CC BY
17
УДК 616.379-008.64-053.88-06:616.833:616.89-008.45/.46 DOI: 10.22141/2224-0721.13.4.2017.106649
Жердьова Н.М.
Нацональна медична академ1я п1слядипломно! осв1ти ¡мен1 П.Л. Шупика, м. Кив, Укра'на
Вплив периферично! Aia6e^4HOi сенсомоторно!
V ■■■ ■ ■ ■ V
нeиропaтil на стан когштивних функцiи у хворих на цукровий Aia6eT 2-го типу похилого вку
For cite: Mezhdunarodnyi Endokrinologicheskii Zhurnal. 2017;13:244-8. doi: 10.22141/2224-0721.13.4.2017.106649
Резюме. Актуальнсть. Деменця — захворювання, що впливае на Bci аспекти життя хворих. Однак вияв-лення когнтивних порушень на раннiх етапах залишаеться складним завданням. Тому сл'щ шукати можли-вий взаемозв'язок мiж ускладненнями цукрового дабету (ЦД) та когнтивними порушеннями. Деяк автори вважають, що дементн розлади за наявностi ЦД спостерiгаються не тльки через порушення передачi сигнал'в 'нсул'ну в головному мозку, але й за рахунок оксидативного стресу, запалення та ¡нших причин, тобто спльних шлях\в патогенезу з розвитком периферичноiдабетичноi сенсомоторноiнейропатп. Метою роботи було порiвняти стан когн'тивно)' функци в па^ен^в ¡з периферичною сенсомоторною дабетичною нейропалею та без неi, вивчити ii вплив на когнтивнi порушення в людей iз ЦД 2-го типу похилого вiку. Матер'али та методи. Обстежено 115 па^ен^в iз ЦД 2-го типу похилого вiку. Вони були розподленi на дв'1 групи: ¡з сенсомоторною нейропалею та без неi. Периферичну дiабетичну нейропакю визначали за да-ними порога в'брацйно)' чутливост за допомогою градуйованого камертона. Результати. Виявлений по-зитивний взаемозв'язок мiж порогом в'брацйно)' чутливост та когнтивною функ^ею. Чим вищий порг вi-брацйно)' чутливосл, тим кращий стан когнтивноi функцИ в па^енш iз ЦД 2-го типу. Висновки. Патентам iз периферичною дабетичною сенсомоторною нейропалею сл'щ проводити скринн когнтивних порушень для облку ускладнень у клiнiчнiй практик.
Ключовi слова: цукровий дабет; когнтивнi порушення; демен^я; периферична дабетична нейропаш; похилий в 'к
0 ■ gj ® Оригiнальнi до^дження
/Original Researches/
International journal of endocrinology
Вступ
За останшми даними оргашзацп з вивчення хвороби Альцгеймера, кожш 3 хвилини виникае новий випадок деменцп [1]. Деменцiя — таке ж хрошчне захворювання, як i цукровий дiабет (ЦД). Це захворювання впливае на вс аспекти життя хворих та супроводжуеться змшою пам'яп, мислення, уваги, швидкост обробки шформацп, виконавчих здiбностей поведшково! реакцп. З огляду на тен-денщю зростаючого числа лигах людей та збшь-шення темтв росту ЦД важливо зосередити увагу на лигах людях з !х ушкальними фiзичними та пси-холопчними змшами, притаманними цьому вжу. Однак виявлення когнпивних порушень на раншх етапах залишаеться складним завданням. Коли ви-никають скарги на зниження пам'яп, уваги, вже дь агностуеться дементний стан. Тому необхщно шукати можливий взаемозв'язок мiж ускладненнями
ЦД, особливо тих, що не потребують спещальних методiв дiагностики, та когнпивними порушеннями. До таких належить дiабетична нейропатiя, що характеризуеться прогресуючим ураженням нервових структур i призводить до рiзних клжч-них проявiв, а саме до дiабетично! периферично! сенсомоторно! нейропатп (ПДН) [2]. Вважаеться, що патогенез дементних розладiв за наявност ЦД пов'язаний головним чином iз порушенням пе-редачi сигналiв шсулшу в головному мозку [3, 4], але в деяких дослщженнях було висловлено при-пущення, що порушення вщбуваються за рахунок оксидативного стресу, запалення та шших шляхiв [5—8]. Таким чином, можна припустити, якщо ме-ханiзми розвитку когнiтивних порушень i дiабе-тично! периферично! нейропатп сшльш, то когнь тивна функцiя буде бiльше порушена в пащенпв iз нейропатiею.
© «Мiжнародний ендокринолопчний журнал», 2017 © «International Journal of Endocrinology», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Жердьова Н., Нацiональна медична академия пклядипломноТ освiти iMeHi П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. КиТв, 04112, Укра'Тна; e-mail: [email protected]
For correspondence: N. Zherdova, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Dorohozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: [email protected]
244
Мiжнар0дний ендокринолопчний журнал, p-ISSN 2224-0721, e-ISSN 2307-1427
Том 13, № 4, 2017
1ЕI_
Метою роботи було порiвняти стан когштивно'1 функцп в пащенпв iз периферичною сенсомотор-ною дiабетичною нейропатieю та без не1, вивчити П вплив на когштивш порушення в пацieнтiв iз цу-кровим дiабетом 2-го типу похилого в^.
Матерiали та методи
Обстежено 115 пащенпв iз ЦД 2-го типу, iз них 78 жшок та 37 чоловiкiв. Пацieнти були розподь ленi на двi групи — iз дiабетичною периферичною нейропапею та без не1. Критерieм виключення з дослiдження були наявнiсть шшого типу ЦД, зловживання алкоголем, черепно-мозкова травма, iнсульт в анамнез^ професiйнi захворювання, що могли б впливати на дослщження.
Оцiнка порушення когштивних проявiв проводилась зранку за допомогою таких методiв: тест 5 ^в, шкала оцiнки психiчного статусу (MMSE), батарея тестiв на лобну дисфункцш (БЛД), оцiнка тесту малювання годинника.
Шкала MMSE включала визначення орiенту-вання в чаа, мiсцi, запам'ятовування, концентра-цiю уваги та рахування, згадування, мовлення та праксис. Якщо хворий набирав вщ 30 до 28 балiв, це означало вiдсутнiсть когштивних порушень, 27—24 — переддементш когштивш порушення, 23—20 — легю дементш порушення, 19—11 балiв — помiрнi порушення, 10 балiв i менше — тяжка деменцiя [9, 10]. БЛД включала визначення кон-цептуалiзацli, швидкостi мовлення, динамiчного праксису, просту та складну реакцiю вибору та дослщження хватальних рефлексiв. Якщо пащент набирав 18—16 балiв, це вщповщало нормальним когнiтивним функцiям, 15—12 балiв — свiдчило про помiрну лобну дисфункщю за вiдсутностi де-менцп, а 11 балiв та нижче — про деменцiю лобного типу [11—13].
Також хворому пропонували намалювати го-динник, що показуе певний час. Якщо зображе-ний годинник ощнювався в 9 балiв та нижче, це свщчило про клiнiчно значимi когнiтивнi порушення [14]. При проведенш тесту 5 слiв, якщо хво-
Оригiнальнi дослiдження /Original Researches/
рий згадував менше 8 сл1в, це також оцiнювалось як прояв когштивних порушень [15].
Периферичну дiабетичну нейропатш визнача-ли за даними порогу вiбрaщйно! чутливостi за до-помогою градуйованого камертона.
Статистичну обробку результатiв дослщжен-ня проводили за допомогою програми SPSS, вер^я 23 для Windows. Загальну лшшну модель (UNIANOVA) використовували для порiвняння груп iз дiабетичною перифершною нейропатieю та без не!. Також для порiвняння даних мiж група-ми використовували t-test. Взаемозв'язок мж по-казниками проводили за допомогою регресшного аналiзу з поправкою на вж та рiвень освiти. Роз-бiжностi м1ж показниками вважали вiрогiдними при рiвнi р < 0,05.
Результати
Пaцieнти не мали статистично в1ропдно! р1з-ницi м1ж групами за вжом, тривaлiстю навчання, рiвнем глiковaного гемоглобiну (HbAlc), iндексом маси тша, рiвнем aртерiaльного тиску та рiвнем за-гального холестерину. Але тривалють захворювання була менша в групi пaцieнтiв без ПДН, як i по-рiг вiбрaщйно! чутливостi в цiй групi був у межах нормальних значень. Характеристика пащенпв подана в табл. 1. Даш наведеш як середне значен-ня ± похибка середнього (М ± m).
При дослiдженнi когштивно! функцп в пащ-ентiв iз ЦД 2-го типу як у груш з ПДН, так i без не! спостерпаеться зниження когштивно! функцп за всiмa проведеними тестами, а саме MMSE, БЛД, тестом 5 сл1в, тестом малювання годинника (табл. 2). Хоча вщсутня в!ропдна р1зниця м1ж групами при виконанш цих тестiв, у груш пащенпв 1з ПДН показники прш!, н1ж у груп1 без ПДН. Ввдсутшсть в1рог1дност1 результaтiв може бути обумовлена впливом таких фактор!в, як р!вень осв1ти та в1к пaцiентiв. Так, при проведеннi регресшного анал!зу з метою виявлення взаемозв'язку м1ж станом когштивно! функцп за даними тесту БЛД, MMSE, тесту 5 сл1в, тесту малювання
Таблиця 1. Характеристика пац'1снт'1в, хворих на цукровий дiабет 2-го типу, i з ПДН та без не!', M ± m
Показник Пащенти з ЦД 2-го типу i ПДН (n = 98) Пащенти з ЦД 2-го типу без ПДН (n = 17)
BiK, роки 66,81 ± 0,46 65,70 ± 1,04
Тривалють навчання, роки 15,05 ± 0,27 14,14 ± 0,71
HbAlc, % 8,69 ± 0,14 8,85 ± 0,42
Тривалють ЦД, роки 12,25 ± 0,76 6,70 ± 1,11*
Систолiчний артерiальний тиск, мм рт.ст. 146,75 ± 1,98 152,82 ± 6,20
Дiастолiчний артерiальний тиск, мм рт.ст. 81,25 ± 0,96 85,35 ± 2,72
1ндекс маси тша, кг/м2 30,80 ± 0,42 32,01 ± 1,70
Загальний холестерин, ммоль/л 5,64 ± 0,10 5,99 ± 0,33
Biбрацiйна чутливють, ум.од. 4,54 ± 0,20 6,64 ± 0,20*
ПримТка: * — p < 0,05 при пор 'внянн хворих '¡з ПДН та без неi.
Орипнальш дослiдження /Original Researches/
JEI
Таблиця 2. Показники когнтивних функцй у пац1енлв i3 цукровим д1абетом залежно вд наявност ПДН, M ± m
Шкали/групи Пащенти з ЦД i ПДН (n = 98) Пащенти з ЦД 2-го типу без ПДН (n = 17)
Тест 5 ^в, абсолютна кiлькiсть 6,48 ± 0,22 6,64 ± 0,55
Тест малювання годинника, бали 7,30 ± 0,24 7,88 ± 0,49
MMSE, бали 25,89 ± 0,25 26,05 ± 0,90
БЛД, бали 14,27 ± 0,36 15,70 ± 0,71
Примтка: * — p < 0,05 при пор 'внянш хворих iз ПДН та без не).
Рисунок 1. Взаемозв'язок м'ж БЛД та порогом вiбрацiйноl чутливост в пащент'в i3 цукровим дiабетом 2-го типу похилого вку
годинника, вжом пащента та р!внем освгги був в!дм!чений позитивний взаемозв'язок м1ж MMSE (B (95% CI) = 0,264 (0,330/1,743); p = 0,004), БЛД (B (95% CI) = 0,242 (0,077/0,536), p = 0,009) та р!внем осв1ти. Щодо вжу, то був виявлений не-гативний взаемозв'язок 1з тестом MMSE (B (95% CI) = -0,231 (—0,245/—0,029), p = 0,013) та БЛД (B (95% CI) = -0,191 (-0,289/-0,006), p = 0,041).
Було знайдено позитивну корелящю за дани-ми регресшного аналiзу з поправкою на в1к та рь вень освгги м1ж порогом вiбрaцiйно! чутливосп та БЛД (B (95% CI) = 0,319 (0,259/0,856); p < 0,0003) (рис. 1). Тобто чим вищий р!вень порогу вiбрa-цшно! чутливост1, тим вищий рiвень когштивних функц1й. Навпаки, чим нижчий р!вень порога в1-брацшно! чутливост1, тим прший стан когштив-них функцш у пaцiентiв 1з ЦД похилого в!ку.
Обговорення
Взаемозв'язок м1ж ЦД та когштивними по-рушеннями на сьогодш не викликае сумн1в1в. Мехашзми ураження головного мозку за умов гшерглжемп тaкi ж, як i при формувaннi 1нших ускладнень ЦД, що призводять до ураження не-йрон1в. Так, у дослiдженнi ACCORD (Action to Control Cardiovascular Risk), що включало тд-дослщження з ощнки пaм'ятi ACCORD-MIND (2977 пащеш1в 1з ЦД 2-го типу), було проде-
монстровано наявнiсть зв язку м1ж пiдвищеним рiвнем НЬА1с та зниженням рiвня показникiв когнiтивного тестування [16]. Деяю механiзми вважаються сшльними мж розвитком дiабетичноi нейропатп та когштивними порушеннями, вклю-чаючи оксидативний стрес, мжросудинну васку-лопатiю, дислшдемш [5—8]. Але при дослiдженнi взаемозв'язку мж периферичною дiабетичною не-йропапею та станом когштивно! функцп деяю ав-тори не знайшли залежность Автори припустили, що когнiтивнi порушення, що виникають за наяв-ност ЦД, можуть мати iншi мехашзми, шж тi, що впливають на периферичш нерви. До того ж вони припустили можливий вплив шших факторiв, таких як порушення рiвня лiпiдiв, компенсацiя ЦД, ожиршня [17]. При детальному вивченнi робгг цих дослiдникiв стало зрозумiло, що вони порiвнюва-ли абсолютнi цифри без ощнювання результатiв iз поправкою на вж та рiвень освгги. Iншi дослщни-ки отримали протилежш результати i пiдтвердили взаемозв'язок мiж дiабетичною полiнейропатiею та когнiтивною дисфункщею [18].
У проведеному дослiдженнi нами отримано позитивний взаемозв'язок мiж рiвнем порогу вiбрацiйноi чутливостi та станом когштивних функцш за даними БЛД. Але при розрахунку да-них за допомогою регресшного аналiзу врахову-вали такi показники, як вж та рiвень освiти пащ-ента, що, безумовно, мають вплив на виконання теспв [19].
Таким чином, можна стверджувати за отрима-ними результатами, що наявшсть ПДН може негативно впливати на стан когштивно! функцп, як i навпаки.
Висновки
Виявлений позитивний взаемозв'язок мж порогом вiбрацiйноi чутливостi та когнiтивною функщею, за даними БЛД, тобто чим вищий по-рiг вiбрацiйноi чутливосп, тим кращий стан ког-штивно! сфери в пацiентiв iз цукровим дiабетом 2-го типу.
Пацiентам iз дiабетичною периферичною сен-сомоторною нейропапею слiд проводити скринiнг когнiтивних порушень.
Конфлжт iнтересiв. Автор заявляе про вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв при шдготовщ дано! статтi.
246
Мiжнар0дний еНДОКрИНОЛОПЧНИй журнал, p-ISSN 2224-0721, e-ISSN 2307-1427
Том 13, № 4, 2017
iEI
Орипнальш дослiдження /Original Researches/
References
1. http://www.worldalzreport2015.org/downloads/world-al-zheimer-report-2015.pdf
2. Singh R, Kishore L, Kaur N. Diabetic peripheral neuropathy: current perspective andfuture directions. Pharmacol Res. 2014 Feb;80:21-35. doi: 10.1016/j.phrs.2013.12.005.
3. Bloemer J, Bhattacharya S, Amin R, Suppiramaniam V. Impaired insulin signaling and mechanisms of memory loss. Prog Mol Biol Transl Sci. 2014;121:413-49. doi: 10.1016/B978-0-12-800101-1.00013-2.
4. Moreira R, Campos S, Soldera A. Type 2 Diabetes Mellitus and Alzheimer's Disease: from physiopathology to treatment implications. Diabetes Metab Res Rev. Diabetes Metab Res Rev. 2013 Jun 18. doi: 10.1002/dmrr.2442.
5. Pohanka M. Alzheimer's Disease and Oxidative Stress: A Review. Curr Med Chem. 2014;21(3):356-64. PMID: 24059239.
6. Schrag M, Mueller C, Zabel M, Crofton A, Kirsch WM, Ghribi O, Squitti R, Perry G. Oxidative stress in blood in Alzheimer's disease and mild cognitive impairment: a metaanalysis. Neurobiol Dis. 2013 Nov;59:100-10. doi: 10.1016/j. nbd.2013.07.005.
7. UmegakiH, Kawamura T, Umemura T, Kawano N. Factors associated with cognitive decline in older adults with type2 diabetes mellitus during a 6-year observation. Geriatrics Gerontology International. 2015Mar;15(3):302-10. doi: 10.1111/ggi.12273.
8. Imamine R, Kawamura T, Umemura T, Umegaki H, Kawano N, Hotta M, Kouchi Y, Hatsuda S, Watarai A, Kanai A, Nakashima E, Sano T, Sakakibara T, Nakamura J, Hotta N. Does cerebral small vessel disease predict future decline of cognitive junction in elderly people with type 2 diabetes? Diabetes Research and Clinical Practice. 2011;94(1):91-9. doi: 10.1016/j. diabres.2011.06.014.
9. Molloy DW, Standish TI. A guide to the standardized MiniMental State Examination. Int Psychogeriatr. 1997;9(1):87-94. PMID: 9447431.
10. Pangman V, Sloan J, Guse L. An Examination ofPsycho-metric Properties of the Mini-Mental State Examination and the Standardized Mini-Mental State Examination: Implications for
Clinical Practice. Applied Nursing Research. 2000 Nov;13(4):209-13. doi: 10.1053/apnr.2000.9231.
11. Dubois B, SlachevskyA, Litvan I, Pillon B. The FAB: afrontal assessment battery at bedside. Neurology. 2000;55(11):1621-6. PMID: 11113214.
12. Kopp B, Rosser N, Tabeling S, Sturenburg H, Haan B, Otto Karnath H, Wessel K. Performance on the Frontal Assessment Battery is sensitive to frontal lobe damage in stroke patients? BMC Neurology. 2013 Nov 16;13:179. doi: 10.1186/1471-2377-13-179.
13. Lavarone A, Ronga B, Pellegrino L, Lore E, Vitaliano S, Galeone F, Carlomagno S. The Frontal Assessment Battery (FAB): normative data from an Italian sample and performances of patients with Alzheimer's disease andfrontotemporal dementia. Functional Neurology. 2004 Jul-Sep;19(3):191-5. PMID: 15595714.
14. Agrell B, Dehljn O. The clock-drawing test. Age and Ageing. 1998;27:399-403. doi: 10.1093/ageing/afs149.
15. Mazzoleni R, Peeters J, Lakaye A, Decock C, Uytdenhoef P, Jacquy J. The five-word test in memory deficiency. Rev Med Brux. 2004;25(5):437-41. (In French). PMID: 15584644.
16. Cukierman-Yajfe T, Gerstein H, Williamson J, Lazar R, Lovato L, Miller M, Coker L, Murray A, Sullivan M, Marcovina S, Launer L. Relationship between baseline glycemic control and cognitive function in individuals with type 2 diabetes and other cardiovascular risk factors: the action to control cardiovascular risk in diabetes-memory in diabetes (ACCORD-MIND) trial. Diabetes Care. 2009Feb;32(2):221-6. doi: 10.2337/dc08-1153.
17. Moreira R, Soldera A, Cury B, Meireles C, Kupfer R. Is cognitive impairment associated with the presence and severity of peripheral neuropathy in patients with type 2 diabetes mellitus? Dia-betolMetab Syndr. 2015;7:51. doi: 10.1186/s13098-015-0045-0.
18. Valkova M, Stamenov B, Peychinska D, Danovska M. Cognitive dysfunction in diabetic polyneuropathy. Journal of IMAB. 2011;17(1):183-8. doi: 10.5272/jimab.2011171.183.
19. Lenehan M, Summers MJ, Saunders NL, Summers JJ, Vickers JC. Relationship between education and age-related cognitive decline: a review of recent research. Psyhogeriartrics. 2015Dec 17;15(2):154-62. doi: 10.1111/psyg.12083.
OTpuMaHO 15.06.2017 ■
Жердева Н.Н.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
Влияние периферической диабетической сенсомоторной нейропатии на состояние когнитивной функции у пациентов с сахарным диабетом 2-го типа пожилого возраста
Резюме. Актуальность. Деменция — это заболевание, которое влияет на все аспекты жизни пациентов. Однако выявление когнитивных нарушений на ранних этапах является сложной задачей. Поэтому необходимо искать возможную взаимосвязь между осложнениями сахарного диабета (СД) и когнитивными нарушениями. Некоторые авторы считают, что дементные нарушения у пациентов с СД наблюдаются не только из-за нарушения передачи сигналов инсулина в головном мозге, но и за счет окси-дативного стресса, воспаления и других причин, то есть общих путей патогенеза с развитием периферической диабетической сенсомоторной нейропатии. Целью роботы было сравнить состояние когнитивной функции у пациентов с периферической диабетической сенсомоторной нейропатией и без нее и изучить влияние ее на когнитивные нарушения у пациентов с СД 2-го типа пожилого возраста. Материалы и методы. Обследовано 115 пациентов
с СД 2-го типа пожилого возраста. Они были разделены на две группы: с диабетической сенсомоторной нейропатией и без нее. Периферическую диабетическую ней-ропатию определяли по данным порога вибрационной чувствительности с помощью градуированного камертона. Результаты. Выявлена положительная взаимосвязь между уровнем порога вибрационной чувствительности и состоянием когнитивной функции. Чем выше уровень порога вибрационной чувствительности, тем лучше состояние когнитивной функции у пациентов с СД 2-го типа. Выводы. Пациентам с периферической диабетической сенсомоторной нейропатией следует проводить скрининг когнитивных нарушений для учета осложнений в клинической практике.
Ключевые слова: сахарный диабет; когнитивные нарушения; деменция; периферическая диабетическая нейро-патия; пожилой возраст
OpMNHOAbHi AOCAiA^eHHfl /Original Researches/
iEI
N.N. Zherdova
Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
The influence of peripheral diabetic sensorimotor neuropathy on the state of cognitive function in elderly
patients with type 2 diabetes mellitus
Abstract. Background. Dementia is a disease that affects all aspects of the patient's life. But identifying cognitive impairment in the early stages is a difficult task. Therefore, it is necessary to search for a possible relationship between the complications of diabetes mellitus (DM), especially those that do not require special diagnostic methods, and cognitive impairment. Some authors believe that the dementia disorders in patients with DM are associated not only with impaired insulin signalling in the brain, but also with oxidative stress, inflammation and other causes, that is, common pathogenetic pathways with the development of peripheral diabetic sensorimotor neuropathy. The purpose of the work was to compare the state of cognitive function in patients with peripheral diabetic sensorimotor neuropathy and without it, and to study its effect on cognitive impairment in patients with type 2 DM. Materials and methods. 115 patients with type 2 DM were examined. They were divided into 2 groups: with diabetic peripheral neuropathy and without it. Evaluation of cognitive impairment
was carried out in the morning using the following methods: 5 words test, Mini Mental State Examination, a battery of tests for frontal lobe dysfunction (FLD), an assessment of clock drawing test. Peripheral diabetic neuropathies were determined from the data of the threshold of vibration sensitivity with the support a graduated tuning fork. Statistical processing of the results of the study was carried out using the SPSS version 23 for Windows. Results. Patients with type 2 DM have a positive relationship between the level of the threshold of vibration sensitivity and the state of cognitive function, according to FLD, namely, the higher the level of the threshold of vibration sensitivity, the better the state of cognitive function. conclusions. It is necessary to carry out a screening of cognitive impairment in patients with peripheral diabetic sensorimotor neuropathy to take into account complications in clinical practice.
Keywords: diabetes mellitus; cognitive impairment; dementia; peripheral diabetic neuropathy; elderly age
248
Mi>KHapOAHHI/l eHAOKpMHOAOrMHMI/l XypHaA, p-ISSN 2224-0721, e-ISSN 2307-1427
TOM 13, № 4, 2017
