CC BY
29
УДК 616-071+616.8-008.6+616.24 ПОЯСНИК I.M.
¡вано-Франювський обласний фтизюпульмонолопчний центр
KAÍHÍ4HA ХАРАКТЕРИСТИКА КОГНТИВНИХ ПОРУШЕНЬ У ПАЩвНПВ ¡3 ХРОЫЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ АЕГЕНЬ
Резюме. У cmammi подан результати до^дження когнтивних порушень у na^eHmie Í3 хротчним обструктивним захворюванням легень. Дшгноз когнтивних розладiв базувався на результатах розширеного нейропсихологiчного обстеження з яксною та киьккною оцшкою отриманих результатiв. У пацieнтiв 1з хротчним обструктивним захворюванням легень III—IV стади выявлено синдром легких i помiрних когнтивнихрозладiв порiвняно з практично здоровими особами тieiж вжово'(категорИ Ключовг слова: хрошчне обструктивне захворювання легень, когштивш розлади, венозна енцефалопатгя.
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 1
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Хрошчне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) залишаеться одшею з найважливших проблем охорони здоров'я як у нашш кра!ш, так i в усьому свт. Це виснажлива хвороба, при якш утруднене дихання, кашель, задишка при фiзичних навантаженнях, хрипи е повтьно прогресуючи-ми симптомами, що в концевому пщсумку призводять до функцiональних порушень, пригнiчення пащентш, високих показникзв iнвалiдностi, смертностi, вельми значного еконо-мiчного й соцального збитку, причому р1вень його зростае. Актуальнiсть ще! проблеми обумовлена також надзвичайно високими показниками поширеностi. У свт близько 9—10 % населения хворшть на ХОЗЛ. Проблема ХОЗЛ на сьогодш стае ще бтьш гострою через несвоечасне виявлення захворювання, а часто й неадекватне лкування [1—3, 7].
Супутнi захворювання, що часто виникають у пащен-тiв iз ХОЗЛ, включають серцево-судинш захворювання, метаболiчний синдром, дисфуикцiю скелетних м'язiв, остеопороз, анемiю, дiабет, синдром обструктивного апное-гшопное сну, рак легень, депресш, розлади, що можуть суттево погiршити прогноз [6, 9]. Супутня пато-логiя при ХОЗЛ виникае при рiзних ступенях тяжкостi захворювання [12] i вимагае спецiального лкування [11].
Одним з основних ускладнень ХОЗЛ е легенева недо-статшсть (ЛН). ЛН — це нездатнють легень забезпечити нормальний газовий склад артерiальноl кровi в станi спокою або при помiрному фiзичному навантаженш. Основними механiзмами патогенезу при цьому е обструкция дихальних шляхов, рестрикция альвеол, дифузiйнi розлади, порушення легеневого кровотоку, скорочення
функцюнуючо! легенево! тканини [5]. ЛН — складова частина бтьш загального патологiчного стану, а саме ди-хально! недостатносп, у патогенезi яко! додатково беруть участь позалегеневi фактори (порушення центрально! регуляци дихання, порушення нервово-м'язово! передачi iмпульсу, патологiя м'язiв, грудно! стшки, системи кровi, кровообiгу, пригнiчення тканинного дихання) [10]. У результата дисфункци правих вiддiлiв серця, пiдвищення внутршньогрудного тиску, застою у верхнiй порожнистш венi, при кашлi, утрудненому вдиху виникають умови для розвитку венозно! гшереми головного мозку [16].
Центральна нервова система ранше за iншi органи та тканини реагуе навпъ на незначну кисневу недостатнiсть. Гшокая рано проявляеться не лише розладом функцй, а й порушенням будови рiзних клiтин мозку (нейрони, гля) i синаптичних структур. У вщповщь на кисневе голодування включаються рiзнi компенсаторнi механiзми, проте при ви-раженiй гтокси компенсаторна д1я цих чинникзв вщносно нетривала. У головному мозку розвиваються глибою порушення обмшу, виникають набряк, венозний заспй i дис-циркулящя [4]. У наш час наявш поодиною дослщження, у
Адреса для листування з авторами:
Поясник 1рина Миротвна
76018, м. 1вано-Франывськ, вул. Франка, 17
Обласний фтизюпульмонолопчний центр,
вщщлення професшно! патологи
E-mail: [email protected]
© Поясник 1.М., 2014
© «М1жнародний невролопчний журнал», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
яких автори вивчали порушення функц1й головного мозку в Mipy наростання ресшраторних розладв. Вщсутш прац1, у яких була б дослщжена динамiка формування когнiтивних i афективних розлад!в у хворих i3 ХОЗЛ.
Матерiали та методи дослщження
Проведено комплексне клiнiко-неврологiчне до-слiдження 120 хворих на ХОЗЛ II—IV стадш. Була дiагностована венозна енцефалопатiя у хворих i3 ХОЗЛ III—IV стадш. Дiагностика клiнiчних проявiв порушень венозного вiдтоку з порожнини черепа проводилась iз використанням робочо! класифшаци М.Я. Бердичев-ського (1989). Уш обстеженi пацieнти були розподтеш на групи залежно вiд стади ХОЗЛ:
— перша група — 60 пащенлв (середнiй вiк — 53,38 ± ± 5,1 року; жшок — 20, чоловiкiв — 40) iз ХОЗЛ II стади;
— друга група — 40 пащенлв (середнш вiк — 55,8 ± ± 5,5 року; жшок — 4, чоловiкiв — 36) iз ХОЗЛ III стади;
— третя група — 20 пащенлв (середнш вш — 58,65 ± ± 8,09 року; жшок — 1, чоловiкiв — 19) iз ХОЗЛ IV стад!!;
— четверта група (контрольна) — 25 пащенлв (середнш вш — 54,36 ± 3,12 року; жшок — 10 , чоловшв — 15) — практично здоров! особи.
Оцшку когштивного статусу проводили скриншговим методом за допомогою шкали MMSE (Mini Mental State Examination), що м!стить низку субтеспв, як! дають змогу оцшити стан короткотривало! й тривало! пам'ята, ор!енту-вання в простор! та час!, мовну функцш, гнозис та праксис. Максимальний бал 30 вщповщае найбiльш високому когнь тивному ршню, 28—30 балiв — немае когштивних порушень, 24—27 балiв — переддементш порушення, 20—23 бали—де-менцiя легкого ступеня, 11—19 балiв — помiрна деменцiя, 0—10 балiв — тяжи дементнi порушення [15]. Детальне нейропсихологiчне обстеження провели з використанням низки додаткових теспв. Монреальська шкала ощнки когнь тивних функцш (МоСА) дае змогу швидко оцшити пом!рш когштивш розлади (< 26 бал!в). Порушення виконавчих функцш оцшювали за допомогою батаре! теспв на лобну дисфункцш (FAB), що запропонував французький невролог Дюбуа. У FAB входять завдання на ощнку здатносп до концептуашзаци, визначення швидкосп мовлення, просто! та ускладнено! реакци вибору, ощнка динам!чного праксису, дослщження хапальних рефлекав (максимальна ощнка за щею шкалою 18 бал!в). Увагу та швидюсть сенсомоторних реакцш оцшювали за допомогою таблиць Шульте — 30—40 с (9-10 балш) [15].
Статистична обробка одержаних даних проводилась i3 застосування пакета прикладних програм Statistica 12.0. Для ощнки статистично1 значущостi рiзницi по-казниыв мiж групами застосовували непараметричний критерш Колмогорова — Смирнова для порiвняння двох незалежних змiнних, проводили кореляцшний аналiз i3 застосуванням коефiцieнта гамма. Вiрогiдними вважали змiни показникiв за умови p < 0,05.
Результати та Тх обговорення
Вважали, що пащенти не мають когнiтивних порушень (КП), якщо за шкалою MMSE вони набирали 28—30 балiв, за шкалою МоСА > 26 балiв, при виконанш тестiв FAB — 16—18 балiв, заповнювали таблиц Шульте за 30—40 с. У хворих iз ХОЗЛ II стади КП були вщсутш: загальний бал за шкалою MMSE становив 28 (27; 28) ба-лiв (р > 0,1), за шкалою МоСА — 26 (26; 26) балiв (р > 0,1); за шкалою FAB — 16 (16; 16) балiв (р > 0,1). Статистично вiрогiдно збтьшився час (р < 0,001) заповнення таблиць Шульте порiвняно з групою контролю — 217 (216; 220) секунд проти 192 (185; 195) секунд вщповщно) (табл. 1).
Результати даних нейропсихолопчних дослщжень у хворих iз ХОЗЛ III стада свщчили про наявшсгь легких когштивних порушень. Рiвень сатураци кровi в пацieнтiв дано! групи становив 91 (89; 93) % (р < 0,001). Загальний бал за шкалою MMSE вiрогiдно вiдрiзнявся вщ групи контролю — 26 (25; 27) балiв (р < 0,001) за рахунок субтеспв «увага i лiчба» (р < 0,05) та «виконання тристадшного завдання» (р < 0,001) (рис. 1). Статистично вiрогiдною була рiзниця балiв i за шкалою МоСА — 24,5 (24; 25) бала (р < 0,001) за такими субтестами: «мова» (р < 0,001) та «вщкладене повторення» (р < 0,001). За шкалою FAB загальний бал становив 14 (14; 15) (р < 0,001), вш зменшився за рахунок субтеспв «швид-кiсгь мови» (р < 0,001), «динамiчний праксис» (р < 0,001), «дослiдження хапальних рефлекшв» (р < 0,05). Час заповнення таблиць Шульте також вiрогiдно вiдрiзнявся вiд групи контролю — 254 с (251; 257) (р < 0,001) ( рис. 4).
У хворих iз ХОЗЛ IV стади вщшчалось наростання когштивного дефщиту. Даш нейропсихолопчних дослщжень свщчили про те, що в пащентав iз ХОЗЛ IV стада вщзначалися найбiльш вираженi КП, яю вщповщали помiрним когнiтивним розладам. За шкалою MMSE загальний бал зменшився до 23 (23; 24) (р < 0,001) за рахунок субтеспв «орieнтування в чаа» (р < 0,001), «орieнтування в просторi» (р < 0,001), «запам'ятовування трьох ^в» (р < 0,001), «увага шчба» (р < 0,001), «виконання тристадшного
Таблиця 1. Показники (мед1ана) когнтивно/ функци у хворих iз ХОЗЛ
Стадiя ХОЗЛ MMSE, бали MoCA, бали FAB,бали Шульте, с
II, n = 60 28 (27-28)** 26 (26-26)** 16 (16-16)** 217(216-220)*
III, n = 40 26 (25-27)* 24,5 (24-25)* 14 (14-15)* 254 (251-257)*
IV, n = 20 23 (23-24)* 22 (22-23)* 12 (11-12)* 287 (285,5-296,5)*
Контроль, n = 25 28 (28-28) 26 (26-27) 16 (16-17) 192 (185-195)
Примтка: * — р1зниця щодо групи контролю статистично значуща (р < 0,001); ** — р1зниця щодо групи контролю статистично невiрогiдна (р > 0,1).
Бали
5# 5#
\4Д 4#"
ДзузД 3#
, 2*/ \ 2# 2# /2\
\#/ \1# 1# 1#Л
-ХОЗЛ II, n= 60 ХОЗЛ III, n = 40 - ХОЗЛ IV, n = 20 -Контроль, n - 25
2 3
9 10 11
Субтести
Рисунок 1. Профль зм!н показник!в субтеслв шкали ММБЁ у хворих ¡з ХОЗЛ 11-1У стадп та в контрольна груп/'
Прим/тки: субтести: 1 — ор!ентування в часI; 2 — ор!ентування в простор'г, 3 — запам'ятовування трьох сл!в; 4 — увага / л'1чба; 5 — в'щтворення сл!в; 6 — найменування; 7 — повторення речення; 8 — виконання тристад'шного завдання; 9 — виконання написаного завдання; 10 — написання простого речення; 11 — коп1ювання малюнка; # — р > 0,1, невiрогiднiсть р1зниц1 м!ж групами дослщження та групою здорових осб; * — р < 0,001, вiрогiднiсть р1зниц1 м!ж групами дослщження та групою здорових осб; " — р < 0,05, вiрогiднiсть р1зниц1 м!ж групами досл'1дження та групою здорових о&б.
Рисунок 3. Профль зм!н показник!в субтес^в шкали FAB у хворих '¡з ХОЗЛ II-IV стадп та в контрольн/'й rpyni
Примтки: субтести: 1 — концептуал!зац!я; 2 — швидксть мови; 3 — динам!чний праксис; 4 — проста реак^я; 5 — ускладнена реакц!я вибору; 6 — дослщження хапальних рефлексв;
# — р > 0,1, невiрогiднiсть р1зниц1 м!ж групами досл'1дження та групою здорових осб;
* — р < 0,001, вiрогiднiсть р1зниц1 м!ж групами досл '1дження та групою здорових осб;
" — р < 0,05, вiрогiднiсть р1зниц1 м!жгрупами досл '1дження та групою здорових осб.
Рисунок 2. Профль зм!н показниюв субтеслв шкали МоСА у хворих '¡з ХОЗЛ II-IV стадп та в контрольн/'й групi
Примтки: субтести: 1 — зорово-конструктивн навики; 2 — назви; 3 — увага; 4 — мова; 5 — абстракшя; 6 — вщкладене повторення; 7 — орieнтацiя; # — р > 0,1 — невiрогiднiсть рiзницi м'ж групами досл '1дження та групою здорових осб; * — р < 0,001, вiрогiднiсть рiзницi м'ж групами дослщження та групою здорових осб; " — р < 0,05, вiрогiднiсть рiзницi м'ж групами дослщження та групою здорових осiб.
Рисунок 4. Пор!вняння часу виконання проби Шульте в пац!ент!в ¡з ХОЗЛ 11-1У стад!й / в контрольн/'й груп/
Примтка: р < 0,001, р'1зниця м!ж групами досл'1дження та групою здорових о&б в'рог'щна.
завдання» (р < 0,001), «кошювання малюнка» (р < 0,05). Зменшився загальний бал i за шкалою МоСА — 22 (22; 23) (р < 0,001) за субтестами «зорово-конструктивш навики» (р < 0,001), «увага» (р < 0,001), «мова» (р < 0,001), «вщкладене повторення» (р < 0,001), «орieнгащя» (р < 0,05) (рис. 2). Загальний бал за шкалою БАБ становив 12 (11—12) (р < 0,001), вш зменшився за рахунок субтеслв «швидисть мови» (р < 0,001), «динамчний праксис» (р < 0,001), «проста реакця» (р < 0,05), «ускладнена реакця вибору» (р < 0,05), «дослщження хапальних рефлекав» (р < 0,001) (рис. 3). Вiрогiдно збшьшився i час заповнення таблиць Шульте — 287 с (285,5; 296,5) (р < 0,001).
Сатуращя кисню кров1 становила 83 (81; 85) % (р < 0,001). Був виявлений обернений кореляц1йний зв'язок середньо! сили м1ж р1внем сатураци кисню та показником за табли-цями Шульте (г = -0,45; р < 0,05).
Висновки
Проведет нами дослщження засвщчили, що зни-ження р1вня сатураци кров1 < 91 % може бути одним Í3 чиннишв виникнення венозно! енцефалопатп та вщповщних когн1тивних порушень у пащентав Í3 ХОЗЛ. У м1ру прогресування ХОЗЛ, на Ш—IV стадй', вщм1чаеться наростання когн1тивного деф1циту, порушення активно! уваги, вербально! пам'ят1, страждають вщкладене повто-рення, динам1чний праксис. Це пщтверджують отриман1 нами дан1: формування пом1рних когн1тивних розлад1в у хворих Í3 ХОЗЛ III-IV стадй' та наявнють кореляцй' м1ж р1внем когнггивних розлад1в i р1внем сатурацй' кисню. Тому щентифшащя факторiв ризику розвитку когнiтивних розладiв у таких хворих може вщгравати iстотну роль у профтактищ й лiкуваннi цього супутнього стану, а також дасть змогу покращити щоденний догляд за пащентами.
Список лiтератури
1. Фещенко Ю.И. Хроническое обструктивное заболевание легких — актуальная медико-социальная проблема // Укр. пульмонол. журнал. — 2011. — № 2. — С. 6.
2. Halbert R.J. et al. Global burden of COPD: systematic review and meta-analysis//Eur. Respir. J. — 2006. — № 28. — Р. 523-532.
3. National Institutes of Health National Heart & Lung and Blood Institute. Global strategy for the diagnosis, management, and prevention of chronic obstructive pulmonary disease. — Updated 2013. — 80 р.
4. Гонгальський В.В. О возможности регуляции венозного оттока из глибоких структур головного мозга // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. — 2005. — № 5. — С. 62-63.
5. D'Mello J., Butani M. // Indian. J. Anaest. — 2002. — Vol. 46(4). — P. 269-278.
6. Depressive symptoms and chronic obstructive pulmonary disease: effect on mortality, hospital readmission, symptom burden, functional status, and quality of life //Arch. Intern. Med. — 2007. — Vol. 167. — P. 60-67.
7. Фещенко Ю.1., Яшина Л.О. Хронiчне обструктивне захворювання легень i супутт депре^я та розлади сну // Укр. пульмонол. журнал. — 2013. — № 2. — С. 33-40.
8. Gavrysyuk V.K. Printsipy terapii bolnykh s oslozhneniyami KHOZ(Management of patients with COPD complications)// Ukr. Pulmonol. Zhurnal. — 2011. — № 2. — P. 10-12.
9. Barnes P.J. Systemic manifestations and comorbidities of COPD // Eur. Respir. J. — 2009. — Vol. 33. — P. 1165-1185.
10. Gavrysyuk V.K. etal. Klinicheskaya klassifikatsiya dykhatel-nykh i gemo-dinamicheskikh narusheniypri z,abolevaniyakh legkikh (Clinical classifi-cation of respiratory and circulation disorders in lung diseases) // Ukr. Pulmonol. Zhurnal. — 2003. — № 1. — Р. 30-22.
11. Globalstrategy for the diagnosis, management, and prevention of chronic obstructive pulmonary disease // National Institutes of Health National Heart & Lung and Blood Institute. — Updated 2013. — 80р.
12. Agusti A. Characterisationof COPD heterogeneity in the ECLIPSE cohort//Respir. Res. — 2010. — Vol. 11. — P. 122.
13. Maurer J. et al. Anxiety and depression in COPD: current understanding, unanswered questions, and research needs // Chest. — 2008. — Vol. 134, Suppl. 4. — P. 43-56.
14. Фещенко Ю.1. Хротчне обструктивне захворювання легень та супутня депре^я — важлива медико-соцiальна проблема// Укратський пульмонологiчний журнал. — 2013. — № 3. Додаток. — С. 56-58.
15. Мщенко Т.С., Шестопалова Л.Ф. Клiнiчнi шкали i психодiагностичнi тести в дiагностицi судинних захворювань головного мозку: Метод. рекомендаци. — X.: В1ПОЛ, 2008. — 36с.
16. Marra C. Cognitive impairment in chronic obstructive pulmonary disease — a neuropsychological and SPECT study // J. Neurol. — 2003. — № 23. — P. 325-332.
Отримано 09.07.14 U
Поясник И.М.
Ивано-Франковский областной фтизиопульмонологический центр
КЛИНИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА КОГНИТИВНЫХ НАРУШЕНИЙ У ПАЦИЕНТОВ С ХРОНИЧЕСКИМ ОБСТРУКТИВНЫМ ЗАБОЛЕВАНИЕМ ЛЕГКИХ Резюме. В статье представлены результаты исследования когнитивных нарушений у пациентов с хроническим обструктивным заболеванием легких. Диагноз когнитивных расстройств базировался на результатах расширенного нейропсихологического обследования с качественной и количественной оценкой полученных результатов. У пациентов с хроническим обструктивным заболеванием легких Ш—ГУ стадии выявлен синдром легких и умеренных когнитивных расстройств по сравнению с практически здоровыми лицами той же возрастной категории.
Ключевые слова: хроническая обструктивная болезнь легких, когнитивные расстройства, венозная энцефалопатия.
Poyasnyk I.M.
Ivano-Frankivsk Regional Centre of Phthisiopulmonology, Ukraine
CLINICAL DESCRIPTION OF COGNITIVE DISORDERS IN PATIENTS WITH CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE
Summary. The article deals with the results of study of cognitive disorders in patients with chronic obstructive pulmonary diseases. Diagnosis of cognitive disorders was based on the results of the extended neuropsychological examination with qualitative and quantitative evaluation of the results. The patients with the chronic obstructive pulmonary disease of III—IV stage were found to have syndrome of mild and moderate cognitive disorders in comparison with the practically healthy persons of identical age category.
Key words: chronic obstructive pulmonary disease, cognitive disorders, venous encephalopathy.
