CC BY
10
Ukraine "On the status of war veterans and guarantees of their social protection". The aim of this study was to analyze the dynamics of the primary disability among participants of anti-terrorist operation. Analysis of the primary disability prevalence in the Poltava region for 2015-2018 was based on the data provided by the Centre of Medical and Social Expert Commission of Poltava region and registered in the form 14 "Report on the causes of disability, indications for medical, occupational and social rehabilitation for 20_year" approved by the Order of the Ministry of Public Health of Ukraine No. 378, 10.07.2007. We applied the analysis of the dynamic series and the odds ratio. The study revealed a significant increase in the number of antiterrorist operation participants examined at the medical and social expert commission. The number of servicemen of the Armed Forces of Ukraine who got a disability group increased by 198.5%. The number of servicemen of the National Guard of Ukraine assigned a disability group increased by 600%. Inspected by the medical-social expert commission of military personnel of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine in the Poltava region, no significant changes in these indicators were found. Thus, an increase in the number of disabilities among participants in the antiterrorist operation requires the development of a rehabilitation system provided through all the levels of medical care.
DOI 10.31718/2077-1096.19.1.7
УДК 616.89-008-06:616.85-054.5./73-021.321
Гальченко А. В.
СУЧАСН1 В1ДМ1ННОСТ1 ПСИХОСОЦ1АЛЬНО1 ДЕЗАДАПТАЦП У ВНУТР1ШНЬО ПЕРЕМ1ЩЕНИХ ОС1Б ЗА НАЯВНОСТ1 НЕВРОТИЧНО1 ПАТОЛОГИ
Украшська медична стоматолопчна акаде1^я, м. Полтава
За останн роки в Укран зареестровано 1,5 мльйона внутрiшньо перемщених осб з Донецько), Лу-ганськоТ областей та Криму. П'тм'тьйона людей працездатного вку в'дчуло на соб/ психотравму через необх'дн'ють переселення. Дана психотравма носить значний вплив на все подальше життя та функцонування у всх сферах д/'яльност/'. Розумiння законом'рностей формування психосоцаль-ноГ дезадаптивно)' поведнки у вимушених переселен^в з невротичними розладами, рання диагностика порушень психосо^ально)' адаптацИ у дано)' категорП осб, ефективна психосо^альна реаб-лiтацiя та психопрофлактика дозволяють вирiшити актуальне завдання сучасно)' псих'атрИ - за-побгти порушенням працездатност'!, со^ального функцонування та зниженню якост'! життя. Метою роботи було визначити дом'нуюч'! вар'анти та ступнь тяжкост'! психосо^ально)' дезадап-тацИ у внутрiшньо перемщених ос'б з невротичною патолог'ею. Обстежено 78 ос'б, як е вимуше-ними переселенцями з Донецько), Лугансько)' областей та Криму з д'агностованою патолог'ею не-вротичного регстру. За результатами проведеного досл'дження визначено, що у внутрiшньо перемщених ос'б нозолог'чна структура представлена переважно розладами адаптацИ у 28 ос'б (35,9%), змшаним тривожно-депресивний розладом - 25 ос'б (32,1%) та соматоформними розладами - 13 ос'б (16,7%). Зг'дно результат'¡в досл'дження у значно)'бльшот пацiентiв виявлено пси-хосо^альну дезадаптацю у б9 (88%) ос'б. Дезадаптивн порушення в основнш групi досягали переважно середнього та тяжкого ступеня, у той час як в контрольн1'й групi - легкого та середнього. У пацiентiв основно)' групи з непсихотичними психiчними розладами переважають змiшанi вар'анти психосо^ально)' дезадаптацп, пров 'дне мсце серед яких пос'дае iнформацiйна сфера.
Ключов1 слова: психосоц1альна дезадаптац1я, розлади адаптаци, посттравматичний стресовий розлад, тривожно-депресивн розлади, соматоформн розлади, внутр1шньо перем1щен1 особи.
Робота е фрагментом НДР: «Психосощальна дезадаптащя при невротичних розладах у жнок (шнжо-психопатологчна характеристика, принципи реабттацп та профлактики)», державний реестра^йний номер 0115Ш04877.
для переборення нових життевих навантажень, вщбуваеться порушення пристосування психки, та оргашзму в загальному, що проявляеться, не-властивими рашше шдивщууму, психiчними та фiзiологiчними реак^ями [3,4]. Як результат, даний стан виливаеться у психосо^альну деза-даптацш, змшюеться взаемодiя людини iз на-вколишшм середовищем, шляхом порушень правових та моральних норм, асо^альними формами поведшки, деформуеться система внут-ршньоТ регуляцп, цшнюних орiентацiй i со^аль-них установок. Через набуту обмежену функцю-нальнють людина стае со^ально неповноцш-ною, втрачае здатнють виконувати звичну для
У сучасному суспшьста життя людини пе-редбачае IT юнування та розвиток в умовах крайньоТ невизначеносп, що зумовлюють еко-номiчнi, пол^ичш та со^альш умови. Утворена нестабтьнють породжуе вагання, вщчуття не-впевненост щодо орiентування особи в навко-лишньому со^альному свт, а також щодо про-гнозування свого майбутнього [1]. Саме тому особливоТ актуальност набувають питання, пов'язан з функцюнуванням, адапта^ею i виро-бленням людиною ефективних стратегш подо-лання проблем, як призводять до невизначено-ст та стресу [2].
У перюд, коли власних ресурав не вистачае
себе та оточуючих роль у сусптьств^ що при-зводить до втрати здатност самостшного юну-вання, встановлення со^альних зв'язкiв, пору-шення професшноТ дiяльностi [5].
Сьогодення для нашоТ краТни характерне пе-рiодом змш в усiх сферах функцiонування. Вщ-чуття нестабiльностi, невпевненiсть в економiч-ному становищi, суперечливий та масивний ш-формацiйний потiк створюють сприятливий фон для формування психiчних порушень рiзного ре-гiстру та сташв дезадаптацiТ. В УкраТн зареестро-вано 1,5 мтьйона внутрiшньо перемiщених оаб з ДонецькоТ, ЛуганськоТ областей та Криму. За останн роки швмтьйона людей працездатного вiку вiдчуло на собi психотравму через необхщ-нють переселення. Дана психотравма носить значний вплив на все подальше життя даних оаб, Тх функцiонувaння у вах сферах дiяльностi [6].
Розумшня зaкономiрностей формування пси-хосоцiaльноТ дезадаптивноТ поведiнки у виму-шених переселен^в з непсихотичними психiч-ними розладами, рання дiaгностикa порушень психосоцiaльноТ адаптаци у даноТ кaтегорiТ осiб, ефективна психосо^альна реaбiлiтaцiя та пси-хопрофтактика дозволяють вирiшити актуальне завдання сучасноТ психiaтрiТ, медичноТ психоло-г1Т - запоб^и порушенням прaцездaтностi, соцн ального функцюнування та зниженню якостi життя [7]. Пщхщ до вирiшення даноТ проблеми повинен будуватись на принципах системности комплексной та етaпностi, з урахуванням шди-вiдуaльних особливостей внутршньо перемще-них осiб [8].
Мета роботи
Визначити домiнуючi вaрiaнти та стушнь тяж-костi психосо^альноТ дезадаптаци у внутрiшньо перемiщених осiб з невротичною пaтологiею.
Матерiали та методи дослщження
Обстежено 78 осiб, якi е вимушеними пере-селенцями з ДонецькоТ, ЛуганськоТ областей та Криму, як зверталися за допомогою до сшвробн тникiв кафедри психiaтрiТ, наркологи та медичноТ психологи УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ' aкaдемiТ чи отримували стацюнарну допомогу на бaзi Комунального закладу «Полтавська облас-на клiнiчнa психiaтричнa лiкaрня iм. О.Ф. Мальцева ПолтавськоТ обласноТ ради» та у вщповщ-ностi до МКХ-10 дiaгностовaну пaтологiею не-вротичного регiстру, «Невротичш, пов'язaнi зi стресом та соматоформш розлади» (F40 — F48) [9]. Вкова кaтегорiя осiб становила вщ 24 до 55 рокiв (середнш вiк 38,6 ± 4,5 рош). Для забезпе-чення отримання статистично достовiрних ре-зультaтiв вiдповiдно до нозолопчного розподiлу основноТ групи було сформовано групу порiв-няння з 40 па^етчв, якi не е внутршньо пере-мiщеними особами. Ва пaцiенти надали письмо-ву пошформовану згоду на участь у науковому дослщженнк
1з дослiдження були виключен пaцiенти згщ-
но наступних критерив виключення:
- молодшi 18 ромв;
- пацieнти i3 високою суТцидальною готовню-тю згiдно клiнiчних спостережень;
- па^енти i3 розумовою вщсталютю;
- пацiенти у психотичному сташ;
- пацiенти i3 актуальною залежнютю вiд вжи-вання алкоголю чи наркотичних або токсичних психоактивних речовин;
- па^енти, як не дали письмовоТ згоди на участь у дослщженш.
Проведено всебiчне комплексне клiнiчне об-стеження внутршньо перемiщених осiб, з ви-вченням соматичного, неврологiчного, психiчно-го статуав. З метою вивчення психосо^альноТ дезадаптацiТ у пацiенiв застосовувалась «Шкала психосо^альноТ дезадаптаци» за Л.О. Герасименко, А.М. Скрипшковим (2016) [10]. Розробле-на методика дозволяе: дiагностувати ризик ви-никнення психосоцiальноТ дезадаптаци i ТТ клшн чно окреслеш форми; визначати поширенiсть психосоцiальноТ дезадаптаци серед населення; визначати варiанти психосо^альноТ дезадапта-цiТ залежно вiд домшуючого ураження певних сфер дiяльностi; визначити тяжкють перебiгу психосоцiальноТ дезадаптацiТ i рiвень потреби пацiентiв у медико-со^альнш допомозi; будува-ти програму терапевтичних i реабiлiтацiйних за-ходiв з огляду на дiагностовану структуру i тяж-кiсть порушень адаптивних процеав [11].
Статистичний аналiз отриманих результат проводився за допомогою програми «Microsoft Excel 2010».
Результати та 1х обговорення
Вщповщно до критерiТв МКХ - 10 в основнiй груш па^етчв нозологiчна структура представлена наступним чином: розлади адаптаци (F43.2) - 28 (35,9%) оаб, змшаний тривожно-депресивний розлад (F41.0) - 25 (32,1%); соматоформш розлади (F45.3) - 13 (16,7%); дисо^а-тивш або конверсiйнi розлади (F44) - 5 (6,4%) осiб; неврастешя (F48) - 3 (3,7%); тривожно-фобiчнi розлади (F43.02) - 2 (2,6%), обсесивно-компульсивний розлад (F42) - 2 особи (2,6%). Схематично нозолопчний розподт дослщжува-них представлений на малюнку 1.
За результатами «Шкали психосо^альноТ дезадаптаци» в основнш групi (n = 78) ознаки пси-хосоцiальноТ дезадаптацiТ встановлено у 69 (88, 4%) оаб. У 7 (9%) оаб визначено межовий стан, що вказуе на групу ризику до дезадаптаци i лише у 2 (2,6%) оаб не виявлено ознак дезадапти-вного стану. Згщно використаноТ методики був визначений рiвень тяжкост соцiальноТ дезадаптаци у разi ТТ наявностк У 38 (49%) осiб встанов-лений тяжкий ступiнь певного варiанту дезадап-тацiТ, у 62 (79 %) осiб - середнiй та у 28 (36%) -легкий. Отож серед па^ен^в основноТ групи у бтьшосп шки дезадаптивного стану хоча б од-нiеТ сфери життедiяльностi досягали середнього та важкого ступеня тяжкостк
Малюнок 1.
Таблиця. 1.
Результати анализу вивчення вид!в психосоц/ально)' дезадаптац/)' у внутршньо перемщених осб з невротичною патологию
Вaрiaнт дезадаптаци Тяжкiсть проявiв
Адапта^я Група ризику Легка тяжюсть Середня тяжюсть Тяжкий перебк
абс % абс % абс % абс % абс %
Еконс^чна 6 7,7 16 20,5 21 26,9 20 25,6 15 19,2
lнформaцiйнa 3 3,8 9 11,5 12 15,4 28 35,9 26 33,3
амейна 7 9 14 17,9 20 25,6 23 29,4 14 17,9
Виробнича (службова) 5 6,4 15 19,2 18 23,1 21 26,9 19 24,3
1нформацшний тип дезадаптаци був дiaгнос-тований у 12 оаб (15,4%) основноТ групи, еконо-мiчнa со^альна дезaдaптaцiя - у 9 (11,5%) об-стежених, сiмейнa - у 5 (6,4%) оаб, виробнича (службова) со^альна дезaдaптaцiя в основнш групi не зустрiчaлaсь. Переважна ктькють об-стежених осiб 43 (55,1%) мала дектька пiкiв у рiзних сферах дiяльностi, що свiдчить про змн шаний вaрiaнт дезaдaптaцiТ з переважанням у внутршнш структурi елемен^в економiчноТ, ш-формaцiйноТ та виробничоТ (службовоТ) дезадаптацИ.
Як свщчать результати роботи, серед осiб основноТ групи переважали шки дезaдaптaцiТ в економiчнiй та iнформaцiйнiй сферах.
Анaлiз структури економiчноТ дезaдaптaцiТ показав, що найбтьш типовими для пaцiентiв були наступи прояви: незaдоволенiсть станом свого добробуту, зменшення прибуткiв за остан-нiй рiк, неможливiсть задовольнити своТ потреби через фiнaнсову нестачу, вщсутнють вiри у по-кращення свого добробуту найближчим часом, думки про мaтерiaльний стан попршували пра-цездатнють. Дана група пaцiентiв провiдною скаргою вiдзнaчaлa порушення сну.
lнформaцiйний тип психосо^альноТ дезадап-тaцiТ характеризувався порушенням адаптацп iндивiдa до навколишнього со^ального середо-вища пiд впливом зовшшшх iнформaцiйних фак-
торiв. Зокрема, па^енти вiдзнaчaли, що уника-ють мaс-медia, таких як телепередaчi, рaдiо но-вини, iнтернет-ресурси полiтичного змiсту, через виникaючi вiдчуття безпорaдностi, смутку, часом нав^ь агресп. Провiдними скаргами даноТ групи пaцiентiв були порушення сну, апетиту, знижен-ня прaцездaтностi, вегетативних реакцш у видi серцебиття, тремтшня, пiдвищеноТ пiтливостi.
Виробнича або службова дезадапта^я була зумовлена незадоволенням професшною дiяль-нiстю та стосунками з колегами на роботу вщсу-тнютю бажання професiйного росту, самовдос-коналення, обтяженням думками про можливосп змши роботи. Клiнiчно це визначалося переважанням виникнення вегетативних реакцш.
Фмейна дезадапта^я у випадку основноТ групи складала змшаний вaрiaнт у комплексу переважно з iнформaцiйною сферою та економн чною. Вiдмiчaлaся такими елементами як: неза-доволенiсть своТми амейними стосунками, об-тяжливими думками з приводу цього, що при-зводило до попршення соматичного стану в ць лому, вiдсутнiсть взaеморозумiння з рщними, песимiстичними поглядами на сптьне майбутне. Провiдними скаргами даних оаб були: тривога, перепади настрою, порушення сну та апетиту.
У груш порiвняння в оаб з непсихотичними психiчними розладами (п = 40) психосо^альна дезaдaптaцiя виявлена в 30 (75%) па^ен^в, в 6 (15%) оаб встановлений межовий стан.
Змшаний тип дезадаптацп встановлений в 25 (62,5%) oci6, але i3 переважанням у внутрн шнiй структурi елеменпв економiчноТ, виробни-чоТ (службовоТ) та амейноТ дезадаптацп. Далi в iзольованих варiантах, у 5 (12,5%) оаб була ви-явлена економiчна дезадапта^я; iнформацiйна
Результати анализу вивчення
та виробнича в чистому видi не встановлеш. Щодо рiвня тяжкостi у групи порiвняння, вщзна-чено переважання легкого ступеня встановлено-го виду дезадаптацп в 26 (65%) оаб та серед-нього в 20 (50%), тяжкий стушнь виявлений лише в 11 (27,5%) оаб.
Табл. 2.
¡в психосоц/ально)' дезадаптацп' в пац1ент1в групи пор1вняння
Варiант дезадаптацп Тяжкють проявiв
Адапта^я Група ризику Легка тяжкють Середня тяжкють Тяжкий перебк
абс % абс % абс % абс % абс %
Еконс^чна 4 10 6 15 16 40 10 25 4 10
Виробнича (службова) 5 12,5 10 25 13 32,5 9 22,5 3 7,5
Омейна 8 20 11 27,5 11 27,5 8 20 2 5
1нформацшна 12 30 10 25 11 27,5 6 15 1 2,5
2. Goldberger L. Handbook of stress. Theoretical and clinical aspects. N.Y.: The Free Press; 2012. 804p.
3. Lavrenko AV, Kaydashev IP. Metabolichnyy syndrom: aktual'nist' s'ohodni [Metabolic syndrome: Topical Today]. Aktual'ni problemy suchasnoyi medytsyny : Visn. Ukr. med. stomat. akad. 2009; 9(4, ch.2): 244.
4. Andreyeva GM. Sotsialnaya psychologiya [Social Psychology]. Moscow, Moscow State University; 1980. 280 p. (Russian).
5. Foa EB, Kin TM, Friedman MJ. Klinicheskaya psychologiya: Effec-tivnaya terapiya posttravmaticheskogo stressovogo rasstroystva [Clinical Psychology: Effective Post-Traumatic Stress Disorder Therapy]. Kyiv: Zdorovya; 2005. P. 145-68. (Russian).
6. Soeteman DI. The economic burden of personality disorders in mental health care. The Journal of Clinical Psychiatry. 2008; 69: 259.
7. Skrypnikov AM, Herasymenko LA, Isakov RI. Psykhosotsial'na dezadaptatsiya pri posttravmatychnomu stresovomu rozladi u zhi-nok [Psychosocial malajustment in post-traumatic stress disorder in women]. Poltava: TOV «ASMI»; 2016. 168p. (Ukrainian).
8. Pinchuk IY. Stres i lyudyna: medyko-psykholohichna dopomoha pry stresovykh rozladakh [Stress and the person: medical and psychological help in stress disorders]. Kyiv: Kalita; 2014. 92 p. (Ukrainian).
9. Skrypnikov AM, Herasymenko LA, Isakov RI. Diahnostychnyy protses u psykhiatriyi [Diagnostic process in the psychiatry]. Poltava: ASMI; 2012. 128 p. (Ukrainian).
10. Herasymenko LA. Nova metodyka diahnostyky psykhosotsial'noyi dezadaptatsiyi [A new method of diagnosis of psychosocial malad-jusment]. Likars'ka sprava. 2018;1:2: 82-8.
11. Herasymenko LA. Psykhosotsial'na dezadaptatsiya (suchasni kontseptual'ni modeli). [Psychosocial malajustment (modern conceptual models)]. Ukrayins'kyy visnyk psykhonevrolohiyi. 2018; 1: 62-5. (Ukrainian).
Висновки
За результатами проведеного дослщження визначено, що у внутршньо перемщених оаб невротична патолопя представлена переважно розладами адаптацп у 28 оаб (35,9%), змша-ним тривожно-депресивний розладом - 25 оаб (32,1%) та соматоформними розладами - 13 оаб (16,7%).
Згщно результат дослщження у значноТ бн льшост пацieнтiв виявлено психосоцiальну де-задаптацш у 69 (88%) осiб. Дезадаптивн пору-шення в основнiй груш досягали переважно се-реднього та тяжкого ступеня, у той час як в контрольна груш - легкого та середнього.
У па^енпв основноТ групи з непсихотичними психiчними розладами переважають змiшанi ва-рiанти психосо^альноТ дезадаптацiТ, провiдне мюце серед яких посiдае iнформацiйна сфера.
Перспективи подальших дослiджень.
Отриманi данi можуть бути використанi у по-дальшiй розробцi реабiлiтацiйних заходiв у даноТ категорiТ пацiентiв.
Лiтература
1. Herasymenko LA. Psychosocial aspects of adjustment disorders in women. Psykhiatriya, psykhoterapiya i klinichna psykholohiya. 2018; 1: 40-5.
Реферат
СОВРЕМЕННЫЕ ОТЛИЧИЯ ПСИХОСОЦИАЛЬНОЙ ДЕЗАДАПТАЦИИ У ВНУТРЕННЕ ПЕРЕМЕЩЕННЫХ ЛИЦ ПРИ НЕВРОТИЧЕСКОЙ ПАТОЛОГИИ Гальченко А.В.
Ключевые слова: психосоциальная дезадаптация, расстройства адаптации, посттравматическое стрессовое расстройство, тревожно-депрессивные расстройства, соматоформные расстройства, внутренне перемещенные лица.
За последние годы в Украине зарегистрировано 1,5 миллиона внутренне перемещенных лиц из Донецкой, Луганской областей и Крыма. Полмиллиона человек трудоспособного возраста ощутило на себе психотравму из-за необходимости переселения. Данная психотравма носит значительное влияние на всю дальнейшую жизнь и функционирование во всех сферах деятельности. Понимание закономерностей формирования психосоциального дезадаптивного поведения в вынужденных переселенцев с невротическими расстройствами, ранняя диагностика нарушений психосоциальной адаптации в данной категории лиц, эффективная психосоциальная реабилитация и психопрофилактика позволят решить актуальную задачу современной психиатрии - предотвратить нарушения работоспособности, социального функционирования и снижение качества жизни. Целью работы было определить доминирующие варианты и степень тяжести психосоциальной дезадаптации у внутренне перемещенных лиц с невротической патологией. Обследовано 78 человек, которые являются вынужденными переселенцами из Донецкой, Луганской областей и Крыма с диагностированной патологией невротического регистра. По результатам проведенного исследования определено, что у внутренне перемещенных лиц нозологическая структура представлена преимущественно расстройствами адаптации в 28 человек (35,9%), смешанным тревожно-депрессивный расстройством - 25 человек (32,1%)
и соматоформными расстройствами - 13 человек (16 7%). Согласно результатам исследования у значительного большинства пациентов обнаружено психосоциальную дезадаптацию у 69 (88%) человек. Дезадаптивные нарушения в основной группе достигали преимущественно средней и тяжелой степени, в то время как в контрольной группе - легкой и средней. У пациентов основной группы с непсихотическими психическими расстройствами преобладают смешанные варианты психосоциальной дезадаптации, ведущее место среди которых занимает информационная сфера.
Summary
CURRENT DIFFERENCES IN PSYCHOSOCIAL MALADJUSTMENT AMONG INTERNALLY DISPLACED PERSONS WITH NEUROTIC PATHOLOGY Halchenko A.
Key words: psychosocial maladjustment, adjustment disorders, post-traumatic stress disorder, anxiety and depression disorders, somatoform disorders, internally displaced persons.
In recent years, 1.5 million internally displaced persons from Donetsk, Luhansk regions and Crimea have been registered in Ukraine. Half a million people of working age experienced psychological traumas due to the need to migrate. This psychological traumatic experience can produce a significant impact on the further life and all spheres of activity. Better understanding of the patterns underlying the formation of psychosocial maladjustment in forced migrants with neurotic disorders, early diagnosis of adjustment disorders in this group of population, effective psychosocial rehabilitation and prevention of traumatic experience can contribute into solving the pressing issues of modern psychiatry: to prevent efficiency failure, disturbances in social functioning and lower quality of life. The purpose of the work was to determine the dominant variants and severity of psychosocial maladjustment in internally displaced persons with neurotic pathology. We examined 78 persons who are internally displaced persons from Donetsk, Luhansk regions and Crimea diagnosed to have pathologies of the neurotic register. According to the results obtained, it has been found out that the nosological structure of the internally displaced persons is represented mainly by adjustment disorders in 28 persons (35.9%), mixed anxiety-depressive disorder in 25 (32.1%) and somatoform disorders in 13 (16, 7%) individuals. Psychosocial maladjustment was detected in a large majority of patients, in 69 (88%) people. Maladjustment in the main group reached mainly moderate and severe levels, while in the control group we revealed mild and moderate levels of the maladjustment. The combined variants of psychosocial maladjustment have been found out to prevail in patients with non-psychotic mental disorders of the main group, among them the leading place it taken by the information sphere.
