CC BY
19Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Исторические науки». Том 25 (64), № 2. 2012 г. С. 96-105.
УДК 94 (477)(=112.2) «181/193»
БОРОШНОМЕЛЬНА ГАЛУЗЬ ПРОМИСЛОВОСТ1 У Н1МЦ1В КРИМУ В Х1Х - ПЕРШ1Й ТРЕТИН1 ХХ СТ.
Задерейчук I. П.
Кримський економшо-правовий /нститут Мiжнародного гумаштарного ушверситету,
м. амферополь, Укра/на E-mail: zadereychuk@rambler.ru
Дослщжеш питання розвитку борошномельно! промисловосп у нiмцiв Криму в Х1Х - першiй третинi ХХ ст. Проанатзовано основнi перiоди у зайнят млинарст-вом, выявлено яюсш !хш характеристики. Охарактеризовано динамiку змши чисе-льностi борошномельних пiдприeмств та !хне вiдсоткове вiдношення у порiвняннi до iнших нацiональних меншин регюну. Окремо вивчено дiяльнiсть потужних шдп-риемств, що належали нiмцям швострову.
Ключовi слова: нiмцi Криму, млинарство, переробна промисловють.
На сучасному етат розвитку Криму вiдбуваються суттевi економiчнi зрушення. Поступово вiдроджуеться садiвництво, виноградарство, вирощування зернових культур тощо. Проте актуальним залишаеться проблема пошуку шляхiв переробки виготовлено! продукци на мюцях. Для досягнення бiльшого усшху необхiдно звер-нутися до накопиченого досвщу минулих столiть. Показовим у цьому плаш може бути iсторiя дiяльностi шмецько! громади Криму в Х1Х - першiй третинi ХХ ст., яка вщграла значну роль в розвитку економши пiвострову. Зокрема, вони залишили безцiнний досвiд у переробщ зернових продуктiв.
Мета науково! статтi розглянути iсторiю розвитку борошномельно! галузi про-мисловостi у шмщв Криму. Для li досягнення необхщно виявити перiоди у зайнятi млинарством, проанатзувати динамiку поширення млинiв, розкрити дiяльнiсть потужних пiдприемств.
Питання розвитку борошномельно! промисловосп у шмщв Криму не знайшли свого належного вивчення в iсторичнiй лiтературi. Проте, останшм часом з'являються окремi пращ, яю характеризують стан млинарства у менонтв пiвдня Укра!ни. Зокрема, слщ вiдмiтити дослiдження М. В. Бетково! та Н. В. Венгер.
Серед галузей промисловостi, на розвиток яких вплинули нiмцi Криму, чiльне мюце посiдала борошномельна. Це стало можливим завдяки домiнуванню в !хньому сшьському господарствi на Пiвднi Укра!ни та у Криму в другш половиш Х1Х - початку ХХ ст. зернових культур, шд яю вiдводилися значнi земельнi дiлянки, що дало можливють стимулювати млинарство в регюш.
На сьогоднiшнiй день актуальним залишаеться питання кшькосп млишв, що належали нiмцям, та !х мiсце в загальнiй чисельностi. На жаль, як слушно зазначае у сво! монографи Н. В. Венгер, з'ясування динамши розвитку млинарства на сьогодш е малоперспективним [1, с. 331].
Загальновщомо, що для бyдiвництвa млишв не потpiбне зaлyчення знaчниx кош-тiв i pобочоï сили, кyпiвлi доpогого обладнання [1, с. 321]. Зо^ема, однieю з особли-востей боpошномельноï пpомисловостi Ивдня Укpaïни кiнця XIX - початку ХХ ст., яка бyлa xapaRropm й для нiмцiв, - e бyдiвництво зaзнaчениx пiдпpиeмств y великж пpивaтниx господapствax. У зв'язку з тим, що щ господapствa зазнали ткмдаци й pyйнyвaння в pоки Пеpшоï свiтовоï та гpомaдянськоï вшни, сьогоднi складно пpослiд-кувати динамшу pозвиткy нiмецькоï боpошномельноï пpомисловостi. ^оте, вpaxо-вуючи той факт, що шмщ pегiонaльно нaйбiльше пpоживaли у Пеpекопськомy, Свпа-тоpiйськомy, Сiмфеpопольськомy й Феодосшському повiтax, спиpaючись на щоpiчнi вiдомостi оподаткування piзниx пpомислiв для пеpеpaxyвaння збоpiв на коpисть пов> товиx i гyбеpнського земств e можливють пpиблизно вiдтвоpити pозвиток боpошно-мельно1' гaлyзi в Кpимy та мюце в нiй нiмцiв.
Коpистyючись виявленими джеpелaми, можна навести певну динaмiкy та ^и-пущення щодо значення нiмецького млинapствa в економщ pегiонy. Нaсaмпеpед, спиpaючись на фiнaнсовi звiти земств, тpебa з'ясувати ^иблизну кiлькiсть млинiв у нiмцiв та ïxKe вiдсоткове вiдношення до загально1' чисельностi в повiтax. Зо^ема, у Сiмфеpопольськомy повiтi в 1911 p. дiяло 6 пapовиx боpошномельниx пiдпpиeмств та 14 вiтpяниx, якi належали шмцям, а у вiдсоткax вони мали 37,5% та 24% вщповщно вiд загально1' ïx чисельностi [2, ap^ 5]. У Gвпaтоpiйськомy повт лише в 19GG p. юну-вало 7 пiдпpиeмств, що пpaцювaли на пapовиx двигyнax i 1S викоpистовyвaли силу пpиpоди [3]. Бшьшють з наведено1' чисельностi млинiв мали на мет обслуговувати потpеби в помолi влaсниx господapств та оточуючого населення й пpомислового значення не мали. Пiдтвеpдженням цьому можуть слугувати дaнi по Тaбyлдинськiй во-лостi Сiмфеpопольського повiтy. У 1911 p. у щй aдмiнiстpaтивно-теpитоpiaльнiй оди-ницi всього пpоживaло 2794 ошб з ниx нiмцiв 929 ошб (менонiтiв - 424, лютеpaн -35G, католиюв - 155) [4, ap^ 35] та дiяло 5 млишв, власниками якиx були лише шмщ. У с. Кapaсaн було тpи млини: пеpший власник Ф. I. Кpикеp володiв вiтpяним млином, що пеpеpобляв на добу 2SG пyдiв зеpнa. Вapтiсть 1 пуду складала 4 коп., в pезyльтaтi чого piчний пpибyток доpiвнювaв 15G ^б.; К. П. Тевс мав млин з викоpистaнням ке-pосинового двигуна, який пеpеpобляв 3GG пyдiв Вapтiсть пеpемолy одного пуду складала 5 коп., а piчний ^ибуток оцiнювaвся у 2GG ^б. на piк; I. Я. Реймеp мав гад^и-емство, яке пpaцювaло на гaзогенеpaтоpномy двигyнi в чот^и постави iз зaйнятiстю в б pобiтникiв та однieï кpyпоpyшки. Виpобничi потyжностi складали 35G пyдiв на добу з вapтiстю одного пуда S коп., а piчний ^ибуток 2 GGG ^б. У с. Табулди дiяв пapовий млин, власником якого був Г. Г. Беp. Ним пеpеpоблялося 12G пyдiв зеpнa вapтiстю 4 коп. за пуд, а piчний пpибyток складав 7GG ^б. У селищi Новосiлля дiяв млин К. П. Ведель з викоpистaнням нафтового двигуна. На ньому добова пеpеpобкa piвня-лась 175 пуд. Bapridb 1 пуда складала 4 коп., а piчний ^ибуток 3GG кpб. [4, apк. 3S-39]. Нaведенi дaнi по Табулдинськш волостi свiдчaть, що нiмецьке млинapство мало пеpш за все pегiонaльне значення, pозpaxовaне на обслуговування потpеб власно1' гpомaди та оточуючого населення. Кpiм того, на початку XX ст. склалася стала дина-мша щодо оснащення пiдпpиeмств новiтнiми досягненнями теxнiчного пpогpесy.
Станом на 1914 p. фшсуемо чисельнiсть млинiв на пiвостpовi завдяки даним на-веденим в aдpес-кaлендapi Тaвpiйськоï гyбеpнiï на 1915 p. Зо^ема, у ньому за повгга-
97
ми борошномельш шдприемства розпод^лися наступним чином: Gвпаторiйський пов^ - 44 млини з паровим двигуном та 88 на водянш, впрянш i кiннiй тязi; Перекоп-ський повiт вiдповiдно - 34 та 87; Омферопольський повiт - 16 та 57; Феодосшський пов^ - 4 та 38 вщповщно [5, с. 144-145]. У цшому, в чотирьох повiтах нараховувало-ся 368 млишв, якi увiйшли до статистичних звiтiв. На жаль, при здшсненш публшацн в статистичних збiрниках нацiональний зрiз власникiв не здшснювався. Проте, вико-ристовуючи данi, наведет в статистичних таблицях Ф. Н. Ац^евського, можна при-близно видшити кiлькiсть нiмецьких сiл за чотирма згадуваними вище повiтами, а саме близько 150 [6]. Навт, якщо припустити, що в кожнiй колони юнував млин, то вiдносна цифра, до загально! чисельностi, складе 40%. Отримаш данi не дозволяють стовщсотково вiдтворити ситуацiю щодо розвитку млинарства, але демонструють приблизнi його масштаби. Здебiльшого 40% вiдсоткiв вiдповiдаe тим масштабам зе-мельних i пошвних площ, яю мали та вщводили нiмцi в Перекопському, Свпаторшсь-кому, Феодосшському та Сiмферопольському повiтах.
Певш данi щодо розвитку борошномельно! промисловосп можна вiднайти й у звгах перших роив радянсько! влади. Хлiбне питання, ще й в умовах голоду 1921-1923 рр., було найголовтшим у lхнiй дiяльностi. Тому бшьшовики здiйснювали активну дiяль-нiсть, направлену на встановлення тотального контролю над борошномельною галуззю.
У сiчнi 1922 р. на пiвостровi дiяло до 400 млишв. Головним чином селянського i середняцького типу, а за двигунами та виробництвом вони подшялися наступним чином [7, арк. 170.].:
Таб. 1: Дант розподiлу млишв за техтчним оснащенням.
число мли- двигун добове виробництво в
шв пудах
177 Паровий двигун та локомобшь 47500
74 Нафтовий 45 000
36 Газовий 30 000
79 Водяний 22 500
5 електромотор 75 000
Треба зазначити, що у 1922 р. уа млини влада вiддала пiд контроль Кримнар-компроду. У результатi шдприемства за районами розподшилися наступним чином: [8, арк. 61].
№ район наявшсть шдприемств
мехашчних водяних в^ряних всього
1 ^мферопольський 86 135 15 236
2 Феодосшський 26 16 12 54
3 Керченський 31 5 36
4 Севастопольський 16 9 11 36
5 Ялтинський 6 2 1 9
6 Джанкойський 28 90 118
7 Свпаторшський 70 4 67 141
Усього 263 166 201 630
98
В окpемиx pa^rnx шмщ мали значний вплив на боpошномельнy галузь. На-пpиклaд, у Джанкойському paйонi до твеpдоï штки в 1922 p. влада включила 19 млишв, з якиx вгам належало нiмцям. Зокpемa, у с. Гyбеpовкa мотоpнa пеpеpоб-лялося до SGGG пyдiв; с. Новий Ш^ин - гaзогенеpaтоp в 5S сил до 24 тис. пyдiв вщ-повiдно; с. Нiмецький Бapин - мотоpнa з викоpистaнням нафтового двигуна з пеpе-pобкою до 32 тис. пyдiв; с. Аджи Аxмaт - гaзомотоpнa до 32 тис. пyдiв; с. Мiшень -пapовa з викоpистaнням локомобiля у 12 сил з пеpеpобкою до 32 тис. пyдiв; с. Дулат - викоpистовyвaвся мотоp у 2G сил з пеpеpобкою до 12 тис. пyдiв; с. Кок Чегоз -викоpистовyвaлaсь сила вiтpy й пеpеpоблялось до 12 тис. пyдiв; с. Тapxaн - викоpи-стовувався пapовий двигун й пеpеpоблялось 12 тис. пyдiв. Усього 19 млинiв пеpеpо-бляли до 31S тис. пyдiв. Тодi, як млини, що знaxодилися у влaсностi нiмцiв здшс-нювали помел 1б4 GGG пyдiв вщ наведено1' цифpи, а це складае 51,5%. У Кypмaнсь-кому окpyзi Джанкойского paйонy з б млишв 5 належало шмцям [9, ap^ 4- зв.].
Станом на 1925 p., як свщчить дослiджений мaтеpiaл, на пiвостpовi дiяло до 1GGG тис. млишв з потужшстю менше 3GG пyдiв на добу. До того ж бшя 5GG були вгфяними. Вся ïxra pоботa мала сезонний xaparcrep й задовольнялися потpеби мю-цевого селянства [1G, ap^ 49-6G].
Таким чином, нaведенi статистичш дaннi дозволяють дiйти висновку, що шме-цьке млинapство Кpимy посщало важливе мiсце в економiцi пiвостpовy. В окpемиx paйонax вони здебшьшого виступали монополiстaми, нaпpиклaд у Пеpекопськомy. Така ситyaцiя цiлком вiдповiдae тим масштабам в^ощування озимо1' пшеницi, яка була головною с^овиною для pоботи боpошномельниx пiдпpиeмств.
У pозвиткy боpошномельноï гaлyзi можна виpiзнити декiлькa пеpiодiв: пеpший 1SG4 p. - кшець SG-x pp. XIX ст., дpyгий кiнець SG-x - 1914 p. й тpетiй датуеться 1914 p. - 3G ri pp. XX ст. Така увага до млинapствa на початку XIX ст. була ^одик-тована здоpовим пpaгмaтизмом (забезпечення колонiï власною мукою для задово-лення потpеби в xлiбобyлочниx i мaкapонниx виpобax) та iстоpичною тpaдицieю сфоpмовaною на Бaтькiвщинi. Разом з тим, засноваш колонiï знaxодилися на певнш вiдстaнi одна вiд одно1', а pозpaxовyвaти на потyжностi млишв оточуючж поселень iншиx нaцiонaльниx ^уп пiвостpовa не доводилося. Нaсaмпеpед, чеpез незнання мови й недовipи до шмщв з боку мiсцевого населення. Тому кожна гpомaдa мала iнтеpес у бyдiвництвi власного пpимiщення, щоб забезпечити свое пеpшочеpгове обслуговування та звести нашвець витpaти на тpaнспоpтyвaння. За тaкиx обставин у заснованж на початку XIX ст. колонiяx були побyдовaнi млини, якi знaxодилися у ïxнiй влaсностi [11, c. 295-3G5]. Згiдно зi статистичними даними, зiбpaними нагля-дачами колонiй, за 1S25 p. у шмщв ^иму дiяло 4 водянi та 1 млин з викоpистaнням сили в^у. Вони pозтaшовyвaлися в нaйбiльшиx нiмецькиx поселенняx: Нейзац, Фpидентaль, Розенталь, ^онет^^ь, Цюpиxтaль [12].
Пpоте з початком масово1' колонiзaцiï нiмцями степового ^иму в дpyгiй поло-винi XIX ст. в^яш та кiннi млини стали пеpевaжaти, а водянi 1'м поступалися, це вiдбyвaлося чеpез вiдсyтнiсть великиx piчок на теpитоpiï Пеpекопського та Свпато-piйського повiтiв, де pозтaшовyвaлися поселення нiмцiв. На циx теpитоpiяx можна було pозpaxовyвaти лише на силу вгфу i твapин. Нaпpиклaд, у 1911 p. з 2G млишв,
99
яю належали шмцям Сiмфеpопольського повпу дев'ять, викоpистовyвaли силу вгг-py, а п'ять - води, а pештa шiсть не вказано якими були [2].
Теxнiчний ^о^ес, який мав мiсце у дpyгiй половинi XIX - на початку XX ст. вплинув i на стан млинapствa в ^иму. У SG-x pp. XIX ст. шмщ були одними з rap-шж, xто масово викоpистовyвaв новГтш теxнологiï - пapовi та нaфтовi двигуни, га-зогенеpaтоpнi котли. Такий п^^д до спpaви спpичинив зpостaння пpодyктивностi пеpеpобки зеpновиx у двадцять paзiв. Також вiдбyлaся змiнa теxнологiï боpошноме-льно1' гaлyзi: пеpеxiд вгд жоpновоï до вальково1' системи помелу [13, с. 115-117].
Пiонеpaми виступили ^имсью менонiти. Одним iз пеpшиx був Iогaн Абpaмович Бpayн, який у 1SS9 p. pозпочaв pоботy щодо обладнання свого млина в селищi ^pa-Чокмак Гpигоpiвськоï волосп Пеpекопського повiтy пapовим двигуном [14, ap^ 3]. Цього ж pокy Генpix Якович Шпеxт отpимaв дозвш на бyдiвництво пapового млина в селищi Оpджaк-Джaбa Пеpекопського повiтy [15, ap^ 2]. У 1S9G p. таким двигуном було обладнано млини в господapствax Готлiбa Люца [1б, apк. 9] та Якова Геpтa в Св-пaтоpiйськомy повiтi [17, ap^ 1], Августа Тiтцa у селищi Кyлap Кiпчaк Пеpекопського повггу [1S, apк. 2]. Нaведенi ^иклади iлюстpyють piст зaцiкaвленостi нiмецькиx шд-пpиeмцiв щодо застосування новiтнix тежологш у pозвиткy боpошномельноï галузГ. Звюно, такий пiдxiд диктувався здоpовим пpaгмaтизмом: незaлежнiсть вгд сили вiтpy, висок пеpеpобнi можливосп, стpiмкi темпи pостy площ вiдведениx шд озиму пшени-цю та rnmi злаковГ кyльтypи в Кpимy, зpостaння попиту на муку.
Поpяд з юнуванням дpiбниx млишв, pозpaxовaниx на обслуговування потpеб сшьсько1' гpомaди та влaсниx садиб, на сеpединy SG-x pp. XIX ст. шмецьке млинapс-тво в ^иму починае отpимyвaти й ^омислове значення. На такий стан с^ав впли-нуло стpiмке будГвництво iнфpaстpyктypи (залГзно1' доpоги, поpтiв) й пеpеоpieнтy-вання сшьського господapствa на в^ощування озимо1' пшеницi, що paнiше не спо-стеpiгaлося.
Нaпpикiнцi XIX ст. шмцями Кpимy ствоpюються спещальш товapиствa для бу-дГвництва млишв pозpaxовaниx на пpомисловi обоpоти. Один з пеpшиx був побудо-ваний у селищГ Спат в 1S95 p. Петpом Давидовичем Унpy. На початку XX ст. на ньому ^ацювало 3G pобiтникiв. Пiдпpиeмство було обладнано сучасними для того часу теxнiчним устаткуванням: двома потужними гaзогенеpaтоpaми, S вальцовими та 2G шшими засобами для пеpеpобки злaковиx кyльтyp [19]. Пад^иемо^о мало чималГ piчнi ^^утки. Нaпpиклaд, у 191G p. в^облено пpодyкцiï на 343GGG кpб. [1, с. б2б]. На час нащоналГзаци млин П. Унpy вважався одним з потyжниx боpошно-мельниx шд^иемств у Сiмфеpопольськомy окpyзi та в ^иму. На ньому в^обля-лося бшьше 4GG тис. пущв муки на prn [1G, apк. 49-6G.]. Зпдно з актом пpийнягтя станом на 9 лютого 1922 p., теpитоpiя pозтaшyвaння виpобничиx потужностей та допомiжниx пpимiщень займала бшя 1 'Л дес. огоpоджениx частково деpев'яним за-боpом, а частина живими насадженнями. До того ж, в акт пpийнягтя значилося, що на пiдпpиeмствi знaxодилися: кpиниця з pyчним насосом та бapaбaном, пpимiщення ^уп^ного млина в 2 Л повеpxи довжиною 9 сажень та ш^иною 5 сажень, шеpето-вочне ^имщення в чотиpи повеpxи, pозмельнa будова у два з половиною повеpxи, кам'яний елевaтоp об'емом на 4G GGG пудГв, одноповеpxове машинне ^имщення кpите залГзом для двоцилiндpового гaзогенеpaтоpного двигуна на SG сил та одноци-
1GG
лiндрий на 40 сил й один нафтовий двигун. Крiм того, юнував склад для вугшля, конюшня, курятник, баня, будинок для роб^ниюв, столова, контора. Вся територiя та примщення мали електричне освгглення [20, арк. 13-16]. Фактично на шдприем-ствi було створено вс необхiднi умови для ефективно! переробки зернових культур i забезпечено робггникам вiдповiднi санiтарно-гiгiенiчнi умови.
У 1896 р. при селищi Барак Владиславсько! волостi Феодосiйського повiту було засновано борошномельне пiдприемство. Для його управлшня нiмцi утворили спе-щальне товариство. До його складу увшшли: Вiльгельм Ало!зович Губер, Вiльгельм Вшьгельмович Губер, Конрад Християнович Рапп, Яюв 1ванович Люзе, Андрiй Ан-дршович Нус, Християн Андрiйович Нус. Паровий млин у 1917 р. за сво!ми потуж-ностями на добу м^ переробляти до 500 пудiв й виробляти I, II та III сорти муки. Замовлення приймали вiд одного вагона зерна й бшьше [21]. Уже в 1902 р. шфор-мацiю про млин у селищi Барак було розмщено у Всеросiйському довiднику прис-вяченому торгiвлi та промисловостi [22, с. 1899].
Потужний млин юнував й при залiзничнiй станци Сарабуз ^мферопольського повiту. Його засновниками виступили жителi селища Спат Камбарсько! волостi €в-паторiйського повiту брати Лангеман, брати Вал та !оган Фрiдрiхович Тевс. Вони на власнш землi заснували крупчато-вальцовий млин. У 1909 р. уже дiяло товариство братiв Лангеман та Янцешв [23, арк. 2]. На пiдприемствi напередоднi вiйни нарахо-вувалося 24 найманих працiвникiв [24, арк. 11 зв.]. Млин працював за рахунок ви-користання парового котла, було 9 вальцьових, 4 круп'яних, а також три наждачних та 8 триерiв [19]. У 1909 р. середньодобова переробка зерна складала 2000 пудiв [1, с. 625], а середньорiчний прибуток тдприемства в 1915-1916 рр. оцiнювався в 180 000 крб. [24, арк. 11 зв.]
Серед значних тдприемств слiд назвати млин на станци !чки Феодосiйського повiту, який належав Абраму !вановичу Дiку. У 1912 р. на ньому працювало шють робiтникiв. Йому ж належав млин у селищi Анновка Перекопського пов^у. У 1910 р. вироблено 55 000 пудiв борошна. Млин з газовим двигуном при станци Курман-Кемельчи !сака Iсаковича Дiка в 1910 р. перероблено 40 000 пудiв. На шших тдп-риемствах переробка зернових йшла менше 10 тис. пудiв [1, с. 626].
Наявнють незначно! кiлькостi великих зернопереробних тдприемств у Криму пов'язано насамперед з вщсутнютю необидно! кшькосп пшенищ, яка б могла за-безпечити високу рентабельнють усiх пiдприемств, адже основна маса зерна йшла на експорт. Зпдно з наведеними даними в радянських звггах 1921-1925 рр. ствер-джувалося, що в Криму дiяло лише 35 млинiв, що мали промислове значення. Най-бiльшi концентрувалися в районi Керчi (10) з потужнютю 32 тис. пудiв на добу, а iншi знаходилися в Джанко!, Сiмферополi та ст. Сарабузi (млин, який до встанов-лення радянсько! влади належав П. Д. Унру й на рш у 1925 р. виробляв 480 000 пу-дiв) [10, арк. 50-60], а добова переробка, наприклад, в листопадi 1921 р. складала: 7764 пудiв пшеницi, 2814 пудiв жита та 78 пудiв ячменю [25, арк. 448].
Якщо навт узяти за основу цифру 35 борошномельних пiдприемств, якi дiяли в Криму на початку 20-х рр. ХХ ст., то слщ зазначити, що юнування мшмум 5 мли-нiв, власниками яких у дорадянський час були нiмцi, свiдчить про вагому частку, яку вони займали в сегмеш! промислово! переробки зерна.
101
Отже, пеpiод з кшця SG-x pp. XIX ст. й до початку Пеpшоï свГтово1' вшни в 1914 p. це час найбшьшого шднесення нiмецькиx боpошномельниx пiдпpиeмств. №мщ в цей пеpiод ствоpили pозгaлyженy меpежy млишв, яю бшьшою мipою викоpистовyвaлися для обслуговування влaсниx потpеб. Пpоте й у пpомисловомy виpобництвi вони та-кож залишили свш слГд. Звюно обсяги були значно меншими, шж у мaтеpиковиx по-вiтax, але це пов'язувалося нaсaмпеpед Гз експоpтним оpieнтyвaнням кpимського зеp-на, й не значними pесypсaми яю мюцевГ в^обники нaпpaвляли на пеpеpобкy.
Початок пеpшоï свГтово1' вшни спpичинив сеpйознi змши в pозвиткy боpошно-мельно1' галузГ. Пpийнягтя деpжaвою лiквiдaцiйниx закошв ^извело до неминучого скоpочення посiвниx площ у шмщв, лГквщаци окpемиx господapств, на якиx знaxо-дилися пpивaтновлaсницькi млини. Роки гpомaдянськоï вшни, полГтики ^одоволь-чо1' pозклaдки та нащоналГзащя боpошномельниx пiдпpиeмств пpивело до втpaти шмцями сво!^ пiдпpиeмств нaпpикiнцi 192G p. Адже з пpиxодом бшьшовиюв ус боpошномельнi пiдпpиeмствa включалися у твеpдy сГтку. Деpжaвa застосовувала жоpсткi зaxоди щодо осГб, яю допускали pоботy пpивaтниx млишв. Кpaсномовною е ситуащя по Бiюк-Онлapськомy окpyгy, яка сталася в 1922 p. Так, полГтпомГчника Баулша звинувачували в «злочиннш бездГяльностЬ>, тому що не застосував належ-ниx мip для забезпечення деpжaвноï монополи млишв, що увшшли до твеpдоï сГтки. Як зазначалося, «незважаючи на вс кaтегоpичнi вимоги ^о опечатування млишв, що здшснювали незаконний обpобiток зеpнa до сж пip пpодовжyють функщонува-ти два млина ^и с. Кapaсaн, один в с. Чече та в^яна на xyTOpi Азов. Пpедстaвники о^ужного Пpодовольчого комГтету вимагали негайного опечатування млишв та на^авлення власниюв чеpез мшщю до ниx для ^ш^гнен^ до суду [2б, apк. 3]. Таю pепpесивнi зaxоди, звюно, не могли забезпечити функщонування пpивaтновлa-сницькж боpошномельниx пiдпpиeмств. Саме тому вже на юнець 1922 p. бшьшови-кам вдалося включити вс ^ацюючГ млини до твеpдоï сгтки.
^оголошення Новоï економiчноï полГтики спpичинило повеpнення частини пiдпpиeмств попеpеднiм власникам на основГ договоpiв оpенди. НГмщ активно бpa-ли участь у повеpненнi своeï власностг Влада допускала це лише тсля включення ïx до твеpдоï сГтки. У Кpимy ^оцес пеpедaчi в оpендy активно вщбувався лише з початку 1922 p. Нанимал, на 1 беpезня 1922 p. договоpи по Бiюк-Онлapськомy pa-йону Сiмфеpопольського окpyгy уклали О. Кнельц, який узяв у коpистyвaння млин в с. Табулди з локомобшем у 12 сил та можливютю пеpеpобки до 6G GGG пудГв. Ф. Айзенбpayн та Г. Лayкеp у с. Бютень пapовий двигун у 12 сил pозpaxовaний на пе-pеpобкy 24 GGG пудГв. Також в оpендy взяли млини П. Снс ^и с. Есенбак^шунь та А.Я. Янцен ^и с. Аджи-ЕлГ Кшчак. Я. Янцен пpи с. Бешapaн уклав договip оpенди на кpyпоpyшкy з обсягом пеpеpобки до S645G пудГв на prn. До того ж вона була одна на весь Бiюк-Онлapський paйон [26, apк. 94].
В оpендy здавалися не лише бувшГ пpивaтновлaсницькi млини, але боpошноме-льш пiдпpиeмствa, яю належали сшьським товapиствaм. Нaпpиклaд, у лютому 1922 p. шмщ селища Розенталю пеpедaли в коpистyвaння двоповеpxовий водяний млин оpендaтоpy Ясинському [2G, apк. 1].
Тpaплялися випадки, коли влада вщмовляла пеpедaти в оpендy млин його попе-pеднiм власникам. Нaпpиклaд, спадкоемщ Вальца та Мaйepa у 1922 p. звеpнyлися з
1G2
клопотанням про повернення моторновальцового млина, який знаходився у Джан-ко!. Проте комгая щодо денацюнатзаци борошномельно-круп'яних тдприемств вщмовила. Мотивувалася тим, що тдприемство необхщне для держави, адже воно було обладнане нафтовим мотором марки «Перкун» у 20 сил, вальцовий станок, дробилка двухвальцова, шертiвка та iншi технiчнi пристро! [27, арк. 14-24].
Розвиток борошномельно! галузi в шмщв у 20-тi роки iз згортанням НЕПу ос-таточно припиняеться. Коли лшвщуються оренднi вiдносини й будь-яю млини фак-тично стають державною формою власносп. У 30-тi рр. вони дiяли винятково в кол-госпах i були направленi на обслуговування потреб колективних господарств.
У тдсумку слiд зазначити, що в розвитку шмецького млинарства Криму вид> ляеться декiлька етапiв. Перший датуеться початком ХК - 80-тi рр. ХК ст., коли головною енерпею, яка приводила до руху жорнову систему виступала сила води, в^ру, тварин. Тотожна ситуацiя була й в шших колошях материково! Укра!ни [13]. Також масштаби борошномельно! промисловосп були ще незначними, насамперед через !! орiентування на обслуговування потреб громади. Нiмцi не вiдiгравали вирь шально! ролi в даному секторi кримсько! економiки, бо мали незначну чисельнiсть, а заснованi колонi! ще не укршилися матерiально. Другий перюд датуеться кiнцем 80-тих рр. ХК - початком ХХ ст. Для якого характерним е використання парових i газогенераторних двигунiв для роботи млишв, що призводило до тдвищення !х по-тужностi в двадцять разiв у порiвнянi з в^ряними млинами [13]. Намiтилася стала динамша заснування в кожному селищi та великих економiя власних млинiв. У цей перюд у шмщв Криму млинарство виходить на промисловий рiвень. Проте тих ма-сштабiв, яке воно мало в материковш частиш, все-таки не досягнуло, як у самих ш-мцiв, так й у шших народiв пiвострову. Адже вже на той час з будiвництвом залiз-ницi, портiв вщбуваеться переорiентування потужних виробникiв зерна на його екс-порт. Такий тдхщ не дозволяв забезпечити млини необхщною кiлькiстю сировини, а вiдтак борошномельш пiдприемства бiльшою мiрою залишалися орiентованими на забезпечення потреб здебiльшого мюцевого населення.
Таким чином, до початку Першо! свiтово! вiйни нiмецьке млинарство пройшло два етапи, як можна охарактеризувати як становлення та розквгг. Подiбну перюди-зацiю щодо менонтв Пiвдня Укра!ни наводять дослiдники М. В. Белшова та Н. В. Венгер [1, с. 13].
Третш етап розвитку борошномельно! галузi припадае на 1914-1941 рр. звiсно, що для цього перюду характерною е лшвщащя дрiбних приватних млинiв, нащона-лiзацiя пiдприемств орiентованих на промисловi обсяги переробки. Полiтика НЕПу не змогла на практищ забезпечити вшьну дiяльнiсть млинiв, а колективiзацiя, яка наступила в 30-п рр. ХХ ст., остаточно поставила крапку в можливосп вшьного фу-нкцiонування приватного або орендного млинарства на швостровь
Окремо слщ зазначити, що динамша розвитку борошномельних пiдприемств залежала вщ наступних чинникiв: чисельностi нiмецького населення та !хшх селищ i масштабiв посiвних площ. Виявленi джерела дозволяють дшти висновку, що в мю-цях компактного проживання нiмцiв вони вдагравали помiтну роль у млинарсга, а у окремих волостях !м належала левова частка ринку. Принапдно треба вiдмiтити, що нiмцi стали багато в чому тонерами у поширет передових технологiй, а саме
103
мехашчних двигушв, багатоповерхових млинiв, необхщно! iнфраструктури для ро-бiтникiв (столова, санiтарний комплекс тощо).
Таким чином, пiдсумовуючи вище сказане, треба зазначити, що шмщ зробили пом^ний внесок у розвиток борошномельно! галузi в Криму. Завдяки !хшм старан-ням було створено розгалужену систему млинiв, що стимулювало селян збшьшува-ти посiвнi площi, проводити сортову селекщю тощо. На жаль, встановлення радян-сько! влади звело нашвець усi досягнення, зокрема й шмецького млинарства.
Список використаних джерел та л^ератури
1. Венгер Н. В. Меннонитское предпринимательство в условиях модернизации Юга России: между конгрегацией, кланом и российским обществом (1789-1920) / Н. В. Венгер. - Днепропетровск, 2009. - 696 с.
2. ДААРК, ф. 61, оп. 1, спр. 283.
3. ДААРК, ф. 528, оп. 2, спр. 11.
4. ДААРК, ф. 477, оп. 2, спр. 45.
5. Памятная книжка Таврической губернии на 1915 год. - Симферополь, 1915. - 392 с.
6. Статистический справочник Таврической губернии / сост. Ф. Н. Андриевский ; под ред. М. Е. Бененсона. - Симферополь, 1915. - Вып. 4 : Перекопский уезд. - 96 с. ; Статистический справочник Таврической губернии / сост. Ф. Н. Андриевский ; под ред. М. Е. Бененсона. - Симферополь, 1915. - Вып. 5 : Евпаторийский уезд. - 82 с. ; Статистический справочник Таврической губернии / сост. Ф. Н. Андриевский ; под ред. М. Е. Бененсона. - Симферополь, 1915. - Вып. 6 : Симферопольский уезд. - 186 с. ; Статистический справочник Таврической губернии / сост. Ф. Н. Андриевский ; под ред. М. Е. Бененсона. - Симферополь, 1915. - Вып. 7 : Феодосийский уезд. - 96 с.
7. ДААРК, ф. Р-1932, оп. 1, спр. 12.
8. ДААРК, ф. Р-1, оп. 1, спр. 297.
9. ДААРК, ф. Р-1, оп. 1, спр. 298.
10. ДААРК, ф. Р-137, оп. 1, спр. 157.
11. Постановления Симферопольского уездного земского собрания созыва 1867 г. с приложением докладов уездной земской управы. - Симферополь : тип. С. Спиро, 1867. - 316, 88 с.
12. Leibbrandt S.G. Deutsche Bauernleistung am Schwarzenmeer. - Leipzig, 1942. - 108 s.
13. Бешкова М. В. Меноштсью колони Швдня Украши (1789-1917 рр.) : дис. ... канд. ют. наук. -Зат^жжя, 2005. - 266 с.
14. ДААРК, ф. 27, оп.13, спр. 1906.
15. ДААРК, ф. 27, оп. 13, спр. 1924.
16. ДААРК, ф. 27, оп. 13, спр. 1938.
17. ДААРК, ф. 27, оп. 13, спр. 1980.
18. ДААРК, ф. 27, оп. 13, спр. 1890.
19. ДААРК, ф. 507. оп.1. спр. 4.
20. ДААРК, ф. Р-1, оп.1, спр. 293.
21. Памятная книжка Таврической губернии на 1917 год. - Симферополь, 1915. - 275 с.
22. Вся Россия : адрес-календарь Российской империи : справочная книга по торговле и промышленности на 1902 год. - СПб. : тип. А. С. Суворина, 1903.
23. ДААРК, ф. 27, оп.13, спр. 3766.
24. ДААРК, ф. 34, оп.1, спр. 107.
25. ДААРК, ф. Р-1932, оп.1, спр. 12.
26. ДААРК, ф. Р-1883, оп. 2, спр. 13.
27. ДААРК, ф. Р-1932, оп. 1, спр. 51.
104
Задерейчук И. А. Мукомольная промышленность у немцев Крыма в Х1Х - первой трети
ХХ в. / И. А. Задерейчук // Ученые записки Таврического национального университета имени В. I. Вернадського. Серия «Исторические науки». - 2012. - Т. 25 (64), № 2. - С. 96-105.
Исследовано вопросы развития мукомольной промышленности у немцев Крыма в XIX - первой трети XX ст. Проанализировано основные периоды занятия мельничным делом, выявлено их качественные характеристики. Изучено динамику изменения численности мельниц и их процентное соотношение по сравнению с представителями других национальностей. Отдельно изучено деятельность крупных предприятий, которые принадлежали немцам.
Ключевые слова: немцы Крыма, мельницы, перерабатывающая промышленность.
Zadereychuk 1 P. Milling industry of the Germans in Crimea XIX - the first third ХХ century /
I. P. Zadereychuk // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Historical Scince. - 2012. - Vol. 25 (64), No 2. - P. 96-105.
Examined issues of the milling industry of the Germans in Crimea XIX - the first third of the twentieth century. The causes of the construction of mills. Analyzed the main periods of a miller. The causes and characteristics of the spread of new technologies. Studied the dynamics of change in the number of mills and their percentage compared to other nationalities. Revealed regional characteristics of the mills. The reasons of the use of new technologies. Disclosure Policy of Soviet power in the matter of the mills, including the Germans. Argues that the First World War and the establishment of Soviet power had a negative impact on the position of the mill case of the Germans.
Separately studied large enterprises that belonged to the Germans. It is proved that the Germans were the pioneers in the application of advanced technology in the milling business. In places where the Germans managed to become a monopoly in the organization of processing wheat.
Key words: Deutch settle in Crimea, mills, processing industry.
Поступила в редакцию 01.11.2012 г.
105
