CC BY
8Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 25 (64). 2012. № 1. С. 8-12.
УДК 341.231.14
КЛЮЧОВ1 АСПЕКТИ ПРАВА ЛЮДИНИ НА ВОДУ Абхагрова Е. Е, Медведева М. О.
1нститут мжнародних вiдносин Кигвського нацюнального уш.верситету iм. Т. Г. Шевченка,
м. Кигв, Украгна Е-шой: elmazka.1992@rambler.ru
Розглянуто ключовi аспекти та нормативний змгст права людини на воду як складово! частини права на достатшй життевий рiвень. Дослщжено проблеми виокремлення права на воду в якост самос-тiйного права людини, и мiсце в системi прав людини, як самостшного права людини, його мкце в системi прав людини, а також механiзми його закршлення та захисту.
Ключовi слова: право на воду, Комггет з екожмчних, соцiальних та культурних прав людини, право на достатнш життевий ршень, принцип недискримшацй.
Сьогодш в умовах постшно! нестач1 води живе бшя 900 млн. людей, а понад два мшьярди позбавлеш доступу до покращених саштарних послуг. За прогнозами науковщв, до 2050 року половина населення Земл1 страждатиме вщ дефщиту води, який стане основним ¡з ресурсних обмежувач1в розвитку економши, спричинить нестабшьну м1жнародну ситуащю та масову ем1гращю з незабезпечених водою крахи. За таких умов дослщження проблематики права на воду, яке 1 стало метою дано! статп, набувае значно! актуальности
Шукаючи вихвд з ще! кризи, м1жнародне ствтовариство починае розумгш, що доступ до безпечно!, незабруднено! питно! води повинен розглядатись в контекст прав людини. Концепщя базових потреб у вод1 як права людини була вперше вису-нута у 1977 рощ на Конференцп ООН по водним ресурсам в Мар-дель-Плат, Аргентит. У Плат Дш конференцп зазначалось, що вс народи незалежно вщ етапу !х розвитку мають право на доступ до питно! води, кшьюсть та яюсть яко! повинна вщповщати !х основним потребам.
У листопад! 2002 року Ком1тет з економ1чних, сощальних та культурних прав людини (дат - Ком1тет) в своему Загальному коментар1 № 15 до М1жнародного Пакту про економ1чш, сощальш та культурш права (дат - Пакт) визначив право на воду, як «забезпечення кожнш людиш достатньо! кшькосп нешюдливо! та доступно! в економ1чному та ф1зичному плат води для задоволення !! особистих та побу-тових потреб» [1,6]. Незважаючи на те, що в Пакт прямо не йдеться про право на воду, воно е частиною права на достатнш життевий р1вень. Комггет тшов шляхом розширювального тлумачення - у фраз! «право на достатнш життевий р1вень, що включае достатне харчування, житло та одяг» - сполучення «що включае» свщчить про те, що даний перелш не е вичерпним. А отже право на воду безумовно шдпадае в категор1ю гарантш, необхщних для забезпечення достатнього життевого р1вня. I хоча цей Загальний Коментар не являе собою документ обов'язкового характеру, вш, мютячи норми м'якого права, все таки мае певний вплив.
8
KpiM того, конкретш зобов'язання щодо доступу до безпечно! води все бшьше визнаються у основних договорах з прав людини, в першу чергу в рамках права на достатнш життевий рiвень. Це, зокрема, Конвенщя про права дитини (ст.24, 27), Конвенцiя про права шваладв (ст.28), Конвенцiя про лiквiдацiю вшх форм дискри-мшаци щодо жшок (ст. 14) [2,3,4]. На регюнальному рiвнi, зокрема, у Арабська хар-тiя прав людини 2004 року передбачаються чiткi зобов'язання щодо доступу до безпечно! води та саштарних послуг [5]. I хоч Свропейська сощальна хартiя у редакщ! 1996 року та Американська конвенщя з прав людини 1969 року не мютить ч^ко обумовлених зобов'язань в щй сферi, захист виводиться iз здiйснення iнших прав людини, включаючи право на достатнiй рiвень здоров'я, право на життя тощо.
У 2007 роцi Управлiння Верховного Комюара ООН з прав людини тдготувало дослiдження з масштабiв та змюту зобов'язання в галузi прав людини, пов'язаних iз доступом до безпечно! води та саштарних послуг. У ньому Верховний Комюар дш-шов висновку про те, що прийшов час визнати доступ до безпечно! води в якост одного з прав людини.
Нормативний змют права на воду полягае в наступному [6]:
- Право на воду мютить як права, так i свободи. Ц свободи включають захист вщ самовшьного та незаконного вщключення води; заборону незаконного забруд-нення водних ресурсiв; недискримшащю в доступi до безпечно! питно! води; не-втручання в доступ до юнуючого водопостачання, etc.
- Право на воду мютить матерiальнi права. Ц матерiальнi права включають доступ до мшмально! кiлькостi безпечно! питно! води для шдтримання життя та здоров'я; доступ до безпечно! питно! води в умовах позбавлення волц а також участь в прийнятп ршень, пов'язаних з водою, на нащональному та мiсцевому рiв-нях.
- Елементи права на воду повинш бути адекватними для щлей забезпечення людсько! гiдностi, життя та здоров'я. Адекватнють передбачае наступи умови: ная-внiсть (водопостачання для кожно! людини повинне бути достатшм та безперерв-ним, з тим щоб задовольняти особистi та побутовi потреби); якiсть (вода для побу-тових та особистих потреб повинна бути безпечною та прийнятною для викорис-тання); доступшсть (вода повинна бути доступна, тобто знаходитись в межах до-сяжносп для вшх груп населення з урахуванням потреб конкретних груп, як-то iн-валадв, жiнок, дiтей, людей похилого вшу).
Чи можна застосувати принцип недискримшаци до права людини на воду? Без-умовно. Дискримiнацiя означае будь-яку вщмшнють, виключення чи обмеження, що будуеться на конкретних ознаках вщповщно! особи (включаючи расу, релшю, вш, стать), якi мають на меп знищення чи унеможливлення здiйснення прав людини та основних свобод [7]. В пункп 2 статп 2 Пакту визначаються наступш невичерпнi тдстави для недискримiнацi!: раса, колiр шюри, стать, мова, релiгiя, полiтичнi чи iншi переконання, нацiональна чи сощальна належнють, майновий стан, народжен-ня чи шше[1]. На думку Комггета, iнша пiдстава включае сiмейний стан, мюце про-живання (мiська чи сшьська мiсцевiсть) iнвалiднiсть, сексуальну орiентацiю, стан здоров'я, бiднiсть чи економiчну маргiналiзацiю. У Загальному Коментарi № 20 Вш розглядае дискримiнацiю по вщношенню до доступу до питно! води в рамках дис-кримшащ! за соцiальною належнiстю, майновому стану, мюцю проживання, бiднос-тi й економiчно! маргiналiзацi!. Вплив дискримiнацi! посилюеться, якщо тi чи iншi
9
особи зазнають подвшно1' чи множинно1' дискримшаци, тобто одразу за кшькома ознаками [7].
Держави мають головш зобов'язання iз захисту та шдтримки прав людини. У Загальному коментарi № 15 Комiтет пiдкреслив, що, згiдно з Пактом, держави по-виннi поступово добиватись повно! реалiзацiï права на воду. 1ншими словами, у Па-ктi визнаеться, що ресурси держав обмежеш i що забезпечення прав на воду для вшх може зайняти багато часу, вщповщно, певш елементи права на воду вважаються об'ектом поступовоï реалiзацiï. В той самий час таю зобов'язання, як недискримша-цiя, мають негайну дiю, та принцип поступового здшснення на них не поширюеть-ся. У Коментарi також шдкреслюеться зобов'язання вживати заходiв, якi повинш бути конкретними, належними та нащленими на повне здiйснення права на воду. Держава повинна демонструвати, що вона ретельно виважила вс варiанти, обрала найбшьш доцiльний та використала для цього в повнiй мiрi всi наявнi ресурси [6].
Отже, зобов'язання держав подшяються на три категори - зобов'язання поважа-ти (to respect), захищати (to protect) та здшснювати (to fulfil)[6].
Зобов'язання поважати вимагае того, щоб держави утримувались вiд прямого чи опосередкованого втручання у процес здiйснення права на воду. Наприклад, державам необхщно утримуватись вiд свавiльного та незаконного вщключення води, скорочення подачi води в вiддаленi райони, руйнування об'екпв системи водо-постачання в якост каральноï мiри пiд час збройних конфлшив тощо.
Зобов'язання захищати вимагае вщ держав запобiгання втручання тре^х сторiн у процес здшснення права на воду. Державам необхщно вжити законодавчих чи ш-ших мiр, з тим, щоб забезпечити дотримання приватними суб'ектами - промислови-ми компанiями, компанiями водопостачання, etc. - стандарт в галузi прав людини, пов'язаних iз правом на воду. Наприклад, щоб треп сторони не могли свавшьно та незаконно переривати подачу води та надання саштарних послуг, не ставили тд загрозу рiвноправне, економiчно доступне користування достатньою кiлькiстю пит-ноï води.
Зобов'язання здшснювати вимагае, щоб держави вживали законодавчих, бю-джетних, адмшстративних, судових чи iнших мiр для повно1' реалiзацiï права людини на воду. Зокрема, це передбачае прийняття нащонально1' полiтики у галузi водопостачання, яка придiляе прюритетну увагу знедоленим та маргiналiзованим групам населення, намiчае найбiльш рентабельнi способи використання наявних ресуршв, визначае вщповщальшсть та часовi рамки здiйснення вщповщних заходiв.
Все ширше обговорюеться питання того, в якш мiрi iншi суб'екти - мiжнароднi урядовi та неурядовi органiзацiï, транснацiональнi корпорацiï, окремi особи - несуть зобов'язання iз захисту та пiдтримки права людини на воду. Зпдно з Уставом ООН, одшею з цiлей ще1' органiзацiï е сприяння дотриманню прав людини. Установи ООН, що займаються проблемами, пов'язаними iз водою та саштарними послугами, включаючи Програму ООН по населеним пунктам (ООН-Хабгат), ПРООН, ЮН1СЕФ та ВОЗ, все бшьше сшввщносять свою дiяльнiсть з нормами в галузi прав людини в процеш вирiшення поточно1' кризи в сферi водопостачання та санiтарiï. У 2003 рощ Комтет високого рiвня по програмам заснував Механiзм ООН з водних ресуршв для виконання завдань в сферi води та саштарних послуг, визначених у Де-клараци тисячолiття та на Всесв^ньому самiтi з стiйкого розвитку.
10
За дотриманням прав людини в сферi водопостачання та саштари спостер^а-ють комiтети ООН, яю складаються i3 незалежних експертв, зокрема, неодноразово зазначений вище Комiтет з економiчних, соцiальних та культурних прав людини, а також Комтет з лшвщацп дискримшацп щодо жiнок, Комiтет проти тортур та Ко-мiтет з прав дитини.
«Спещальш процедури» - це загальний термш, що позначае механiзми Ради ООН з прав людини, призначеш для вирiшення проблем прав людини, що виклика-ють занепокоення всього мiжнародного спiвтовариства. Своею Резолющею 7/22 Рада заснувала мандат незалежного експерта з правозахисних зобов'язань, пов'язаних iз доступом до безпечно! питно! води та санггарних послуг [9]. Цей експерт зобов'я-заний щорiчно надавати Генеральнiй Асамбле! ООН доповiдi з питань в межах його компетенци. Першим незалежним експертом стала Катарiна де Альбукерке.
На 64-ш Сеси Генерально! Асамбле! ООН була прийнята резолющя № 64/292 «Право людини на воду та саштарда»[8]. Ця резолюцiя визнала право на безпечну та чисту питну воду та саштарда в якост права людини, що мае ютотне значення для повноцiнного життя та повного здiйснення всiх прав людини, а також приврала вищезазначене рiшення Ради ООН з прав людини про затвердження мандату незалежного експерта.
На сьогодшшнш день право на воду визнаеться в цшому рядi мiжнародно-правових докуменпв, включаючи мiжнароднi договори, декларацii, а також у нормах soft law. Однак воно розглядаеться не як повнощнне, самостшне право людини, а як таке, що випкае з права на достатнш рiвень життя. Крiм того, право на воду нерозривно пов'язано iз правом на найвищий досяжний рiвень здоров'я, та шшими правами, закрiпленими Пактом про економiчнi, соцiальнi та культурш права людини. Бiллем про права людини, в першу чергу, правом на життя та пдшсть людини. Отже, держави повинш вживати спшьних та iндивiдуальнi заходiв з метою максимально ефективного просування на шляху до повно! реатзацп права на воду на мь жнародному рiвнi.
Список лiтератури
1. Мйжнародний пакт про сощальт, економ1чш i культурш права // Права людини: Мйжнародт договори Укра!ни. Декларацп, документи. - С. 24-36.
2. Конвенцш про права дитини // Права людини: Мiжнароднi договори Украши. Декларацii, документи. - С. 123-146.
3. Convention on the Rights of Persons with Disabilities of 13.12.2006 - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.un.org/disabilities/convention/conventionfull.shtml/
4. Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination against Women - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.un.org/womenwatch/daw/cedaw/
5. Arab Charter on Human Rights - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.unhcr.org/refworld/docid/3ae6b38540.html
6. UN Committee on economic, social and cultural rights. General comment No. 15 (2002) "The right to water" - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.unhchr.ch/tbs/doc.nsf/0/a5458d1d1bbd713fc1256cc400389e94/$FILE/G0340229.pdf/
7. UN Committee on economic, social and cultural rights. General comment No. 20 (2009). "Non-discrimination in economic, social and cultural rights" - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.unhcr.org/refworld/docid/4a60961f2.html
8. UN General Assembly Resolution 64/292 of 28.07.2010 "The human right to water and sanitation" -[Електронний ресурс]. - Режим доступу:
11
http://www.unhcr.org/refworld/docid/4cc926b02.html
9. UN Human Rights Council Resolution 7/22 of 28.03.2008 - [Електронний ресурс]. - Режим доступУ:
http://ap.ohchr.org/documents/E/HRC/resolutions/A_HRC_RES_7_22.pdf
Абхаирова Э. Э., Медведева М. А. Ключевые аспекты права человека на воду / Э. Э. Абхаирова, М. А. Медведева // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2012. - Т. 25 (64). № 1. 2012. - С. 8-12.
Рассмотрены ключевые аспекты и нормативное содержание права человека на воду как составной части права на достаточный жизненный уровень. Исследованы проблемы выделения права на воду в качестве самостоятельного права человека, его место в системе прав человека, а также механизмы его закрепления и защиты.
Ключевые слова право на воду, Комитет ООН по экономическим, социальным и культурным правам, право на достаточный жизненный уровень, принцип недискриминации.
Abkhairova E., Medvedeva М. The key aspects of the right to water /E. Abkhairova, M. Medvedeva // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. - 2012. - Vol. 25 (64). № 1. 2012. - Р. 8-12.
The key aspects of the right to water as an element of the right to an adequate standard of living are considered. The problems of recognizance of the right to water as a self-standing human right, its place in the system of human rights, and also the mechanisms of its protection are investigated.
Keywords: right to water, UN Committee on economic, social and cultural rights, right to an adequate standard of living, principle of non-discrimination.
Статья поступила в редакцию 10.04.2012.
12
