CC BY
30
УДК 616.89-008.46-008.6-053.9-085.214.2
БАЧИНСЬКА Н.Ю., РОЖЕЛЮК 1.Ф., ХОЛ1Н В.О., ПОЛСТАСВА K.M., ДЕМ1Д1ВСЫКА М.П. ДУ «1нститутгеронтологи im. Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра/ни», м. Ки/в
Я Я W ■ ■ W ■ ■ ■
КЛ1Н1КО-НЕИРОПСИХОЛОГ1ЧНА I НЕИР0Ф1310Л0Г1ЧНА
ЕФЕКТИВНЮТЬ ПРЕПАРАТУ ПРОНОРАН® У ХВОРИХ ПОХИЛОГО В1КУ 3 СИНДРОМОМ ПОМ1РНИХ
КОГН1ТИВНИХ ПОРУШЕНЬ
Резюме. Стаття присвячена одному з найбыьш поширених i сощально значущих розладiв нервовоЧ системи — зниженню когштивних функцш та ефективностi застосування препарату Проноран® при данш патологи в оаб похилого вку.
Ключовг слова: когттивт функци, пам'ять, лкування, Проноран®.
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Глобальне постаршня населення безпосередньо пов'язане з проблемою якост життя ошб старшого вiку. Зниження когнiтивних функцш (КФ) входить до числа найбтьш поширених i соцiально значущих розладiв нервово! системи i е прогностично несприятливим чинником у ошб лггнього вiку, тодi як високий рiвень мнестично-iнтелектуальних функцiй е позитивною прогностичною ознакою щодо тривалостi життя [1, 2, 6, 8, 12].
Останшми роками особлива увага нейрогеронтологiв придшяеться додементним когнiтивним розладам, а саме синдрому помiрних когнiтивних порушень (ПКП), що дiагностично визначаеться як синдром iз певними ознаками погiршення пам'ят та/або загальним когш-тивним зниженням за вщсутносп даних про наявшсть синдрому деменци [3, 10, 33]. Найчастше когнiтивнi порушення виникають на фош нейродегенеративного процесу, судинних розладiв та !х поеднання. На особливу увагу заслуговують когнiтивнi порушення при хрошчнш цереброваскулярнiй патологи у людей похилого вшу [2, 6, 12, 15].
У забезпеченш когштивно! дiяльностi ключову роль вiдiграють процеси синаптично! передачi. Оптимiзацiя синаптично! передачi за допомогою препарапв, що впливають на нейротрансмгтерш системи, е однiею з основних стратегш тераш! когнiтивних порушень [2—4, 6, 12, 15]. При лшуванш когштивних розладiв на додементному рiвнi використовують препарати, що впливають на дофамшерпчну та норадренергiчну
системи. Теоретичним шдГрунтям для застосування дофамшерпчних та норадренергiчних препаратiв при недементних когштивних порушеннях е кореляци вь кового послаблення пам'ятi та уваги з дефiцитом у вка-заних нейротрансмггерних системах. Було встановлено, що в процеш старiння в головному мозку закономiрно розвиваеться певна дофамшерпчна недостатнiсть [2, 4, 6, 8, 11, 26, 30]. Про це свщчить зменшення бюдос-тупностi D2-рецепторiв смугастих тiл за даними пози-тронно-емiсiйноl томографи головного мозку похилих людей у порiвняннi з особами молодого вшу [20, 30, 32]. Простежуеться вiрогiдна кореляцiя мiж зазначеними нейрохiмiчними змiнами i вираженiстю когштивних порушень лобного типу [7, 13, 18, 23]. Передбачаеться, що в основi ше! кореляци лежить недостатшсть дофа-мшерпчно! активаци лобних часток iз боку вентрально! зони покрiвлi середнього мозку (так званий мезокор-тикальний дофамiнергiчний шлях) [7, 11, 30, 32]. Для розвитку вшозалежно! когштивно! дисфункцп також мають значення порушення норадренерпчно! шнерва-цГ! юркових вiддiлiв головного мозку. Когнiтивна роль
Адреса для листування з авторами:
Бачинська Наталя Юривна
ДУ «1нститут геронтологН 1м. Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украгни» 04114, м. Кив, вул. Вишгородська, 67
© Бачинська Н.Ю., Рожелюк 1.Ф., Хол1н В.О., Полетаева К.М.,
Демщвська М.П., 2013 © «Мшнародний невролопчний журнал», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
норадренерпчно! медiацii обумовлена ii участю в забез-печенш необидного piBHH концентраций уваги, процесах обробки сенсорно! iнформацii та мнестичнш дiяльностi. З вiком вщбуваеться зменшення кiлькостi нейронiв блакитно! плями (locus соеге1еш). Так, у перюд i3 2-го до 8-9-го десятилптя життя ступiнь втрати нейронiв становить 30-50 % [2, 11, 13, 35].
Усе це стало шдставою для використання препарату Проноран® (шрибедил) — агошсту D2/D3-дофамшових рецепторiв i антагонiсту пресинаптичних a-адренорецепторiв у хворих похилого вiку з синдромом помiрних когнiтивних порушень. За експериментальни-ми даними, пiрибедил, блокуючи а2-адренорецептори, сприяе посиленню вивiльнення ацетилхолшу в лобнiй корi та дорсальному гшокамш, що може покращувати когштивне функцiонування [24]. Слiд вiдзначити, що дофамшерпчш та норадренергiчнi ефекти трибедилу обумовлюють додаткову вазоактивну дiю препарату на церебральну та периферичну мшроциркуляци. У клшч-них дослiдженнях був продемонстрований позитивний вплив пiрибедилу на емоцшно-вольову сферу у хворих старших вшових груп [11].
Метою нашого дослщження було оцiнити ефектив-нють застосування препарату Проноран® в ошб похилого вiку при синдромi помiрних когнiтивних порушень на фонi дисциркуляторно! енцефалопати.
MaiepiaA та методи дослщження
У клiнiчне дослiдження було включено 27 хворих похилого вiку з синдромом помiрних когнiтивних порушень на фош дисциркуляторно! енцефалопати II стада. Середнiй вiк хворих в обстежених групах ста-новив 70,45 ± 1,58 року. Середнiй бал, за даними тесту MMSE, — 26,13 ± 0,09. Середня сума рок1в навчання становила 12,87 ± 0,58 року.
Терапiя проводилась препаратом Проноран® перо-рально в дозi 50 мг 1 раз на добу протягом 3 мюящв. Пащенти з хронiчними захворюваннями, зокрема гшертошчною хворобою, отримували супутню базову терашю, схема яко! не змiнювалася протягом 3 мюящв до початку дослщження та в перюд дослщження i не включала будь-яких iнших судинних, ноотропних або психотропних препаратiв, здатних вплинути на резуль-тати дослщження.
Дiагностика синдрому ПКП встановлювалася вщ-повiдно до модифiкованих дiагностичних критерпв R. Petersen и J. Touchon (2004) [3, 10, 33].
Методи досЛдження: загальноклiнiчне обстеження, що включало тест оцшки скарг хворого, електрокардь ографiю (ЕКГ), лабораторнi тести; КТ/МРТ головного мозку, дослщження неврологiчного статусу; експери-ментально-психологiчнi тести; комп'ютерна електро-енцефалографiя (КЕЕГ).
Для оцiнки когштивних порушень використовували тест MMSE (Mini-Mental State Examination — мш-тест ментального обстеження), що складаеться з ряду суб-
теслв, за допомогою яких можна швидко й ефективно оцшити орieнтування в чаш, мющ, сприйняття, увагу, стан короткотривало! та довготривало! пам'ятi, функ-цш мови, гнозис та праксис. Сума балiв за субтестами становить загальний бал MMSE [3].
Для дослщження розумово! працeздатноcтi засто-совували спещальне eкcпeримeнтально-пcихологiчнe завдання з використанням таблиць Шульте, пробу на запам'ятовування 8 чисел i 10 cлiв, тест кодування [3, 10]. Доcлiджeння розумово! працездатносп за допомогою таблиць Шульте дае можливicть оцiнити сенсомоторний темп, активну увагу, треновашсть та втомлювашсть. Тести на запам'ятовування 8 чисел i 10 cлiв дають мож-ливicть дослщити зорову та слухову пам'ять. Субтест кодування оцшюе концeнтрацiю уваги та психомоторний темп, здатнють до навчання.
З метою визначення порушень виконавчих функ-цш використовували батарею тecтiв для оцшки лобно! дисфункцй' Дюбуа [23], оцшювання здатноcтi до кон-цeптуалiзацi!, швидкосл мовлення, динамiчного прак-сису, просто! та складно! реакци вибору, дослщження хватальних рeфлeкciв.
Для бiльш поглибленого вивчення мнестично! дiяль-ноcтi використовувалася шк^а пам'ятi Векслера пере-глянута (WMS-R — Wechsler Memory Scale — Revised), що складаеться з сери методик, за якими оцшюються основш показники мнестично! дгяльносп на пiдcтавi аналiзу cубтecтiв [36]. Перший субтест дае можливють cкринiнгово! оцшки орieнтацi! в чаci, знань пащентав щодо особистих та cуcпiльних подай; 4 субтести дають змогу оцшити концентрацш уваги; 8 cубтecтiв шкали оцiнюють короткотривале запам'ятовування, зокрема в1зуальну та вербальну пам'ять; 4 субтести оцшюють довготривалу пам'ять (вербальну та вiзуальну).
Виражeнicть eмоцiйних порушень ощнювалась за допомогою шкали тривожноcтi Сптбергера — Ханiна [10] та гeрiатрично! шк^и депресй' — GDS (Geriatrie Depression Scale) [27].
Для оцшювання бюелектрично! активносл головного мозку була застосована система КЕЕГ NeuroCom («ХАИ-Медика», м. Харкiв). Використовувалися 19 хлорcрiбних eлeктродiв, що розташовувалися вщповщ-но до Мiжнародно! системи «10—20» iз референтним електродом на мочках вух. Спектральний аналiз ЕЕГ був проведений за алгоритмом швидкого перетворення Фур'е. Зазначеш параметри спектра були розраховаш для всього запису з усередненням по 9—10 епохам. Роз-мiр епохи становив 4 секунди. Параметри хвиль визна-чалися в таких дiапазонах частот (Гц): дельта (1,5—3,9), тета (4,0—7,9), альфа (8—13), бета (14—35). Потужшсть спектра всередиш смуги розраховували шляхом ште-грування щшьносл потужноcтi спектра за вiдповiдним дiапазоном частот. Для визначення виражeноcтi змш ЕЕГ до i пicля застосування трибедилу проведена оцшка спектральних коефдаентав — cпiввiдношeнь абсолютних значень потужносп альфа/тета-, альфа/дельта-, альфа/
(тета + дельта) - та (альфа + бета)/(тета + дельта)-ритмiв [19, 22, 25, 28, 31, 34].
Ус нижченаведеш данi вiдображають результати власних дослщжень. Для кожного з отриманих резуль-татiв наводиться значення середнього та його похибки (М ± т), вiрогiднiсть змiн за критерieм Стьюдента для парних вибiрок. Обробка отриманих даних проводилась за допомогою програми 81а11811еа 6.
Результати та Тх обговорення
Хворi скаржились на погiршення пам'ятi, головний бть, вiдчуття тяжкостi в головi, запаморочення, шум у вухах, пiдвищену втомлюванють, загальну слабк1сть, бiль чи неприемш вiдчуття в дiлянцi серця, дратавливють, неспокiй i тривогу, порушення сну, серцебиття. Оцшю-вання скарг проводилось за 4-бальною рейтинговою шкалою з критерieм оцiнки кожного симптому вщ 0 (немае скарг) до 3 (значно виражеш скарги).
У невролопчному статусi хворих переважно вiдмiча-лися: центральна недостатнють лицьового нерва (78 %), рефлекси орального автоматизму (69 %), ашзорефлекшя сухожилкових та перюстальних рефлексiв (40 %), пато-лопчш рефлекси згинально! та розгинально! груп (50 %), стато-координаторнi порушення (50 %).
Згщно з отриманими результатами МРТ/КТ-дослiджень головного мозку, у бтьшосп обстежених хворих виявленi поодиною дiлянки лейкоареозу пери-вентрикулярно та/або в субкортикальних вщдтах головного мозку, префронтальнш корi та нерiзко вираженi атрофiчнi змiни.
В обстежених пащентав у бiльшостi випадкiв (70 %) електроенцефалограми характеризувалися переважан-ням недостатньо регулярного альфа-ритму з середшм (30 %) або низьким (25 %) амплггудним рiвнем, помiр-но вираженим бета-ритмом i наявнiстю нерегулярних повтьних хвиль, що не перевищували рiвень фоново! активностi. У частини (18 %) пащентав вiдмiчалося домь нування бета-активностi за наявностi помiрноi' кiлькостi повiльних (тета- i дельта-) хвиль, що не перевищували рiвень фоново! амплпуди, i мало! вираженост альфа-активностi. Вiдповiдно до класифшацй вираженiсть змiн електроенцефалограм у даних пащенпв оцiнювалася як помiрна [5]. У рядi випадкiв (12 %) вiдмiчалося перева-жання патологiчних коливань (хвит тета- i дельта^а-пазошв i полiфазних хвиль), ступiнь вираженост змiн у таких випадках оцшювався як значний.
Нейропсихологiчнi дослiдження подтвердили на-явнiсть синдрому помiрних когштивних порушень iз середнiм балом 26,13 ± 0,09 за даними тесту ММ8Е.
Пiсля завершення прийому препарату Проноран® хворi вiдзначали суттеве покращення свого стану. Так, уже через 1 мюяць лiкування препаратом виявлена тен-денцiя (р = 0,09) до бтьш позитивно! оцiнки хворими свого самопочуття. Шсля проведеного 3-мюячного курсу лiкування препаратом Проноран® спостериалося вiрогiдне зменшення цього показника до л^вання —
20,13 ± 0,57 бала, шсля лшування — 16,42 ± 0,70 бала вiдповiдно (р < 0,01) (рис. 1).
Шсля лкування препаратом Проноран® хворi вщзна-чали суттеве покращення пам'ятi (р < 0,01), зменшення вщчуття тяжкост в головi (р < 0,05) та запаморочення (р < 0,05), втомлюваност (р < 0,05) i загально! слабкостi (р < 0,05), полшшення нiчного сну (р < 0,01). Слд за-значити, що через 1 мюяць лшування спостериалося вь рогiдне зниження скарг на попршення пам'ятi (р < 0,05) та порушення шчного сну (р < 0,05) (табл. 1).
На фош проведено! терапи вiдзначалося загальне зменшення проявiв когнiтивних порушень, про що свщ-чить позитивна динамша експериментально-психоло-гiчних показник1в: ММ8Е, субтесту кодування, тестiв на запам'ятовування 10 ^в i 8 чисел, батаре! тестiв оцiнки лобно! дисфункци, WMS-R. Позитивнi змiни когш-тивного статусу вщбувалися через 1 мiсяць лшування з певною тенденцieю до покращення показниюв на фонi збiльшення тривалост прийому препарату Проноран®.
До лшування загальний бал за тестом MMSE стано-вив 26,13 ± 0,09. Пюля 3-мiсячного курсу терапи препаратом Проноран® спостериалося вiрогiдне зростання загального бала тесту до 28,04 ± 0,29 (р < 0,01).
При аналiзi субтестiв MMSE на фош терапи препаратом Проноран® встановлено покращення орieнтування в простер (р < 0,05), вщтворення ств (р < 0,01), полш-шення уваги та лiчби (р < 0,05) (рис. 2).
Отримаш результати свщчать про пiдвищення рiвня концентраци уваги, покращення психомоторного темпу, здатност до опановування нового матерiалу.
Аналiз показникiв тесту WMS-R свiдчить про по-зитивну динамiку на фош проведеного курсу лшування препаратом Проноран® за субтестами, що характеризу-ють рiвень уваги, короткотривалу (вербальну, вiзуальну)
Бали
Рисунок 1. Динамка середнього рейтингового бала вираженост суб'ективних скарг у хворих Iз синдромом ПКП на фон лкування препаратом Проноран®
Примтки: * — р < 0,05, вiрогiднiсть розб'жностей мж показниками до л'1кування i через 2 мсяц шслял'1кування; ** — р < 0,01, вiрогiднiсть розб 'жностей мж показниками до л '1кування i шсля л'1кування.
Таблиця 1. Динамка вираженост суб'ективних симптом'т ухворихпохилого в!ку з синдромом ПКП пщ впливом лкування препаратом Проноран®, бали (M ± m)
Симптоми До лiкування Через 1 мюяць Пiсля лiкування
Головний бть 1,83 ± 0,14 1,79 ± 0,13 1,54 ± 0,10
Вщчугтя тяжкостi в головi 1,79 ± 0,13 1,58 ± 0,13 1,17 ± 0,10#
Запаморочення 1,54 ± 0,13 1,46 ± 0,13 1,17 ± 0,13#
Шум у вухах 1,58 ± 0,18 1,67 ± 0,17 1,38 ± 0,16
Пщвищена втомлюванють 1,96 ± 0,04 1,67 ± 0,17 1,58 ± 0,12#
Загальна слабкiсть 1,83 ± 0,10 1,83 ± 0,13 1,58 ± 0,13#
Бiль у дтянщ серця 1,13 ± 0,14 1,29 ± 0,14 1,08 ± 0,13
Дратiвливiсть 1,17 ± 0,12 1,17 ± 0,13 1,17 ± 0,30
Неспокiй i тривога 1,83 ± 0,14 1,79 ± 0,16 1,19 ± 0,13
Порушення сну 1,75 ± 0,15 1,42 ± 0,18* 1,13 ± 0,14##
Серцебиття 1,04 ± 0,15 0,96 ± 0,15 0,96 ± 0,15
Попршення пам'я^ 2,54 ± 0,10 2,54 ± 0,10* 1,79 ± 0,10»
Примтки: * — р < 0,05, вiрогiднiсть розб'жностей м1ж показниками до л'1кування i через 1 м1сяць тсля ткування; # — р < 0,05, вiрогiднiсть розб'жностей мж показниками до л '1кування i тсля л '1кування; ## — p < 0,01, вiрогiднiсть розб'жностей мж показниками до л'1кування i тсля л'1кування
пам'ять i деяких характеристик довготривало! пам'ять Встановлено, що вже через 1 мюяць прийому вщбулися в1ропдш змши показниыв, як характеризують корот-котривалу пам'ять (лопчна пам'ять (р < 0,05), образна пам'ять (р < 0,05)), вербальну асощативну пам'ять, як легку (р < 0,05), так i складну (р < 0,05), та показник довготривало! пам'ят1 (лог1чна пам'ять (р < 0,05)). Через 3 мюящ л1кування покращилась концентрац1я уваги, що шдтверджено в1рог1дним зростанням показниыв субтесту «психолог1чний контроль» (р < 0,02), «цифровий ряд, зворотний» (р = 0,04). П1двищився сумарний бал за виконання субтесту «в1зуальний мнестичний ряд» (р = 0,02), головним чином, за рахунок його зворотно! складово!. В1дбулися позитивн1 змши показниыв, що характеризують короткотривалу пам'ять. Особливо це стосуеться завдань на вербальну пам'ять — результати зросли в1ропдно за вс1ма субтестами. Встановлено в1ропдне зростання параметр1в субтест1в, що характеризують довготривалу пам'ять: вербальну смислову (р < 0,01), вербальну асощативну, як легку (р < 0,02), так i складну (р < 0,05), а також в1зуальну зорово-просторову (р < 0,01) (рис. 3).
У даному дослщженш оцшювалися порушення ви-конавчих функцш за допомогою батаре! тест1в оц1нки лобно! дисфункци Дюбуа. До л1кування загальний бал за вищевказаним тестом становив 14,46 ± 0,37. П1сля проведеного курсу терапп препаратом Проноран® спостер1галося в1рог1дне зростання загального бала до 16,63 ± 0,25 (р < 0,01). При анал1з1 субтест1в встановлено, що покращення в1дбувалося, головним чином, за рахунок показниыв «динам1чний праксис» (р < 0,01), «складна реакщя вибору» (р < 0,01) та позитивно! тенденций до збшьшення показника субтесту «швидысть мовлення» (р = 0,07). Результати динамши показник1в подан1 в табл. 3.
Зменшення прояв1в лобно! дисфункцИ може бути вщображенням покращення метабол1зму i кровооб1гу головного мозку п1д впливом лшування препаратом Проноран®.
На основ1 отриманих результат показниыв емоцш-но-вольово! сфери встановлено, що р1вш депресивност1 та тривожносл вщповщали середн1м показникам. Шсля проведеного курсу л1кування препаратом Проноран® звертае на себе увагу в1ропдне зниження параметр1в р1вня депресивност1 за шкалою GDS (р = 0,003), а також тривожноста за шкалою Сптбергера — Ханша, як ситуативно! (р < 0,01), так i особистюно! (р = 0,002) (табл. 4).
Виявлена динамша показниыв експериментально-психолопчних тест1в супроводжувалась позитивними змшами КЕЕГ у хворих в обстежених трупах тсля за-вершення курсового л1кування препаратом Проноран®. Для оцшки функц1ональних зм1н головного мозку, що вщбулися п1д впливом лшування препаратом Проноран®, був проведений анал1з динам1ки спектральних коеф1ц1ент1в швидких i пов1льних ритм1в КЕЕГ (рис. 4).
Шсля проведеного курсу терапи препаратом Проноран® у центральних вщведеннях праворуч i л1воруч вщ-м1чено в1рог!дне зб1льшення коеф1ц1ент1в спектрально! потужноста альфа/дельта, альфа/(тета + дельта) та (альфа + бета)/(тета + дельта). Водночас у там'яних в!дведеннях л1воруч зареестровано в1рог!дне зростання вск спектральних коеф1ц1ент1в, а праворуч — лише коефщенпв альфа/ (тета + дельта) та (альфа + бета)/(тета + дельта).
При анал1з1 отриманих результат1в виявлено, що в скроневих вщведеннях л1воруч вщбулося в1рог1дне зб1льшення коеф1ц1ент1в спектрально! потужнос-т1 альфа/(тета + дельта) та (альфа + бета)/(тета + дельта).
У потиличних в!дведеннях праворуч i л1воруч на фон1 терапй' в1дм1чено в1рог1дне зростання коеф1ц1енту спек-
Таблиця 2. Динамка показниюв експериментально-психолог1чних теств у хворих похилого в1ку з синдромом ПКП пд впливом л1кування препаратом Проноран® (M ± m)
Тести До лкування Пюля лкування
Пам'ять, 10 отв 60,25 ± 3,86 73,67 ± 3,65**
Пам'ять, 8 цифр, ктькють пред'явлень 4,46 ± 0,47 2,63 ± 0,22**
Проба Шульте, с 454,75 ± 48,04 421,25 ± 25,46
Субтест кодування, бали 20,58 ± 0,32 25,38 ± 2,26*
Примтки: * — р < 0,05, Bipor^HicTbрозб'жностей м1жпоказникамидол1кування iпсляткування; ** — p < 0,01, Bipor^HicTb розб'жностей мж показниками до л1кування i псля лкування.
Таблиця 3. Динамка показниюв шкали батареi теств оцнки лобноi дисфункцп Дюбуа у хворих i3 синдромом ПКП п'щ впливом л'1кування препаратом Проноран®, бали (M ± m)
Субтести До лкування Пюля лкування
Концептуалiзацiя 2,92 ± 0,06 3,00 ± 0,00
Швидкють мовлення 2,21 ± 0,13 2,50 ± 0,13
Динамiчний праксис 2,21 ± 0,16 2,92 ± 0,06*
Проста реакщя вибору 2,42 ± 0,12 2,67 ± 0,10
Ускладнена реакщя вибору 1,96 ± 0,13 2,50 ± 0,10*
Дослщження хватальних рефлекав 3,00 ± 0,00 3,00 ± 0,00
Загальний бал 14,46 ± 0,37 16,63 ± 0,25*
Примтка: * — р < 0,01, вiрогiднiсть розб'жностей мiж показниками до л/кування i тсля л/кування.
Бали
-1-1-1-1-1-1-1-Г"
8 9
■ До лкування
---■---Через 1 мюяць
......"»■...... Через 3 мгсящ
10 11 Субтести
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
-1 До ткування
---■---Через 1 м1сяць
............. Через 3 мюящ
Рисунок 2. Динам1ка показниюв субтеств шкали MMSE у хворих похилого в'1ку з синдромом ПКП на фон л'1кування препаратом Проноран®, бали Примтки: субтести: 1 — ор1ентування в час'1, 2 — ор1ентування в просторi, 3 — запам'ятовування трьох слв, 4 — увага iл'чба, 5 — в'щтворення слв, 6 — найменування, 7 — повторення речення, 8 — виконання завдання з трьох етапв, 9 — виконання написаного завдання, 10 — написання простого речення, 11 — копювання малюнка; х — p < 0,05, вiрогiднiсть розб'жностей мж показниками до л '1кування i через 1 мсяць; * — p < 0,05, вiрогiднiсть розб'жностей мж показниками дол'1кування iпсляткування; X — p < 0,01, вiрогiднiсть розб 'жностей мж показниками до л'1кування i псля ткування.
Рисунок 3. Динамка виконання субтеств шкали WMS-R у хворих iз синдромом ПКП п'щ впливом л'1кування препаратом Проноран®, бали Примтки: I — концентрац1я уваги: 1 — психоло-пчний контроль, 2 — цифровий ряд (прямий), 3 — цифровий ряд (зворотний); 4 — взуальний мнестичний ряд (прямий); 5 — в'зуальний мнестичний ряд (зворотний); II — короткотривала пам'ять: 6 — лопчна пам'ять, 7 — вербальш парн асоц 'ацн (просл), 8 — вербальн парн асоц1ацИ (складн'1), 9 — образна пам'ять, 10 — в'зуальн парн асоц'ацн, 11 — в1зуальна репродукц1я; III — довготривала пам'ять: 12 — лопчна пам'ять, 13 — вербальн парн асоц1аци (просл), 14 — вербальн парн асоц1аци (складн'1), 15 — в'зуальн парн асоц'ацн, 16 — в1зуальна репродукц1я; х — p < 0,05, вiрогiднiсть розб'жностей мж показниками до л '1кування i через 1 мсяць; * — p < 0,05, вiрогiднiсть розб'жностей мж показниками до л '1кування i псля ткування; X — p < 0,01, вiрогiднiсть розб'жностей мж показниками до л '1кування i псля ткування.
трально! потужносп альфа/дельта, а татж^воруч виявлено вiрогiдне збтьшення коефiцieнтiв альфа/(тета + дельта) та (альфа + бета)/(тета + дельта).
Лшування препаратом Проноран® добре переноситься хворими похилого в^ з синдромом ПКП, курсовий його прийом пройшли 24 пацieнти. У 3 хворих виникли нерiзко виражеш побiчнi явища з боку шлун-ково-кишкового тракту, через що прийом препарату був припинений.
Висновки
Отже, результати проведених дослiджень свщчать про пiдвищення рiвня виконавчих функцш, у першу чергу уваги, покращення рiзних складових коротко-тривало! та довготривало! пам'ятi, емоцiйного стану на фош лiкування препаратом Проноран® у хворих похилого вшу з синдромом помiрних когштивних порушень. Виявленi змши показникiв коефiцieнтiв спектрально! потужностi КЕЕГ можуть бути розщнеш
Таблиця 4. Динамка показниюв р1вня депресП' та тривожност у хворих /з синдромом ПКП п'щ впливом
л1кування препаратом Проноран®, бали (М ± т)
Шкала До лшування Пюля лiкування
GDS 11,92 ± 1,04 8,00 ± 0,56*
Ситуативна тривожнють 43,50 ± 1,41 38,00 ± 1,02*
Особистюна тривожнють 44,17 ± 1,52 39,46 ± 0,92*
a " 9 " а а (а+Р)
5 (9+5) (9+5)
F7 *
тз
* #
iL Im
Т5
_
* *
-.гШ-, Г
а ' Т" а а (а+Р)
5 (9+5) (9+5)
'Hl Fp1
■ . rL
F3
* #
-=z ■Н - =? А Г — =?
СЗ
Л * * *
_
ы 1 гК
* РЗ
*
# яе
U гк
01
ш
_ а _ 5 а . (9+5) (а+Р) (9+5)
Fp2
F4
rlJ rl J
С4
# *
Р4
О ' #
4 ' г-| *
rl ■ 1
02
ш
,- а -9 - а - а (а+Р)
5 (0+5) (9+5)
F8
Т4
rl- гши w
Т6
1 L ГШ
□ Дол1кування
□ Шел я л1кування
Рисунок 4. Динамка коеф1ц1енг1в спектрально' потужност у хворих /з синдромом ПКП п'щ впливом
л '1кування препаратом Проноран® Примтка: *— р < 0,05, вiрогiднiсть розб'жностей мж показниками до л'1кування i псля л/кування.
Примтка: * — p < 0,01, BiporwHicTb розб'жностей м1ж показниками до л1кування i псля ткування.
як результат позитивного впливу на бюелектричну активнiсть головного мозку.
Результати дослщження дозволяють рекоменду-вати препарат Проноран® у дозi 50 мг 1 раз на добу протягом 3 мюящв як патогенетично обумовлену терашю для ефективного використання у хворих похилого вшу з когштивними порушеннями на додементнш стадп, а саме при синдромi помiрних когштивних порушень на фонi дисциркуляторно! енцефалопати.
Список л1тератури
1. Бачинская Н.Ю., Холин В.А., Полетаева К.Н., Шуль-кевич А.А. Нейропсихологические и нейрофизиологические аспекты синдрома умеренных когнитивных нарушений // Украгнський вкник психоневрологй'. — 2007. — Т. 15, вип. 1(50), додаток. — С. 18.
2. Бачинська Н.Ю. Вiковi розлади пам 'ятi: можливостi до-фамiнергiчноiтерапй'//Здоров'я Украти. — 2009. — № 5/1. — С. 5-21.
3. Безруков В.В., Бачинська Н.Ю., Холн В.О., Демченко О.В., Полетаева К.М., Шулькевич А.А. Синдром помiрних когнтивних порушень при старшт: Методичтрекомендаций — К., 2007. — 32 с.
4. Гомазков О.А. Нейротрофическаярегуляция и стволовые клетки мозга. — М., 2006. — 332 с.
5. Жирмунская Е.А., Лосев В.С. Системы описания и классификации электроэнцефалограмм человека. — М.: Наука, 1984. — 80 с.
6. Захаров В.В. Распространенность и лечение когнитивных нарушений в неврологической клинике (Результаты Всероссийского исследования ПРОМЕТЕЙ) // Consilium Medicum. — 2008. — № 10. — С. 114-118.
7. Захаров В.В., Яхно Н.Н. Когнитивные расстройства в пожилом и старческом возрасте: Методическое пособие для врачей. — М., 2005. — 71 с.
8. Захаров В.В., Яхно Н.Н. Синдром умеренных когнитивных расстройств в пожилом и старческом возрасте // Рус. мед. журн. — 2004. — № 10. — С. 573-576.
9. 1внев Б.Б. Топографiчна органiзацiя i спектральна структура ЕЕГ при фiзiологiчному старшт та хворобi Аль-цгеймера// Украгнський всник психоневрологй'. — 2001. — Т. 9, № 3. — С. 82-84.
10. Киршева Н.В., Рябчикова Н.В. Психология личности (тесты, опросники, методики). — М.: Геликон, 1995. — 236 с.
11. Левин О.С Дофаминергические системы в развитии когнитивных нарушений у пожилых: диагностические и терапевтические аспекты // Consilium Medicum. — 2012. — № 1. Прил. — С. 26-29.
12. Левин О.С. Диагностика и лечение умеренно выраженных когнитивных нарушений в пожилом возрасте//Журнал неврологии и психиатрии. — 2006. — № 8. — С. 42-49.
13. Локшина А.Б., Захаров В.В. Легкие и умеренные когнитивные расстройства при дисциркуляторной энцефалопатии // Неврологический журнал. — 2006. — Прил. 1. — С. 57-64.
14. Преображенская И.С. Экселон в терапии нейродеге-неративных деменций // Неврол. журн. — 2005. — № 11. — Прил. 1. — С. 42-46.
15. Сорокта 1.Б., ГудковаА.А., ГехтА.Б. noMipniкогнтивт розлади при судинних захворюваннях головного мозку: dia-гностика та принципи терапи//Важкий патент. — 2010. — № 3. — С. 22-23.
16. Тодорiв 1.В. Елекmроенцефaлогрaфiя в психiaтрu. — 1вано-Франшвськ: Мкто НВ, 2004. — 76с.
17. Яхно Н.Н., Захаров В.В., Локшина А.Б. Синдром умеренных когнитивных расстройств при дисциркуляторной энцефалопатии//Журн. неврол. и психиатр. — 2005. — № 2. — С. 13-17.
18. Arnsten A.F. Beyond age-related dopamine declaine in cerebral aging the effects of nonadrenergic dysfunction // Yale Med. School. — 2003. — № 12. — P. 12.
19. Babiloni C. Sources of cortical rhythms change as a function of cognitive impairment in pathological aging: a multicenter study // Clin. Neurophysiol. — 2006. — Vol. 117, № 2. — P. 252-268.
20. Backman L., Linderberg U., Li S., Linking cognitive aging to alterations in dopamine neurotransmitter functioning//Neurosience andbeobehavoralreviews. — 2010. — Vol. 34. — P. 670-677.
21. Backman L., Ginovart N., Dixon R. et al. Age-related cognitive deficits mediated by changes in the striatal dopamine system //Am. J. Psychiat. — 2000. — Vol. 157. — P. 635-637.
22. Brenner R. Computerezed EEG spectral analysis in ederly normal, demented and depressed subjects // Electoencephalography and Clinical Neurophysiology. — 1986. — № 64. — P. 148-154.
23. Dubois B., Slachevsky A., Litvan I., Pillon B.. The FAB. A frontal assessment battery at bedside // Neurology. — 2000. — Vol. 55. — P. 1621-1626.
24. Esposito M., Weksler M. Brain aging and memory: New findings help differentiate forgetfulness and dementia // Geriatrics. — 2000. — Vol. 55(6). — P. 55-59.
25. Ghorbanian P., Devilbiss D.M., Verma A., Bernstein A., Hess T., Simon A.J., Ashrafiuon H. Identification of Resting and Active State EEG Features of Alzheimer's Disease using Discrete Wavelet Transform //Ann. Biomed. Eng. — 2013. — Vol. 41(6). — P. 1243-57.
26. Gober A., Diсara B., Cistarelli L. Piribedil enhance frontocortical and hippocampal release of acetylcholine in freely moving rats by blockade of <x2-adrenoreceptors // The Journal of Pharmacology and Experimental Therapeutics. — 2003. — P. 338-346.
27. Jelic V. Clinical trials in mild cognitive impairment: lessons for the future // Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 2006. — Vol. 77. — P. 429-438.
28. JiangZ.Y. Study on EEGpower and coherence in patients with mild cognitive impairment during working memory task// J. Zhejiang. Univ. Sci. B. — 2005. — Vol. 6(12). — P. 1213-9.
29. Kurshner H.S. Mild cognitive impairment: to treat or not to treat?//Curr. Neurol. Neurosci. Rep. — 2005. — Vol. 5. — P. 455-457.
30. Li S., Backman L. Dopaminergic modulation of cognition across life span //Neurosience and beobehavoral reviews. — 2010.— Vol. 34. — P. 625-630.
31. Moretti D.V., Fracassi C., Pievani M., Geroldi C., Binetti G., Zanetti O., Sosta K, Rossini P.M., Frisoni G.B. Increase of theta/ gamma ratio is associated with memory impairment // Clin. Neurophysiol. — 2009. — Vol. 120(2). — P. 295-303.
32. Nagaraja D., Jayaashree S. Randomized study of the dopamine receptor agonist piribedil in the treatment of mild cognitive
impairment// Am. J. Psychiat. — 2001. — Vol. 158. — P. 15171519.
33. Petersen R.C. Mild Cognitive Impairment: Transition from Aging to Alzheimer's Disease. In: Alzheimer's Disease: Advances in Etiology, Pathogenesis and Therapeutics / Ed. by Iqbal K., Sisodia S.S., Winblad B. // John Wiley & Sons, Ltd. — 2001. — P. 141-164.
34. ThakorN.V. Advances in quantitative electroencephalogram analysis methods//Annu. Rev. Biomed. Eng. — 2004. — Vol. 6. — P. 453-495.
35. Volkow N., Wang G., Fowler J. et al. Parallel loss of presynaptic and postsynaptic dopamine markers in normal aging // Ann. Neurol. — 1998. — Vol. 44(1). — P.143-147.
36. Wechsler D. Wechsler memory scale— revised. Manual. — New York: The psychological corporation harcourt Brace Jovanovicch, Inc., 1987. — 150p.
37. Yesavage J.A., Brink T.L., Rose T.L. Development and validation of a geriatric depression screening scale: A preliminary report// Journal of Psychiatric Research. — 1983. — Vol. 17. — P. 37-49.
OmpuMano 04.04.13 □
Бачинская Н.Ю., РожелюкИ.Ф., Холин В.О., Полетаева K.M., Демидовская М.П. ГУ «Институт геронтологии им. Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины», г. Киев
КЛИНИКО-НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ И НЕЙРОФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРЕПАРАТА ПРОНОРАН® У БОЛЬНЫХ ПРЕКЛОННОГО ВОЗРАСТА С СИНДРОМОМ УМЕРЕННЫХ КОГНИТИВНЫХ НАРУШЕНИЙ Резюме. Статья посвящена одному из наиболее распространенных и социально значимых расстройств нервной системы — снижению когнитивных функций и эффективности применения препарата Проноран® при данной патологии у лиц преклонного возраста.
Ключевые слова: когнитивные функции, память, лечение, Проноран®.
Bachynska N.Yu., RozhelyukI.F., Kholin V.O., Poletayeva K.M., Demidivska M.P. State Institution «Institute of Gerontology named after D.F. Chebotarev of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
CLINICAL AND NEUROPSYCHOLOGICAL AND NEUROPHYSIOLOGICAL EFFICACY OF PRONORAN® IN ELDERLY PATIENTS WITH MILD COGNITIVE DISORDERS SINDROME Summary. The article deals with one of the most common and socially significant disorders of the nervous system — decline ofcognitive functions, and efficacy of Pronoran® in this pathology in the elderly. Key words: cognitive functions, memory, healing, Pronoran®.
