Value-motivational components of psychological rehabilitation potential of patients with depressive disorders Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

PSYCHOLOGICAL SCIENCES

VALUE-MOTIVATIONAL COMPONENTS OF PSYCHOLOGICAL REHABILITATION POTENTIAL OF PATIENTS WITH DEPRESSIVE DISORDERS

Kornienko V.

PhD in Psychology, Associate professor of Department of General Psychology and Pathopsychology, Oles Honchar Dnipro National University

ЩНШСНО-МОТИВАЦ1ЙШ СКЛАДОВ1 ПСИХОЛОГ1ЧНОГО РЕАБШ1ТАЦШНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ХВОРИХ НА ДЕПРЕСИВН1 РОЗЛАДИ

Кортенко В.В.

Кандидат психологгчних наук, доцент кафедри загально'1 психологи та патопсихологи',

Дтпровський нацюнальнийутверситет 1м.О. Гончара

Abstract

The investigation is devoted to the study of the characteristics of the value-motivational sphere and the allocation of the components of the psychological rehabilitation potential in patients with depressive disorders of various genesis. 91 patients with depressive disorders of neurotic genesis, 86 patients with depressive disorders of organic genesis and 93 patients with depressive disorders of endogenous genesis took part in the study. 84 people from the general population constituted the control group. It is proved that the emptiness of the motivational sphere, reduction of impulses and existential non-fulfillment are significant components of the psychological rehabilitation deficit of patients with depressive disorders. It can be considered as targets for rehabilitation intervention in creating differentiated psychocorrection programs.

Анотащя

Дослвдження присвячене вивченню особливостей щншсно-мотивацшно1' сфери та видшенню складо-вих психолопчного реабштацшного потенщалу у пащенпв з депресивними розладами pi3TOro генезу. У дослвдженш прийняли участь 91 пащент з депресивними порушеннями невротичного генезу, 86 пащенпв - з депресивними порушеннями оргашчного генезу та 93 патента з депресивними порушеннями ендоген-ного генезу. 84 особи iз загально1 популяци склали контрольну групу. Доведено, що спустошешсть моти-вацшно1 сфери, зниження спонукань та екзистенщальна невиконанють являються вагомими складовими психологiчного реабштацшного дефщиту хворих, якi можуть розглядатись як мiшенi для реабiлiтацiйного втручання при створеннi диференцiйованих психокорекцiйних програм.

Keywords: psychological rehabilitation potential, value-semantic sphere, motivational components, depressive disorders, the genesis of the disease

Ключовi слова: психолопчний реабiлiтацiйний потенцiал, цiннiсно-смислова сфера, мотиващйш компоненти, депресивнi розлади, генез захворювання

Актуальнiсть проблеми. Сучасний етап свь тового розвитку характеризуеться найгострiшими соцiально-економiчними конфлiктами i полггич-ними протирiччями, iстотними змiнами принципiв стратегiчноï стабшьносп в свiтi [6, с.8; 10, с.17-23; 17, с. 13-22]. В умовах розкладання системи щннос-тей сучасного сустльства, «перекидання традицш-них норм» i стану аномп, системно1 невизначеностi на соцiально-економiчному, духовно-моральному i сощально психологiчному рiвнях постае актуальне питання щодо трансформацiï щншсно-мотивацш-но1 сфери особистостi в цих умовах [3, с.44-47; 16; 17, с. 13-22; 20, с.416-424]. Вiдсутнiсть чггких цiлей, дезорганiзацiя, деформацiя масово1 сввдомосп, дез-орiентацiя i змiщення всiеï структури духовно-мо-ральних орiентацiй цших соцiальних груп i всього сустльства призводить до кризи i суттевоï транс-формацiï цiннiсно-мотивацiйноï системи особис-тостi [16; 17, с.13-22; 21, с.385-398]. Особливо це стосуеться пащенпв з депресивними розладами, оскiльки депреая, являючись афективною патоло-гiею, впливае на мотивацшну сферу особистостi,

приводячи до дисбалансу функцiональних систем, що забезпечують мотивацiю i И задоволення [7, с.24-33; 9, с.23; 12, с.109; 18, с.87-92; 19, с.417-425]. У зв'язку з цим виникае необхiднiсть в дослiдженнi специфiки i якiсноi своерiдностi щншсно-мотива-цiйноi сфери особистосп серед пацiентiв з депресивними розладами [4, с.99-106; 5, с.185-202; 11, с. 106-110; 14, с.80-87; 16].

В останнi десятилiтгя стае все бiльш актуальною задача визначення механiзмiв саморегуляцii психiчноi' дiяльностi в нормi i патологи, ресурав органiзму людини i його особистосп для успiшного подолання наслщшв рiзних захворювань, збере-ження або тдвищення здатностi до виконання рiз-них видiв дiяльностi [10, с.17-23; 15, с.46-51]. Од-нак залишаеться ввдкритим питання про шдиввдуа-льну специфiку, яка визначае межi потенцшних внутрiшнiх змiн особистостi, пов'язаних з характером хвороби, в рамках я^' можлива адаптацiя кон-кретноi особистостi [13, с.183; 15, с.46-51; 21, с.385-398]. Невивченими залишаються психолопчш чин-

ники, пов'язаш з цшшсно-мотивацшними аспектами, що сприяють продовженню перiодiв ремюи i зниження ризику рецидиву хвороби та являються складовими психолопчного реабiлiтацiйного поте-нцiалу пацieнтiв.

Мета дослвдження. на пiдставi вивчення осо-бливостей цшшсно-мотивацшно1 сфери визначити складовi психологiчного реабiлiтацiйного потенць алу у пащенпв з депресивними розладами рiзного генезу.

Оргашзащя и методи дослвдження. У досль дженнi прийняли участь 270 пащенпв з наявнiстю депресивно! симптоматики, як1 були роздiленi на три групи в залежностi вщ генезу депресивного роз-ладу: 91 пащент з депресивними порушеннями не-вротичного генезу, 86 пацiентiв - з депресивними порушеннями оргашчного генезу та 93 пащента з депресивними порушеннями ендогенного генезу. 84 особи iз загально! популяци склали контрольну групу. Для розумiння щншсно-мотивацшних скла-дових психологiчного реабiлiтацiйного потенщалу хворих на депресивнi розлади були проаналiзованi особливостi iерархil цiнностей, а також особливосп екзистенщально1 наповненостi, осмисленосп та за-доволеностi рiзними аспектами власного життя у пацiентiв з рiзними типами депресивних розладiв. З щею метою використовувались методика Ш.Шва-

безпека влада досягнення гедонiзм стимулящя самостiйнiсть

рца [1, с.70] та шкала екзистенцп А.Ланге i К.Орг-лер [2, с. 141-170]. Статистична обробка отриманих даних проводилася з використанням методiв описо-во! i порiвняльноl статистики (t - критерш Стьюде-нта) за допомогою комп'ютерних програм Exel та Statistica Electronic Manual Features 6.0 [8, с.392].

Обговорення результат дослiдження. За результатами, отриманими за методикою Ш.Шварца, було визначено, що у хворих на депресивш розлади ввдбуваеться загальне зниження мотивацй' та спустошення щншсно-смислово! сфери, що проявлялось в знижених показниках за вама шкалами, що наглядно видно на рисунку 1.

У оаб без псих1чних розладiв ieрархiя щннос-тей представлена наступними щнностями в порядку зменшення важливостi: гедонiзм (84,84 ± 16,34) %, самостiйнiсть (76,46 ± 14,93) %, досягнення (72,72 ± 13,97) %, доброта (62,74 ± 11,96) %, стимуляцiя (62,11 ± 11,92) %, влада (61,12 ± 11,03) %, унiверсалiзм (51,25 ± 8,39) %, безпека (45,45 ± 7,81) %, конформнiсть (37,51 ± 5,77) % та традицп (28,42 ± 5,07) %. Отже, для здорових оаб голов-ними мотивацшними спонуканнями виступають бажання отримувати задоволення ввд життя, само-стшний вибiр способiв до, особистий усшх через прояв компетентностi, збереження дружшх стосун-к1в i прагнення до новизни та глибоких переживань.

г

40

50

60

70

80 % 90

0 10 20 30

■ особи без псих1чних розлад1в ^ пащенти з ендогенними депреаями

■ пащенти з оргашчними депреаями ■ пащенти з невротичними депреаями

Рисунок 1 - Особливостi цттсно-мотжащйно'1 сфери у пацгентгв з депресивними розладами

У хворих на невротичш депреси переважними 14,52) %, гедошзм (39,16 ± 8,97) %, доброта (38,67 мотивами виступали цiнностi досягнення (55,78 ± ± 9,14) %, конформшсть (36,89 ± 7,51) % та традици

(34,12 ± 6,02) %, ^o npoaBgagocb b nparaeHHi ycnixy Ta co^agbHoro cxBageHHa, oTpuMaHHi Hacogogu Ta 3agoBogeHHa Big ®HTTa, noTpe6i b a^igia^i', a TaKo® CTpHMyBaHHH gin, mi He BignoBigaroTb co^agbHHM oniKyBaHHHM, Ta goTpuMaHHa igeH Ta 3BHHai*B co^a-gbHoi rpynu. To6to, aK BugHo 3 OTpHMaHHx gaHux, KOMnoHeHTH ^HHicHo-MoTHBaqinHoi' c^epu пaцieнтiв 3 HeBpoTHHHHMH genpeciaMH MaroTb 6igbmoro Miporo npoco^agbHy cnpaMoBaHicTb.

Iepapxia ^HHocTen y na^effriB 3 opramHHHMH genpeciaMH xapaKTeproyBagacb nepeBa®aHHaM Ha-CTynHHx MOTHBiB: Tpagu^i' (59,12 ± 17,23) %, regorn-3My (43,67 ± 11,34) %, K0H$0pMH0CTi (42,11 ± 12,06) % Ta 6e3neKH (35,76 ± 9,31) %, ^o Bupa®agocb y npa-rHeHHi goTpuMyBaruca 3BHHai'B Ta Tpagu^n, oTpuMy-BaTH 3agoBogeHHH, crpuMyBaTH cnoHyKaHHa, aK He BignoBigaroTb co^agbHHM oniKyBaHHHM, i cTBopro-BaTH 6e3nenrn yMoBH gga ce6e Ta 6gu3bKHx.

npu eHgoreHHHx genpeciax KoH^opMHicrb (45,12 ± 15,23) %, тpagнцii (43,15 ± 14,87) %, 6e3-neKa (38,12 ± 11,43) % Ta go6poTa (32,12 ± 9,76) % aBgaguca npoBigHHMH ^HHocraMH, aKi npoaBgagucb b MoTHBaqii CTpHMyBaTH BgacHi cnoHyKaHHa, aK^o bohh craoproroTb npoTHpinna Mi® oco6ucTicTM Ta oToneHHHM, b nigтpнмцi Tpagu^n, 6a®aHHi 6e3neKH Ta 6garonogyMHa.

OrarHCTHHHHH aHagi3 pe3ygbTaTiB go3BoguB bh-3HanHTH BigMiHHocTi Mi® oco6aMH 6e3 ncuxwHux po3gagiB Ta xbophmh Ha genpecHBHi po3gagu. TaK, bh-pa®eHicTb Ta ^HHicrb TaKHx MoTHBa^HHux KoMnoHe-HTiB aK go6poTa (p < 0,025), yHiBepcagi3M (p < 0,001), caMocriHHicTb (p < 0,0001), cmMyg^ia (p < 0,0001), regoHi3M (p < 0,0001), gocarHeHHa (p < 0,01) Ta Bgaga (p < 0,0001) 3HanHo nepeBH^yBaga цi noKa3HHKH y 3gopoBHx oci6 b nopiBHaHi 3 xbophmh Ha genpecHBHi po3gagu, ^o cBigwrb npo 36igHeHHa ^hmcho-cmhc-goBoi c^epu Ta cnycTomeHHa cnoHyKagbHux MoTHBiB npu genpecHBHHx po3gagax. BuKgroneHHa CKgagae цiннicтb «TpagH^i», aKi 6ygu BHpa®eHi 6igbme y xBopux Ha opraHinm Ta eHgoreHHi genpecii, Hi® y 3go-poBux (p < 0,0025 Ta p < 0,01 BignoBigHo), ^o Mo®e CBig^HTH npo Te, ^o b cнтyaцii cnycTomeHHa ^HHi-

CHo-CMucgoBoi c^epu y xBopux Ha opraHinm Ta eHgoreHHi genpecii, cnoHyKagbHHMH MoTHBaMH 3aguma-MTbca gume Ti, ^o 3aKpingeHi cycnigbCTBoM b Tpagu-цiax Ta 3BHnaax.

TaKo® 6ygu oTpHMaHi cTaTucTHHHi po36i®HocTi Mi® pi3HHMH ^opMaMH genpecuBHux po3gagiB. y na-цieнтiв 3 opraHinHHMH genpeciaMH 6ygu 6igbm Bupa-

®eHi цiннocтi «TpagH^i» Ta «caMocTiHHicTb», Hi®

npu HeBpoTHHHux (p < 0,0001 Ta p < 0,01 BignoBigHo) Ta eHgoreHHHx (p < 0,025 Ta p < 0,05 BignoBigHo) ge-npeciax. y xBopux Ha eHgoreHHi genpecii 6ygu MeHm Bupa®eHi цiннocтi «regoHi3M» Ta «Bgaga», Hi® y na-цieнтiв 3 opraHinHHMH (p < 0,0001 Ta p < 0,01 BignoBigHo) Ta HeBpoTHHHHMH (p < 0,01 Ta p < 0,025 BignoBigHo) genpeciaMH. na^emu 3 HeBpoTUHHHMH genpeciaMH Bigpi3Hagucb 6igbmoro BHpa®eHicrro noTpe6u y gocarHeHHi, Hi® xBopi 3 opramHHHMH Ta eHgoreH-hhmh genpeciaMH (p < 0,0001 Ta p < 0,0001 BignoBigHo), Ta 6igbmoro noTpe6oro y 6e3ne^ b nopiBHaHHi 3 xbophmh Ha oprarnHHi genpecii (p < 0,05), y aKux nepeBa®aga noTpe6a b yHiBepcagi3Mi (p < 0,01).

TaKo® aHagi3yBaguca oco6guBocTi eK3ucreH^a-gbHoi HanoBHeHocTi, ocMHcgeHocTi Ta 3agoBogeHocTi pi3HHMH acneKTaMH BgacHoro ®HTTa y naцieнтiв 3 pi-3hhmh TunaMH genpecHBHHx po3gagiB 3a gonoMororo mKagu eкзнcтeнцii' A.^aHre i K.Oprgep.

TaK, y oci6 6e3 ncuxwHux po3gagiB noKa3HHK «CaMogucraH^roBaHHa» (SD) Ha6yBaB cepegHix 3Ha-neHb (34,37 ± 15,46 6agiB) i BH3HanaB 3gaTHicTb bh-npo6yBaHHx BigiHTH Ha gucTaH^ro no BigHomeHHro go ce6e caMoro Ta 3gaTHicTb BHyTpimHbo 3BigbHaruca Big nogoHy a^eKTiB, ynepeg®eHb i 6a®aHb, ^o6 He 3a-ngyTaTuca b hhx, gga TBepe3oi o^hkh cнтyaцii' (Puc.2).

Hu3bKHH noKa3HHK SD 6yB BH3HaneHHH y xBopux Ha HeBpoTHHHi, opraHinHi Ta eHgoreHHi genpecii (23,56, 26,56 Ta 15,34 6agiB BignoBigHo), ^o xapaKTe-pu3ye naqiemiB 3 genpecuBHHMH po3gagaMH aK oci6, aKHM Ba®Ko BigiHTH Ha gucTa^iro Big ce6e caMoro, BigoKpeMHTuca Big HaB'a3gHBux Ta necHMicTHHHHx gyMoK Ta, aK HacgigoK, BignyBaroTb TpygHo^i b peagi-cTHHHoMy cnpuHHarri Ta aHagi3i cнтyaцii'.

SD ST F V P шкали E

■ пащенти з невротичними депреаями □ пащенти з оргашчними депреаями

* пацiенти з ендогенними депресiями Пособи без психiчних розладiв

Умовт позначення шкал: 8Б - самодистанцтвання; 8Т - самотрансценденщя; Е - свобода; V- в1дпов1-дальтсть; Р - персональтсть; Е - екзистенцтнгсть; О - загальний показник екзистенц1ально1 наповне-

ностг.

Рисунок 2 - ОсобливостI екзистенц1ально1 наповненостг у пацгентгв з депресивними розладами

У оаб без психiчних розладiв був визначений середнш рiвень вираженосп показника «Самот-расценденщя» (ST) (78,54 ± 19,13 балiв), що дозволило характеризувати випробуваних як здатних вiдчувати багатий емоцiйний внутрiшнiй свiт i щн-нiснi пiдстави i на них орieнтуватися. Завдяки цiй здатностi здоровi особи схильнi внутрiшньо стави-тися до пережитого, i ввдчувати емоцшну внутрь шню спiввiднесенiсть з тим, що ввдбуваеться, i приймати себе разом зi сво1ми бажаннями i потребами.

В протилежнiсть цьому у пащенпв з депресивними розладами були визначенi низьк1 показники ST (48,43 балiв, 54,34 балiв та 39,67 балiв ввдпо-вiдно), що сввдчило про наявнiсть емоцшно! спло-щеностi в стосунках зi свггом i людьми, а почуття, що виникають, ввдчуваються ними як п, що заважа-ють i вводять в оману.

За показником «Свобода» також була ви-значена схожа ситуащя: у осiб без психiчних розла-дiв визначався середнш рiвень цього показника (50,11 ± 15,06 балiв), а при депресивних розладах -низький (31,17, 35,63 та 29,87 балiв вiдповiдно). Тобто здоровi характеризувались здатнiстю знахо-дити реальш можливостi дп, створювати з них ieра-рх1ю вiдповiдно до !х цiнностей i, таким чином,

приходити до персонально обгрунтованих ршень. У той час коли пащенти з депресивними розладами ввдчували труднощi у прийняттi рiшень, а також не-рiшучiсть i невпевненiсть у сво!х рiшеннях.

За показником «Ввдповщальшсть» (V) у осiб без психiчних розладiв був визначений середнiй рь вень (60,13 ± 16,87 балiв), у осiб з органiчними де-пресiями - високий рiвень (71,23 ± 17,45 балiв) та у пащенпв з невротичними та ендогенними депресь ями - низький рiвень (18,35 балiв та 28,56 балiв ввд-поввдно).

У осiб без психiчних розладiв визначаеться здатнiсть доводити до кшця рiшення, прийнятi на шдстаи особистих цiнностей. Низький показник V при невротичних та ендогенних депресiях показуе, що пацiенти цих груп не ввдчувають персонально! включеносп в життя, в !х позищях переважае стри-манiсть та очшування. При органiчних депресiях високий показник V сввдчить про наявнiсть почуття обов'язку, яке направляеться страхом насладив або вивченою дисциплшовашстю.

Показник «Персональтсть» (P) описуе когнь тивну та емоцшну доступшсть до себе i для свiту. Так, були встановлеш низьк1 показники Р при невротичних, оргашчних та ендогенних депре^х (71,99, 80,90 та 55,43 балiв вiдповiдно) та середнi -

y oci6 6e3 ncuxiHHoi naTogorii (112,58 ± 29,56 6agiB). To6to HH3bKi noKa3HHKH P npu genpecuBHux po3ga-gax Mo®yTb 6yTH poзцiнeнi aK o3HaKa Toro, ^o 6a3oBi nepcoHagbHi 3gi6HocTi 6goKoBaHi i He BHKopucroBy-roTbca, Ta BKa3ye Ha 3aKpuTicTb groguHH Big cBiTy Ta Big ce6e. y 3gopoBux oci6 BH3Hanagacb BigKpuTicTb go cBiTy Ta go ce6e Ta 3gaTHicTb po3yMiTH ce6e Ta iH-mux.

3a noKa3HHKoM «Eкзнcтeнцiннicтb» (E) y oci6 i3 3aragbHoi no^ga^i' Ta naqiemiB 3 opraHiHHHMH genpeciaMH 6yB BcraHoBgeHHH cepegHiH piBeHb Bupa®e-HocTi (113,24 Ta 106,86 6agiB BignoBigHo), a y xBopux Ha HeBpoTHHHi Ta eHgoreHHi genpecii - HH3bKHH (49,52 Ta 58,43 6agiB BignoBigHo). To6to 3gopoBi oco6u Ta naqieHTH 3 opraHiHHHMH genpeciaMH 6ygu cxugbHi opieHTyBaTuca b цbOмy cBiTi, npuxoguTH go pimeHb i BignoBigagbHo BTigroBaTH ix b ®Hrra, 3MiHro-ronu ii TaKHM hhhom b Kpa^y cTopoHy. OgHaK, 3go-poBi Buxogugu b cboix pimeHHax i3 nparHeHHa Bgam-TyBaTH cBiH cBiT i cBoe ®HTTa, a xBopi Ha opraHinm genpecii - i3 noHyrra o6oB'a3Ky, ^o bohh Marorb цe 3po6uTH.

y toh ®e Hac HH3bKHH noKa3HHK E npu HeBpoTH-hhhx Ta eHgoreHHux genpeciax BKa3ye Ha cnoci6 ®HTTa, b aKoMy pimeHHa npuHMaroTbca 3 TpygHo-^aMH i e 6e3giagbHicTb. Ha цe Mo®yrb BnguBaTu: He-BneBHeHicTb y npHHHarri pimeHb, HeBneBHeHicTb b «eкзнcreнцiннoмy Mic^» («Moe цe Mic^?»), Heo6o-B'a3KoBicTb, cTpuMaHicTb, He3HaHHa Toro, ^o noTpi-6ho po6hth, Maga 3gaTHicTb BHTpHMyBaTH HaBama-®eHHa, nyTguBicTb go nepemKog, cxugbHicTb noHH-HaTH giaTH Ha nigcTaBi 3oBHimHix npuHHH, ^o cnoHyKaroTb, 6e3 BHyTpimHboro cniBBigHeceHHa.

TaKo® 6yB BH3HaneHHH 3aragbHHH noKa3HHK eK-знcтeнцiagbнoi HanoBHeHocTi (G), aKHH BH3HanaB, Ha-cKigbKH HanoBHeHa 3MicToM eK3ucreH^a gaHoi oco6u-cTocTi. TaK, y 3gopoBHx oci6 BiH cTaHoBHB 224,76 6a-giB, ^o BignoBigago cepegHboMy piBHro, y naцieнтiв 3 HeBpoTHHHHMH, opraHiHHHMH Ta eHgoreHHHMH genpe-ciaMH - 121,51, 168,76 Ta 113,44 6agiB BignoBigHo, ^o BignoBigago HH3bKoMy piBHro. y 3gopoBux oci6 BH3Hanagacb HanoBHeHicTb ®Hrra ceHcoM, aKHH, aK npaBugo, BignyBaBca aK «noBHoTa ®HTTa», aK «cnpa-B®He» ®HTTa.

Hu3bKHH G-noKa3HHK y xBopux Ha genpecuBHi po3gagu BKa3ye Ha HeBHKoHaHicrb eK3HcreH^i'. 3a-KpuTicTb Person (3aquKgeHicTb Ha co6i i eMo^HHa He-3gaTHicTb go giagory), HepimynicTb i cKpyTHicTb (Big-cyTHicTb BignoBigagbHoi BKgroneHocTi b ®Hrra) Bigo-6pa®aroTbca b HH3bKHx 3HaneHHax 3aragbHoi eкзнcтeнцiagbнoi HanoBHeHocTi.

Eygu BcTaHoBgeHi BiporigHi po36i®HocTi Mi® oco6aMH 6e3 ncuxiHHux po3gagiB Ta na^enraMH 3 He-BpoTHHHHMH Ta eHgoreHHHMH genpecuBHHMH po3ga-gaMH, ^o nogaragu b nepeBa®aHHi 3gi6HocTi go caMo-gнcraнцiнroвaннa (p < 0,025 Ta p < 0,01 BignoBigHo), caMoTpaHc^HgeH^i' (p < 0,025 Ta p < 0,001 BignoBigHo), Bignyrra cBo6ogu (p < 0,0001 Ta p < 0,0001 BignoBigHo), BignoBigagbHocTi (p < 0,0001 Ta p < 0,001 BignoBigHo), nepcoHagbHocri (p < 0,0001 Ta p < 0,0025 BignoBigHo), eK3HcreH^HHocri (p < 0,001 Ta p < 0,0001 BignoBigHo) Ta 3aragbHoi eK3HCTeH^agbHoi' HanoBHeHocTi (p < 0,005 Ta p < 0,0001 BignoBigHo) y

3gopoBux. TaKo® 6ygo BcTaHoBgeHo, ^o Bignyrra HanoBHeHocTi ®Hrra (p < 0,001), Horo eMo^HHicrb (p < 0,0001), Bignyrra cBo6ogu (p < 0,025) i BigKpuTicTb BgacHoro «3» (p < 0,0001) 6ygu 6igbm npuTaMaHHi 3gopoBHM oco6aM, Hi® xbophm Ha oprarnHHi genpecii, y aKux 6yga 6igbm BHpa®eHa BignoBigagbHicTb, ^o npoaBgagacb y nonyrri o6oB'a3Ky (p < 0,01).

TaKo® 6ygo BH3HaneHo, ^o naqieHTH 3 opraHiH-hhmh genpeciaMH cxugbHi 6ygu b 6igbmiH Mipi Bigny-BaTH BgacHy gнcтaнцiro (p < 0,025), cnpuHMaTH eMo-^hho Te, ^o Big6yBaeTbca (p < 0,025) Ta BignyBaTH 3a цe BignoBigagbHicTb (p < 0,001), Hi® ^ 6ygo Bgac-thbo xbophm 3 eHgoreHHHMH genpeciaMH. TaKo® 6ygo BcTaHoBgeHo, ^o noзнцia HeBTpynaHHa Ta oni-KyBaHHa 6yga 6igbm xapaKTepHa gga naцieнтiв 3 HeB-pothhhhmh genpeciaMH, Hi® gga xBopux Ha opraHiHHi Ta eHgoreHHi genpecii (p < 0,0001 Ta p < 0,025 BignoBigHo), a naqieHTH 3 eHgoreHHHMH genpeciaMH Bigpi-3Hagucb Big xBopux Ha HeBpoTHHHi Ta opraHiHHi genpecii 6igbmoro 3aKpuTicTro Person Big ce6e Ta iHmux (p < 0,01 Ta p < 0,001 BignoBigHo). na^ernu 3 opra-HinHHMH genpeciaMH Big3Hanagucb 6igbmuMH noKa3-HHKaMH eкзнcтeнцiagbнoi' HanoBHeHocTi Ta BKgrone-HocTi y ®HTTa, Hi® xBopi 3 HeBpoTHHHHMH (p < 0,0001 Ta p < 0,0001 BignoBigHo) Ta eHgoreHHHMH (p < 0,001 Ta p < 0,001 BignoBigHo) genpeciaMH.

Внсновкн. Eygu BcTaHoBgeHi oco6guBocTi ^h-HicHo-MoTHBaqiHHoi' c^epu oci6 6e3 ncuxinHux po3ga-giB, aKi Mo®yTb po3rgagaTuca aK eTagoH /MeTa pea6i-giтaцiннoгo BTpynaHHa, go aKHx BigHocuguca: Bupa-®eHicTb Ta цiннicтb TaKHx мoтнвaцiнннx KoMnoHeHTiB aK gocarHeHHa, caMocriHHicTb, rego-Hi3M, go6poTa, cтнмygaцia, yHiBepcagi3M Ta Bgaga; cepegHiH piBeHb eK3HcreH^agbHoi' HanoBHeHocTi, ^o Bupa®aBca y 6agaHci BigKpuTocTi, eмoцiннoi BKgrone-HocTi y co^yM, cBo6ogu i BignoBigagbHocTi.

nauieHTH 3 genpecuBHHMH po3gagaMH, He3age-®ho Big reHe3y 3axBoproBaHHa, Bigpi3Hagucb cnycTo-meHicTro мoтнвaцiннoi c^epu, 3HH®eHHaM cnoHy-KaHb Ta eкзнcтeнцiagbнoro HeBHKoHaHicTro (HH3bKHH piBeHb caмogнcтaнцiroвaннa, caмoтpaнcцeнgeнцii, cBo6ogu i nepcoHagbHocri), ^o Mo®yTb 6yTH BH3Ha-neHi aK KoMnoHeHTH ncuxogorinHoro pea6igrraqm-Horo ge$iцнтy, to6to thx oco6gHBocreH, aKi nopy-myroTbca npu genpecuBHux po3gagax Ta noTpe6yroTb ncuxoTepaneBTKHHoi' KopeKqii'.

Eygu BH3HaneHi TaKo® gн$epeнцiнoвaнi KoMnoHeHTH ncuxogorinHoro pea6igiтaцiннoro ge$iцнтy, ^o Bigo6pa®agu cneцн$iннicтb genpecuBHoro nopy-meHHa: HaaBHicTb noTpe6u b 6eзneцi (npu HeBpoTHH-hhx genpeciax); Bupa®eHe nonyrra o6oB'a3Ky (npu opraHiHHux genpeciax); 3HH®eHHa noTpe6u y regoHi-3Mi Ta Bgagi H 3aKpuTicTb BgacHoro «-3» Big ce6e Ta iHmux (npu eHgoreHHux genpeciax).

Eygu BcTaHoBgeHi gн$epeнцiнoвaнi KoMnoHeHTH ncuxogoriHHoro pea6igiTaqiHHoro noTeH^agy, ^o Bigo6pa®agu cneцн$iннicтb genpecuBHoro nopy-meHHa: aктyagiзaцia цiннocтi «gocarHeHHa» (npu He-BpoTHHHux genpeciax); aктyagiзaцia ^H^OTi «Tpa-gнцii» Ta «caMocTiHHicTb» Ta BKgroHeHicrb y ®Hrra (npu opraHiHHux genpeciax); aктyagiзaцia цiннocтi «тpagнцii» (npu eHgoreHHux genpeciax).

Таким чином, проведений аналiз особливостей цшшсно-мотивацшо1 сфери хворих на депресивш розлади дозволив визначити, що спустошешсть мо-тивацшно! сфери, зниження спонукань та екзистен-цiальна невиконанiсть являються вагомими складо-вими психологiчного реабштацшного дефiциту хворих, що необхiдно враховувати при визначенш психологiчного реабiлiтацiйного потенщалу паще-нтiв з депресивними розладами рiзного генезу та можуть розглядатись як мiшенi для реабштацш-ного втручання при створеннi диференцiйованих психокорекцшних програм.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:

1. Карандашев В. Н. Методика Шварца для вивчення цiнностей особистостi: концепцiя та ме-тодичне керiвництво. - СПб.: Мова, 2004 - 70 с.

2. Кривцова С.В., Лэнгле А., Орглер К. Шкала экзистенции (Existenzskala) А. Лэнгле и К. Орглер // Экзистенци альный анализ: Бюллетень. 2009. № 1. С. 141—170.

3. Лаврик А.В.. Личностные ресурсы как интегральная характеристика личности. Гуманизация образования. 2014. № 1. С.44-47.

4. Лиманкин О.В. Актуальные проблемы внедрения реабилитационных технологий в практику психиатрических учреждений. Социальная и клиническая психиатрия. 2012. Т. 22. № 3. С. 99106.

5. Литвинова А.С. Вернуть «Психически больного» в общество: путь социальных трансформаций или реформ в психиатрии? Журнал исследований социальной политики. 2010. Т.8. № 2. С.185-202.

6. Марута Н.О., Федченко В.Ю., Каленська Г.Ю., Панько Т.В. Трансформащя особливостей особистосп та кошнг-стратегш залежно ввд трива-лосл рекурентного депресивного розладу. Психо-соматична медицина та загальна практика. 2018. Т.3, № 1. С. 8. https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/102.

7. Медведовская Н.В. Современное состояние здоровья населения трудоспособного возраста в Украине. Украина. Здоровье нации. 2010. № 2. С. 24-33.

8. Наследов А.Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация данных. СПб: «Речь», 2012. 392 с.

9. Немцев А.В. Духовные смыслы в жизненном мире людей, страдающих депрессивными расстройствами: автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.04 / Немцев Алексей Викторович. - Томск, 2012. - 23 с.

10. Николаев Е.Л. Вопросы клинико-психоло-гической оценки адаптации-дезадаптации личности при болезни. ActaMedica Eurasica. 2015. № 4. С.17-23.

11. Петрова Н.Н. К вопросу о коморбидности биполярных аффективных и тревожных расстройств. Социальная и клиническая психиатрия. 2016. №2. С.106-110.

12. Подсеваткина С.В., Подсеваткин В.Г., Ки-рюхина С.В. Изучение патогенетических механизмов депрессивных расстройств. Вестник новых медицинских технологий. Электронное издание. 2014. №1. С.109.

13. Порохина Ж.В. Психологический реабилитационный потенциал инвалида: на примере больных с ишемической болезнью сердца : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.10 / Порохина Жанна Вячеславовна. - М., 2004. - 183 с.

14. Пуговкина О. Д. Нарушение социального познания при депрессии: теоретические подходы, методы изучения и выделенные дефициты. Консультативная психология и психотерапия. 2014. № 4. С. 80-87.

15. Семке В.Я., Рудницкий В. А. Клинические и реабилитационные аспекты экологической психиатрии Экология человека. 2010. № 6. С.46-51.

16. Холмогорова А.Б., Гаранян Н.Г., Шайб П., Виршинг М. Эмоции и психическое здоровье в социальном и семейном контексте (на модели сомато-формных расстройств). Медицинская психология в России: электрон. науч. журн. 2011. № 1. URL: http:// medpsy.ru (дата обращения: 10.06.2011).

17. Чабан О.С., Хаустова О.О. Дезадаптащя людини в умовах сустльно! кризи: новi синдроми та напрямки !х подолання. Журнал психгатрИ та медично'1 психологИ. 2009. № 3 (23). С. 13-22.

18. Шмунк Е.Ф. Факторы, оказывающие влияние на клинику и течение депрессивных расстройств. Социальная и клиническая психиатрия. 2009. №2. С.87-92.

19. Barca M.L., Selbaek G., Laks J., Engedal K. Factors associated with depression in Norwegian nursing homes. Int J Geriatr Psychiatry. 2009. Vol. 24. P. 417-425.

20. DeTerte I., Stephens C., Huddleston L. The development of a three part model of psychological resilience. Stress Health. 2014. Dec; 30(5): 416-24. doi: 10.1002/smi.2625.

21. McDougall L., Drummond P.D. Personal resources moderate the relationship between work stress and psychological strain of submariners. Military Psychology. 2010. Vol. 22. P. 385-398.