CC BY
42
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 616.831-005+616.8-008.64+616.89-008.447]-085.217.34 КОПЧАК О.О.
ДУ «1нститутгеронтологи im. Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра/ни», м. Ки/в
ЕФЕКТИВНЮТЬ ТРАЗОДОНУ (ТРИТТЖО) У AiKyBAHHi ПАЩвНПВ З ДЕПРЕСИВНИМИ РОЗЛАДАМИ ТА KОГHiТИBHИМИ ПОРУШЕННЯМИ НА ФОН ДИСЦИРКУЛЯТОРНО'' ЕНЦЕФАЛОПАТй'
Резюме. Статтю присвячено nроблемi корекци депресивних розлaдiв i легких когттивних порушень у na^eHmie з хрошчними порушеннями мозкового кровооб^. Наведено результаты доЫдження ефективностi використання тразодону (препарат Триттко) у даног категори naцieнmiв. Bei учасники до^дження (27naцieнmiв, середтй вт 59,6 ± 7,3 року) отримували тразодон (Триттко) в дозi 150мг на шч протягом 2 мшящв, при цьому терапю хворi розпочинали з прийому 50 мг тразодону зi збльшенням дози протягом 7дшв до досягнення 150мг на добу. Було встановлено, що на фот тривалого (2 м1сящ) прийому тразодону (Триттто) мало мюце покращення когнтивного функцюнування за даними MMSE в загальнш груш та вiрогiдне зростання показнитв оперативнойсемантичног naм'яmi, негайног i вiдсmроченноiасощативног naм'яmi та покращення ефекmивносmi процеав обробки шформаци у хворих з легкими когнтивними порушеннями. Це дае тдставу рекомендувати тразодон (Триттко) для широкого використання в клтчнш практиц з метою корекци депресивнихрозлaдiв i легких когттивних порушень у naцieнmiв з хрошчними порушеннями мозкового кровообщ.
Ключовг слова: депреЫя, когштивш порушення, хрошчш порушення мозкового кровообку, лкування, тразодон.
Вступ
У сучасному сусптьст одшею з провщних медико-сощальних проблем е проблема депресивних розладiв (ДР). Зпдно з даними лггератури, судинт та нейроде-генеративн захворювання головного мозку призводять не лише до порушення когштивних i рухових функцш, але й до розвитку ДР [10, 15], яю, на жаль, е в таких випадках недостатньо добре дiагностованими [25, 27]. Протягом останшх роив все бтьше уваги придтяеться депресй як незалежному фактору, який суттево впливае на яюсть життя пащентав [20, 21]. В численних ктшчних дослщженнях доведено, що ДР е значним предиктором кардюваскулярних ускладнень [13, 18], а також поряд iз такими факторами, як когштивш порушення (КП), вш, чоловiча стать, наявшсть лакун у головному мозку, шдвищують ризик смертност вщ цереброваскулярно! патологи [8].
У лiтературi було запропоновано кшька видiв взаемозв'язку мiж депреаею та КП: депреая може бути раннiм симптомом або продромом виникнення
КП; кшшчне обстеження, необхщне для дiагностики депресй дае можливiсть ранiше виявити ранш прояви деменцй'; пацiенти, в яких виявлено n04aTK0Bi прояви когнiтивного дефщиту, мають значно бiльшу ймовiрнiсть розвитку депресй' [14, 22].
Значне зростання кшькосп ДР у популяцп роз-винутих краш свiту виводить ix за рамки псиxiатрii i включае до сфери повсякденно'' дiяльностi невро-логiв, терапевтiв, сiмейниx лiкарiв, що обумовлюе нагальну потребу розробки нових антидепресанпв, що мають розширений спектр клшшо-фармаколопч-них ефектiв та високий рiвень безпеки [2, 11]. Саме до таких препарапв належить тразодон (Тригпко),
Адреса для листування з автором: Копчак О.О.
04114, м. Кив, вул. Вишгородська, 67
ДУ «1нститут геронтологи iм. Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украши»
© Копчак О.О., 2016
© «М1жнародний невролопчний журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
унiкальнiсть якого полягае в його дозозалежних кль нiчних ефектах. В малих дозах (50—150 мг/добу) цей препарат чинить поеднану снодшну та анксюлггачну дш, у великих дозах (150—450 мг/добу) тразодон про-являе себе як ефективний антидепресант. Тразодон е шпбгтором транспорту серотоншу й антагошс-том 5-НТ2А- та 5-HT2C-рецепторiв, вiн також е антагошстом H1-гiстамiнових та а1-адренерпчних рецепторiв [29]. У малих дозах тразодон блокуе тшьки 5-НТ2а-серотонiновi рецептори, а також (меншою мiрою) а1-адренорецептори i гiстамiновi Н1-рецептори [12]. Саме через даний поеднаний ме-хашзм дп реалiзуються гiпнотичний та анксюлггач-ний ефекти тразодону. Вiдомо, що 5-НТ2-рецептори концентруються в кортико-лiмбiчних структурах, що долучаються до регуляцп психоемоцшних i когштив-них функцiй, при цьому !х щiльнiсть суттево зростае у пащенпв з ДР, особливо в поеднанш з тривогою [16]. Бшьшють антидепресантiв (трициклiчнi, шпбь тори моноамшоксидази, ряд селективних iнгiбiторiв зворотного захвату серотоншу) блокують не лише 5-НТ-2с-рецептори, але й iнший шдтип серотоншо-вих рецепторiв — 5-НТ-1а, через який реалiзуються фiзiологiчнi ефекти серотоншу, з чим i пов'язана значна кшьшсть побiчних ефектiв вищезазначених антидепресантiв, у тому числi розвиток сексуально! дисфункци, шлунково-кишкових ускладнень, серо-тонiнового синдрому та порушення сну. Тразодон не мае таких недолтв, бшьше того, на вiдмiну в!д iнших антидепресантiв цей препарат не змшюе структуру сну, а отже, чинить максимально фiзiологiчну дiю [29]. Антидепресивний ефект тразодону пов'язаний також з активащею вившьнення норадреналiну та дофамшу в корi головного мозку внаслщок усунення гальмiвного впливу на щ процеси, що реалiзуються через 5-НТ2а- i 5-НТ2с-рецептори [28]. У численних кшшчних дослiдженнях показана порiвнянна з шши-ми антидепресантами висока ефективнють тразодону у лiкуваннi ДР [6, 7, 9, 23].
Здебшьшого лкування депресп сприяе покращен-ню когнiтивного функцiонування у пацiентiв, проте не призводить до вщновлення когштивних функцiй до нормального рiвня [22]. Питання щодо сприятли-вого впливу антидепресивно! терапп на зменшення ризику розвитку можливих КП i ступеня вираженост iснуючих КП потребуе подальшого вивчення.
Метою нашого дослiдження було вивчення ефек-тивностi антидепресивно! терапи з використанням тразодону (Триттiко) для лшування ДР i можливо! корекцп когнiтивного дефiциту у пацiентiв з дис-циркуляторною енцефалопатiею (ДЕ).
Матерiали та методи
Нами було обстежено 27 пацiентiв середнього та похилого вшу (середнш вiк 59,6 ± 7,3 року) з ДЕ II стади. Дiагноз ДЕ встановлювали за загальноприй-
нятими критерiями [3, 5]. Серед обстежених хворих було 14 жшок i 13 oci6 чоловiчоi стать Вищу освгту мали 17 пацieнтiв, середню — 10 хворих. У Bcix обстежених пащенпв дiагностовано ДР i КП рiзного ступеня вираженостi.
У вах хворих проведено клiнiко-неврологiчне обстеження, загальш лабораторнi тести (загальний аналiз кровi, загальний аналiз сечi, бiохiмiчний аналiз кровi, лiпiдограму, аналiз кровi на гормони щитоподiбноi залози); шструментальш дослiдження: електрокардiографiчне обстеження, магштно-резо-нансну томографш (МРТ) головного мозку.
Синдром легких КП визначався вщповщно до дiагностичних критерiiв Н.Н. Яхно та сшвавт. [4]. Для визначення синдрому помiрних КП ви-користано модифшоваш дiагностичнi критерii R.C. Petersen [26]. Для оцшки когнiтивних функцiй пащенпв використовували: коротку шкалу оцiнки психiчного статусу (Mini Mental State Examination, MMSE) (визначення орieнтування в чаа, мiсцi, стану короткочасно", довготривало'1' пам'ятi, функцii мови, гнозису, праксису) [17], методику заучування 10 ^в (дослщження процеав запам'ятовування, збереження й вщтворення iнформацii); тест заучування парних взаемопов'язаних ^в (The Paired Associates Learning Test, PALT) (дослщження не-гайно'1 та вiдстроченоi розшзнавально'1 пам'ятi на вербальнi стимули) [24]; таблиц Шульте (визначення темпу сенсомоторних реакцш, розумово'1 працездатностi, об'ему активно'! уваги пащенпв); тест кольорово-словесноi iнтерференцii (Stroop Color-Word Interference Test, SCWT), який дозволив оцiнити ефектившсть процесiв обробки iнформацii та увагу (виконавчi функцii) [30].
За даними MMSE 29—30 балiв оцiнювали як вщ-сутнiсть порушення когнiтивних функцш, 28—27 — легкi КП, 24—26 — помiрнi КП, < 24 балiв — як деменцiю [1].
Для оцшки тяжкост ДР i терапевтичноi дина-мiки застосовували шкалу Гамшьтона [19]: 0—13 балiв вказувало на вщсутшсть депресii, 14—17 — на легку депресш, 18—25 — на помiрну депресiю, > 25 балiв — на тяжку депресш.
Вс пацieнти отримували тразодон (Триттшо) в дозi 150 мг на шч протягом 2 мiсяцiв, при цьому те-рапiю хворi розпочинали з прийому 50 мг тразодону зi збшьшенням дози протягом 7 дшв до досягнення 150 мг на добу. Bd пацieнти протягом перших 2 тиж-нiв отримували терапш в стацiонарi, в подальшому продовжували лiкування в амбулаторних умовах. Пащенти отримували також базисну терапш, що включала гiпотензивнi засоби, антиагреганти, стати-ни, вазоактивнi засоби (вшпоцетин, пентоксифiлiн), вiтамiни групи В.
Упм хворим проведено повне клшшо-невроло-пчне обстеження iз застосуванням MMSE, нейро-
психолопчного тестування (до початку лiкування та через 2 мюящ терапп), шкали Гамiльтона (до початку лiкування, через 1 та 2 мюящ терапи).
Статистичну обробку отриманих результатiв проводили з використанням пакета статистичного аналiзу Microsoft Excel 2003. Biрогiднiсть рiзницi мiж середнiми кiлькiсними значенням двох вибiрок визначали за коефiцieнтом Стьюдента (t). Для пере-вiрки статистичних гшотез про рiзницю абсолютних i вiдносних частот, часток i вГдношень у двох не-залежних вибiрках використовувався критерiй хь квадрат (%2). Для з'ясування характеру та ступеня взаемозв'язку мiж рiзними показниками визначався коефщент парноi кореляцii (r).
Результати та обговорення
Bсi хворi (100 %) до початку лiкування скаржи-лись на зниження настрою, шдвищену драпвли-вiсть, тривожнiсть, загальну слабшсть i пiдвищену стомлюванiсть, зниження фiзичноi та розумово! працездатностi, порушення шчного сну, що полягали в утрудненому засинанш, поверхневому, переривчас-тому сш, ранньому пробудженнi. Частою скаргою хворих на ДЕ був локальний або дифузний головний бшь гнiтючого характеру, що виявлявся у 25 (93 %) пащенпв i локалiзувався переважно в потиличнш, лобнiй або скроневш дiлянках. Запаморочення спостерiгалось у 24 (89 %) хворих на ДЕ. Скарги на шум у головi пред'являли 25 (93 %) пащенпв. На ошмшня кшщвок досить часто скаржилися 20 (74 %) обстежених. Хворi вГдзначали зниження пам'ятi та уваги на поди недавнього минулого, поточш подii, iмена, дати тощо.
У неврологiчному статусi в пащенпв найчастiше вiдзначалися порушення черепноi шнервацп. Легкi окоруховi розлади спостерiгалися у вах 27 (100 %) пащенпв з ДЕ та проявлялися у виглядi слабкостi конвергенцii. Серед порушень рефлекторно-руховоi сфери ознаки пiрамiдноi недостатносп виявлено у 24 (89 %) пащенпв з ДЕ. Порушення статики та координацii у виглядi похитування в позi Ромберга мали мюце у 19 (70 %) хворих. Порушення чутли-востi виявлялися у 15 (56 %) пащенпв i були пред-ставленi в основному парестезiями в дистальних вiддiлах кшщвок у виглядi вiдчуття повзання му-рашок, легкого онiмiння на обличчi та в кiнцiвках. Bегетативнi розлади, так як пiдвищена пiтливiсть, похолодшня та акроцiаноз кiнцiвок, виявлялися у 13 (48 %) пащенпв з ДЕ. Слщ зазначити, що скарги хворих та даш об'ективного обстеження вщповщали II стадii ДЕ.
Вщповщно до результатiв МРТ головного мозку, у переважноi бiльшостi хворих спостериалися чис-леннi дiлянки лейкоареозу перивентрикулярно i в субкортикальних вщдшах головного мозку, префрон-тальнiй корi, поодиноы вогнища iшемii в медiальних
вщдшах скроневих часток, таламусi. Картина МРТ пащенпв вiдповiдала ДЕ II стадии
При вивченнi стану когнiтивних функцш у хворих обох клiнiчних груп встановлено зниження пам'ят та уваги на поди недавнього минулого, поточш поди, iмена, дати тощо. В обстежених з ДЕ середнього та похилого вшу синдром легких КП дГагностовано у 14 (52 %) пащенпв, синдром помГрних КП — у 13 (48 %).
При проведенш клшшо-психопатолопчного обстеження у пащенпв були виявлеш астенодепре-сивш, тривожно-депресивш та апатодепресивш розлади. Бшьшють хворих скаржились на знижений фон настрою — 27 (100 %), песимютичш думки — 25 (93 %), драпвливють — 23 (85 %), вщчуття постшно! надмiрноi втомлюваност — 27 (100 %), порушення шчного сну (заважають заснути неспокшш думки) — 27 (100 %), попршення апетиту — 17 (63 %), зниження маси тша, що пов'язане з тепершньою хворобою, вГдзначали 6 (22 %) пащенпв.
При обстеженш за шкалою Гамшьтона ДР легкого ступеня спостериали у 17 (63 %) пащенпв (середнш бал — 15,60 ± 0,87), ДР помГрного ступеня — у 10 (37 %) хворих (середнш бал — 18,60 ± 0,84).
Максимальш порушення у пащенпв вГдзначено за такими пунктами шкали Гамшьтона: депресивний настрш, працездатшсть та актившсть, безсоння, за-гальмовашсть, соматична та психГчна тривожшсть, шлунково-кишковГ симптоми, загальш соматичш симптоми, гештальш симптоми (рис. 1).
Для уточнення наявност та характеру зв'язку мГж ДР i когштивним дефщитом у пащенпв з ДЕ застосовано кореляцшний аналГз. При цьому за-реестровано вГрогГдний обернений кореляцшний зв'язок середньоi сили мГж загальним балом MMSE та загальним балом за шкалою Гамшьтона (r = —0,52; р < 0,01). Отже, чим бшьшою була виражешсть ДР у хворих на ДЕ та МС, тим тяжчими були !х КП.
Ми ощнили ефектившсть i безпечшсть проведе-ного лшування через 1 мюяць шсля початку прийому тразодону. За шкалою Гамшьтона хворГ вГдзначали вГрогГдне покращення самопочуття: зменшилась виражешсть депресивного настрою (p < 0,001), покращився шчний сон (p < 0,001), пщвищились працездатшсть та актившсть (p < 0,001), зменшилась психГчна та соматична тривожшсть (p < 0,001), зменшилась виражешсть загальних соматичних (p < 0,001), шлунково-кишкових (p < 0,001) та геш-тальних симптомГв (p < 0,05), шохондри (p < 0,01).
На рис. 2 подана динамша тяжкост ДР в обстежених пащенпв через 1 та 2 мюящ вГд початку терапii. Зокрема, за шкалою Гамшьтона у хворих спостериали вГрогГдну позитивну динамшу у виглядГ зменшення вираженост ДР при порГвнянш результа-пв до лшування та через 1 мюяць (з 16,70 ± 0,33 бала до 13,30 ± 0,17 бала), а також до лшування та через
Критичнють Втрата маси тта 1похондр1я Геытальш симптоми Загальн1 соматичт симптоми Шлунково-кишков1 симптоми Соматична тривожнють Псих1чна тривожнють Ажитащя Загальмованють Знижена працездатнють
Безсоння "] Сущидальш нам1ри Вщчуття провини Пригнпчений настрм
20 40 60 80
Через мюяць терапй' ■ До л1кування
100
120
Рисунок 1. Частота р1зних прояв1в ДР за шкалою Гамльтона у пац1ент1в з ДЕ на фон! прийому тразодону протягом м'!сяця; * — p < 0,05; ** — p < 0,01; *** — p < 0,001
18 16
S 5 14
Ю
п 12
1 10
5 8
п в
ä 3 4
2 —
0-I-1-1-
До л1кування Через 1 мюяць Через 2 мюящ
Рисунок 2. Динамка тяжкост ДР у хворих на фон л1кування тразодоном за шкалою Гамльтона
2 мюящ терапй' (з 16,70 ± 0,33 бала до 10,40 ± 0,31 бала; p < 0,001), а також показнишв через 1 мюяць та через 2 мюящ лшування (з 13,30 ± 0,17 бала до 10,40 ± 0,31 бала; p < 0,001). Слщ зазначити, що в обстежених нами пащенпв протягом всього перюду лiкування тразодоном не виявлено побiчниx ефек-тiв вiд застосуваня препарату. Пащенти вiдзначали покращення загального самопочуття, зменшення
головного болю, запаморочення, покращення настрою та нормалiзацiю сну.
Проведено оцiнку динамiки КП за шкалою MMSE. Через 2 мюящ вщ початку терапй' виявлено вiрогiдне зменшення вираженостi КП у пащенпв з ДЕ на фош прийому тразодону у виглядi зростан-ня загального бала MMSE (з 26,20 ± 0,22 бала до 27,22 ± 0,34 бала; p < 0,05). Однак у загальнш групi пацiентiв з ДЕ (n = 27) не виявлено вiрогiдноi рiзницi до початку лiкування та через 2 мюящ пiсля прийому тразодону щодо змш показнишв короткочасно'' вербально'' та семантично'' пам'ят за методикою заучування 10 ^в, обсягу негайно'' та вiдстроченоi пам'ят за методикою PALT, ефективностi процешв обробки iнформацii за методикою SCWT, темпу сен-сомоторних реакцiй за таблицями Шульте (p > 0,05) (табл. 1).
У той же час у хворих на ДЕ II стадп при наявност легких КП на фош терапй' тразодоном протягом 2 мюящв встановлено вiрогiдне зростання показнишв короткочасно'' вербально'' та семантично'' пам'ят за методикою заучування 10 ^в (p < 0,01); також спостериалося вiрогiдне збiльшення обсягу негайно''
Таблиця 1. Результати нейропсихолопчних TecTiB у хворих на ДЕII стадП' з КП р'зного ступеня тяжкост
на фонi терапй тразодоном протягом 2 мСяцв (M ± m)
Тест До л^ування (n = 27) Пiсля лшування (n = 27) Вiрогiднiсть
Методика 10 атв (слова) 37,40 ± 1,25 39,90 ± 1,56 НД
PALT (негайна пам'ять) (слова) 25,70 ± 0,61 26,70 ± 0,69 НД
PALT (вщстрочена пам'ять) (слова) 52,40 ± 1,60 55,00 ± 1,83 НД
SCWT (бали) 212,60 ± 9,79 202,00 ± 9,90 НД
Таблиц Шульте (секунди) 88,90 ± 2,70 95,70 ± 3,06 НД
Таблиця 2. Результати нейропсихолопчних теспв у хворих на ДЕ II стадП' з легкими КП на фонi терапй
тразодоном протягом 2 м 'юяц 'в (M ± m)
Тест До лшування (n = 13) Пiсля лiкування (n = 13) Вiрогiднiсть
Методика 10 oniB (слова) 42,00 ± 0,82 45,90 ± 0,99 P < 0,01
PALT (негайна пам'ять) (слова) 27,40 ± 0,62 29,40 ± 0,48 P < 0,05
PALT (вщстрочена пам'ять) (слова) 57,90 ± 0,77 61,90 ± 0,62 P < 0,001
SCWT (бали) 178,80 ± 5,76 166,90 ± 4,06 P < 0,05
Таблиц Шульте (секунди) 98,40 ± 3,00 108,10 ± 2,20 НД
(р < 0,05) i в^дстрочено! (р < 0,001) пам'ят за методикою PALT. KpiM того, у хворих на ДЕ з легкими КП на фош тривало! терапй тразодоном зареестровано вiрогiдне зростання ефективност процеав обробки шформацп, уваги (р < 0,05) зпдно з даними SCWT (табл. 2).
Висновки
Отже, з урахуванням отриманих нами результапв застосування тразодону (Триттшо) виявилося ефек-тивним щодо зменшення вираженост ДР у вих обстежених хворих на ДЕ II стади. Що стосуеться когнiтивного дефiциту, то на фош тривалого (2 мюящ) прийому тразодону мало мюце покращення когштивного функцiонування за даними MMSE в загальнш групi та вiрогiдне зростання показнишв оперативно! семантично! памятi, негайно! i вiдстроченно! асоцiативно! памятi та покращення ефективност процесiв обробки шформацп у хворих з легкими КП. Застосування тразодону (Триттшо) було безпечним, препарат добре переносився пащентами. Зважаючи на те, що антидепресивна терашя повинна бути призначена на тривалий термш, безпечшсть препарату та його добра переносимють е предиктором прихильност хворих до тако! терапй' при тривалому застосуванш.
З огляду на результати численних дослщжень i багаторiчний досвiд застосування тразодон е висо-коефективним препаратом, що добре переноситься й вшграе важливу роль у лiкуваннi пацiентiв iз депресiею. Багатофункцiональнi властивостi й мехашзм дп тразодону уможливлюють застосування цього препарату для корекци ряду пов'язаних
iз депресiею симптомiв, дозволяючи уникнути при цьому небажаних явищ, таких як безсоння й сексуальнi розлади, що значно поширеш серед пацiентiв, якi одержують довгострокове лiкування С1ЗЗС. На практищ в тих кра!нах, де тразодон добре вщомий, практикуючi лiкарi стали використовувати тразодон у поеднанш з антидепресантами iз групи С1ЗЗС, що дае задовшьний результат. Однiею iз причин такого комбiнованого шдходу стало пригнiчення побiчних ефектiв С1ЗЗС, викликаних блокадою 5-HT2-рецепторiв, iншою — посилення антидепре-сивного ефекту.
Останшми роками в розробках препаратiв для лшування депреси свiтова психофармакологiя зо-середила увагу на мультимодальних препаратах, що мають множинш терапевтичнi властивость Тразодон — це яскравий приклад мультимодаль-ного антидепресанту, що впливае на вс симптоми депресп. Однак цей факт не враховувався при укладанш укра!нських рекомендацiй щодо лшування депресп'.
В Укра'!ш застосовуеться тразодон пролонговано! дп, i саме ця форма мае доведену високу ефектившсть у лшуванш депресп', що шдтверджують результати численних мiжнародних дослiджень i багаторiчний досвiд застосування в бшьшосп кра!н 6С i США.
Таким чином, на нашу думку, виявлена нами ефектившсть i безпечшсть тривалого застосування тразодону (Триттшо) дае шдставу рекомендувати цей препарат для широкого використання в кл^чнш практищ з метою корекци ДР i легких КП у пащенпв з ДЕ.
Список лператури
1. Бачинская Н.Ю. Синдром умеренных когнитивных нарушений /Н.Ю. Бачинская//Нейро News. — 2010. — № 2(1). — С. 12-17.
2. Бурчинский С.Г. Тразодон и его возможности в лечении депрессивных расстройств (Обзорлитературы)/ С.Г. Бурчинский // Укратський вкник психоневрологй'. — 2011. — Т. 19, № 4(69). — С. 57-60.
3. Дамулин И.В. Дисциркуляторная энцефалопатия: Метод. рекомендации / И.В. Дамулин, В.В. Захаров; под ред. Н.Н. Яхно. — М, 2003. — 32 с.
4. Захаров В.В. Когнитивные расстройства в пожилом и старческом возрасте/В.В. Захаров, Н.Н. Яхно//Метод. пособие для врачей. — М, 2005. — 71 с.
5. Мачерет Е.Л. Современные подходы к дефиниции дис-циркуляторной энцефалопатии / Е.Л. Мачерет, И.С. Пала-марчук // Зб. наук. праць спiвробiтнuкiв КМАПО. — 2003. — Вип. 12, кн. 1. — С. 591-605.
6. A comparative, randomized, double-blind study of trazodone prolonged-release and paroxetine in the treatment of patients with major depressive disorder / S. Kasper, L. Olivieri, G. Di Loreto [et al.]//Curr. Med. Res. Opn. — 2005. — Vol. 21. — P. 1139-46.
7. A comparative, randomized, double-blind study of trazodone prolonged-release and sertraline in the treatment of major depressive disorder / C. Munizza, L. Olivieri, G. Di Loreto [et al.] // Curr. Med. Res. Opn. — 2006. — Vol. 22. — P. 1703-13.
8. Association ofDepressed Mood and Mortality in Older Adults With and Without Cognitive Impairment in a Prospective Naturalistic Study/H. Lavretsky, L. Zheng, M.W. Weiner [et al.] //Am. J. Psychiatry. — 2010. — Vol. 167(5). — P. 589-597.
9. Ceskova E. Trazodone modified-release (trazodone AC) in the treatment of moderate to severe depression / E. Ceskova // Psychiatrie. — 2012. — Vol. 16. — P. 138-44.
10. Cognitive function and risk for depression in old age: A meta-analysis of published literature / C.Q. Huang, Z.R. Wang, Y.H. Li [et al.] // Int. Psychogeriatr. — 2010. — № 12. — P. 1-10.
11. Connolly K. R. Emerging drugs for major depressive disorder/ K.R. Connolly, M.E. Thase // Expert. Opin. Emerging. Drugs. — 2012. — Vol. 17(1). — P. 105-126.
12. Cusack B. Binding of antidepressants to human brain receptors: focus on newer generation compounds / B. Cusack, A. Nelson, E. Richelson // Psychopharmacology. — 1994. — Vol. 114. — P. 559-564.8.
13. Depression and clinical outcomes in heart failure: an OPTIMIZE-HF analysi /N.M. Albert, G.C. Fonarow, W.T. Abraham [et al.] // Am. J. Med. — 2009. — Vol. 122. — P. 366-373.
14. Depression and risk for Alzheimer disease: systematic review, meta-analysis, and metaregression analysis / R.L. Ownby, E. Crocco, A. Acevedo [et al.] //Arch. Gen. Psychiatry. — 2006. — Vol. 63(5). — P. 530-538.
15. Depression in elderly patients with Alzheimer dementia or vascular dementia and its influence on their quality of life/Y. Winter, A. Korchounov, T.V. Zhukova, N.E. Bertschi//J. Neurosci. Rural. Pract. — 2011. — Vol. 2(1). — P. 27-32.
16. Dissociable hormonal, cognitive and mood responses to neuroendocrine challenge: evidence for receptor-specific serotonin-ergic dysregulation in depressed mood / W.J. Riedel, T. Klaassen, E. Griez[etal.]//Neuropsychopharmacology. — 2002. — Vol. 26. — P. 358-367.
17. Folstein M. Mini-mental state: a practical method for grading the cognitive state of patients for the clinical / M. Folstein, S. Folstein, PR. McHugh // J. Psychiatr. Res. — 1975. — № 12. — P. 189-198.
18. Generalized anxiety disorder, major depressive disorder and their comorbidity as predictors of all-cause and cardiovascular mortality: the Vietnam experience study /A.C. Phillips, G.D. Batty, C.R.Gale [et al.] // Psychosom. Med. — 2009. — Vol.71. — P. 395-403.
19. Hamilton M. A rating scale for depression / M. Hamilton // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 1960. — Vol. 23. — P. 56-62.
20. Health-related quality of life in patients with subarachnoid haemorrhage/ B. Meyer, F. Ringel, Y. Winter [et al.]//Cerebrovasc. Dis. — 2010. — Vol. 30. — P. 423-31.
21. Longitudinal study of the socioeconomic burden of Parkinson's disease in Germany / Y. Winter, M. Balzer-Geldsetzer, A. Spottke [et al.] // Eur. J. Neurol. — 2010. — Vol. 17. — P. 1156-63.
22. Middleton L. Promising strategies for the prevention of dementia / L. Middleton, K. Yaffe // Arch. Neurol. — 2009. — Vol. 66 (10). — P. 1210-1215.
23. Papakostas G.L. A meta-analysis of clinical trials comparing the serotonin (5-HT)2-receptor antagonists trazodone and nefazodone with selective serotonin reuptake inhibitors for the treatment of major depressive disorder / G.L. Papakostas, M. Fava // Eur. Psychiat. — 2007. — Vol. 22. — P. 444-447.
24. Parmenter B.A. The cognitive perfomance of patients with multiple sclerosis during periods of high and low fatigue / B.A. Parmenter, D.R. Denney, S.G. Lynch //Multiple Sclerosis. — 2003. — № 9. — P. 111-118.
25. Pattanayak R.D. Depression in dementia patients: issues and challenges for a physician / R.D. Pattanayak, R. Sagar // J. Assoc. Physicians India. — 2011. — Vol. 59. — P. 650-2.
26. Petersen R.C. Mild cognitive impairment as a diagnostic entity / R.C. Petersen // J. Intern. Med. — 2004. — Vol. 256. — P. 183-194.
27. Rickards H. Depression in neurological disorders: Parkinson's disease, multiple sclerosis, and stroke / H. Rickards // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 2005. — Vol. 76. — P. 48-52.
28. Role of5-HT2c-receptors in the control of central dopamine function / V. Di Matteo, A. Deblasi, C. Di Grulio [et al.]// Trends Pharmacol. Sci. — 2001. — Vol. 22. — P. 229-232.
29. Stahl S.M. Mechanism of action of trazodone: a multifunctional drug / S.M. Stahl // CNS Spectr. — 2009. — Vol. 14. — P. 536-46.
30. Stroop J.R. Studies of interference in serial verbal reactions / J.R. Stroop // J. Exp. Psychol. — 1975. — Vol. 18. — P. 643-62.
OmpuMaHO 10.01.16 M
Копчак O.A.
ГУ «Институт геронтологии им. Д.Ф. Чеботарева HAMH Украины», г. Киев
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ТРАЗОДОНА (ТРИТТИКО) В ЛЕЧЕНИИ ПАЦИЕНТОВ С ДЕПРЕССИВНЫМИ РАССТРОЙСТВАМИ И КОГНИТИВНЫМИ НАРУШЕНИЯМИ НА ФОНЕ ДИСЦИРКУЛЯТОРНОЙ
ЭНЦЕФАЛОПАТИИ Резюме. Статья посвящена проблеме коррекции депрессивных расстройств и легких когнитивных нарушений у пациентов с хроническими нарушениями мозгового кровообращения. Приведены результаты исследования эффективности использования тразодона (препарат Триттико) у данной категории пациентов. Все участники исследования (27 пациентов, средний возраст 59,6 ± 7,3 года) получали тразодон (Триттико) в дозе 150 мг на ночь в течение 2 месяцев, при этом терапию больные начинали с приема 50 мг тразодона с увеличением дозы в течение 7 дней до достижения 150 мг в сутки. Было установлено, что на фоне длительного (2 месяца) приема тразодона (Триттико) имело место улучшение когнитивного функционирования по данным MMSE в общей группе и достоверный рост показателей оперативной семантической памяти, немедленной и отстроченной ассоциативной памяти и улучшения эффективности процессов обработки информации у больных с легкими когнитив-ними нарушениями. Это дает основание рекомендовать тразодон (Триттико) для широкого использования в клинической практике с целью коррекции депрессивных расстройств и легких когнитивных нарушений у пациентов с хроническими нарушениями мозгового кровообращения.
Ключевые слова: депрессия, когнитивные нарушения, хронические нарушения мозгового кровообращения, лечение, тразодон.
Kopchak O.O.
State Institution «Institute of Gerontology named after D.F. Chebotariov of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine THE EFFECTIVENESS OF TRAZODONE (TRITTICO) IN THE TREATMENT OF PATIENTS WITH DEPRESSIVE DISORDERS AND COGNITIVE IMPAIRMENT ON THE BACKGROUND
OF DYSCIRCULATORY ENCEPHALOPATHY Summary. The article deals with the problem of correction of depressive disorders and mild cognitive impairment in patients with chronic cerebrovascular diseases. The results of studies on trazodone efficiency (Trittico) in these patients are presented. All participants in the study (27 patients, average age 59.6 ± 7.3 years) received trazodone (Trittico) at a dose of150 mg nocte for 2 months, and patients started treatment from 50 mg oftrazodone with increasing doses during 7 days, until reaching 150 mg per day. It was found that on the background of long-term (2 months) administration oftrazodone (Trittico), there was an improvement in cognitive functioning according to the MMSE in the overall group and a significant increase in indicators ofoperational semantic memory, immediate and long-term associative memory and an improvement in the efficiency of information processing in patients with mild cognitive impairment. This allows us to recommend trazodone (Trittico) for wide use in clinical practice to correct depressive disorders and mild cognitive impairment in patients with chronic cerebrovascular diseases.
Key words: depression, cognitive impairment, chronic cerebrovas-cular disease, treatment, trazodone.
