CC BY
32
УДК 616.379-008.64:616.894:616.89.19+616.89-008.46 DOI: 10.22141/2224-0721.13.1.2017.96756
Жердьова Н.М.
Национальна медична академя п1слядипломно! осв1ти ¡мен1 П.Л. Шупика, м. Кив, Укра'на
Характеристика кошггивноТ сфери у пащенпв i3 цукровим дiабетом 2-го типу зршого вку залежно BiA наявностi депресивних станiв
For cite: Mezhdunarodnyi Endokrinologicheskii Zhurnal. 2017;13:50-5. doi: 10.22141/2224-0721.13.1.2017.96756
Резюме. Актуальнсть. Па^енти з цукровим дабетом (ЦД) страждають у 1,4-3 рази частше вд су-путньо) депресп, нiж особи без ЦД. За останнiми даними, ЦД у свт перебувае на восьмй позицпяк причина ¡нвалдизацп населення, у той час як депресивн розлади займають четверту позицю. Депреая по-рушуе емоцп, пiзнання i повед'1нку, що призводить до в'1дмови пацента проводити адекватне л'!кування з подальшою декомпенсац'1ею захворювання. Мета досл1дження: вивчити взаемозв'язок мiж станом когн'тивно)' функцП та наявнстю депресивних розлад'в у па^ен^в ¡з ЦД зрлого вку. Матер'али та ме-тоди. Обстежено 81 патента з ЦД 2-го типу, iз них 43 ж'мки та 38 чолов'шв. Паценти були под'1лен '1 на дв '1 групи: з депресивними розладами та без них. Оц'мка депресивних прояв'1в проводилась за допомогою опитувальниюв, як патент заповнював самослйно. Результати. За даними шкали CED-S, частота депресивних розладiв становила 38,3 %. При досл'щженнi когн'1тивно)' функцИ' вдзначаеться в'1ропдне зни-ження виконання нейропсихолопчних. теств, а саме тесту малювання годинника, батаре) теств на лоб-ну дисфунк^ю (БЛД) у па^ен^в з депресивними розладами. При дослдженн взаемозв'язку рiзних чинниюв, таких, як тривал1сть захворювання, ¡ндекс маси т1ла, систолiчний артер'1альний тиск, дiастолiч-ний артеральний тиск, рвень загального холестерину, триглiцеридiв, в'брацйно)' чутливост i тяжкост депресивних прояв1в не було знайдено вропдно)' р'зниц '!. У той же час рвень глкованого гемоглобiну мав вропдно значимий взаемозв'язок з депресею. Висновки. У па^ен^в з депресею вдзначаеться вропдне зниження когнтивних функ^й за даними тесту БЛД, MMSE та тесту малювання годинника, що св 'щчить про ураження лобно) частки головного мозку. Знайдено вропдно значущий взаемозв'язок мiж рiвнем глкованого гемоглобну та тяжюстю депресп. Необхщно проводити скриннг депресивних розла^в серед па^ен^в ¡з ЦД для своечасно) допомоги та запобiгання зниження когнтивних функ^й та iнвал'щизацп пац '1ент'1в.
Ключовi слова: цукровий дабет; тривожно-депресивнрозлади; когнтивнiпорушення; депреся; пам'ять
0 ■ gj ® Орипнальш досл^ження
/Original Researches/
International journal of endocrinology
Вступ
Наявшсть депресп у хворих iз цукровим дiабе-том (ЦД) е одшею з причин недостатнього глже-мiчного контролю. Поширешсть великих депресивних розладiв у пащенпв iз ЦД в середньому, за рiзними ощнками, становить близько 12 % (у дiапазонi вщ 8 до 18 %), у той же час бшьш м'яю випадки прояву депресп виявляються у 15—35 % [1, 2]. Пащенти з ЦД страждають у 1,4—3 рази частше ввд супутньо! депресп, н1ж особи без ЦД [3, 4].
У дослщженш, проведеному серед 16 754 пащенпв iз ЦД, метою роботи було вивчення вщмшностей мiж трьома групами залежно вщ статусу тяжко-ст депресп ввдповщно до PHQ-8 опитувальника (0—4 — немае депресп, 5—9 — мала депре^, > 10 — велика депреая). Авторами виявлено вiрогiднi вщ-мшносл м1ж цими групами щодо раси, стап, вжу, освгги, матерiального доходу, амейного стану, статусу зайнятосп, страхування. У той час жодних ю-тотних вщмшностей не було виявлено залежно вщ
© <^жнародний ендокринолопчний журнал», 2017 © «International Journal of Endocrinology», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Жердьова Н., Нацюнальна медична академия пклядипломно'Т ocBi™ iMeHi П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. КиТв, 04112, Укра'Тна; e-mail: [email protected]
For correspondence: N. Zherdova, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Dorohozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: [email protected]
IEI
Орипнальш дослiдження /Original Researches/
стану здоров'я та рiвня освгги щодо ЦД [5]. У проспективному дослвдженш, проведеному серед 4117 пащенпв iз ЦД, було встановлено, що наяв-нiсть депреси та тяжюсть проявiв були пов'язанi з порушенням самоконтролю та недотриманням прийому антвддабетичних препаратiв (ввдношен-ня шанав (ВШ) = 1,98; довiрчий штервал (Д1) 1,31—29,8; р < 0,001), наявшстю артерiальноl п-пертензп (ВШ = 2,06; Д1 1,47-2,88; р < 0,001) i рiвнем показниюв лшопроте!шв низько! щшь-ностi (ВШ = 2,43; Д1 1,19-4,97; р < 0,01) [6]. Де-яю дослiдження показали значно вищий середнш рiвень глiкованого гемоглобiну (НЬА1с) в грут депреси порiвняно з пащентами без депресив-них проявiв [7, 8]. У дослвдженш 225 пащен-тiв, що включало 75 пащенпв iз депресивними розладами та 150 оаб контрольно! групи, було знайдено позитивний взаемозв'язок м1ж депресивними проявами та когштивними порушення-ми [9]. За останшми даними, ЦД у свт перебувае на восьмш позицп як причина швалщизацп на-селення, а депресивнi розлади посдають четверту позицiю [10]. Депресiя порушуе емоцп, пiзнання i поведiнку [11], що призводить до ввдмови пащ-ента проводити адекватне лiкування з подальшою декомпенсацiею захворювання.
Тому метою досЛдження було вивчити взаемозв'язок м1ж станом когштивно! функцп та наявшстю депресивних розладiв у пащенпв iз ЦД зрiлого вжу.
Матерiали та методи
Обстежено 81 пащента з ЦД 2-го типу, iз них 43 ж1нки та 38 чоловЫв. Пацiенти були подiленi на двi групи: з депресивними розладами та без них. Критерiями виключення з дослщження були на-явнють iншого типу ЦД, зловживання алкоголем, черепно-мозкова травма, шсульт в анамнез^ про-фесiйнi захворювання, що могли впливати на досль дження.
Оцiнка депресивних проявiв проводилась за до-помогою опитувальникiв, якi пацieнт заповнював самостшно. Використовували самоопитувальник депреси (CES-D), госттальну шкалу тривоги та депреси (ГШТД).
Якщо хворий набирав за даними шкали CES-D 19 балiв i менше, це означало вщсутшсть депреси, 19—26 балiв — вщповщало легким проявам, 27—36 бал1в — пом1рним проявам, 37 i б1льше — тяжким проявам депреси.
За даними ГШТД, якщо пащенти отримували 7 бал1в i менше, це означало вщсутшсть депресивних та тривожних прояв1в, 8—10 бал!в — су6кл1н1чн1 прояви, 11 бал!в i вище — кл1н1чн1 прояви тривоги та депреси.
Оцiнка порушення когн1тивних прояв1в проводилась зранку за допомогою наступних методiв: тест «5 сл1в», проби Шульте, шкала ощнки пси-х1чного статусу (MMSE), батарея теспв на лобну дисфункщю (БЛД), оцiнка тесту малювання го-динника.
Статистичну обробку результатiв дослщжен-ня проводили за допомогою програми SPSS, вер^я 23 для Windows. Загальну лшшну модель (UNIANOVA) використовували для пор!вняння груп з депреаею та без ни, з поправкою на в1к, рь вень осв1ти. Також для пор!вняння даних м1ж гру-пами використовували Т-test. Взаемозв'язок м1ж показниками проводили за допомогою регресшно-го аналiзу. роз61жност1 м1ж показниками вважали в1рогщними при р1вн1 р < 0,05.
Результати
Групи обстежених пащенпв не в1др1знялися за тривалютю захворювання, iндексом маси тша (1МТ), швидк1стю клубочковоi фшьтраци (ШКФ), HbA1c, загальним холестерином (ЗХС), рiвнем триглщервддв (ТГ), систол1чним та дiастолiчним артер!альним тиском (табл. 1). В обох групах пащ-енти перебували у сташ декомпенсацГi, але попри
Таблиця 1. Характеристика пацентв '¡з цукровим д'1абетом 2-го типу з депресею та без не/ за даними шкали CES-D (M ± m)
Показник XBopi на ЦД без депреси (n = 50) XBopi на ЦД з депресieю (n = 31)
BiK, роки 55,68 ± 0,44 54,00 ± 0,62*
Тривалють ocBi™, роки 14,60 ± 0,25 13,74 ± 0,51
Тривалють ЦД, роки 9,98 ± 1,33 10,12 ± 1,68
Систолiчний артерiальний тиск (САТ), мм рт.ст. 143,42 ± 2,59 144,41 ± 3,55
Дiастолiчний артерiальний тиск (ДАТ), мм рт.ст. 84,04 ± 1,64 80,93 ± 1,80
1МТ, кг/м2 32,79 ± 0,85 31,20 ± 0,88
Швидкють клубочковоТ фiльтрацil, мл/хв/1,73 м2 79,62 ± 2,20 76,54 ± 2,44
HbAlc, % 8,55 ± 0,21 9,06 ± 0,23
ЗХС, ммоль/л 5,21 ± 0,15 5,74 ± 0,30
PiBeHb ТГ, ммоль/л 2,14 ± 0,17 2,13 ± 0,32
Примтка: * — p < 0,05 при порiвняннi хворих з депресею та без не/.
Сторшка редактора /Editor's page/
Орипнальш дослщження /Original Resei
Таблиця 2. Показники когнтивних функцй у пащент'в i3 цукровим дiабетом 2-го типу залежно вд наявност депреси за шкалою CES-D (M ± m)
Шкала XBopi на ЦД без депреси (n = 50) XBopi на ЦД з депреаею (n = 31)
Тест «5 ^iB», абсолютна ктькють 7,66 ± 0,29 7,06 ± 0,34
Тест малювання годинника, бали 8,04 ± 0,30 6,77 ± 0,44*
Шкала оцЫки психiчного статусу (MMSE), бали 26,70 ± 0,34 25,38 ± 0,71
БЛД, бали 15,60 ± 0,35 14,12 ± 0,65*
Примтка: * — p < 0,05 порiвняно з хворими на ЦД без депреси.
вщсутшсть в1ропдно! р1знищ мш групами за цим показником р1вень HbAlc вищий у rpyni пац1ент1в i3 депресивними розладами.
За даними шкали CED-S, частота депресивних розладiв становила 38,3 %, з них 19,8 % становили легю прояви, 9,9 % — помiрнi депресивт розлади та 8,6 % — тяжш прояви депресИ.
При дослщжент когнiтивноï функцп вщзнача-еться вiроriдне зниження виконання нейропсихо-лопчних тестiв, а саме тесту малювання годинника та БЛД у пащентш iз депресивними розладами за даними шкали CES-D (табл. 2).
Подiбнi данi отриманi у пащентш iз субклтч-ними проявами депресИ та клiнiчними проявами за шкалою ГШТД (табл. 3). Так, у груш пащенпв з вираженими клшчними проявами депресивних розладiв вщзначаеться вiрогiдне зниження когш-тивноï функцИ при ощнщ MMSE порiвняно з пащентами без депресИ, але не було рiзницi у показни-ках мiж групою iз сyбклiнiчними проявами депресИ. При оцiнцi виконання БЛД у пащенпв iз субкль шчними та клiнiчними проявами депресИ спосте-рiгалася вiрогiдна рiзниця у показниках порiвняно з особами з ЦД без депресивних проявiв.
Рисунок 1. Взаемозв'язок м'ж депресивними розладами (за даними ГШТД) та р'внем глкованого гемоглобну в пац 'ент1в з цукровим дiабетом 2-го типу зр'шого вку: 1 — вщсутшсть депреси (менше 7 бал'1в), 2 — субклЫчн прояви депреси (8-10 балiв), 3 — клМчш прояви депреси
(11 балiв та бльше)
ОррГЦальш дослiдження /Original Researches/ Сторiнка редактора /Editor's page/
Таблиця 3. Показники когштивних функцй у пац1ент1в iз цукровим д1абетом 2-го типу залежно вд наявност депресп за шкалою ГШТД (M ± m)
Шкала XBopi на ЦД без депресп (n = 57) XBopi на ЦД i3 субкл^чними проявами депресп (n = 16) XBopi на ЦД з кл^чними проявами депресй' (n = 8)
Тест «5 ^iB», абсолютна ктькють 7,63 ± 0,26 6,75 ± 0,58 7,37 ± 0,65
Тест малювання годинника, бали 7,77 ± 0,30 7,25 ± 0,60 6,62 ± 0,92
Шкала оцЫки психiчного статусу (MMSE), бали 26,70 ± 0,32 25,62 ± 0,87 23,75 ± 1,92*
БЛД, бали 15,63 ± 0,34 13,87 ± 0,90* 13,12 ± 1,36*
Примтка: * — p < 0,05 порiвняно з хворими на ЦД без депресп.
Обговорення
При дослщженш взаемозв'язку таких чинни-к1в, як тривалють захворювання, 1МТ, САТ, ДАТ, показники ЗХС, ТГ, р1вень в1брацшно1 чутливос-Ti на тяжшсть депресивних прояв1в, нами не було знайдено в,рогщно! рiзницi. У той же час рiвень HbAlc мав вiрогiдно значимий взаемозв'язок з де-пресieю. При дослщженш впливу рiвня HbAlc на стан депресивних розладiв за даними шкали ГШТД (рис. 1) видно, що чим вищий рiвень HbAlc,
тим бшьша кшькють хворих i3 субкл1н1чними та кль н1чними проявами депресИ. Так, клшчш прояви депресп спостер1гаються у пащенпв з р1внем HbAlc 8 % та вище, тобто в oci6, як1 перебувають у стан1 декомпенсаций ЦД.
Так1 ж даш були виявлен1 i при д1агностищ депресп за шкалою CES-D. При р1вн1 HbAlc 8 % та вище спостер1гаються пом1рн1 та тяжи прояви депресИ, у той час як при досягненш компенсаций ЦД в1дбуваеться зниження прояв1в депресивних розлад1в (рис. 2).
оо О
P = 0,002 HbAlc
Рисунок 2. Взаемозв'язок м'ж депресивними розладами (за даними CES-D) та р'внем глкованого гемоглобну в пац'ент1в з цукровим дiабетом 2-го типу зрлого вку: 1 — вдсутнсть депресп (менше 19 балiв), 2 — легк'1 прояви депресп (вд 19 до 26 балiв), 3 — помiрнi прояви депресп (вд 27 до 36 балiв), 4 — тяжю прояви депресп (б'шьше 37 балiв)
Орипнальш дослiдження /Original Researches/
iEI
Висновки
1. Частота депресивних розладiв у хворих на ЦД 2-го типу становить 38,3 %, i3 них 19,8 % становлять легю прояви, 9,9 % — roMipm депресивш розлади та 8,6 % — тяжш прояви депрес! за даними шкали CED-S.
2. У пащенпв з депресieю вiдзначаeться вiро-гiдне зниження когнiтивних функцiй за даними тесту БЛД, MMSE та тесту малювання годинника, що свщчить про ураження лобно! частки головного мозку.
3. Знайдено вiрогiдно значимий взаемозв'язок м1ж рiвнем глiкованого гемоглобiну та тяжистю депре-di. Чим вищий рiвень глiкованого гемоглобiну, тим бшьше виявляеться пацieнтiв з депресивними про-явами. При рiвнi HbAlc 8 % та вище спостериають-ся переважно помiрнi та тяжкi депресивш розлади.
4. Рекомендуеться проведення скриншгу депресивних розладiв серед пащенпв з ЦД для своечас-но! допомоги, запобiгання зниженню когнiтивних функцш та швалщизацп пацiентiв.
Конфлiкт штересш. Автори заявляють про вщсут-шсть конфлiкту iнтересiв та власно! фшансово! за-цiкавленостi при пiдготовцi дано! статп.
References
1. DeGroot M, Jacobson AM, Samson JA, Welch G. Glycemic control and major depression in patients with Type 1 and Type 2 diabetes mellitus. J Psychosom Res. 1999;46:425-435.
2. Andreoulakis Е, Hyphantis Т, Kandylis D, Iacovides A. Depression in diabetes mellitus: a comprehensive review. Hip-pokratia. 2012;16(3):205-214.
3. Lin EH, Von Korff MV. Mental disorders among persons with diabetes. Results from the World Mental Health Surveys. J Psychosom Res. 2008;65:571-580.
4. Fischer L, Skaff MM, Mullan JT, Areant P, Glasgow R, Masharani U. A longitudinal study of affective and anxiety disorders, depressive affect and diabetes distress in adults with type 2 diabetes. Diabet Med. 2008;25:1096-1101.
5. Egede LE, Ellis C. The effects of depression on metabolic control and quality of life in indigent patients with type 2 diabetes. Diabetes Technol. 2010;12:257-262.
6. Katon W, Russo J, Lin EH, Heckbert SR, Karter AJ, Ciechanowski P et al. Depression and diabetes: factors associated with major depression at five-year follow-up. Psychosomatics. 2009;50:570-579.
7. Papelbaum M, Moreira RO, Countinho W, Kupfer R, Za-gury L, Freitas S et al. Depression, glycemic control and type 2 diabetes. Diabetol Metab Syndr. 2011;3:26-29.
8. Dirmaier J, Watzke B, Koch U, Schulz H, Lehnert H, Pieper L et al. Diabetes in primary care: prospective associations between depression, nonadherence and glycemic control. Psycho-therPsychosom. 2010;79:172-178.
9. Davoodi F, Etemad K, Taheri Tanjani P, Khodakarim S. The Relationship between Depression and Cognitive Impairment with Falls Leading to Fractures in Elderly. J Saf Promot Inj Prev. 2016;4(2):75-82.
10. National Institute of Health Metrics Evaluation Global Burden of Disease. 2015. Available from: http://vizhub.health-data.org/gbd-compare/.
11. American Psychiatric Association, Task F. Diagnostic and statistical manual of mental disorders DSM-5. Fifth edition 2013. Available from: http://dsm.psychiatryonline.org.
OTpuMaHO 13.02.2017 ■
Жердева Н.М.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
Характеристика когнитивной функции у пациентов с сахарным диабетом 2-го типа зрелого возраста в зависимости от наличия депрессивных состояний
Резюме. Актуальность. Пациенты с сахарным диабетом (СД) страдают в 1,4-3 раза чаще сопутствующей депрессией, чем лица без СД. По последним данным, СД в мире находится на восьмой позиции как причина инвалидиза-ции населения, в то время как депрессивные расстройства занимают четвертую позицию. Депрессия нарушает эмоции, познание и поведение, что приводит к отказу пациента проводить адекватное лечение с последующей декомпенсацией заболевания. Цель исследования: изучить взаимосвязь между состоянием когнитивной функции и наличием депрессивных расстройств у пациентов с СД зрелого возраста. Материалы и методы. Обследован 81 пациент с СД 2-го типа, из них 43 женщины и 38 мужчин. Пациенты были разделены на две группы: с депрессивными расстройствами и без них. Оценка депрессивных проявлений проводилась с помощью опросников, которые пациент заполнял самостоятельно. Результаты. По данным шкалы CED-S, частота депрессивных расстройств составила 38,3 %. При исследовании когнитивной функции отмечается достоверное снижение выполнения нейро-психологических тестов, а именно теста рисования часов, батареи тестов на лобную дисфункцию (БЛД) у пациентов
с депрессивными расстройствами. При исследовании взаимосвязи различных факторов, таких как продолжительность заболевания, индекс массы тела, систолическое артериальное давление, диастолическое артериальное давление, уровень общего холестерина, триглицеридов, вибрационной чувствительности и тяжести депрессивных проявлений не было найдено достоверной разницы. В то же время уровень гликированного гемоглобина имел достоверно значимую взаимосвязь с депрессией. Выводы. У пациентов с депрессией отмечается достоверное снижение когнитивных функций по данным теста БЛД, MMSE и теста рисования часов, что свидетельствует о поражении лобной доли головного мозга. Установлена достоверно значимая взаимосвязь между уровнем гликированного гемоглобина и тяжестью депрессии. Необходимо проводить скрининг депрессивных расстройств среди пациентов с СД для своевременной помощи и предотвращения снижения когнитивных функций и инвалидизации пациентов.
Ключевые слова: сахарный диабет; тревожно-депрессивные расстройства; когнитивные нарушения; депрессия; память
IFI
OpuriHOAbHi AOCAÎA^eHHA /Original Researches/
N.M. Zherdova
Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
Characteristics of cognitive function in patients with adult-onset diabetes mellitus type 2 depending
on the presence of depressions
Abstract. Background. Patients with diabetes mellitus (DM) suffer comorbid depression 1.4—3 times more often than those without DM. According to the latest data, DM in the world is on the 8th place as a cause of disability in the population, while depressive disorders occupy the 4th position. Depression affects emotion, cognition, and behavior, which results in the patient's failure to carry out adequate treatment of the disease as a consequence of decompensation. The aim of the study was to examine the relationship between cognitive status and the presence of depression in patients with adult-onset DM. Materials and methods. 81 patients with type 2 DM were examined, including 43 women and 38 men. Patients were divided into 2 groups, with and without depressive disorders. Assessment of depressive symptoms was conducted using questionnaires filled in by the patient himself, including: Centre for Epidemiologic Studies Depression Scale, Hospital Anxiety and Depression Scale. Results. According to the Centre for Epidemiologic Studies Depression Scale, the incidence of depressive disorders was 38.3 %. During examination of cognitive function, there was noted a sig-
nificant decrease in performance of neuropsychological tests, namely clock drawing test and Frontal Assessment Battery (FAB)5h in patients with depressive disorders. In the study of the relationship of various factors, such as the duration of the disease, body mass index, systolic blood pressure, diastolic blood pressure, levels of total cholesterol, triglycerides, vibration sensitivity and the severity of depressive symptoms, no significant differences were found, while the level of glycated haemoglobin had a significant correlation with depression. Conclusions. Patients with depression had a significant decline of cognitive function according to the FAB, MiniMental State Examination and clock drawing test that determines the defeat of the frontal lobe of the brain. There was found a significant relationship between the level of glycated hemoglobin and the severity of depression. Thus, it is necessary to carry out screening for depressive disorders among patients with DM for the timely assistance and prevention of cognitive decline and disability in patients. Keywords: diabetes mellitus; anxiety-depressive disorders; cognitive impairment; depression; memory
