CC BY
23
ЕКОНОМ1КА: реалП часу
№6(28), 2016
ECONOMICS: time realities
УДК 331.56
АНАЛ1З СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ ФАКТОР1В МАРГШАЛ1ЗАЩ1
НАСЕЛЕННЯ УКРА1НИ
Л.М. Лшгур
С.О. Полiщук
Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украгна
Лшгур Л.М., Полщук С.О. Анализ соц1ально-економ1чних фактор1в марг1нал1зацН населения Украгни.
Проведений анал1з фактор1в, причин i особливостей процеав маргшалiзацil населения Укра!ни, виникнення i масштабного розширення маргшальних груп в рiзних верствах населення. Проанашзована трансформацiя понять маргiнал -особистють в маргiнальна група i маргiналiзацiя населення. Визначений вплив соцiально-економiчних процесiв: безробiття, зайнятосп, бiдностi, економiчноl i сощально! нестабiльностi на розширення маргшальних верств сусшльства, як явищ протестного руху. Проведений аналiз причин, чинниюв, специфiчних особливостей i проявiв маргiналiзацil населення на молодь Укра!ни. Данi рiзних соцiологiчних опитувань показують широко масштабнiсть проблеми. Запропонованi рекомендацй соцiального, економiчного i законодавчого характеру, для зменшення гостроти проблем i !х подальшого рiшення.
Ключовi слова: маргiналiзацiя, безробiття, маргiналiзацiя населення, деклассащя, криза, тшьова економiка, деквалiфiкацiя
Лингур Л.М., Полищук С.А. Анализ социально-экономических факторов маргинализации населения Украины.
Проведен анализ факторов, причин и особенностей процессов маргинализации населения Украины, возникновения и масштабного расширения маргинальных групп в различных слоях населения. Проанализирована трансформация понятий маргинал - личность в маргинальная группа и маргинализация населения. Определено влияние социально-экономических процессов: безработицы, занятости, бедности, экономической и социальной нестабильности на расширение маргинальных слоёв общества, как выражения протестного движения. Проведен анализ причин, факторов, специфических особенностей и проявлений маргинализации населения на молодёжь Украины. Данные различных социологических опросов показывают широко масштабность проблемы. Предложены рекомендации социального, экономического и законодательного характера, для уменьшения остроты проблем и их дальнейшего решения.
Ключевые слова: маргинальность, безработица, маргинализация населения, деклассация, кризис, теневая экономика, деквалификация
Lingur L.N., Polishchuk S.O. Analysis of the socio-economic factors of marginalization Ukrainian population.
The factors, causes and characteristics of marginalization processes Ukrainian population, and the emergence of large-scale expansion of marginalized groups in various segments of the population were analyzed. Was analyzed transformation of concepts marginal - person in the group of marginal and marginalization of populations. The influence of socio-economic processes: unemployment, employment, poverty, economic and social instability on the expansion of marginalized sectors of society, as an expression of the protest movement. The analysis of the causes and factors, of specific features and manifestations of marginalization of the population on the youth of Ukraine. Data of various sociological interrogations shows the widely scale of a problem. Recommendations of social, economic and legislative character, for reduction of an acuteness of problems and their further decision, are offered.
Keywords: marginality, unemployment, marginalization of the population, crisis, shadow economy, deskilling
П1д впливом глобал1зацп свггово! економ1ки i науково-техшчного прогресу, взаемопроникнення р1зних сощальних груп у всьому свт вщбуваетъся доступов!, але що набирае силу змши системи цшностей, особових i громадських ор1ентир1в, деформащя сощальних структур i культурно! ментальносп. Як наслщок, в суспшьств1 формуються р1зш протестш явища i процеси. До них вщносять широкомасштабну маргшал1зацш i радикал1защю сусшльства, що посилюеться.
Марпнал1защя - це процес розпаду сталих сощальних шститупв, що призводять до руйну-ваиия традицшних зв'язк1в, втрати моральних, економ1чних, правових, амейних i шших норм i цiииостей. Це такий стан 1ндив1дуума i/або групи оаб, при якому тд впливом р1зних негативних зовиiшиiх або виутрiшиiх чиннишв, р1зкими змь нами екоиомiчиого i культурного характеру в суспшьств1, зм1нюють, втрачають свш сощальний статус, сощальш зв'язки i оточення, систему щншсних ор1ентир1в.
Актуальшсть дано! проблеми обумовлена тим, що марпнал1защя перестала носити особовий характер. За роки економ1чно! кризи процес мар-пнал1заци набув масового, широкомасштабного характеру. Це призводить до сощально! нестабь льносп сусшльства, сощальних вибух1в, р1зних протестних рух1в i може привести до сощальних руйнувань або встановленню тоталггарне - попу-л1стського режиму. Державна влада повинна звер-нути пильну увагу на процеси маргшал1зацл в суспшьств1, р1зними заходами, засобами i законами попереджати i зменшувати так сощально-небезпечш явища. Особливу увагу необхщно прид1ляти зменшенню цих процеав серед еконо-м1чно активного населення i, в першу чергу, серед молодо
Анaлiз останшх дослiджень та публжацш
Марпнал1защя, визначена як проблема в роботах американського сощолога Р. Парка, так чи шакше розглядалася й у роботах Е. Дюркгейма, Г. З1ммеля, К. Маркса, Р. Мертона, П. Сорошна. У подальшому вивченню проблем марпнал1заци особистосп та сусшльства, марпнально! ситуацп, маргинального статусу, марпнально! рол1, характеристик та титв, умов та стадш маргшаль
Проблемш питання економжи Украши та ïï регюшв
Economics of Ukraine and its regions: problematic issues
заци присвятили сво1 роботи Е. Стоунквют, Т. Веблен, Т. Шибутанi, У. Самнер, А. Фарж, Б. Манчш, Ю. Бек, М. Голдберг, Р. Мертон. Ця тема була завжди актуальною на Bcix етапах розвитку суспшьства. У сучасному свiтi проблему маргiналiзацil розглядали так1 соцiологи -В.А. Шатнскш, Н.А Фролова, 1.П. Попова. Н.О. Навджавонов розглядае марпнальтсть як проблему особистостi в контексп соцiальних змiн [2]. Цдкава й орипнальна iдея А.1. Атояна про видшення всього комплексу знань про маргшальшсть в окрему область знання -соцiальну маргiналiстiку як мiждисциплiнарний синтез в широкий дослiдницькiй обласп [3].
Розглянувши рiзнi визначення марпнально! особистостi, що заснованi на використанш поняття у рiзних науках (соцюлогп, сощально1 психологи, полггологп, фшософи, економiки тощо) можна зробити загальний висновок, який е суб'ективним поняттям авторiв статтi.
Маргiналiзацiя особистостi - це процес сощально1 деклассаци, що характеризуеться попршенням соцiального статусу людини, зниженням рiвня життя, втратою професiйних навичок, розривом соцiальних зв'язк1в i змшою системи цiнностей, ранiше властивих тому класу, до якого належала особиспсть.
Вважаеться, що маргiнал - це представник «сощального дна», але марпнали в т1е1 чи шшо1 ступеш iснують в кожно1 кра1ш. Ва вони рiзнi, але 1'х об'еднуе щось спiльне - iснування на меж1, переломi цiлiсностi буття. У нашш кра1ш i в наш час це тип не завжди активного чоловжа, який втратив свое мюце, положения, статус пiд впли-вом зовнiшнiх обставин: реформ, кризи, змши суспiльного ладу. Отже, марпнальна людина -втiления протирiч часу, символ трансформаци суспiльних вiдносин.
Метою cmammi е розглянути причини, фактори та особливосп маргiналiзацil, ll вплив на економшу кра1ни i визначити шляхи виршення проблеми в сучасному суспшьствг
Таким чином, iнтенсивнi змши, що вщбува-ються у суспшьсга та захоплюють iнтереси всiх груп населення, так1 як бiднiсть, безробггтя, еко-номiчна та соцiальна нестабшьшсть, потребують практичного вивчення та пошуку дiевих механiзмiв вирiшения зв'язаних з ними проблем.
Марпнали юнували завжди в пм або iншим виглядг Вперше термiн «маргiналiзацiя» з'явився в 1928 р. у есе американського вченого Р. Парка. «Людська м^ащя i маргинальна людина» [1], присвяченому вивченню процесiв у середовищi iммiгрантiв. Поняття маргiнальностi, за Р. Парком, означало становище iндивiдiв, що перебувають на меж1 двох рiзних, конфлштуючих мiж собою культур, i служило для вивчення наслiдкiв не адаптованосп мiгрантiв, особливостей становища мулатiв та шших «культурних гiбридiв».
Виклад основного MaTepi&^y дослiдження
Для краш пострадянського простору характернi iншi типи марпнальних груп. Це
можуть бути не тшьки безхатченки, тимчасово або постшно безробиш, це й пенсюнери, швалши, представники штелпенци, бюджетники, б1женц1, м1гранти. Особливо занепокоения визивають р1зн1 групи молод1 - ввд студенпв, випускнишв освишх заклад1в до так званих «титушок». Ва вони по р1зних причинах, в основному з економ1чних обставин примушеш зм1няти свш сощальний статус, пристосовуватися до нових умов, шукати пдну роботу, заняття, затребуванють не тшьки на ринку пращ, але i в суспшьствг
Марпнал1защю особистосп зв'язують з дек1лькома причинами, яш носять внутpiшнiй та/або зoвнiшнiй характер:
1. Особиста криза, обумовлена депресивним станом, вщчуття безсилля впливу на себе та оточення, вщчужешсть ввд свiту. Ця причина е першою, основною та легше за вах долаемо. Таки думки час ввд часу мае кожна людина, але не кожен стае марпналом.
2. Вшсутнють чiткoгo сoцiальнoгo стану, його невизначенють, не включення або неповне включення до сoцiальнoï структури чи групи. Ця причина е бшьш заглиблена, мае фшософський характер, обумовлена нечитастю життевих пpiopитeтiв.
3. Вшсутнють або слабка статусна узгoджeнiсть та сумюнють. Ця причина зв'язана з особистими рисами, завищеними потребами та низькими можливостями [4].
Особливим фактором маpгiналiзацiï' е вiдсутнiсть единoï' шкали цiннoстeй в умовах переходу, що тдсилюе дeстpуктивiзм маpгiнальнoстi. У цих умовах у сощуш зростае процес сощально1 атoмiзацiï iндивiдiв. Люди не виявляють зацiкавлeнoстi до групових цшностей, замикаючись на пpинципi самовиживання [5].
1сторично склалось, що проблема маpгiналiза-цiï вивчалась на piвнe фшософських, соцюлопч-них i пoлiтoлoгiчних наук. Але, нишшня ситуацiя доказуе, що необхшно зробити ïï предметом пра-вових дoслiджeнь, у рамках яких слiд визначити цi поняття, розглянути умови формування марпналь заци населення, а також передбачити кoнкpeтнi напрями дepжавнoï пoлiтики щодо зменшення piвня маpгiнальнoстi, трансформаци маргшальних груп, 1х сoцiалiзацiï, тобто залучення до реальних i дiючих сoцiальних систем, яш функцioнують у конструктивному pуслi, а також можуть вщгра-вати консолщуючу роль у peалiзацiï дepжавнoï политики [6].
Аналiз сьoгoднiшньoï ситуацiï показуе, що спостерпаеться надмipнe збiльшeния шлькосп маргшальних прошаркав, темпи i масштаби маргь налiзацiï населення стають небезпечними. Бш-нiсть, бeзpoбiття, eкoнoмiчна та сощальна неста-бiльнiсть, пoлiтична неспроможшсть держави виконати свою oбiцянки швидко розкручують процеси маpгiналiзацiï населення Украши. Так, по oцiнцi 1нституту соцюлогп НАН, незадовшьним визначають свiй стан у суспшьсга 59% укpаïнцiв, задовшьним 18,2%, матepiальний стан свoïй родини як бшний oцiнили 50,3% респонденпв i
0,8% aK 3a6e3neHeHe Ta 6araTe; 11% pecnoHgemiB BBa®aMTb, ^o Ha yKpaiHi Bce He TaK noraHO, 43,4% - ^o TepniTH TaKe Ta®Ke nojo®eHHa B®e HeMo®jHBo [8].
Be3po6irra b yKpaiHi pocre, ^o 3yMoBjMe nomupeHHa He^opMajbHoi 3aHHaTocTi, Hejeri-thmhhx cnoco6iB orpuMaHHa goxogy, norju6jMe cryniHb MapriHaji3a^i Ta co^ajbHoro BHKjMHeHHa neBHHx npomapKiB cycnijbcrBa b yKpaiHi. TaK, 3a gaHHMH ,3,ep®aBHoi cjy®6u 3aHHaTocri b nepmoMy KBapTaji 2016 poKy HHcejbHicrb 6e3po6iTHHx craHoBHja Maft®e 1,8 MijbftoHa, to6to 36ijbmujacb Ha 100 TucaH y nopiBHaHHi 3 MHHyjHM pokom. npu цbOмy piBeHb 6e3po6irra cepeg Mojogux jMgeft y вiцi Big 15 go 24 poKiB CTaHoBHTb 6jH3bKo 25%. Aje цe BCboro jume цн$pн, aKi ^iKcywTb thx, ^o cTaju Ha o6jiK no 6e3po6iTTTO. Bijbm Ha6ju®eHy go gincHocTi KapTHHy gae MeToguKa Mi®HapogHoi opram3a^i пpaцi: 6e3po6irra b yKpaiHi npogoB®ye 3pocraTH. 3rigHo 3 MeTogojorieM MOn b TpeTboMy KBapTaji 2015 poKy 6e3po6irra b yKpaiHi cKjaja 8,6%, neTBepTOMy KBapTaji 2015 poKy - 9,5%, a b nepmoMy KBapTaji 2016 poKy - 9,9% [7, 8].
® BpaxyBaTH, ^o ^opiHHo KijbKicTb 6e3-po6iTHux nonoBHMeTbca b cepegHboMy Ha 1,2-1,9% i 3a o^i^HHHMH gaHHMH Ha HepBeHb 2016 poKy cra-HoBHTb b ^joMy no yKpaiHi 1,6%, a 3 ypaxyBaHHaM npuxoBaHux, He3apeecTpoBaHux 6e3po6iTHux 3a pi3HHMH oцiнкaмн carae 6-10% Bcboro npa^3gaT-Horo HacejeHHa [9], to npo^c MapriHaji3a^i nepecTae 6yru aBH^eM oco6HcricHoro xapaKTepy i cTae aBH^eM MacoBHM, aK i caMe 6e3po6irra.
3rigHo 3aKoHogaBcTBy, MpuguHHi Ta co^ajbHi rapaHTii He nomupMMTbca Ha npauMMHux Heo$i-^hho. 3 ogHoro 6oKy - цe Bu6ip caMoi JMguHH, 3 gpyroro - цe Hegonjanem nogaTKH, Ha aKi po3paxo-ByBaja gep®aBa. ^acrime gja npaцiвннкa ^ o3Ha-Hae nocTynoBy Kpu3y npo^eciHHoi igeHTH^iKa^i Ta 36ijbmeHHa jaTeHTHoi igeHTHHHocri. Cepeg ochobhhx MapriHajbHux rpyn cyHacHoro yKpaiHcbKoro cycnijbcTBa - 36igHiji BepcrBH HacejeHHa, 6e3po6iTHi, «ejiraa» rpyna HacejeHHa, jMgu noxujoro BiKy, Mojogb, Mirpamu Ta iH.
CynacHHH npoцec Maprmaji3a^i HacejeHHa yKpaiHu Mae pag cneцн$iнннх oco6jHBocreH i npoaBiB. Ha Hboro Haft6ijbme BnjuBaMTb TaKi hhhhhkh:
1) 3arocrpeHHa Kpu3H 3aHHaTocri;
2) 3HH®eHHa внpo6ннцтвa i ftoro pecтpyктypнзaцia;
3) Hapo^yBaHHa cepfto3Hux npo6jeM, aKi BHHHKaMTb b c$epi pe^opMyBaHHa cucTeMH co^ajbHoro 3a6e3neneHHa i 3axucTy.
BnjHB eKoHoMinHoi Kpu3H Ha npoцec мapriнaJiзaцii npoaBjaeTbca TaKHM hhhom:
1) 36ijbmeHHa Hucja thx, xto b cujy pi3Hux npuHHH 3ajumaeTbca Ha nepu^epii aKTHBHoro cycnijbcTBa;
2) pi3Ke 36ijbmeHHa co^ajbHoi HecTa6ijbHocTi npegcTaBHH^Kux (ja6ijbHux) rpyn HacejeHHa npu nepexogi Big eKoHoMiHHoi aKTHBHocTi go He aKTHBHocTi;
3) THMnacoBa i HacrKoBa 3aHHaTicrb cTae 3BHHaHHoM, MacoBoi, xpomnHoi;
4) mBugKo 36ijbmyeTbca hhcjo 3aHHaTux Ha pi3Hux Bugax THMHacoBux, ce3oHHux po6iT;
5) 36ijbmyeTbca rpyna thx, xto 3ajumaeTbca 6e3 po6oTH TpuBajHH Hac, a 6e3po6irra cTae xpoHiHHHM aBH^eM;
6) npoцвiтae «guKHH» phhok npaцi, 3'aBjaMTbca rpynu Mojogi, aKa 3aftHaTa bhkjmhho b TiHboBHH a6o KpuMiHajbHoi eкoнoмiцi [10].
B gaHHH Hac 3HaHHa HacruHa HacejeHHa yKpaiHu oco6jhbo 6ojicHo BignyBae Ha co6i bcm raMy Hera-thbhhx co^ajbHux HacjigKiB pi3Koro 3MeHmeHHa o6cariB Bupo6HH^rBa. nepm 3a Bce, thx, aKi bhhh-KaMTb BHacjigoK 3HH®eHHa nonuTy Ha KBaji^iKo-BaHi Kagpu, po3mupeHHa c^epu HeperjaMeHToBaHux nocjyr i KycrapHoro внpo6ннцтвa, aKi He BHMaraMTb bhcokoi KBaji^iKa^i nepcoHajy. B pe-3yjbTaTi цнх 3MiH 3oBciM iHmuM cTae xapaKTep npaцi i nepm 3a Bce, cniBBigHomeHHa ftoro $i3HHHux i po3yMoBHx ejeMeHTiB, aKi BcTaHoBHjHca He Ha
KopucTb ocTaHHix. 3a o^i^HHHMH gaHHMH, Hucejb-HicTb 3aHHaToro HacejeHHa b yKpaiHi Ha KiHe^ 2015 poKy cKjaja 16,5 mjh. oci6, a 6e3po6iTHux HajinyBajoca 1,638 mjh. oci6. PiBeHb 6e3po6irra 3a MeTogojorieM Mi®HapogHoi opram3a^i npaцi cTaHoBHB 9%, npu ^oMy piBeHb 6e3po6irra cepeg Mojogi go 25 poKiB Bupic go Maft®e 25% [9].
BejHKa HacruHa thx, xto pamme 3aftMaBca HayKoM, nonoBHHju pagu npuBaTHux nignpнeмцiв.
,3,ja npegcraBHHKiB po3yMoBoi npaцi, Big
BHKjagana BH3 i go cniBpo6iTHHKa a6o
iH®eHepa-Bupo6HHHHHKa, TpuBaja BigcyTHicTb po6oTH, aKa BignoBigae ix 3gi6HocTaM, квaJi$iкaцii Ta 6a®aHHaM, o3Hanae nacTKoBy a6o noBHy geквaJi$iкaцiм, aK npo^ecioHajiB. HaBiTb npu HeTpuBajoi BigcyTHocTi po6oTH (go 6 Mica^B) gja Toro ^o6 o3HaftoMHTbca 3 yciMa HoBoBBegeHHaMH b npa^ i HoBoBBegeHHaMH npo^eciftHoro xapaKTepy, jMguHi Mo^e 3Hago6uTuca Big ogHoro go Tpbox мicaцiв, b 3aje®HocTi Big xapaKTepy po6oTH. Bijbm TpuBaja BigcyTHicTb po6oTH 36ijbmye nac npo^eciHHoi pea6ijira^i b reoMeTpuHHift nporpecii, oco6jhbo ^ cTocyeTbca iн$opмaцiннo HacuneHux npo^ecift: nporpaMicTH, cucTeMHi nporpaMicTH, agMiHicTpaTopu Mepe®, a TaKo® 6yxrajTepu, eKoHoMicTH, MpucTH Bcix HanpaMKiB i 6araTo iHmux.
HancujbHime eKoHoMiHHa Kpu3a 6'e no gBoM coцiaJbннм rpynaM: oco6u nepegneHciftHoro BiKy Ta Mojogb BiKoM Big 18 poKiB, aKa Bnepme npuxoguTb Ha phhok npa^. nepmi ^ochjh TpuMaMTbca 3a cBoM po6oTy, aKoM 6 BoHa He 6yja, TaK aK HaBpag hh Mo®yTb ii 3MiHHTH Ha 6ijbm rigHy; gpyri - He MaMTb gocTaTHboro gocBigy i ix BKpaft Heoxone npuHMaMTb Ha po6oTy. O6ugBi цi rpynu 3 jerKicrM nepexogaTb b MapriHajbHHH craTyc, 3MiHHTH aKHH y nepmux B®e HeMae Hacy i 6a®aHHa, y gpyrux HeMae gocBigy, HiTKux ^jeft, i 6a®aHHa HeKaTH 3MiH npoTaroM TpuBajoro Hacy.
Oco6juBe 3aHenoKoeHHa BHKjHKae cTaH Mojogi, aKa ^e Hige i HiKoju He npaцмвaJa. TaK, 3a gaHHMH npaBooxopoHHux opraHiB y BejHKux MicTax 6ijbme nojoBHHH Mojogux jMgeft 3aftHaTi b c^epax
npo6neMHÎ nuraHHa eKOHOMÎKH yKpaÏHH Ta ïï perîOHÎB
Economics of Ukraine and its regions: problematic issues
TÎHbOBOï eKOHOMÎKH. PeanbHa KÎnbKÎcTb Monogi, ^o 3apo6nae coöi Ha ®Hrra pi3HHM KpuMÎHanoM, B3arani He niggaeTbca TOHHOMy o6nÎKy.
,3y®e CKnagHHM b gaHHH MOMeHT CTae i CTaHOBH^e crygemÎB BH3 YKpaÏHH. Ha HaBHaHHa ogHoro Monogoro $axÎB^ gep^aBa (a6o caM crygeHT) BHipanae ^opÎHHO Big 10000 go 30000 rpH. OcBiTa - 3aB®gH goBrocTpoKOBe BKnageHHa KomTiB, MiHiMyM Ha 5-9 poKÎB, aK ganeKO He Bigpa3y HaBiTb He 3aB®gH MO^yrb 6hth noBepHyTi. He guBnaHucb Ha Te, ^o nepeBa^Ha 6inbmicrb MaH6yTHix Monogux ^axÎB^B npegcraBnaroTb go BH3 goroBopu 3 nignpHEMCTB npo noganbme npa^BnamTyBaHHa, 6nH3bKO 25% peanbHHx po6oHHx мicцb He MaroTb i 3BepTaroTbca, nicna 3aKÎHHeHHa BH3 Ha 6ip®y npaцi. PemTa 75% po3noginaroTbca HacTynHHM hhhom: -35,5% - 3HaxogaTb po6oTy 3a $axoM a6o 6nu3bKO go OTpHMaHOÏ ocBiTH; - 29,5% - npauroroTb, ge goBegeTbca, b ocHOBHOMy b c$epi pi3HOÏ ToprÎBni, y c$epi nocnyr, ce3OHHHx po6iT; - 5% - He npaцroroтb, ^HByTb 3a paxyHOK 6aTbKiB, HonoBÎKa; - 5% -3go6yBaroTb gpyry ocBiTy Ha pi3HHx Kypcax a6o b BY3ax (BHKopucTaHO gaHi BnacHoro onuryBaHHa cepeg BHnycKHHKiB BH3 3a 2013-2016 pp.)
3 ornagy Ha gaHi onuryBaHb nerKO nigpaxyBaTH ^o, BHTpaTH Ha HaBHaHHa 100 oci6 noBepHyrbca gep^aBi TÎnbKH Hepe3 20-25 poKÎB. TaKHM hhhom, 3HaHHa HacrHHa KomTiB BHrpaHaeTbca npaKTHHHO gapeMHO. I цe TÎnbKH eKOHOMÎHHa CTopoHa npo6neMH. 3HaHHO ripma cnpaBa 3 no6yTOBHMH
nHTaHHHMH.
Ag^e caMe b MonogmHOMy cepegoBH^i nonarae nepeBa^Ha KÎnbKÎcTb mnro6ÎB, caMe b цbOмy b^î Hapog^yroTbca giTH, HOBe noKonÎHHa. 3a nporHO3aMH b 2016 poцi HHcenbHÎcrb HaceneHHa YKpaÏHH 3MeHmHTbca Ha - 155 127 oci6 i b kîh^ poKy cTaHOBHTHMe 42 462 218 oci6 [11]. npupogHHH npupicr HaceneHHa 6yge HeraTHBHHM. 3a Becb piK HapogHTbca npu6nu3HO 446 723 guTHHH i noMpe 669 659 oci6. piBeHb 3OBHimHbOï MÎrpa^ï
3anumHTbca Ha pîbhî MHHynoro poKy, to BHacnigoK мirpaцiHннх npHHHH HHcenbHÎcrb HaceneHHa 3MÎHHTbca Ha - 3829 oci6.
,3,ocnig®eHHa, ^o npoBogaTbca ^ep^KOMcraTOM i pi3HHMH ^OHgaMH, noKa3yroTb, ^o 6inbmicrb cTy-geHTcbKOÏ Monogi, MaroHH bhcokhh piBeHb ÎHreneK-TyanbHoro po3BHTKy, npoTe, cxunbHÎ nepeo^HroBaTH cboï 3gi6HocTi i piBeHb npo^eciHHOÏ nigroTOBKH (ocbîth). OgHaK y 6inbmocri cTygeHTiB, acKpaBO Bupa^eHe nparHeHHa o6oB'a3KOBO gocarru npo$e-cîhhhx ycnixiB, 3po6uTH Kap'epy, ane npu цbOмy npaKTHHHO hîxto He 3rogeH BurpaHaTH Ha цe 5-10 poKiB, bcî xoHyrb peanÎ3yBaTH cboï 6a®aHHa b MaK-cHManbHO KopoTKi TepMiHH. HepigKO bcî цi ycTaHO-BKH giroTb ogHOHacHO, gonoBHroroHH i nigcunroroHH ogHa ogHy. ToMy Monogb gy^e 6onicHO cnpuHMae 6ygb-aKÎ 6ap'epu i nepenoHH, aK BHHHKaroTb Ha mnaxy peanÎ3a^ï ïï Hecronro6HHx 3agyMÎB.
npu цbOмy noтeнцiHнo cxunbHHMH go cnoB3aHHH b Kareropiro MaprÎHanÎB npu nepmiH ®e HeBgaHÎ e caMe Monogi gunnoMOBam $axÎB^. Cepeg thx, KOMy Bganoca 3Haftra po6oTy 3a $axoM nicna 3aKÎHHeHHH BH3, nepeBa^Ha 6inbmicrb (6nH3bKO
80%) Manu xoHa 6 HeBenuKHH gocBÎg po6oTH, HaaBHÎcrb aKoro e npiopHTeTHHM gna 6araTbOx po6oтogaвцiв. OrpuMaTH TaKuH gocBÎg gocHTb cKnagHO, TaK aK Heo6xigHO noegHyBaTH po6oTy i HaBHaHHa b cra^OHapi. ^onoMorru b цbOмy BHnagKy MO^yrb Hegep^aBHÎ cny®6u 3aHHaTocTÎ, pÎ3HÎ areHTcTBa 3 npaцeвnamтyвaннн.
^.ocnig^eHHH noKa3yroTb, ^o 6nH3bKO 30% cTygeHTÎB, aKÎ cyMi^arorb po6oTy i HaBHaHHa, 3BepTanuca b areHTcTBa, ^e 40% 3HaHmnu po6oTy 3a gonoMororo 6aTbKÎB a6o 3HaHoMux, ÎHmi cKopucTanuca peKnaMHHMH oronomeHHaMH. TaKO® npu Ha6opi HOBHx cnÎBpo6ÎTHHKÎB KOMnaHÎï BÎggaroTb nepeBary thm npeTeHgeHTaM 3 Hucna Monogux $aхiвцiв a6o cTygeHTÎB crapmux KypcÎB, cneцianbнicтb aKux MaKcuManbHO BÎgnoBÎgae BHMoraM, BenHKy ponb BÎgirpae BMÎHHa KopucTyBa-Tuca KOMn'roTepoM, 3HaHHa hobhhok nporpaMHoro 3a6e3neneHHa Ta ÎHO3eMHHx mob. npu цbOмy 3anponoHOBaHHH OKnag cunbHO 3aHH®eHHH i He BÎgnoBÎgae 6a^aHOMy. Bce цe mTOBxae Monogb Ha nomyKH po6oTH, ^o go3Bonae nporogyBaTH ce6e i cÎM'ro, ane He 3aB®gu BÎgnoBÎgae nonaTKOBHM Hecronro6HHM 3agyMaM. ^epe3 geaKuH Hac npo^ecÎHHÎ HaBHHKH BTpanaroTbca, i MonoguH $axÎBe^ nepexogHTb b KaTeropiro MaprÎHanÎB.
CBoepigHHM npoTecTOM Monogi e MacoBe nparHeHHa nicna OTpuMaHHa gunnoMa BÎgnpaBHTuca Ha nomyKH po6oTH 3a KopgoH, thm caMHM BÎgpa3y nepeHmoBmu b KaTeropiro MaprÎHan-MÎrpaHTÎB, ane 3a6e3neHHTH ce6e i cÎM'ro gocTaTHbO KomTÎB gna icHyBaHHa. TaKHM hhhom, aK^o gep^aBa He 3MO®e gocuTb mBHgKO cTBopuTH yMOBH gna peaniзaцiï' 3gi6HocTeH i npo^ecÎHHHx HaBHHOK MonogHM ^axÎBuaM, to Hepe3 KopoTKuH npoMÎ^OK Hacy eKOHOMÎKa 3anumuTbca 6e3 KBani^ÎKOBaHHx KagpÎB, TaK aK nÎTHÎ nigyTb, a ïx 3MÎHa 6yge npauroBaTH b 6ygb-aKÎH ÎHmiH KpaïHi [12].
He3ane®HO Big cBoro cTaTycy KO^Ha nrogHHa noBHHHa gna ce6e BH3HaHHTH ochobhî цini Ta 3agani Ha HaH6nH®HHH TepMÎH Ta crpaTeriHHi 3agani i цini cBoro ®HTTa. He3agoBoneHÎcTb cboïm cTaHOBH^eM i 6a®aHHa Horo 3mîhhth e nepmuH KpoK Ha mnaxy gonaHHa MapriHanbHocri oco6hctoctî. B цiH тoнцi gonoMorTH MO^yTb pigHÎ, 6nH3bKÎ, gpy3Î, no3HTHBHO HanamTOBaHÎ nrogu.
Ane мapriнaniзaцia oco6hctoctî - цe oco6ucTa cnpaBa, a MapriHani3a^a cycninbcTBa - цe cnpaBa gep^aBHa. ToMy gep^aBa noBHHHa npuginHTH yBary bcîm acneKTaM Ta HHHHHKaM, aKÎ BnnuBaroTb Ha цe aBH^e, nomuproroTb Horo. Coцionorн npuginaroTb yBary TOMy $aKTy, ^o KpÎM eKOHOMÎHHHx nHTaHb, Ha ^opMyBaHHa MaprÎHanbHHx rpyn Ta npomapKÎB BnnHBaroTb BÎgcyTHÎcTb hîtkoï igeonoriï, HegoBÎpa Bnagi. TaK MOHÎTopuHr, npoBegeHHH Цeнтpoм coцionoriнннx Ta MapKeTHHroBHx gocnig^eHb «Coцic» noKa3ye: - 97,4% yKpaï'H^B BBa^aroTb, ^o YKpaïHÎ He Bganoca cTaTH geMOKpaTHHHOï KpaïHoro, npaBOBOï - 98,3%; coцianbнoï' gep^aBoro - 98,2%; a cycninbcTBy cnpaBegnHBHM - 99,5% [7].
^.eTanbHe BHBHeHHa npo^ciB, npuHHH, HacnigKÎB мapriнaniзaцiï' gna oco6hctoctî Ta cycninbcTBa i noзнцiH MaprÎHanbHHx rpyn y cynacHHx yMOBax
gacTb 3Mory po3po6HTH Ta BnpoBagHTH 3axogH gja nporHo3yBaHHa po3BHTKy couiajbHo-eKoHoMiHHoi cTpyKTypH cycnijbcTBa, gja 3ynHHeHHa po3nagy couiajbHoi cTpyKTypu, 6opoTb6u 3 3arpo3aMH nocHjeHHaM cycnijbHoi HecTa6ijbHocTi, iHmHMH cepfto3HHMH HacjigKaMH.
npo6jeMH, xapaKTepHi gja pi3HopigHux rpyn npaue3gaTHoro HacejeHHa, oco6jhbo - Mojogi, ^o noTpanHjH B mHpoKi MapriHajbHi rpynH, ix MacmTa6 Ta nocriftHe 3arocrpeHHH, BH3HaHaMTb noTpe6y hobhx, cyHacHux nigxogiB y ix BupimeHHi. TaKH nigxogu, Ta o6yMoBjeHi цнм pimeHHa, cTocyMTbca gBox rpyn npo6jeM i BignoBigHo $opMyroTb gBa Tunu hobhx iHCTHTyuiHHHx BigHocuH: iHHoBaTHB-Horo i nigTpuMyMHoro. CoцiaJbнa nojiTHKa gep®aBH noBHHHa ^opMyBaraca b po3pi3i aKTHBHoro i nacHBHoro HanpaMKiB.
iHHoBaTHBHHH Tun. MeTa - nigTpuMKa «no3HTHBHoro» HanpaMy nogojaHHa MapriHajbHoi cmyauii rpyn, aKi Morju 6 craTH MegiaTopaMH hobhx coцiaJbннх crpyKTyp i BigHocuH.
nigTpuMyMHHH Tun. MeTa - Hempaji3auia HacjigKiB 3BopoTHoro pyxy (pi3Koi HH3xigHift Mo6ijbHocTi), ^o 3arpo®ye mo®jhbom eвoJMцieм hobhx MapriHajbHux rpyn b TpaguuiHHHx MapriHajiB
- TaK 3BaHoro coцiaJbнoro gHa.
nepcneKTHBH uboro npoцecy - Bu6ygoByBaHHa jeriTHMHoi cucTeMH KaHajiB couiajbHoi Mo6ijbHocTi (npo^eciHHoi, ocBiTHboi, TepuTopiajbHoi i T.n.); aKTHBHa nojiTHKa couiajbHoi aganTauii Ta pea6ijiTauii couiajbHo-npo^ecrnHux rpyn; $iK-cyBaHHa Ta cycnijbHo-npuHHHTHHH po3bhtok i hopm couiajbHoi noBegiHKH, 3B'a3KiB, BigHocuH, coцiaJbннх npaKTHK, ^o ^opMyroTbca [13].
Be3yMoBHo, igeajbHHM pimeHHaM npo6jeMH MapriHaji3auii HacejeHHa 6yB 6h mbhhh Buxig 3 eKoHoMiHHoi Ta nojiTHHHoi Kpu3H, нopмaJiзaцia cycnijbHoro ®HTTa, yKopiHeHHa HiTKoi, ^o 3Haftmja BigryK y HacejeHHa HauioHajbHoi igei, nepcneKTHB-Horo njaHy po3BHTKy KpaiHu ii Micua b cniBgpy®Ho-cri gep®aB GBponu i cBiTy. OgHaK, TaKH nepcneKTHBH e gy®e BiggajeHHMu. npoTe, e Mo®jHBicrb 3a gonoMoroM ynpaBjiHcbKHx pimeHb BnjHHyTH Ha npo6jeMH MapriHaji3auii Ta pi3Hi ^arcropi, aKi npu3ynHHaTb giM HeraTHBHux hhhhhkib.
npegcTaBHuuTBo GBponeftcbKoi KoMicii b yKpaiHi gae goBoji HiTKi peKoMeHgauii [14]:
Ha piBHi MicT Ta cij ue Mo®yTb 6yTH HacTynHi
gii:
— opraHi3auia Ta 3aoxoHeHHa npo^eciftHoi nigroToBKu Ta nepenigroToBKH oci6, ^o cTaju 6e3po6iTHHMH a6o THx, KoMy 3arpo®ye 6e3po6iTTa;
— cnpuaHHa cTBopeHHM hobhx po6ohhx Micub, b ocHoBHoMy B gep®aBHoMy ceKTopi eKoHoMiKH;
— 3a6e3neHeHHa reorpa^iHHoi Mo6ijbHocTi HacejeHHa i po6oHoi cHjH mjaxoM HagaHHa cy6cugm i KpeguTiB Ha BaKaHTHi Micua;
— iH^opMauiHHe 3a6e3neHeHHa HacejeHHa npo BaKaHTHi Micua no perioHax KpaiHH, 3a npo^eciaMH, piBHeM KBaji^iKauii, HagaHHa Ko®HoMy, xTo myKae po6oTy, Mo®jHBocTi 3B'a3aTuca 3 mgnpueMcrBaMH, ge e po6oHi Micua;
— 3aoxoHeHHa po3BHTKy nignpHeMHHuTBa mjaxoM HagaHHa cy6cugm i KpeguTiB.
Ha piBHi gep®aBH Mo®yTb 6yTH BHKopucTaHi HacTynHi gii:
— po3po6Ka cTpaTeriHHHx HanpaMiB i 3acag, aKi BKjMHaMTb cTBopeHHa npaBoBHx Ta eKoHoMiHHHx yMoB gja HopMajbHoro po3BHTKy nignpueMHuuTBa, caMo3aHHHTOcri, npuBaTHoi npaKTHKH, cTBopeHHa $oHgy nepenigroToBKH KagpiB Ta po3po6Ka KoHuenuii nigBH^eHHa KBaji^iKauii couiajbHo-npo^eciftHoi HacTHHH 3aHHHToro HacejeHHa;
— BHpimeHHa gep®aBHoM cHcTeMoM couiajbHoi nigTpHMKH rpyn Ta iHgHBigiB, MapriHajbHHx 3a cBoiMH npHpogHHMH Ta couiajbHo-geMorpa^iHHHMH o3HaKaMH (iHBajigu, Henpaue-3gaTHi, oco6u neHciftHoro BiKy, Mojogb i T.n.).
Ui peKoMeHgauii Ha ®ajb He BHKopHcroByMTbca Ta npaKTHHHo He peaji3yMTbca BjagoM. BnCMOBK'M
nomupeHHa gecTpyKTHBHux npoueciB y cycnijbcTBi HacaMnepeg 3aje®aTb Big irHopyBaHHa BjagoM uhx npo6jeM. nogajbme irHopyBaHHa npo6jeM MapriHaji3auii HacejeHHa, a oco6jHBo Mojogi, Mo®e npHBecTH KpaiHy go cTaHy couiajbHoro BH6yxy, nomHpeHHa npoTecTHHx pyxiB, MacoBoi Mirpauii npaue3gaTHoro HacejeHHa. Mo®jHBicTb no3HTHBHux 3MiH b eKoHoMiHHift, nojiTHHHift, couiajbHift c^epax ®HTTa, noKpameHHa MopajbHoro Ta MeHTajbHoro KjiMaTy y cycnijbcTBi, 3HaTTa Hanpy®eHocTi y couiyMi e y cHjbHoi, HeKopyMnoBaHoi Bjagu, ^o Bojogie nojiTHHHoM BojeM i 6a®aHHaM giaTH.
Heo6xigHe nogajbme BHBHeHHa BnjHBy couia-jbHo-eKoHoMiHHux ^aKTopiB Ha po3bhtok gecrpyK-THBHHx npoueciB y cycnijbcTBi, po3po6Ka Ta Bnpo-Bag®eHHa cTpaTerii BupimeHHa uhx npo6jeM. Oco6-jHBy yBary noTpi6Ho npugijaTH po3BHTKy i cnpuft-HaTTM cepeg Mojogi HauioHajbHoi igei, no3HTHBHoro norjagy Ha ®HTTa, nparHeHHa go ycnixy. peaji3auii TaKoi cTpaTerii noBHHHi noTpygHTHca yci piBHi cycnijbcTBa: Big Mojogi go ypagy.
Abstract
The article analyzes the factors, causes and characteristics of marginalization processes Ukrainian population, and the emergence of large-scale expansion of marginalized groups in various segments of the population.
Marginalization - it the process of disintegration of the traditional links with society. Marginal loses the moral, economic, legal, family and other social norms and values. The urgency of the problem in the expansion of the marginalization of certain people to large groups. It leads to a social instability in society and can lead to social explosions, the beginning of protests, and the destruction of society. Purpose of the article to consider the factors and causes of marginalization features in Ukraine, its impact on the economy of the country, to identify
Проблемш питання економжи Украши та ïï регюшв
Economics of Ukraine and its regions: problematic issues
ways to address the problem in a modern society. A detailed study of processes, causes and consequences of marginalization in the modern conditions makes it possible to develop and implement a means of forecasting the development of the socio-economic structure of society. To use different legal, social and economic methods to prevent the destruction of the social structure, the fight against the threats of social instability and other serious consequences.
Representation of the European Commission in Ukraine provides a number of recommendations by decision of the problems of marginalization. Their practical implementation could lead to positive changes in the economic, political and social spheres; contribute to the removal of tension in society.
JEL Classification: 139, Z 13. Список л^ератури:
1. Park R.E. Human migration and the marginal man // Park R.E. Race and culture. - GLENCOE, ILL.: FREE PRESS, 1950. - 360 р.
2. Навджавонов Н.О. Проблема маргинальной личности: постановка задачи и определение подходов // Социальная философия в конце ХХ века. Деп. рук. М. - 2005. - 273 с.
3. Атоян А.И. Социальная маргиналистика. О предпосылках нового междисциплинарного и культурно-исторического синтеза // Политические исследования. - 2005. - № 6. - С. 29-33.
4. Mancini B.J. No owner of soil: The concept of marginality revisited on its sixtieth birthday // Intern. rev. of mod. sociology. New Delhi, 1988. Vol 18, № 2.
5. Кемалова Л.1. Марпнальтсть в умовах трансформацшних процеав сучасного сустльства: автореф. дис. канд. фшос. наук: 09.00.03 / Л.1. Кемалова; Тавр. нац. ун-т iм. В.1. Вернадського. -Омф., 2006. - 20 с.
6. Золотарьова Ю.1. Маргiналiзацiя сустльства як чинник сощально! девiацii / Ю.1. Золотарьова // Вюн. юрид. акад. Украни iм. Ярослава Мудрого. - 2012 - № 10. - С. 206.
7. Укра!нське сустльство 1992-2013. Стан та динамта змш. Соцюлопчний мониторинг / за ред. В. Ворони, М. Шульги. Ки!в: 1н-т соцюлогп НАН Укра!ни, 2013.
8. Скорик В. Поняття та змют марпнальносп: адшшстративно-правовий аспект / В. Скорик // Шдприемництво, господарство i право. - 2010. - № 12. - С. 68-72.
9. Реальная безработица в Украине бьет все рекорды [Электронный ресурс] / РИА Новости Украина // - Режим доступа: http://rian.com.ua/analytics/20161101/1018295433.html.
10. Beck U. The Cosmopolitan Perspective: Sociology of the Second Age of Modernity // British Journal of Sociology. 2000 #1.
11. Минус 425 человек в день: население Украины в 2016 году: [Электронный ресурс] Режим доступа: http://womo.ua/minus-621-chelovek-v-den-kakim-budet-naselenie-ukrainyi-v-2016-godu.
12. Особливосп процеав мaргiнaлiзaцii населення Украши. В. Мандибура. Украша: аспекти пращ №6, 1998 г. 28-35 c.
13. Маргинальный статус - перспективы трансформации. [Электронный ресурс] Режим доступа: http://bibliotekar.ru/economicheskiy-institut/73.html.
14. Маргинализация населения Украины // под ред. В.В. Оникиенко. - К.: Представительство Европейской Комиссии в Украине, 2007. - 37 с.
References:
1. Park R.E. (1950) Human migration and the marginal man. Park R.E. Race and culture. GLENCOE, ILL.: FREE PRESS.
2. Navdzhavonov, N.O. (2005). Problema marginalnoy lichnosti: postanovka zadachi i opredelenie podhodov [Problem of marginal personality: raising of task and determination of approaches]. Sotsialnaya filosofiya v kontse XX veka. Dep. ruk. M. [in Russian].
3. Atoyan, A.I. (2005). Sotsialnaya marginalistika. O predposyilkah novogo mezhdistsiplinarnogo i kulturno-istoricheskogo sinteza [Social marginalistik. About pre-conditions of new interdisciplinary and cultural- historical synthesis]. Politicheskie issledovaniya, 6, 29-33. [in Russian].
4. Mancini, B.J. (1988). No owner of soil: The concept of marginality revisited on its sixtieth birthday Intern. rev. of mod. sociology. New Delhi, 18, 2.
5. Kemalova, L.I. (2006). Marginalnist v umovah transformatsiynih protsesiv suchasnogo suspilstva [Marginalization in the conditions of transformation processes of modern society]. Extended abstract of candidate's thesis. Tavr. nats. un-t Im. V.I. Vernadskogo. Simf., 20 [in Ukrainian].
ЕКОНОМ1КА: реалП часу
№6(28), 2016
ECONOMICS: time realities
6. Zolotarova, Yu.I. (2012). Marginalizatsiya suspilstva yak chinnik sotsialnoyi deviatsiyi [Marginalization of society as factor social deviation] Visn. yurid. akad. Ukrayini im. Yaroslava Mudrogo, 10 [in Ukrainian].
7. Ukrayinske suspilstvo 1992-2013. (2013). Stan ta dinamika zmin. Sotsiologichniy monitoring. [Ukrainian society 1992-2013. State and dynamics of changes. Sociological monitoring] V. Voroni, M. Shulgi (Ed.). Kiiv: In-t sotsiologiyi NAN Ukrayini [in Ukrainian].
8. Skorik, V. (2010). Ponyattya ta zmist marginalnosti: administrativno-pravoviy aspekt [Concept and maintenance marginalization: administrative legal aspect]. Pidpriemnitstvo, gospodarstvo i pravo, 12, 68-72 [in Ukrainian].
9. Realnaya bezrabotitsa v Ukraine bet vse rekordyi. RIA Novosti Ukraina [The real unemployment in Ukraine beats all records. RIA News are Ukraine]. Retrieved from http://rian.com.ua/ analytics/ 20161101/1018295433.html [in Russian].
10. Beck, U. (2000) The Cosmopolitan Perspective: Sociology of the Second Age of Modernity. British Journal of Sociology, 1.
11. Minus 425 chelovek v den: naselenie Ukrainyi v 2016 godu. [Minus 425 persons in a day: population of Ukraine in 2016]. Retrived from http://womo.ua/minus-621-chelovek-v-den-kakim-budet-naselenie-ukrainyi-v-2016-godu [in Russian].
12. Mandibura, V. (1998). Osoblivosti protsesiv marginalizatsiyi naselennya Ukrayini. [Features of processes marginalization of population of Ukraine]. Ukrayina: aspekti pratsi, 6, 28-35 [in Ukrainian].
13. Marginalnyiy status - perspektivyi transformatsii. [Marginal status is prospects of transformation] Retrieved from http://bibliotekar.ru/economicheskiy-institut/73.htm [in Russian].
14. Onikienko, V.V. (Eds.). (2007). Marginalizatsiya naseleniya Ukrainyi [Marginalization population of Ukraine]. K.: Predstavitelstvo Evropeyskoy Komissii v Ukraine [in Russian].
HagaHO go pega^ÎHHOÏ KOjeriï 01.12.2016
.imyp .HroöoB MuKOjaÏBHa / Lyubov N. Lingur
lingurl@mail. ru
nom^yK CBiraaHa O^eKcaHgpiBHa / Svetlana O. Polishchuk
lana.polishchuk. 95@mail. ru
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
Анал1з co^anhHO-eKOHOMiumx факторiв мaргmaлiзaцn населення Украти [Електронний ресурс] / Л. М. Лiнгур, С. О. Полiщук // Економжа: реали часу. Науковий журнал. - 2016. - № 6 (28). - С. 33-39. - Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2016/n6.html
