CC BY
4
КЛ1Н1ЧНА ТА ПРОФ1ЛАКТИЧНА МЕДИЦИНА
DOI 10.31718/2077-1096.20.1.86 УДК 612.017.2-02:616.8-054.5./73 Гальченко А.В., Кидонь П.В.
КЛ1Н1КО-ПСИХОПАТОЛОГ1ЧН1 ТА ПАТОПСИХОЛОГ1ЧН1 ЗАКОНОМ1РНОСТ1 ФОРМУВАННЯ ПСИХОСОЦ1АЛЬНО1 ДЕЗАДАПТАЦИ У ВНУТР1ШНЬО ПЕРЕМ1ЩЕНИХ ОС1Б З РОЗЛАДАМИ АДАПТАЦП
УкраТнська медична стоматологiчна академiя, м. Полтава
В'дбуваються cmpiMKi соцiальнi трансформацп, яю, з одного боку призводять до напруження ме-хан1'зм1в адаптацп, що в'дображаеться на поширеностi псих1'чних розлад'т, передовым психогенного характеру. З iншого боку, видозмнюються клiнiчнi прояви психогенних розлад'т, оскльки Ух симптоматика завжди тюно пов'язана /з характером вплив1в середовища i до певно)'мiри в'дображае за-кономiрностi со^альних процес'т. З це) точки зору, особливу ц!ка&сть викликають клнко-психопатолог'чнi та патопсихолог'чнi особливост'1 розлад'т адаптацп, зокрема, у внутрiшньо пе-ремщених осб. Метою роботи було вивчення клМко-психопатолог'нних та патопсихолог'чних особливостей психосо^ально)' дезадаптацп у внутрiшньо перемщених осб iз розладами адаптацп. Обстежено 45 осб з д'агностованими розладами адаптацп та клiнiчно окресленою психосоцаль-ною дезадапта^ею. Контрольну групу склали 35 здорових осб без ознак психосо^ально)' дезадаптацп Усi обстежен являлися вимушеними переселенцями з Донецько), Лугансько)' областей та Криму. За результатами проведеного досл'дження визначено, що провiдними факторами психо-травми у внутрiшньо перемщених осб з розладами адаптацп та психосо^альною дезадапта^ею представленi iнформацiйним та амейним аспектами. 1х клiнiчна картина характеризувалась домi-нуванням тривожно-депресивно)' симптоматики з рiзноманiтними соматичними проявами. Встано-влен!' законом'рностi клМко-психопатолог'нних особливостей у внутрiшньо перемщених осб iз ознаками психосо^ально)' дезадаптацп пдтверджено при синдромальному анал/'з/', а саме перева-жанням змшаного тривожно-депресивного та чистих тривожного i депресивного клiнiчних вар'ан-т'т психопатолог'чних синдром'т.
Ключов1 слова: адаптац1я, психосоц1альна дезадаптац1я, розлади адаптацп, внутршньо перем1щен1 особи, невротичн1 розлади. Робота е фрагментом НДР: «Психосоцiальна дезадаптацiя в оаб !з психiчними непсихотичними розладами (предиктори формування, клiнiка, дiагностика, реабiлiтацiя)», державний реестрацiйний номер 0119U102861.
В сучасному свт нав^ь у шдус^ально роз- Змшана адапта^я характеризуемся частковою
винених кражах бвропи, США iз високим рiвнем модифка^ею як внутршшх структур, так i ¡н-
медицини та со^ального захисту, кожен третш струментальною адапта^ею [8]. дорослий страждае вщ порушень сну, млявосп, Прорив адаптацшного бар'еру в умовах кри-
депресп чи тривожност [1,2], що свщчить про зово'Г ситуацп може вщбуватися на рiзних рiвнях:
недосконалють механiзмiв психiчноl адаптацп, бюлопчному (вегето-вюцеральному), психолоп-
як проблеми, що мае глобальне значення для чному (емоцшно-афективному, мотивацшному)
всього людства. чи со^альному, пщ яким маються на увазi сусш-
Деяк автори [3, 4, 5] вважають за необхщне льн фактори, що блокують актуальн потреби
для вивчення процеав адаптацп-дезадаптаци особистосл i перешкоджають досягненню жит-
розглядати особливост функцюнування особис- тевих цтей [9, 10].
тост на трьох рiвнях - бюлопчному ^зюлопч- Вiдбуваються стрiмкi со^альы трансформа-
ному), психологiчному (iндивiдуально- цп, якi, з одного боку призводять до напруження
особистюному) i со^ально-психолопчному (осо- механiзмiв адаптацп, що вщображаеться на по-
бистiсно-середовищному). Поняття адаптацп ширеност психiчних розладiв, передовсiм пси-
(дезадаптацп) в рамках ^еТ системно' моделi хогенного характеру. З ¡ншого боку, видозмшю-
грае роль системоутворюючого фактора. Зокре- ються кл^чы прояви психогенних розладiв,
ма, адаптованiсть особистост дiлиться на внут- оскiльки 'х симптоматика завжди тiсно пов'язана
ршню, зовнiшню i змiшану [6,7]. Внутршня ада- ¡з характером впливiв середовища i до певно'
птованiсть характеризуеться перебудовою фун- мiри вiдображае закономiрностi соцiальних про-
кцiональних структур у вщповщь на змiни сере- цеав [11]. З ^еТ точки зору, особливу цкавють
довища. Зовнiшня (поведшкова) адаптованiсть викликають клiнiко-психопатологiчнi та патопси-
характеризуеться вiдсутнiстю внутршньоТ (змiс- холопчы особливостi розладiв адаптацп, зокре-
товно'О перебудови, збереженням iдентичностi. ма, у внутршньо перемiщених осiб (ВПО).
Мета дослщження
Вивчення клiнiко-психопатологiчних та пато-психолопчних особливостей психосо^альноТ дезадаптаци у внутршньо перемiщених осiб i3 розладами адаптаци.
Матерiали та методи дослiдженн
Дослщжено 45 осiб (26 ж1нок та 19 чоловшв) з дiагностованим за МКХ-10 дiагнозом - розлади адаптаци (F43.2) та клiнiчно окресленою психо-соцiальною дезадаптацieю. Контрольну групу склали 35 здорових оаб (21 жшка та 14 чоловн Kiв) без ознак психосо^альноТ дезадаптаци Уа обстеженi являлися вимушеними переселенця-ми з ДонецькоТ, ЛуганськоТ областей та Криму, як звертались за консультативною допомогою до спiвробiтникiв кафедри психiатрiТ, наркологи та медичноТ психологiТ УкраТнськоТ медичноТ стоматологiчноТ академи. Усi вони надали пош-формованi згоди на участь у дослщженш.
Критерiями виключення в науковому дослн дженнi були:
1. Неповнол^ш;
2. Наявнють суТцидальних спроб в анамнезi.
3. Розумова вщсталють;
4. Гострий психотичний стан;
5. Наявнють аддикцш (алкогольноТ, наркотич-ноТ, iгровоТ та ш.);
6. Не надання письмовоТ згоди на участь у дослщженнк
Вам патентам проведено комплексне всебiч-не кпшш-психопатолопчне та психодiагностичне обстеження з ретельним вивченням анамнезу життя та соцiально-демографiчних показниюв.
Опитувальник вираженостi психопатолопчноТ симптоматики (Symptom Check List-90-Revised-SCL-90-R), адаптований Н. В. Тарабриною зi спiвавт., 2001 - застосовувався для оцшки пси-хопатологiчного статусу внутршньо перемще-них осiб iз розладами адаптаци. Дана методика дозволяе оцшити наявнють i вираженiсть у патента спектру психопатологiчних проявiв i окре-мих симптомiв.
Для дослщження рiзноманiтних аспектiв пси-хосоцiальноТ дезадаптаци у даного контингенту пацiентiв використано «Стрес шкалу» T.H. Holmes i R.H. Rahe (1967) та «Шкалу психосоцн альноТ дезадаптаци» Л.О. Герасименко, А.М. Скрипшкова (2016) [12].
Для статистичноТ обробки даних кпiнiчних, психодiагностичних та соцiологiчних дослiджень використовували наступи методи: описовоТ статистики (визначення середньоарифметичних значень i середньоарифметичних вщхилень за кожним iз кiлькiсних показниюв, частоти для якю-них параметрiв), математичноТ статистики за таблицями вщсотмв та помилок, та t-критерiй Стьюдента з достовiрною iмовiрнiстю p<0,05 -
для обробки результат дослiдження.
Результати та обговорення
Аналiз соцiально-демографiчних та анамнес-тичних особливостей пацiентiв основноТ групи показав, що переважали особи вковоТ групи 38,5±5,3 роки. Середнш вiк дебюту невротичного захворювання склала 34,6±5,1 роки. Тривалiсть актуального невротичного розладу менше 6 мн ся^в у 9 (20%) осiб; вщ 6 мiсяцiв до 1 року - у 21 (46,7%) оаб, вщ 1 до 2 рош - у 15 (33,3%) оаб. Бтьшють обстежених па^ен^в 28 (62,22%, р<0,05) виховувались у повних родинах. У непо-вних родинах виховувались - 17 (37,78 %) оаб. Сир^ не було. Вищу осв^у мали 14 (31,11%) осiб, але переважали па^енти iз повною серед-ньою освiтою - 27 (60%, р<0,01) осiб. Неповну середню осв^у мали 4 (8,89%) осiб. Згщно d-мейного статусу переважали особи, як на момент обстеження були розлученими - 16 (35,56%), перебували у шлюбi 17 (37,78 %) оаб i нiколи не були у шлюбi 12 (26,66 %) осiб. Одну дитину мали 24 (53,33 %) особи, не мали д^ей -10 (22,22 %) осiб, а у 11 (24,44 %) осiб було двое i бiльше власних дiтей. Бтьшють обстежених займались штелектуальною працею - 21 (46,67 %, р<0,01), фiзично працювали 13 (28,9%) осiб, безроб^ними були 11 (24,24%) осiб. Влас-ний майновий статус оцiнювали як низький 21 (46,67%) особи ^еТ групи, а 15 (33,33 %) особи вважали його задовтьним i лише 9 (20 %) оаб оцшювали рiвень власних доходiв як високий.
В ходi дослiдження проведено аналiз факто-рiв психотравми за «Стрес шкалою» T.H. Holmes i R.H. Rahe та «Шкалою психосо^альноТ дезадаптаци» Л.О. Герасименко, А.М. Скрипнкова, що впливали на внутршньо перемщених осiб iз розладами адаптаци. Виявлен фактори для на-очност групували за ознакою того, в якй сферi соцiальних вiдносин вони виникали, вщповщно впливаючи на со^альне функцiонування. Отри-манi результати при дослщженш обох груп вщо-бражен в таблицi 1.
При загальнш рiзноманiтностi факторiв психотравми хворих основноТ групи домшують впливи шформацшного та сiмейного характеру. Для основноТ групи обстежених характерна на-явнють чинникiв хрошчноТ психотравми (74,2 %; р<0,05), обумовлених вiдчуттям самотностi, вщ-сутностi стабiльностi та пiдтримки родичiв та родини, вiдсутнiсть знайомих та близьких поряд людей, необхщнють в спткуванн з друзями, по-стшним вiдчуттям небезпеки за здоров'я та життя землякв (87,1 %; р<0,05), конфлiктами у ро-диж (13,9 %; р<0,05).
Таблиця 1.
Фактори психотравми, виявлеш у ВПО обох груп
Основна група Контрольна група
Психогенш фактори (n=45) (n=33)
% ± m % % ± m %
1. Виробничi (службов^
1. Безроб^я 21,4 ± 1,0* 9,0 ± 1,9
2. Змша мiсця роботи 13,1 ± 4,1 8,0 ± 4,5
3. Попршення професiйного статусу 15,7 ± 2,8 16,0 ± 4,0
4. Конфлкт i3 керiвництвом 11,8 ± 4,5 11,5 ± 3,1
5. Конфлкт 3i спiвробiтниками 18,1 ± 3,1 15,4 ± 4,2
6. Незадоволення професшною дiяльнiстю 18,9 ± 3,9 17,6 ± 3,0
7. Незадоволенi професiйнi амбщп 10,5 ± 4,2 20,1 ± 2,3
II. Сiмейнi:
1. Конфлкти з чоловком/дружиною 29,1 ± 2,5 12,0 ± 4,0
2. Конфлiктиз дпъми 19,1 ± 1,3 11,0 ± 4,1
3. Конфлiкти з близькими людьми 10,6 ± 3,2 21,0 ± 2,5*
4. Переживання за долю близьких людей 44,1 ± 3,2 19,0 ± 3,3
5. Розлучення 28,1 ± 3,6 9,0 ± 4,2
6. Вщчутя самотност 44,2 ± 2,4 28,0 ± 4,0
III. Еконог-.лчш
1. Погiршення матерiально-побvтовиx умов 39,1 ± 3,5* 26,0 ± 4,3
2. Зниження доxодiв 19,9 ± 4,2* 12,0 ± 3,0
3. Невпевненiсть у майбутньому через економiчнi причини 38,1 ± 2,5 14,0 ± 2,1
4. Незадоволення станом добробуту 28,3 ± 2,2 10,0 ± 4,0
IV. 1нформацшш
1. Незадоволення загальним шформацшним фоном 19,1 ± 4,4 24,0 ± 3,8*
2. Наявнють суб'ективно значимо!' негативно!' шформаци' 47,2 ± 3,8 18,0 ± 4,4
3. Негативш очкування вщ iнформацiйниx повщомлень 28,1 ± 4,1* 25,0 ± 4,5
4. Фiксацiя на певнiй негативнш шформаци' 58,1 ± 3,5* 21,0 ± 2,5
Умовн позначення:*- при пор1внянн1 показник1в в основн1й груп
За результатами проведеного обстеження, встановлено, що в основнш груп найпоширеш-шими факторами були: фкса^я на певнш негативна шформаци (58,1 ± 3,5%); наявнють суб'ективно значимо! негативно!' шформаци (47,2 ± 3,8%); переживання за долю близьких людей (44,1 ± 3,2%); конфлкти з чоловiком чи дружиною (29,1 ± 2,5%); вiдчуття самотност (44,2 ± 2,4%); розлучення (28,1 ± 3,6%); безробiття (21,4 ± 1,0%); погiршення матерiально-побутових умов (39,1 ± 3,5%); невпевненiсть у майбутньому через економiчнi причини (38,1 ± 2,5%); незадо-волення станом добробуту (28,3 ± 2,2%). У контрольна групi фактори психотравми виглядали наступним чином: вщчуття самотностi (28,0 ± 4,0 %), незадоволенiсть побутовими умовами (26,0 ± 4,3 %), конфлiкти iз родичами (21,0 ± 2,5 %); негативнi очiкування вщ iнформацiйних повщом-лень (25,0 ± 4,5%); фiксацiя на певнiй негативнш шформаци (58,1 ± 3,5%); незадоволення загаль-ним iнформацiйним фоном (24,0 ± 3,8%); неза-доволенi професшн амбщи (20,1 ± 2,3%).
Встановлено, що поширенють факторiв психотравми у контрольнш групi е значно меншою, що частково пояснюе вщсутнють у них ознак психосо^ально''' дезадаптаци. Проте, у бiльшостi випадкiв вщмшносп не сягали рiвня статистич-но' достовiрностi. Достовiрна вiдмiннiсть поши-реност при порiвняннi основно' i контрольно!' груп зафксована стосовно таких факторiв, як безробiття, незадоволення характером побуто-вих умов, соцiального та матерiального становища, що частiше зус^чались у осiб основно' групи. У контрольнш груп достовiрно частiше зус^чались конфлiкти iз близькими людьми, а
груп пор1вняння в1дм1нност1 достов1рн1 при р<0,05.
також незадоволення загальним шформацшним фоном.
Найбтьш важливими i поширеними факторами в обох групах були шформацшна фкса^я та фрустрацiя потреб у амейному життi. На перший план виступали скарги шформацшного характеру, як стосувалися ситуаци в окупованих регiонах, наявностi военних дш, стану !'х життя, житла та функцюнування родичiв, близьких, су-сiдiв, а також ймовiрностi розповсюдження оку-паци на всю територш Укра'ни. Сiмейна форма дезадаптаци розвивалась у результат невщпо-вiдностi мiж очiкуваннями та реальною ситуацн ею у сферi сiмейних стосункiв, неможливост за-лишатись у поточному стаж стосункв та нездат-ностi знайти ефективн шляхи вирiшення конф-лк^в. Родини не завжди мали змогу проживати разом, хтось з подружжя лишався на окупованих територiях через брак кош^в, не можливiсть по-кинути хворих батькiв, житло.
Пщводячи пiдсумок аналiзу факторiв психотравми у ВПО основно' групи можна вщзначити |'х рiзноманiтнiсть та комплекснють, що призво-дило до формування переважно змшаних варн антiв психосо^альноТ дезадаптаци, в структурi яко' найбтьше були представленi iнформацiйнi та амейы аспекти.
За результатами обстеження кл^чна картина психопатологiчних розладiв в основнш груш представлена наступними симптомами тривож-но-депресивного синдромокомплексу: зниження працездатност у 81,9 ± 2,3 % оаб; психiчна вто-млюванiсть 79,0 ± 3,8 %; зниження настрою 78,7 ± 2,7 %; тривога 71,5 ± 2,8 %; зниження лiбiдо у 54,5 ± 3,9 %; фiзична втомлюванiсть - у 51,4 ±
3,4 % oci6. Провiдними клiнiчними ознаками для ВПО основноТ групи: психiчна втомлюванють, зниження працездатностi, плаксивiсть, iнсомнiя,
головы бол^ запаморочення, коливання артерн ального тиску, кардiалriT, нудота i блювання, по-рушення апетиту, зниження лiбiдо, гiпергiдроз.
Таблиця 2
Клтто-психопатолог'мш прояви у ВПО з розладами адаптаци
Клтчна ознака Основна група, (n=45) % ± m % Контрольна група, (n=33) % ± m %
1. Фiзична втомлюванiсть 51,4 ±3,4 38,2 ±2,4
2. Психiчна втомлюванють 79,0 ± 3,8 25,5 ± 2,1
3. Зниження працездатност 81,9 ± 2,3 51,1 ± 3,2
4. Дра^вливють 28,8 ± 4,9 18,4 ± 2,7
5. Плаксивiсть 36,5 ± 2,7 16,9 ± 4,1
6. lнсомнiя 29,3 ± 4,1 15,6 ± 5,5
7. Розладипам'ят 13,3 ± 2,4 10,2 ± 3,7
8. Порушення уваги 26,1 ± 1,0 8,7 ± 2,6
9. Зниження настрою 78,7 ± 2,7 19,5 ± 3,0
10. Знижена самооцшка 34,6 ± 3,3 11,7 ± 2,5
11. Загальмованють 10,0 ± 4,0 7,1 ± 4,2
12. Емоцшна лабiльнiсть 31,9 ± 2,7 11,5 ± 2,0
13. Тривога 71,5 ± 2,8 22,6 ± 3,7
14. Обсесп 5,7 ± 1,1 2,0 ± 1,7
15. Метеочутливiсть 8,5 ± 2,3 7,8 ± 3,8
16. Аграва^я 9,1 ± 2,0 2,5 ± 4,1
17. lпохондричнiсть 45,2 ± 2,1 31,4 ± 2,8
18. Парестезп 29 ± 3,5 7 ± 3,2
19. 1деаторна загальмованiсть 15,1± 2,6 4,0± 1,3
20. Головнi болi 45,3 ± 4,5 22,3 ± 2,6
21. Запаморочення 28,8 ± 1,7 15,3 ± 2,3
22. КардiалпT 29,7 ± 1,7 3,1 ± 2,0
23. Коливання АТ: 33,5 ± 4,0 17,6 ± 3,4
24. Задуха 14,9 ± 2,9 6,5 ± 3,8
25. Нудота, блювання 21,5 ± 2,1 7,7 ± 2,2
26. Порушення апетиту 20,6 ± 3,2 10,7 ± 3,1
27. ДиспепЫя 20,8 ± 2,9 3,6 ± 1,8
28. Дизурiя 10,1 ± 1,5 2,3 ± 1,0
29. Ппергщроз 33,9 ± 3,8 11,9 ± 2,3
30. Вегето-судинш пароксизми 45,2 ± 2,5 23,7 ± 2,4
31. Зниження лiбiдо 54,5 ± 3,9 8,0 ± 3,6
Умовн позначки:* - при порiвняннi показни^в в основнiй груп та груп порiвняння eidMiHHOcmi docmoeipHi при р<0,05.
Таблиця 3
Пcихoпаmoлoгiчнi синдроми у ВПО з розладами абаптаци
Основна група
Синдроми (n=45)
% ± m %
1. Тривожно-депресивний 41,6 ± 4,7
2. Астено-депресивний 12,7 ± 4,1
3. Тривожний 25,3 ± 3,8
4. Депресивний 23,1 ± 3,7
5. Агрипшчний 18,1 ± 3,4
Умовн позначки:*- при пopiвняннi показни^в в ocнoвнiй груп
В цтому, кл^чна картина розладiв адаптаци у обстежених основноТ групи характеризувалась домшуванням тривожно-депресивноТ симптоматики з рiзноманiтними соматичними проявами.
Встановлен закономiрностi кпшко-психопатолопчних особливостей у внутршньо перемщених осiб iз ознаками психосо^альноТ' дезадаптацiT пiдтверджено при синдромально-му аналiзi, що вiдображено в таблиц 3.
Синдромальна структура ктычноТ' картини характеризуемся переважанням змiшаного три-вожно-депресивного (41,5 ± 4,7 %) та чистих тривожного (25,3 ± 3,8 %) i депресивного (23,1 ± 3,7 %) клiнiчних варiантiв психопатолопчних си-ндромiв.
груп пopiвняння вiдмiннocmi дocmoвipнi при р<0,05.
Результати ключного обстеження подтвердились висновками, отриманими при використанн опитувальника вираженостi психопатолопчноТ симптоматики (Symptom Check List-90-Revised-SCL-90-R). У структурi тривожних розладiв пе-реважали фобiчна тривожнiсть (61,3 %), сомати-зацiя (38,7 %) з наявнютю дистресу (у 77,4 %), що свiдчить про домiнування в структурi симптоматики тривожних i депресивних проявiв у змiшаному та iзольованих варiантах.
Висновки
1. Провщними факторами психотравми у внутрiшньо перемщених осiб з розладами адаптаци та клiнiчно окресленими проявами психо-
со^альноТ дезадаптацп представлен шформа-цiйним та амейним аспектами;
2. Клiнiчна картина розладiв адаптацiТ внут-рiшньо перемщених oci6 з клiнiчно окресленими проявами психосо^альноТ дезадаптацiТ харак-теризувалась домшуванням тривожно-депресивноТ симптоматики з рiзноманiтними со-матичними проявами.
3. Встановлен закономiрностi кпшко-психопатологiчних особливостей у внутршньо перемiщених осiб i3 ознаками психосо^альноТ дезадаптацiТ пiдтверджено при синдромально-му аналiзi (переважанням змiшаного тривожно-депресивного та чистих тривожного i депресив-ного клiнiчних варiантiв психопатолопчних синд-ромiв).
Лiтература
1. Goldberger L. Handbook of stress. Theoretical and clinical aspects. N.Y.: The Free Press; 2012. 804p.
2. Ministerstvo sotsial'noyi polityky Ukrayiny. Ofitsiynyy veb-portal [Internet]. Kyiv: Ofitsiynyy veb-portal MSPU;2019 [updated 2019 September]. Available from: https://www.msp.gov.ua/ news/17459.html
3. Yudina TI. O sotsiologicheskom analize migratsionnykh protsessov [On the sociological analysis of migration processes]. Sotsiologicheskiye issledovaniya. 2002; 10: 102-8. (Russian).
4. Skrypnikov AM, Herasymenko LA, Isakov RI. Diahnostychnyy protses u psykhiatriyi [Diagnostic process in the psychiatry]. Poltava: ASMI; 2012. 128p. (Ukrainian).
10.
11.
12.
Lavrenko AV, Kaydashev IP. Metabolichnyy syndrom: aktual'nist' s'ohodni [Metabolic syndrome: Topical Today]. Aktual'ni problemy suchasnoyi medytsyny: Visn. Ukr. med. stomat. akad. 2009; 9(4, ch.2): 244-7. (Ukrainian).
Shlyagina Yel, Bardina PV, Shaygerova LA, Shcherbakova AB. Vozmozhnosti etnopsikhologii lichnosti v reshenii prob lem vynuzhdennoy migratsii [Possibilities of personality ethnopsychology in solving the problem of forced migration]. Etnicheskaya psikhologiya i obshchestvo. 1997; 2: 340-6. Herasymenko LA. Psykhosotsial'na dezadaptatsiya (suchasni kontseptual'ni modeli). [Psychosocial malajustment (modern conceptual models)]. Ukrayins'kyy visnyk psykhonevrolohiyi. 2018; 1: 62-5. (Ukrainian).
Skrypnikov AM, Herasymenko LA, Isakov RI. Psykhosotsial'na dezadaptatsiya pri posttravmatychnomu stresovomu rozladi u zhinok [Psychosocial malajustment in post-traumatic stress disorder in women]. Poltava: TOV «ASMI»; 2016. 168p. (Ukrainian).
Maruta NO, Panko TV, Kalenska GY. Osoblyvosti porushen' psykhichnoho zdorov"ya ta mekhanizmy yikh formuvannya u vnutrishn'o peremishchenykh osib [Features of mental health disorders and mechanisms of their formation in internally displaced persons]. Ukrayins'kyy visnyk psykhonevrolohiyi. 2019; 27; 4 (101): 45-6. (Ukrainian).
Herasymenko LA. Psykhosotsial'na dezadaptatsiya (suchasni kontseptual'ni modeli). [Psychosocial malajustment (modern conceptual models)]. Ukrayins'kyy visnyk psykhonevrolohiyi. 2018; 1: 62-5. (Ukrainian).
Chaban OS, Khaustova OO. Dezadaptatsiya lyudyny v umovakh suspil'noyi kryzy: novi syndromy ta napryamky yikh podolannya [Disadaptation of a person in the conditions of social crisis: new syndromes and directions of their overcoming]. Zhurnal psykhiatriyi ta medychnoyi psykholohiyi. 2009. 3: 13-8. (Ukrainian).
Herasymenko LA. Nova metodyka diahnostyky psykhosotsial'noyi dezadaptatsiyi [A new method of diagnosis of psychosocial maladjusment]. Likars'ka sprava. 2018; 1(2): 82-8. (Ukrainian).
Реферат
КЛИНИКО-ПСИХОПАТОЛОГИЧЕСКИЕ И ПАТОПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ЗАКОНОМЕРНОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ ДЕЗАДАПТАЦИИ ВО ВНУТРЕННЕ ПЕРЕМЕЩЕННЫХ ЛИЦ С РАССТРОЙСТВАМИ АДАПТАЦИИ Гальченко А.В., Кидонь П.В.
Ключевые слова: адаптация, психосоциальная дезадаптация, расстройства адаптации, внутренне перемещенные лица, невротические расстройства.
Происходят стремительные социальные трансформации, которые, с одной стороны приводят к напряжению механизмов адаптации, отражается на распространенности психических расстройств, прежде психогенного характера. С другой стороны, видоизменяются клинические проявления психогенных расстройств, поскольку их симптоматика всегда тесно связана с характером воздействий среды и в определенной мере отражает закономерности социальных процессов. С этой точки зрения, особый интерес вызывают клинико-психопатологические и патопсихологические особенности расстройств адаптации, в частности, внутренне перемещенных лиц. Целью работы было изучение клинико-психопатологических и патопсихологических особенностей психосоциальной дезадаптации во внутренне перемещенных лиц с расстройствами адаптации. Обследовано 45 человек с диагностированными расстройствами адаптации и клинически очерченной психосоциальной дезадаптацией. Контрольную группу составили 35 здоровых лиц без признаков психосоциальной дезадаптации Все обследованные являлись вынужденными переселенцами из Донецкой, Луганской областей и Крыма. По результатам проведенного исследования установлено, что ведущими факторами психотравмы во внутренне перемещенных лиц с расстройствами адаптации и психосоциальной дезадаптацией представлены информационным и семейным аспектами. Их клиническая картина характеризовалась доминированием тревожно-депрессивной симптоматики с различными соматическими проявлениями. Установлены закономерности клинико-психопатологических особенностей у внутренне перемещенных лиц с признаками психосоциальной дезадаптации подтверждено при синдромальном анализе, а именно преобладанием смешанного тревожно-депрессивного и чистых тревожного и депрессивного клинических вариантов психопатологических синдромов.
Summary
CLINICAL PSYCHOPATHOLOGICAL AND PATHOPSYCHOLOGICAL PATTERNS OF THE DEVELOPMENT OF PSYCHOSOCIAL MALADAPTATION IN INTERNALLY DISPLACED PERSONS WITH ADJUSTMENT DISORDERS Halchenko A., Kydon P.
Key words: adaptation, psychosocial maladaptation, adjustment disorders, internally displaced persons, neurotic disorder.
Rapid social transformations occurring worldwide, on the one hand, lead to the tension of adaptation mechanisms that is reflected through the prevalence of mental disorders, primarily of a psychogenic nature. On the other hand, clinical manifestations of psychogenic disorders are altering as their symptoms are always closely related to the nature of surrounding influences and to some extent reflect the patterns of social
5
6
7
8
9
processes. From this point of view, clinical, psychopathological and pathopsychology features of adjustment disorders, and in particular in internally displaced persons, are of clinical and social importance. The purpose of the study was to explore the clinical psychopathological and pathopsychological features of psychosocial maladaptation in internally displaced persons with adjustment disorders. 45 people were diagnosed with adjustment disorders and clinically defined psychosocial maladaptation. The control group consisted of 35 healthy individuals with no signs of psychosocial maladjustment. All the participants were internally displaced from Donetsk, Luhansk and Crimea. According to the results of the research, we have found out that the leading factors resulting in psychotraumas in internally displaced persons with adjustment disorders and psychosocial maladaptation include media coverage of information and family aspects. The clinical picture was characterized by the dominance of anxiety-depressive symptoms with various somatic manifestations. We have established patterns of clinical and psychopathological features typical for internally displaced people with signs of psychosocial maladaptation.
DOI 10.31718/2077-1096.20.1.91 УДК 616.34-008:616.839-053.2
Зубаренко О.В., Лузан В.В., Кравченко Т.Ю.. Копйка Г.К.. Мартюк В.1. ПСИХОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 Д1ТЕЙ З СИНДРОМОМ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКА
Одеський нацюнальний медичний уыверситет
Функцiональнi шлунково-кишков/ розлади розглядають як клiнiчний вар'ант взаемоди психосоцаль-них чинниюв ! фiзiологi'У шлунково - кишкового тракту через всь «мозок — кишечник». Мета досл-дження стало вивчення психолог'чних особливостей у дтей з синдромом подразненого кишечнику. Були обстежен/ 68 дтей у вiцi в'д 14 до 18 рок'т з синдромом подразненого кишечника. Для визна-чення типу акцентуацИ характеру використовувався тест-опитувальник Шмшека-Леонгарда (дитячий вар'ант). Для визначення психоемо^йних порушень був використаний тест-опитувальник SCL-90-R (за методом Л.Дерогатс). В результатi досл'дження було визначено, що у бльшост! пацiентiв були присутнi порушення психоемоцйного статусу. У групi дтей з синдромом подразненого кишечникау, котрий протiкав з закрепом, зустр'чався частше емотивний тип акцентуацИ' характеру та соматизований та депресивний тип психолог'чних розладв. Хвор'! на синдром подразненого кишечника з дареею мали цикло'Удний та демонстративний типи акцентуацИ' характеру та демонстрували тривожний тип зг/'дно до опитувальника. Па^енти з '! змшаними ритмами дефекацИ демонстрували риси циклоУдного, емотивного та педантичного типу акцентуацИ' характеру. 1з психолог'чних розлад 'т рееструвалися депресивний, тривожний, соматизований тип.
Ключовi слова: синдром подразненого кишечника, дiти, шлунково -порушення.
Вступ
У структур! патологи оргашв шлунково-кишкового тракту функцюнальы захворювання посщають значне мюце, починаючи з д1тей ран-нього в1ку [2,4]. За оцшками фах1вц1в, частота функцюнальних захворювань в свт становить 5-15% загально'1 кшькосп дитячого населення [12]. Функцюнальш шлунково-кишков1 розлади розглядають як кл1н1чний вар1ант взаемоди пси-хосоц1альних чинник1в i ф1зюлоги ШКТ через вюь «мозок - кишечник» [4].
Одним iз найпоширешших ФЗ травно'1 систе-ми е синдром подразненого кишечника. Актуа-льнють функцюнально'Г патологи кишечника (ФПК) у структурi гастроентеролопчних захворювань визначаеться ïï достатньо високою роз-повсюдженютю у дитячому вiцi [5]. В Укра'Гы по-ширенють СПК серед д^ей рiзних вкових груп практично однакова и становить вщ 19,4% до 21,2% [7]. Актуальнють проблеми СПК обумов-лена широким розповсюдженням дiагностичних помилок i неадекватним обсягом терапи. Поява функцюнального порушення, в тому чи^ СПК, мае значний вплив на якють життя хворих, в то-
■ кишковий тракт, психолопчнп особливост1, психоемоцшн1
му чи^ заважають Тх нормальнш життeдiяльно-ст [1,13]. Яскравi та рiзноманiтнi симптоми СПК мають единий мехаызм розвитку — порушення вюцеральноТ чутливосп, яке виявляеться зни-женням порогу сприйняття болю, порушенням моторики кишечника i транспорту ^в, як вини-кають пщ впливом рiзних факторiв, таких як ге-нетична схильнють i порушення психоемоцшноТ сфери, перенесет кишковi шфекци i як наслщок - змша проникносп кишковоТ стiнки, змiна киш-ковоТ мiкрофлори, харчова гiперчутливiсть, дисбаланс вегетативно'' нервовоТ системи, нейрогу-моральноТ регуляцiТ i вiдхилення в системi гуморального гомеостазу шлунково-кишкового тракту, неадекватне харчування внаслщок впливу еколопчних i економiчних факторiв [4, 6, 9, 10,14]. Тобто, це захворювання е бюпсихосо^а-льним розладом. Доведена пряма залежнють виникнення СПК вщ наявност стресових ситуа-цш у життi дитини. При цьому психотравмуюча ситуацiя може бути перенесена задовго до початку розвитку захворювання, за дектька тижшв або мюя^в, та навiть мати персистуючий характер [3].
