CC BY
9
УДК: 616.831. - 001-092:612.822.56 Новак А.С.
Д1АГНОСТИЧН1 АСПЕКТИ ОЦ1НКИ ЯКОСТ1 ЖИТТЯ ХВОРИХ, ЩО ПЕРЕНЕСЛИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВУ ТРАВМУ
КНП «Обласний центр онкологи», м. Харш, Харкiвський нацiональний медичний уыверситет
Ha^idKü черепно-мозковоi травми надзвичайно pi3HOMaHimHi, виникають у 30-96% випадк/'в ЧМТ та залежать як в'д важкостi первинного пошкодження, так i в'д вторинних пошкоджень, а також в'д плину в'дновлення. Вивчення якостi життя хворих, що базуеться на суб'ективнш думц хворого про власний психолог'чний, фiзичний, со^альний стани i духовне благополуччя, е важливим д'агностич-ним аспектом насл'дк'т черепно-мозково)' травми. Мета: вивчити д'агностичнi аспекти о^нки якост.i життя хворих, що перенесли черепно-мозкову травму. Матерiали та методи: Обстежено 60 хворих iз насл'дками черепно-мозковоi травми легкого та середнього ступеня тяжкостi (40 та 20 оаб в'дпов'дно), що перебували на стацюнарному лкуванн у неврологiчному та нейрохiрургiчному в'дд'теннях КЗОЗ «Обласна клiнiчна лкарня «ЦЕМД та МК». Контрольну групу склали 15 практично здорових осб в'дпов'дного &ку. Використовували клiнiко-неврологiчне обстеження, психод'агности-чнi методи, шкали-опитувальники SF-36 та EQ-5D. Отриманi результати тдлягали статистичнш обробцi. Результати: При обстеженнi хворi всх груп скаржилися переважно на загальну слабксть (96,25%); головний бль (94,38%); запаморочення (92,5%); хиткють при ходьб'1 (78,13%); апатю i по-рушення сну (76,88%); погiршення пам'ятi, уваги (50,63%); напади невмотивованоi тривоги, серце-биття, ознобопод'бного тремтння (45,63%). П'д час нейропсихологiчного обстеження у хворих спостергалися зниження пам'ятi та уваги, що корелювало з показниками шкал-опитувальник'т SF-36 та EQ-5D. Висновки: Таким чином, яксть життя хворих, що перенесли черепно-мозкову травму, залежить в'д неврологiчних та психоемо^йних порушень, а також ступеня тяжкостi перенесеноi травми.
Ключов1 слова: черепно-мозкова травма; якють життя; SF-36; MoCA; когжтивнл розлади
Робота виконувалася вiдповiдно до плану наукоео-дослiдноi' роботи кафедри неврологи №1 Харювського нацонального ме-дичного унiверситету «Клiнiко-дiагностичнi та терапевтичнi особливой вертеброгенних та пслятравматичних порушень в оаб молодого ежу» (№ Держреестрацп 0116U005234).
Понад 2000 оаб на кожний мтьйон населен-ня в усьому свт потрапляе до лкарень у зв'язку i3 черепно-мозковою травмою (ЧМТ). Дан шо-земних авторiв вказують на те, що розповсю-дженють ЧМТ коливаеться в межах 1,80 - 6,73 на 1000 населення [10;12;14]. За даними провщ-них в^чизняних невролопв, захворюванють на ЧМТ в УкраТн щорiчно становить у середньому 400-420 на 100000 населення, смертнють вщ неТ - 2,4 на 10000 населення [1;2]. Частота ЧМТ в рн зних репонах УкраТни коливаеться вщ 2,3 до 6,0%о, складаючи в середньому 4-4,2%о, тобто близько 200 тис. оаб на рк [1 ;2].
Протягом останшх рош в УкраТш, як i в цто-му свт, спостер^аеться збтьшення кшькосп випадш побутового травматизму, с^мке зрос-тання кшькосп авто- та мототранспорту, що су-проводжуеться зростанням кшькосп хворих iз ЧМТ та ТТ наслщками, 10-20% якоТ становить тяжка ЧМТ. Все це ускладнюеться тим, що пору-шення, як виникають внаслщок перенесених че-репно-мозкових травм, набувають затяжного, прогредiентного плину з тривалою втратою пра-цездатносл серед оаб найбшьш молодого та працездатного вку [1 ;2;4 ].
Наслщки черепно-мозковоТ травми надзвичайно рiзноманiтнi, виникають у 30-96% випадюв ЧМТ та залежать як вщ важкосп первинного пошкодження, так i вщ вторинних пошкоджень, а також вщ плину вiдновлення [1;4;8;14].
До них належить невролопчна патологiя, що виявляеться через 3-12 мюя^в та бшьше пiсля
травми та т клiнiчнi прояви, що зберiгаються або видозмшюються у виглядi окремих залиш-кових явищ перенесено! травми. Необхщно вщ-мiтити, що наслiдки ЧМТ в^зняються клiнiчним полiморфiзмом, в основi них лежать багатоскла-днi патогенетичн механiзми, якi з часом розпо-всюджуються та призводять до пошкодження вщдалених вiд осередку ураження структур. Процес може тривати вщ декшькох мiсяцiв до декiлькох рокiв та супроводжуватися появою но-вих невролопчних та нейропсихологiчних симп-томiв [1;7;11;12].
Вивчення якостi життя хворих обумовлено визнанням важливоТ ролi суб'ективноТ думки хворого про власний психолопчний, фiзичний, соцiальний стани i духовне благополуччя i до-зволяе визначити фактори, як сприяють полш-шенню життя i отримання його сенсу. 1ншими словами, якiсть життя - це ступшь комфортностi людини як всередин себе, так i в рамках свого суспшьства [3;5;13].
Якють життя (ЯЖ) хворого визначаеться оцш-кою самим хворим ступеня задоволеностi рiзни-ми аспектами свого життя у зв'язку зi змiнами, зумовленими хворобою i необхiднiстю лiкування, при цьому оцшка зазначених складових залежить лише вщ думки само! людини [3;5].
Наслiдки ЧМТ мають рiзноманiтний спектр порушень всiх сфер життедiяльностi органiзму, насамперед фiзичноT або функцюнально'Т, яка визначае iндивiдуальний рiвень ЯЖ хворого. Ю-лькiсне визначення функцюнального стану цiеT
групи хворих - це досить складне завдання, осктьки визначаеться по вщношенню хворого до виконання не ттьки професшних, непрофе-сiйних обов'язш, але i до со^альноТ адаптацп. Тим не менше, i в цьому випадку оцiнка функцн ональноТ активностi пацiента схематична i не виражаеться кшькюно, що робить дуже склад-ним оцiнку змiн функцюнального статусу хворих в динамiцi, особливо в короткострокових дослн дженнях. Один з принцишв дослiдження ЯЖ за-снований на змiнностi показникiв ЯЖ у чаа, якi дозволяють здшснювати монiторинг стану хворого [3;5;6;13;15].
Таким чином, концепцiя та методологiя дос-лiдження якостi життя, створили можливост для вивчення рiзних аспек^в життедiяльностi хворого i поставили новi питання i завдання з розроб-ки подальших пiдходiв до комплексно'! оцшки ЯЖ хворих з вщдаленими наслiдками ЧМТ, про-ведення тестування нових шструметчв дослн джень.
Мета дослщження
Вивчити дiагностичнi аспекти оцiнки якостi життя хворих, що перенесли черепно-мозкову травму.
Матерiали та методи дослiдження
Нами було обстежено 60 хворих iз наслщка-ми ЧМТ легкого та середнього ступеня тяжкост (середнш вiк 34,1±3,6 роки), що перебували на стацюнарному лiкуваннi у невролопчному та нейрохiрургiчному вiддiленнях КЗОЗ «Обласна клiнiчна лiкарня «ЦЕМД та МК». Всi обстеженi пацiенти були розподтеы на 2 групи: I група -40 оаб, що перенесли легку черепно-мозкову травму; II група - 20 оаб, що перенесли ЧМТ середнього ступеня тяжкостк Контрольну групу склали 30 практично здорових оаб вщповщного вку, у яких в aнaмнезi не було грубоТ соматичноТ пaтологiТ та захворювань центрально' нервовоТ системи.
Включенi у дослщження хворим проводили клшко-невролопчне обстеження та додaтковi пaрaклiнiчнi дослiдження. Вивчення симптоматики гострого перюду ЧМТ проводилося на пщс-
Таким чином, основними кшнко-неврологiчними синдромами серед обстежених хворих були астешчний, лiквородинамiчний, вес-
TaBi анамнестичних даних, зазначених у випис-ках 3i стaцiонaрiв. Пaцieнтaм проведено станда-ртний нaбiр лабораторних дослiджень (клiнiчний aнaлiз кров^ клiнiчний aнaлiз сечi, aнaлiз кровi на вмiст глюкози, бiохiмiчний aнaлiз кровi, стан лiпiдного спектру, показники системи згортання кровО, електроенцефaлогрaфiю, ехоенцефалос-копiю, ультразвукову допплерогрaфiю мапстра-льних судин, нейровiзуaлiзaцiйнi методи (КТ або МРТ) за показниками.
Особлива увага придтялася дослщженню ко-гнiтивних функцш за шкалою МоСА, тесту на за-пам'ятовування 10 слiв, методики „Таблиц Шу-льте", а також оцшюванню якостi життя за опи-тувальниками SF-36 та EQ-5D. Отриман дaнi пiддaвaлися стaтистичнiй обробцi за допомогою програми Statistica 6.0, пакету статистичного aнaлiзу програми «Microsoft Excel 2010». При цьому визначали середн значення (М) та \х се-реднi квaдрaтичнi вiдхилення (m). Статистично достовiрним вважали умову p < 0,05. Для прове-дення корреляцшного aнaлiзу використовували коефiцieнти кореляцiй Прсона.
Результати та 1х обговорення
При обстеженш хворi всiх груп скаржилися переважно на загальну слабость (96,25%); голо-вний бiль (94,38%); запаморочення (92,5%); хит-кiсть при ходьбi (78,13%); aпaтiю i порушення сну (76,88%); попршення пaм'ятi, уваги (50,63%); напади невмотивовано! тривоги, серцебиття, ознобоподiбного тремтiння (45,63%); зниження зору (36,25%), слуху (34,38%); нудоту (35,63%). Мiж тим, виразнють iнтенсивностi скарг залежала вщ ступеня тяжкостi перенесено' ЧМТ, а також штенсивносп лкування, яке вiдбувaлося у гострому пер^ травми.
При неврологiчному обстеженш були видтен основнi неврологiчнi синдроми, як зустрiчaлися у пaцieнтiв обох груп та не мали достовiрноl рiз-ницi в зaлежностi вщ ступеня тяжкостi, а виразнють проявiв залежала вiд обсягу лкування, який пaцieнти отримували в гострому перюдк
Дaнi неврологiчного обстеження приведем у тaблицi 1.
Таблиця 1.
Показники невролог'чного статусу осб, що перенесли ЧМТ
тибулярний та вегетативно' дисфункци. Вияв-лення перерахованих синдромiв не залежало вщ ступеня тяжкост перенесено' ЧМТ, а коре-
Синдром 1 група Усього n=40 2 група Усього n=20
Абсол. число % Абсол.число %
Астенiчний 39 97,5 20 100
Вегетативно!' дисфункци 34 85 18 90
Лiквородинaмiчний 40 100 20 100
Вестибулярний 35 87,5 15 85
Епiлептичний 4 10 6 30
Кiрково-вогнищевий — — — —
Психооргашчний — — — —
лювало з лкувальною тактикою у гострому перн одi травми.
Згiдно з результатами проведеного нейроп-сихологiчного обстеження, у 32 (80 %) пaцiентiв
1 групи та 19 (95 %) па^етчв 2 групи були вияв-ленi вiдхилення покaзникiв когнiтивноТ сфери вщ нормальних значень.
Так, за даними тесту МоСА, у па^етчв обох груп переважали розлади вербальноТ пaм'ятi, рахувальноТ та перцептивно-гностичноТ сфери, що пщтверджувалося пiд час виконання за-вдань. Порушення вербальноТ пaм'ятi спостерн галося у 29 (72,5 %) осiб 1 групи та 18 (90%) оаб
2 групи, рахувальноТ сфери - у 23 (57,5 %) оаб та 15 (75 %) оаб, перцептивно-гностичноТ - у 14 (35 %) та 9 (45 %) оаб 1 та 2 груп вщповщно.
Вивчення порушень пам'ят у обстежених хворих проводилося за допомогою методики «Запам'ятовування 10 ^в», за результатами якого було виявлено, що у хворих внаслщок ЧМТ мають мiсце рiзнi розлади порушення пам'ятк
Обсяг безпосередньоТ вербальноТ пам'ят склав: 5,52±0,39 та 4,83±0,41 ^в у пaцiентiв першоТ та другоТ груп вiдповiдно у порiвняннi з
Показники якот жит
контролем (р<0,05). Обсяг довготривалоТ пaм'ятi становив 8,51±0,44 та 6,84±0,42 слiв у па^етчв першоТ та другоТ груп вщповщно у по-рiвняннi з контролем (р<0,05).
Достовiрне зниження продуктивност мимовн льного та вiдстроченого запам'ятовування вербального мaтерiaлу у порiвняннi з контрольною групою корелювало зi скаргами хворих та нев-ролопчною симптоматикою.
При дослiдженнi уваги за таблицями Шульте, у 38 (95 %) обстежених хворих 1 групи та 19 (95 %) па^етчв 2 групи мали мiсце прояви виснаж-ливостi уваги. При цьому найбтьше порушував-ся темп виконання завдання, який з кожною таблицею ставав все повтьшшим, а також зниження концентрацп уваги.
Оцшку якостi життя пaцiентiв, що перенесли ЧМТ, проводили за допомогою тестового опиту-вальника SF-36, спрямованого на визначення хворими фiзичноТ та со^альноТ aктивностi, ролi фiзичних та емоцшних проблем у обмеженнi життедiяльностi, фiзичного болю, загального сприйняття здоров'я та психiчного здоров'я.
Результати оцшки якостi життя хворих, що перенесли ЧМТ, наведет у таблиц 2.
Таблиця 2.
хворих, що перенесли ЧМТ, за шкалами опитувальника SF-36
Шкали 1 група 2 група
GH (General Health) - загальний стан 57,2±3,65 49,4±3,47
PF (Physical Functioning) - фiзичне функцюнування 81,17±3,21 79,26±3,45
RP (Role Physical) - рольове функцюнування, що обумовлене фiзичним станом 78,52±3,84 76,14±3,91
RE (Role Emotional) - рольове функцюнування, обумовлене емоцшним станом 66,4 ± 1,57 65,1 ± 1,89
SF (Social Functioning) - со^альне функцюнування 63,6 ± 1,86 62,4 ± 1,39
ВР (Bodily Pain) - штенсивнють фiзичного болю 67,29±3,16 62,25±2,48
VT (Vitality) - життева активнють 61,42±1,96 54,17±1,92
МН (Mental Health) -психiчне здоров'я 65,31 ± 1,92 63,7 ± 1,46
Фiзичний компонент якост життя 76,16±3,56 72,49±3,16
Психолопчний компонент якост життя 61,27±2,81 58,12±2,53
Загальний показник якост життя 66,41±2,84 61,17±2,49
Анaлiз даних за опитувальником SF-36 показав зниження фiзичного, емоцшного та со^аль-ного функцiонувaння хворих, що перенесли че-репно-мозкову травму, що достовiрно корелювало зi ступенем тяжкостi перенесеноТ ЧМТ (р<0,05). У обстежених нами пaцiентiв спостерн галося зниження як загального показника якост життя, так i вах компонентiв за шкалами фiзич-ного та психолопчного здоров'я.
За шкалою фiзичного функцiонувaння якiсть життя обстежених хворих склала, в середньому, 81,17±3,21бaлiв при легкiй ЧМТ та 79,26±3,45 бaлiв при ЧМТ середнього ступеня тяжкостк Со-цiaльне функцюнування i емоцiйне функцюну-вання склали 63,6 ± 1,8 бали та 62,4 ± 1,3 бали; 66,4 ± 1,5 бали та 65,1 ± 1,8 бали при ЧМТ легкого i середнього ступеня тяжкостi вiдповiдно. Психiчне здоров'я па^етчв з ЧМТ легкого та середнього ступеня тяжкост становило 65,3 ± 1,9 та 63,7 ± 1,4 бали вiдповiдно.
Таким чином, чим важче отримана ЧМТ, тим прогресивно збтьшувалося число па^ен^в, що мають вирaженi порушення якост життя.
Анaлiз оцiнки якостi життя за опитувальником
EQ-5D пщтвердив, що вона залежить вщ ступеня тяжкост перенесеноТ травми, погiршуeться по вам шкалам EQ-5D - профтю та корелюе 3i скаргами та невролопчною симптоматикою.
Висновки
Таким чином, якють життя хворих, що перенесли ЧМТ, залежить вщ невролопчних та пси-хоемоцiйних порушень, а також ступеня тяжкост перенесеноТ травми. Оцшювання якостi життя даноТ категорп хворих за допомогою шкали SF-36 та EQ-5D е важливим аспектом дiагностики та прогнозування наслщмв ЧМТ. У зв'язку i3 чим доцтьним е включати данi обстеження до комплексного оцшювання динамки стану хворого та враховувати Тх дат при призначенн лкувально-реабт^ацшних заходiв даноТ категорiТ хворих.
Лтература
1. Григорова I.A. Динамiка когштивних змiн у хворих ia наслщка-ми закритоТ черепно-мозковоТ травми / I.A. Григорова, Н.С. Куфтерша // Мiжнародний неврологiчний журнал. - 2012. - № 3 (44). - С. 145-149.
2. Куфтерша Н. С. Клшко^агностичш аспекти поеднаноТ череп-но-мозковоТ та щелепно-лицевоТ травми / Н. С. Куфтерша, С. М. Григоров // Актуальш проблеми сучасноТ медицини. - 2013. -Т. 13, Вип. 4. - С. 36-39.
3. Лапин В. В. Определение клинического и реабилитационного 10. прогноза : учебное пособие / В. В. Лапин. - СПб., - 2003. - 166 с.
4. Новак А. С. Сучасний стан вивченост патогенетичних аспектов 11. черепно-мозковоТ травми / А. С. Новак // Актуальш проблеми сучасноТ медицини. - 2013. - Т. 13, Вип. 4. - С. 242-247.
5. Шевченко Ю.Л.Руководство по исследованию качества жизни 12. вмедицине / Ю.Л. Шевченко, А.А. Новик, Т.И. Ионова — СПб : Издательский Дом «Нева», 2007. — 320 с.
6. Патент на винахщ № 78587 УкраТна, МПК A61B 8/00, A61B 5/16 СпоЫб визначення якост життя у хворих з вщдаленими 13. наслщками бойовоТ черепно-мозковоТ травми / Черненко I.I., Яворська В.О., Пасюра 1.М. (УкраТна); Заявл. 10.09.2012; Опубл. 25.03.2013, бюл. №6.
7. Cifu D.X. Functional outcomes of older adults with traumatic brain injury: a prospective, multicenter analysis / D. X. Cifu, J. S. Kreut- 14. zer, J. H. Marwitz [et al.] // Arh. Phys. Med. Rehabil. - 1996. - Vol. 77. - № 9. - P. 883-888.
8. Cope D. N. The effectiveness of traumatic brain injury rehabilitation: a review / D. N. Cope // Brain Injury. - 1995. - Vol. 9. - № 7. - 15. P. 649-670.
9. Gentleman S. Long-term intracerebral inflammatory response after traumatic brain injury / S. Gentleman, P. Leclercq, L. Moyes [et al.] // Forensic Sci Int. - 2004. - V. 146. - P. 97-104.
Реферат
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ОЦЕНКИ КАЧЕСТВА ЖИЗНИ БОЛЬНЫХ, ПЕРЕНЕСШИХ ЧЕРЕПНО-МОЗГОВУЮ ТРАВМУ Новак А.С.
Ключевые слова: черепно-мозговая травма; качество жизни; SF-36; MoCA; когнитивные нарушения
Последствия черепно-мозговой травмы чрезвычайно разнообразны и возникают в 30-96% случаях черепно-мозговой травмы и зависят как от степени тяжести первичного повреждения, так и от вторичных повреждений, а также от течения восстановительного периода. Изучение качества жизни больных, которое базируется на субъективном мнении пациента про собственное психологическое, физическое, социальное состояние и духовное благополучие, является важным диагностическим аспектом последствий черепно-мозговой травмы. Цель: изучить диагностические аспекты оценки качества жизни больных, перенесших черепно-мозговую травму. Материалы и методы: Обследовано 60 пациентов с последствиями черепно-мозговой травмы легкой и средней степени тяжести (40 и 20 лиц соответственно), которые находились на стационарном лечении в неврологическом и нейрохирургическом отделениях КУОЗ «Областная клиническая больница «ЦЭМП и МК». Контрольную группу составили 15 практически здоровых лиц соответствующего возраста. Использовали клинико-неврологическое обследование, психодиагностические методы, шкалы-опросники SF-36 и EQ-5D. Полученные результаты были статистически обработаны. Результаты: При обследовании больные всех групп жаловались преимущественно на общую слабость (96,25%); головную боль (94,38%); головокружение (92,5%); шаткость при ходьбе (78,13%); апатию и нарушение сна (76,88%); ухудшение памяти, внимания (50,63%); приступы немотивированной тревоги, сердцебиения, ознобоподобной дрожи (45,63%). Во время нейропсихологического обследования у больных наблюдалось ухудшение памяти и внимания, что коррелировало с показателями шкал-опросников SF-36 и EQ-5D. Выводы: Таким образом, качество жизни больных, перенесших черепно-мозговую травму зависит от неврологических и психоэмоциональных нарушений, а также от степени тяжести перенесенной травмы.
Summary
DIAGNOSTIC ASPECTS OF EVALUATING QUALITY OF LIFE IN PATIENTS AFTER CRANIOCEREBRAL INJURY Novak A.S.
Key words: craniocerebral injury; life quality; SF-36; MoCA; cognitive disorders
The consequences of craniocerebral injuries (CCI) are extremely diverse; they occur in 30-96% of cases of CCI and depend on the severity of the primary damage and on secondary injuries, as well as on the course of the treatment period. Studying the quality of life of patients based on their subjective opinion about their psychological, physical, social status and spiritual well-being is an important diagnostic aspect of CCI consequences. The aim of this work was to study diagnostic aspects of evaluation of the quality of life in patients after CCI. The study comprised 60 patients with mild and moderate CCI (40 and 20 individuals, respectively) who were admitted to the neurological and neurosurgical departments of the Regional Clinical Hospital. The control group was made up of 15 healthy individuals of the relevant age. Clinical and neurological examination, psychodiagnostic methods, SF-36 and EQ-5D questionnaires were applied. The results were statistically processed. The results obtained have demonstrated the patients of all groups complained mainly of general weakness (96.25%); headache (94.38%); dizziness (92.5%); shaky walking (78.13%); apathy and sleep disruption (76.88%); deterioration of memory and attention (50.63%); attacks of unmotivated anxiety, palpitation, and shivering (45.63%). During the neuropsychological examination, the patients were found to have memory impairment and disorders of attention that correlated with the scores of the SF-36 and EQ-5D questionnaires. Thus, the quality of life of the patients who have had CCI depends on neurological and psycho-emotional disorders, and also on the severity of the trauma.
Langlois J. Traumatic brain injury in the United States: Emergency Department Visits, Hospitalizations, and Deaths / J. Langlois, W. Rutland-Brown, K. Thomas. - Atlanta Ga, 2006. - 55 p. Maas A.I. Prognosis and clinical trial desing in traumatic brain injury the IMPACT study / A.I. Maas, A. Marmarou, G.D. Murray [et al.] // J. Neurotrauma. — 2007. — P. 232—238. MRC CRASH Trial Collaborattors. Predicting outcome after traumatic brain injury: pracital prognostic models based on large cohort of international patients / MRC CRASH Trial Collaborattors. // BMJ. — 2008. — P. 425—429.
Steyerberg E.W. Predicting outcome after traumatic brain injury: development and international validation of prognostic scores based on admission characteristics / E.W. Steyerberg, N. Mushkudiani, P. Perel [et al.] // PloSMed. — 2008. - V.5. — P. 165.
Styrke J. Traumatic brain injuries in a well-defined population: epidemiological aspects and severity / J. Styrke, B.M. Stalnacke, P. Sojka, U. Bjornstig // J. Neurotrauma. — 2007. - V.9. — P. 1425—1436.
SF-36 Health Survery. Manual and interpretation guide. / J.E. Ware, K.K. Snow, M. Kosinski, B. Gandek — The Health Institute, New England Medical Center, Boston,Mass., 1993.- 316p.
