CC BY
14
reached its maximum at Gleason score 9. Thus, % [-2]proPSA may be proposed for further application in medical practice as independent biomarker or in conjunction with PSA test for strengthening its specificity, the latter being warranted by the peculiarities of [-2]proPSA, a stable component of free PSA (fPSA), which is directly related to malignant transformation of prostate.
Further investigations will be dealt with the evaluation of prognostic qualities of other [-2]proPSA derivative, namely prostate health index, which is a product of ratio [-2]proPSA to fPSA an d VtPSA. The prognostic characteristics of aforementioned indices will be compared and assessed.
Keywords: prostate cancer, benign prostatic hyperplasia, prognostic biomarkers, % free PSA, % [-2]proPSA.
Рецензент — проф. Саричев Л. П.
Стаття надшшла 20.03.2017 року
УДК 616.831-005.4-005.1 Дельва М. Ю.
ОСОБЛИВОСТ1 КОГН1ТИВНОГО СТАТУСУ У ПАЦ1СНТ1В З ТРАНЗИТОРНИМИ
1ШЕМ1ЧНИМИ АТАКАМИ ТА МАЛИМИ 1НСУЛЬТАМИ
ВДНЗУ «Укра'Гнська медична стоматолопчна академ1я» (м. Полтава)
Робота виконана в рамках науково-дослщно! ро-боти кафедри нервових хвороб з нейрохiрургiею та медичною генетикою ВДНЗУ «Укра'нська медична стоматолопчна академiя» «Клшко-патогенетична оптимiзацiя дiагностики, прогнозування, л^вання та профтактики ускладнених розладiв центрально! нервово! системи, а також невролопчних порушень при соматичнiй патологи» (№ державно! реестраци 0116U004190).
Вступ. Постшсульты когнiтивнi порушення ста-новлять надзвичайно актуальну соцiально-медичну проблему, так як вони е незалежним предиктором швалщизацп, подальших випадкiв госпiталiзацN та показниюв смертностi у довготривалiй перспективi [8]. Майже у двох третин пащенпв протягом перших трьох мюя^в пiсля iнсульту виявляються когнiтивнi порушення [3]. Приблизно у 10% па^енпв з первин-ними iнсультами рано чи тзно розвиваеться демен-щя, а при повторних iнсультах цей показник досягае вже 30% [10].
Разом з тим, до сьогодышнього часу залишають-ся практично не вивченими розповсюдженють та характеристики когытивних порушень у пащен^в з транзиторними iшемiчними атаками (Т1А) та малими шсультами. Як наслiдок, в рутиннм клiнiчнiй практицi когнiтивним порушенням у пащенпв з Т1А та малими шсультами не придтяеться практично ыяко! уваги. Виходячи з вищесказаного, на сьогодышнм день досить актуальною е потреба у вивченн когнiтивних розладiв саме у пацiентiв з «легкими» формами го-стрих порушень мозкового кровооб^ (Т1А та малими шсультами).
Мета дослщження — вивчити характеристики когнiтивного статусу, а також його динам^ у пацiентiв з TIA i малими iнсультами.
Об'ект i методи дослiдження. В дослiдження включалися пацiенти, госпiталiзованi з приводу TIA або малого шсульту (на момент госпiталiзацi! важ-кiсть невролопчного дефiциту за шкалою NIHSS становила не бтьше 3-х балiв [14]) протягом першо! доби вiд початку захворювання. Умовами включення були вщсутнють в анамнезi гострих порушень моз-
кового KpoBoo6iry, а також тих стаыв, що можуть потенцiйно впливати на когнггивы функцiI - зло-вживання алкоголем, декомпенсована соматич-на патолопя, передiнсультнi когнiтивнi порушення (згщно медично1 документацiI), прийом препаратiв, що знижують когнггивний потенцiал (трициклiчнi ан-тидепресанти, снодiючi, седативнi, бензодiазепiни, тощо), тривожнi та депресивнi розлади, порушення мови та (або) письма.
Обстежено 67 пащенпв у вц вщ 46 до 63 рокiв (середнм вiк 57,6±4,5 рокiв). У 38 (56,7%) пащен™ дiагностувалися Т1А, у 29 (43,3%) — малий шсульт. Серед обстежених було 36 (53,7%) чолов^в та 31 (46,3%) жшка. 24 (35,8%) патента мали вищу освiту, 43 (64,2%) — середню освггу.
Нейропсихологiчне тестування проводилось за шкалою Mini-Mental State Examination (MMSE) та шкалою Montreal Cognitive Assessment (MoCA) протягом першо! та шосто! дiб перебування в стацюнар^ на момент виписки 3i стацюнару та амбулаторно через 1 та 3 мюящ вщ розвитку гострих порушень мозкового кровооб^. Вiдповiдно до шкали MMSE легкi когытив-н порушення фiксувалися при значеннях 27-24 балiв, деменцiя легкого ступеня — 23-20 балiв [7]. За шкалою МоСА когытивы порушення дiагностувалися у випадках, коли II значення становили менше 26 балiв [12]. ^м того, на шосту добу перебування в стацю-нарi проводили обстеження пащен™ за госпiтальною шкалою тривоги та депресп (наявнiсть тривожних та депресивних розладiв фiксувалась при значеннях обох субшкал бтьше 10 балiв [15]).
Магнггно-резонансне томографiчне (МРТ) обстеження головного мозку проводилося на апарат Siemens MAGNETOM Avanto (напруженiсть магнiтного поля 1,5 Тесли) або Signa Profile HD GE (0,2 Тесли). Го-стре церебральне ураження розцшювали як наявнють пперштенсивного вогнища на дифузно-зважених МРТ зображеннях. Ступшь вираженостi лейкоареозу оцiнювали за шкалою Fazekas на МРТ зображеннях в режимi FLAIR: проводили ктькюну вiзуальну оцш-ку (вiд 0 до 3 балiв) ступеня ураження бто! речовини
мозку у перивентрикулярних та субкортикальних д^ лянках з подальшою сумацieю кiлькостi балiв [1,9].
Пацieнтiв, що мали когытивы порушення за шкалою МоСА на момент госпiталiзацiI, в подальшому спостерiгали протягом трьох мiсяцiв. Серед ще! групи пацieнтiв видiляли пщгрупу з «транзиторними когы-тивними порушеннями» (у випадках збiльшення по-казниюв шкали МоСА на 2 та бтьше бали, в порiвняннi з даними при госпiталiзацiI) та пщгрупу без таких.
Кшькюы ознаки були представлен у виглядi середньо! арифметично! та середньо! похибки середньо! величини, категорiальнi данi — у виглядi абсолютних показникiв (n) та вщсотюв. Для виявлення можливих зв'язюв мiж окремими чинниками застосовували од-нофакторний регресiйний логiстичний аналiз з 95% довiрчим iнтервалом (Д1). В уЫх випадках достовiрни-ми вважали вщмЫносп при р<0,05.
Результати дослщження та Ух обговорення. У 47 (70,1%) пацiентiв Т1А та малi iнсульти розвивали-ся в каротидному, а у 20 (29,9%) — у вертебро-бази-лярному басейнт Серед супутых захворювань най-частiше спостерталися гiпертонiчна хвороба — 51 (76,1%), iшемiчна хвороба серця — 48 (71,6%), ф^ бриляцiя передсердь — 18 (26,9%), цукровий дiабет — 12 (18,5%).
Таблиця.
Частота когттивних порушень у пац1ент1в з Т1А та малими !нсультами на момент госштал1зацм
Шкала Т1А Малi ж-сулыти Усыого
MMSE легю копнiтивнi порушення 8 (21,1%) 10 (34,5%) 18 (26,9%)
демен^я легкого ступеня 1 (2,6%) 2 (6,9%) 3 (4,4%)
загалом 9 (23,7%) 12 (41,4%) 21 (31,3%)
МоСА, когштивш порушення 14 (36,8%) 19 (65,5%) 33 (49,3%)
Як видно з таблиц^ пацiенти з Т1А та малими н сультами е групою ризику щодо когнiтивних порушень (так, середня частота коп-лтивних розладiв зага-лом в дорослiй популяцп, за шкалою MMSE, складае бiля 7% [4]). В попередых роботах, в залежност вiд дизайну дослiдження, контингенту пащен™ та тер-мiнiв спостереження, частота когытивних порушень пiсля Т1А характеризувалася значною варiабельнiстю та складала 30-57% [2,5,13].
Також, таблиця демонструе, що частота когы-тивних порушень, за шкалою МоСА, е значно бть-шою, нiж за шкалою MMSE: в 36,4% випадюв, при наявност когнiтивних порушень за шкалою МоСА, показники шкали MMSE знаходяться в межах норми. Тобто, шкала МоСА е бтьш чутливою, в порiвняннi зi шкалою MMSE, при визначенн когнiтивно,i дисфункцiI у пащен™ з Т1А та малими Ысультами. Ймовiрно, це пов'язано з тим, що шкала МоСА, на вщмЫу вщ шкали MMSE, включае дослщження виконавчих функцiй та бiльш глибоко дiагностуе порушення функцiI уваги та зорово-просторового сприйняття.
У пацiентiв з малими Ысультами розповсюдже-нiсть когытивних порушень при госпiталiзацiI е значно вищою, нiж у пащен™ з Т1А. Так, за результатами
однофакторного логiстичного аналiзу, у па^енпв з малими iнсультами, в порiвняннi з Т1А, ризик наяв-ност когнiтивних порушень, згiдно шкали МоСА, був збтышений в 3,26 разiв (95% Д1, 1,19-8,95; р=0,02). Когытивы порушення пiсля Т1А пояснюютыся тим, що цей стан, не дивлячисы на транзиторний характер симптомiв, може супроводжуватися структурними змiнами речовини мозку з порушенням мiжнейронних зв'язкiв [6]. Ймовiрно, при малих iнсулытах ще бiлыше уражаетыся паренхiма мозку та, вщповщно, стражда-юты мiжнейроннi зв'язки, що ктычно трансформуеты-ся у збтышений ризик наявност когнiтивних розладiв.
При однофакторному логiстичному регресмно-му аналiзi можливих предикторiв когнiтивного зни-ження на момент госпiталiзацiI виявлено, що збты-шення ступеня вираженост лейкоареозу на 1 бал за шкалою Fazekas асоцiюетыся з достовiрним збты-шенням ймовiрностi когнiтивних порушены в 1,59 разiв (95% Д1, 1,05-2,40; р=0,03). Цей феномен е закономiрним явищем - вiдомо, що ступшы уражен-ня бiлоI речовини напряму пов'язана з когнгтивним зниженням через порушення зв'язюв мiж рiзними вiдцiлами головного мозку [11].
Протягом тримюячного перiоду спостереження у 21 (63,6%) патента з 33, що мали когытивы порушення на момент госпiталiзацiI за шкалою МоСА, фксувалося когнiтивне покращення: у 11 (73,3%) пащенпв з Т1А та у 10 (55,6%) па^енпв з малими Ысулытами. Цiкаво, що ймовiрнiсты когнитивного покращення значно зменшуваласы в залежност вiд термiнiв пiсля розвитку гострого порушення моз-кового кровооб^ i була наявна: протягом перших 5 дiб — у 9 (42,9%) випадках, вщ 5 дiб до моменту ви-писки зi стацiонару — у 7 випадках (33,3%), вщ часу виписки до 1 мюяця — у 4 випадках (19,0%), вщ 1 до 3 мюя^в — у 1 випадку (4,8%). Таким чином, когы-тивн порушення, як загалыно мозковий невролопч-ний синдром, пiсля Т1А триваюты в деяких випадках бтыше 24 годин. Цей феномен може служити пщ-ставою для перегляду традицмного, заснованого на часових параметрах, формулювання Т1А.
В однофакторному лопстичному регресiйному аналiзi предикторами вiдсутностi когытивного покращення у пацiентiв з Т1А та малими iнсулытами ви-явилися нейровiзуалiзацiйнi ознаки вогнищевого та дифузного ураження головного мозку: наявнюты п-перiнтенсивного вогнища на дифузно-зважених МРТ зображеннях асоцювалася з достовiрним зменшен-ням ймовiрностi когнiтивного покращення в 5,00 разiв (95% Д1, 1,08-23,06; р=0,04), а збiлышення ступеня вираженост лейкоареозу на кожен бал за шкалою Fazekas - в 2,39 разiв (95% Д1, 1,04-5,47; р=0,04).
Висновки
1. Розповсюдженiсты коп-лтивних розладiв, в за-лежностi вщ нейропсихологiчних шкал, у пацiентiв з Т1А складае вiд 23,7% до 36,8%, а у пащен™ з малими Ысулытами — вiд 41,1% до 65,5%.
2. Шкала МоСА е бтыш чутливою, в порiвняннi зi шкалою MMSE, при дослщжены когнiтивних порушены у пащен™ з Т1А та малими Ысулытами.
3. При наявностi когнiтивних порушены пюля Т1А та малого Ысулыту, у 63,6% пацiентiв спостерiгаетыся когнiтивне покращення протягом перших трыох мюя-цiв вiд початку захворювання.
4. Предикторами вщсутност когнiтивного покра-щення при Т1А та малому iнсультi е ступшь вираже-ностi лейкоареозу за шкалою Fazekas та наявнiсть п-перiнтенсивного вогнища на дифузно-зважених МРТ зображеннях.
Перспективи подальших дослiджень. Необ-хiдно вивчити якiснi характеристики когнiтивних по-рушень, а також особливостi динамки когытивного статусу у пацiентiв з Т1А та малими iнсультами в дов-готривалiй перспективi.
Л1тература
1. Close correlation between quantitative and qualitative assessments of white matter lesions / H. Valdes, Z. Morris, D. Dickie [et al.] // Neuroepidemiology. — 2013. — Vol. 40. — P. 13-22.
2. Cognitive impairment in patients with carotid artery occlusion and ipsilateral transient ischemic attacks / F Bakker, C. Klijn, A. Jennekens-Schinkel [et al.] // Journal of Neurology. — 2003. — Vol. 250. — P. 1340-1347.
3. Cognitive screening in the acute stroke setting / D. Blackburn, L. Bafadhel, M. Randall [et al.] // Age and Ageing. — 2013. — Vol. 42. — P. 113-116.
4. Dietary antioxidants and cognitive function in a population-based sample of older persons. The Rotterdam study / J. Jama, L. Launer, J. Witteman [et al.] // American Journal of Epidemiology. — 1996. — Vol. 144. — P. 275-280.
5. Differences in cognitive profile between TIA, stroke and elderly memory research subjects: a comparison of the MMSE and MoCA / S. Pendlebury, A. Markwick, C. de Jager [et al.] // Cerebrovascular Diseases. — 2012. — Vol. 34. — P. 48-54.
6. Diffusion tensor imaging and cognition in cerebral small vessel disease: the RUN DMC study / A. van Norden, K. de Laat, E. van Dijk [et al.] // Biochimica and Biophysica Acta. — 2012. — Vol. 1822. — P. 401-407.
7. Folstein M. Mini-mental state: A practical method for grading the cognitive state of patients for the clinician / M. Folstein, S. Folstein, P. McHugh // Journal of Psychiatric Research. — 1975. — Vol. 12. — P. 189-198.
8. Influence of cognitive impairment on the institutionalization rate 3 years after a stroke / M. Pasquini, D. Leys, M. Rousseaux M [et al.] // Journal of Neurology, Neurosurgery, and Psychiatry. — 2007. — Vol. 78. — P. 56-59.
9. MR signal abnormalities at 1.5 T in Alzheimer's dementia and normal aging / F. Fazekas, J. Chawluk, A. Alavi [et al.] // American Journal of Roentgenology. — 1987. — Vol. 149. — P. 351-356.
10. Pendlebury S. Prevalence, incidence, and factors associated with pre-stroke and post-stroke dementia: a systematic review and meta-analysis / S. Pendlebury, P. Rothwell // The Lancet Neurology. — 2009. — Vol. 8. — P. 1006-1018.
11. Progression of leukoaraiosis and cognition / R. Schmidt, K. Petrovic, S. Ropele [et al.] // Stroke. — 2007. — Vol. 38 (9). — P. 2619-2625.
12. The Montreal Cognitive Assessment, MoCA: a brief screening tool for mild cognitive impairment / Z. Nasreddine, N. Phillips, V. Bedirian [et al.] // Journal of American Geriatric Society. — 2005. — Vol. 53. — P. 695-699.
13. Transient ischaemic attack, vascular risk factors and cognitive impairment: a case-controlled study / V. Guyomard, A. Metcalf, M. Naguib [et al.] // Age and Ageing. — 2011. — Vol. 40. — P. 641-644.
14. What is a minor stroke? / U. Fisher, A. Baumgartner, M. Arnold [et al.] // Stroke. — 2010. — Vol. 41 (4). — P. 661-666.
15. Zigmond A. The hospital anxiety and depression scale / A. Zigmond, R. Snaith // Acta Psychiatrica Scandinavica. — 1983. — Vol. 67 (6). — P. 361-370.
УДК 616.831-005.4-005.1
ОСОБЛИВОСТ1 КОГН1ТИВНОГО СТАТУСУ У ПАЦ1еНТ1В З ТРАНЗИТОРНИМИ 1ШЕМ1ЧНИМИ АТАКАМИ ТА МАЛИМИ 1НСУЛЬТАМИ
Дельва М. Ю.
Резюме. Робота присвячена вивченню характеристик когытивного статусу, а також його динамки у па^енпв з транзиторними iшемiчними атаками (Т1А) i малими шсультами протягом тримюячного перюду пюля розвитку захворювання. Розповсюдженють когнгтивних розладiв, в залежност вщ нейропсихолопч-них шкал, у пащенпв з Т1А складала вщ 23,7% до 36,8%, а у пащенпв з малими шсультами — вщ 41,1% до 65,5%. У 63,6% пащен^в з когытивними порушеннями за шкалою МоСА на момент госпiталiзацiI, протягом наступних трьох мюя^в спостеркалося когнгтивне покращення. Предикторами вщсутност когнитивного по-кращення при Т1А та малому шсульп були ступшь вираженост лейкоареозу за шкалою Fazekas та наявнють пперштенсивного вогнища на дифузно-зважених МРТ зображеннях.
Ключов1 слова: транзиторна iшемiчна атака, малий шсульт, когытивы порушення.
УДК 616.831-005.4-005.1
ОСОБЕННОСТИ КОГНИТИВНОГО СТАТУСА У ПАЦИЕНТОВ С ТРАНЗИТОРНЫМИ ИШЕМИЧЕСКИМИ АТАКАМИ И МАЛЫМИ ИНСУЛЬТАМИ
Дельва М. Ю.
Резюме. Работа посвящена изучению характеристик когнитивного статуса и его динамики у пациентов с транзиторными ишемическими атаками (ТИА) и малыми инсультами на протяжении трехмесячного периода после развития заболевания. Распространенность когнитивных расстройств, в зависимости от использованных нейропсихологических шкал, у пациентов с ТИА составляла от 23,7% до 36,8%, а у пациентов с малыми инсультами — от 41,1% до 65,5%. У 63,6% пациентов с когнитивными нарушениями по шкале МоСА при госпитализации, на протяжении следующих трех месяцев наблюдалось когнитивное улучшение. Предикторами отсутствия когнитивного улучшения при ТИА и малом инсульте были степень выраженности лейкоареоза по шкале Fazekas и наличие гиперинтенсивного очага на диффузно-взвешенных МРТ изображениях.
Ключевые слова: транзиторная ишемическая атака, малый инсульт, когнитивные нарушения.
UDC 616.831-005.4-005.1
COGNITIVE CHARACTERISTICS OF PATIENTS WITH TRANSIENT ISCHEMIC ATTACKS AND MINOR STROKES
Delva M. Yu.
Abstract. Cognitive impairments after stroke are common and predict dependency, institutionalization, and early mortality. Approximately 10% of patients with first-ever stroke develop new dementia and at least 30% have dementia after recurrent stroke. Up to now the cognitive profile after transient ischemic attack (TIA) as well as after minor stroke is unknown and cognitive assessment is not part of the routine work-up.
Aim - to determine the cognitive characteristics of patients within first 3 months after a TIA or minor stroke.
Methods. We enrolled in the study patients with TIA or minor stroke (NIHSS score at hospitalization not more than 3 points). Exclusion criteria were previous acute cerebrovascular events, alcohol abuse, severe somatic pathologies, pre-stroke cognitive impairments, intake of drugs with cognitive decline side-effects, anxious and depressive signs (according to Hospital Anxiety and Depression Scale). It had been investigated 67 patients: 38 with TIA and 29 with minor strokes. Neuropsychological testing had been performed by using of MMSE and MoCA scales consequently in definite time points: during first day after hospitalization, at 5th day, at time of hospital discharge, in 1 month and 3 months after diseases onset.
Results. The rates of cognitive impairments in patients with TIA were 23,7% (according to MMSE scale) and 36,8% (according to MoCA scale). Whereas in patients with minor strokes the same values were 41,4% and 65,5%, respectively. Compared to the prevalence of cognitive impairment in the general population post-TIA and minor strokes cognitive impairment is considerably more prevalent. MoCA scale, in comparison with MMSE scale, is more sensitive for diagnostics of cognitive dysfunctions in patients with TIA and minor stroke. Univariate logistic regession analysis showed that patients with minor strokes, in comparison with TIA, had more common cognitive impairments at time of hospitalization, according to MoCA scale (odds ratio (OR), 3,26; 95% confidence interval (CI), 1,19-8,95; p=0,02). In addition, it has been demonstrated that the Fazekas scale score increment of 1 point was significantly associated with higher risk of cognitive impairments at time of hospital admission (OR, 1,59; CI, 1,05-2,40; p=0,03). During the three-months observation period in 21 patients out of 33 (63,6%) who had cognitive impairments at the time of admission by MoCA scale, we observed cognitive improvement. The cognitive improvement was in 11 (73,3%) patients with TIA and in 10 (55,6%) patients with minor strokes. Interestingly, the likelihood of cognitive improvement significantly reduced depending on the timing after acute cerebrovascular event onset. Univariate logistic regression analysis showed that presence of hyperintensive lesions on diffuse weighted magnetic resonance imaging was significantly associated with decreased probability of cognitive improvement during first 3 months after TIA and minor stroke (OR, 5,00; CI, 1,08-23,06; p=0,04). In a similar way, it has been demonstrated that white matter lesion severity (the Fazekas scale score increment of 1 point) was significantly associated with lower probability of cognitive improvement (OR, 2,39; CI, 1,04-5,47; p=0,04).
Conclusions
1. All patients with TIA and minor strokes should be evaluated by neuropsychological scales as soon as possible at hospital stay.
2. MoCA scale is more sensitive than MMSE scale for cognitive status evaluations in patients with TIA and minor strokes.
3. For planning the rehabilitation of patients with TIA and minor strokes neurologist should take into account some neuroimaging features (presence of hyperintense lesion on diffuse weighted magnetic resonance imaging and severity of leukoaraiosis according to Fazekas scale) that can affect the cognitive recovery.
Keywords: transient ischemic attack, minor stroke, cognitive impairments.
Рецензент — проф. Литвиненко Н. В.
Стаття надтшла 01.03.2017 року
УДК: 616.379-008.64:616.36-002.2:612.015.32].003.12 Дербак М. А.
ОСОБЛИВОСТ1 ВУГЛЕВОДНОГО ОБМ1НУ У ХВОРИХ
НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 2 ТИПУ ПОСДНАНИЙ З ХРОН1ЧНИМ ГЕПАТИТОМ С
ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний утверситет» (м. Ужгород)
Дане дослщження е фрагментом планово! мiж-кафедрально! НДР кафедр пропедевтики внутрш-ых хвороб (зав. кафедрою - проф. Архм Е.Й.) та хiрургiчних хвороб (зав. кафедрою - проф. Болд^ жар П.О.) медичного факультету Ужгородського нацюнального уыверситету «Мехаызми оптимiзацN дiагностики та л^вання захворювань гепатопан-креатобтгмарно! зони залежно вщ впливу екзо- та
ендоеколопчних факторiв довктля», № державно! реестраци 0113U002361.
Вступ. На сыогодышнм день у Bcix кра!нах свггу BiaMi4eHO тюний взаемозв'язок мiж розвитком Bipyc-них гепати^в (ВГ) та цукровим дiабетом (ЦД). Спо-стер^аетыся бтыш висока (у 6-10 pазiв в поpiвняннi з загальною популящею) частота Ыф^вання вipycом гепатиту С (ВГС) хворих з ЦД як 1, так i 2 титв [1,3]. До^дження останых десятилггы доводяты, що HCV-
