчено стан вегетативноУ нервовоУ системи у хворих з аалоадентом до та псля програмованоУ сенсорноУ депривацп. У результатi проведеного дослдження показано високу пози-тивну ефективнсть програмованоУ сенсорноУ депривацп при лкуванн хворих з с'алоадештами та те, що цей метод позитивно впливае на хворих з ураженням слинних залоз, при цьому нормал'!зу-еться функ^я нейромед'1аторноУ системи, в!дбуваеться збалансовансть надсегментарних структур ВНС.
Кпючов1 слова: програмована сенсорна депривац1я, аалоаденгг, стан вегетативно! нервовоТ системи, нейрогормональн показники.
Вступ
З кожним роком в^^чаеться збтьшення час-тоти захворювання хрошчних запапьних захво-рювань слинних запоз (ХЗЗСЗ). Бпизько 200 тис. людей кожного року виставляють дiагноз захворювання слинних залоз. А з попршенням екопо-пчноТ' обстановки, тривалими психоемоцшними стресами ктькють хворих з ^ею патопопею нев-пинно збтьшуеться [8]. За даними МОЗ УкраТни прирют ХЗЗСЗ щорiчно складае 2%. Вщповщно збiпьшуеться i кiпькiсть хворих з ХЗЗСЗ, що вн дображаеться на зниженн працездатностi насе-пення. Тому стае очевидним, що проблема хрошчних запапьних захворювань слинних запоз (ХЗЗСЗ) мае важпиве медичне та со^апьно-економiчне значення.
Одним iз проявiв порушення в дiяльностi ВНС е сiапоаденiт, що виникае на тл тривапих пси-хоемоцшних перенапружень, та пред'явпяе жор-стк вимоги до штегративно'Т дiяпьностi вах про-цесiв псижчно'Т сфери, призводить до порушень у вегетативнiй нервовш системi (ВНС). Вiдомо, що незважаючи на пегкють перебiгу в гострому перюд^ вона характеризуеться розвитком каскаду скпадних патофiзiопогiчних, бiохiмiчних реак-цiй, якi прогресують та залишаються на довгi роки [2,4].
При ХЗЗСЗ найбтьше втягуються у процес структури ппоталамусу та лiмбiко-ретикулярного комплексу, що в подапьшому, як правило, приз-водять до нейрогормональних розладiв.
За даними пiтератури [4; 8; 9], найбтьш роз-повсюдженим розпадом при ХЗЗСЗ е дизрегу-пя^я надсегментарних вiддiпiв вегетативно! нервовоТ системи (ВНС), що проявпяються у змiнi дiяпьностi норадренапiн-адренаповiй та серото-нiн метабопiчних системах. Ц системи стоять на стику нервовоТ та ендокринноТ регупяцiй, в^г-рають в органiзмi гомеостатичну, енергетичну, адаптацiйно-трофiчну функцiТ.
Катехопамiни (адренапiн (А), норадреналш (НА)) вiдображають та одночасно визначають
стан та дiяльнiсть симпато-адренаповоТ системи. Центри, що здшснюють регуляторы процеси в середин симпато-адренаповоТ системи розм^ щенi переважно в ппоталамуа i ™мбко-ретикупярному комппексi та знаходяться пщ контролем вищерозмщених вiддiпiв пiвкупь головного мозку. Вмют А, НА в сечi вiдображае в основному стан гормонапьноТ панки симпато-адренаповоТ системи. Бюгенний амiн (серотонiн (С)), навпаки, активуе парасимпатичн структури стовбуру мозку та лiмбiко-ретикулярного ком-ппексу.
Лiкування даноТ групи хворих вимагае прийо-му вепикоТ кiпькостi фармакопогiчних препара-^в. Обмеження прийому медикаментозних засо-бiв пов'язано з довготривапим Тх вживанням, ви-сокою вартiстю медикаментiв на сучасному ета-пi, значною, вираженою, декопи побiчною дiею дiючих речовин та алерпчними реакцiями.
В пошуку оптимiзацiТ пiкування хворих з ХЗЗСЗ ми звернупися до перспективного засобу лкування хворих з ХЗЗСЗ - програмованоТ сен-сорноТ депривацп (ПСД), враховуючи ТТ впасти-востi вппивати та нормалiзувати дiяпьнiсть на гпибинних структур головного мозку.
Мета дослщження
Вивчити динамку клшко-невролопчних, веге-тативних та нейрогормональних показниш (ад-реналшу, норадренапiну, серотонiну) та психiч-них вщхилень у хворих з ХЗЗСЗ до - та пюля програмованоТ сенсорноТ депривацГТ.
Матерiали i методи дослщження
Бупо обстежено 97 чоловка, як проходили амбупаторне пiкування по мюцю проживання. Вiк хворих скпав вщ 25 до 40 роюв (iз них 44 чо-ловшв та 53 ж1нок) з дiагнозом: ХЗЗСЗ. Давнiсть ХЗЗСЗ скпапа 2-5 рош.
У всiх обстежуваних хворих бупа викпючена супутня патопогiя. При первинному надходженн бупо проведено детапьне клшко-невролопчне та вегетативне обстеження (вегетативний тонус
(ВТ), вегетативна реактивнють (ВР), вегетативне забезпечення дiяльностi (ВЗД)) за загально прийнятою методикою [4]. Вивчали функцюна-льний стан симпато-адреналово' системи за рн внем екскретуемих з добово' сечi А ^ - 43,665,4 нмоль/доб), НА ^ - 147,75-236,4 нмоль/доб), а рiвень С (N - 0,2-0,66 мк моль/л) визначали у кровк Нейрогормональш дослн дження проводили за допомогою флюорометри-чного методу на апарат флуорометр «Флуораш 02-АБЛС-Т» (Росiя).
Курс складав 10 сеанав по 60 хвилин через день. До - та пюля ПСД вивчали клшко - невро-лопчний, вегетативний, та нейрогормональнi по-казники.
Статистичну обробку даних проводили за допомогою t-критерiя Стьюдента. Достовiрними вважалися дан при р<0,05.
Результати дослщження та 1х обговорення
Однieю iз особливостей перебування хворого у ммнат сенсорно' депривацп е вiдчуття, що людина вiддiлена вiд часу реальность При пе-ребуваннi в шй у пацiента виникае м'яке, прием-не розслаблення. Бiльшiсть iз них в^^чали, що першi декiлька хвилин, проведених у нш, нiчим не в^зняються вiд часу за и межами та сприй-маються нормально, але вже через 10 хвилин сенсорно' депривацп усвiдомлення, або вщчуття часу спотворюеться. Окрiм того, практично у вах хворих пiд час проведення сеансу мали мюце галюцинаторш ефекти (наприклад, хворiй зда-валося, що вона б^ае в темному лiсi по болотi, хоча такого ешзоду в життi и не було). Для того, щоб виключити ц ефекти, було запропоновано програмування, яке полягало у вщключенш ка-налiв сприйняття та «заспокоення ВНС» через зниження навантаження на не' та направлення фокусу уваги на потреби свого тта: а саме детального каналу, вiзуально-образного, аудiаль-ного. Кiнестетичний канал, через який проводиться тератя програмовано' сенсорно'' депривацп, залишаеться вiдкритим. Фокус уваги внут-
Динам1ка основных об'ективних кл1н1чних ознак
ршнього i зовншнього сприйняття подразникiв, вiдповiдно процес переходить пщ контроль невн домого сприйняття свого тта. Сприйняття самого себе залишаеться, але воно не потребуе великих затрат енергп оргашзму, а л ресурси, що звшьнеш вщ «тiеY роботи» переключаються на вщновлення органiзму. Зняття стресового фактору на деякий час мозок сприймае вже як вир^ шене питання - «нейромускульний замок» емо-цiйного стресу послаблюеться i тодi знiмаеться напруження у рiзних вiддiлах м'язово' системи. Ланцюгова реак^я «хибного кола» стресу розiр-вана.
По замнченш терапп накладаеться програма здорового сприйняття св^у навколо пацiента, а л патологiчнi програми, що призводили до пси-хоневротичних розладiв, знецшювалися, виво-дилися як нелогiчнi та непотрiбнi хворому[8].
При первинному обстеженн у кожного па^е-нта в^^чалася припухлiсть слинних залоз. Далi, в ранговш послiдовностi були такi скарги, як зниження працездатност 97(100±1)%, порушен-ня сну 83(86±4)%, страх та тривога 97(100±1)%, запаморочення 36(37±5)%, зниження пам'ят 60(62±5)%, пiдвищений ппергщроз 43(44±5)%, погана переносимiсть коливань метеоролопчних факторiв (температура повiтря, атмосферний тиск i т. д.) 26(27±5)%.
В неврологiчному статусi домiнуючими були вегетативш порушення, зниження конвергенци, лицьова асиметрiя, нiстагм, атаксiя. Тобто, бiльш за все мають мюце ознаки стовбурово', лiмбiко-ретикулярно' симптоматики, якi виника-ють пщ час пiдчас захворювання.
В таблиц №1 наведено динамiку основних об'ективних ознак до та пюля програмовано' сенсорно' депривацп. Як видно iз дано' таблица частше всього у дано' групи хворих спостер^а-лися вегетативнi порушення 79(82 ± 4)%, порушення конвергенци 40( 41± 5)%, атаксiя 52(54±5)%, (р<0,01 - р<0,05 )
Таблиця 1
оих з ХЗЗСЗ до та пюля програмованоТ сенсорно)' депривацп.
Ознаки До лкування Пiсля лiкування р
Вегетативш порушення 79(82±4) 12(12±3) р<0,001
Порушення конвергенци 40(41±5) 40(41±5)
АтакЫя 52(54±5) 15(15±4) р<0,05
Лицьова асиметрiя 28(29±5) 20(21±4)
Нютагм 20(21±4) 9(9±3) р<0,05
Сухожильна ашзорефлекЫя 29(30±5) 10(10±3)
Пюля проведено' ПСД значно зменшилася ктькють хворих з вегетативними порушеннями з 79(82±4)% до 12(12±3)%, (р<0,001), атаксiя 52(54±5)% - 15(15±4)%, (р<0,05), що свiдчить про нормалiзуючий вплив даного методу на гли-бинн структури мозку.
При обстеженнi вегетативно' нервово' системи у бшьшосл хворих вегетативний iндекс Кер-
до мав позитивне значення, тобто мала мюце симпатикотошя, вегетативна реактивнють була недостатня, а також в^^чалося недостатне вегетативне забезпечення дiяльностi. Все це вка-зуе на дисбаланс вщд^в ВНС iз пiдвищенням активност симпато-адреналово' системи та по-рушенням адаптивних властивостей.
Таблиця 2
Динам та вегетативних показниюв до та пюля програмованоУ сенсорноУ депривацП у хворих з ХЗЗСЗ.
Вегетативнi показники До лкування Пiспя лкування р<0,001
Вегетативний iндекс Кердо
Нормотонiя 10(10±3) 78(81±4) р<0,001
Симпатикотонiя 44(45±5) 10(10±3) р<0,05
Парасимпатикотошя 43(44±5) 9(9±3) р<0,05
Вегетативна реактивнiсть
Нормальна 25(16±4) 77(80±4) р<0,001
Недостатня 32(33±5) 12(12±3) р<0,05
Надпишкова 25(26±4) 5(5±2)
Спотворена 15(15±4) 3(3±2)
Вегетативне забезпечення дiяльностi
Норма 24(25±4) 79(82±4) р<0,001
Недостатне 38(39±5) 11(11±3) р<0,01
Надпишкове 35(36±5) 7(7±3) р<0,05
Повторне вивчення вегетативних показниюв через 1 мюяць пюля замнчення курсу ПСД показав, що збтьшипася ктькють хворих з нормото-шею з (10±3)% до (81±4)%, (р<0,001), значно зменшипася ктькють хворих з симпатикотошею (45±5)% до (10±3)%, (р<0,001), за даними вегетативного шдексу Кердо.
Вегетативна реактивнють нормапiзувапася пiспя пiкування у 77(80±4)% iз 25(16±4)%, (р<0,001). Вегетативне забезпечення дiяльностi стало нормапьним у 79(82±4)% iз 24(25±4)% чо-повiк, р<0,001.
в кровi
Резупьтати вивчення показникiв нейромедiа-торiв у хворих ХЗЗСЗ представлен в табпицi №3.
До початку лкування майже у вах обстежу-ваних показники НА та А, бупи знижеш, а С - пн двищенi. Дисбаланс симпатичного та парасим-патичного вщд^в вегетативноТ нервовоТ систе-ми призводить до нейрогормонапьних пору-шень, а саме пщвищення активностi симпато-адренаповоТ системи i в той же час ТТ виснажен-ня, що, в свою чергу, обумовпюють кл^чну картину ХЗЗСЗ.
Таблиця 3.
Динамiка показниюв обмшу катехолам^в у сечi та серотошну з ХЗЗСЗ до та пюля програмованоУ сенсорноУ депривацП.
Показники До лкування Пiспя лкування
норма пiдвищенi зниженi норма пiдвищенi зниженi
Адренапiн 12(12±3) 43(44±5) 42(43±5) 48(50±5)* 20(21±4) 29(30±5)
Норадренапiн 16(16±4) 54(56±5) 27(28±5) 53(55±5)* 26(27±5)* 18(18±4)
Серотонiн 8(8±3) 71(73±5) 18(18±4) 51(53±5)* 33(34±5)* 13(13±4)
Примiтка: * р<0,05
В^^чапися позитивы змши в нейрогормона-льнш ланцк у хворих пюля лкування пщвищили-ся показники А майже в 5 раз, прийшли до нор-ми у бшьшосп хворих показники НА, С.
Проведене лкування хворих показало нор-мапiзацiю вивчених показниш, що е свiдченням позитивного вппиву даного методу терапи на д^ япьнiсть гпибинних структур мозку, а саме на нейрогормонапьну панку вегетативноТ нервовоТ системи оргашзму.
Вс ц змiни свiдчать про нормалiзацiю балансу мiж симпатичним та парасимпатичним валами вегетативноТ нервовоТ системи i нейроме-дiаторноТ системи пщ дiею ПСД.
Таким чином, у результат проведеного дос-пщження показано високу позитивну ефектив-нють програмованоТ сенсорноТ деприваци при куваннi хворих з сiапоаденiтами та те, що цей метод позитивно вппивае на хворих з уражен-ням спинних запоз, при цьому нормалiзуеться функ^я нейромедiаторно! системи, вщбуваеться збапансованiсть надсегментарних структур ВНС. Тобто, метод ПСД вппивае саме на патогенети-чн механiзми, що мають мюце у ХЗЗСЗ.
Для пояснення отриманого позитивного ефе-кту потрiбно зрозумiти, що зовнiшнi стимупи по-стiйно вппивають на органiзм, перешкоджають
стабiпьнiй рiвновазi системи i будь який зовшш-нiй чинник постшно активуе та вппивае на дiяль-нiсть ВНС, примушуе наш оргашзм витрачати енергiю та iншi ресурси, щоб вщновити гомеос-татичний баланс. [4; 5]
Хрошчний варiант психоемоцшного стресу зменшуе можливiсть змiни реакцп моб^заци на реакцiю розспабпення - формуе «нейромуску-пьний замок», який перешкоджае нормальному функцюнуванню систем нашого оргашзму. Про-грамована сенсорна деприва^я розривае цю панцюгову реакцiю, яка в подальшому формуе «хибне коло» та забезпечуе оптимапьний рiвень адаптаци органiзму як цiпого до навкопишнього середовища. [5]
Почуття втрати маси тта, яке фiксовано хво-рими пщ час сеансу сенсорноТ деприваци, свщ-чить про зниження активност ретикупярноТ фо-рмацiТ, а вщповщно зменшуеться потiк аферент-ноТ iмпупьсацiТ, що дозвопяе надсегментарним структурам ВНС знизити активнiсть i вiдновити Тх нормапьну взаемодiю. В резупьтатi таких пере-будов покращуеться робота лiмбiчнот системи, яка пов'язана з емоцшною та вопьовими сферами дiяльностi пюдини i вiдповiдно сприяе пок-ращенню Т'Т психоемоцiйного стану. Завдяки такт переналадь зменшуеться виробпення гор-
мошв та w^iaTopiB, якi виконують функци стрес-реалiзуючих MexaHi3MiB та посилюеться актив-HicTb «автономно! терапевтичноТ системи» [4] оргашзму, яка здiйснюе вiдновлення збалансо-ваностi та синхрошзацп дiяльностi пщюркових структур. Оптимiзацiя дiяльностi останнiх обу-мовлюе вiдновлення оптимально! активностi систем оргашзму.
Лпература
1. Арушанян Э. Б. Место эпифизарно-адренокортикальных отношений в поправочной регуляции поведения / Э. Б. Арушанян, Л. Г. Арушанян, К. С. Эльбекьян // Успехи физиол. наук. - 1993. -Т.24 - №4. - С. 12-28.
2. Бару А.М. Методика исследования катехаламинов с повышение специфичности триоксииндоловой процедуры / А.М. Бару, Т.П. Бойко // Актуальные проблемы експеримент. клин. эндокринологии : тез. республ. конф. - Харьков, 1979. - С. 126- 127.
3. Вегетативные расстройства: клиника, лечение, диагностика./ Под ред. А. М. Вейна. - М. : МИА, 2000. - 752с.
4. Гоженко А.И. Основы построения теории болезни. / А.И. Гожен-ко - Одесса, 2015. - 75 с.
Реферат
ДИНАМИКА КЛИНИКО-НЕВРОЛОГИЧЕСКИХ, НЕЙРОГОРМОНАЛЬНЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ, ДО И ПОСЛЕ ПРОГРАММИРУЕМОЙ СЕНСОРНОЙ ДЕПРИВАЦИИ У БОЛЬНЫХ С СИАЛОАДЕНИТОМ Криничко В.В.
Ключевые слова: программированная сенсорная депривация, сиалоаденит, состояние вегетативной нервной системы, нейрогормональные показатели.
Проведенный анализ субъективных и объективных показателей, клинико - неврологических, ней-рогормональних показателей (адреналину, норадреналину, серотонину), изучено состояние вегетативной нервной системы у больных из сиалоаденитом до и после программируемой сенсорной депри-вации. В результате проведенного исследования показано высокую положительную эффективность программируемой сенсорной депривации при лечении больных с сиалоаденитами и то, что этот метод положительно влияет на больных с поражением слюнных желез, при этом нормализуется функция нейромедиаторной системы, происходит сбалансированность надсегментарных структур ВНС.
Summary
DYNAMICS OF CLINICAL, NEUROLOGICAL AND NEUROHORMONAL INDICES PRIOR AND AFTER PROGRAMMED SENSORY DEPRIVATION IN PATIENTS WITH SIALOADENITIS Krynychko V.V.
Key words: programmed sensory deprivation, sialadenitis, state of autonomic nervous system, neurohormonal indices.
The analysis of subjective and objective indicators, clinical, neurological, and neurohormonal parameters (epinephrine, norepinephrine, serotonin) presented in this article contributed to studying the state of autonomic nervous system in patients with of sialadenitis prior and after the programmed sensory deprivation. The study shows a high positive efficacy of programmable sensory deprivation in managing patients with sialadenitis and the fact that this method provides a positive effect on patients with lesions of the salivary glands, and at this time the functioning of neurotransmitter systems becomes normal due to a balance of suprasegmental structures of autonomic nervous system,.
5. Гаркави Л.Х. Антистресовые реакции и активационная терапия / Л.Х. Гаркави, Е.Б. Квакина, Т.С. Кузьменко - М. : «ИМЕДИС», 1998, - 656с.
6. НаЫбуллЫ Б.А. Обфунтування застосування методу сенсорно' депривацп для корегування астеноневротичних розладiв. / Б.А. НаЫбуллш, В.О. Коршняк // Вюник наукових дослщжень. - 2014. - №4. - С. 13-152.
7. Костюковская Л.С. Удосконалений метод визначення серотошну кровi хворих в кл^чнш неврологи та психiатрп / Л.С. Костюковская // Укр.вюник психоневрологи. - 1993. - №1. - С.51-54.
8. Криничко В.В. Нейрофiзiологiчнi мехашзми програмованоТ сенсорно'' депривацп. / В.В. Криничко, В.О. Коршняк // Експеримен-тальна i кл^чна медицина. - 2015. - №4. - С 94- 99.
9. Ткач Т.В. Морфофункцшна картина малих та великих слинних залоз хворих на хрошчш Ыалоаденгги вiрусноY етюлоги / Т.В. Ткач // Матерiали наук. - практично' конференци молодих вче-них ХаривськоУ мед. академи шслядипломноУ освiти "Новi технологи в медициш". - Харюв, 2001. - С. 77-78.
10. Фадотерапевтичш методи - програмоване бюкерування лкуван-ням наслщюв закритих черепно-мозкових травм : монографiя / А.1. Гоженко, В.О. Коршняк, Б.А. НаЫбуллш. - Одеса-Харив, 2016. - 72с.
11. Чернявский Д.С. Синергетика и информация. Динамическая те-орiя информации. / Д.С. Чернявский - М. : УрСС, 2004. - 288 с.
