CC BY
34
0 ■ gj ® Оригiнальнi до^дження
/Original Researches/
International journal of endocrinology
УДК 616.379-008.64-08:616.89-008.45/.46]-071 DOI: 10.22141/2224-0721.13.5.2017.110021
Жердьова Н.М.
Национальна медична академя п1слядипломно! осв1ти ¡мен1 П.Л. Шупика, м. Кив, Укра'на
Стан когштивних функцм у хворих на цукровий Aio6eT 2-го типу зршого вку залежно вiд CTaTi,
BiKy та piBHq осв^и
For cite: Mezhdunarodnyi Endokrinologicheskii Zhurnal. 2017;13:324-8. doi: 10.22141/2224-0721.13.5.2017.110021
Резюме. Актуальнсть. Зпдно з даними метаанал'зу досл'щжень, xeopi на цукровий диабет (ЦД) мають гiршi показники пам'ят'1, швидкост обробки мформацп, виконавчих функ^й пор'вняно з патентами без ЦД. Рiвень освти, вЫ пацента також е важливими факторами в розвитку деменцн. Однак досл'щження проводились на окремих популя^ях населення, а вплив демограф'чних. та соц':альних. факторiв вивчався на конкретнй територп. Метою роботи було вивчити вплив стат'1, в':ку, рiвня освти на стан когнтивно) функцИ у хворих на ЦД 2-го типу зрлого вку в укршнськй популяци. Матер'али та методи. П'щ спосте-реженням перебував 81 патент з ЦД 2-го типу: 43 ж'мки та 38 чолов'1к'1в. Оценка порушення когнтивних прояв'в проводилась зранку за допомогою таких методов: тесту «5 слт», шкали оцнки псих\чного статусу, батаре) теств на лобну дисфунк^ю, тесту малювання годинника. Результати. Середнй вкхворих стано-вив 55,03 ± 0,37 року, середнй р'1вень глкованого гемоглобну — 8,75 ± 0,16 %, середня тривал'ють захво-рювання — 10,03 ± 1,03 року. Не було знайдено в '1рог'щно)' рiзницi мж чоловiками та жiнками у виконаннi нейропсихолопчних. теств. Також не було знайдено рiзницi мж групами за в':ком, р':внем освти та станом когн'тивно)' функцп. Встановлений негативний вплив вку на когнтивну функцю за даними шкали MMSE. Висновки. Встановлено негативний взаемозв'язок мiж вком та станом когнтивних функцй. Необхщно проводити подальшi досл1дження з вивчення впливу ¡нших. соц':ально-культурних. факторiв на стан когн'1-тивно) функцп у хворих на ЦД 2-го типу зрлого вку.
Ключовi слова: цукровий диабет; когнтивнi порушення; вк; стать; р'1вень освти
Вступ
Про зниження когштивно! функцп у хворих на цукровий дiабет (ЦД) вщомо ще з чаав вщкриття шсулшу, але дослщжень, присвячених цш проблему проводилось недостатньо. Однак вщповщно до даних метааналiзу дослщжень пащенти з ЦД мають гiршi показники пам'яп, швидкост обробки ш-формацп, виконавчих функцш порiвняно з патентами без ЦД [1, 2]. Перша iнформацiя стосовно впливу ЦД на когштивну дисфункцш отримана з Rotterdam Study: ЦД тдвищував ризик деменцп в 1,9 раза [3]. Ще в одному дослщжеш були отри-маш подiбнi даш: ризик деменцп у хворих на ЦД шдвищувався у 2,3 раза [4].
Результатом недавнього метааналiзу 11 досль джень, що охоплювали понад 30 000 оаб, серед яких 16,0 % мали ЦД 2-го типу, показали, що ризик збшьшення розвитку деменцп в 1,51 раза вище
в пащенпв iз ЦД 2-го типу порiвняно з особами без дiабету [5]. До того ж за наявност помiрних когштивних порушень трансформацiя в деменщю у пащенпв з ЦД вщбуваеться в 1,5—3 рази частше порiвняно зi здоровими особами [6]. Хоча група до-слщниюв вважае, що прогноз, пов'язаний iз впли-вом ЦД на когштивну дисфункщю, у щлому спри-ятливий унаслщок повшьного прогресування в чаа, особливо в пащенпв iз ЦД вжом до 60—65 роюв [7]. Вивчення впливу компенсацп ЦД, тривалост за-хворювання, наявностi периферичних судинних захворювань, ускладнень ЦД, депресивних розла-дiв здiйснювалося багатьма дослщниками [8—12]. Також вивчався вплив вжу на стан когнiтивних функцiй в груш хворих, старших вщ 75 роюв. При цьому ризик деменцп зростав у 4 рази [8].
Рiвень освгги також належить до важливих чинникiв розвитку деменцп. Практично в уах
© «Мiжнародний ендокринолопчний журнал», 2017 © «International Journal of Endocrinology», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Жердьова Н.М., Нацюнальна медична академия пклядипломноТ освiти iMeHi ПЛ. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. КиТв, 04112, Укра'Тна; e-mail: nadejda05.1977@gmail.com
For correspondence: N. Zherdova, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Dorohozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: nadejda05.1977@gmail.com
дослiдженнях показано, що вищий рiвень освiти зменшуе ризик деменци [7, 9, 13]. Однак дослщжен-ня проводились на окремих популяцiях населення, i вплив демографiчних факгорiв вивчався на кон-кретнш геригорГi (Нщерланди, Iндiя га iншi краши).
Тому метою нашоi робоги стало вивчення впливу сгагi, вжу, рiвня освiги на стан когштивно'i функцп у хворих на цукровий дiабет зрiлого вiку в Украш.
Матерiали та методи
Пщ спостереженням перебував 81 пацiенг з ЦД 2-го типу — 43 жшки га 38 чоловЫв. Кригерiями виключення iз дослiдження були наявнiсгь шсуль-ту, черепно-мозково'i травми, зловживання алкоголем, наявшсть професiйних захворювань, яю б могли вплинути на когштивний стан. За вiком па-щенти були розподiленi на 3 групи. Група 1 — особи вжом 45—49 рокiв, група 2 — 50—54 роки, група 3 — 55—59 роюв. При вивченш когттивного стану за-лежно вiд тривалост навчання пацiенти також були подшеш на групи. До групи 1 були включен пащ-енти з тривалютю навчання 15 та бшьше рокiв, до групи 2 — вщ 11 до 14 роюв, групи 3 — 8—10 роюв, групи 4 — менше вщ 8 рокiв.
Оцiнка порушення когнггавних проявiв проводилась зранку за допомогою таких методiв:
— тест «5 ^в»;
— шкала ощнки психiчного статусу (MMSE);
— батарея теспв на лобну дисфункцiю (БЛД);
— ощнка тесту малювання годинника.
При дослщженш шкали MMSE, що мгс-тила визначення орiентування в чаа, мiсцi, запам'ятовування, концентрацп уваги та рахування, мови та праксису, враховували таке. Якщо хворий набирав вщ 30 до 28 балiв, це означало вiдсутнiсть когнiтивних порушень, 27—24 бали — передде-ментш когнiтивнi порушення, 23—20 балiв — легю дементнi порушення, 19—11 балiв — помiрнi порушення, 10 балiв i менше — тяжку деменщю [14—16]. БЛД передбачала визначення концептуалiзацli, швидкостi мовлення, динамiчного праксису, просту
та складну реакцiю вибору та дослщження хваталь-них рефлексiв. Якщо пащент набирав 18—16 балiв, це вщповщало нормальним когнiтивним функцiям, 15—12 балiв — свщчило про noMip^ лобну дисфунк-цiю за вщсутнютю деменци, а 11 балiв та нижче — про деменцiю лобного типу [17—19].
Також хворому пропонували намалювати годин-ник, який показуе певний час. Якщо зображений годинник ощнювався в 9 балiв та нижче, це свщчи-ло про клтчно значимi когнiтивнi порушення [20]. При проведенш тесту «5 слш» якщо хворий згадував менше 8 слш, це також оцiнювалось як прояв когш-тивних порушень [21].
На початковому етат проводили описову статистику. Юльюсш ознаки поданi як середне ариф-метичне значення ± статистична похибка серед-нього арифметичного або вщсоток. Порiвняння середнк даних м1ж групами проводили за допомогою t-тесту для незалежних вибiрок. Загальну ль нiйну модель (UNIANOVA) використовували для порiвняння груп з поправкою на вж, рiвень освгги та стать. Взаемозв'язок м1ж показниками визначали за допомогою лiнiйного регресшного аналiзу. Данi наведенi у виглящ нестандартизованого коефщь енту (В) та 95% довiрчого iнтервалу для В (95% Д1) з поправкою на вж та рiвень освiти та наявшсть ri-поглiкемГi з використанням програми SPSS 23 для Windows. Рiзниця вважалась статистично значущою при р < 0,05.
Результати
Середнш вiк хворих становив 55,03 ± 0,37 року, рiвень глiкованого гемоглобшу (HbA1c) — 8,75 ± 0,16 %, середня тривалiсть захворюван-ня — 10,03 ± 1,03 року. Серед обстежених пащенпв дiабетична ретинопат1я встановлена у 22,2 % випад-кiв, гшоглжемп були в анамнезi за останнi 3 мюя-щ у 21,0 % хворих, депресивш розлади — у 38,3 %. На дiетотерапfi перебувало 6 пащенпв, пероральш цукрознижувальнi препарати отримували 33 особи, шсулшотерашю — 42 хворь
Таблиця 1. Показники когнтивних функ^й у па^енлв 'з цукровим дiабетом 2-го типу зрлого вку залежно вд стал, M ± m
Шкали XBopi на ЦД чоловши (n = 38) XBopi на ЦД жшки (n = 43)
Тест «5 ^в», абсолютна ктькють 7,00 ± 0,35 7,81 ± 0,27
Тест малювання годинника, бали 8,07 ± 0,34 7,09 ± 0,37
Шкала MMSE, бали 26,10 ± 0,44 26,15 ± 0,47
БЛД, бали 15,15 ± 0,43 14,93 ± 0,51
Шкали Група 1 (n = 42) Група 2 (n = 33) Група 3 (n = 4) Група 4 (n = 2)
Тест «5 ^в», абсолютна ктькють 7,21 ± 0,31 8,59 ± 0,64 7,75 ± 0,62 3,50 ± 1,50
Тест малювання годинника, бали 7,90 ± 0,33 8,75 ± 0,75 6,00 ± 1,58 4,50 ± 0,50
Шкала MMSE, бали 26,78 ± 0,38 27,00 ± 0,91 26,75 ± 1,70 21,0 ± 0,0
БЛД, бали 15,38 ± 0,41 16,75 ± 0,75 15,50 ± 0,95 8,50 ± 3,50
Таблиця 2. Показники когнтивних функцй у хворих на цукровий дiабет 2-го типу зрлого вку залежно вД тривалост навчання, M ± m
Таблиця 3. Показники когнтивних функцй у хворих на цукровий дiабет 2-го типу зрлого вку залежно вД вку, M ± m
Шкали Група 1 (n = 4) Група 2 (n = 29) Група 3 (n = 48)
Тест «5 ^iB», абсолютна ктькють 6,50 ± 1,32 7,34 ± 0,36 7,56 ± 0,29
Тест малювання годинника, бали 7,50 ± 1,19 7,68 ± 0,42 7,47 ± 0,34
Шкала MMSE, бали 28,50 ± 0,86 26,67 ± 0,57 25,95 ± 0,41
БЛД, бали 14,75 ± 0,65 15,72 ± 0,51 14,64 ± 0,45
Таблиця 4. Взаемозв'язок м'ж вком та когштивними функциями за даними нейропсихолопчних теств, дан наведен як В (Д195%)
Шкали BiK, роки
Тест «5 ^iB», абсолютна ктькють 0,149 (-0,21/0,28)
Тест малювання годинника, бали -0,03 (-0,18/0,14)
Шкала MMSE, бали -0,23 (-0,39/-0,01); р = 0,04
БЛД, бали -0,13 (-0,32/0,09)
У проведеному досладжент не було знайдено бГропдно! рiзницi м1ж чоловжами та жшками при виконант нейропсихолопчних теспв (табл. 1). Також не було знайдено рiзницi мж групами за Bi-ком та рiвнем освiти та станом когштивно! функцп (табл. 2, 3). Однак попри Бщсутнють бГропдно! рГз-ницi в усiх групах спостерпалось зниження когштивно! функцп.
Також не було знайдено взаемозв'язку м1ж ви-конанням нейропсихологiчних тестiв, рiвнем освiти i гендерними особливостями за даними регресшно-го аналiзу. У той же час встановлений негативний вплив бГку на когнiтивну функщю за даними шкали MMSE (табл. 4).
Обговорення
Стосовно гендерних особливостей порушення когнiтивних функцiй у хворих на ЦД 2-го типу даш проведеного нами дослщження збiгаються з деяки-ми результатами iнших авторiв [22—24]. Так, 6Гль-шiсть дослщжень вказують на те, що вщсутнш вплив статi на результати виконання тестiв [22]. Практично вс дослщження вказують на вiдсутнiсть рiзницi в когнiтивному станi м1ж жшками та чоловжами, але, зпдно з даними лггератури, iснують домени, у яких переважають чоловiки чи жшки: зорово-про-сторова орieнтацiя чи вербальш здiбностi [23, 24].
Багато дослщжень вказують на безумовний вплив такого чинника, як рiвень освiти. Дослщни-ки вказують, що чим вище рiвень освiти, тим кращi ментальш здiбностi [7]. Однак це не шдтверджуеть-ся отриманими нами даними. Можливо, вщмшнос-тi даних, отриманих у дослiдженнях, можна поясни-ти культурно- та сощально-значущими факторами, особливостями поведшкових реакцiй та iншими чинниками, яю необхiдно додатково вивчати.
Висновки
1. У пащеппв iз цукровим дiабетом 2-го типу зрь лого вжу при виконаннi тестiв не виявлено рiзницi за статтю та рiвнем освiти.
2. Знайдено негативний взаемозв'язок м1ж вiком та виконанням нейропсихологiчних тестiв за шкалою MMSE. Встановлено, що чим старший вж па-цiента, тим прший стан когнiтивних функцiй.
3. Необхвдно проводити подальшi дослщження для вивчення впливу iнших соцiально-культурних чинникiв на стан когштивно! функщ! у хворих на цукровий дiабет 2-го типу зршого вГку.
Конфлжт iHTepeciB. Автори заявляють про Бщсут-нГсть конФлГкту ГнтсрссГб при падготовщ дано! статп.
References
1. Palta P, Schneider AL, Biessels GJ, Touradji P, Hill-Briggs F. Magnitude of cognitive dysfunction in adults with type 2 diabetes:a meta-analysis of six cognitive domains and the most frequently reported neuropsychological tests within domains. JInt Neuropsychol Soc. 2014;20:278-91. doi: 10.1017/S1355617713001483.
2. Van den Berg E, Kloppenborg RP, Kessels RP, Kappelle LJ, Biessels GJ. Type 2 diabetes mellitus, hypertension, dyslipidemi-aand obesity: a systematic comparison of their impact on cognition. Biochim Biophys Acta. 2014;1792:470-81. doi: 10.1016/j. bbadis.2008.09.004.
3. Ott A, Stolk RP, van Harskamp F, Pols HA, Hofman A, Breteler MM. Diabetes mellitus and the risk of dementia: The Rotterdam Study. Neurology. 1999;53(9):1937-42. PMID: 10599761.
4. Ohara T, Doi Y, Ninomiya T, Hirakawa Y, Hata J, Iwa-ki T, Kanba S, Kiyohara Y. Glucose tolerance status and risk of dementia in the community: the Hisayama study. Neurology. 2011;77(12):1126-1134. doi: 10.1212/WNL.0b013e31822f0435.
5. Cheng G, Huang C, Deng H, Wang H. Diabetes as a risk factor for dementia and mild cognitive impairment: a meta-analy-sis of longitudinal studies. Intern Med J. 2012;42(5):484-91. doi: 10.1111/j.1445-5994.2012.02758.x.
6. Xu W, Caracciolo B, Wang HX, et al. Accelerated progression from mild cognitive impairment to dementia in people with diabetes. Diabetes. 2010;59(11):2928-35. doi: 10.2337/db10-0539.
7. Koekkoek P, Jaap Kappelle L, van den Berg E, Rutten E, Biessels GJ. Cognitive function in patients with diabetes mellitus: guidance for daily care. Lancet Neurol. 2015;14(3):329-40. doi: 10.1016/S1474-4422(14)70249-2.
8. Bruce DG, Davis WA, Casey GP, Starkstein SE, Clarnette RM, Foster JK, Almeida OP, Davis TM. Predictors of cognitive impairment and dementia in older people with diabetes. Diabeto-logia. 2008;51(2):241-48. doi: 10.1007/s00125-007-0894-7.
9. Biessels GJ, Strachan MW, Visseren FL, Kappelle LJ, Whitmer RA. Dementia and cognitive decline in type 2 diabetes and prediabetic stages: towards targeted interventions. Lancet Diabetes Endocrinol. 2014;2(3):246-55. doi: 10.1016/S2213-8587(13)70088-3.
10. Zherdeva NM. The influence of peripheral diabetic sen-sorimotor neuropathy on the state of cognitive function in elderly patients with type 2 diabetes mellitus. Mezhdunarodnyi Endokri-nologicheskii Zhurnal. 2017;13(4):244-8. doi: 10.22141/22240721.13.4.2017.106649.
11. Katon W, Russo J, Lin EH, et al. Depression and diabetes: factors associated with major depression at five-year follow-up. Psychosomatics. 2009 Nov-Dec;50(6):570-9. doi: 10.1176/appi. psy.50.6.570.
12. Papelbaum M, Moreira RO, Countinho W, et al. Depression, glycemic control and type 2 diabetes. Diabetol Metab Syndr. 2011;3(1):26. doi.org/10.1186/1758-5996-3-26.
13. Godbole S, Godbole G, Vaidya S. Influence of education on cognitive function in the elderly population of Pune city, Maharashtra, India. Int J Res Med Sci. 2016;4(9):4119-22. doi: 10.18203/2320-6012.ijrms20162945.
14. Pangman VC, Sloan J, Guse L. An Examination of Psychometric Properties of the Mini-Mental State Examination and the Standardized Mini-Mental State Examination: Implications for Clinical Practice. Appl Nurs Res. 2000Nov;13(4):209-13. doi: 10.1053/apnr.2000.9231.
15. Mungas D. In-office mental status testing: a practical guide. Geriatrics. 1991;46(7):54-8. PMID: 2060803.
16. Molloy DW1, Standish TI. A Guide to the Standardized Mini-Mental State Examination. Int Psychogeriatr. 1997;9 Suppl 1:87-94; discussion 143-50. PMID: 9447431.
17. Lavarone A, Ronga B, Pellegrino L, et al. The Frontal Assessment Battery (FAB): normative data from an Italian sample and performances of patients with Alzheimer's disease and fronto-temporal dementia. Functional Neurology. 2004;19(3):191-195. PMID: 15595714.
18. Dubois B, Slachevsky A, Litvan I, Pillon B. The FAB: a frontal assessment battery at bedside. Neurology. 2000;55(11):1621-6. PMID: 11113214.
19. Kopp B, Rosser N, Tabeling S,et al. Performance on the Frontal Assessment Battery is sensitive to frontal lobe damage in stroke patients. BMC Neurol. 2013 Nov 16;13:179. doi: 10.1186/1471-2377-13-179.
20. Agrell B, Dehlin O. The clock-drawing test. Age and Ageing. 1998;27(3):399-403. doi: 10.1093/ageing/27.3.399.
21. Mazzoleni R, Peeters JC, Lakaye A, Decock C, Uytden-hoef P, Jacquy J. The five-word test in memory deficiency. Rev Med Brux. 2004;25(5):437-41. PMID: 15584644. (in French).
22. Torres A, Gomez-Gil E, Vidal A, Puig O, Boget T, Sal-amero M. Gender differences in cognitive functions and influence of sex hormones. Actas Esp Psiquiatr. 2006;34(6):408-15. PMID: 17117339.
23. Reilly D. Gender, Culture, and Sex-Typed Cognitive Abilities. PLoS ONE. 2012;7(7):e39904. doi:10.1371/journal. pone.0039904.
24. Colom R, Juan-Espinosa M, Abad F, Garcia L. Negligible Sex Differences in General Intelligence. INTELLIGENCE. 2000;28(1):57-68.
OTpuMaHO 28.07.2017 ■
Жердева Н.Н.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
Состояние когнитивных функций у пациентов с сахарным диабетом 2-го типа зрелого возраста в зависимости от пола, возраста, уровня образования
Резюме. Актуальность. Согласно данным метаанали-за исследований, пациенты с сахарным диабетом (СД) имеют худшие показатели памяти, скорости обработки информации, исполнительных функций по сравнению с пациентами без СД. Уровень образования, возраст пациента также являются важными факторами в развитии деменции. Однако исследования проводились на отдельных популяциях населения, а влияние демографических и социальных факторов изучалось на конкретной территории. Целью работы было изучить влияние пола, возраста, уровня образования на состояние когнитивной функции у больных СД 2-го типа зрелого возраста в украинской популяции. Материалы и методы. Под наблюдением пребывал 81 пациент с СД 2-го типа: 43 женщины и 38 мужчин. Оценка нарушения когнитивных проявлений проводилась утром с помощью следующих методов: тест «5 слов», шкала оценки психического статуса, батарея тестов на лобную дисфункцию, оценка
теста рисования часов. Результаты. Средний возраст больных составлял 55,03 ± 0,37 года, средний уровень гликированного гемоглобина — 8,75 ± 0,16 %, средняя продолжительность заболевания — 10,03 ± 1,03 года. Не было найдено достоверной разницы между мужчинами и женщинами в исполнении нейропсихологических тестов. Также не было найдено различий между группами по возрасту и уровню образования и состоянию когнитивной функции. Установлено негативное влияние возраста на когнитивную функцию по данным шкалы MMSE. Выводы. Найдена отрицательная взаимосвязь между возрастом и состоянием когнитивных функций. Необходимо проводить дальнейшие исследования по изучению влияния других социально-культурных факторов на состояние когнитивной функции у больных СД 2-го типа зрелого возраста.
Ключевые слова: сахарный диабет; когнитивные нарушения; возраст; пол; уровень образования
N.M. Zherdova
Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
The state of cognitive functions in patients with adult onset type 2 diabetes mellitus depending on sex, age and level of education
Abstract. Background. According to the meta-analysis of studies, patients with diabetes mellitus (DM) have worse memory performance, information processing speed, executive functions compared to patients without DM. The level of education, the age of the patient are also important factors in the development of dementia. But research was conducted on selected populations, and the impact of demographic and social factors was studied in a particular area. The purpose of our work was to study the influence of sex, age, education level on the state of cognitive function in patients with type 2 DM in the Ukrainian population. Materials and methods. Eighty one patients with type 2 DM were examined, including 43 women and 38 men. Evaluation of the cognitive impairment was carried out in the morning using the following methods: a "5 words" test, a mental status assessment scale, a battery of tests for fron-
tal dysfunction, an assessment of a clock drawing test. Results. The average age of patients was 55.03 ± 0.37 years, the average level of HbAlc — 8.75 ± 0.16 %, the average duration of DM — 10.03 ± 1.03 years. There was no reliable difference between men and women in the performance of neuropsy-chological tests. Also, no differences were found between the groups by age and level of education and the state of cognitive function. But the negative effect of age on cognitive function was found according to the Mini-Mental State Examination. Conclusions. A negative relationship between age and the state of cognitive functions was found. It is necessary to carry out further studies on the effect of other socio-cultural factors on the state of cognitive function in patients with type 2 DM. Keywords: diabetes mellitus; cognitive impairment; age; gender; level of education
328
Mi>KHapOAHHI/l eHAOKpMHOAOrMHMI/l XypHaA, p-ISSN 2224-0721, e-ISSN 2307-1427
TOM 13, № 5, 2017
