CC BY
9Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «История». Том 21 (60). 2008 г. № 1. С. 106-112.
УДК:94 (477)(=112.2) «192/194»
КЛУБН1 ЗАКЛАДИ В СИСТЕМ1 ПРОСВ1ТИ Н1МЦ1В КРИМУ 20-30-Х РР. ХХ СТ.
Задерейчук 1.П.
Кримськш юридичний шститут Одеського державного ушверситету внутрiшнiх справ, Украта
Розглядаеться роль клубних закладш у систем! просвгги шмщв Криму. Проанал1зовано основт причини 1х створення, динамшу розбудови мереж1 та основт види д1яльност1. Ключовi слова: заклади культури, тмщ Криму, просвгга, радянська влада.
Розбудова Укра1нсько1 держави тюно пов'язана з вщродженням нацюнально! культури не лише укра'нщв, але й численних етиiчиих груп, яю втратили свою самобутшсть в умовах тотально!' русифшаци ХХ ст. Шлях до вщновлення духовносп е складним й пов'язаний з низкою проблем: м1зерне державне фшансування, вщсутнють примщень, розкол у середиш самих нащонально-культурних товариствах тощо. Важливу роль у вщродженш культури мають вщграти будинки культури р1зних тишв. Вони повинш стати одшею з ланок у процес вщтворення нащонально1 самобутност нащональних меншин.
Мета статп - привернути увагу влади й громадськосп до клубних заклад1в як важливого елементу у вщроджеш культури кримських шмщв, а також та шших етшчних груп. Тому необхщно, з'ясувати причини вщкриття клуб1в, прослщкувати динамшу розвитку мереж1, дослщити основш напрямки 1х д1яльност1, виявити, яку шшу вони займали у систем1 просв1ти шмщв Криму.
Для усвщомлення мюця та рол1 шмщв в юторп Криму перюду 20-30-х рр. ХХ ст. треба вщм1тити, що вони складали п'ятку за чисельшстю етшчну групу тсля рос1ян, укра'нщв, кримських татар, евре'в. Станом на 1 с1чня 1935 р. у Криму проживало 44 723 шмщв. Найбшьш компактно вони були представлен у Тельманському райош - 9006, Б1юк-Онларському - 4134, Сакському - 3581, С1мферопольському - 3140, 1чкшському - 2976, Карасубазарському - 2397, Колайському - 2333, Ларвдорфському - 2313, Фрайдорфському - 2157, Свпаторшському - 1921, Ак-Ше1хському - 1599, Старо-Кримському - 1334, Леншському- 1100 [1, арк. 7].
З1 змщненням радянського режиму у Криму вщбуваеться актив1защя його наступу на традицшний уклад життя етшчних шмщв: актив1зуеться боротьба з шмцями-куркулями, церквою й у цшому з нащональним свггоглядом. Саме на прищеплення нових радянських щнностей й була направлена робота вщдшв пропаганди при районних й обласному ком1тет1 комушстично! парти КАРСР. Важливе мюце вщводилося створенню розгалужено! мереж1 клубних заклад1в у мюцях з компактним проживання нащональних меншин. Можливють втшити щ плани на практищ з'явилися по завершенню колектив1заци на швостров1 на початку 30-х рр. ХХ ст. Влада використовувала клуби для розширення свого впливу серед шмщв, а також формування у них «ново!» пол1тично1 свщомост вщповщно до завдань сощалютичного буд1вництва [2, с. 306]. Саме клуби, хати-читальш та
червош кутки стали головними центрами поширення просв^и серед населення Криму.
У 20-х рр. у КАРСР розбудова мереж закладiв культури у мюцях компактного проживання шмщв вiдбувалася повiльно. Станом на середину 1926 р. у республщ юнувало лише 9 хат-читалень i 16 червоних куткiв [3, с. 78]. На кшець 1926 р. дiяло 12 хат-читалень i 36 червоних кутюв у мiсцях компактного проживання шмщв, загалом нараховувалося 21 хата-читальня та 48 червоних, яю обслуговували нацiональнi меншини [4, с. 19.]. У 1935 р. ситуащя мала наступний вигляд [5, арк.
19].
Табл. 1.
Обслуговування населення КАСРР закладами культури.
Тип клубних рос1ян татар шмщв евре!в в1рмен болгар грешв украшщв
заклад1в
колгоспн1 клуби 167 155 58 25 9 8 3 2
колгоспш 96 46 25 17 2 4 1 -
червон1 кутки
пол1тико- 16 9 1 5 - - - 1
просытницьк1 бази
Усього 284 215 84 47 12 12 5 3
Отже, радянська влада спромоглася у стислий термш оргашзувати розгалужену мережу закладiв культури в мюцях компактного проживання найбшьш численних етнiчних груп пiвострову. Особливо! уваги заслуговують статистичнi показники по шмцям. У них пiдкреслюeться, що цiй етнiчнiй групi влада придшяла значну увагу разом з кримськими татарами та евреями, на вщмшу вщ украшщв. Досягнутий успiх пояснюеться вiдносною компактнiстю проживання нiмцiв й можливютю пристосувати пiд клуби будинки розкуркулених односельцiв.
Ситуацiя з розбудовою мережi клубних закладiв у мюцях компактного проживанням шмщв станом на 1 листопад 1937 р. була така: Тельманський район -9 клубiв; Юровський - 6; Бдак-Онларський - 5; Джанкойський та Сакський по 4 клуби в кожному; Омферопольський, Зуйський та Фрайдорфський по 3 вщповщно [6, арк. 10-105]. Ус клуби дiяли у селах, де шмщ становили бшьшють населення.
На територи КАСРР з 1930-1935 р. юнував Бiюк-Онларський нiмецький нащональний район, а у 1935 р., у наслщок розкрупнення, на його базi було створено Тельманський шмецький нацiональний район. У цих двох районах також проводилася активна робота з оргашзацп розгалужено! мереж клубних закладiв. Так, 1 жовтня 1940 р. у Бдак-Онларському районi функщонувало 36, а у Тельманському районi 32 клуби [7, арк. 13-52]. Вони знаходилися у вшх селах, що входили до складу райошв. Тобто можна говорити про 100% охоплення шмщв клубними закладами, схожа ситуащя спостер^аеться й у шших репонах республши. Подiбний висновок можна зробити на пiдставi аналiзу статистичних матерiалiв наведених нижче у таблицi.
Табл.2
Культурш заклади станом на 1 сiчня 1940 р. [8, арк. 30]
Назва району Хати-читальш Сшьсьш клуби Колгоспш клуби
Ыюк-Онларський 7 10 14
Джанкойський 16 17 36
£впаторшський 7 11 18
Зуйський 8 1 16
Сакський 13 14 10
Омферопольський 23 1 18
Тельманський 18 11 31
Таким чином, у районах, де шмщ складали значний вщсоток населення, була оргашзована розгалужена мережа просвiтницьких закладiв клубного типу. В окремих селах вщкривалися будинки культури. Станом на 1 шчня 1941 р. вони вже юнували у Бдак-Онлар^ Тельманi, Джанко!, а також у колгоспi II П'ятирiчки, який знаходився у Тельманському райош с. Найманi де шмщ переважали [9, арк. 113].
Клуби, яю функщонували у кримських селах, здшснювали свою просвiтницьку дiяльнiсть шляхом оргашзаци рiзноманiтних гурткiв, бiблiотек, читання тематичних лекцiй, театральних вистав, оргашзаци прослуховування радiопередач i проведення кшосеаншв. Цi напрямки дiяльностi культурних закладiв стали прiоритетними у 2030-х рр. ХХ ст.
Для проведення окреслених видiв культурно-просвiтницьких заходiв потрiбно було мати вiдповiднi примiщення. Ця проблема постала одразу пiсля встановлення радянсько! влади на територн швострову. Адже у дорадянський час у шмецьких селах не було спещальних будiвель для клубiв. Роль останшх виконували церкви та школи, бо саме на релшйне виховання була направлена !х дiяльнiсть. Бiльшовики знайшли вихiд зi складно! ситуацii у пристосуванш рiзних примiщень пiд клуби. Уже в 1921 р. на засщанш шмецько! секцii при обласному комтет розглядалося питання про можливють передачi кращих будинкiв, у яких проживали куркулi, для потреб культпросвгги [10, арк. 89]. Якщо у 20-т та на початку 30-х рр. ХХ ст. влада тшла саме таким шляхом, то вже у другш половинi 30-х рр. ХХ ст. простежусться тенденцiя щодо будiвництва спецiальних примiщень: у яких, як правило, юнував актовий зал, а також юмнати для роботи гуртюв, бiблiотек тощо.
У великих колгоспах i районних центрах з компактним проживанням нiмцiв функцiонували актовi зали розрахованi у середньому на 200-400 мюць. Наприклад, у Бiюк-Онларi актовий зал мав 230 мюць, Тельмаш й у колгоспi «II П'ятирiчка» - 300 мiсць [9, арк. 113]. У 1937 р. майже в уах клубах КАСРР, де застосовувалася шмецька мова, юнували актовi зали [6]. У Тельманському райош на 1 жовтня 1940 р. у 30 з 32 клубiв юнував актовий зал, у 18 були юмнати для клубно! роботи, 16 клубiв мали бiблiотеку [7, арк. 58].
Отже, у бшьшост колгоспiв дiяли культурнi заклади, яю мали примiщення для проведення просв^ницько! роботи. Саме клуби стали центрами проведення зустрiчей з мюцевими жителями. Пiд час масових зiбрань селяни прослуховували просвiтницькi бесiди й тематичш лекцii. Наприклад, в 1940 р. у Спатському будинку культури було проведено 11 бесщ, присвячених антирелшйнш тематицi, й 18 з
сшьського господарства. У Тельманському районному будинку культури в 1940 р. проведено 84 бесщи на суспшьно-пол^ичну тематику з охопленням 19580 ошб, 6 -на антирелшйну тематику з охопленням 3408 ошб [11, арк. 108-159].
Водночас протягом 20-х, а особливо 30-х рр. ХХ ст., саме боротьба з релшею стала одним iз головних напрямiв дiяльностi клубiв у мюцях компактного проживання шмщв-лютеран, католиюв i менонiтiв. Красномовним е приклад Тельманського району, коли навт у 1940 р. держава посилено вела роботу направлену проти церкви. Цього року в райош було оргашзовано 88 ячеек Союзу воюючих безбожниюв i залучено до членства 2856 ошб; було проведено 207 антирелтйних бесiд, доповiдей, лекцiй з охопленням 13566 ошб, з них 13 лекцш було прочитано лекторами Московського планетарда, 92 лекци прочитали лектори районного Союзу, а решту - учителi та iнша iнтелiгенцiя безпосередньо на мюцях у колгоспах [12, арк. 49]. Наведений приклад свщчить, що шмщ, незважаючи на репреси 20-30-х рр. ХХ ст., продовжували збершати сво! релiгiйнi переконання. Саме цим можна пояснити таку активну пропаганду держави, яка продовжувалася навггь у 1940 р.
Поряд з бесщами на антирелшйну тематику чимала кшькють лекцiй присвячувалася рiзним юторичним i полiтичним датам, обговоренню важливих подiй у державi. Для шюстраци доцiльно буде навести тематику бесщ, проведених у Найманському сiльському клубi на честь жовтневих свят: «Геро! визволення Криму вiд бших», «Про три Сталшсью соцiалiстичнi п'ятирiчки та !х значення для розвитку соцiалiстичного господарства», «Наш колгосп до дня 20^ччя» [12, арк. 26].
Але не лише тематичш лекци переважали у дiяльностi клубiв. Вагома роль вщводилася оргашзацп рiзноманiтних аптбригад, до складу яких входили тематичш колективи. Наприклад, при Тельманському районному будинку культури в 1940 р. було створено аптбригади з драматичним колективом, духовим i струнним оркестрами. Силами цих колективiв пiд час жнив було проведено збори з трактористами та комбайнерами з охопленням 540 ошб; прочитано 5 лекцш на рiзнi теми , що прослухало 863 ошб [13, арк. 41]. Таю види дiяльностi клубiв, як читання лекцiй, проведення тематичних бесiд насамперед було розраховано на охоплення якнай бшьшо! аудитора шмщв. Наведеш матерiалi пiдкреслюють, що масова робота була одним з головних напрямюв дiяльностi районних i сшьських клубiв. Мета тако! масштабностi полягала в закршлеш у свiдомостi населення ново! щеологп й водночас не допущення будь-яких iнших виступiв, що йшли у розрiз з генеральною лiнiею партИ.
Також чiльне мюце в дiяльностi клубiв посiдала робота гуртюв. При нiмецьких сiльських клубах функщонували гуртки наступних напрямкiв: театральш, хоровi, агротехнiчнi, вiйни та оборони, музичш, фiзкультурнi, з полiтичних та антирелтйних питань тощо. Зокрема, у сшьському будинку культури села Кмецький-Джанкой Тельманського району станом на 1940 р. дiяло 8 гурткiв, яю вiдвiдувало: з полiтичних питань - 39 ошб; антирелiгiйний - 16 ошб; агротехнiчний - 24 особи; загальноосв^нш (географiя, лiтература тощо) - 14 осiб; 42 особи вщвщувало вiйськовий та оборонний гурток; 16 ошб - театральний, 11 - ошб
оркестровий та 15 ошб -хоровий. 1нший сiльський клуб у селi Ней-Лiбенталь Тельманського району мав 4 гуртки. Зокрема, присвячений антирелтйнш робот -вiдвiдувало 13 ошб, 10 працювало в агротехнiчному, вшськовий та оборонний нараховували 16, а театральний 11 ошб вiдповiдно. Проте найбшьш показовим у Тельманському райош продовжував залишатися сiльський клуб у с. Найман. Станом на 1940 р. в ньому працювало 20 гуртюв: 4 з пол^ичних питань, який вщвщувало 95 ошб; антирелшшних 2 гуртки - 32 ошб; агротехнiчний - 24 особи; загальноосв^нш (географiя, лiтература тощо) - 5 ошб; 6 гурткiв, вiйськових та оборонних, вщвщувало 103 особи; театральний - 14 оаб; оркестровий - 28 оаб; хоровий - 18 оаб; фiзкультури - 33 особи; ще 2 гуртки вiдвiдувало 47 оаб [11, арк. 168 - 172]. Наведет дат тдкреслюють рiзноманiтнiсть гуртюв, що дiяли у мiсцях компактного проживання нiмцiв. Але перевага надавалася антирелiгiйним, агротехнiчним, театральним i хоровим гурткам, а також гуртку, що готував юнаюв i дiвчат до майбутнього захисту держави. Разом з тим наведена статистика стосуеться насамперед найбшьш устшних клубiв, в яких робота була органiзована на належному рiвнi. Водночас у доповiдних вщповщальних працiвникiв з питань антирелшшно! та культурно-просв^ницько! роботи у 1937 р. акцентуеться увага на проблемi вщсутносп у багатьох нiмецьких колгоспах гуртюв - хорових i театральних [14, арк. 1-6].
Театральш гуртки, яю дiяли у колгоспах з компактним проживанням нiмцiв, час вiд часу проводили вистави. Наприклад, силами драмгуртка сшьського клуба колгоспу «iм. II П'ятирiчки» селище Найман Тельманського району було оргашзовано святкування жовтневих свят. Програма передбачала перегляд уривку з п'еси М. Горького «На дне». У другому акт показували п'есу, присвячену пiдпiльнiй боротьбi бiльшовикiв Ялти в 1920 р. Третiй акт розкривав сучасне життя прикордонникiв. Такий репертуар за задумом керiвника театрального гуртка мав у однiй виставi шляхом об'еднання трьох епох показати яюсш змiни, що вiдбулися в роки радянсько! влади. Другий день свят був цшковито присвячений сталшськш нацiональнiй полiтицi. Зокрема, вiдбувся виступ колгоспного ансамблю на тему «Дружба народiв СРСР». На третiй день вщбулися народнiй гуляння, танцi, виступи пмнастичного гуртка й проведено вiйськовi змагання [13, арк. 2-6]. Наведений приклад тдкреслюе, що влада активно використовувала клубнi заклади для формування нового свiтогляду серед шмецько! етшчно! групи.
Велика увага у клубнш роботi придiлялася наочнiй аптаци, що була частинно! пол^ично! та партшно! просвiти нiмцiв. У клубах наочна аптащя була представлена портретами керiвникiв держави та видатних революцiонерiв (Сталша, Молотова, Тельман, Калiнiна, Косiора й Постишева) i, гасла з Конституци, антифашистськими плакатами [15, арк. 8]. Також випускалися тематичш стiнгазети. Вони були присвячеш антирелiгiйнiй пропагандi, боротьбi за врожай, у цiлому вщображали побут i життя населення району, який обслуговував клуб. Стшгазети м^или полiтичний роздiл i роздiл хрошки [3, с. 84].
Однiею з головних проблем дiяльностi клубних закладiв стала вiдсутнiсть вiдповiдно пiдготовлених кадрiв. Радянськiй владi протягом 20-30-х рр. ХХ ст. не вдалося оргашзувати шдготовку спецiалiстiв для клубно! роботи. Керiвниками
гуртюв як правило були люди, яю не мали спещально! фахово! освiти. Наприклад, гурток з агрономи очолював мiсцевий агроном, драмгуртки - активюти-селяни[3, с. 82]. Значна увага придшялася якiснiй шдготовщ агiтаторiв-лекторiв. Вони мали доносити до свщомосп нiмцiв нову iдеологiю, формувати «радянську людину». Зокрема, у 1939 р. з метою яюсно! шдготовки лекторiв при районних будинках культури оргашзовувалися агiтбригади, створювалися мiськi та районш лекцiйнi бюро, що дозволило шдготувати актив для читання лекцш з районно! та сiльськоi штелшенци. Така увага влади до просв^ницьких лекцiй пояснювалася тим, що саме лекцшна робота мала стати сильним важелем у справi комунiстичного виховання трудящих, сприяти подоланню пережиткiв каштатзму у свiдомостi людей, мала шдвищувати культурно-просвiтницький рiвень. До проведення лекцшних занять залучалися особи, що мали вищу освiту або належали до партшного активу. Влада вважала, що такий шдхщ забезпечить покращення якост лекцiй та пiдвищить iнтерес з боку населення до тем, яю розглядалися на лекщях [11, арк. 52].
Таким чином, становлення радянсько! влади у Криму супроводжувалося не лише докоршними змiнами у соцiально-економiчних вiдносинах, але й посиленою боротьбою з церквою та формуванням нових iдеологiчних цiнностей. Головна роль у поширенш радянсько! iдеологii вщводилася клубним закладам, якi були культурно-просв^ницькими центрами на мiсцях. Хоча вщкриття хат-читалень, клубiв в мiсцях компактного проживання нiмцiв в 20-х рр. вщбувалося повiльно. Такий стан справ свщчить про небажання нiмцiв шдтримувати новий вид культурних закладiв, а також про вщсутшсть у влади реальних засобiв для будiвництва !х розгалужено! мереж1. Лише пiсля проведення суцшьно! колективiзацii з'явилася можливiсть забезпечити ус населенi пункти клубними закладами.
Завдяки створенню клубiв у мiсцях компактного проживання шмщв вдалося органiзувати серед них роботу. Вона здшснювалася шляхом читання тематичних лекцш, проведення гуртково! роботи, перегляду театральних вистав, випуску стшгазет.
Саме клуби, поряд зi школю, стали головними центрами радянсько! пол^ико-просвiтницькоi роботи серед шмщв. Напрямки й тематика !х роботи були направлеш перш за все на знищення традицiйного способу життя сформованого протягом багатьох столiть. Радянська влад використовували цi заклади культури для боротьби з духовшстю, куркулями та виховання у шмщв Криму нового свтогляду.
Перелш використаних джерел i лiтератури.
1. ДААРК, ф. Р-663, оп. 16, спр. 84.
2. Солодова В.В. Одесский немецкий рабоче-колхозный театр: истоки и становление // Немцы Одессы и Одесского региона. - Одесса: «Астропринт», 2003. - С. 306 - 318.
3. Резников И.Э. Раброта изб-читалень и ликпунктов в Крыму // Пути Коммунистического просвещения. - 1926. - №6-7. - С. 78 - 87.
4. Балич У. Народное образование КАССР к 10-летию октябрьской революции // Пути коммунистического просвещения. - 1927. - №9-10. - С. 14 - 20.
5. ДААРК, ф. Р-219, оп.1, спр. 1758.
6. ДААРК, ф. Р-219, оп.1, спр. 1791.
7. ДААРК, ф.Р-219, оп. 1, спр. 1853.
8. ДААРК, ф. Р-219, оп.1, спр. 1851.
9. ДААРК, ф. Р-219, оп.1, спр 1854.
10. ДААРК, ф.П-1., оп.1., спр. 105а,
11. ДААРК, ф.Р-20, оп. 10., д.219.
12. ДААРК, ф. Р-20, оп. 7, спр. 32.
13. ДААРК, ф. Р-20, оп. 1, д. 36.
14. ДААРК, ф. П-1, оп. 1, спр. 1812.
15. ДААРК, ф. П-1, оп.1, спр. 1805.
Zadereichuk I.P. Clubs buildings in a system of enlighten deutch in Crimea in 20-30-x XX century/ LP. Zadereichuk // Scientific Notes of Taurida V.Vemadsky National University. - Series: History. - 2008. -Vol. 21( 60), No. 1.- P. 106-112.
Looked the role of clubs enlighten in a system of deutch of Crimea. Analyzed main matter of their creation,
dynamic upgrade of the network and main types of their development.
Key words: Cultural buildings, deutch of Crimea, Librarys, enlight, Soviet domination.
Задерейчук И.А. Клубные учреждения в системе просвещения немцев Крыма в 20-30-х гг. ХХ ст. / И.А. Задерейчук // Ученые записки ТНУ. Серия: История. - 2008. - Т. 21 (60), № 1. - С. 106-112. Рассматривается роль клубных учреждений в системе просвещения немцев Крыма. Проанализировано основные причины их создания, динамику развитие сети и виды их деятельности. Ключевые слова: культурные заведения, немцы Крыма, просвещение, советская власть.
Статья поступила в редакцию 18.12.2008 г.
