Зміни церебральної гемодинаміки за показниками ультразвукової допплерографії у хворих на гострий ішемічний інсульт у вертебробазилярному басейні Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

MaTepiaílii конференци /Proceedings of the Conference/

вання (залежно вщ типу нападав 1 форми Е) для досягнення повного контролю нападв 1з найменшими поб1чними д1ями протиетлептичних препарат1в на когнггивну сферу з надан-ням переваги левет1рацетаму, ламотриджину, габапентину, вальпроатам. При симптоматичн1й Е важливим е також л1кування пщлегло! структурно! патолог!! головного мозку.

УДК 616-073.4-8+616.831-005.1 МИХАЛОЙКО О.Я.

ДВНЗ «1вано-Франювсы<ий нацональний медичний унверситет», кафедра неврологи та нейро^рургп E-mail: myhalojko@i.ua

3MÍHM ЦЕРЕБРАЛЬНО! ГЕМОДИНАМкИ ЗА ПОКА3НИКАМИ УЛЬТРАЗВУКОВО'' ДОППЛЕРОГРАФй' У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ¡ШЕММНИЙ ¡НСУЛЬТ У ВЕРТЕБРОБАЗИЛЯРНОМУ БАСЕЙH¡

Ураження артерш вертебробазилярного басейну (ВББ) зумовлюе розвиток шфаркту в дiлянцi стовбу-рового вщдшу, потилично! частки головного мозку, таламуса i мозочка. Вiн характеризуеться полiморфнiстю клiнiчних проявiв i переб^у, що ускладнюе дiагностику та, як наслщок, обумовлюе актуальнiсть ще! теми.

Мета дослщження: вивчити змiни судин ВББ за да-ними ультразвукового дослщження у хворих на гострий задньоциркулярний iшемiчний iнсульт (311).

Матер1али i методи. Проведено клЫко-шструменталь-ний аналiз у 120 хворих на гострий 311. Дiагноз верифку-вали за даними сшрально! комп'ютерно! та магнино-резо-нансно! томографй'. Ультразвукове дуплексне сканування судин ши! виконували на апарат Siemens Acusón X 300 лшшним мультичастотним датчиком вщ 4—10 мГц, ультра-звукову допплерографiю проводили на допплеросонографi Multigon 500 M (США) за стандартними методиками.

Результати та ix обговорення. При дуплексному ска-нуванн! судин ши! у 120 хворих на 311 виявлено змши в хребцевих артерiях (ХА) (у 68,3 %), що спричинюють утруднення кровотоку у судинах ВББ. Серед них найчас-тiше вщшчали атеросклеротичний стеноз (53,3 %), де-формацiю (17,5 %) та аномальне вiдходження ХА (3,3 %). Локальш якiснi та кiлькiснi змiни допплер1вського спектра вiдображали пiдвищення лшшно! швидкостi кровотоку (ЛШК) у зош деформацй' та стенозу з формуванням гемодинамiчного перепаду, турбулентнiстю кровоплину, змiнами iндексiв резистентностi. У бшьшост хворих асиметрiя ЛШК за ХА у сегмент V3 була близько 20 %.

За даними транскрашально! допплерографи, у 87,8 % хворих на 311 домшував атеросклеротичний тип церебрально! гемодинамiки, що характеризувався зни-женням лiнiйно! швидкостi кровотоку (p < 0,05) у ХА до 25 %, в основнш артери — до 17 %, у заднш мозковiй артерй' — до 14 % i зростанням показниюв шдекшв ре-зистентностi судинно! стшки на 1,4—5,6 % (p < 0,05) та шдексу пульсацй' на 1,52—5 % (p < 0,05).

_1Ш

Висновок. Допплерографiчнi показники дають змогу оцiнювати гемодинамiчну значущють патогенетичних чинникiв порушення кровотоку, стушнь морфологiчних змiн, а також дiапазон функцiональних можливостей артерiального русла головного мозку.

УДК 616.895:616.832-004.2:613.165(477.44)

МОСКОВКО С.П., МАЛИКС.Л., КОСТЮЧЕНКО А.В.

Внницький нацональний медичний унверситет

iMeHi М.1. Пирогова

21018, м. Внниця, вул. Пирогова, 56

E-mail: admission@vsmu.vinnica.ua.

OUiHKA ЗВ'ЯЗКУ СТУПЕНЯ сонячноТ ЕКСПОЗИЦП ТА РИЗИКУ РОЗВИТКУ АЕПРЕСП ТА ВТОМИ ПРИ МНОЖИННОМУ CKЛEPOЗi В ПОПУЛЯЦП ВШНИЦЬКОТ OБЛACТi

Вступ. Одшею з найбiльш дослiджуваних ешдемь олопчних особливостей множинного склерозу (МС) е градiент збiльшення поширеностi захворювання з гео-графiчною широтою. У цьому аспект обговорюеться зворотний зв'язок мiж сонячною радiацiею та ризиком розвитку МС. На сьогодш показано, що найбтьш по-ширеними симптомами МС е депресивш та тривожнi розлади, втома, когштивш порушення.

Мета дослщження: досл!дити асоцiацiю м1ж ступенем сонячно! експозиц!! i депресiею, тривогою, втомою та когнiтивними порушеннями у хворих на МС у популяци Вшницько! областi.

Матер1ал i методи. У дослщженш взяли участь 109 (79 жшок, 30 чоловiкiв) хворих iз вiрогiдним диагнозом МС зг!дно з критериями McDonald (2010), вiком в!д18 до 58 рок1в (у середньому 37,24 ± 8,90 року; М ± StD), як! народилися та проживають у В!нницьк!й областi. Проведено анкетування цих хворих за питальником для досл!дження фактор!в ризи-ку зовн!шнього середовища при МС (EnvIMS-Q), шкалами HADS, MFIS i MMSE. Статистичний анал!з виконували у статистичному пакет! SPSS20 (©SPSS Inc.).

Результати. Результати проведених досл!джень показали, що про в!дносно високу експозищю сонячного св!тла (> 4 год) влгтку пов!домили лише 13 (11,9 %) хворих на МС, 51,4 % ошб перебувають на сонш 3— 4 год, 34,9 % — 1-2 год, 1,8 % — 1 год на добу. За MFIS ознаки астешчного синдрому та втоми були присутшми у 92 (84,4 %) респондент. За HADS депресивш розлади спостер!галися в 40 (36,7 %), тривожш — у 52 (47,7 %) випадках. За MMSE когштивш розлади легкого ступеня встановлено в 11 (10,1 %) пащенпв. З'ясовано високий коефщент зворотно! кореляц!! м!ж тривал!стю перебу-вання на св!жому пов!тр!, у тому числ! п!д прямими со-нячними променями, та бальною оцшкою депресивних розлад!в за HADS-D (г = -0,53; р < 0,001), оцшкою ви-раженосп втоми за шкалою MFIS (г = -0,46; р < 0,001). Стушнь сонячно! експозиц!! не був пов'язаний !з р!внем тривоги (HADS-A) або когштивними розладами.

128

М!жнародний невролопчний журнал, ISSN 2224-0713

№ 4(74), 2015