CC BY
31
БАЧИНСЬКА Н.Ю., РОЖЕЛЮК 1.Ф., ХОЛ1Н В.О., ШУЛЬКЕВИЧ A.A. ДУ «1нститутгеронтологи im. Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра/ни», м. Ки/в
я я W __■ ■
КЛ1Н1КО-НЕИРОПСИХОЛОГ1ЧНА ЕФЕКТИВНЮТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ ПРОНОРАН ПРИ СИНДРОМ1 ПОМ1РНИХ КОГЫТИВНИХ ПОРУШЕНЬ НА ФОН ДИСЦИРКУЛЯТОРНО1 ЕНЦЕФАЛОПАТй'
Резюме. Усmаmmi подане до^дження ефектuвностi препарату Проноран (трибедия) ухворих старшого вку з синдромом nомiрних когнтивних порушень на фот хрошчно'( недостатностi мозкового кровообщ. Результати до^дження дозволяють рекомендувати Проноран у дозi 50 мг 1 раз на добу протягом 3 мкящв як препарат вибору для ефективного та безпечного використання у хворих старших вкових груп з когнтивними порушеннями на додементнш стади. Ключовг слова: когштивш порушення, Проноран.
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 616.831-005+616.89-008.45/.46]-085.214.23
Глобальне постаршня населення безпосередньо пов'язане з проблемою якост життя ошб старшого вшу. У Програмi дослщжень з полггики вщносно старшня у ХХ сторiччi, очолювано! ООН, одним iз прюритет-них завдань е забезпечення здорового, активного й продуктивного довголптя, що визначаеться значною мiрою станом центрально! нервово! системи в цiлому й штелектуально-мнестично! сфери зокрема.
Останнiми роками особлива увага нейрогеронтолога-ми придiляеться додементним когштивним розладам, а саме синдрому помiрних когнiтивних порушень (ПКП), що дiагностично визначаеться як синдром iз певними ознаками погiршення пам'ятi й/або загальним когштив-ним зниженням при вщсутносп даних щодо наявностi синдрому деменцп [2, 7, 14]. Найчастше когнiтивнi порушення виникають на фош нейродегенеративного процесу, судинних розладiв та при !х поеднаннi. На особливу увагу в людей похилого вшу заслуговують ког-нiтивнi порушення при хрошчнш цереброваскулярнiй патологи [1, 4, 10, 12].
На сучасному еташ при лiкуваннi вiкзалежних ког-штивних розладiв рiзного ступеня вираженостi най-бiльш визнаним е застосування специфiчних засобiв, що продемонстрували свою ефективнють як коректори нейротрансмiтерного дисбалансу [1, 2, 4, 6, 8, 12]. При лшуванш когштивних розладiв на додементному рiвнi особливу увагу придтяють препаратам, що впливають на дофамшерпчну та норадренергiчну системи. Теоре-тичним тдГрунтям для застосування дофамiнергiчних
та норадренерпчних препарапв при недементних когштивних порушеннях е кореляцй' вшового послаблення пам'ятi та уваги з дефщитом у вказаних нейротрансмь терних системах. Було встановлено, що в процеш старш-ня в головному мозку закономiрно розвиваеться певна дофамшерпчна недостатнiсть [1, 3, 5, 6, 8, 11, 20, 23]. Про це свщчить зменшення бiодоступностi D2-рецепторiв смугастих тiл за даними позитронно-емiсшноi' томо-графй' головного мозку людей похилого вшу порiвняно з особами молодого вшу [16, 23, 24]. Простежуеться вiро-гiдна кореляцгя мiж указаними нейрохiмiчними змiнами й вираженютю когнiтивних порушень лобного типу [4, 10, 13, 15, 18]. Передбачаеться, що в основi ще! кореляцй' лежить недостатнiсть дофамiнергiчноi' активацй' лобних часток iз боку вентрально! зони кори середнього мозку (так званий мезокортикальний дофамшерпчний шлях) [4, 6, 23, 24]. Для розвитку вшзалежно! когштивно! дисфункцй' також мають значення порушення норадре-нергiчноl шнерваци ыркових вiддiлiв головного мозку. Когнiтивна роль норадренерпчно! медiацil обумовлена ii участю в забезпеченнi необхiдного рiвня концентра-цп уваги, процесах обробки сенсорноi' iнформацii' та мнестичнiй дiяльностi. 1з вiком вщбуваеться зменшення кiлькостi нейрошв блакитноi' плями (locus соеге1еш). Так, у перюд з 2-го до 8-9-го десятилiття життя ступiнь втрати нейрошв становить 30—50 % [6, 9, 13].
Усе це стало шдставою для використання препарату Проноран (шрибедил) — агонюта D2/D3 до-фамшових рецепторiв й антагонюта пресинаптичних
а-адренорецепторш у хворих старшого в1ку з синдромом пом1рних когн1тивних порушень на фош дисциркуля-торно! енцефалопати. За експериментальними даними, п1рибедил, блокуючи а2-адренорецептори, сприяе по-силенню вив1льнення ацетилхолшу в лобн1й кор1 та дорсальному гшокамш, що також може покращувати когн1тивне функц1онування [19]. Сл1д вщзначити, що дофам1нерг1чн1 та норадренерг1чн1 ефекти трибедилу обумовлюють додаткову вазоактивну даю препарату на церебральну та периферичну мшроциркуляцш. По-кращення мшроциркуляци, збтьшення вив1льнення ендотел1ального NO на фош прийому трибедилу були показаш в експериментальних роботах [19]. Також у кшшчних досл1дженнях був продемонстрований пози-тивний вплив препарату на емоцшно-вольову сферу у хворих старших в1кових груп [9]. Комплексний механ1зм дц Пронорану робить його застосування особливо при-вабливим для ос1б старших в1кових груп.
Метою нашого дослщження була оц1нка ефектив-ност1 застосування препарату Проноран при синдром! пом1рних когштивних порушень на фон1 дисциркуля-торно! енцефалопатИ в ос1б старшого в1ку.
MaiepiaA та методи дослщження
У кл1н1чне досл1дження були включен1 27 хворих старшого в1ку 1з синдромом пом1рних когн1тивних порушень на фош дисциркуляторно! енцефалопатИ II стада. Середн1й в1к в обстежуван1й груш хворих ста-новив 70,45 ± 1,58 року. Середн1й бал за даними тесту MMSE — 26,13 ± 0,09, тривал1сть зм1н у когн1тивн1й сфер1 — 3,33 ± 0,22 року. Середня сума рок1в навчання становила 12,87 ± 0,58.
Терашя проводилася препаратом Проноран пер-орально в доз1 50 мг 1 раз на добу протягом 3 мюящв. Пащенти з хрошчними захворюваннями, зокрема г1пертон1чною хворобою, отримували супутню базову терап1ю, схема яко! не зм1нювалася протягом 3 мюящв до початку дослщження, а також у перюд досл1дження i не включала будь-яких 1нших судинних, ноотропних або психотропних препаратiв, здатних вплинути на результати дослщження. Дiагностика синдрому ПКП встановлювалася вiдповiдно до модифшованих даагнос-тичних критерй'в R. Petersen и J. Touchon, 2004 [2, 7, 14].
Методи дослщження: загальнокшшчне обстеження, що включало тест оцшки скарг хворого, електрокардю-графiю (ЕКГ), лабораторш тести; дослiдження невроло-пчного статусу, експериментально-психологiчнi тести, КТ/МРТ головного мозку,
Для оцшки когштивних порушень використовували тест MMSE (Mini Mental State Examination — мш-тест ментального обстеження), що складаеться з ряду суб-теспв, якi дозволяють швидко й ефективно оцшити орiентування в чаш, мющ, сприйняття, увагу, стан ко-роткотривало! та довготривало! пам'ята, функцiю мови, гнозису та праксису. Сума балiв за субтестами становить загальний бал MMSE [2].
Для дослщження розумово! працездатностi про-водилося спецiальне експериментально-психологiчне дослiдження з використанням таблиць Шульте, проби на запам'ятовування 8 чисел i 10 сшв, тесту кодування [3, 7]. Дослщження розумово! працездатностi за допомогою таблиць Шульте дае можливiсть оцiнити сенсомоторний темп, активну увагу, тренованють та втомлюванють. Тести на запам'ятовування 8 чисел i 10 слiв дозволяють дослщити зорову та слухову пам'ять. Субтест кодування направлений на оцшку концентраций уваги та оцiнюе психомоторний темп, здатнiсть до навчання. Для оцшки порушень виконавчих функцш використовували батарею тестав оцiнки лобно! дисфункци Дюбуа [17]. У батарею тестав входять завдання на оцiнку здатност до концеп-туалiзацii, швидкостi мовлення, динамiчного праксису, просто! та складно! реакци вибору, дослiдження хваталь-них рефлекшв.
З метою бiльш поглибленого вивчення мнестично! дiяльностi використовувалася шкала пам'ят Векслера переглянута (WMS-R — Wechsler Memory Scale — Revised), що складаеться з сери методик, яю дозволяють оцшити основш показники мнестично! дгяльносп на пiдставi аналiзу субтестiв [25]. Перший субтест дае можливють скринiнговоi оцiнки орiентацii в часi, знання пацiентами особистих та сусптьних подiй; 4 субтести дають змогу оцiнити концентрацiю уваги; 8 субтеспв шк^и оцiнюють короткотривале запам'ятовування, зокрема вiзуальну та вербальну пам'ять; 4 субтести ощ-нюють довготривалу пам'ять (вербальну та в1зуальну).
Вираженiсть емоцiйних порушень оцшювалася за допомогою шкали тривожностi Спiлбергера — Ханша [7] та герiатричноi' шкали депреси — GDS (Geriatric Depression Scale) [21].
Уш нижченаведеш даш вiдображають результати власних дослiджень. Для кожного з отриманих результат наводиться значення середнього i його похибки (M ± m), вiрогiднiсть змiн за критерiем Стьюдента для парних вибiрок. Обробка отриманих даних проводилась за допомогою програми Statistica 6.
Результати та Тх обговорення
Хворi скаржились на погiршення пам'ятi, головний бiль, вiдчуття тяжкостi в голов^ запаморочення, шум у вухах, пiдвищену втомлюванiсть, загальну слабк1сть, бть чи неприемнi вiдчуття в дтянщ серця, дратiвливiсть, неспокiй i тривогу, порушення сну, серцебиття. Оцiнка скарг проводилась за 4-бальною рейтинговою шкалою з критерiем оцiнки кожного симптому вщ 0 (немае скарг) до 3 (значно виражеш скарги).
У невролопчному статусi хворих переважно вщ-значалися: центральна недостатнiсть лицьового нерва (78 %), рефлекси орального автоматизму (69 %), ашзорефлекшя сухожилкових та першстальних рефлекшв (40 %), патолопчш рефлекси згинально! та розгинально! груп (45,5 %), статокоординаторнi порушення (50 %).
Згiдно з отриманими результатами МРТ/КТ-дослiджень головного мозку в бшьшосп обстежених хворих виявленi поодинои дтянки лейкоареозу пери-вентрикулярно та/або в субкортикальних вщдтах головного мозку, префронтальнш корi та нерiзко виражеш атрофiчнi змiни.
Нейропсихологiчнi дослiдження подтвердили на-явнiсть синдрому помiрних когштивних порушень iз середнiм балом 26,13 ± 0,09 за даними тесту ММ8Е.
Пiсля завершення прийому препарату хворi вщзна-чали суттеве покращення пам'ятi та сну, зменшення вщчуття тяжкостi в головi, запаморочення, загально! втомлюваностi. Середнiй рейтинговий бал вираженост суб'ективних скарг зменшився через 3 мюящ лiкування з 20,13 ± 0,57 бала до 16,42 ± 0,70 (р = 0,000029), голов-ним чином за рахунок субтеспв «зниження пам'ятЬ», р = 0,000016 (табл. 1), «вщчуття тяжкостi в головЬ», р = 0,00009, «втомлюванють», р = 0,004, «загальна слаб-кють», р = 0,03, «порушення сну», р = 0,003.
На фош проведено! терат! вiдзначалося загальне зменшення проявiв когнiтивних порушень, про що свщ-чить позитивна динашка експериментально-психоло-гiчних показниюв: ММ8Е, субтесту кодування, тестiв на запам'ятовування 10 ств i 8 чисел, батаре! тестiв оцiнки лобно! дисфункцГ!, WMS-R. Позитивнi змiни когштив-ного статусу вщбувалися вже через 1 мюяць лiкування з певною тенденцiею до покращення показниыв на фонi збтьшення тривалостi прийому препарату.
До лкування загальний бал за тестом MMSE стано-вив 26,13 ± 0,09, через 1 мюяць — 27,00 ± 0,29 (р = 0,07). Шсля проведеного курсу терапи спостериалося зрос-тання загального бала до 28,04 ± 0,29 (р < 0,000001) за рахунок субтестiв «орiентування в просторi», р = 0,03, «увага та лiчба», р = 0,016, «идстрочене згадування трьох ^в», р < 0,0001 (рис. 1).
Таблиця 1. Динамка зм1н показниюв тесту о^нки скарг хворого пщ впливом лкування
препаратом Проноран, бали
Симптоми До лшування (M ± m) Пiсля лшування (M ± m)
Головний бть 1,83 ± 0,14 1,54 ± 0,10
Вщчуття важкост в головi 1,79 ± 0,13 1,17 ± 0,10*
Запаморочення 1,54 ± 0,13 1,17 ± 0,13*
Шум у вухах 1,58 ± 0,18 1,38 ± 0,16
Пщвищена втомлюванють 1,96 ± 0,04 1,58 ± 0,12
Загальна слабкють 1,83 ± 0,10 1,58 ± 0,13*
Бть у дтянц серця 1,13 ± 0,14 1,08 ± 0,13
Дра^вливють 1,17 ± 0,12 1,17 ± 0,30
Неспокш i тривога 2,71 ± 1,52 1,19 ± 0,13
Порушення сну 1,75 ± 0,15 1,13 ± 0,14
Серцебиття 1,04 ± 0,15 0,96 ± 0,15
Зниження пам'ят 2,54 ± 0,10 1,79 ± 0,10*
Загальний бал 20,13 ± 0,57 16,42 ± 0,70*
Примтка: * — р < 0,01.
Зросли показники зорово! пам'ята, про що свщчить зменшення ктькосп пред'явлень цифрового матерiалу для вщтворення ряду з 8 цифр: до лкування — 4,46 ± 0,47, пiсля — 2,63 ± 0,22, р < 0,01; тесту на запам'ятовування 10 сшв: вщповщно до лкування — 60,25 ± 3,86 слова, а шсля — 73,67 ± 3,65 слова, р < 0,001. Покращилось вико-нання завдання субтесту кодування: до лкування — 20,58 ± ± 0,32 бала, пiсля — 25,38 ± 2,26 бала, р < 0,05 (табл. 2).
Отримаш результати свщчать про тдвищення рiвня концентраций уваги, покращення психомоторного темпу, здатност до навчання.
Бали
Рисунок 1. Профль зм'ш показниюв субтеств шкали ММБЕ пщ впливом л'1кування препаратом Проноран, бали Примтки: субтести: 1 — ор1ентування в час'г, 2 — ор1ентування в просторi; 3 — запам'ятовування трьох сл'в; 4 — увага iл'чба; 5 — вщтворення сл'т; 6 — найменування; 7 — повторения речення; 8 — виконання тристадйного завдання; 9 — виконання написаного завдання; 10 — написання простого речення; 11 — копювання малюнка; * — р < 0,05 через 1 м1сяць; ** — р < 0,05 через 3 м1сяц1; # — р < 0,01 через 3 м1сяц1.
Аналiз показниюв шкали пам'ятi Векслера свщчить про позитивну динамiку на фош проведеного курсу лiкування препаратом Проноран за субтестами, що ха-рактеризують рiвень уваги, короткотривалу (вербальну, вiзуальну) та довготривалу пам'ять (вербальну, вiзуальну) зi збiльшенням тривалостi лiкування вщ 1 до 3 мiсяцiв. Уже через 1 мюяць вщбулися вiрогiднi змiни показниюв, якi характеризують короткотривалу пам'ять («лопчна пам'ять» (р < 0,05), «образна пам'ять» (р < 0,05), вер-бальна асоцiативна, як легка (р < 0,05), так i складна (р < 0,05)), та показника довготривало! пам'ят («лопчна пам'ять», р < 0,05). Через 3 мюящ прийому препарату покращилася концентращя уваги за даними субтесту «психолопчний контроль» (р < 0,02), а також «цифровий ряд, зворотний» (р = 0,04). Зрiс сумарний бал за вико-нання субтесту «дазуальний мнестичний ряд» (р = 0,02), головним чином за рахунок його зворотно! складово!. Вiдбулися позитивш змiни показниюв, що характеризують короткотривалу пам'ять. Особливо це стосуеться завдань на вербальну пам'ять: результати зросли вiрогiдно за вшма субтестами. Установлене вiрогiдне зростання параметрiв су&гестш, яю характеризують i довготривалу пам'ять: вербальну смислову (р < 0,000001), вербальну асощативну, як легку (р = 0,02), так i складну (р = 0,04), а також вiзуальну зорово-просторову (р = 0,006) (рис. 2).
Порушення, вiдзначенi в обстежених нами хворих iз синдромом помiрних когнiтивних порушень, мають по-лiмодальний характер i стосуються рiзних когнiтивних доменiв. Важливими як iз ктшчно!, так i прогностично! точки зору е змши виконавчих функцш. Виконавчi функци лежать в основi забезпечення iнтегративно'í дiяльностi мозку й поведшки людини. При судинних ураженнях головного мозку пошкодження юрково-шд-
Таблиця 2. Зм1ни показниюв експериментально-психолопчних теслв пД впливом л1кування
препаратом Проноран
Тести До лшування Пюля лшування
Запам'ятовування 10 отв, ктькють отв 60,25 ± 3,86 73,67 ± 3,65**
Запам'ятовування 8 цифр, ктькють пред'явлень 4,46 ± 0,47 2,63 ± 0,22**
Проба Шульте, с 454,75 ± 48,04 421,25 ± 25,46
Субтест кодування, бали 20,58 ± 0,32 25,38 ± 2,26*
Примтки: * — р < 0,05; ** — p < 0,01.
Таблиця 3. Динамка показниюв шкали батареi теств оцнки лобноiдисфункцп пД впливом л'1кування
препаратом Проноран, бали
Субтести До лшування Пюля лшування
Концептуалiзацiя 2,92 ± 0,06 3,00 ± 0,00
Швидкють мовлення 2,21 ± 0,13 2,50 ± 0,13
Динамiчний праксис 2,21 ± 0,16 2,92 ± 0,06**
Проста реакщя вибору 2,42 ± 0,12 2,67 ± 0,10
Ускладнена реакщя вибору 1,96 ± 0,13 2,50 ± 0,10**
Дослщження хватальних рефлекав 3,00 ± 0,00 3,00 ± 0,00
Загальний бал 14,46 ± 0,37 16,63 ± 0,25**
Прим'пка: ** — p < 0,01.
юрково! взаемодй' викликае синдром роз'еднання, що лежить в 0CH0Bi розвитку когштивного дефекту у виглядi порушення виконавчих функцш. У даному дослщженш оцшювалися порушення виконавчих функцш за допо-могою батаре! теспв оцiнки лобно! дисфункцй' Дюбуа. До лшування загальний бал за вищевказаним тестом становив 14,46 ± 0,37. Пiсля проведеного курсу терапй' спостерiгалося зростання загального бала до 16,63 ± 0,25,
шкали WMS-R у хворих пД впливом ткування препаратом Проноран, бали
Примтки: I — концентрац'я уваги: 1 — психолопчний контроль, 2 — цифровий ряд (прямий), 3 — цифровий ряд (зворотний); 4 — взуальний мнестичний ряд (прямий); 5 — взуальний мнестичний ряд (зворотний); II — короткотривала пам'ять: 6 — лопчна пам'ять, 7 — вербальн парн асоц1ацИ (просл), 8 — вербальн парн асоц1ацИ (складш), 9 — образна пам'ять, 10 — в'зуальн парн асоц1ацИ, 11 — в1зуальна репродукц1я; III — довготривала пам'ять: 12 — лопчна пам'ять, 13 — вербальн парн асоц1ацИ (прост'О, 14 — вербальн парн асоц1ацИ (складш), 15 — в'зуальн парн/ асоц'ацн, 16 — в1зуальна репродукц1я; * — p < 0,05 через 1 мсяць; ** — p < 0,05 через 3 м1сяц1; # — p < 0,01через 3 м1сяц1.
Таблиця 4. Зм1ни показниюв р1вня депреси та тривожност пД впливом л1кування
препаратом Проноран, бали
Шкали До лкування Пюля л^ування
GDS 11,92 ± 1,04 8,00 ± 0,56**
Ситуацмна тривожнють 43,50 ± 1,41 38,00 ± 1,02**
Внутршня тривожнють 44,17 ± 1,52 39,46 ± 0,92**
Прим'пка: ** — p < 0,01.
р < 0,01, головним чином за рахунок субтеспв <^HaMi4-ний праксис» та «складна реакщя вибору». Результати динамiки показниюв подаш в табл. 3.
Зменшення проявiв лобно! дисфункцй' може бути вщображенням покращення метаболiзму й кровообiгу головного мозку шд впливом лiкування препаратом Проноран.
На основi отриманих результат показниюв емоцш-но-вольово! сфери встановлено, що рiвнi депресивностi та тривожносл вiдповiдали середнiм показникам. Пiсля проведеного курсу лкування звертае на себе увагу вiрогiд-не зниження параметрiв рiвня депресивностi за шкалою GDS: вщповщно до лiкування — 11,92 ± 1,04 бала, пiсля — 8,00 ± 0,56 бала, р = 0,003, а також тривожносл за шкалою Сптбергера — Ханша: ситуативно! — iз 43,5 ± 1,41 бала до 38,00 ± 1,02 бала, р = 0,00002, та особистюно! — iз 44,17 ± ± 1,52 бала до 39,46 ± 0,92 бала, р = 0,002. (табл. 4).
Лкування препаратом Проноран добре переноситься хворими старшого вшу з синдромом ПКП на фош дис-циркуляторно! енцефалопати, курсовий його прийом пройшли 24 пащенти. У 3 хворих виникли нерiзко вира-женi побiчнi явища з боку шлунково-кишкового тракту, у зв'язку з чим прийом препарату був припинений.
Таким чином, результати проведених дослщжень свщчать про шдвищення рiвня концентрацп уваги, покращення рiзних складових короткотривало! та дов-готривало! пам'ятi, виконавчих функцiй, а також покращення емощйного стану хворих на дисциркуляторну енцефалопатiю з синдромом помiрних когнiтивних порушень на фош лшування препаратом Проноран.
Результати дослщження дозволяють рекомендувати Проноран у дозi 50 мг 1 раз на добу протягом 3 мюящв як препарат вибору для ефективного та безпечного використання у хворих старших вшових груп iз когш-тивними порушеннями на додементнiй стадй', а саме при синдромi помiрних когнггивних порушень на фонi дисциркуляторно! енцефалопати.
Список лператури
1. Бачинська Н.Ю. BiKoei розлади пам'яти можливостi до-фамiнергiчнoiтерапй'//Здоров'я Украши. — 2009. — № 5/1. — С. 5-21.
2. Безруков В.В., Бачинська Н.Ю., Холт В.О., Демченко О.В., Полетаева К.М., Шулькевич А.А. Синдром noмiрних когнтивних порушень при старшт: Методичт рекомендаций — К., 2007. — 32 с.
3. Гомазков О.А. Нейротрофическаярегуляция и стволовые клетки мозга. — Москва, 2006. — 332 с.
4. Захаров В.В., Яхно Н.Н. Когнитивные расстройства в пожилом и старческом возрасте: Методическое пособие для врачей. — М., 2005. — 71 с.
5. Захаров В.В., Яхно Н.Н. Синдром умеренных когнитивных расстройств в пожилом и старческом возрасте // Рус. мед. журн. — 2004. — № 10. — С. 573-576.
6. Захаров В.В. Распространенность и лечение когнитивных нарушений в неврологической клинике (Результаты Всероссийского исследования ПРОМЕТЕЙ) // Consilium Medicum. — 2008. — № 10. — С. 114-118.
7. Киршева Н.В., Рябчикова Н.В. Психология личности (тесты, опросники, методики). — М.: Геликон, 1995. — 236 с.
8. Левин О.С. Диагностика и лечение умеренно выраженных когнитивных нарушений в пожилом возрасте //Журнал неврологии и психиатрии. — 2006. — № 8. — С.42-49.
9. Левин О.С Дофаминергические системы в развитии когнитивных нарушений у пожилых: диагностические и терапевтические аспекты // Consilium Medicum (Приложение). — 2012. — № 1. — С. 26-29.
10. Локшина А.Б., Захаров В.В. Легкие и умеренные когнитивные расстройства при дисциркуляторной энцефалопатии // Неврологический журнал (Приложение 1). — 2006. — С. 57-64.
11. Преображенская И.С. Экселон в терапии нейродегенера-тивных деменций//Неврол. журн. (Приложение 1). — 2005. — № 11. — С. 42-46.
12. Сорокша 1.Б., ГудковаА.А., Гехт А.Б. Помiрнiкогнтивт розлади при судинних захворюваннях головного мозку: дiа-гностика та принципи терапи//Важкий патент. — 2010. — № 3. — С. 22-23.
13. Яхно Н.Н., Захаров В.В., Локшина А.Б. Синдром умеренных когнитивных расстройств при дисциркуляторной энцефалопатии//Журн. неврол. и психиатр. — 2005. — № 2. — С. 13-17.
14. Petersen Я.С. Mild Cognitive Impairment: Transition from Aging to Alzheimer's Disease. In: Alzheimer's Disease: Advances in Etiology, Pathogenesis and Therapeutics / Ed. by K. Iqbal, S.S. Sisodia & B. Winblad. — John Wiley & Sons, Ltd, 2001. — P. 141-164.
15. Arnsten A.F. Beyond age-related dopamine declaine in cerebral aging the effects of nonadrenergic dysfunction // Yale Med. School. — 2003. — P. 12.
16. Bаckman L., Ginovart N., Dixon R. et al. Age-related cognitive deficits mediated by changes in the striatal dopamine system//Am. J. Psychiat. — 2000. — Vol. 157.--P.635-637.
17. Backman L., Linderberg U., Li S., Linking cognitive aging to alterations in dopamine neurotransmitter functioning//Neurosience andbeobehavoralreviews. — 2010. — Vol. 34. — P. 670-677.
18. Dubois B., Slachevsky A., Litvan I., Pillon B. The FAB. A frontal assessment battery at bedside // Neurology. — 2000. — Vol. 55. — P. 1621-1626.
19. Esposito M, Weksler M. Brain aging and memory: New findings help differentiate forgetfulness and dementia //Geriatrics. — 2000. — Vol. 55(6). — P. 55-59.
20. Gober A., Dicara B., Cistarelli L. Piribedil enhance frontocortical and hippocampal release ofacetylcholine in freely moving rats by blockade of (¿-adrenoceptors// The Journal ofPharmacology and Experimental Therapeutics. — 2003. — P. 338-346.
21. Jelic V. Clinical trials in mild cognitive impairment: lessons for the future//NeurolNeurosurgPsychiatry. — 2006. — Vol. 77. — P. 429-438.
22. Kurshner H.S. Mild cognitive impairment: to treat or not to treat?//Curr. Neurol. NeurosciRep. — 2005. — Vol. 5. — P. 455-457.
23. Li S., Backman L. Dopaminergic modulation of cognition across life span //Neurosience and beobehavoralreviews. — 2010. — Vol. 34. — P. 625-630.
24. Nagaraja D., Jayaashree S. Randomized study of the dopamine receptor agonist piribedil in the treatment of mild cognitive impairment // Am. J. Psychiat. — 2001. — Vol. 158. — P. 1517-1519.
25. Volkow N, Wang G., Fowler J. et al. Parallel loss of presynaptic and postsynaptic dopamine markers in normal aging // Ann. Neurol. — 1998. — Vol. 44(1). — P. 143-147.
26. Wechsler D. Wechsler memory scale-revised. Manual. — New York: The psychological corporation harcourt Brace Jovanovicch, Inc., 1987. — 150p.
27. Yesavage J.A., Brink T.L., Rose T.L. Development and validation of a geriatric depression screening scale: A preliminary report // Journal of Psychiatric Research. — 1983. — Vol. 17. — P. 37-49.
OmpuMaHO 12.10.12 D
Бачинская Н.Ю., РожелюкИ.Ф., Холин В.О., Шулькевич A.A.
ГУ «Институт геронтологии им. Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины», г. Киев
КЛИНИКО-НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ ПРЕПАРАТА ПРОНОРАН ПРИ СИНДРОМЕ УМЕРЕННЫХ
КОГНИТИВНЫХ НАРУШЕНИЙ НА ФОНЕ ДИСЦИРКУЛЯТОРНОЙ ЭНЦЕФАЛОПАТИИ
Резюме. В статье приведено исследование эффективности препарата Проноран (пирибедил) у больных старшего возраста с синдромом умеренных когнитивных нарушений на фоне хронической недостаточности мозгового кровообращения. Результаты исследования позволяют рекомендовать Проноран в дозе 50 мг1 раз в сутки в течение 3 месяцев в качестве препарата выбора для эффективного и безопасного использования у больных старших возрастных групп с когнитивными нарушениями на додементной стадии.
Ключевые слова: когнитивные нарушения, Проноран.
Bachynska N.Yu., RozhelyukI.F., Kholin V.O., Shulkevych A.A. State Institution «Institute of Gerontology named after D.F. Chebotarev of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
CLINICAL AND NEUROPSYCHOLOGICAL EFFICACY OF PRONORAN USE IN SYNDROME OF MILD COGNITIVE IMPAIRMENTS FOLLOWING DYSCIRCULATORY ENCEPHALOPATHY
Summary. The article presents the research of Pronoran (piribedil) efficacy in old-age patients with syndrome of mild cognitive impairments on the background of chronic cerebrovascular insufficiency. The findings allow us to recommend Pronoran 50 mg 1 time daily for 3 months as the drug of choice for the effective and safe use in patients of older age groups with cognitive impairments on pre-demented stage.
Key words: cognitive impairments, Pronoran.
