CC BY
33
БАЧИНСЬКА Н.Ю., ДЕМЧЕНКО О.В., ПОЛ£ТА£ВА K.M., ХОЛ1Н В.О. ДУ«1нститутгеронтологиНАМН Укра!ни ¡м. Д.Ф. Чеботарьова», м. Ки!в
ОСОБЛИВОСП СИНДРОМУ nOMiPHMX КОГНГГИВНИХ ПОРУШЕНЬ У ХВОРИХ НА ППЕРГОЫЧНУ ДИСЦИРКУЛЯГОРНУ ЕHЦЕФAЛOПAГiЮ ГА МОЖЛИВОСГ КОРЕКЦй' КOГHiГИВHИX змiн ПРЕПАРАГОМ ПРАМЮГАР
Резюме. Стаття присвячена особливостям синдрому nомiрних когнтивних порушень ухворих на гтертошчну дисциркуляторну енцефалопатЮ II ст. похилого вку та можливостям корекци когнтивного дефщиту препаратом Прамстар у цих хворих.
Ключовi слова: когнтивш порушення, лжування, Прамстар.
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 616.89-008.46:616.831-005
У зв'язку зi зростанням тривалост життя та частки людей похилого вжу в популяци соцiальна значимють рiвня когнiтивних здатностей стае дедалi бiльш актуальною. Загальновiдомо, що вiдсоток когнiтивних порушень iз вжом збiльшуеться [1, 3, 29]. За даними функщонально! нейровiзуалiзацii, зi зростанням вжу пацiентiв об'ем мозку зменшуеться. У першу чергу атрофiчнi змши спостерiгаються в лобних, скроневих та глибинних вщдшах мозку [41]. 1з вiком також зменшуеться вмют основних нейромедiаторiв (дофамiну, норадреналiну та ацетилхолшу) [19, 20, 24]. 1нволю-тивнi змiни в мозковiй тканиш знижують церебральний резерв, слугують фоном для розвитку патолопчного процесу, що може мати дегенеративний, судинний, ме-таболiчний чи будь-який iнший характер [2, 23, 25, 40].
Найбшьш поширеною причиною погiршення ког-штивних функцiй у осiб похилого в^ е хронiчна це-реброваскулярна недостатшсть. На сьогоднi, за даними бшьшост дослiдникiв, гiпертонiчна хвороба (ГХ) е не тшьки найчастiшим етiологiчним чинником розвитку хрошчно! мозково! судинно! недостатноста, але й одним iз факторiв, що сприяе розвитку нейродегенеративного процесу [18, 28, 38]. У хворих на ГХ уже на раншх ста-дiях формуеться неврологiчний та нейропсихолопчний симптомокомплекс, притаманний гiпертонiчнiй дис-циркуляторнiй енцефалопати (ГДЕ), що з часом може поглиблюватися [15, 18, 27, 31, 32].
Останшми роками геронтологи велику увагу при-дшяють помiрним когнiтивним порушенням (ПКП), що займають промiжне мiсце мiж вжовими змiнами центрально! нервово! системи (ЦНС) та початковою клiнiчною стадiею деменцп. Патогенетичнi механiзми
синдрому ПКП пов'язаш iз загальними механiзмами старiння мозку. У хворих на ГДЕ досить часто розви-ваються когнiтивнi порушення, зокрема, синдром ПКП [8, 11, 17, 21]. Крiм того, за даними наших дослщжень, у 35,3 % хворих на ГДЕ iз синдромом ПКП протягом трьох роюв розвиваеться синдром деменцп [11].
Тому останшми роками зростае кшьюсть досль джень, спрямованих на пошук оптимальних пiдходiв до лжування когнiтивних розладiв на додементнiй стади (синдромом ПКП). Синдром ПКП, що сформу-вався у хворих похилого вжу на тлi ГДЕ, являе собою достатньо гетерогенний стан. Тому препарати, що використовуються для лжування дано! патологи, по-виннi справляти багатопрофiльний ефект i бути без-печними в застосуванш. Адже проблема безпечностi як у нейрофармаколопчному, так i в соматичному плат е ключовою шд час вибору шструмента фармакоте-рапп, враховуючи необхiднiсть тривалого лiкування когштивно! патологи, похилий вiк та наявшсть iнших соматичних захворювань у дано! категори хворих.
Враховуючи механiзм дп, використання ноотропних лiкарських засобiв е щлком обГрунтованим при син-дромi ПКП. Серед них на особливу увагу заслуговуе група шролщонових похщних, що впливають на осно-вш синаптичнi системи, — холiнергiчну, адренерпчну, дофамiнергiчну, ГАМКергiчну та глутаматергiчну. Мехашзм нейрохiмiчних ефектiв пiролiдонових ноо-тротв визначаеться також стимуляцiею метаболiчних, бюенергетичних i пластичних процесiв у головному мозку, у тому чи^ й посиленням синтезу бшка та фос-фолiпiдiв [4, 6, 37]. Препарати дано! групи посилюють утилiзацiю кисню нервовими клггинами, збiльшують
резистентнють мозку до гшокси i сприяють вижива-HOCTi нейронiв в умовах порушеного кровотоку. KpiM того, вони покращують кровонаповнення мозку та мiкроциркуляцiю, норм^зують реологiчнi властивостi кровi, зменшують агрегащю та адгезiю тромбоцитiв, спричиняють антиоксидантний, нейротрофiчний, транквiлiзуючий, активуючий, антидепресивний та антиастешчний ефекти [4, 22].
Прамютар (прамiрацетам) — ноотропний препарат iз групи пiролiдонових ноотропiв. Слiд вщзначити переважний вплив Прамiстару саме на нейрони гшо-кампа — основного елементу переробки шформаци в ЦНС, що дозволяе говорити про щлеспрямований вплив цього ноотропу на тоню процеси рiзноманiтних видiв пам'ятi [8, 10, 16, 36].
Крiм того, Прамютар е цшком безпечним у засто-суваннi в осiб похилого вшу. Адже прамiрацетам не метаболiзуеться в органiзмi й виводиться в незмшеному виглядi, а також не взаемодiе з iншими препаратами. Вщсутнють активних метаболiтiв у процесi бютранс-формацii в органiзмi та перехресноi мiжлiкарськоi взаемодii е достатньо рщкюною властивiстю й разом iз тим найважлившим чинником, що гарантуе високий стушнь безпечностi лiкарського засобу. Завдяки вщзна-ченим фармакокiнетичним характеристикам ютотно пiдвищуються контрольованiсть процесу лiкування та прогнозованють його результатiв [6].
Нами проведено дослщження, метою якого було ви-вчення особливостей синдрому помiрних когнiтивних порушень у хворих на ГДЕ II ст. похилого вжу та ви-значення можливостей корекци когнiтивного дефiциту препаратом Прамiстар у ще'1 категорii хворих.
Були обстежеш 95 хворих на ГДЕ II ст. iз синдромом ПКП та 30 практично здорових о«б похилого вшу. Середнiй вiк у груш хворих на ГДЕ II ст. iз синдромом ПКП становив 72,5 ± 0,4 року, у груш практично здорових оиб похилого вжу — 70,9 ± 1,1 року. Тривалють ГХ у груш хворих iз синдромом ПКП становила 12,2 ± ± 1,2 року.
Для корекци когнггивних порушень у 25 хворих на ГДЕ II ст. iз синдромом ПКП було проведене курсове лжування препаратом Прамютар протягом 30 дшв у дозi 1200 мг на добу.
Усл хворi на ГДЕ II ст. iз синдромом ПКП отримува-ли постшну базову гiпотензивну терапiю — шпбгтори ангiотензинперетворювального ферменту. Гшотензив-на терашя протягом курсу лiкування не корегувалась. Критерiями виключення з дослщження були: цукровий дiабет та iншi захворювання ендокринно'! системи; патологiя опорно-рухового апарату, що потребувала регулярного i тривалого лiкування нестеро'дними протизапальними препаратами; печшкова або ниркова недостатнiсть; артерiальна гiпертензiя з погано конт-рольованим рiвнем артерiального тиску, порушення серцевого ритму, гострий шфаркт мiокарда, серцева недостатнють II—IV функцiонального класу за NYHA; вогнищевi ураження головного мозку, черепно-мозкова травма в анамнезц захворювання кровц злоякiснi ново-утворення. Пащенти, якi брали участь у дослщженш, не
отримували седативш, снодiйнi засоби, транквшзато-ри, стимулятори ЦНС, шпбгтори ацетилхолiнестерази, модулятори NMDA-рецепторiв, антидепресанти.
Дiагноз дисциркуляторно'! енцефалопатii встанов-лювали за загальноприйнятими критерiями [9, 15]. Для визначення синдрому ПКП були використаш модифь кованi дiагностичнi критери [35].
Ефективнiсть та безпечнють терапи визначалась на основГ клшжо-невролопчного, нейрофiзiологiчного обстеження — комп'ютерно'! електроенцефалографи (ЕЕГ), електрокардiографii (ЕКГ), лабораторного тестування пащенпв. Експериментально-психологiчне дослiдження включало: тест MMSE (mini mental state examination — мшьтест ментального обстеження), що складаеться з ряду субтеспв, як дозволяють швидко й ефективно оцшити орiентування в часi, на мющ, сприйняття, увагу, стан короткотривало'! та довготри-вало'1 пам'ятi, функцш мови, гнозису та праксису. Сума балiв за субтестами становить загальний бал MMSE. Даний тест являе собою скриншговий шструмент для оцшки когштивних здатностей [30]. Також викону-валися субтест кодування, спещальне експеримен-тально-психолопчне дослiдження з використанням таблиць Шульте, тести на запам'ятовування 10 слГв i 8 чисел [5]. 1з метою 6Гльш поглибленого вивчення мнестично'1 дГяльностГ вивчалися параметри шкали пам'яп Векслера переглянуто'1 (Wechsler Memory Scale Revised — WMS-R), що складаеться з сери субтеспв, яю дають можливють оцГнити основнГ показники мнестично'1 дГяльностГ (увагу, короткотривалу та дов-готривалу пам'ять). Рiвень уваги вивчався на основ! параметрiв субтестiв: «Психолопчний контроль» (ПК), «Цифровий ряд» (ЦР), «Жзуальний мнестичний ряд» (ВМР). Вербальна пам'ять (смислова, проста i складна асощативна) дослiджувалася за допомогою субтеспв: «Логiчна пам'ять» (ЛП), «Вербальнi парш асоцiацii» (ВРПА), простГ i складш асоцiативнi пари (ВРПАП, ВРПАС). ВТзуальна пам'ять (образна, асоцiативна, зорово-просторова) вивчалась за допомогою субтеспв «Образна пам'ять» (ОП), «Жзуальш парнi асоцiацii» (ВЗПА), <Жзуальна репродукцiя» (ВР). Вивчався стан як короткотривало!, так i довготривало! пам'ятi [42].
Для дiагностики порушень лобного типу викорис-товують батарею теспв на лобну дисФункцГю — БТЛД (Frontal Assessment Battery — FAB), запропоновану французьким неврологом B. Dubois 1999 року, i тест «Вербальш асощацп», який складаеться з лгтеральних i категорiальних асоцiацiй [33, 39]. У БТЛД входять завдання на оцшку здатностей до концептуалiзацii, швидкосп мовлення, динамiчного праксису, просто!' та ускладнено'1 реакцй' вибору, дослщження хапального рефлексу. Використання тестiв для дiагностики порушень лобного типу обумовлене тим, що при судиннш патологи головного мозку пошкодження юрково-пщ-кГрково'! взаемодй' викликае синдром роз'еднання, який проявляеться в порушенш виконавчих функцш (пла-нування, органiзацii i контролю дГяльностГ), виявлення подiбностей i вiдмiнностей, встановлення асоцiативних зв'язкГв, зниження мовно'1 активностi, помiрне вторин-
не послаблення пам'ятi (дефщит вшьного вiдтворення при вщносно збереженому вшзнаванш й ефективност опосередкованих прийомГв) [13, 39].
Змши в емоцшно-вольовш сферГ е характерними для осГб старших вжових груп. Але в пащенлв Гз су-динною патолопею головного мозку вже на початкових стадГях захворювання емоцшно-вольовГ порушення виходять на перший план. Для вивчення згаданих пору-шень використовувалися герГатрична шкала депресГ! — GDS (Geriatric Depression Scale) та шкала тривожностГ Стлбергера — Ханша [5, 26].
ОсобливостГ функцГонального стану головного мозку характеризуються також його бюелектричною актив-нГстю. Для ДЕ характерне прогресування недостатностГ мозкового кровотоку, що супроводжуеться низьким рГвнем енергетичних процесГв у тканинГ мозку [12, 14].
Для оцшки бюелектрично! активностГ головного мозку була застосована система комп'ютерно! енце-фалографГ! NeuroCom, «ХА1-Медика». Використовувалися 19 хлорсрГбних електродГв, якГ розташовувалися вГдповГдно до мГжнародно! системи «10—20» Гз рефе-рентними електродами на мочках вух. Спектральний аналГз ЕЕГ був проведений за алгоритмом швидкого перетворення Фур'е. Параметри хвиль були розрахованГ в такому дГапазош частот (Гц): дельта (1,5—3,9), тета (4,0-7,9), альфа (8-13), бета (14-35), гамма (35-45). Потужшсть спектра всередиш смуги розраховувалася штегруванням щГльностГ потужностГ спектра. ВГдносна потужнГсть основних складових спектра ЕЕГ представлена у вщсотках вГд загально! потужностГ спектра для кожного вГдведення за вщповщним дГапазоном частот. Проведена оцГнка спектральних коефщГентГв — вГд-ношення абсолютних значень потужностей альфа- до тета-ритму, альфа- до дельта-ритму, альфа- до суми потужностей дельта- й тета-ритмГв i вГдношення сум абсолютних значень потужностей швидких до по-вшьних ритмГв. ЗазначенГ параметри були розрахованГ для всього запису з усередненням по 9-10 епохах. РозмГр епохи становив 4 секунди. Ощнювалася також середньозважена частота ритмГв ЕЕГ, що визначалась автоматично. Параметри хвиль визначались у таких дГапазонах частот (Гц): дельта, тета, альфа, бета.
Для об'ективГзацГ! показниюв психолопчних тестГв та оцшки можливого негативного впливу дослГджува-ного препарату на когштивш функци була використана методика визначення Р300 у парадигмГ випадково ви-никаючо! поди на апаратно-програмному комплекс NeuroCom («ХА1-Медика»). РеестрацГю проводили з електродГв центральних вщведень С3 та С4 вщносно референтних аурикулярних електродГв А1 та А2 на мочках вух. Як стимули були використаш два звукових тони: цшьовий (2000 Гц, Гз вГрогщшстю появи 20 %) та незначущий (1000 Гц, Гз вГрогщшстю появи 80 %). Тривалють стимулГв становила 50 мс, ГнтенсивнГсть — 80 дБ, епоха аналГзу — 1000 мс. Пащенти перед рее-страцГею Гнструктувалися щодо рахування юлькосп цГльових стимулГв [14].
УсГ нижченаведеш данГ вГдбивають результати влас-них дослГджень. Були розрахованГ середнГ значення
показниюв та похибка середнГх, вГрогщшсть змГн за критерГем Стьюдента для парних вибГрок. Статистична обробка отриманих результатГв виконана за допомо-гою стандартного статистичного пакета Statistica for Windows 6.0.
Результати i обговорення
Скарги на погГршення пам'ятГ, концентрацп уваги, труднощГ при засвоеннГ рухових паттернГв, виконаннГ розумово! роботи, порушення зорово-просторово! орГентацп та скарги астешчного характеру серед осГб похилого вшу досить поширенГ. Для об'ективацГ! скарг пащенив ми застосували широкий спектр нейропси-хологГчних тестГв, якГ дозволяють об'ективно вивчити стан когштивних функцш у осГб похилого вГку.
Обстежеш хворГ на ГДЕ II ст. Гз синдромом ПКП активно скаржилися на погГршення пам'ятГ. Ця проблема непоко'ла i !'хне найближче оточення. ХворГ на ГДЕ II ст. Гз синдромом ПКП вГдчували головний бшь — 80 %, тяжкють в головГ — 80 %, запаморочення — 73 %, шум у вухах — 68 %, пщвищену втомлюванють — 91 %, загальну слабкють — 91 %, дратГвливГсть — 83 %, неспо-кГй i тривогу — 85 %, бшь чи неприемш вГдчуття в дГ-лянщ серця — 82 %, перюдичш порушення сну — 65 %, погГршення пам'ятГ спостерГгалось у 100 %.
Терашя препаратом ПрамГстар достовГрно не вплинула на показники артерГального тиску, як систолГчного, так i дГастолГчного. Так, рГвень систолГчного артерГального тиску до лжуван-ня становив 147,08 ± 2,07 мм рт.ст. та шсля — 144,38 ± 2,07 мм рт.ст., дГастолГчного — 82,30 ± ± 1,90 мм рт.ст. i 81,04 ± 0,85 мм рт.ст. вГдповГдно. Вь рогщних змГн частоти пульсу також не спостерГгалося. КрГм того, не виявлено негативних вГдхилень на ЕКГ та показниюв лабораторних тестГв пГсля завершення терапп препаратом ПрамГстар.
Результат тесту MMSE у груш хворих на ГДЕ II ст. Гз синдромом ПКП становив 26,2 ± 0,2, у груш практично здорових осГб похилого вГку — 29,2 ± 0,2 бала.
Докладний аналГз параметрГв використаних у до-слщженш експериментально-психолопчних тестГв засвГдчив таке. У груш хворих на ГДЕ II ст. Гз синдромом ПКП порГвняно з практично здоровими особами похилого вГку встановлено вГрогГдне зниження показниюв орГентування в часГ (р < 0,05), розумово!' працездатностГ та здатностей до опановування нового матерГалу (р < 0,001). Установлено також зниження ментального (ПК, p < 0,002), слухового (ЦР, p < 0,001) та зорового (ВМР, p < 0,05) контролю рГвня уваги, ко-роткотривало! вербально! смислово! (ЛП, p < 0,001), просто! i складно!' (ВРПА, p < 0,01) асощативно!', вГ-зуально!' образно! (ОП, p < 0,001), асощативно! (ВЗПА, p < 0,004) i зорово-просторово! (ВР, p < 0,001)) та довготривало! вербально! смислово! (ЛП, p < 0,001), асоцГативно! (ВРПАП, ВРПАС, p < 0,05) i вГзуально! асоцГативно! (ВЗПА, p < 0,001) та зорово-просторово! (ВР, p < 0,001) пам'ятГ.
На основГ даних дослГдження показникГв емо-цшно-вольово! сфери встановлено, що хворГ на ГДЕ
II ст. iз синдромом ПКП мали незначне шдвищення показникiв рiвня депресивност порiвняно з практично здоровими особами похилого вжу. Рiвень внутрш-ньо! тривожностi був вищим в обох групах хворих на ГДЕ II ст. порiвняно з практично здоровими особами похилого вжу (р < 0,001).
Також було визначено, що для хворих на ГДЕ II ст. з синдромом ПКП порiвняно з практично здоровими особами похилого вжу характерна змша частотних характеристик та просторового розподшу рт^в ЕЕГ. У хворих похилого вжу на ГДЕ II ст. iз синдромом ПКП визначено вiрогiдне зниження вщносно! потужност бета- та шдвищення вщносно! потужностi тета-ритму (р < 0,05), та зменшення середньозважено! частоти бета-ритму (р < 0,05) у переважнш бiльшостi вщведень. Також у групi хворих на ГДЕ II ст. iз синдромом ПКП порiвняно з практично здоровими особами похилого вжу спостерiгалось вiрогiдне зниження показникiв спектральних коефiцieнтiв альфа/тета та (альфа + бета)/(тета + дельта).
Отже, результати дослщження свщчать, що у хворих на ГДЕ II ст. iз синдромом ПКП попршуються когнiтивнi здатностi полiмодального характеру. Зни-жуються зоровий та слуховий контроль рiвня уваги, короткотривала та довготривала вербальна й вiзуальна пам'ять, що супроводжуеться зниженням здатност до сприйняття, утримування та вщтворення ново! шфор-маци рiзного рiвня складностi, погiршенням форму-вання нових вербальних та вiзуальних асоцiативних зв'язюв, що поеднуеться з негативними змшами енергетичних процесiв у тканинi мозку.
Тому дуже важливим завданням цього дослщження було вивчення впливу препарату Прамютар на когш-тивну дiяльнiсть, бiоелектричну активнiсть головного мозку та емоцшно-вольову сферу у хворих на ГДЕ II ст. iз синдромом ПКП.
Установлено, що тсля завершення прийому препарату Прамiстар хворi вiдчули iстотне полiпшення загального самопочуття. Так, переважна бшьшють iз них зазначили зменшення таких симптомiв, як голов-ний бiль, вiдчуття важкост в головi, запаморочення, шум у вухах, пiдвищена втомлюванiсть, дратiвливiсть, неспокш i тривога, та вiдзначали полшшення пам'ятi (р < 0,05).
На фонi проведено! терат! встановлено об'ективне зменшення проявiв когштивно! дисфункцп, про що свiдчить позитивна динамжа параметрiв: тесту ММ8Б, субтесту кодування, тесту 10 ^в, шкали пам'ятi WMS-R, БТЛД, тесту «Вербальш асощацп». Крiм того, спостерiгаеться зниження рiвня депресивностi i тривожностi, позитивi змiни на ЕЕГ.
Установлено, що шсля завершення курсу лжуван-ня препаратом Прамютар вiдзначалася тенденцiя до зростання загального бала тесту MMSE до 27,0 ± 0,5 бала, р < 0,07.
Позитивна динамжа вiдзначалась i при виконанш завдання субтесту кодування — зросла кшьюсть правильно вiдтворених символiв (iз 25,60 ± 2,20 до 30,39 ± ± 2,26, р < 0,01), що вказуе на полшшення уваги, зо-
-Ш- До л1кування -4- Пюля л1кування
Рисунок 1. Динамка профлю виконання субтеств шкали WMS-R у хворих на ГДЕ II ст. iз синдромом ПКП пд впливом л'1кування препаратом Прамстар, бали Примтки: * — р < 0,01; I — увага: 1 — психолопчний контроль; 2 — цифровий ряд; 3 — в'зуальний мнестичний ряд; II — короткотривала пам'ять: 4 — лопчна пам'ять; 5 — вербальнi парн асощацп; 6 — образна пам'ять; 7 — вiзуальнiпарн асоц'ацн;
8 — в1зуальна репродукця; III — довготривала пам'ять: 9 — лопчна пам'ять; 10 — в'зуальн парн асоц'ацн; 11 — вербальш парн асоц!ацИ;
12 — в1зуальна репродукц'1я.
рово! пам'яп, здатност до навчання та шдвищення активност хворих.
Визначена також позитивна динамжа виконання тесту 10 ^в у rpyni хворих на ГДЕ II ст. i3 синдромом ПКП. Завдяки лжуванню препаратом Прамютар зрю показник правильно вщтворених ^в iз першо! проби ^з 3,50 ± 0,27 до 4,41 ± 0,33, р < 0,004) та зменшилася кшьюсть пред'явлень рядiв iз 10 ^в (з 8,90 ± 0,52 до 7,71 ± 0,63, р < 0,04), що свщчить про зростання об'ему короткотривало! вербально! оперативно! пам'ять
Вивчення параметрiв шкали WMS-R показало, що у хворих на фош лжування зрш слуховий (ЦР, р < 0,02) та зоровий (ВМР, р < 0,002) контроль уваги, полшшилася короткотривала вербальна смисло-
Рисунок 2. Динамiка профлю виконання субтеств БТЛД у хворих на ГДЕ II ст. iз синдромом ПКП п 'щ впливом л'1кування препаратом Прамстар, бали Примтки: * — р < 0,05; 1 — концептуал'защя; 2 — швидюсть мовлення; 3 — динам'чний праксис; 4 — проста реакц'я вибору; 5 — ускладнена реакця вибору; 6 — дослщження хватального рефлексу.
Рисунок 3. Динамка показниюв емоцйно-вольово/ сфери у хворих на ГДЕ II ст. з синдромом ПКП пД впливом л1кування препаратом Прамстар, бали Примтка: * — р < 0,05.
ва (ЛП, р < 0,002), асощативна (ВРПАП, р < 0,01; ВРПАС, р < 0,03), вiзуальна асощативна (ВЗПА, р < 0,01), зорово-просторова (ВР, р < 0,01) пам'ять та довготривала вербальна смислова (ЛП, р < 0,002) та зорово-просторова (ВР, р < 0,01) пам'ять (рис. 1).
Як уже було згадано вище, у хворих iз синдромом ПКП, що сформувався на фош цереброваскулярно! патологи, розлади когштивних функцш мають поль модальний характер iз порушенням низки виконавчих функцш. Тому вивчення динамжи параметрiв БТЛД та тесту «Вербальш асощацп» у хворих ще! групи шд впливом лжування було надзвичайно актуальним.
Про зменшення проявiв симптомiв лобно! дис-функцп свщчить зростання сумарного бала БТЛД ^з 13,63 ± 0,70 до 15,24 ± 0,70, р < 0,00001). За результатами аналiзу параметрiв субтестiв БТЛД у хворих на ГДЕ II ст. iз синдромом ПКП визначено вiрогiдне по-кращення показникiв концептуалiзацri, динамiчного праксису, ускладнено! реакци вибору (р < 0,01) (рис. 2). Позитивна динамжа вiдмiчалася i при виконаннi тесту «Вербальш асощацп». Установлено, що пiд впливом тераш! зросли параметри завдань на лггеральш (з 8,38 ± 0,72 слова до 9,58 ± 0,92 слова, р < 0,03) та категорiальнi (10,71 ± 0,82 слова i 12,17 ± 0,72 слова вщповщно, р < 0,01) вербальш асощацп.
Отже, на основi отриманих даних можна зробити висновок, що у хворих iз синдромом ПКП шд впливом терапп препаратом Прамютар зростае здатшсть до опановування нового матерiалу, полiпшуеться короткотривала вербальна смислова, асощативна та вiзуальна зорово-просторова пам'ять, параметри дов-готривало! пам'ят зростають за рахунок смислового та зорово-просторового компоненпв. У хворих ще! групи визначено вiрогiдне зменшення проявiв симптомiв лобно! дисфункцп: полiпшення мовно! активностi, довiльно! уваги, здатностi до узагальнення. Таким чином, доведено позитивний вплив препарату Пра-мютар на переважну бшьшють показникiв мнестично! дiяльностi та виконавчих функцш, як знижуються в результат розвитку церебрального патологiчного процесу у хворих на ГДЕ II ст.
а а а (а+Р)
е S (9+5) (9+8)
F7
га ГШ- ГШ- ГШ,
6' тз
•
п'га la ГШ,
6 ' Т5
1г1 1"» га
I Дол1кування
а а a (а+Р)
0 5 (8+8) (0+8)
Fp1
n'.ra ГШ- 1гШ, rt
F3
6 '
*
hi ГШ ГШ
сз
гш, пи
РЗ
л jm *
II. ra г L
ЕГИГИ
О!
а а а (а+Р)
0 8 (0+8) (0+8)
Fp2
га ГШ- ГШ, ГШ-
F4
*
ж га гш. ГШ,
С4
I ГШ, га
Шгшп
Р4
02
•
-
flu
а а а (а+р)
8 8 (0+8) (0+8)
F8
п. ГШ- гШ- ГШ,
Т4
Ш1 ЦгпиГП..
Т6
Пюля л1кування
Рисунок 4. Динамка коеф1ц1ент1в спектральноI потужност КЕЕГ у хворих на ГДЕ II ст. 'з синдромом ПКП
пД впливом л '1кування препаратом Прамстар Примтка: * — р < 0,05.
Рисунок 5. Динамка змН латентност niKy N2 КВП пД впливом лкування препаратом npaMicrap, мс Примтка: * — р < 0,05.
Рисунок 6. Динамка показника латентност тку Р3 пД впливом л'1кування препаратом Прамстар, мс Примтка: * — p < 0,05.
Рисунок 7. Динамка показника ампл 'пуди тку N2 пД впливом л'1кування препаратом Прамстар, мкВ Примтка: * — p < 0,05.
Як було зазначено, у хворих на ГДЕ II ст. на фош хрошчно! шемп мозку закономiрно розвиваються емоцiйно-вольовi порушення у виглядi шдвищення рiвня депресивност та тривожност рiзного ступеня вираженость
Шсля лiкування препаратом Прамютар у хворих iз синдромом ПКП показник шкали GDS знизився (р < 0,04) та зменшився рiвень ситуативно! та вну-трiшньо! тривожност (р < 0,03) (рис. 3).
Шдвищення рiвня когнiтивних здатностей су-проводжувалося також позитивними змiнами на комп'ютернш ЕЕГ.
За даними проведеного дослщження, пiд впливом тераш! препаратом Прамютар у групi хворих на ГДЕ II ст. iз синдромом ПКП вiдмiчалось вiрогiдне змен-шення показниюв вiдносно! потужностi дельта-ритму в бшьшост вiдведень (р < 0,05), зростання вщносно! потужностi бета-ритму в рядi вiдведень (р < 0,02).
Даш аналiзу значень спектральних коефщенпв указують на зростання коефiцiента альфа-/дельта-ритму в лобних (Бр1, Б3, Б4), правому центральному (С4), пм'яних (Р3, Р4), правому потиличному (О2) та на рiвнi тенденцп в правому лобному вщведенш (Бр2) та скроневих (Т3, Т5, Т4) вщведеннях. Вщзна-чалося також зростання коефщента (альфа + бета)/ (тета + дельта)-рттшв у бiльшостi вiдведень: вiрогiдно в лобних (Бр1, Бр2, Б3, Б4), правому центральному (С4), пм'яних (Р3, Р4), скроневих (Т3, Т6) та на рiвнi тенденцi! в правому потиличному (О2), скроневих (Т4,Т5) вщведеннях. Крiм того, спостерiгалася чггка тенденцiя росту коефiцiента альфа/(дельта + тета)-ритмiв у лобних (Бр1, Б3, Б4), правому центральному (С4) та тiм'яному вiдведеннях (Р4) та лiвому скроне-вому вiдведеннi (Т3) (рис. 4).
Також вщзначалося вiрогiдне зростання середньо-зважено! частоти бета- та тета-рттшв фоново! ЕЕГ у бшьшост вiдведень.
Установлено також позитивний вплив дослщжува-ного препарату на показники когштивних викликаних вiдповiдей. Вiрогiдно зменшилися латентнi перiоди пiкiв N2 (рис. 5) i Р3 (рис. 6) та зросла !х амплггуда (рис. 7, 8), що свщчить про покращення сприйняття, обробки шформацп та функцiонування системи ко-роткотривало! пам'ятi.
Таким чином, курсове лжування хворих на гшер-тонiчну дисциркуляторну енцефалопатш з синдромом помiрних когштивних порушень препаратом Пра-мiстар у дозi 1200 мг на добу протягом одного мюяця позитивно впливае на !хне самопочуття та актившсть. Препарат позитивно впливае на широкий спектр когнiтивних функцiй, що характернi для хворих iз синдромом ПКП. Зокрема, полшшуеться зоровий та слуховий контроль рiвня уваги, зростають резервнi можливост вербально! (оперативно!, асоцiативно! та смислово!) i вiзуально! — зорово-просторово! пам'ять У цiе! групи хворих зменшуються також прояви симп-томiв лобно! дисфункцi!, полiпшуеться емоцiйна сфера, що поеднуеться з позитивними змшами бю-електрично! активностi головного мозку. Побiчних
20 — A
/
18-
16- У
у
14-
12-
10-
8 - /
6 -
4 -
2 - /
n A У
I I До л1кування i i Пюля лжування
Рисунок 8. Динамка показника ампл 'пуди Р3 КВП пд впливом л'1кування препаратом Прамстар, мкВ Примтка: * — p < 0,05.
явищ, алергiчних реакцiй у хворих, яю отримували npaMicTap, виявлено не було.
Препарат Прамютар дощльно застосовувати людям старшого вiку з судинною патологieю головного мозку для полшшення функцiонального стану центрально! нервово! системи.
Список л1тератури
1. Бачинская Н.Ю. Синдром мягкого когнитивного снижения у лиц старшего возраста/Н.Ю. Бачинская //Журнал АМН Украти. - 2004. - Т. 10, № 3. - С. 555-561.
2. Бачинська Н.Ю. Синдром nомiрних когнтивних пору-шень, вковий аспект/Н.Ю. Бачинська, В.О. Холм//Журнал практичного лкаря. — 2007. — № 3. — С. 46-51.
3. Безруков В.В. Здоровье пожилыхв Украине /В. Безруков// Doctor. - 2002. - № 5. - С. 5-8.
4. Белоусов Ю.Б. Клиническая фармакология и фармакотерапия /Ю.Б. Белоусов, В.С. Моисеев, В.К. Лепахин. — М, 2001. - 768 с.
5. Блейхер В.М. Патопсихологическая диагностика / В.М. Блейхер, И.В. Крук. - К.: Здоров'я, 1986. - 280 с.
6. Бурчинский С.Г. Ноотропы: классификация, механизмы действия, сравнительная характеристика фармакологических свойств. - К., 2004. - 21 с.
7. Бурчинский С.Г. Новые подходы к фармакотерапии когнитивных и депрессивных расстройств при психосоматической патологии // Международный неврологический журнал. - 2010. - № 3(33). - С. 129-132.
8. Взаимосвязь артериальной гипертензии с когнитивными нарушениями: результаты 20-летнего наблюдения 999 пациентов/Л. Киландер, Н. Ниман, М. Боберг [и др.]// Обзоры клинической кардиологии. — 2005. — № 2. — С. 37-49.
9. Дамулин И.В. Дисциркуляторная энцефалопатия: Метод. рекомендации / И.В. Дамулин, В.В. Захаров / Под ред. Н.Н. Яхно. - М, 2003. - 32 с.
10. Дзяк Л.А. Опыт применения нового ноотропного препарата Прамистар в лечении мнестических расстройств у боль-
ных с цереброваскулярной патологией /Л.А. Дзяк, В.А. Голик, Е.В. Мизякина //Лкарська справа. — 2003. — 8. — С. 67-72.
11. Демченко О.В. Нейропсихологiчнi i нейрофiзiологiчнi особливостi синдрому помiрних когнтивних порушень у хворих на гiпертонiчну дисциркуляторну енцфалопатж похилого вку: Автореф. дис... канд. мед. наук: спец. 14.00.15«Нервовi хвороби» / О.В. Демченко. — К., 2011. — 20 с.
12. Жирмунская Е.А. Электроэнцефалографическая характеристика дисциркуляторной энцефалопатии / Е.А. Жирмунская//Журнал неврологии и психиатрии. — 1991. — Т. 91, № 1. — С. 35-41.
13. Захаров В.В. Когнитивные расстройства в пожилом и старческом возрасте: Метод. пособие для врачей /
B.В. Захаров, Н.Н. Яхно. — М, 2005. — 71 с.
14. Зенков Л.Р. Клиническая электроэнцефалография (с элементами эпилептологии): [Руководство для врачей] / Л.Р. Зенков. — 3-е изд. — М.: МЕДпресс-информ, 2004. — 368 с.
15. Мачерет Е.Л. Современные подходы к дефиниции дисциркуляторной энцефалопатии / Е.Л. Мачерет, И.С. Паламарчук//Зб. наук. праць ствробтнишв КМАПО. — 2003. — Вип. 12, Кн. 1. — С. 591-605.
16. Застосування препарату прамiстар у хворих, якi перенесли iшемiчний iнсульт / Т. Мщенко, Л. Шесто-палова, В. Мiщенко // Лки Украти. — 2004. — № 9. —
C. 122-125.
17. Особливостi когнiтивного профiлю та характеру перебiгу синдрому помiрних когнiтивних порушень в залежностi вiд його пiдтипу у хворих лiтнього вiку з гiпертонiчною дисциркуляторною енцефалопатieю / Н.Ю. Бачинська, О.В. Демченко, 1.Ф. Рожелюк, А.А. Шуль-кевич//Проблемы старения и долголетия. — 2010. — Т. 19, № 4. — С. 350-360.
18. Поливода С.Н. Патогенетические механизмы развития хронической гипертензивной дисциркуляторной энцефалопатии у больных гипертонической болезнью (обзор литературы и результаты собственных наблюдений) / С.Н. Поливода, М.А. Шальмина, А.О. Соловьюк//Запорожский медицинский журнал. — 2006. — № 1(34). — С. 82-86.
19. Скоромец А.А. Нейромедиаторы при старении головного мозга: ключ к пониманию нарушений памяти и внимания. — М, 2005. — 16 с.
20. Старение мозга / Под ред. В.В. Фролькиса. — Л.: Наука, 1991. — 277с.
21. Старчина Ю.А. Ранняя диагностика и лечение когнитивных расстройств у пациентов с артериальной гипертен-зией: Автореф. дис... канд. мед. наук: спец. 14.00.13 «Нервные болезни» / Ю.А. Старчина. — М., 2006. — 26 с.
22. Щекина Е.Г. Особенности ноотропной терапии / Е.Г. Щекина//Химия и химики. — 2009. — № 2. — С. 47-57.
23. Яхно Н.Н. Изменения центральной нервной системы при старении / Н.Н. Яхно, А.Ю. Лавров // Нейродегенера-тивные болезни и старение: [Руководство для врачей]/Под ред. И.А. Завалишина, Н.Н. Яхно, С.И. Гавриловой. — М., 2001. — С. 242-261.
24. Age-related cognitive deficits mediated by changes in the striatal dopamine system / L. Васктап, N. Ginovart, R. Dixon [et al.]// Am. J. Psychiat. — 2000. — Vol. 157. — P. 635-637.
25. Bennett D.A. Mild cognitive impairment /D.A. Bennett// Clin. Geriatr. Med. — 2004. — Vol. 20. — P. 15-25.
26. Development and validation ofa geriatric depression screening scale: a preliminary report/ J.A. Yesavage, T.L. Brink, T.L. Rose [et al.]// J. Psychiatr. Res. — 1982. — Vol. 17(1). — P. 37-49.
27. Disease progression in vascular cognitive impairment: cognitive, functional and behavioral outcomes in the Consortium to Investigate Vascular Impairment of Cognition (CIVIC) cohort study / K. Rockwood, P.K. Moorhouse, X. Song [et al.]// J. Neurol. Sci. — 2007. — Vol. 252(2). — P. 106-112.
28. Distinctive clinical features of mild cognitive impairment with subcortical cerebrovascular disease / S. Galluzi, C.F. Sheu, O. Zanetti, G.B. Frisoni // Dement. Geriatr. Cogn. Disord. — 2005. — Vol. 19. — P. 196-203.
29. Five year follow up of cognitive impairment with no dementia / H. Tuokko, R.J. Frerichs, J.E. Gracham [et al.] // Arch. Neurol. — 2003. — Vol. 60. — P. 577-582.
30. Folstein M. Mini-mental state: a practical method for grading the cognitive state of patients for the clinicial /M. Folstein, S. Folstein, P.R.. McHugh // J. Psychiatr. Res. — 1975. — V. 12. — P. 189-198.
31. Frequency of cognitive impairment without dementia in patients with stroke: a two-year follow-up study / S. Serrano., J. Domingo, E. Rodriguez-Garcia [et al.]// Stroke. — 2007. — Vol. 38(1). — P. 105-110.
32. Hypertension and the risk of mild cognitive impairment / C. Reitz, M.X. Tang, J. Manly [et al.]//Arch. Neurol. — 2007. — Vol. 64(12). — P. 1734-1740.
33. Lez.ak M.D. Neuropsychological assessment / Oxford University Press (eds.). — New York, 1983.
34. McKnight C. Switching cholinesterase inhibitors// Geriatrics Aging. — 2007. — V. 10. — P. 158-161.
35. Petersen R.S. Mild cognitive impairment as a diagnostic entity / R.S. Petersen // J. Intern. Med. — 2004. — Vol. 256. — P. 183-194.
36. Placebo-controlled double-blind study of pramiracetam (CI-879) in the treatment of elderly subjects with memory impair-
ment / G. Marriny, C. Caratty, F. Peluffo [et al.]//Adv. Ther. — 1992. — Vol. 9(3). — P. 136-146.
37. Pramiracetam: a nootropic agent with improved efficacy in patient with senile or presenile cognitive impairment /
G. Nappi, X. Rebasseda, N. Mealy //Drugs of today. — 1994. — Vol. 30(6). — P. 469-482.
38. Subcortical hyperintensities are associated with cognitive decline in patients with mild cognitive impairment/ S. Debette, S. Bombois, A. Bruandet, X. Delbeuck // Stroke. — 2007. — Vol. 38(11). — P. 2924-2930.
39. The FAB. A frontal assessment battery at bedside / B. Dubois, A. Slachevsky [et al.] // Neurology. — 2000. — Vol. 55. — R1621-1626.
40. The course of cognitive decline in older persons: Results from the longitudinal aging study Amsterdam /
H.C. Comijs, M.G. Dik, D.J.H. Deeg [et al.] // Dementia and Geriatric Cognitive Disorders. — 2004. — Vol.17 — P. 136-142.
41. Testosterone improves spatial memory in men with Alzheimer disease and mild cognitive impairment/M.M. Cherrier, A.M. Matsumoto, J.K. Amory [et al.]// Neurology. — 2005. — Vol. 64(12). — P. 2063-8.
42. Wechsler D. Wechsler memory scale-revised: manual / D. Wechsler. — New York: The psychological corporation Harcourt Brace Jovanovich, Inc., 1987. — 150p.
OmpuMaHO 05.03.12 D
Бачинская Н.Ю., Аемченко О.В., Полетаева K.M., Холин B.O. ГУ «Институт геронтологии НАМН Украины им. Д.Ф. Чеботарева», г. Киев
ОСОБЕННОСТИ СИНДРОМА УМЕРЕННЫХ КОГНИТИВНЫХ НАРУШЕНИЙ У БОЛЬНЫХ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ ДИСЦИРКУЛЯТОРНОЙ ЭНЦЕФАЛОПАТИЕЙ И ВОЗМОЖНОСТИ КОРРЕКЦИИ КОГНИТИВНЫХ ИЗМЕНЕНИЙ ПРЕПАРАТОМ ПРАМИСТАР
Резюме. Статья посвящена особенностям синдрома умеренных когнитивных нарушений у больных гипертонической дисцирку-ляторной энцефалопатией II ст. пожилого возраста и возможностям коррекции когнитивного дефицита препаратом Прамистар у данной категории больных.
Ключевые слова: когнитивные нарушения, лечение, Прамистар.
Bachynska N.Yu., Demchenko O.V., Polyetayeva K.M., Kholin V.O. State Institution «Institute of Gerontology of national Academy of Medical Sciences of Ukraine named after D.F. Chebotarev», Kyiv, Ukraine
FEATURES OF MILD COGNITIVE IMPAIRMENTS SYNDROME IN PATIENTS WITH HYPERTONIC DISCIRCULATORY ENCEPHALOPATHY AND POSSIBILITIES OF COGNITIVE IMPAIRMENTS CORRECTION USING PRAMISTAR
Summary. The article deals with features of mild cognitive impairments syndrome in elderly patients with hypertonic discirculatory encephalopathy stage II, and also with possibilities of correction of cognitive deficit using Pramistar in these patients.
Key words: cognitive impairments, treatment, Pramistar.
