CC BY
13
тояния липидного профиля пациентов позволяет обеспечивать комплексность в индивидуализации лечебной тактики. Приведёно обоснование и алгоритм клинического применения нового способа оценки эффективности лечения ХОБЛ с учетом уменшения экспрессии факторов КВР.
Summary
CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE AND CARDIOVASCULAR RISK: EXPERIENCE IN IMPROVING DIAGNOSIS AND EVALUATING TREATMENT EFFECTIVENESS OF THIS COMORBIDITY Bondarenko LV
Key words: chronic obstructive pulmonary disease, cardiovascular risk.
This research paper presents the improved algorithm for estimating cardio-vascular risks in patients with COPD, the use of which provides standardized accounting and assessment of the clinical and anamnestic factors. It has been proved that increase in efficiency and decrease in resource-intensive diagnosis of CVR in patients with irreversible bronchial obstruction is achieved by the fact that during the one-stage examination of persons of this category this category the only factors taken int this category account are airflow rate limit, the results of the bronchodilator test, integrated quantitative and not qualitative smoking rates, and the impact of common risk factors of cardiovascular diseases and disorders of the pulmonary system. We have substantiated algorithm for determining the reffectiveness of treatment of COPD based on the expression of CVR factors whose application to individual group level enables standardization of clinical assessments. It has been established that the inclusion of indices of patient's lipid profile into the system for evaluating the effectiveness of treatment of COPD, except of respiratory parameters enables to provide integrated approach in the patient-centered tactics.
УДК 616.36-002-08+616-082+615
Вовк К.В., Александрова Н.К., Сокруто О.В., Н'шоленко €.Я., Кратенко Г.С., Лар'1чева Л.В., Летiк 1.В., Квтчата Г.1.
КЛ1Н1ЧНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ФОСФОЛ1П1Д1В В ПРАКТИЦ1 С1МЕЙНОГО Л1КАРЯ
Хармвський нацюнальний уыверситет iменi В.Н. Каразша Хармвський нацюнальний медичний уыверситет
Нацюнальний фармацевтичний ушверситет, 1нститут пщвищення квалiфiкацií спе^алю"пв фармацп
Гоупа сучасних гепатопротектор'!в дуже гетерогенна i включае речовини рiзних х1'м1'чних груп з р'з-носпрямованим впливом на метабол'чш процеси в печшцк Ставлення до гепатопротектор'т в ме-дичному середовищi вар/'юе в'д повного неприйняття до розгляду в якост/ базисних препарат'т при будь-якому захворюванн/ печiнки. Наведена у статт/ порiвняльна характеристика «Есен^але форте» ! «Еслiвера форте» демонструе широкий спектр бiологiчних ефект'!в, як можуть використо-вуватися для патогенетичноУ терапи рiзних захворювань печiнки. Важлива позитивна властивсть гепатопротектор'т — Ух безпека, що виявляеться у в'дсутност'! серйозноУпоб'чно'Уд'Ита небезпеки передозування. У той же час сл'!д пам'ятати, що при можливост/ л/'кв/'дац/'У причинного фактора ль кування захворювання мае бути в першу чергу етiотропним, так як ттьки в цьому випадку е перспектива повного одужання. Ключов1 слова: гепатопротекторы препарати, печна.
Дана робота е фрагментом НДР «Вивчення клтто-патогенетичних механiзмiв розвитку недиференц/йовано)' дисплазп спо-лучноУ тканини у ремоделюванн еластично-тканинних структур орга^зму людини», № держ. реестрацУ 0112Ш01027.
У зв'язку з постшним зростанням частоти жшок.
хвороб гепатоб^арноТ системи, як характери- Прояви алкогольно! хвороби печшки - це жи-
зуються прогресуючим переб^ом та незадовть- рова дистрофия (стеатоз, жирове переродження
ним медико-со^альним прогнозом, велике зна- тканини), цироз (замша тканини печшки на спо-
чення мають питання оптимiзацií фармакотера- лучну - фнброзну), алкогольний гепатит. Ризик
пи цих захворювань [3, 12]. Рiвень захворювано- виникнення алкогольно' хвороби у чоловтв
ст на хвороби оргашв травлення в УкраТн за майже в три рази вище, осктьки зловживання
останне десятирiччя вирю майже на 40%. Ура- алкоголем серед жшок i чоловшв зус^чаеться в
ження печшки - досить поширена патолопя, що пропорци 4 до 11. Однак розвиток алкогольно'
займае ютотне мюце в структурi захворюваност хвороби у жшок вщбуваеться швидше i при вжи-
населення розвинених краТн [13, 16]. ванн меншоТ кшькосп алкоголю. Це пов'язано з
Одним з найпоширешших захворювань е ал- гендерними особливостями всмоктування, ката-
когольна хвороба печшки, що розвиваеться в болiзму i виведення спирту [15].
оаб, як тривалий час (бтьше 10-12 рош) злов- Метаболiзм алкоголю в печшц розподтений
живають алкогольними напоями в середньодо- наступним чином. Вщбуваеться перетворення
бових дозах (в перерахунку на чистий етанол) етанолу в ацетальдегщ з вивтьненням водню.
40-80 - грам для чоловЫв i бтьше 20 грам - для Ця реак^я каталiзуеться ферментом алкоголь-
дегщрогеназою. По™ ацетальдегщ перетворю-еться в ацетат. При алкогольнiй штоксикаци кон-центрацiя ацетальдегiду й ацетату збтьшуеться в кiлька разiв. Змшюеться окиснювально-вiдновний потенцiал гепатоцитiв i збiльшуeться синтез печiнкою триглiцеридiв i жирних кислот. Швидкiсть Тхнього окиснення знижуеться. Пору-шуеться процес включення триглiцерiдiв до складу лтопротеТшв низькоТ щiльностi, що приз-водить до Тх накопичення в печiнцi [5, 9]. Най-бiльш важкий гепатотоксичний ефект ацеталь-дегiду - порушення функцп найважливiшого структурного компонента клп"инних мембран -фосфолiпiдiв, що веде до пщвищення проникно-стi мембран, порушення трансмембранного транспорту, порушення функцюнування кл^инних рецепторiв i мембранозв'язаних ферменлв.
Лкування алкогольно! хвороби печшки пе-редбачае повне утримання вщ споживання алкоголю, повноцiнну дiету з достатнiм вмiстом бiлка та пщвищеним вмiстом ненасичених жирних кислот i мiкроелементiв. Дотримання всiх цих умов в поеднаннi з терашею «ессен^альними» фос-фолiпiдами може призвести до практично повно-го зворотного розвитку патолопчних змiн у печ^ нцi [7, 11].
Мета роботи
Вивчення порiвняльно! характеристики фос-фолiпiдних препаратiв у лiкуваннi алкогольно! хвороби печшки
Об'ект i методи дослщження
Обстеження хворих проводилося у Хармвсь-кiй мiський полiклiнiцi №26, що е базою кафедри загально! практики-амейно! медицини медично-го факультету Харшського нацiонального ушве-рситету iменi В. Н. Каразiна.
У дослщження було включено 73 чоловтв i жiнок у вiцi вiд 18 до 65 ромв iз дiагностованою алкогольною хворобою печiнки (АХП). У вах па-цiентiв спостерiгалася, як мЫмум, одна з пере-рахованих груп скарг: тут болi або вщчуття тяж-костi в област правого пiдребер'я, диспепсичнi явища (ранкова нудота, зниження апетиту), а та-кож ультразвуковi ознаки ураження печшки: ге-патомегалiя або дифузне пщвищене ехогеннос-тi; бiохiмiчнi ознаки ураження печшки: пщвищення рiвня АЛТ не менше нiж в 3, але не бтьше нiж у 6 разiв у порiвняннi з нормою.
Результати дослiджень та 1х обговорення
Багато пацiентiв цiкавляться внутршшм на-повненням лiкiв. Якщо брати до уваги склад таблеток, що краще: «Есен^але форте» або «Е^вер форте»? [8, 10]. Розглянемо основы компоненти медикаменлв. Обидва препарати мютять есен^альш фосфолiпiди. 1х кiлькiсть становить 300 мг на одну капсулу. ^м цього, препарат «Е^вер форте» мютить кiлька в^ам^ нiв групи В i Е, а також нiкотинамiд. Серед допо-мiжних речовин можна видтити твердий жир,
етанол, желатин, тальк, кремшю дiоксид колоТд-ний.
Розглянутi препарати мають вщмшш додат-KOBi складовi, однак це не мае особливого зна-чення. Випускаються обидва препарати в капсулах. Росшський аналог продаеться в упаковках по 30 i 50 капсул в кожнш. Оригiнальний медикамент можна придбати в ктькост 30 i 100 таблеток. Якщо розглядати питання, що краще: «Есен^але форте» або «Е^вер форте», то обов'язково потрiбно звернути увагу на показан-ня до застосування. Обидва препарати призна-чаються при захворюваннях печiнки та з метою Тх профiлактики. Есенцiальнi фосфолiпiди, як входять до складу обох препаралв, усувають ш-токсикацiю, здiйснюють сприятливу, вщновлюю-чу дiю на орган кровотворення. [4, 6, 14].
Лкування хворих проводилося у порiвняннi двома гепатопротекторними препаратами: «Е^вер форте» приймався пацiентами по 2 ка-псули 3 рази на день протягом 3 мюящв, такою ж була i схема прийому «Есен^але форте». Оцiнювався ступiнь змш скарг пацiентiв з боку гепатоб^арноТ системи, динамiка астено-вегетативного синдрому, динамка лабораторних показниш кровi, а саме функцюнального стану печiнки.
Безпека препарату визначалась на пiдставi даних про небажан явища, що розвинулися в ходi дослiдження, а також на пiдставi оцiнки змiн лабораторних i життево важних показникiв. Було виявлено статистично достовiрну вiдмiннiсть за-гального клiнiчного ефекту, а саме полтшення загального самопочуття, вiдчуття тяжкост в правому пщребер'Т, прояви астено-вегетативного синдрому у групi хворих, що лку-валися: «Есенцiале форте» склало 46%, у пор^ внянн з 29%, що приймали «Е^вер форте».
У групi хворих, як приймали «Есенцiале форте» вiдзначалася достовiрна позитивна ди-намiка в бiохiмiчному аналiзi кровi, а саме; рь вень аланшовоТ амiнотрансферази (АЛТ) знизи-вся з 72 ОД/л до початку лкування до 43 ОД/л до 58-го дня лiкування; аспарапновоТ амшотран-сферази (АСТ) - з 76 до 41 ОД/л вщповщно; кон-центраци ГГТП i лужноТ фосфатази - з 1130 до 61 ОД/л i з 482 до 234 ОД/л вщповщно.
Достовiрно покращилися показники ладного спектра кровк рiвень загального холестерину до лкування становив 6,93 ммоль/л, до 58-го дня лкування вш знизився до 4,53 ммоль/л; концентра^я триглiцеридiв зменшилася з 2,81 до 1,75 ммоль/л; вмют лтопроте'Тфв низькоТ (ЛПНЩ) i високоТ (ЛПВЩ) щiльностi до 12-му ти-жн лiкування склало 1,86 i 1,8 ммоль/л вщповщно, в порiвняннi з 4,17 i 1,1 ммоль/л до початку лкування. Препарат добре переносився хвори-ми. Виражених несприятливих лкарських реак-цiй при застосуванн «Есенцiале форте» у па^е-нлв з АХП виявлено не було. Даш показники при прийому «Е^веру форте» були не вiрогiдними.
^м того, у групi пацiентiв, що приймали
«Есенцiале форте» спостер^алася статистично позитивна динамiка для глюкози, загального б^ лiрубiну та амтази - 62%, проти 53%, що прий-мали «Еслiвер форте». Також було вщзначено значуще полтшення оцiнок якостi повсякденно-го життя в обох групах хворих: 92% в груш пац^ енлв, що приймали «Есен^але форте» та 83%, що отримували «Е^вер форте». Оцшка житте-здатностi та софальноТ активност пiсля завер-шення терапи в груш хворих, що приймали «Есен^але форте» була статистично вище (84%), шж у груш, що приймали «Е^вер форте» (67%) [1, 2, 17].
Висновки
1. Обидва препарати мають схожу хiмiчну структуру, i надают позитивний вплив на лку-вання алкогольноТ хвороби печiнки.
2. Застосування фосфолтщних препаратiв е обов'язковим, i входить в схему патогенетичноТ терапи даних пацiентiв.
3. У ходi проведеного дослiдження доведена досить висока кл^чна ефективнiсть «Есенцiале форте» та його безпечнють.
Перспективи подальших дослщжень
Перспективним напрямком в подальшому до-слiдженнi е вивчення нових ефективних гепато-протекторних препаратiв щодо хворих з патоло-гiею печiнки.
Лпература
1. Шульпекова Ю.О. Эссенциальные фосфолипиды в лечении заболеваний печени / Ю.О. Шульпекова // Рус. мед. журн. - 2003. - № 5. - С. 11-13.
2. DaCosta K.A. Accumulation of 1,20sn-diradylglycerol with increased membrane-associated protein kinase C may be the mechanism for spontaneous hepatocarcinogenesis in choline deficient rats / K.A. DaCosta, E.F. Cochary, J.K. Blusztajn [et al.] // J. Biol. Chem. - 2013. - Vol. 268. - P. 2100-2105.
3. Bellentani S. Epidemiology of non-alcoholic fatty liver disease / S. Bellentani, F. Scaglioli, M. Marino [et al.] // Dig. Dis. - 2010. - Vol. 28. - P. 155-161.
4. Cohen L.H. Equallypotent inhibitors of cholesterol synthesis in human hepatocytes have distinquishable effects on different cytochrome P 450 enzymes / L.H. Cohen, R.E. van Leeuwen, G.C. van Thiel // Biopharm. Drug Dispos. - 2009. - Vol. 21. - P. 353364.
5. Dixon J.B. Nonalcoholic fatty liver disease: predictors of nonalcoholic steatohepatitis and liver fibrosis in the severely obese / J.B. Dixon, P.S. Bhathal, P.E. O'Brien // Gastroenterology. - 2011. - Vol. 121, № 1. - P. 91-100.
6. Gotto A.M. The case for over the counter statins / A.M. Gotto // Am. J. Cardiol. - 2004. - Vol. 94. - P. 753-756.
7. Angulo P. Independent predictors of liver fibrosis in patients with nonalcoholic steatohepatitis / P. Angulo, J. C. Keach, K.P. Batts [et al.] // Hepatology. - 2009. - Vol. 30, № 6. - P. 1356-1362.
8. Ekstedt M. Long-term follow-up of patients with NAFLD and elevated liver enzymes / M. Ekstedt, L.E. Franzen, U.L. Mathiesen [et al.] // Hepatology. - 2006. - Vol. 44. - P. 865-873.
9. Solis Herruzo J.A. Non-alcoholic fatty liver disease. From insulin resistance to mitochondrial dysfunction / J.A. Solis Herruzo, I. Garcia Ruiz, M. Perez Carreras [et al.] // Rev. Esp. Enferm. Dig. -2006. - Vol. 98, № 11. - P. 844-874.
10. Anfossi G. Prescription of statins to dyslipidemic patients affected by liver diseases: a subtle balance between risks and benefits / G. Anfossi, P. Massucco, K. Bonomo [et al.] // Nutr. Metab. Cardiovasc. Dis. - 2004. - Vol. 14. - P. 215-224.
11. Ratziu V. Liver fibrosis in overweight patients / V. Ratziu, P. Giral, F. Charlotte // Gastroenterology. - 2010. - Vol. 118, № 1. - P. 11171123.
12. Targher G. Relations between carotid artery wall thickness and liver histology in subjects with nonalcoholic fatty liver disease / G. Targher, L. Bertolini, R. Padovani [et al.] // Diabetes Care. - 2006. -Vol. 29. - P.1325-1330.
13. Chen S.H. Relationship between nonalcoholic fatty liver disease and metabolic syndrome / S.H. Chen, F. He, H.L. Zhou [et al.] // Journal of Digestive Diseases. - 2011. - Vol. 12 - P. 125-130.
14. Souza O. Association of polymorphisms of glutamate-cystein ligase and microsomal triglyceride transfer protein genes in non-alcoholic fatty liver disease / O. Souza, S. Tadeu, A. Cavaleiro // Journal of Gastroenterology and Hepatology. - 2010. - Vol. 25. - P. 357-361.
15. Argo C.K. Statins in liver disease: a molehill, an iceberg, or neither? / C.K. Argo, P. Loria, S.H. Caldwell [et al.] // Hepatology. - 2008. -Vol. 48, № 2. - P. 662-669.
16. Targer G. Risk of Cardiovascular Disease in Patients with Nonalcoholic Fatty Liver Disease. / G. Targer, P.D. Day, E.N. Bonora // Engl. J. Med. - 2010. - Vol. 363. - P.1341-1350.
17. Zeisei S.H. Choline, an essencial nutrient for humans / S.H. Zeisei, K.A. DaCosta, P.D. Franklin // FASEB J. - 2011. - Vol. 5. - P. 2093-2098.
Реферат
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ФОСФОЛИПИДОВ В ПРАКТИКЕ СЕМЕЙНОГО ВРАЧА
Вовк К.В., Александрова Н.К., Сокруто О.В., Николенко Е.Я., Кратенко А.С., Ларичева Л.В., Летик И.В., Квитчатая А.И. Ключевые слова: гепатопротекторные препараты, печень.
Группа современных гепатопротекторов весьма гетерогенна и включает вещества различных химических групп с разнонаправленным воздействием на метаболические процессы в печени. Отношение к гепатопротекторам в медицинской среде варьирует от полного неприятия до рассмотрения в качестве базисных препаратов при любом заболевании печени. Приведенная в статье сравнительная характеристика «Эссенциале форте» и «Эссливера форте» демонстрирует широкий спектр биологических эффектов, которые могут использоваться для патогенетической терапии различных заболеваний печени. Важное положительное свойство гепатопротекторов — их безопасность, проявляющаяся в отсутствии серьезного побочного действия и опасности передозировки. В то же время следует помнить, что при возможности ликвидации причинного фактора лечение заболевания должно быть в первую очередь этиотропным, так как только в этом случае имеется перспектива полного выздоровления.
Summary
CLINICAL STUDY OF PHOSPHOLIPIDS IN THE PRACTICE OF FAMILY DOCTOR
Vovk K.V., Aleksandrova N.K., Sokruto O.V., Nikolenko Ye.Ya., Kratenko A. S., Larycheva L.V., Letik I.V., Kvitchata A.I. Key words: hepatoprotective agents, liver.
The group of modern hepatoprotectivors is highly heterogeneous and includes substances of various chemical groups producing divergent effects on metabolic processes in the liver. Attitude towards hepatoprotectors in clinical environment varies from total rejection to consideration as basic drugs for any disease of the liver. This article presents the comparative characteristic of «Essentiale Forte» and «Essliver Forte» by demonstrating a wide spectrum of biological effects that can be used as components of pathogenetic therapy of various liver diseases. An important positive feature of hepatoprotectors is their
safety, which manifests itself by no serious side effects and risk of overdose. At the same time, it should be remembered that the treatment should primarily consists in eliminating causal factors, as only in this case, the a full recovery is possible.
УДК [616/714/716+616.83]-001-071 Донник Т. А.
НЕЙРОПСИХОЛОГ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ У ХВОРИХ
З НАСЛ1ДКАМИ ЛЕГКО1 ЧЕРЕПНО-МОЗКОВО1 ТРАВМИ ДО ТА П1СЛЯ ПРОГРАМОВАНО1 СЕНСОРНО1 ДЕПРИВАЦП
Медичний центр "1нтермед", м. Харкiв
В статт/ вивчено динам'!ку нейропсихологiчних показниюв у хворих з насл'!дками закрито)' черепно-мозково)' травми до та псля програмованоУ сенсорно)' депривацп. Виявлено, що у хворих з перенесе-ною легкою черепно-мозковою травмою мають м'!сце когнiтивнi розлади, порушення психоемо^й-ного стану. Скорiше за все, ц порушення обумовлен дизрегуля^ею структур головного мозку, що виникають у в'ддаленому пер'юд! церебрально)' травми. Програмована сенсорна деприва^я норма-л'зуе у б'тьшост'! випадк'т ц порушення та призводить до покращення нейропсихологiчних показни-к'!в у дано)' групи хворих.
Кпючов1 слова: програмована сенсорна депривац1я, наслщки легкоТ черепно-мозковоТ травми, нейропсихолопчн1 показники.
Вступ
Актуальною проблемою неврологи сьогоден-ня е церебральна травма. Легка черепно-мозкова травма складае 75-90% в структурi вах травм головного мозку ^ на жаль, частота ТТ збн льшуеться з кожним роком.
Дана патолопя е одшею iз причин порушення здоровья та швалщносп населення розвинутих краТн. Проблема нейротравми iз сугубо медичноТ перетворилася в даний час на со^ально-економiчну [1].
Вщомо, що у вщдаленому пер^ легка чере-пно-мозкова травма призводить до порушення когштивних функцш [2], а це, в свою чергу, призводить до дезадаптаци в со^умк
У зв'язку з цим, в останнш час все бтьше уваги привертаеться до когштивних порушень, що мають мюце у вiддаленому перiодi черепно-мозковоТ травми та деколи носять прогредiент-ний характер.
Враховуючи полтрагмазш при терапи когш-тивних порушень у хворих з вщдаленими нас-лщками легкоТ черепно-мозковоТ травми, в по-шуках оптимiзациТ лiкування даних па^ен^в ми застосували метод програмованоТ сенсорноТ де-привациТ, яка за нашими попередшми даними покращуе цi показники.
Мета дослщження
Обфунтувати ефективнiсть програмованоТ сенсорноТ депривацп у хворих з наслщками легкоТ черепно-мозковоТ травми з когштивними роз-ладами.
Матерiали та методи
Обстежено 85 хворих (i3 них 30 жiнок та 55 чоловтв) з дiагнозом «Вщдалеш наслщки легкоТ черепно-мозковоТ травми, вiком вщ 25 до 40 ро-ш». Давнiсть травми склала вiд 2 до 5 рокв. Курс лкування програмованою сенсорною де-
привацiею складав 10-15 сеанав через день.
Детальне нейропсихолопчне обстеження проводили з використанням наступних експери-ментально-психологiчних методик: проби за-пам'ятовування 10 слiв, коректурноТ проби, методу «САН», шкали депреси Гамiльтона, шкали Спiлбергера. Також оцшювалися такi когнiтивнi сфери як увага, концентра^я, пам'ять.
Вивчення порушень пам'ят (короткочасноТ та довготривалоТ) проводили за допомогою проби запам'ятовування 10 ^в (А. Р. Лурiя, 1962). Ви-раховували показник короткочасноТ пам'ят (к-лькiсть слiв, вiдтворених пюля першого зачиту-вання) та довготривалоТ пам'ят (загальна кть-кiсть ^в, якi запам'ятав обстежений через 1 годину).
Для виявлення стiйкостi уваги та здатност до ТТ концентраци ми використовували коректурну пробу [3]. Обстеження проводили за допомогою спе^альних бланмв з рядом лiтер, ям були роз-ташованi у випадковому порядку. Обстежуваний повинен був, продивляючись лп"ери, закреслити ус лiтери А, В, К та буквосполучення ВИ. Роботу виконували протягом 5 хвилин, в^^чаючи в тест вертикальною лЫею кожну хвилину. Вра-ховуеться час виконання завдання i кiлькiсть зроблених помилок (пропущен букви, закресле-н букви, якi не заданi експериментом).
Метод «САН» - самооцшка самопочуття, ак-тивностi та настрою (в модифкаци В. А. Доскiна, Н. А. Лаврентьевой, 1973) базуеться на принцип семантичного диферен^алу та полягаэ в тому, що обстеженого просять стввщнести свш стан з рядом ознак, представлених у виглядi полярних протилежностей, мiж котрими розмiщена семи-членна шкала. Отриманi бали пщсумовуються згiдно з ключами в три категорп (самопочуття, активнiсть, настрiй) i пiдраховуеться кiлькiсть балiв по кожнш iз них. Отриманi результати за кожною категорiею дiляться на 10. Середнш бал
