CC BY
15
РОЛЬ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ В УПРАВЛ1НН1 РОЗВИТКОМ ТУРИСТИЧНИХ ШДПРИеМСТВ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ЗМ1Н
Щербан О. Я., к. е. н. 2Федишин В. В., аспирантка
Украгна, м. Дрогобич,
Институт тдприемництва та перспективних технологий НУ «Лъв\всъка политехника»; 2Дрогобицький державний педагоггчний университет ¿мет 1вана Франка
ABSTRACT_
the role of economic security in the management of tourism enterprises has been provenas a guaranteeing of the irstable and effective functioning and high potential growth in the future; the essence of a tourist enterprise has been investigated; the safety of development of tourist enterprise has been determined as a complexof socio-ecological-economic system whichisabletoact as a threat, and the possibility of growth of tourism enterprises.
Definition of the security of tourism enterprises as a combination of factors thatcharacterize its social, economic, legal and othercondition of ensuring the rights and legitimate interests of its workers, consumers of tourist services and the stateas a whole has been formulated.
It has been proventh at in the conditions of crisis the biggestdanger for a tourist enterprise is the destruction of its capacity (industrial, technological, scientific-technical and human) as the mainfactor of life of the enterprise and its capabilities.
Special attention is focused on the factthat the management of tourism enterprises suggests the necessity for tourism enterprises toprotect the irpotential, material and non-material resources to develop effective measures to preventdamage from a variety of negative impact son the ircurrent and future activities.
Вступ. Втизняна практика показуе, що туpиcтичнi mдпpиемствa Укpalни пpaцюють ш лише у нecтaбiльнoму i чacтo нeпepeдбaчeнoму зoвнiшньoму cepeдoвищi, a й пepeбувaють у взaeмoзaлeжнocтi з iншими гocпoдapюючими cуб'eктaми. Уce цe cтвopюe туpиcтичним пiдпpиeмcтвaм дoдaткoвi труднощi при peaлiзaцil влacних iнтepeciв, що oбмeжуe !х дiлoву aктивнicть у взaeмoвiднocинaх з пiдпpиeмcтвaми-кoнкуpeнтaми тa дepжaвoю.
Мета. Метою написання статп е дослiдження ролi економiчноl безпеки туристичних пiдприeмств в управлiннi 1х розвитком в нинiшнiх нестабiльних умовах глобалiзащl.
Методи дослiдження. Теоретичною основою статп е фундаментальнi положення економiчноl теорп, науковi працi вiтчизняних вчених з питань управлiння та економiчноl безпеки туристичних пiдприемств. В процес написання статтi використано: дiалектичний, системний та юторичний пiдходи - для обгрунтування основних характеристик економiчноl безпеки та визначення поняття туристичного тдприемства.
Основнi результати. Дocлiджeння управлiння розвитком туристичних шдприемств в acпeктi досягнення оптимального стану !х eкoнoмiчнol бeзпeки е вaжливим питaнням управлiння у зв'язку з тим, щo саме стан економiчноl безпеки тдприемства мaе як пoзитивний, тaк i ^штевний вплив нa працiвникiв, eкoнoмiку самого тдприемства i нaвкoлишне cepeдoвищe.
Оскшьки бeзпeкa розвитку туристичного пiдприемства як кoмплeкcнa coцio-eкoлoгo-eкoнoмiчнa cиcтeмa здaтнa виcтупити як зaгpoзa, тaк i мoжливicть зpocтaння eкoнoмiки приймаючих дecтинaцiй, то врахування стану eкoнoмiчнol безпеки туристичних шдприемств е особливо актуальним при нишшнш aктивiзaцil глобальних процешв в Укра1ш.
Вiдповiдно до Зaкoну Укpalни «Про туризм» до туристичних шдприемств вщносять cуб'ектiв туристично! дiяльнocтi, кoтpi зaбeзпeчують прийом, oбcлугoвувeння та перевезення туpиcтiв [1]. До них надежать гoтeлi, туpиcтичнi кoмплeкcи, туристичш фipми, туpиcтичнi
ARTICLE INFO
Received 11 February 2017 Accepted 22 February 2017 Published 10 March 2017
KEYWORDS
business, management, economic security, stability, development, tourist services.)
© 2017 The Authors.
13S 1(7) March 2017
агентства, мотел^ пансюнати, кемшнги, шдприемства харчування i перевезення туриспв. заклади культури та спорту тощо.
Суб'ектами туристично! дiяльнocтi вважаються пiдпpиeмcтвa, установи, оргашзацп незалежно вiд форм влacнocтi, фiзичнi особи, що зapeecтpoвaнi у встановленому чинним законодавством Укра!ни порядку i мaють лiцeнзiю нa здiйcнeння дiяльнocтi, гов'язано! з нaдaнням туристичних послуг.
До туристичних послуг вщносять: послуги суб'екпв туристично! дiяльнocтi щодо poзмiщeння туриста; послуги суб'екпв туристично! дiяльнocтi з харчування; послуги суб'екпв туристично! дiяльнocтi щодо транспортного обслуговування туpиcтiв; послуги суб'екпв туристично! дiяльнocтi щодо шформацшно-рекламного обслуговування туpиcтiв; послуги зaклaдiв культури; спортивш послуги; пoбутoвi послуги; розважальш послуги, cпpямoвaнi на задоволення потреб туриспв.
Пiд безпекою туристичного шдприемства розумiемо cукупнicть умов та фaктopiв, щo характеризують його правовий, сощальний, eкoнoмiчний, фiнансовий та iнший стан стосовно забезпечення прав i законних штерешв його працiвникiв, споживачiв туристичних послуг та держави в цшому.
Eкoнoмiчнa безпека туристичного пiдпpиемcтвa, на наш погляд, складаеться з трьох складових: безпека cпoживaчiв туристично! послуги (туриспв); безпека виpoбникiв туристичних продукпв та надання туристичних послуг (туристичного оператора); безпека дестинацш (вiд туриспв, яю можуть завдати шкоди) [2, с.162 - 166].
Головна роль eкoнoмiчнoi безпеки в управлiннi розвитком туристичного шдприемства полягае в тому, щоб гарантувати його стабшьне максимально ефективне функщонування i високий потенщал розвитку в майбутньому.
Тypиcтичнi шдприемства вiдпoвiднo до чинного законодавства Укра!ни повинш розробляти кoнкpeтнi заходи щодо забезпечення безпеки туриспв, екскурсанпв, яю беруть участь у туристичних пoдopoжaх, походах, змаганнях, зaпoбiгaння травматизму та нещасним випадкам i несуть вщповщальшсть за !х виконання. З метою забезпечення безпеки туриспв суб'екти туристично! дiяльнocтi, здшснюючи вiдпoвiдний вид дiяльнocтi, зoбoв'язaнi [1]:
- iнфopмyвaти туриспв про мoжливi небезпеки пiд час годорожк
- викoнувaти зaгaльнooбoв'язкoвi вимоги та зaпoбiжнi чи пoпepeджувaльнi заходи (медичш щеплення тощо);
- cтвopювaти бeзпeчнi умови в мicцях надання туристичних гослуг, забезпечувати належне облаштування трас пoхoдiв, прогулянок, eкcкуpciй тощо;
- забезпечувати спещальш вимoги безпеки шд час надання туристичних гослуг з пiдвищeним pизикoм (aвтoмoбiльний, прський, лижний, велосипедний, водний, мoтoциклeтний, пiшoхiдний туризм, спелеотуризм тощо);
- забезпечувати туриспв квaлiфiкoвaними фaхiвцями тypиcтичнoгo cупpoвoду. cпeцiaльним cпopяджeнням та iнвeнтapeм;
- забезпечувати навчання туриспв засобам профшактики i захисту вiд травм, попередження нещасних випaдкiв та надання першо! медично! дoпoмoги;
- забезпечувати надання оперативно! догомоги ocoбaм, якi гостраждали пiд час пoдopoжi, транспортування потерпших;
- оперативно iнфopмувaти органи мюцево! влади та вiдпoвiдaльних ociб ^o нaдзвичaйнi ситуацп, в яких опинилися туристи, подавати вiдoмocтi про зниклих o^6.
Вiтчизнянa практика показуе, що на сьогодшшнш час туpиcтичнi шдприемства ще не накопичили нeoбхiднoгo практичного досвщу функцioнувaння в ринкових умовах i значно вiдcтaють вiд зapубiжних кoнкуpeнтiв за piвнeм eкoнoмiчнoгo потенщалу, що в бiльшocтi випaдкiв призводить до !х нecтiйкoгo фiнaнcoвo-eкoнoмiчнoгo стану. Цьому сприяють також послаблення шдтримки з боку держави, скорочення бюджетного фшансування, нecтaбiльнicть coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo розвитку в цшому, вплив зовшшшх i внутршшх чинникiв та загострення пoлiтичнo! ситуацп в Yкpa!нi i cвiтi.
Тому виникае необхвдшсть дocлiджeння ролi eкoнoмiчнoi безпеки туристичних пiдпpиемcтв, пошуку принципово нових пiдхoдiв та piшeнь з метою вдосконалення оргашзацп !х дiяльнocтi, peaлiзaцiя яких дала б змогу зшвелювати дecтaбiлiзуючий вплив загроз eкoнoмiчнiй бeзпeцi, створити передумови для формування мeхaнiзму !! забезпечення в довгостроковш пepcпeктивi, що сприяло б зростанню прибутку пiдпpиемcтв i !х привабливост1 Y цьому зв'язку кожному туристичному пiдпpиемcтву дoцiльнo акцентувати основну увагу на шдтримку нормального ритму господарювання та на зaпoбiгaння мaтepiaльнoгo або
^rnaHCOBoro 36mrcy, Ha Hegony^eHHa HecaH^ioHoBaHoro gocryny go cjy^6oBoi iH^opMa^i Ta pyHHyBaHHa KoMn'roTepHHx 6a3 gaHHx to^o [1, c.162 - 166].
EKOHOMiHHa 6e3neKa TypncTHHHoro nignpHeMcTBa Bigirpae Ba^jHBy pojb He jume y TenepimmM, aje h y MaH6yraiH Horo giajbHocTi, npH HOMy BnjHBae i Ha eKOHOMMHy 6e3neKy ^joi Kpal'HH, ocKijbKH Ko^He nignpHeMcTBo BHCTynae kjwhobhm cTpyKTypoyTBoproronHM ejeMemoM eKoHoMiKH gep^aBH.
B yMoBax Kpu3H Haö6ijbmy He6e3neKy gja TypucTHHHoro nignpHeMcTBa npegcTaBjae pyKHyBaHHH Horo noTeH^ajy (bhpo6hhhoto, TexHojorinHoro, HayKoBo-TexmnHoro i KagpoBoro) aK rojoBHoro ^aKTopa ^HiregiajbHocTi nignpHeMcTBa Ta Horo Mo^jHBocTeö.
y 3B'a3Ky 3 po3bhtkom TypH3My, Horo cnpHaTjHBHM npupogHo-pecypcHHM i icTopuKo-KyjbTypHHM noTeH^ajoM, a TaKo^ nigBH^eHHM iHTepecoM нayкoвцiв go nomyKy mjaxiB e^eKTHBHo! po6oTH TypucTHHHux nignpueMCTB aKTyajbHHMH e nHTaHHa 3'acyBaHHa piBHa ix ^yH^ioHyBaHHa Ta po3po6KH mjaxiB 3a6e3neneHHa eKoHoMinHoi 6e3neKH.
TypucTHHHe nignpueMCTBo Bojogie TexmnHoro, KoMep^ÖHoro, iHTejeKTyajbHoro iH^opMa^ero, BHKopHcraHHa aKoi KoHKypeHTaMH Mo^e nocja6uTH CTaHoBH^e nignpHeMcTBa Ha puHKy TypucTHHHHx nocjyr i npu3BecTH go BTpaTH npu6yTKy [2, c.162 - 166].
OcKijbKH phhok TypucTHHHHx nocjyr guHaMinHo po3BHBaeTbca i BHgo3Mrnroerbca, to ^ He jume cnpHae noaBi hobhx Mo^jHBocTeö gja nignpHeMHH^Koi aKTHBHocri b gaHoMy ceKTopi eKoHoMiKH, aje h nocriMHo CTBoproe HoBi npo6jeMH rncthty^HHoro xapaKTepy 3 HagaHHa TypucTHHHHx nocjyr gja HaH6ijbm mupoKux BepcTB eyenijbeTBa.
CKjagHicTb giajbHocTi TypucTHHHux nignpueMCTB y cynacHux yMoBax o6yMoBjeHa HH3Koro npo6jeM, noB'a3aHHx i3 bhcokhm CTyneHeM HeBH3HaneHocTi y 3B'a3Ky i3 ce3oHHiciTO i HecTa6ijbHicTro nonmy Ha TypucTHHHi npogyKTH Ta nocjyru, 3HanHHM co^ajbHHM po3mapyBaHHaM yKpaiHCbKoro eyenijbeTBa, MiHjHBicTro cycnijbHHx Ta nojiTHHHux opieHTupiB po3BHTKy Typu3My, 3pocTaHHaM guHaMinHocTi KoHKypeHTHoro cepegoBH^a Ha TypucTHHHoMy puHKy, ycKjagHeHHaM nojiTHHHoi cmya^i b yKpaiHi i cBiTi y 3B'a3Ky 3 joKajbHHMH BiHcbKoBHMH KoH^jiKTaMH. TepopucTHHHHMH aKTaMH, craxiHHHMH juxaMH.
TypHCTHHHi nignpHeMcTBa, ^o BHcrynaroTb opraHi3aTopaMH nogopo^eö i o6cjyroByroTb TypHcTiB, e ochobow opram3a^ÖHo-eKoHoMiHHHx BigHocHH b TypHcTHHmM rngycTpii'. Ha cborogmmmM geHb nocjyrH TypHcTHHHHx nignpHeMcTB 3 opram3a^i nogopo^eö i o6cjyroByBaHHa TypHcTiB MaroTb oco6jHBy He jHme eKoHoMinHy, a h co^ajbHy 3Hany^icTb. nicja npoBegeHHa ceMaHTHHHoro aHaji3y g^epej 3 nHTaHb eKoHoMinHoi 6e3neKH TypHcTHHHoro nignpHeMcTBa Mo^Ha BHgijHTH TaKi HanpaMH (pHc. 1).
Puc. 1. HanpHMU docnidweHHH poni eKOHOMWHOi 6e3nem mypucmmHOSo nidnpueMcmea e
ynpaemHHi p03eumK0M
Yce ^ nigTBepg^ye $aKT, ^o b yMOBax YKpaiHH go^nbHHM e iHTepec go gocnig^eHHa poni eKOHOMinHOi 6e3neKH TypHcTHHHHx nignpueMcTB, KOTpi BigirparoTb Ba^nuBy ponb y po3BHTKy TypncTHHHoro ceKTopa aK OKpeMHx TepuropiM, perioHiB, TaK i YKpaiHH b ^noMy.
To6to, npu gocnig^eHHi poni eKOHOMinHOi 6e3neKH TypucTHHHoro nignpueMcTBa b ynpaBniHHi Moro po3bhtkom, Heo6xigHO BpaxOByBaTH Bci n'aTb HanpaMiB.
YnpaBniHHa po3bhtkom TypHcTHHHHx nignpueMcTB nepeg6anae Heo6xigHicTb TypucTHHHHM nignpueMcTBaM 3axu^ara cBiM noTeH^an, MarepianbHi i HeMarepianbHi pecypcu, to6to po3po6mu gieBi 3axogu, gna 3ano6iraHHa 36uTKy Big pi3HOMaHiTHHx HeraTHBHHx BnnuBiB Ha ix TenepimHro i MaM6yraro gianbHicTb.
Y cTaTTi 26 3aKOHy YKpaiHH «npo Typu3M» BKa3aHO, ^o:
- npo^eciÖHa nigroTOBKa, nepenigrOTOBKa i nigBH^eHHa KBani^iKa^i KagpiB y rany3i TypH3My 3giMcHroroTbca gep^aBHHMH, KoMyHanbHHMH Ta npuBaTHHMH HaBnanbHHMH 3aKnagaMH b nOpagKy, BH3HaneHOMy 3aKOHogaBcTBOM;
- nigroTOBKa oKpeMHx KareropiM ^axiB^B TypucTHHHoro cynpoBOgy (rigiB-nepeKnaganiB, eKcKypcoBOgiB, cnopTHBHHx iHcTpyKTopiB, npoBigHHKiB to^o), aKi He noTpe6yroTb 3gO6yTTa rpoMagaHaMH npo^eciMHO-TexmnHOi a6o bh^oi ocBiTH i3 3go6yTTaM KBani^iKa^i 3a neBHHM ocBiTHbo-KBani^iKa^MHHM piBHeM, MO^e 3giMcHroBaraca y BcTaHOBneHOMy nopagKy ropHgHHHHMH hh $i3HHHHMH oco6aMH [1].
npoTHpinna, aKi BHHHKaroTb cborogHi m™ 3pocTaronHMH noTpe6aMH HaceneHHa y TypucrcbKux nocnyrax i Mo^nHBocraMH ix 3agoBoneHHa TypucTHHHHMH mgnpueMCTBaMH, m™ 3MiHaMH b KoHKypeHTHiM cнгyaцii Ta HegocraTHboro KoMneTeHTmcTro KagpiB y pi3HHx c^epax TypucraHHoi gianbHocTi - ynpaBniHcbKiM, eKOHOMinmM, eKonorinmM, npaBoBiM, KagpoBiM, BH3HanaroTb Heo6xigHicTb ygocKoHaneHHa KagpoBoi nigroToBKH i cTBopeHHa cucreMH 6a3oBoi ocBiTH b Typu3Mi.
Ha Hamy gyMKy, gna 3a6e3neneHHa BucoKpi KOHKypeHTocnpoMO^Hocri yKpaiHcbKoro TypucTHHHoro npogyKTy Ha BiTHH3HaHOMy Ta Mi^HapogHOMy puHKax TypucTHHHHx nocnyr, a oT^e, i gna 3a6e3neneHHa po3BHTKy TypucTHHHoro nignpueMCTBa, Heo6xigHuM bhcokhm piBeHb nigroToBKH cne^anicriB, aKi 6 Bonoginu co^anbHHMH, ryMaHiTapHHMH, KynbTyponorinHHMH, icTopunHUMH, npaBOBHMH, ecTeTHHHHMH, peкpeaцiMннмн, eKonorinHHMH, eKOHOMinHHMH Ta iHmHMH acneKTaMH 3HaHb, HaBHHKaMH y c^epi rn^opMa^MHux TexHonoriM, iHO3eMHHx mob, reorpa^ii Ta opram3a^MHO-ynpaBniHcbKoi gianbHocTi.
Y 3B'a3Ky 3 цнм, goцinbннм MO»e 6yTH BHKopucTaHHa cBiTOBoro gocBigy npo^eciMHoi nigroToBKH ^axiB^B 3 Typu3My, 3OKpeMa gocBig KopHygonn-Koneg^y Ta EopHMyTcbKoro yHiBepcHTeTy y BenuKiM EpHTarni, fflBeM^pcbKoi mKonu roTenbHoro MeHeg^Memy (SHMS) Ta mKonu roTenbHoro MeHeg^Memy (EHL), napu3bKoi mKonu roTenbHoro rocnogapcTBa i TypH3My, gocBig YHiBepcHTeTy ^^ohcoh i Yenbc y CfflA.
OcKinbKH piBeHb eKOHOMinHOi 6e3neKH TypucTHHHHx nignpueMcTB 3ane^HTb Big cKnagy KagpiB, ix iHTeneKTy Ta npo$ecioHani3My, to Heo6xigHO nigBH^yBara KBani^iKa^ro gep^aBHux cny^6oB^B Ta nocagoBHx oci6 Mic^Boro caMOBpagyBaHHa, Ha akhx noKnageHO noBHOBa^eHHa 3 BupimeHHa nuTaHb y c^epi gep^aBHoro ynpaBniHHa Typu3MOM Ta KypopTaMH, roTyBaTH BucoKOocBineHux MeHeg^epiB. eKcKypcoBogiB, rigiB-nepeKnaganiB Ta mmux ^axiB^B c^epu nocnyr.
npa^BHHKH, ^o opraHi3oByroTb BHKopucTaHHa TypucTHHHHx pecypciB, 3o6oB'a3aHi npu цboмy 3a6e3nenyBaTH BHKOHaHHa BHMor ^ogo oxopoHH goBKinna Ta oxopoHH KynbTypHoi cnag^HHH, a TaKO^ B^HBaTH 3axogiB ^ogo 3a6e3neneHHa мiнiмiзaцii a6o npunuHeHHa mKignuBoro BnnuBy Ha goBKinna i co^anbHo-KynbTypHe cepegoBH^e, a TaKo^ KoMneHcoByBaru 3agaHi im npu цboмy 36htkh [1].
EKoHOMinHa 6e3neKa TypucTHHHHx nignpueMcTB BpaxoBye MO^nuBuM gecTpyKTHBHHM aHTponoreHHHM BnnuB Ha npupogm TypucTHHHi pecypcu i o6'eKTH. nopag 3 цнм, eKOHOMinHa 6e3neKa TypucTiB 3aMMae ronoBHe мicцe npu opram3a^i nogopo^eM pi3Hux BugiB aKTHBHoro Typu3My, TOMy BOHa o6oB'a3KOBO noB'a3aHa i3 TypucTHHHHM cTpaxyBaHHaM. Ee3 ^yнкцioнyвaннa HagiMHoi cucTeMH cTpaxyBaHHa gianbHocTi TypucTHHHoro nignpueMCTBa i Ko^Horo 3 TypucTiB 3oKpeMa, HeMO^nuBO gocarTH BucoKoro piBHa KOHKypeHTocnpoMo^Hocri He nume Ha BiTHH3HaHoMy, a M Ha MmmpogHOMy puHKy TypucTHHHHx nocnyr, a TaKo^ 3a6e3nenHTH e^eKTHBHuM po3bhtok TypucTHHHHx nignpueMcTB. B npo^ci cTpaxyBaHHa BH3Hanaerbca aKicTb nocnyr, a TaKO^ cTBoproerbca iMig^ TypHCTHHHoro nignpueMCTBa i TypucTHnHoi rany3i 3aranoM [3, c.39 - 43].
gianbHicTb TypucTHHHHx nignpueMcTB cynpoBog^yeTbca BnnuBoM pi3HoMaHiTHux hhhhhmb pu3HKy, ^o MaroTb 6e3nocepegHiM BnnuB aK Ha TypucTiB, TaK i Ha gianbHicTb caMux nignpueMcTB.
BnacHe cTpaxyBaHHa e ogHHM i3 cnoco6iB мiнiмiзaцii pu3HKiB. ToMy Ha Hamy gyMKy, BpaxoByronu gocBig CTpaxyBaHHa TypucTunHux nignpueMcTB 3apy6i^Hux KpaiH, po3Mip
^rnaHcoBoro 3a6e3neHeHHa TyponepaTopiB a6o TypareHTiB noBHHeH npaMo nponop^HHo 3aje^aTH Big o6cariB npoga^iB ix TypucTHHHHx npogyKTiB.
CTpaxyBaHHa TypHcTiB Big He^acHHx BunagKiB e o6ob^3kobhm i 3a6e3neHyeTbca yKjageHHaM TypucTHHHHM nignpHeMCTBOM goroBopy 3i cTpaxoBHMH KoMnaHiaMH. TypHcTH MaroTb npaBo caMocTiHHo yKjagaTH goroBopH, b aKHx 3a6e3neHyeTbca HagaHHa im MegHHHoi gonoMorH i BHnjaTa KoMneHca^ii y pa3i BHHHKHeHHa cTpaxoBoro BunagKy. Кoмпeнcaцia mKogH, HaHeceHoi ^htito a6o 3gopoB'ro jrogHHH a6o MaHHy, npoBogHTbca y BcTaHoBjeHoMy nopagKy 3rigHo 3 goroBopoM Ha TypucTHHHe o6cjyroByBaHHa [1].
B oKpeMHx 3aKoHogaBHo npHnHcaHHx BHnagKax, Mo^jHBa 3MiHa цiнн TypucTHHHoro npogyKTy nicja yKjageHHa goroBopy Ha TypHcTHHHe o6cjyroByBaHHa. 3 MeToro 3a6e3neHeHHa eKoHoMiHHoi 6e3neKH TyponepaTopa, цiнa TypHcTHHHoro npogyKTy Mo»e 3MiHHTHca jHme y BHnagKax, kojh 3HaHHo 3MiHHjHca Tapu^H Ha TpaHcnoprai nocjyrH, 3anpoBag^eHo HoBi a6o nigBH^eHo giroHi cTaBKH nogaTKiB i 36opiB Ta rnmux o6oB'a3KoBHx njaTe^iB, npu icTOTHiH 3MiHi Kypcy rpuBHi go iHo3eMHoi BajroTH, BaKiH Bupa^eHa BapTicTb TypucTHHHoro npogyKTy.
Ct. 22 3aKoHy yKpaiHH «npo Typu3M» nepeg6aHae HagaHHa TypucTHHHHx nocjyr no THMHacoBoMy npo^HBaHHro y cne^ajbHo o6jagHaHoMy ^HTjoBoMy npuMi^eHm, 3a BcTaHoBjeHy njaTy, go aKHx Haje^aTb nocjyru 3 o6cjyroByBaHHa ^Hjoro npuMi^eHHa (HoMepa) b MoTejax, 6ygHHKax BignoHHHKy, caHaTopiax, naHcioHaTax, a TaKo^ rnmux мicцax, npu3HaHeHHx gja po3Mi^eHHa rpoMagaH; nocjyru xapHyBaHHa (pecropaHHoro o6cjyroByBaHHa); nocjyru i3 36epe^eHHa MaHHa i 6ara^y npo^HBaroHoro, a TaKo^ iHmi nocjyru, ^o Mo^yrb HagaBaTuca 3aje^Ho Big KaTeropii roTejro. 3 MeToro 3a6e3neHeHHa eKoHoMiHHoi' 6e3neKH BignoBigajbHicTb cTopiH 3a HeBHKoHaHHa a6o HeHaje^He BHKoHaHHa yMoB goroBopy Ha TypucTHHHe o6cjyroByBaHHa i nopagoK Horo npunuHeHHa BH3HaHaroTbca цнвiJbннм 3aKoHogaBcTBoM yKpaiHH Ta 3aKoHogaBcTBoM 3 nHTaHb 3axucTy npaB cno^HBaHiB [1].
BignoBigHo go yKparncbKoro 3aKoHogaBcTBa: «BignoBigajbHicTb 3a mKogy, 3anogiaHy ^htito, 3gopoB'ro hh MaHHy npo^HBaroHoro, BH3HaHaeTbca BignoBigHo go цнвiJbнoгo 3aKoHogaBcTBa, aK^o goroBopoM Ha roTejbHe o6cjyroByBaHHa He nepeg6aHeHa nigBH^eHa BignoBigajbHicTb roTejro»[1].
^k noKa3ye npaKTHKa, b 3aKoHi yKpaiHH «npo Typu3M» BH3HaHeHo jume 3arajbHi TeopeTHHHi ochobh ^ogo Mo^jHBocri BigmKogyBaHHa Typucry HaHeceHHx HoMy 36uTKiB, a caMe: BHHHKHeHHa o6cTaBHH HenjaTocnpoMo^Hocri TyponepaTopa hh TypareHTa a6o BHacjigoK nopymeHHa пpoцecy BH3HaHHa Horo 6aHKpyroM.
3rigHo HHHHoro 3aKoHogaBcTBa, a caMe ct. 15 3aKoHy yKpaiHH «npo Typu3M» Ha cborogHimHiM geHb MimMajbHHH po3Mip ^rnaHcoBoro 3a6e3neHeHHa TyponepaTopa noBHHeH cTaHoBHTH cyMy, KoTpa b eKBiBajeHTi He MeHma, h™ 20000 eBpo. y BunagKy, aK^o TyponepaTop Hagae nocjyru jume 3 BHyTpimHboro Ta B'i3Horo Typu3My, to po3Mip Horo ^rnahcoboro 3a6e3neHeHHa Mo»e cTaHoBHTH cyMy, KoTpa b eKBiBajeHTi He MeHma, h™ 10000 eBpo. flja TypareHTa TaKa cyMa b eKBiBajeHTi cTaHoBHTb He MeHme, h™ 2000 eBpo [1].
BiTHH3HaHa npaKTHKa giajbHocTi TypucTHHHHx nignpueMcTB noKa3ye HacTynHe:
- TypareHTH He 3aB^gu o^opMjaroTb TaKy 6aHKiBcbKy rapaHTiro, ocKijbKH y HHHHoMy 3aKoHogaBcTBi BigcyTHa BignoBigajbHicTb 3a ii He o^opMjeHHa, i y 3B'a3Ky 3i cKacyBaHHaM Jiцeнзyвaннa TypareHTcbKoi giajbHocTi BignoBigHo go BHeceHHx 3aKoHoM yKpaiHH npaBoK «npo BHeceHHa 3MiH go geaKHx 3aKoHogaBHHx aKTiB yKpaiHH ^ogo o6Me^eHHa gep^aBHoro peryjroBaHHa rocnogapcbKoi giajbHocTi» Big 19.10.2010 poKy;
- y BunagKy 6aHKpyTcTBa a6o HenjaTocnpoMo^Hocri BejHKoro TyponpepaTopa rapamii y 20000 eBpo Mo®e BHcraHHTH gja BunjaTH KoMneHca^ii BapTocri HeHagaHHx nocjyr He 6ijbme aK 10-15 TypucTaM, KoTpi 3BepHyTbca nepmuMu;
- ocKijbKH TyponepaTopu ^ogeHHo b cepegHboMy peaji3oByroTb 170-200 TypucTHHHHx npogyKTiB, to gaHoi cyMH ^rnahcoboro 3a6e3neHeHHa He BHcraHHjo 6 gja noKpuTTa BHTpaT TypucTiB y BunagKy HacraHHa HenjaTocnpoMo^Hocri TyponepaTopa.
TaKHM hhhom, BpaxoByroHH eKoHoMiHHy i nojiTHHHy HecTa6ijbHicTb b yKpaiHi Ta y cBm, 3anponoHoBaHi po3Mipu ^rnaHcoBoro 3a6e3neHeHHa e 3aBH^eHHMu Ta eKoHoMiHHo Heo6rpyHToBaHHMH, a oTpuMaHHa TaKoro po3Mipy ^rnaHcoBoro 3a6e3neHeHHa cTBopuTb gogaTKoBe ^maHcoBe HaBam-a^eHHa Ha TyponepaTopa Ta TypareHTa.
OcKijbKH Ha cborogHimHiM Hac cmya^a b 6aHKiBcbKoMy ceKTopi yKpaiHH e TaKo^ HecTa6ijbHoro i BTpaTHja goBipy 6araTbox rpoMagaH, to y BunagKy MacoBoro 3aBgaHHa cy6'eKToM TypHcTHHHoi giajbHocTi mKogH TypHcTaM e BigcyTHHMH rapaHTii peajbHocTi BHnjaT, ocKijbKH TaKa
форма забезпечення вщповщальност!, як видача бангав^ко! гарантш, мае переважно декларативний характер i реально школи не була дiевoю.
Сьогодш зaкoнoдaвcтвoм передбачено, що туроператор^ка дiяльнicть повинна здiйcнювaтиcь лише за наявност! вщповщно1 лщензп. У ст. 17. Закону Укра1ни «про туризм» запдаано, що «з метою створення piвних мoжливocтeй cуб'ектaм туристично1 дiяльнocтi на ринку туpиcтичних пocлуг та забезпечення захисту прав i законних iнтepeciв громадян, зaхиcту навколишнього природного cepeдoвищa, пiдвищeння piвня туpиcтичнoгo oбcлугoвувaння здiйcнюетьcя лiцeнзувaння туроператор^тах дiяльнocтi» [1].
Стошвно фшажовох cтopoни, то загальний poзмip чacтки туроператора в статутних фондах iнших туpoпepaтopiв Укра1ни не може перевищувати 20 вiдcoткiв !х cтaтутних фoндiв. Гapaнтiя нaдaетьcя для отримання лщензп на мaкcимaльний oбcяг. Тому туроператор повинен придбати гарантш банку i cплaтити вiд 1 % до 5 % вщ И cуми до отримання лщензп. Така cитуaцiя е дуже ризикованою i практично неприйнятною для втизняних туpoпepaтopiв та тур aгeнтiв, i в кiнцeвoму peзультaтi призведе до значного подорожчання туpиcтичнoгo продукту, покладаючи уci витрати туроператора або турагента на туриста.
На нашу думку, лщензуванню може шдлягати дiяльнicть, пов'язана iз cтвopeнням туpиcтичних пocлуг, а не з !х peaлiзaцiею, тобто туpoпepaтopcькa дiяльнicть. Зокрема, у випадку пpocувaння туристичного продукту шляхом створення реклами, видання туристичних каталопв та буклепв, туристичним агентам необхвдно отримати вiдпoвiдну лщензш, що може пpизвecти до обмеження конкуренцп на ринку туpиcтичних постуг та cпpичинити зpocтaння !х вартост! за рахунок включення витратна лщензш до цiни туpиcтичних пocлуг. Кpiм цього, при зaпpoвaджeннi лiцeнзувaння турагентськох дiяльнocтi, вiдпoвiднa лiцeнзiя пoтpiбнa буде ошбам, якi надають cупутнi потуги, а також туроператорам, кoтpi надають oднoчacнo piзнi види туpиcтичних по^уг.
Зaкoнoдaвcтвoм Укра1ни передбачено удocкoнaлeння державного регулювання туризму шляхом запровадження облшу cуб'ектiв туристично1 дiяльнocтi в единш aвтoмaтизoвaнiй бaзi даних, формування яко! передбачае накопичення, оброблення, cиcтeмaтизaцiю, збернання. зaхиcт i викopиcтaння вiдoмocтeй про cуб'ектiв туристично1 дiяльнocтi. Вiдoмocтi про cуб'ектiв туристично1 дiяльнocтi внocитимутьcя до Державного реестру cуб'ектiв туристично1 дiяльнocтi на пiдcтaвi дeклapaцiй, що пoдaютьcя такими cуб'ектaми в уcтaнoвлeнoму Кабшетом Мiнicтpiв Укра1ни порядку безкоштовно .
Висновки. У нитштх нестабiльних умовах втизняно1 економiки кожне туpиcтичне шдприемство виступае як вiдкpитa cиcтeмa, що функщонуе в динaмiчнoму зoвнiшньoму cepeдoвищi, котре cтвopюе небезпеки для його ефективного господарювання i розвитку в майбутньому. Аналiз стану вiтчизняних туристичних шдприемств показуе, що у зв'язку з cильнoю залежнютю туpиcтичнoгo бiзнecу вiд чинникiв зoвнiшньoгo cepeдoвищa, cпeцифiчнicтю пocлуг. ocoбливocтями cклaду i структури джерел фiнaнcoвих pecуpciв туpиcтичних шдприемств -огобливе значення мае стан !х економiчноl безпеки, що впливае на cтpaтeгiчнe i тактичне планування !х дiяльнocтi як ocнoвних cклaдoвих мeхaнiзму управлiння розвитком.
Л1ТЕРАТУРА
1. Про туризм: Закон Украши вщ 15.09.1995 // Вiдoмocтi Верховно1 Ради Украши. -2004. - № 13. - С. 180.
2. Щербан О.Я. Пiдхoди до aнaлiзу eкoнoмiчнol безпеки туpиcтичних пiдпpиемcтв / Л.Г. Кваотш, О.Я. Щербан // Вюник Oдecькoгo нaцioнaльнoгo унiвepcитeту. Економша. Том 20. Випуcк 5. - Oдeca, 2015. - С.162 - 166.
3. Piбун М. В. Вплив загроз на формування етстеми eкoнoмiчнol безпеки туpиcтичнoгo бiзнecу / М. В. Piбун // Вюник Львiвcькol кoмepцiйнol aкaдeмil. Cepiя eкoнoмiчнa. - 2013. -Вип. 43. - С. 39 - 43.
4. Щербан О.Я. Дисертащя на здобуття н.ст. канд. економ. наук / О.Я. Щербан // Електронний ресурс. Режим доступу: www.dnu.dp.ua/docs/ndc/
