Нейропсихологічні показники у хворих з наслідками легкої черепно-мозкової травми до та після програмованої сенсорної депривації Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

safety, which manifests itself by no serious side effects and risk of overdose. At the same time, it should be remembered that the treatment should primarily consists in eliminating causal factors, as only in this case, the a full recovery is possible.

УДК [616/714/716+616.83]-001-071 Донник Т. А.

НЕЙРОПСИХОЛОГ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ У ХВОРИХ

З НАСЛ1ДКАМИ ЛЕГКО1 ЧЕРЕПНО-МОЗКОВО1 ТРАВМИ ДО ТА П1СЛЯ ПРОГРАМОВАНО1 СЕНСОРНО1 ДЕПРИВАЦИ

Медичний центр "1нтермед", м. Харкiв

В статт/ вивчено динамку нейропсихологiчних показниюв у хворих з насл'!дками закритоУ черепно-мозковоУ травми до та псля програмованоУ сенсорноУ деприваци. Виявлено, що у хворих з перенесе-ною легкою черепно-мозковою травмою мають м'!сце когнiтивнi розлади, порушення психоемо^й-ного стану. Скорiше за все, ц порушення обумовлен дизрегуля^ею структур головного мозку, що виникають у в'ддаленому пер'юд! церебральноУ травми. Програмована сенсорна деприва^я норма-л'зуе у б'тьшост'! випадк'т ц порушення та призводить до покращення нейропсихологiчних показни-к'!в у даноУ групи хворих.

Кпючов1 слова: програмована сенсорна депривац1я, наслщки пегкоТ черепно-мозковоТ травми, нейропсихолопчы показники.

Вступ

Актуальною проблемою неврологи сьогоден-ня е церебральна травма. Легка черепно-мозкова травма складае 75-90% в структурi вах травм головного мозку ^ на жаль, частота ТТ збн льшуеться з кожним роком.

Дана патопопя е одшею iз причин порушення здоровья та швапщносп населення розвинутих краТн. Проблема нейротравми iз сугубо медичноТ перетворилася в даний час на со^апьно-економiчну [1].

Вщомо, що у вiддапеному перiодi легка чере-пно-мозкова травма призводить до порушення когштивних функцiй [2], а це, в свою чергу, призводить до дезадаптаци в со^умк

У зв'язку з цим, в останнш час все бтьше уваги привертаеться до когнiтивних порушень, що мають мюце у вiддапеному пер^ черепно-мозково! травми та деколи носять прогредiент-ний характер.

Враховуючи попiпрагмазiю при терапи когш-тивних порушень у хворих з вщдапеними нас-пщками легко! черепно-мозковоТ травми, в по-шуках оптимiзациТ пiкування даних па^ен^в ми застосували метод програмованоТ сенсорноТ де-привациТ, яка за нашими попередшми даними покращуе цi показники.

Мета дослщження

Обфунтувати ефективнiсть програмованоТ сенсорноТ деприваци у хворих з наслщками лег-коТ черепно-мозковоТ травми з когштивними роз-ладами.

Матерiали та методи

Обстежено 85 хворих (i3 них 30 жшок та 55 чоловтв) з дiагнозом «Вщдалеш наслщки легкоТ черепно-мозковоТ травми, BiKOM вщ 25 до 40 ро-ш». Давнiсть травми склала вiд 2 до 5 рош. Курс лкування програмованою сенсорною де-

привацieю складав 10-15 сеанав через день.

Детальне нейропсихолопчне обстеження проводили з використанням наступних експери-ментально-психологiчних методик: проби за-пам'ятовування 10 слiв, коректурноТ проби, методу «САН», шкали депреси Гамiльтона, шкали Спiлбергера. Також оцшювалися такi когнiтивнi сфери як увага, концентра^я, пам'ять.

Вивчення порушень пам'ят (короткочасноТ та довготривалоТ) проводили за допомогою проби запам'ятовування 10 ^в (А. Р. Лурiя, 1962). Ви-раховували показник короткочасноТ пам'ят (ю-лькiсть слiв, вiдтворених пюля першого зачиту-вання) та довготривалоТ пам'ят (загальна кть-кiсть ^в, якi запам'ятав обстежений через 1 годину).

Для виявлення стiйкостi уваги та здатност до ТТ концентраци ми використовували коректурну пробу [3]. Обстеження проводили за допомогою спе^альних бланмв з рядом лiтер, ям були роз-ташованi у випадковому порядку. Обстежуваний повинен був, продивляючись лп~ери, закреслити усi лiтери А, В, К та буквосполучення ВИ. Роботу виконували протягом 5 хвилин, в^^чаючи в тест вертикальною лЫею кожну хвилину. Вра-ховуеться час виконання завдання i кiлькiсть зроблених помилок (пропущен букви, закресле-н букви, якi не заданi експериментом).

Метод «САН» - самооцшка самопочуття, ак-тивностi та настрою (в модифкаци В. А. Доскiна, Н. А. Лаврентьевой, 1973) базуеться на принцип семантичного диференщалу та полягаэ в тому, що обстеженого просять стввщнести свш стан з рядом ознак, представлених у виглядi полярних протилежностей, мiж котрими розмiщена семи-членна шкала. Отриманi бали пщсумовуються згiдно з ключами в три категори (самопочуття, активнiсть, настрiй) i пiдраховуеться кiлькiсть балiв по кожнш iз них. Отриманi результати за кожною категорiею дiляться на 10. Середнш бал

шкали дорiвнюe 4. Якщо сума балiв перевищуе 4, то це говорить про задовтьний стан пацieнта, нижче 4 балiв - незадовiльний. Сума балiв в дн апазонi 5,0-5,5 свщчить про нормальний стан обстеженого.

Для виявлення депресп використовували шкалу Гамiльтона. Оцшку параметрiв за шкалою Гамiльтона оцшювали за сумою балiв: 7-16 ба-лiв - легка депресiя; 7-27 балiв - депресiя сере-дньо'' важкостi; вище 27 балiв- важка депреая.

Ступiнь вираження афективно-тривожних розладiв оцiнювали за шкалою Спiлбергера. Пропонували хворому уважно прочитати кожне приведене речення та закреслити цифру в графi справа, в залежност вщ того, як вш вiдчував себе в даний момент часу. При штерпретацй пока-зникiв використовували наступн оцiнки: до 30 балiв - низька; 31- 44 бали - помiрна; 45 та вище - висока.

Результати дослщження та 1х обговорення

За даними нейропсихолопчних тестiв у 85 (100-1)% хворих були виявлеш тi чи iншi когшти-внi порушення. В основному ц порушення були легкого ступеню. В першу чергу у хворих з вщ-даленими наслiдками легко' черепно-мозково'' травми страждае пам'ять та увага.

При аналiзi отриманих даних за допомогою методики запам'ятовування 10 ^в отриманi да-нi свщчать про те, що у дано' групи обстежених страждае як короткочасна, так i довготривала пам'ять. Також у 60% хворих були виявлеш де-фекти селективности тобто хворi при вщтворю-ваннi слiв називали «зайвЬ» слова, якi не були представлен для запам'ятовування, що говорить не лише про зниження пам'ять а й про порушення уваги та здатнють до и концентрацй. Результати оцiнки тесту запам'ятовування 10 ^в представленi на рис. 1.

Крива запам'ятовування

0 н------

1 2 3 4 5 6

Повторення

До лшування —■— Пкля л1кування

Рис. 1. Крива запам'ятовування 10 слiв у хворих з вiддаленими наслiдками легко)' черепно-мозково)' травми до та пюля лкування.

За результатами методики «коректурно'' про-би» у хворих в^^чалося зниження швидкост виконання даного завдання, що вказуе на ви-снаження рiвня розумово' дiяльностi. Також 38(45±6)% хворих припускалися таких помилок, як пропуск л^ер, замють одшеТ лiтери закреслю-вали iншу, що свiдчить про зниження концентрацй уваги.

Динамку вщображення результатiв коректур-но' проби ми вщобразили в таблицi 1.

Як видно з таблиц 1 у обстежених до лку-

Таблиця 1.

Динам та &дображення результатiв коректурно)' проби у хворих з вiддаленими наслiдками легко)' черепно-мозково)' травми до

та пюля програмовано)' сенсорно)' депривацИ

вання була ктькють переглянутих рядмв менша, а ктькють помилок бтьша, що свщчить про пщ-вищену втомлюванють та виснаження психiчних процеав. Пюля проведеного курсу терапп спос-терiгалося збiльшення кшькосп переглянутих рядкiв за одиниця часу та полтшення результа-тiв (менша ктькють припустимих помилок), тобто у хворих пщвищувався коефiцiент концентрацй та стiйкостi уваги, що говорить про високу впрацьованють пюля проведено' терапй.

Показник Результати до лкування Результати пюля лкування

Ктькють переглянутих рядюв за 5 хвилин 25 33

Ктькють правильно викреслених знамв 50 71

Ктькють помилок 25 15

Коефщент концентрацй 25 72,6

Коефiцiент стшкост 6,25 8,25

Коефiцiент чiткостi 58,1 82,6

Як свщчать отримаш данi (таблиця 2), спо- самопочуття пiдвищився з 4,0 балiв до 5,6 балiв, стерiгаeться регрес симптоматики, вiдмiчалося активност - з 3,8 балiв до 6,7 балiв, настрою з виражене суб'ективне покращення самопочуття. 4,46 балiв до 5,8 балiв. Так, в ходi лiкування середнiй бал самооцшки

Таблиця 2.

Динам1ка показниюв тесту «САН» у хворих з насл1дками легко)' черепно-мозково)' травми до та пюля лкування.

Тест «САН» (середнш бал)

До лкування Пюля лкування

С А Н С А Н

4,0±0,5 3,8±0,5 4,4±0,5 5,6±0,4* 6,7±0,8* 5,8±0,7*

Прим:тка: * р<0,01-0,05

Таблиця 3.

Показники депресП за шкалою Гамтьтона

Ступшь депресп до лкування (n=85) пiсля лiкування (n=85)

Легка депреЫя 35(41±5)% 10(12±4)%

Помiрна депреая 5(6±3)% 1(1±1)%

За результатами аналiзу отриманих даних за шкалою Гамтьтона у 35(41±5)% хворих в^^ча-лася легка депреая, у 5(6±3)% - помiрна депреая. Пюля проведено! терапп помiрна депресiя спостер^алася лише у 1(1±1)% особи, легка депреая в^^чалася у 10(12±4)% чоловiк (таблиця 3).

За шкалою Сшлбергера у 60(70±5)% обсте-жених виявлена легка тривожнють, у 19(22±5)% хворих вiдмiчалася помiрна тривожнiсть та у 5(6±3)% - висока. Внутршня напруженiсть в бн льшостi випадкiв була обумовлена тривалими

Як видно з таблиц 4 у хворих в основному спостер^алася низька тривожнють 60(70±5)% (р<0,001), яка характеризувалася порушенням сну, вiдчуттям втомленосп, загальним недома-ганням, у 19(22±5)% обстежених мала мiсце по-мiрна тривожнiсть у виглядi пщвищено! дра^в-ливостi, непереносимостi тих або шших видiв дн яльностi, нездатностi до тривалого нервово-психiчного напруження, вщсутнютю впевненостi у собi. У 5(6±3)% хворих мало мiсце постiйне в^ дчуття внутршньо! напруженостi та хвилювання, плаксивiсть. Проведене нами лiкування хворих з вщдаленими наслiдками легко! черепно-мозково! травми програмованою сенсорною де-привацieю показало ефективнiсть даного методу: зменшилася кiлькiсть хворих з низькою три-вожнiстю до 30(35±5)%, (р<0,01), покращився психоемоцiйний стан хворих, що позитивно впливае на пристосування до обставин життя в нижшнш складний економiчний час.

Висновки

У хворих з вщдаленими наслщками легко! за-крито! черепно-мозково! травми в^^чаеться

психоемоцiйним перенапруженням, що пов'язано з соцiально-економiчними негаразда-ми у нашш кран Одержанi данi пiсля курсу л^ кування свiдчать про значне зниження тривоги у дано! групи па^етчв, що скорш за все обумов-лено впливом програмовано! сенсорно! дерива-ци на лiмбiчну систему мозку, сенсорнi таламiчнi ядра, базолатеральн та мигдалеподiбнi тiла, п-покамп, ппоталамус, якi частiше всього пошко-джуються при черепно-мозковiй травмi [4].

Динамка показнимв тривоги за шкалою Сшлбергера представлена в таблиц 4.

зниження когштивних функцiй (насамперед пам'ят та уваги), пiдвищене виснаження та по-вiльнiсть психiчних процеав, незiбранiсть при виконаннi всiх проведених нейропсихолопчних тестiв.

Пiсля проведення курсу лкування програмо-вано! сенсорно! деприваци у бiльшостi хворих покращився психоемоцшний стан та пщвищила-ся розумова дiяльнiсть, що вказуе на здатнють методу програмовано! сенсорно! депривацi! впливати на функцюнальш порушення, що ма-ють мiсце у вiддаленому пер^ легко! черепно-мозково! травми.

Лiтература

1. Коршняк В. О. Реабтта^я хворих з вщдаленими наслщками закритих черепно-мозкових травм / В. О. Коршняк, Б. А. НаЫбу-ллн О. В. Коршняк. - Харюв: ВД «1нжек», 2014. - 160 с.

2. Тайцлин В. И. Закрытая черепно-мозговая травма и ее последствия / В. И. Тайцлин // Международный медицинский журнал. -2002 - № 1-2. - С. 58-63.

3. Блейхер В.М. Практическая патопсихология. Руководство для врачей и медицинских психологов. / В.М. Блейхер, М.В. Крук, С.Н. Боков - Ростов: Феникс, 1996. - 445 с.

4. Вегетативные расстройства. Под ред. А.М. Вейна. - М., Мед. Информ. Агентство. - 2000. - 752 с.

Таблиця 4.

Показники тривоги за шкалою Сптбергера

Вираженiсть тривожностi до лкування (n=85) пiсля лiкування (n=85)

Низька тривожнють 60(70±5) 30(35±5) *

Помiрна тривожнiсть 19(22±5) 10(12±4)

Висока тривожнють 5(6±3) 3(4±2)

Прим1тка: * р<0,01

5. Яхно Н. Н. Когнитивные расстройства в неврологической клини- 1). - С.4-13.

ке / Н. Н. Яхно // Неврол. журн. - 2006. - № 11 (приложение №

Реферат

НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ У БОЛЬНЫХ С ПОСЛЕДСТВИЯМИ ЛЕГКОЙ ЧЕРЕПНО-МОЗГОВОЙ ТРАВМЫ ДО И ПОСЛЕ ПРОГРАММИРОВАННОЙ СЕНСОРНОЙ ДЕПРИВАЦИИ Донник Т. А.

Ключевые слова: программированная сенсорная депривация, последствия легкой черепно-мозговой травмы, нейропсихологические показатели.

В статье изучена динамика нейропсихологических показателей у больных с последствиями закрытой черепно-мозговой травмы до и после программированной сенсорной депривации. Выявлено, что у больных с перенесенной легкой черепно-мозговой травмой имеют место когнитивные нарушения, нарушения психоэмоционального состояния. Скорее всего, эти изменения обусловлены дизрегу-ляцией структур головного мозга, которые возникают в отдаленном периоде церебральной травмы. Программированная сенсорная депривация нормализует в большинстве случаев эти нарушения, что приводит к улучшению нейропсихологических показателей в данной группе больных.

Summary

NEUROPSYCHOLOGICAL INDICES IN PATIENTS WITH CONSEQUENCES OF MILD CRANIOCEREBRAL INJURY PRIOR AND AFTER PROGRAMMED SENSORY DEPRIVATION Donnyk T.A.

Key words: programmed sensory deprivation, consequences of mild craniocerebral injury, neuropsychological indices.

This research is devoted to the study of the dynamics of neuropsychological performance in patients with consequences of closed craniocerebral injury prior- and after programmed sensory deprivation. It has been found out that patients with mild craniocerebral injuries are diagnosed to have cognitive disorders and emotional disturbances. More likely, these disorders are caused by disregulation of brain structures that develop in the late period of cerebral trauma. Programmed sensory deprivation normalized these disturbances and results in improved neuropsychological performance in this group of patients in most cases.

УДК: 616-002.592-091.036-"312"

Загаба Л.М., Лiскiна 1.В., Кузовкова С.Д., Мельник О.О.

СУЧАСН1 КЛ1Н1КО-АНАТОМ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ТУБЕРКУЛЬОМ ЛЕГЕНЬ

ДУ «Нацюнальний шститут фт^атрп i пульмонологи iм. Ф. Г. Яновського НАМН УкраТни», м. КиТв, УкраТна

У статт/ представлен/ клМко-анатом'иш особливост/ туберкульом легень в сучасних умовах. Метою дослдження було з'ясування низки основних клМко-анатом'иних та морфологiчних ознак туберкульом легень за резек^йним матер'алом. Гоупу досл'дження склали 98 випадк'т туберкульом легень за резек^йним матер 'алом. Проаналiзованi дан '! iсторiй хвороби, лабораторнi показни-ки та результати г'ютолог'иного дослдження кожного випадку. У всх пацiентiв проводили мiкробi-ологiчне досл'дження мокротиння та/або опера^йного матер'!алу щодо виявлення МБТ. Визначен основы типи оперативних втручань серед даного контингенту хворих. За результатами г'ютоло-гiчного досл'дження уточнен/ анатом'чн'! типи туберкульом та характер специфiчного запального процесу, залучення у специф1'чний запальний процес внутршньогрудних лiмфатичних вузл'!в. Вста-новлено, що на час хiрургiчного л'!кування, як правило, мае мсце односторонне ураження легень, йо-го поширенсть складае вд сегменту до частки легенi (95,9%). Основн типи оперативних втручань у хворих з туберкульомами легень: сегментектом'я, пол'юегментарна резек^я та лобекто-мiя, разом 68,4% випадк'т. Досто&рно частше д'1агностували саме гомогеннi солiтарнi туберку-льоми (54,1%). На момент оперативного втручання в 48,0% випадк'в при г'ютолог'нному досл'!-дженн! визначався пом1'рний ступнь активност/ специфiчного запалення, що в'1дпов'1дае фазi стаб'!-л'заци захворювання. В 21,4% випадк'т встановлено прогресування специфiчного запалення за морфологiчними ознаками. Ттьки в 24,5% випадюв при мiкробiологiчному досл'дженн'! мокротиння та/або опера^йного матер'алу виявлен МБТ, причому серед них частка мультирезистентних штам'в МБТабо штам'в з розширеною резистентн>стю склала 50,0%.

Кпючов1 слова: туберкупьоми пегень, кп1н1ко-анатом1чн1 показники, морфолопчний ступ1нь активность

Дана робота виконана в межах НДР «Дослiдити мiсцевi iмуномоофологiчнi реакц/У легеневоУ тканини хворих при хрошчному туберкульозному запаленш» (№ державноУ реестрацп 011ви000187).

Питання щодо клЫко-морфолопчних особпи- капсулою [7,15]. Як правило, туберкупьома фор-

востей такоТ форми-фази пегеневого туберкупьо- муеться в результат швопюцп ыфтьтративного

зу, як туберкупьома дотепер не втратипо свого або вогнищевого туберкупьозу iз бронхо-

значення. Туберкупьома - це об'емне казеозно- побупярного шфтьтрату, округлого Ыфтьтрату

некротичне утворення бтьш ыж 12 мм в дiаметрi, або Ыфтьтрату Ассмана-Редекера, який з часом

яке обмежене вщ припегпоТ пегеневоТ тканини Ыкапсулюеться [17,19]. Формування туберку-