CC BY
19
В1СНИКВДНЗУ «Укратська медична стоматолог1чна академ1я»
УДК 616.316-073.7:616.8-009
Верет'шьник А.В., Рибалов О. В., Верет'шьник В.О. МОРФО-РЕНТГЕНОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕВРОГЕННОГО ДОХОСПАСТИЧНОГО С1АЛОАДЕН1ТУ ЗА ДАНИМИ С1АЛОГРАФП
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Украшська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
У науково-практичнш л'1тератур'1 детального опису салограм хворих з неврогенним дохоспастич-ним аалоадентом недостатньо. Авторами проведена о^нка салограм привушних та пiднижньо-щелепних слинних залоз при р1'зному ступеню тяжкостi захворювання. Визначено, що при легкому ступен перебгу дохоспастичного с'алоадешту спостергаеться рiвномiрне звуження все!' прото-ково'У системи, починаючи з головноУ протоки. Стромальний компонент залози був збтьшеним. При помiрному ступеню важкостi дохоспастичного с'алоадешту привушних залоз явища дохоспазму, особливо проток'т III - V порядк'т, були ще бльш вираженими в пор!внянн!' з легким ступенем. У хворих з вираженими клiнiчними проявами захворювання поряд з рiзким звуженням все! протоковоУ системи були наявн одиничн ектаз'УУ. У хворих з пднижньощелепним неврогенним аалоадентом най-частше спастичн явища в1'дносилися до початкових вЮдШв основно'У протоки. Отриманi дан да-дуть змогу провести адекватний комплекс лкувальних заход 'т для пдвищення функцюнально'У ак-тивностi слинних залоз.
Ключов1 слова: неврогенний аалоадежт, привушна слинна залоза, с1алограф1я, пщнижньощелепна слинна залоза.
Стаття виконана seieNC* плану науково-дослiдних робiт за комплексною iнициативною темою ВДНЗУ «УМСА» - Оптимiзацiя
профлактики i лкування стcматcлcгiчних захворювань (державний реестра^йний номер 0106U003237). Самофнансування.
За даними л^ератури, одыею iз найпошире-шших хвороб в УкраТш е невролопчш захворювання, розповсюдженють яких в останн роки, на жаль, значно зростае. 1з рiзними формами не-вролопчних захворювань щорiчно рееструеться до 10% звернень населення краТни, в тому чи^ з патопсихолопчними станами [11,13]. Серед хворих з патопсихолопчними станами у стома-толопчних кпшках спостер^аеться певна кате-горiя хворих iз скаргами на появу припухань слинних залоз [2,8].
Як вщомо, припухання слинних залоз часто пов'язане з Тх запальними процесами або реак-тивними змшами, що виникають на фон загаль-но соматичних захворювань [3,4]. Серед запа-льних захворювань слинних залоз видтяють Тх гос^ та хроычы процеси, ктычы прояви яких у достатнш мiрi дослщжеы i у дiагностичному вщ-ношенш, завдяки характерним проявам, не ви-кликають труднощiв [10,14].
Реактивы процеси в слинних залозах пов'язан часто з ендокринною патологiею (цук-ровий дiабет), порушеннями обмiнних процеав в органiзмi (ожирiння, алкоголiзм), патолопею сполучноТ та лiмфоТдноТ тканин (синдром Шег-рена, хвороба Мiкулича) [1,9].
Серед об'ективних методiв дослiдження рент-гено-морфологiчних змiн при захворюваннях слинних залоз найбтьш iнформативним е штуч-не контрастування Тх проток - сiалографiя [7].
На жаль, число наукових розробок вщносно морфо-функцiональних змш з боку слинних залоз у хворих iз неврогенними порушеннями вкрай мало [5,6], що пщтверджуе актуальнють дослiдження i обумовлюе ТТ мету.
Мета дослiдження
Визначення сiалографiчних характеристик
слинних залоз у хворих на неврогенний дохос-пастичний аалоадешт у залежностi вiд важкостi захворювання.
Об'екти i методи дослiдження
Нами спостерiгалося 29 хворих у вiцi вщ 32 до 45 рокiв з явищами дохоспастичного невро-генного аалоадешту привушних залоз i 5 хворих з явищами дохоспастичного аалоадеыту пщни-жньощелепних залоз. Всi хворi були жшочоТ ста-тi. За даними кл^чних проявiв, результатiв аа-лометри та вивчення клiтинного складу секрету слинних залоз виявлено три ступеня важкост захворювання: легка, помiрна та виражена.
Вам хворим сiaлогрaфiя уражених привушних та пщнижньощелепних слинних залоз про-водилася в умовах рентгешвського кaбiнету роз-чином "Трюмбраста" 76%, у який додавався пщ-силюючий контрастування компонент. Перед ш-стиляцiею контрастного розчину протоки дослы-джуваних залоз бужувалися зондами рiзного дн аметру для усунення шкоди при введеннi затуп-леноТ голки у Тх устя. Сiaлогрaфiя привушних залоз проводилася в двох проек^ях - прямий (но-со-лобова укладка) та боковш; сiaлогрaфiя пщнижньощелепних залоз здшснювалася тiльки в боковш проекци [12].
Результати дослщження
За результатами клiнiчних дослiджень серед 29 хворих на неврогенний дохоспастичний аа-лоaденiт привушних залоз у 9 з них констатова-но легкий стушнь захворювання, у 14 - помiр-ний, у 6 - виражений. У вах хворих з явищами дохоспастичного аалоадеыту пщнижньощелепних залоз дiaгностовaний помiрний ступшь важ-костi захворювання.
В кл^чних проявах дохоспастичного невро-
Актуальш проблеми сучасноУ медицини
генного аалоадеыту привушних залоз легкого ступеня важкост характерне рiдке виникнення незначного припухання одыеТ або обох залоз rn-сля короткочасних хвилювань пацieнтiв та швид-ка лiквiдацiя цих явищ пiсля зняття стресорних факторiв. При цьому вщмлчалась вiдсутнiсть ви-димих порушень з боку секреци, в'язкос-ri та про-
зоростi секрету.
Аналiз сiалограм привушних залоз при легкому ступен перебiгу захворювання визначив рiвномiрне звуження всieТ протоковоТ системи, починаючи з головноТ протоки (рис. 1а). Строма-льний компонент залози був збтьшеним (рис. 1б).
а б
Рис.1 С'шограми право)'привушноi слинноТзалози, хв. Р., 32 роки, в 6oKoeiü (а) та прямий (б) проек^ях. У боковй проекцп визначаеться р/'вном/'рне звуження вс/'е)' протоковоТ системи, в прямй - збльшення розм1р1в залози за рахунок набряку строми. Д'агноз: дохоспастичний неврогенний сiалоаденiт право)'
привушно)' залози легкого ступеня важкост'1.
Кл^чно для помiрного ступеня важкост до-хоспастичного неврогенного аалоадеыту при-
вушних залоз характерне припухання залоз кть-ка разiв на рк з появою при цьому незначного болю в Тх дтянщ зниження секреци, незначне збтьшення його в'язкостк
На аалограмах (оис.2) явища дохоспазму,
особливо протоюв III - V порядив, були ще бтьш вираженими в порiвняннi з легким ступенем (рис. 2а). На прямих аалограмах при збтьшених розмiрах залози протоки III - V порядив не ви-значались (рис. 2б).
Рис.2 аалограми право)'привушно)'слинно)'залози, хворий С., 34 роки. Д-з: дохоспастичний неврогенний с1алоадент помiрного ступеню.
б
а
В1СНИК ВДНЗУ «Укратська медична стоматологiчна aKaöeMin»
а б
Рис. 3 С\алограми привушних залоз хворих з вираженим ступенем тяжкостi дохоспастичного неврогенного с\-алоаден\ту: р\-зке звуження всього протокового апарату (а); значне звуження основного протоку в д\лянц\ устя i розширення у м\ст\ його
розгалуження с наявн\стю одиничних ектаз\й (б).
Рис. 4 На с'алограм'! право)' т'днижш явища дохоспазму на рвн ]
При виражених ктычних проявах дохоспастичного неврогенного аалоадеыту привушних залоз у хворих на фон постшних психоемоцш-них порушень характеры част припухання привушних, а iнодi й пщнижньощелепних залоз, значне порушення секрецп з явищами ксеросто-мп та глосалгп. Секрет, як правило, був в'язким з наявыстю в ньому слизових тяжiв.
За результатами аалографп нами видтено два типа протокових порушень у хворих з вира-женими ктычними проявами дохоспастичного неврогенного аалоадеыту. У 4 па^ен^в визна-чалося рiзке звуження всього протокового апарату (рис. 3а), у 2 - мало мюце значне звуження основного протоку в дтянц устя i розширення до мюта його розгалуження с наявнютю одиничних ектазш (рис. 3б)
У бтьшост хворих з пщнижньощелепним до-хоспастичним неврогенним сiалоаденiтом най-частiше спастичн явища вiдносилися до почат-кових вщд^в основноТ протоки та проток III - V порядюв (рис. 4).
Отже, на вщмшу вщ бактерiальних аалоаде-нiтiв, при неврогенному аалоадент, поряд з особливостями ктычних проявiв вiдмiчаються рiзнi анатомiчнi змши протоковоТ системи: вiд слабко виражених при початковому стаы до до-
пепно)' слинно)' залози в\дм\чаються та проток III - V порядк\в .
хоспастичних на Bcix рiвнях протокового апарату при виражених ктычних проявах.
Таким чином, отримаы нами даы мають новизну i можуть бути використанi у практичнш ро-ботi спецiалiстiв.
Лiтература
1. Афанасьев В.В. Анализ видового состава соматических заболеваний у пациентов с хроническими заболеваниями слюнных желез. Часть I. Паренхиматозный паротит и синдром Шегрена /
B.В. Афанасьев, А.В. Муромцев, Н.В. Деркач [и др.] // Российский стоматологический журнал. - 2006. - №4. - С. 31-35.
2. Афанасьев В.В. Слюнные железы. Болезни и травмы: руководство для врачей / В.В. Афанасьев - М.: ГЭОТАР-Медиа. - 2012. - 296 с.
3. Гаврильев В.М. Морфо-функцюнальний стан привушних залоз при порушеннях невролопчного статусу у людей: дис. на здоб. наук.ступ. канд. мед. наук: спец. 14.01.22 - «Стоматолопя» / Гаврильев Вктор Миколайович. - Полтава. - 2012. - 127 с.
4. Гайворонский И.В. Околоушная железа: Морфофункциональ-ная характеристика в норме и при воздействии экстремальных факторов / И.В. Гайворонский - СПб.: Нордмедиздат, 2011. -128 с.
5. Гайдук И.В. Двухстороннее увеличение околоушных слюнных желез. Особенности дифференциального диагноза / И.В. Гайдук, А.М. Панин, А.Б. Боровская, В.И. Васильев, М.В. Симонова, С.Г. Раденска-Лоповок // Материалы научно-практической конференции «Актуальные вопросы диагностики и лечения заболеваний и повреждений слюнных желез». - Москва. - 2009. -
C. 21-25.
6. Герасимов А.В. Ранние изменения слюнных желез при стрессе / А.В. Герасимов, С.В. Логвинов, В.П. Костюченко // Бюллетень сибирской медицины. - 2010. - № 1. - С.31-35.
7. Денисов А.Б. Слюна и слюнные железы / А.Б. Денисов. - М.: РАМН. - 2006. - 372 с.
Актуальш проблеми сучасноТ медицини
8. Новицька I. К. Патогенетичш аспекти порушення функцп слинних залоз, Тх роль у розвитку стоматолопчноТ патологи та шляхи корекцп (експериментально-кшшчне дослiдження): автореф. дис. на здоб. наук. ступ. д-ра мед. наук: спец. 14.01.22 - «Сто-матолопя» / I. К. Новицька - Вищ. держ. навч. закл. УкраТни "Укр. мед. стоматол. акад.". - Полтава, 2014. - 36 с.
9. Рыбалов О.В. Дифференциально-диагностические критерии неврогенного сиалозоаденита и болезни Шегрена / О.В. Рыба-лов, И.А. Короленко, В.Н. Гаврильев, П.И. Яценко // Материалы Всероссийской юбилейной научно-практической конференции. - Махачкала. - 2015. -С.168-170.
10. Сенчакович Ю.В. Сучасш погляди на причини дисфункцп слинних залоз / Ю.В. Сенчакович, К.С. Казакова, Г.А. брошенко // Свп- медицини та бюлогм. - 2013. - Т.9, №4-1. - С.112-116.
11. Смелышева Л.Н. Секреторная функция слюнных и желудочных желез при действии эмоционального стресса / Л.Н. Смелышева // Вестник Тюменского государственного ун-та. - 2005. - №1. - С.191-197.
12. Тимофеев А.А. Секреторная функция слюнных желез здорового человека / А.А. Тимофеев, А.И. Весова // Стоматолог-практик. - 2012. - № 4. - С.42-43.
13. Мщенко Т. С. Стан невролопчно'Т служби в УкраТш [Електро-нний ресурс] / Т. С. Мщенко // Здоров'я УкраТни 1НФОМЕД1А. -2015. - Режим доступу до ресурсу: http://health-ua.com/article/1534.html.
14. Kim D. Sialosis of unknown origin / D. Kim, C. Uy, L. Mandel // NY State Dent J. - 1998. - Aug-Sep. - P.38-40.
Реферат
МОРФО-РЕНТГЕНОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА НЕЙРОГЕННОГО ДОХОСПАСТИЧЕСКОГО СИАЛОАДЕНИТА
ПО ДАННЫМ СИАЛОГРАФИИ
Веретильник А. В., Рыбалов О. В., Веретильник В.А.
Ключевые слова: нейрогенный сиалоаденит, околоушная слюнная железа, сиалография, поднижнечелюстная слюнная железа.
В научно-практической литературе детального описания сиалограмм больных с нейрогенным до-хоспастическим сиалоаденитом недостаточно. Авторами проведена оценка сиалограмм околоушных и поднижнечелюстных слюнных желез при разной степени тяжести заболевания. Определено, что при легкой степени течения дохоспастического сиалоаденита наблюдается равномерное сужение всей протоковой системы, начиная с главного протока. Стромальный компонент железы был увеличенным. При умеренной степени тяжести дохоспастического сиалоаденита околоушных желез явления дохоспазма, особенно протоков III - V порядков, были еще более выраженными по сравнению с легкой степенью. У больных с выраженными клиническими проявлениями заболевания наряду с резким сужением всей протоковой системы присутствовали единичные эктазии. У больных с нейрогенным сиалоаденитом поднижнечелюстных слюнных желез спастические явления чаще относились к начальным отделам основного протока. Полученные данные позволят провести адекватный комплекс лечебных мероприятий для повышения функциональной активности слюнных желез.
Summary
MORPHOLOGICAL AND ROENTGENOGRAPHIC CHARACTERISTICS OF NEUROGENIC SIALOADENITIS BY SIALOGRAPHY FINDINGS
Veretilnik A. V. , Rubalov O. V., Veretilnik V. A.
Key words: neurogenic sialoadenitis, parotid salivary gland, sialogram, submandibular salivary gland.
There are no meticulous descriptions of the sialograms of patients with neurogenic sialoadenitis in related literature. The authors evaluated the sialogram of parotid and submandibular salivary glands with different degrees of severity of the disease. It was determined that in the mild course of the pre-spastic sialoadenitis the even narrowing of the entire duct system was observed, beginning with the main duct. The stromal component of the gland was enlarged. With moderate severity of pre-spastic sialoadenitis of the parotid gland, the muscle spasms, especially of III-V ducts, were even more pronounced compared with the mild degree. In the patients with severe clinical manifestations of the disease, along with abrupt narrowing of the entire duct system, single ectasias were present. In the patients with neurogenic sialoadenitis of the submandibular salivary glands, spasms were more frequent in the initial sections of the main ducts. The obtained data will allow us to select and apply proper therapeutic measures to increase the functional activity of the salivary glands.
