CC BY
29
УДК 616.379-008.64:616.894 ЖЕРДЬОВА Н.М., МАНЬКОВСЬКИЙБ.М.
Нацюнальна академия пслядипломноi освти ¡мен П.Л. Шупика, м. Кив, Украна
КОГЫТИВЫ РОЗЛАДИ У ПАШеНЛВ МОЛОДОГО BiKy З ЦУКРОВИМ ДiАБЕТОМ 1-го ТИПУ
Резюме. В статт наведен дан досл'!дження з о^нки стану когнтивно! функцП у па^енлв молодого в>ку з цукровим дабетом 1-го типу та виявлення можливих факторiв ризику. На стан когнтивно! функцП впли-вае наявнсть гiпоглiкемiй, дабетичноI ретинопатП Па^енти, як отримують iнсулiнотерапiю на основ/ аналопв людського iнсулiну, мають вiрогiдно кращi показники когштивно! функцП. Па^енти, як отримують добову дозу iнсулiну понад 60 ОД, мають вiрогiдно прш! показники когнтивноI функцП за даними нейропсихолопчних теслв порiвняно з групою, яка отримуе добову дозу iнсулiну менше 40 ОД. Це також може бути пов'язано з бльшою кшьюстю па^енлв, як вщзначають явища ппоглiкемП Ключовi слова: цукровий д1абет 1-го типу, когнтивн розлади, головний мозок, депреая.
о ■ P f ® Практикующему эндокринологу
Sr-J /To Practicing Endocrinologists/
International journal of endocrinology
Вступ
Про зниження когштивно! функци у пащенпв з цукровим дiабетом (ЦД) вГдомо ще з чашв вГдкриття ш-сулшу, тобто з 1922 року. За цей перюд було проведено багато дослГджень, присвячених ЦД та його ускладнен-ням. Бшьшють i3 них висвплювала таи ускладнення, як дiабетична ретинопатГя, нейропатГя, нефропатая, в той час як стан когаггивно! функци вивчався наба-гато менше. Проте в дослГдженнях з використанням нейропсихолопчних теслв у пащенпв Гз ЦД вГдзнача-лися бгльш низькг показники порГвняно зГ здоровими пащентами аналопчного вшу [1]. Мехашзми ураження головного мозку за умов гшерглшемп не вГдрГзняються вГд формування шших ускладнень ЦД, що призводять до ураження нейрошв. Так, у дослГдженш ACCORD (Action to Control Cardiovascular Risk), яке включало вивчення оцшки пам'ят (ACCORD-MIND), при об-стеженш 2977 пащенпв Гз ЦД 2-го типу було проде-монстровано наявнють зв'язку мГж шдвищеним рГв-нем глшованого гемоглобшу (HbAlc) та зниженням рГвня показниыв когштивного тестування [2, 3]. На-явшсть гшоглшемш може призводити до нейроглшо-пенГ! та порушень функци мозку. Ешзоди тяжко! гшо-глшеми з необхГднГстю сторонньо! допомоги суттево пГдвищують розвиток деменцГ!. ВГдомо, що розвиток деменцГ! тсля тяжких гшоглшемш вГдбуваеться пере-важно у пащенпв похилого вшу, оскшьки вони мають нижчий когштивний резерв [4]. ОДночасно вплив легких гшоглшемш залишаеться не з'ясованим. При вивченш впливу шчних гшоглшемш (рГвень глшеми нижче 3,0 ммоль/л та тривалютю 101 ± 38 хв) на ви-конання нейропсихолопчних теслв Г час реакцп у 8 пащенпв молодого вшу з ЦД 1-го типу було показа-
но, що, незважаючи на порушення сну, шчш гшогль кеми не погiршують шзнавальну функцiю наступного ранку [5]. При проведенш метааналiзу 33 дослiджень, метою якого було дослщження впливу повторних еmзодiв гiпоглiкемii та неадекватного метаболiчного контролю на вираженiсть когнiтивних порушень у па-цieнтiв iз ЦД 1-го типу порiвняно з групою контролю, продемонструвано зниження штелекту [6]. Вираже-нiсть когнiтивних порушень у пащенпв була вiд легкоi до помiрноi, але навiть легка форма когштивно].' дис-функцii може перешкоджати повсякденнiй дiяльностi та сприяти виникненню неадекватно'' реакци у бiльш складнш ситуаци, що може призвести до швалщизаци пацieнта [6]. У невеликому рандомiзованому плаце-бо-контрольованому дослiдженнi було показано, що введення 20 ОД штраназального шсулшу двiчi на день протягом 21 дня у хворих iз помiрними когнiтивними порушеннями призводило до кращого збереження вербально'' шформаци (р = 0,04) та покращення уваги (р = 0,01) [7]. Також було показано, що введення 10 ОД (р = 0,05), 20 ОД (р = 0,03), 40 ОД (р = 0,03) штраназального шсулшу полшшувало шзнавальну функцш, у той час як введення 60 ОД не давало позитивного результату. Дослщники зробили висновок, що низьы дози шсулшу мають бтьший позитивний вплив, шж висоы [7]. Отже, були отримаш рiзнi данi щодо впливу рiзних доз штраназального шсулшу, епiзодiв гшогль кеми та неадекватного метаболiчного контролю на величину когштивних порушень у пащенпв з ЦД 1-го
© Жердьова Н.М., Маньковський Б.М., 2016 © «М1жнародний ендокринолопчний журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
типу, але не було дослгджено впливу рГзних видiв ш-сулшу, а саме аналогiв людського шсулшу, чи впливу постiйного пiдшкiрного введення шсулшу та впливу добових доз цих шсулшв на стан когнгтивно! сфери у пащенпв з ЦД 1-го типу.
Мета нашо! роботи — оцшювання стану когнгтивно! функцй' у пацiентiв молодого вшу з ЦД 1-го типу та виявлення можливих факторiв ризику.
Матерiали та методи
Було обстежено 33 пацiенти з ЦД 1-го типу, з них 17 жшок i 16 чоловшв. До контрольно! групи було включено 10 ошб без ЦД, Гз них 6 жшок i 4 чоловши. Крите-рГями виключення з дослгдження були шсульт, череп-но-мозкова травма, зловживання алкоголем.
Пащенти не мали статистично вГропдно! рГзнищ за статтю, вшом i тривалютю навчання. Характеристика пащенпв подана в табл. 1. Даш наведет як середне значення ± похибка середнього (М ± m).
Середнш рГвень HbA1c в обстежених хворих ста-новив 8,74 ± 1,55 %. Середня тривалють захворюван-ня на ЦД — 9,03 ± 8,02 року. Серед пащенпв, хворих на ЦД, артерГальну гшертензш в анамнезГ мали 27,3 %, нейропатш — 39,4 %, в анамнезГ у родичГв наявнють ЦД — 48,5 %, наявнють шсульту у родичГв — 24,2 %, ешзоди гшогшкемй (рГвень глшемй нижче 3,9 ммоль/л) за остант 3 мюящ — 63,6 %.
Вш пащенти отримували шсулшотерапш, з них 12,5 % перебували на постшному шдшырному вве-дент шсулшу, 40,6 % отримували людський шсулш, 46,9 % — аналоги людського шсулшу. Залежно вгд дози шсулшу пащенти були розподшенГ на 4 групи. До пер-шо! увшшли хворГ, ят отримували добову дозу шсулшу до 20 ОД, до друго! — 21-40 ОД, до третьо! — 41-60 ОД, до четверто! — 61 ОД i бгльше.
Оцшка порушення когнгтивних функцш проводилась зранку за допомогою таких методГв:
— тест «5 слГв»;
— проби Шульте;
— шкала оцшки психГчного статусу (MMSE);
— батарея теспв на лобну дисфункцш (БЛД);
— оцшка тесту «малювання годинника».
Шкала MMSE включала визначення орieнтування у часi, в мющ, запам'ятовування, концентрацiю уваги та рахування, згадування, мовлення та праксис. Якщо хворий набирав вiд 30 до 28, це означало вщсутнють когштивних порушень, 27—24 бали — переддементт когнiтивнi порушення, 23—20 балiв — легю дементнi порушення, 19—11 балiв — помiрнi порушення, 10 ба-лiв i менше — тяжка деменцш [8—10]. БЛД мютила визначення концептуалiзацii, швидкостi мовлення, ди-намiчного праксису, просту та складну реакцiю вибору та дослщження хватальних рефлексiв. Якщо пацieнт набирав 18—16 балiв, це вiдповiдало нормальним ког-нiтивним функцiям, 15—12 балiв — свiдчило про помiр-ну лобну дисфункцш за вщсутносп деменци, а 11 балiв та нижче — про деменцш лобного типу [11—13].
Також хворому пропонували намалювати годинник, який показуе певний час. Якщо зображений годинник оцшювався у 9 балiв та нижче, це свщчило про клИч-но значущi когнiтивнi порушення [14]. При проведенш тесту «5 ^в», якщо хворий згадував менше 8 слiв, це також оцшювалось як прояв когштивних порушень [15].
Статистична обробка результат проводилась за допомогою програми SPSS-15.
Результати
У пaцieнтiв iз ЦД 1-го типу виявлено вiрогiдне зниження когнiтивних функцiй порiвняно з особами контрольноi групи за даними нейропсихолопчних тес-тiв (табл. 2).
За даними оцшки психiчного статусу, серед пащен-тiв iз ЦД 1-го типу вщсутнють когнiтивних порушень була дiaгностовaнa у 45,5 % пащенпв, переддементнi когнiтивнi порушення — у 48,5 %, дементш — у 6,0 % хворих. Загалом порушення когнiтивноi функцii вщ-значалися у 54,5 % обстежених. У груш контролю тшь-ки в однiei' особи було дiaгностовaно переддементш порушення.
За даними БЛД, у 45,5 % пащенпв отримаш дaнi свщчили про нормальну когнiтивну функцiю, у 48,5 % — про помiрну лобну дисфункцш, у 6,0 % — деменцш лобного типу. В контрольнш груш 10 % обстежених мали помiрну лобну дисфункцш.
Таблиця 1. Характеристика па^ен^в iз ЦД та oci6 контрольноi групи (M ± m)
Показник Пащенти з ЦД 1-го типу, n = 33 Контрольна група, n = 10
BiK, роки 31,87 ± 1,27 35,50 ± 1,15
Тривалють навчання, роки 14,12 ± 0,48 14,70 ± 0,33
Систолiчний артерiальний тиск, мм рт.ст. 122,39 ± 2,18 117,40 ± 1,97
Дiастолiчний артерiальний тиск, мм рт.ст. 74,96 ± 1,32 76,20 ± 5,99
Пульс, уд/хв 79,83 ± 11,71 77,60 ± 1,98
1ндекс маси тта, кг/м2 24,92 ± 0,72 23,69 ± 20,94
PiBeHb глiкемií натще, ммоль/л 9,36 ± 30,61 4,63 ± 0,12*
Загальний холестерин, ммоль/л 5,40 ± 0,20 4,36 ± 0,18*
Триглiцериди, ммоль/л 1,84 ± 0,15 1,27 ± 0,05
Примтка: * — рiзниця показниюв вiрогiднa м'ж патентами з ЦД та контрольною групою (р < 0,05).
Таблиця 2. Показники когнтивних функц1й у пац1ент1в ¡з ЦД i контрольноi групи
Показники когштивних функцш XBopi на ЦД 1-го типу, n = 33 Контрольна група, n =10
Середне значення Середне вщхилення Середне значення Середне вдаилення
Шкала оцЫки пс^чного статусу, бали 26,84 2,19 29,80* 0,63
Батарея теспв на лобну дисфункцю, бали 15,57 2,48 17,80* 0,63
Тест «5 атв», кшьюсть атв 7,27 2,09 9,80* 0,63
Тест «малювання годинника», бали 8,72 1,48 10,00* 0,00
Примтка: * — рiзниця показниюв вiрогiдна мж патентами з ЦД i контрольною групою (р < 0,05).
За даними тесту «5 ^в», у груш контролю не було виявлено ошб iз когнггавними порушеннями, в той час як серед пащенпв, хворих на ЦД 1-го типу, у 63,6 % було дiагностовано зниження когштивних функцш.
За даними тесту «малювання годинника», когш-тивш порушення спостерiгaлись у 54,5 % пащенпв з ЦД 1-го типу, в контрольнш групi у вшх обстежених не було когнiтивних порушень.
Отже, за даними нейропсихiчних теспв, частота когнiтивних порушень становить вщ 54,5 % за даними тесту «малювання годинника» до 63,6 % за даними тесту «5 ^в».
Було вщзначено вiрогiдне зниження показниыв нейропсихологiчних тестiв, а саме за оцшкою БЛД та шкалою оцшки психiчного статусу, у пащентав, яю мали в aнaмнезi гшоглшемш за остaннi 3 мiсяцi по-рiвняно з особами без гшоткемш. Також вщзначався вiрогiдний негативний вплив на виконання тесту «малювання годинника» нaявноi' у пaцieнтiв дiaбетичноi' ретинопaтii в aнaмнезi (табл. 3).
Не було знайдено впливу на стан когштивно! функ-ци периферично1 нейропати, aртерiaльноl гiпертензii, хрошчно1 хвороби нирок, рiвня загального холестерину, рiвня триглiцеридiв, нaявностi в aнaмнезi родичiв, хворих на ЦД, родичiв, яю перенесли iнсульт.
Був проведений aнaлiз стану когштивно1 сфери мiж
групами пацieнтiв, яю отримували аналоги шсулшу, людськi iнсулiни чи були на постшному пiдшкiрному введеннi шсулшу.
Обговорення
За результатами табл. 4, пащенти, яю отримували iнсулiнотерапiю на 0CH0Bi аналогiв людського шсуль ну, мали вiрогiдно вищi показники за даними нейро-психологiчних тестiв, а саме БЛД та MMSE, тобто стан когштивно! функци у них був кращий, нiж у груш, яка отримувала людсью iнсулiни як шсулшотерапш.
Цiкавий той факт, що мiж групами пацieнтiв, якi отримували шсулшотерапш у виглядi постiйного тд-шкiрного введення iнсулiну, людськi шсулши та аналоги людського шсулшу, вiроriдноl рiзницi не спостерь галося. Можливо, це пов'язано з юльюстю пацieнтiв, яю мали гiпоглiкемiю, в кожнш групi. Так, у груш, яка отримувала аналоги людського шсулшу, 40,0 % хворих мали гшоглшеми, на людських шсулшах — 71,43 %, при постшному шдшюрному введенш iнсулiну — 75,0 % пащенпв.
З метою аналiзу когштивно! функци залежно вiд до-бово! дози iнсулiну пацieнти були розподiленi на 3 групи. До першо! зарахували пацieнтiв iз добовою дозою шсулшу до 40 ОД, до друго! — вщ 41 до 60 ОД, до тре-тьо! — вiд 61 ОД та бтьше.
Таблиця 3. Показники когнтивних функц1й у пац1ент1в молодого в1ку з ЦД 1-го типу залежно вд наявност ппоглкемп за останн13 мсяц та наявност ретинопатп, М ± т
Показники когштивних функцш Шкала оцшки психiчного статусу, бали Батарея теслв на лобну дисфункцiю, бали Тест «5 слiв», ктьюсть слiв Тест «малювання годинника», бали
За останн 3 мюяц вщзначапи ппоглкемю (n = 21) 26,14 ± 0,50 15,00 ± 0,60 7,19 ± 0,47 8,85 ± 0,35
За останн 3 мюяц не вщзначапи ппоглкеми (n = 12) 28,08 ± 0,37* 16,58 ± 0,45* 7,71 ± 0,58 8,50 ± 0,35
В анамнезi мають дiабетичну ретинопатю (n = 24) 26,79 ± 0,47 15,29 ± 0,55 7,00 ± 0,45 8,30 ± 0,31
В анамнезi не мають дiабетичноí ретинопатií (n = 9) 27,00 ± 0,62 16,33 ± 0,55 8,00 ± 0,52 9,77 ± 0,14**
Примтки: * — рiзниця показниюв вiрогiдна порiвняно з патентами, як мали ппогл'кем'ю в анамнез'1 за останнi 3 мсяц (р < 0,05); ** — р'зниця показниюв вiрогiдна порiвняно з пацентами, як мали в анамнез'1 дiабетичну ретинопатю (р < 0,05).
Таблиця 4. Пор'вняльна характеристика показниюв когн'иивних функцй у пац1ент1в молодого в1ку з ЦД
1-го типу залежно вд виду нсулнотерапи
Показники Шкала оцшки n^xi4Horo статусу, бали Батарея теспв на лобну дисфункщю, бали Тест «5 ^iB», ктьюсть ^iB Тест «малювання годинника», бали
Аналоги людського Ысутну (n = 15) 28,00 ± 0,39* 16,60 ± 0,43* 7,53 ± 0,47 8,80 ± 0,43
Постшне пщшюрне введення шсутну (n = 4) 26,50 ± 0,50 15,25 ± 1,10 6,50 ± 0,50 8,75 ± 0,47
ЛюдсьК шсулши (n = 14) 25,71 ± 0,66 14,57 ± 0,78 7,21 ± 0,68 8,64 ± 0,50
Примтка: * — р1зниця показниюв в'рог'щна пор1вняно з пац'ентами, яю отримували людський нсулн (р < 0,05).
Таблиця 5. Пор1вняльна характеристика показниюв когнтивних функцй у пац1ент1в молодого в'1ку з ЦД
1-го типу залежно в'щ добовоi дози iнсулну
Група Шкала оцшки психiчного статусу, бали Батарея теслв на лобну дисфункщю, бали Тест «5 ^iB», ктькють ^iB Тест «малювання годинника», бали
I (n = 12) 27,25 ± 0,59 16,25 ± 0,64* 6,75 ± 0,60 9,00 ± 0,38
II (n = 18) 26,88 ± 0,55 15,55 ± 0,56 7,50 ± 0,48 8,60 ± 0,36
III (n = 3) 25,00 ± 0,57 13,00 ± 1,52 8,00 ± 1,52 8,33 ± 1,20
Примтка: * — рiзниця показниюв вiрогiдна м 'ж I та III групами (p < 0,05).
Зпдно з табл. 5, найбтьш вiрогiдно низьы показни-ки вщзначалися в грут III (добова доза понад 60 ОД), тодi як у груш I показники когштивно' функцй' були найкращi за даними оцшки БЛД. Очевидно, це також пов'язано з бтьшим вщсотком пашенпв, яы мали п-поглiкемiчнi явища. Так, у груш III було 75,0 % хворих, яы мали гшоглшемш, тодi як у груш I було 66,7 % таких пащентав.
Висновки
1. У пащентав iз ЦД 1-го типу вщзначаеться попр-шення когштивно' функцй' за даними нейропсихоло-пчних теспв порiвняно з особами контрольно'' групи.
2. За даними нейропсихологiчних теспв, частота когнiтивних порушень у пащентав iз ЦД 1-го типу становить вщ 54,5 до 63,6 % (залежно вщ проведеного тесту).
3. На стан когштивно' функцй впливае наявнiсть гiпоглiкемй та дiабетичноi ретинопатй. Наявнiсть ней-ропатй, хронiчноi хвороби нирок, рiвнi загального холестерину, триглiцеридiв, наявнiсть у родичiв ЦД, ш-сульту не впливають на показники когштивно' функцй.
4. Пащенти, як отримують iнсулiнотерапiю на основi аналопв людського iнсулiну, мають вiрогiдно кращi показники когнiтивноi функцй, що пояснюеть-ся меншою кiлькiстю випадыв гiпоглiкемii порiвняно з терапieю людськими шсулшами та постiйним шд-шырним введенням iнсулiну.
5. Пацieнти з добовою дозою шсулшу понад 60 ОД мають вiрогiдно гiршi показники когштивно' функцй за даними нейропсихолопчних тестiв, а саме за БЛД, порiвняно з групою, яка отримуе добову дозу менше
40 ОД, що також може бути пов'язано з бтьшою ыль-ыстю проявГв гшоглшемй.
Список лiтератури
1. Strachan M.W.J., Reynolds R.M., Frier B.M. The relationship between type 2 diabetes and dementia // British Medical Bulletin. - 2008. - Vol. 88. - P. 131-146.
2. Cukierman-Yaffe T, Gerstein H.C., Williamson J.D., Laz,ar R.M., Lovato L., Miller M.E., Coker L.H., Murray A., Sullivan M.D., Marcovina S.M., LaunerL.J. Relationship between baseline glycemic control and cognitive function in individuals with type 2 diabetes and other cardiovascular risk factors: the action to control cardiovascular risk in diabetes-memory in diabetes (ACCORD-MIND) trial // Diabetes Care. - 2009 Feb. -Vol. 32(2). - P. 221-6.
3. Launer L.J., Miller M.E., Williamson J.D., Lazar R.M., Gerstein H.C., Murray A.M., Sullivan M., Horowitz K.R.., Ding J., Marcovina S., Lovato L.C., Lovato J., Margolis K.L., O'Connor P., Lipkin E.W., Hirsch J., Coker L., Maldjian J., Sunshine J.L., Truwit C. et al. ACCORD MIND Investigators. Effects of intensive glucose lowering on brain structure and function in people with type 2 diabetes (ACCORD-MIND): a randomised open-labelsubstudy // Lancet Neurol. - 2011. - Vol. 10(11). - P. 969-77.
4. Rachel A. Whitmer, Andrew J. Karter, Kristine Yaffe, Charles P. Quesenberry, Jr., and Joseph V. Selby. Hypoglycemic Episodes and Risk of Dementia in Older Patients with Type 2 Diabetes Mellitus // JAMA. - 2009 Apr 15. - Vol. 301(15). -P. 1565-1572.
5. Bendtson I., Gade J., Theilgaard A., Binder C. Cognitive function in type 1 (insulin-dependent) diabetic patients after nocturnal hypoglycaemia // Diabetologia. — 1992 Sep. — Vol. 35(9). - P. 898-903. PMID1397787.
6. Brands M.A., Biessels G.J., De Haan H.F., Kappelle L.J., Kessels P.C. A meta-analysis. The Effects of Type 1 Diabetes on Cognitive Performance // Diabetes Care. — 2005. — Vol. 28, Numer3. — P. 726-735. [http://care.diabetesjournals.org/ content/28/3/726.full]
7. Reger M.A., Watson G.S, Green P.S., Wilkinson C.W, BakerL.D., Cholerton B., FishelM.A., Plymate S.R.., Breitner J.C., DeGroodt W, Mehta P., Craft S. Intranasal insulin improves cognition and modulates beta-amyloid in early AD//Neurology. — 2008. — Vol. 70(6). — P. 440-448[PubMed].
8. Pangman V.C., Sloan J., Guse L. An Examination of Psychometric Properties of the Mini-Mental State Examination and the Standardized Mini-Mental State Examination: Implications for Clinical Practice // Applied Nursing Research. — 2000. — Vol. 13(4). — P. 209-213. doi: 10.1053/apnr.2000. 9231. PMID11078787.
9. Mungas D. In-office mental status testing: a practical guide //Geriatrics. — July 1991. — Vol. 46(7), № 54-8. — P. 63, 66. PMID2060803.
10. Lloyan D, Timothy D, Standish M. Mental Status and Neuropsychological Assessment. A Guide to the Standardized Mini-
Mental State Examination // International Psychogeriatrics. — 1997. — Vol. 9, Suppl. 1. — P. 87-94.
11. Lavarone A., Ronga B, Pellegrino L., Lore E, Vitaliano S., Galeone F., Carlomagno S. The Frontal Assessment Battery (FAB): normative data from an Italian sample and performances of patients with Alzheimer's disease and frontotemporal dementia//Functional Neurology. — 2004. — Vol. 19(3). — P. 191-195.
12. Dubois B., Slachevsky A., Litvan I., Pillon B. The FAB: a frontal assessment battery at bedside // Neurology. — 2000. — Vol. 55. — P. 1621-1626.
13. Bruno Kopp, Nina Roser, Sandra Tabeling, Hans Jurg Sturenburg, Bianca de Haan, Hans-Otto Karnath and Karl Wessel. Performance on the Frontal Assessment Battery is sensitive to frontal lobe damage in stroke patients // BMC Neurology. — 2013. — Vol. 13. — P. 179.
14. Berit Agrell, Ove Dehljn. The clock-drawing test//Age and Ageing. — 1998. — Vol. 27. — P. 399-403.
15. Mazzoleni R., Peeters J.C, Lakaye A., Decock C., UytdenhoefP., Jacquy J. The five-word test in memory deficiency// Rev. Med. Brux. — 2004 Oct. — Vol. 25(5). — P. 437-41.
OmpuMano 27.03.16 ■
Жердева Н.М., Маньковский Б.М.
Национальная академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА У ПАЦИЕНТОВ МОЛОДОГО ВОЗРАСТА С САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 1-го ТИПА
Резюме. В статье приведены данные исследования по оценке состояния когнитивной функции у пациентов молодого возраста с сахарным диабетом 1-го типа и выявлению возможных факторов риска. На состояние когнитивной функции влияет наличие гипогликемии, диабетической ретинопатии. Пациенты, получающие инсулинотерапию на основе аналогов человеческого инсулина, имеют достоверно лучшие показатели когнитивной функции. Пациенты, получающие суточную
дозу инсулина свыше 60 ЕД, имеют достоверно худшие показатели когнитивной функции по данным нейропсихологических тестов по сравнению с группой, которая получает суточную дозу инсулина менее 40 ЕД. Это также может быть связано с большим числом пациентов, отмечающих явления гипогликемии.
Ключевые слова: сахарный диабет 1-го типа, когнитивные расстройства, головной мозг, депрессия.
Zherdova N.M., MankovskyiB.M.
National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk, Kyiv, Ukraine
COGNITIVE DISORDERS IN YOUNG PATIENTS WITH DIABETES MELLITUS TYPE 1
Summary. The article presents the data on the assessment of cognitive function in young patients with diabetes type 1 and identification of possible risk factors. The presence of hypoglycemia, diabetic retinopathy has an impact on the state of cognitive functions. Patients receiving insulin therapy based on analogues of human insulin have significantly better performance in cognitive function. Patients receiving a daily dose
of insulin more than 60 IU have significantly worse performance in cognitive function according to neuropsychological tests, compared with the group that received daily insulin dose of less than 40 IU. It may also be due to the large number ofpatients, who have hypoglycemic events.
Key words: diabetes mellitus type 1, cognitive disorders, brain, depression.
