CC BY
21
УДК 616.831-001.31-06:616.839:577.11:001.8-08 ОО!: 10.22141/2224-0713.6.92.2017.111585
КоршнякВ.О1., НаабуллнБ.А.2
1ДУ «1нститутневрологИ, псих1атрИ'та наркологи НАМН Укра'ни», м. Харк1в, Укра'на
2ДУ «Укра'нський НД1 медичноIреаб!л1тацИ' та курортолоп'1МОЗ Укра'ни», м. Одеса, Укра'на
Вплив сенсорноТ депривацп на вегетативш показники та динамку катехолам^в у хворих iз насадками легкоТ черепно-мозковоТ травми
Резюме. Статтю присвячено новому методу лкування — програмовант сенсортй депривацп вегета-тивних розлад1в у хворих гз в1ддаленими насл1дками легкоЧ закритоЧ черепно-мозковог травми. Розроблено нову методику лтування, яка полягае у програмуванн хворих перед початком лтування, що в подальшому дозволяе зняти незаплановат ефекти, як виникають у пац1ент1в пгд час перебування у флоат-камер1. Вивчено вплив наведеного методу на вегетативт показники й обмн богенних ам1шву даноггрупи пац1ен-т1в. Виявлено позитивний ефект псля проведеного лкування (через 1 мсяць) у д1яльност1 вегетативног нервовог системи та обм1н1 катехолам1тв. Це дае тдставу рекомендувати в клтчну практику новий немедикаментозний метод — програмовану сенсорну депривацт — для лкування вегетативних порушень у хворих гз насл1дками легкоЧ черепно-мозковоЧ травми.
Ключовi слова: насл1дки легкоЧ черепно-мозковоЧ травми; програмована сенсорна деприващя; вегетативт порушення; катехоламти
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Вступ
Закрита черепно-мозкова травма (ЗЧМТ) як скла-дова загального травматизму стае все бтьш актуальною не тльки в медичному плаш, але i в сощально-еконо-мiчному та загальнодержавному. Зпдно з етдемюло-пчними дослщженнями, за популяцiйно-вибiрковою методикою встановлено, що черепно-мозкову травму (ЧМТ) на рш отримують не менше 1,2 млн людей (5—7 на 1000 населення). В рiзних регюнах Украши частота ЧМТ становить вщ 2,3 до 6 %, у середньому — вщ 4 до 4,2 %, тобто 200 тис. людей на рк: [1]. Щороку кшьысть постраждалих вщ ЧМТ у свт збтьшуеться приблизно на 2 %. Вщповщно збтьшуеться i кшьюсть хворих iз вщдаленими наслщками [2]. У Кита! частота ЧМТ коливаеться з розрахунку на 1000 чоловк: — 7 %, у США — 5,3 %, в Роси — 4 %, Шотланди — 1,1 %, Бель-ги — 3,7 %, Лшта — 2,9 % [3, 4].
У кожного другого iз трьох хворих через 1—1,5 року виникають вщдалеш наслщки в рiзних варiантах iз пе-рiодичною декомпенсащею (1—2 рази протягом року — по 20—25 дшв непрацездатностi). Таке положення пояс-нюеться тим, що при ЗЧМТ ушкоджуються структури гшоталамуса, ретикулярно! формаци, стовбура мозку, лобно- та скронево-медюбазальш структури мозку. По-ряд iз тим психоемоцiйний стрес, який супроводжуе виникнення ЗЧМТ, ускладнюе перебiг ушкодження зазначених структур i теж сприяе розвитку вщдалених наслщыв ЗЧМТ.
На сьогоднi лiкар-невролог мае великий арсенал ме-дикаментозних засобiв. Але якщо враховувати вартiсть лтв (2000—4000 грн на курс лкування), а у багатьох хворих i пiдвищену алергiзацiю або парадоксальну реак-цiю до них, то можливють повноцiнного лiкування зна-чно знижуеться. У США, наприклад, близько 25—38 %
© <^жнародний неврологiчний журнал», 2017 © «International Neurological Journal», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Коршняк Володимир Олекайович, доктор медичних наук, провщний науковий спiвробiтник вiддiлу нейропсихокiбернетики, Державна установа «1нститут неврологи, психiатрíi та наркологи Нацюнально'Т академп медичних наук Укра'|'ни», вул. Академiка Павлова, 46, м. Харюв, 61068, УкраТ'на; e-mail: redact@i.ua
For correspondence: Volodymyr torshnyak, MD, Leading Research Fellow at the Department of neuropsychocybernetics, State Institution "Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Academician Pavlov st., 46, Kharkiv, 61068, Ukraine; e-mail: redact@i.ua
хворих заможних людей шукають альтернативнi мето-ди л^вання, що може свiдчити про поступовий вщхщ у !х свщомосп вiд застосування медикаментозно! тера-т! [4].
Таким чином, основним критерieм успiшностi тера-певтичних заходiв е покращення якостi життя хворих за рахунок вщновлення сошального статусу пащента, а лкувальш заходи повиннi базуватися на використаннi механiзмiв самовiдновлення.
В силу цього особливу актуальшсть набувае роз-робка нових немедикаментозних методiв лiкування та реабштацй хворих iз вiддаленими наслiдками ЗЧМТ. Одним iз таких немедикаментозних методiв е сенсорна деприващя. Основу цього методу становить тимчасова деприващя свiтлових, звукових, гравггацшних i темпе-ратурних подразникiв, яы становлять повсякденний сенситивний фон людини. Зовнiшнi обумовленi змь ни цього фону потребують постшно! активаци адап-тацiйних механiзмiв, що забезпечують пристосування оргашзму до змiн навколишнього середовища. Тобто зменшення сенситивного навантаження буде сприяти вщновленню оптимального рiвня активност та збалан-сованостi систем пристосування.
У сво!х попереднiх дослiдженнях [5, 6] нами було встановлено, що застосування методу сенсорно! деприваци щодо хворих з астеноневротичними розладами та наслщками ЗЧМТ суттево покращуе збалансованiсть роботи надсегментарних структур.
Мета роботи — вивчити стан вегетативно! нервово! системи та обмш бюгенних амiнiв у хворих iз вщдале-ними наслiдками ЗЧМТ у сташ декомпенсаций з вегетативною дисфункщею.
Матерiали та методи
Обстеженi 72 хворi iз наслiдками легко! черепно-мозково! травми. Вiк хворих становив 27—40 роыв. Давнiсть травми — 2—5 роыв. Усi хворi до цього неодноразово проходили курси стацюнарного лшування з короткочасним позитивним ефектом (3—9 мюящв) або без нього. У 18 пащенпв спостер^алася медика-ментозна алергiя.
Всi хворi при первинному обстеженнi скаржилися на перюдичний головний бiль, запаморочення, швид-ку втомлюванiсть, зниження працездатностi, немож-ливiсть якiсно виконувати свою роботу, шдвищену подразливiсть, порушення циклу сон — неспання, со-нливiсть упродовж дня, зниження пам'ятi. Погiршення свого стану хворi пов'язували з тривалими психоемо-цiйними перевантаженнями та економiчними негараз-дами, що мали мюце на той час.
До початку лшування бiльшiсть хворих постiйно приймали анальгетики, транквiлiзатори, седативнi пре-парати, снодшш Поряд iз тим вш цi групи препаратiв у бтьшосп випадкiв не використовуються як засоби терапи в осiб, якi потребують збереження активнос-тi та швидкост реакцiй, а у пацieнтiв в амбулаторнш практицi не дають можливост вiдновлення працездат-ностi навiть при зникненш або зменшеннi симптомiв захворювання.
В силу цих причин нами було запропоновано данш груш хворих пройти курс флоат-терапп або сенсорно! деприваци. Курс лiкування становив 10—12 сеанав по 45—60 хвилин через день.
Для об'eктивiзацií результат до та пiсля лiкування проводили дослщження стану вегетативно! нервово! системи (вегетативний тонус, вегетативна реактившсть i вегетативне забезпечення дiяльностi) за загально-прийнятою методикою (Вейн О.М., 2000) [10], вивчали стан симпатоадреналово! системи за рiвнем адреналшу, норадреналiну та серотоншу у кровi, що екскретуються з добово! сечi. Нейрогормональнi дослщження проводили за допомогою флюорометричного методу на апа-ратi «Флуораш 02-АБЛС-Т». Контрольну групу стано-вили 20 практично здорових чоловк: втэм вiд 27 до 39 роыв, в анамнезi яких не було ЧМТ, шфекцшних захворювань центрально! нервово! системи. Повторне обстеження хворих робили через 1 мiсяць пiсля заын-чення курсу флоат-терапи. Статистичне обрахування даних проводили за допомогою програмного забезпечення 81аИ8Иса 6.0 [9].
Курс сенсорно! деприваци здшснювали за допомогою спещально! камери, що являе собою примщення, повнiстю iзольоване вiд шумових, свiтлових, теплових, звукових ефекпв i гравiтацiйних подразниыв, довжи-ною 3 метри, шириною та висотою 2 метри. У дно ван-ни (и висота дорiвнюe 27 см) та стелю вмонтоваш на-грiвачi, що пiдтримують постшну температуру в камерi для запобиання утворюванню конденсату. Температура в середиш камери постiйно пiдтримуeться на рiвнi 35,0 °С. Ванна заповнюеться рщиною, насиченою сiллю Епсона, що дозволяе пащенту знаходитися на поверх-нi в станi, близькому до невагомость Кiнцiвки, голова, хребет пщтримуються товщею води незалежно одне вщ одного, що iмiтуe невагомiсть. Шсля кожного сеансу проводять очищення води — три ступеш механiчноí' фшьтраци та один ступiнь адсорбцií' (вода проходить через активоване вугтля) i 8 ступенiв очистки за допомогою ультрафюлетових фiльтрiв.
Результати та обговорення
Оцшку результaтiв терапевтичного застосування сенсорно! деприваци здшснювали на рiзних рiвнях дь яльностi оргaнiзму. Перш за все фшсували суб'eктивнi враження, яы описували хворi, перебуваючи у фло-aт-кaмерi. Пiд час сеансу пащенти вщзначали вщ-далешсть вщ реальность Хворi фшсували, що першi декiлькa хвилин, проведенi в середиш камери, шчим не вiдрiзнялися вщ часу за !! межами та сприймалися нормально, але вже шсля десяти хвилин флоатингу усвщомлення або вщчуття часу змiнюeться — вони засинали, сон був глибокий. Картини або факти, яы виникають у свщомосп пaцieнтiв пiд час сеансу, три-вають безкiнечно довго. Деколи шд час сеансу у хворих виникали галюцинаторш ефекти (один хворий бачив себе учасником комп'ютерно! гри, шший був на полюванш в Африцi тощо). Для зняття цих неза-планованих ефектiв було запропоновано програму-вання хворих, яке полягало у вiдключеннi кaнaлiв
сприйняття (дигiтального, вiзуально-образного, ау-дiального) та спрямованостi фокусу уваги пащента на потреби свого тiла [7]. Кнестетичний канал, через який проводиться програмування сенсорно! деприва-ци, залишаеться вiдкритим.
Перед початком сеансу визначаються важли-вi складовi для хворого, що е основними для нього, а саме: а) здоров'я, тшо; б) наскшьки важливо для нього зараз хворгга; в) якi цшносп на даний момент мають значення — грош^ робота, сiм'я; г) що може привести до нормалiзацi! внутршньо! психологiчно! рiвноваги; Г) його переконання — хвороба це «глухий кут» у його положеннi чи стан, який можна змшити.
Отже, фокус уваги внутршнього та зовшшнього сприйняття свого тiла, його положення й тих проце-сiв, що вщбуваються в органiзмi, звужуються. Фшь-три свiдомостi, що «поставленi», вагомо знижують сприйняття подразникiв, вiдповiдно, процес переходить тд контроль несвщомого сприйняття свого тiла. Сприйняття самого себе залишаеться, але воно не по-требуе великих витрат енерги органiзму, а тi ресурси, що звтьнеш вiд тако! роботи, переключаються на вщ-новлення ушкоджених систем та оргашзму в цiлому. Зняття стресового фактора у хворого на час проведен-ня програмовано! сенсорно! депривацп мозок люди-ни сприймае як подш, що вже вщбулася. Вiдповiдно послаблюеться «нейром'язовий замок», що мае мю-це при цьому. Таким чином, зшмаеться напруження в рiзних вiддiлах м'язово! системи, i ланцюгова реакцiя «порочного кола», що мала мюце до цього, стае розь рваною [7].
Вивчення вегетативного тонусу показало, що до початку лiкування у 48 (67 ± 6) % хворих мала мюце симпатикотонiя, яка тсля програмовано! сенсорно! депривацп залишилася у майже 20 (28 ± 5) % обстежених (р < 0,01). Ейтонiя була у 13 (18 ± 4) % пацiентiв та пiсля лiкування стала у 41 (57 ± 6) % чоловiкiв (р < 0,01).
Нормальна вегетативна реактивнють (табл. 1) тс-ля лiкування стала у 38 (53 ± 6) % iз 9 (12 ± 4) % хворих (р < 0,01). Також збтьшилася кшькють ошб iз нормальним вегетативним забезпеченням дiяльностi з 7 (10 ± 4) % до 43 (60 ± 6) % (р < 0,01), та зменшилася кiлькiсть осiб з 48 (67 ± 6) % до 16 (22 ± 5) % iз недостат-нiм вегетативним забезпеченням дiяльностi (р < 0,01). Отже, в результат застосування програмовано! сенсорно! депривацп покращуеться збалансовашсть неспе-цифiчних систем мозку, основними з яких е структури лiмбiко-ретикулярного комплексу.
Оцiнку стану гуморально! регуляцп дано! групи хворих оцiнювали за концентращею серотонiну в кровi та екскреци катехоламiнiв (адреналiн, норадреналiн) з сечею. За результатами табл. 2, у цих хворих спостерь гаеться тдвищення екскреци адреналшу. На фош дисбалансу катехоламiнiв виявлено збтьшення концентраций серотонiну у кровь
Отже, в центральшй нервовiй системi мае мiсце дезiнтеграцiя функцiонування регуляторних мехашз-мiв, що обумовлюе системний характер невролопчних порушень. Системний характер порушень спотворюе, а у рядi випадкiв робить неможливим формування як генералiзовано! адаптивно! реакци, так i поточно! адаптогенно! метаболiчно! перебудови.
Таблиця 1. Стан показниюв вегетативноI реактивност та вегетативного забезпечення д1яльност1 у хворих Iз легкою ЧМТ до та тсля програмованоI сенсорноI депривацп
Вегетативш показники До лкування Пюля лкування Р
Вегетативна реактившсть
Нормальна 9 (12 ± 4) 38 (53 ± 6) < 0,01
Недостатня 21 (29 ± 5) 10 (14 ± 4) < 0,05
Пщвищена 19(26±5) 12 (17 ± 4)
Спотворена 23 (32 ± 6) 12 (17 ± 4) < 0,05
Вегетативне забезпечення дiяльностi
Нормальне 7 (10 ± 4) 43 (60 ± 6) < 0, 01
Надлишкове 17(24±5) 13 (18 ± 4)
Недостатне 48 (67 ± 6) 16 (22±5) < 0,01
Таблиця 2. Показники обмну катехолам'н'в у хворих ¡з насл'щками легкоi ЧМТ до (1) та тсля (2) програмованоi сенсорноi депривацп
Групи обстежених Адреналш, н/моль/добу Норадреналш, н/моль/добу Серотонш, мкмоль/л
Контрольна група 33,3 ± 2,7 157,5 ± 10,7 1,49 ± 0,09
Хворi з ЧМТ: 1 2 48,6 ± 3,9 34,2 ± 2,3* 132,4 ± 10,2 151,6 ± 10,2 2,67 ± 0,02 1,36 ± 0,06**
Прим'пки: * — р < 0,05; ** — p < 0,01.
Шсля лiкування показники обмiну катехо-ламшв змiнилися: зменшилася екскрецiя адре-налшу вiд 48,6 ± 3,9 н/моль/добу до 34,2 ± ± 2,3 н/моль/добу (р < 0,05), i практично наблизилися до показникiв контрольно! групи. Екскрещя норадре-налшу п!д впливом проведеного лiкування збшьшила-ся з 132,4 ± 10,2 н/моль/добу до 151,6 ± 10,2 н/моль/ добу. Вмют серотонiну зменшився у 2 рази. В цшому обмш катехоламiнiв у дано! групи хворих наблизився до норми. Таким чином, можна вважати перспективною високу позитивну ефектившсть програмовано! сенсорно! деприваци в коригуваннi вiдхилень дiяль-ност органiзму. Це обумовлено тим, що зниження по-токiв сенсорно! шформаци вiд рецепторiв зовшшньо-го впливу, пропрiоцептивно! iмпульсацi! вiд м'язово-ыстково! та вестибулярно! систем, штерорецептор-но! iмпульсацi!, вiд внутрiшнiх органiв вщбуваеться зниження висхiдно! iмпульсацi! в кору швкуль мозку та низхiдно! iмпульсацi! до пiдкiрково-стовбурових структур. Спiльнiсть функцюнальних систем, що за-безпечують переробку зовшшньо! та внутршньо-органiзацiйно! шформаци, в цих умовах призводить до зменшення оцiнки локалiзацi! зовнiшнiх подраз-никiв i, тим самим, проходить переналагодження цих систем на регулящю внутрiшнього стану органiзму. Завдяки такш переналадш зменшуеться вироблення гормонiв i медiаторiв, якi виконують функци стрес-реалiзуючих механiзмiв та посилюють актившсть «автономно! терапевтично! системи» органiзму [8]. Остання здшснюе збалансованiсть i синхрошзацш дiяльностi пiдкiркових структур надсегментарних цен-трiв вегетативно! нервово! системи. Оптимiзацiя дiяль-ностi останнiх обумовлюе вщновлення оптимально! активностi функцiонування органiзму, що е важливим новим напрямком лшувально-реабштацшно! терапи.
Висновки
Проведене дослiдження показало, що застосування методу програмовано! сенсорно! деприваци у хворих iз вегетативними порушеннями, якi обумовленi наслщ-ками легко! ЧМТ, сприяе нормал1заци у бтьшосп ви-падюв вегетативних i нейрогормональних показникiв
(за даними обмшу катехоламiнiв), який вiдображаe i одночасно визначае стан та дiяльнiсть симпатоадре-налово! системи.
Конфлiкт штереав. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлшту iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
Список лператури
1. Григорова I.A., Куфтерша Н.С. Динамка когттивних змш у хворих i3 натдками закритоi черепно-мозковоi травми//Мiж-народ. неврологiчний журнал. — 2012. — № 3(49). — С. 145-149.
2. Коршняк В.О. Динамжа мозкоспецифiчних быте та ме-латотну до та тсля мжрохеильоео! резонансно! терапи у хворих з на^дками легкоi черепно-мозковоi травми// Укр. вкник психоневрологи. — 2015. — Т. 23. — Вип. 4(85) — С. 14-16.
3. Черепно-мозговая травма. Диагностика и лечение / Л.Б. Лихтерман. — М.:ГЭОТАР-Медиа, 2014. — 488с.
4. Фiзiоmерапевmичнi методи — програмоване бюкеруван-ня лжуванням натдтв закритих черепно-мозкових травм / A.I. Гоженко, В.О. Коршняк, Б.А. Наабуллш. — Одеса; Хартв, 2016. — 72 с.
5. Наабуллш Б.А., Коршняк В.О. ОбГрунтування застосування методу сенсорноi деприваци для корегування астено-не-вротичних розладiв // В^ник наукових дотджень. — 2014. — № 4. — С. 13-15.
6. Коршняк В.О, Донник Т.А. Впливпрограмованоiсенсорноi деприваци на динамку мелатотну у хворих з синдромом вегета-тивног дистонй' травматичного генезу // Актуальт проблеми сучасног медицини. — 2015. — Т. 15. — Вип. 4(52). — С. 80-83.
7. Криничко В.В., Коршняк В.О. Нейрофiзiологiчнiмехатзми програмованоЧ сенсорноЧ деприваци //Експериментальна i клшч-на медицина. — 2015. — № 4(69). — С. 94-99.
8. Чернявский Д.С. Синергетика и информация. Динамическая теория информации. — М, 2004. — 288 с.
9. Лях Ю.Е., Гурьянов В.Г., Хоменко В.Н., Панченко О.А. Основы компьютерной биостатистики: анализ информации в биологии, медицине и фармации статистическим пакетом MedStst. — Д.: Папакица Е.К., 2006. — 214 с.
10. Вегетативные расстройства: клиника, лечение, диагностика /Под ред. А.М. Вейна. — М.: МИА, 2000. — 752 с.
Отримано 25.05.2017 ■
Коршняк В.А1., Насибуллин Б.А.2
1ГУ «Институт неврологии, психиатрии и наркологии НАМН Украины», г. Харьков, Украина
2ГУ «Украинский НИИ медицинской реабилитации и курортологии МЗ Украины», г. Одесса, Украина
Влияние сенсорной депривации на вегетативные показатели и динамику катехоламинов у больных с последствиями легкой черепно-мозговой травмы
Резюме. Статья посвящена новому методу лечения программированной сенсорной депривацией вегетативных нарушений у больных с отдаленными последствиями легкой закрытой черепно-мозговой травмы. Разработана новая методика лечения — программирование больных перед началом лечения, что дает возможность снять незапланированные эффекты, возникающие у пациентов во время пребывания в флоат-камере. Изучено влияние представленного метода на вегетативные показатели и обмен биогенных аминов у данной группы больных. Выявлен положительный
эффект после проведенного лечения (через 1 месяц) в работе вегетативной нервной системы и обмене катехоламинов. Это дает основание рекомендовать в клиническую практику новый немедикаментозный метод — программированную сенсорную депривацию — для лечения вегетативных нарушений у больных с последствиями легкой закрытой черепно-мозговой травмы.
Ключевые слова: последствия легкой черепно-мозговой травмы; программированная сенсорная депривация; вегетативные нарушения; катехоламины.
V.Ä. Korshnyak1 B.Ä. Nasibullin2
1State Institution "Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
2Ukrainian Scientific and Research Institute of Medical Rehabilitation and Balneology of the Ministry of Health of Ukraine, Odessa, Ukraine
The influence of sensory deprivation on vegetative indexes and catecholamine dynamics in patients with consequences of mild craniocerebral trauma
Abstract. The paper deals with a new method for the treatment of vegetative disturbances by means of programmed sensory deprivation in patients with long-term effects of mild craniocerebral trauma. A new treatment technique has been developed — programming of patients before treatment initiation that makes it possible to control the unplanned effects occurring in patients during their staying in an isolation tank. We have examined the influence of the given method on vegetative indexes and biogenic amine metabolism in this group of patients. After treatment (its duration was one
month), a positive effect was found in the functions of vegetative nervous system and catecholamine metabolism. This fact gives us a reason to recommend a new drug-free method of programmed sensory deprivation for inclusion into the clinical practice for the treatment of vegetative nervous system disorders in patients with consequences of mild craniocerebral trauma. Keywords: consequences of mild craniocerebral trauma; programmed sensory deprivation; vegetative disturbances; catechol-amines
