CC BY
11Нами было выявлено, что среднее значение медианного расстояния между цифровым изображением культи экспериментальной модели и цифровыми изображениями каркасов искусственных коронок, изготовленных с помощью CAD/CAM-системы KaVo ARCTICA, составляет 0,027 мм. Среднее значение медианного расстояния между цифровым изображением культи экспериментальной модели и цифровыми изображениями каркасов искусственных коронок, изготовленных по традиционной технологии литья, составляет 0,036 мм. Эти данные позволили нам сделать вывод о том, что каркасы искусственных коронок, изготовленные с помощью CAD/CAM-системы KaVo ARCTICA обладают большей размерной точностью по сравнению с каркасами искусственных коронок, изготовленными традиционным методом литья с уровнем значимости p<0,05 (V-критерий Уилкоксона для связанных выборок=0, р=0,001).
В этом плане представляют интерес исследования иностранных авторов, занимающихся изучением данной проблемы. В частности, K. Gurel et al. [5] в своем исследовании пришли к выводу, что не существует статистически значимых различий в размерной точности титановых и кобальтохромо-вых каркасов искусственных коронок, изготовленных по двум различным технологиям: CAD/CAM фрезерование и традиционное литье, что существенно отличается от тех, которые были получены нами и представлены в данной работе.
Заключение. Результаты нашего исследования свидетельствуют о высокой размерной точности каркасов искусственных коронок, изготовленных с помощью современных цифровых технологий (CAD/CAM-систем и внутриротового лазерного сканирования), по сравнению с каркасами искусственных коронок, изготовленными традиционным методом литья.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:
1. Ортопедическая стоматология: национальное руководство / под ред. И.Ю. Лебеденко, С.Д. Арутюнова, А.Н. Ряховского. - Москва: ГЭОТАР-Медиа; 2016.
2. Вокулова Ю. А., Жулев Е. Н. Оценка точности получения оттисков зубных рядов с применением технологии лазерного сканирования // Современные проблемы науки и образования. 2016. №5. URL: http://www.science-education.ru/ru/arti-cle/view?id=25447.
3. Жулев Е.Н., Вокулова Ю. А. Сравнительная оценка размерной точности оттисков в эксперименте // Dental Forum. 2017. № 1. С. 38 - 42.
4. Шустова В. А., Шустов М. А. Применение 3D-технологий в ортопедической стоматологии. Санкт-Петербург: СпецЛит; 2016.
5. Gurel K., Toksavul S., Toman M. In vitro marginal and internal adaptation of metal-ceramic crowns with cobalt-chrome and titanium framework fabricated with CAD/CAM and casting technique //Niger J Clin Pract. 2019. Vol.22, №5. p: 812-816. DOI: 10.4103/njcp.njcp_570_18.
УДК 616.895.4+616.891+616.892:616.89-02-058
COMPARISON OF SEVERITY OF PSYCHOPATHOLOGICAL SYMPTOMATICS AND MANIFESTATION OF MESO- AND MICRO-MALADJUSTMENT IN WOMEN WITH DIFFERENT
GENESIS DEPRESSIVE DISORDERS
Isakov R.
MD, PhD
Associate professor of the Department of Psychiatry, Narcology and Medical Psychology of Ukrainian
Medical Stomatological Academy (Poltava, Ukraine)
СП1ВСТАВЛЕННЯ ВИРАЖЕНОСТ1 ПСИХОПАТОЛОГ1ЧНО1 СИМПТОМАТИКИ ТА
ПРОЯВ1В МЕЗО- I М1КРОСОЦ1АЛЬНО1 ДЕЗАДАПТАЦП У Ж1НОК З ДЕПРЕСИВНИМИ
РОЗЛАДАМИ Р1ЗНОГО ГЕНЕЗУ
1саков Р. I.
к.мед.н., доцент
доцент кафедри психгатрИ, наркологи та медичноХ психологИ ВДНЗУ «УкраХнська медична стома-
тологгчна академгя» (м. Полтава, Украта)
Abstract
The aim is to study the relationships of variability and intensity of manifestations of psychopathological symptomatology and psychosocial maladaptation of meso- and miscrosocial level (MesPM and MicPM) in women with depressive disorders of different genesis, to determine further targeted targets of personalized treatment and rehabilitation.
The study included 94 individuals with a depressive disorder of psychogenic origin (prolonged depressive response due to an adaptation disorder), 83 women with endogenous depression (depressive episode; recurrently depressive disorder; bipolar affective disorder, current episode of depression), and 75 depressed episodes of depression (organic affective disorders). The study was conducted using clinical psychopathological and psychodiagnostic methods.
The study found that the vast majority of women with depressive disorders of psychogenic, endogenous and organic genesis have MesPM and MicPM signs of varying degrees of severity. The clinical variability of psychopathological symptomatology of depressive disorders in women, as a whole, is not genospecific and does not differ in patients with the presence or absence of manifestations of MesPM and MicPM. The severity and intensity of psychopathological symptoms of depression is directly associated with the degree of MesPM and MicPM and is different in individuals with different genesis of depressive disorder. The question of the primacy / secondaryity of both phenomena is debatable, but, undoubtedly, the presence of both of them has a mutually potentiating and mutually inducing effect on the further development of both the depressive disorder and the MesPM and MicPM. Obtained data should be taken into account in the development of treatment-diagnostic and rehabilitation measures for a given contingent of patients. These patterns should be taken into account in the development of treatment-rehabilitation and preventive measures for patients with depression.
Анотащя
Для вивчення сшввщношень BapiarnBHOcri i штенсивносл npoHBiB психопатолопчно! симптоматики i психосощально! дезадаптаци мезо- i мшросощального рiвню (МезПД i МшПД) у жшок i3 депресивними розладами pi3Mro генезу, для визначення в подальшому таргетних мшеней персошфшацп л^вально-реабштацшних зaходiв для цього контингенту пащенпв, було обстежено 252 жшки, яким було встанов-лено дiaгноз депресивного розладу. У дослвдження були включеш 94 особи з депресивним розладом психогенного генезу (пролонгована депресивна реaкцiя, обумовлена розладом адаптацп), 83 жшки з ендоген-ною депреаею (депресивний етзод; рекурентно депресивний розлад; бiполярний афективний розлад, по-точний ешзод депресii) i 75 пащенток з депресивним розладом оргaнiчноi генези (оргашчш aфективнi розлади). Дослiдження проводилося з використанням клiнiко-психопaтологiчного та психодiaгностичного методiв.
В результaтi дослiдження встановлено, що переважна бiльшiсть жiнок з депресивними розладами психогенного, ендогенного i оргaнiчного генезу мають ознаки МезПД i МiкПД рiзного ступеню вирaженостi. Клiнiчнa вaрiaтивнiсть психопaтологiчноi симптоматики депресивних розлaдiв у жiнок, в цшому, не мае генезоспецифiчностi та не вiдрiзняеться у хворих з наявнютю або вiдсутнiстю проявiв МезПД i МiкПД. Вaжкiсть й штенсившсть психопaтологiчноi' симптоматики депресй' прямо асоцшована зi ступенем МезПД i МiкПД та мае рiзницю у оаб з рiзним генезом депресивного розладу. Питания первинносп / вторинностi обох феномешв е дискутабельним, проте, беззаперечно, наявшсть у хворо! обох з них, мае взаемнопотен-цiюючий та взаемношдукуючий вплив на подальший розвиток i прогредiентнiсть як депресивного розладу, так i МезПД i МшПД. Отримaнi дaнi повиннi враховуватися при розробщ лiкувaльно-дiaгностичних та реaбiлiтaцiйних зaходiв стосовно даного контингенту хворих Щ зaкономiрностi повиннi враховуватися при розробщ л^вально-реабштацшних та профiлaктичних зaходiв для хворих на депресш.
Keywords: depressive disorders, psychopathological symptoms, mesosocial maladaptation, microsocial maladaptation, psychogenic depression, organic depression, endogenous depression.
Ключовi слова: депресивш розлади, психопaтологiчнa симптоматика, мезосощальна дезaдaптaцiя, мiкросоцiaльнa дезaдaптaцiя, психогенна депреая, оргaнiчнa депресiя, ендогенна депресiя.
На тепершнш час депресивнi розлади перет-ворилися на маркер сучасного сусшльства, розпов-сюдження якого неухильно зростае: за даними ВООЗ, 5% вщ усього населення земно! кулi зверта-лись за допомогою з цього приводу i отримували вiдповiдне л^вання, причому серед них кiлькiсть жшок, що страждають на депресiю (12 - 20%), е значуще б№шою, нiж чоловiкiв (5 - 12%) [1 - 4]. О^м того, що депресивш розлади значною мiрою впливають на фiзичне, психiчне та сощальне функ-цiонувaння, спричиняють пвдвищення ризику пе-редчасно! смертi [5], депреая утруднюе задово-лення базових потреб людини i негативно впливае на ii повсякденну життеву актившсть, призводячи до значного зниження якосп життя та розвитку психосоцiaльноi дезадаптаци (ПД) [6], яка може яв-ляти собою як сaмостiйне явище, так i бути предиктором або наслщком психiчноi патологи. В цьому контекстi вона викликае зaкономiрний iнтерес у до-слiдникiв, що працюють в сферi охорони психiч-ного здоров'я [7, 8].
Треба зазначити, що на розвиток i прогресу-вання ПД вiдбувaеться тд впливом дд соцiaльних
чиннишв рiзних рiвнiв, а саме, макро-, мезо- i мгк-росоцiaльного. Зрозумiло, щ вплив цих чинникiв не е однаковим, бо наявшсть, наприклад, мшросоща-льно!, насамперед, родинно!, дезадаптаци у хворих з депресивними розладами, може нанести значно б№ший патогенний вплив, н1ж, наприклад, дезада-птaцiя на мaкрорiвнi [9, 10]. Однак, питання щенти-фiкaцii особливостей взаемовпливу депресй' i пси-хосоцiaльноi дезадаптаци (ПД) мезо- та мжросощ-ального рiвнiв на теперiшнiй час не знайшло свого остаточного вирiшення, що унеможливлюе розро-бку персонiфiковaних пiдходiв до лшування та реа-бiлiтaцii цих хворих.
Мета роботи - дослвдження сшввщношень ва-рiaтивностi i шгенсивносп проявiв психопатолоп-чно! симптоматики i ПД мезо- та мiкросоцiaльного рiвнiв у жшок iз депресивними розладами рiзного генезу, для визначення в подальшому таргетних мь шеней персошфжаци лiкувaльно-реaбiлiтaцiйних зaходiв для цього контингенту пащенпв.
Матерiали та методи дослвдження. На бaзi Полтавського обласного психоневролопчного диспансеру й Полтавсько! обласно! клiнiчноi психiaтричноi лi-
карт 1мет О. Ф. Мальцева обстежено 252 жшки, хво-рих на депресш. Зпдно з дизайном роботи, у досль дження були включен 94 ж1нки з депресивним ро-зладом психогенного генезу (пролонгована депре-сивна реакцiя, зумовлена розладом адаптацп, F43.21), 83 ж1нки з ендогенною депресieю (депре-сивний ешзод, F32.0, F32.1, F32.2, F32.3; рекурент-ний депресивний розлад, F33.0, F33.1, F33.2, F33.3; бiполярний афективний розлад, поточний ешзод депресп, F31.3, F31.4, F31.5) та 75 ж1нок iз депресивним розладом органiчного генезу (оргашчш афек-тивнi розлади, F06.3).
Окрiм класичного клiнiко-психопатологiчного обстеження, для визначення клшчно1 специфiки депресивних розладiв здiйснювали психодiагности-чне дослiдження з використанням «Опитувальника виразностi психопатолопчно1 симптоматики Л. Де-рогатiс SCL-90-R [11].
З метою ^дентифгкаци та вимiру вираженостi ПД мезо- (МезПД) i мiкро- (МжПД) соцiального рь вшв, була розроблена оригiнальна шкала, що мю-тила оцiнку сощально-професшно1 та м1жособисть сно! складових МезПД, та амейно1 та батьшвсько1 складових МшПД, яка була апробована нами i довела свою валiднiсть й ефектившсть [12]. Кожна сфера ощнювалася 10 питаннями. Мiнiмальна мож-лива оцiнка за кожною сферою - 10 балiв (максимальна адаптащя), максимальна - 50 балiв (максимальна дезадаптащя).
Пiд соцiально-професiйною дезадаптащею ро-зумiлося порушення адаптацп вдивща у сощаль-ному (виробничому) середовищi та реалiзацil про-фесiйних функцш, пов'язане з впливом психосощ-альних факторiв. Пiд мiжособистiсною дезадаптацiею ми розум™ порушення штерперсо-нально1 взаемодп, мiкросоцiальних стосуншв та фо-рмування соцiальних зв'язшв.
Пiд сiмейною дезадаптащею розумшося порушення сiмейного функцюнування та порушення
Таблиця1
Показмики виражемост психопатолопчмоТ симптоматики у жшок, хворих на депресивнi розлади, з
адаптацп у соцiальному середовищi тд впливом а-мейних стосунк1в. Шд батькiвською дезадаптацiею ми розумiли порушення виконання батьк1вських функцiй i порушення сощального функцiонування у зв'язку з виконанням батькiвських обов'язк1в.
Обстеженi жшки за результатами оцiнки сту-пеня ПД з використанням розроблено1 нами шкали були подiленi на двi групи. До першо1 групи увш-шли 48 ж1нок, у яких показник ПД не перевищував 19 балiв, що вiдповiдало вiдсутностi ознак дезадап-таци. До друго1 групи увшшли 204 ж1нки, у яких принаймш за однiею зi шкал були виявлеш показники понад 20 балiв, що вiдповiдае ознакам дезада-птацп. При цьому показник за шкалою в межах 2029 балiв розцiнювали як ознаки ПД легкого сту-пеня, показник у межах 30-39 балiв - як ознаки де-задаптаци помiрного ступеня, показник у 40 i бь льше балiв - дезадаптаци вираженого ступеня.
З урахуванням поеднання генезу депресп та ступеня ПД, було видшено 12 груп: 19 пащенток з психогенною депресiею та ввдсутшстю ознак ПД, 15 жшок з ендогенною депреаею та вщсутшстю ознак ПД, 14 жшок з оргашчною депресiею та ввдсу-тнiстю ПД, 50 ж1нок з психогенною депреаею та ПД легкого ступеня, 14 жшок з ендогенною депреаею та ПД легкого ступеня, 9 жшок з оргашчною депреаею та ПД легкого ступеня, 16 жшок з психогенною депреаею та ПД помiрного ступеня, 37 жь нок з ендогенною депреаею та ПД помiрного ступеня, 18 жшок з оргашчною депреаею та ПД помь рного ступеня, 9 жшок з психогенною депреаею та ПД тяжкого ступеня, 17 жшок з ендогенною депреаею та ПД тяжкого ступеня, 34 жшки з оргашчною депреаею та ПД тяжкого ступеня.
Результати та 1х обговореммя. При вивченш особливостей психопатолопчно1 симптоматики, притаманно1 жшкам з МезПД, були виявлеш насту-пш закономiрностi (табл.1).
Показник Ступiнь МезПД
Без ознак МезПД Легка МезПД Помiрна МезПД Важка МезПД
Соматизацiя 0,28±0,20 0,40±0,19 0,53±0,22 0,72±0,24
Обсесивно-компульсивш розлади 0,60±0,30 0,78±0,33 0,78±0,36 1,09±0,31
Мiжособистiсна сензитивнють 0,73±0,18 0,83±0,18 1,02±0,29 1,24±0,36
Депреая 1,79±0,24 2,01±0,27 2,41±0,34 2,90±0,23
Тривожшсть 0,55±0,39 0,78±0,33 1,13±0,38 1,44±0,37
Ворожкть 0,24±0,27 0,46±0,25 0,63±0,28 0,67±0,40
Фобiчнa тривожшсть 0,53±0,14 0,59±0,14 0,72±0,18 0,90±0,16
Паранояльш симптоми 0,00±0,03 0,00±0,03 0,05±0,09 0,08±0,10
Психотизм 0,31±0,15 0,33±0,17 0,43±0,23 0,51±0,20
Додатковi симптоми 0,78±0,27 0,85±0,29 1,20±0,30 1,50±0,34
1ндекс GSI 0,65±0,12 0,78±0,11 0,98±0,15 1,21±0,12
1ндекс PSI 29,50±5,79 34,06±3,90 41,59±5,22 45,82±4,73
1ндекс PDSI 1,99±0,18 2,04±0,17 2,11±0,20 2,39±0,22
Рiвень статистично! значущостi розбiжностей при порiвняннi груп
Показник Без ознак МезПД vs Легка МезПД Без ознак МезПД vs Помiрна МезПД Без ознак МезПД vs Важка МезПД Легка МезПД vs Помiрна МезПД Легка МезПД vs Важка МезПД Помiрна МезПД vs Важка МезПД
Соматизац1я <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01
Обсесивно-компульсивнi розлади <0,01 <0,01 <0,01 >0,05 <0,01 <0,01
Мiжособистiсна сензитившсть <0,05 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01
Депресiя <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01
Тривожиiсть <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01
Ворож1сть <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 >0,05
Фобiчна тривожшсть <0,05 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01
Параиояльнi симптоми >0,05 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 >0,05
Психотизм >0,05 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 >0,05
Додатковi симптоми >0,05 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01
1ндекс GSI <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01
1ндекс PSI <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01
1ндекс PDSI >0,05 <0,01 <0,01 <0,05 <0,01 <0,01
Так, показник соматизаци у жшок, хворих на депресивш розлади, без ознак МезПД, склали 0,28±0,20 балiв, з ознаками легко! МезПД -0,40±0,19 балiв, з ознаками помiрноï МезПД -0,53±0,22 балiв, з ознаками важко! МезПД -0,72±0,24 балiв; обсесивно-компульсивно! симптоматики - ввдповщно 0,60±0,30 балiв, 0,78±0,33 ба-л1в, 0,78±0,36 балiв, 1,09±0,31 балiв; м1жособистю-но! сензитивностi - вщповщно 0,73±0,18 балiв, 0,83±0,18 балiв, 1,02±0,29 балiв, 1,24±0,36 балiв; де-преси - вiдповiдно 1,79±0,24 балiв, 2,01±0,27 балiв, 2,41±0,34 балiв, 2,90±0,23 балiв; тривожностi - ввд-повiдно 0,55±0,39 балiв, 0,78±0,33 балiв, 1,13±0,38 балiв, 1,44±0,37 балiв; ворожостi - ввдповщно 0,24±0,27 балiв, 0,46±0,25 балiв, 0,63±0,28 балiв, 0,67±0,40 балiв; фобiчноï тривожносп - вiдповiдно 0,53±0,14 балiв, 0,59±0,14 балiв, 0,72±0,18 балiв, 0,90±0,16 балiв; паранояльно! симптоматики - вщ-повщно 0,00±0,03 балiв, 0,00±0,03 балiв, 0,05±0,09 балiв, 0,08±0,10 балiв; психотизму - вщповщно 0,31±0,15 балiв, 0,33±0,17 балiв, 0,43±0,23 балiв, 0,51±0,20 балiв; додатково! симптоматики - вщпо-вiдно 0,78±0,27 балiв, 0,85±0,29 балiв, 1,20±0,30 ба-л1в, 1,50±0,34 балiв.
I вдекси GSI, PSI та PDSI збшьшувалися з по-гiршенням МезПД: середне значения iндексу GSI у жшок без ознак МезПД склало 0,65±0,12 балiв, з ознаками легко! МезПД - 0,78±0,11 балiв, з ознаками помiрноï МезПД - 0,98±0,15 балiв, з ознаками
важко1 МезПД - 1,21±0,12 балiв; iндексу PSI - ввд-поввдно 29,50±5,79 балiв, 34,06±3,90 балiв, 41,59±5,22 балiв, 45,82±4,73 балiв; iндексу PDSI -ввдповщно 1,99±0,18 балiв, 2,04±0,17 балiв, 2,11±0,20 балiв, 2,39±0,22 балiв.
М1жгруповий аналiз виявив розбiжностi при порiвняннi груп без ознак МезПД з ознаками легко! МезПД виявив значущi розбiжностi щодо со-матизацiï (p<0,01), обсесивно-компульсивних роз-ладiв (p<0,01), мiжособистiсноï сензитивносп (p<0,05), депресiï (p<0,01), тривожностi (p<0,01), ворожостi (p<0,01), фобiчноï тривожностi (p<0,05), а також iндексiв GSI (p<0,01) та PSI (p<0,01); при порiвняннi груп без ознак МезПД та з помiрною МезПД - за вама симптомами (p<0,01); при порiв-няннi груп без ознак МезПД та з важкою МезПД -за вама симптомами (p<0,01); при порiвняннi груп з легкою МезПД та помiрною МезПД - за вама симптомами, ^м обсесивно-компульсивних роз-ладiв (p<0,01), а також за шдексом GSI (p<0,01), ш-дексом PSI (p<0,01) та iндексом PDSI (p<0,05); при порiвняннi груп з легкою та важкою МезПД - за вама симптомами (p<0,01); при порiвняннi груп з помiрною та важкою МезПД - за симптомами соматизаци (p<0,01), обсесивно-компульсивних роз-лащв (p<0,01), мiжособистiсноï сензитивностi (p<0,01), депресiï (p<0,01), тривожностi (p<0,01), фобiчноï тривожностi (p<0,01), додатково1' симптоматики (p<0,01), а також iндексу GSI (p<0,01), шде-ксу PSI (p<0,01) та iндексу PDSI (p<0,01).
Рис. 1. Середм показники вираженостi психопатологЫног симптоматики у жшок, хворих на депресивш
розлади, з разними ступенями МезПД
Виявлеш закономiрностi зберталися i при аналiзi особливостей МiкПД: показники психопатолопчно! симптоматики зростали паралельно з И збшьшенням (табл. 2).
Таблиця 2
Показники вираженост психопатолопчноТ симптоматики у жшок, хворих на депресивш розлади, з _ рпничи ступенями МИк! 1Д_
Показник Ступiнь МiкПД
Без ознак МiкПД Легка МшПД Помiрна МшПД Важка МiкПД
Соматизацiя 0,28±0,20 0,41±0,22 0,40±0,17 0,61±0,23
Обсесивно-компульсивнi розлади 0,60±0,30 0,68±0,30 0,83±0,35 0,86±0,37
Мiжособистiсна сензитивнiсть 0,73±0,18 0,81±0,19 0,92±0,25 1,07±0,33
Депресiя 1,79±0,24 1,96±0,27 2,05±0,27 2,63±0,32
Тривожнiсть 0,55±0,39 0,86±0,36 0,83±0,36 1,24±0,39
Ворожкть 0,24±0,27 0,35±0,29 0,54±0,21 0,65±0,33
Фобiчна тривожнiсть 0,53±0,14 0,62±0,10 0,60±0,17 0,79±0,19
Паранояльнi симптоми 0,00±0,03 0,00±0,00 0,02±0,05 0,06±0,09
Психотизм 0,31±0,15 0,37±0,17 0,33±0,19 0,46±0,22
Додатковi симптоми 0,78±0,27 0,76±0,30 0,98±0,30 1,29±0,34
1ндекс GSI 0,65±0,12 0,77±0,12 0,82±0,14 1,06±0,17
1ндекс PSI 29,50±5,79 33,50±3,57 36,01±5,11 43,26±5,23
1ндекс PDSI 1,99±0,18 2,03±0,15 2,04±0,18 2,21±0,23
Рiвень статистично! значущостi розбiжностей при порiвняннi груп
Показник Без ознак МiкПД vs Легка МшПД п i S 5 .&s 6 !§ 3 c s оз s з v е w Без ознак МiкПД vs Важка МiкПД £ « ^ C3 М н rt a w 's гм ео Ле По Легка МiкПД vs Важка МшПД S S es Э нк a S '§ m По vs
Соматизацiя <0,01 <0,01 <0,01 >0,05 <0,01 <0,01
Обсесивно-комцульсивнi розлади >0,05 <0,01 <0,01 <0,05 <0,05 >0,05
Мiжособистiсна сензитивнiсть >0,05 <0,01 <0,01 >0,05 <0,01 <0,01
Депресiя <0,01 <0,01 <0,01 >0,05 <0,01 <0,01
Тривожнiсть <0,01 <0,01 <0,01 >0,05 <0,01 <0,01
Ворож1сть >0,05 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 >0,05
Фобiчна тривожнiсть <0,01 <0,05 <0,01 >0,05 <0,01 <0,01
Паранояльнi симптоми >0,05 >0,05 <0,01 >0,05 <0,01 <0,01
Психотизм >0,05 >0,05 <0,01 >0,05 <0,01 <0,01
Додатковi симптоми >0,05 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01 <0,01
1ндекс GSI <0,01 <0,01 <0,01 >0,05 <0,01 <0,01
1ндекс PSI <0,01 <0,01 <0,01 <0,05 <0,01 <0,01
1ндекс PDSI >0,05 >0,05 <0,01 >0,05 <0,01 <0,01
Так, середнiй показник соматизацiï у ж1нок, хворих на депресивш розлади, без ознак МшПД, склав 0,28±0,20 балiв, з ознаками легко1' МiкПД -0,41±0,22 балiв, з ознаками помiрноï МшПД -0,40±0,17 балiв, з ознаками важко1 МiкПД -0,61±0,23 балiв; обсесивно-компульсивних розла-дiв - вщповвдно 0,60±0,30 балiв, 0,68±0,30 балiв, 0,83±0,35 балiв, 0,86±0,37 балiв; мiжособистiсноï сензитивносл - вiдповiдно 0,73±0,18 балiв, 0,81±0,19 балiв, 0,92±0,25 балiв, 1,07±0,33 балiв; де-пресiï - вiдповiдно 1,79±0,24 балiв, 1,96±0,27 балiв, 2,05±0,27 балiв, 2,63±0,32 балiв; тривожностi - ввд-повiдно 0,55±0,39 балiв, 0,86±0,36 балiв, 0,83±0,36 балiв, 1,24±0,39 балiв; ворожосп - вiдповiдно 0,24±0,27 балiв, 0,35±0,29 балiв, 0,54±0,21 балiв, 0,65±0,33 балiв; фобiчноï тривожностi - вiдповiдно 0,53±0,14 балiв, 0,62±0,10 балiв, 0,60±0,17 балiв, 0,79±0,19 балiв; паранояльно1' симптоматики - вщ-повiдно 0,00±0,03 балiв, 0,00±0,00 балiв, 0,02±0,05 балiв, 0,06±0,09 балiв; психотизму - вiдповiдно 0,31±0,15 балiв, 0,37±0,17 балiв, 0,33±0,19 балiв,
0,46±0,22 балiв; додатково1' симптоматики - ввдпо-в1дно 0,78±0,27 балiв, 0,76±0,30 балiв, 0,98±0,30 ба-лв, 1,29±0,34 балiв.
Також по мiрi збiльшення вираженостi М1кПД зростали iндекс GSI - вщповщно 0,65±0,12 балiв, 0,77±0,12 балiв, 0,82±0,14 балiв, 1,06±0,17 балiв; ш-декс PSI - вiдповiдно 29,50±5,79 балiв, 33,50±3,57 балiв, 36,01±5,11 балiв, 43,26±5,23 балiв; та iндекс PDSI - ввдповщно 1,99±0,18 балiв, 2,03±0,15 балiв, 2,04±0,18 балiв, 2,21±0,23 балiв.
Мiжгруповi розбiжностi були виявленi при по-рiвняннi груп без ознак МшПД та з ознаками легко1' МiкПД за симптомами соматизацiï (p<0,01), депре-сiï (p<0,01), тривожностi (p<0,01), фобiчноï триво-жностi (p<0,01), а також шдексом GSI (p<0,01) та вдексом PSI (p<0,01); при порiвняннi груп без ознак МiкПД та ознаками помiрноï МiкПД - за симптомами соматизаци (p<0,01), обсесивно-компульсивних розладiв (p<0,01), м1жособиспсно1' сензити-вностi (p<0,01), депресiï (p<0,01), тривожностi (p<0,01), ворожостi (p<0,01), фобiчноï тривожностi
(p<0,05), додатково1' симптоматики (p<0,01), а та-кож за шдексами GSI (p<0,01) i PSI (p<0,01); при порiвняннi груп без ознак МiкПД та з важкою МiкПД - за вама симптомами та iндексами (p<0,01); при порiвняннi груп з легкою та помiрною МiкПД - за симптомами обсесивно-компульсивних розладiв (p<0,01), ворожосп (p<0,01), додатково1' симптоматики (p<0,01) та за шдексом PSI (p<0,05); при порiвняннi груп з легкою МшПД та важкою МiкПД - за симптомами соматизаци (p<0,01), обсе-сивно-компульсивних розладiв (p<0,05), м1жособи-стiсноï сензитивносп (p<0,01), депресiï (p<0,01), тривожностi (p<0,01), ворожостi (p<0,01), фобiчноï тривожностi (p<0,01), паранояльно1' симптоматики (p<0,01), психотизму (p<0,05), додатково1' симптоматики (p<0,01), а також шдексу GSI (p<0,01), вде-ксу PSI (p<0,01) та шдексу PDSI (p<0,01); при порь внянш груп з помiрною МiкПД та важкою МiкПД -за симптомами соматизаци (p<0,01), м1жособистю-но1' сензитивносп (p<0,01), депресiï (p<0,01), триво-жносп (p<0,01), фобiчноï тривожностi (p<0,01), па-ранояльно1' симптоматики (p<0,01), психотизму (p<0,05), додатково1' симптоматики (p<0,01), а також Индексами GSI (p<0,01), PSI (p<0,01) та PDSI (p<0,01).
Висновки.
Переважна бiльшiсть ж1нок з депресивними розладами психогенного, ендогенного i оргашч-ного генезу мають ознаки МезПд i МiкПД рiзного ступеню вираженосп.
Клiнiчна варiативнiсть психопатологiчноï симптоматики депресивних розладiв у ж1нок, в цшому, не мае генезоспецифiчностi та не вiдрiзняeться у хворих з наявшстю або вiдсутнiстю проявiв МезПд i МкПД.
Важкiсть й шгенсившсть психопатологiчноï симптоматики депресiï прямо асоцшована зi ступе-нем МезПд i МiкПД та мае рiзницю у оаб з рiзним генезом депресивного розладу.
Питания первинностi / вторинносп обох фено-менiв е дискутабельним, проте, беззаперечно, наяв-нiсть у хворо1' обох з них, мае взаемнопотенцшю-чий та взаемноiндукуючий вплив на подальший ро-звиток ï прогредiентнiсть як депресивного розладу, так i МезПд i МiкПД.
Отримаш данi повиннi враховуватися при роз-робцi лiкувально-дiагностичних та реабiлiтацiйних заходiв стосовно даного контингенту хворих.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Волошин П.В., Марута Н.О. Основш на-прямки наукових розробок в неврологи, псих1атри та наркологи в Укра1ш // Украшський вiсник психоневрологи. 2017. Т. 25, вип. 1 (90). С. 10-18.
2. Нециркулярш депреси (монографiя) / за ред. О. К. Напреенка. К.: Софiя-А, 2013. 624 с.
3. Рахман Л.В. Концептуальш чинники роз-витку та принципи л^вання терапевтично резис-тентних депресш // Украшський вiсник психоневрологи. 2016. Т. 24, вип. 1 (86). С. 104-110.
4. Козвдубова В. М., Долуда С. М., Гончаров В. £., Баричева Е. М., Гурницький О. В., Шейнша Т. Л., Корж А. В. Психосоматичш розлади в прак-тищ сiмейноl медицини // Проблеми безперервно! медично! науки i освiти. 2018. № 28 (1). С. 81 - 86.
5. Маркова М.В., Рахман Л.В. Взаемозв'язок проввдно! ктшко-психопатолопчно! симптоматики та особливостей кошнг-поведшки у хворих на терапевтично резистентш депреси // Украшський вю-ник психоневрологи. 2015. Том 23, вип. 2 (83). С. 91 - 94.
6. Герасименко Л.О. Психосощальна дезада-птащя (сучасш концептуальш моделГ) // Украшський вюник психоневрологи. 2018. Том 26, вип. 1 (94). С. 62 - 65.
7. Марута Н. А. Восстановление социального функционирования - основная цель терапии депрессии // Нейроnews. 2013. № 8 (53). С. 16 - 20.
8. Рахман Л. В. Стан i структура сощального функцюнування у пащенпв iз терапевтично-резис-тентними депре^ми // Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools. Hamilton, ON. 2015. Issue 5 (11). Р. 110 - 121.
9. Савша М. В. Рiвень депресивного реагу-вання у подружж1в з рiзним станом здоров'я сш'1 та залежно! поведшки у жшок // Украшський вюник психоневрологи. 2016. Том 24, вип. 2 (87). С. 82 - 88.
10. Скрипшков А.М., 1саков Р.1. Специфжа со-цiальноl пiдтримки та провини, тривоги i напруже-ностi в амейних стосунках у ж1нок, хворих на де-пресивнi розлади рiзного генезу й вираженосп пси-хосоцiальноl дезадаптаци // Norwegian Journal of development of the International Science. 2019. № 32. Vol. 1, Р. 13-21.
11. Тарабрина Н.В. Практическое руководство по психологии посттравматического стресса. Ч. 2. М.: Когито-Центр, 2007.
12. 1саков Р.1. Психосощальна дезадаптащя у жшок з депресивними розладами рiзного генезу: особливосп дiагностики, вираженосп i структури // Психiатрiя, невролопя, медична психологiя. 2018. №. 9. С. 82 - 92.
