CC BY
28
УДК 331+316.728
ТЕНДЕНЦП СУЧАСНОГО РИНКУ ПРАЦ1 ТА ЙОГО ВПЛИВ НА СТАН ЗДОРОВ'Я ЗАЙНЯТОГО НАСЕЛЕННЯ УКРА1НИ
1.В. Заюков, к.е.н., доцент Втнщъкий нацюналъний техшчний ушеерситет, Вшниця, Украта
Заюков I. В. Тенденци сучасного ринку пращ та його вплив на стан здоров 'я зайнятого населения Украши.
Проаншизоваш сучасш тенденци на ринку пращ Украши в аспект! Тх вплнву на стан здоров'я (ф1зичного, душевного, сощального, еконолпчного) працездатного населения Украши. Визначено вщповщний вплив негативних (позитивних) тенденцш ринку пращ не тшьки на здоров'я людських pecypciB, але i на сощально-еконолпчш i демограф1чш процеси в Укра'ип. Запропонована модель впливу трансформацшних процес1в ринку пращ на здоров'я зайнятого населения, що розглядаеться, як частина оргашзацшно-еконолпчного мехашзму самозбереження його здоров'я.
Ключовг слова: ринок пращ, зайняте населения, здоров'я, прекаризащя, безробггтя
Заюков И.В. Тенденции современного рынка труда и его влияние на состояние здоровья занятого населения Украины.
Проанализировано современные тенденции на рынке труда в аспекте его влияния на состояние здоровья (физического, душевного, социального, экономического) трудоспособного населения Украины. Определенно влияние негативных (позитивных) тенденций рынка труда не только на здоровье человеческих ресурсов, но и на социально-экономические и демографические процессы в Украине. Предложена модель влияния трансформационных процессов рынка труда на здоровье занятого населения, что рассматривается, как часть организационно-экономического механизма самосбережения его здоровья.
Ключевые слова: рынок труда, занятое население, здоровье, прекаризация, безработица
Zayukov I. V. Current labor market tendencies and their impact on the state of the Ukrainian employed population.
There have been analyzed the current trends in the Ukrainian labor market with regard to their influence on the health state (physical, mental, social, economic) of the employed. Correspondingly, the impact rate of negative (positive) labor market trends both on workers' health and on social and economic, demographic processes taking place in Ukraine has been determined as well. The labor market transformation processes model which impacts the health state of the employed in health to be suggested. This one is regarded as a part of the organizational and economic mechanism for health preservation.
Keywords: labor market, employed population, health, precarization, unemployment
Сучасний стан ринку пращ Украши в щлому характеризуемся звуженням попиту на робочу силу та недотриманням роботодавцем умов одно!' пращ. К^м того, спостеркаються iншi досить потужш негативш тенденци на ньому, у тому чи^ це (даш для аналiзу взят на сайт Державно!' служби статистики Украши [1]): збшьшення навантаження зареестрованих безробггних на вшьш робочi мюця (в 2015 рощ порiвняно з
2014 роком зросло майже на 40%); зменшення чисельносл економiчно активного, у тому числ1 зайнятого населення (в 2015 рощ порiвняно з 2010 роком на 9,1%); зростання рiвня безробггтя (в
2015 рощ порiвняно з 2010 роком на 0,9 в. п.); зменшення чисельност ошб-платниюв единого сощального внеску, у тому чи^ за рахунок зменшення середньооблжово'1 кшькосл штатних пращвниюв (в 2015 рощ порiвняно з 2010 роком на 21,4%) та зменшення реальних доходiв населення Украши (в 2015 рощ реальна середньомюячна заробгша плата складала порiвняно з 2014 роком лише 79,8%). Щ та шш1 тенденци загострюють демографiчну кризу, адже, с^мко зменшуеться чисельшсть населення Украши; зростають масштаби емираци, у тому чист професшноц збшьшуеться рiвень захворюванос^ i смертности особливо це стосуеться - працездатно!' частини населення, яю несуть загрозу розвитковi трудового потенщалу, людських ресурсiв i поступово знещнюють людський каттал украшщв. Тому теоретичш дослщження в аспекп виявлення сучасних тенденцш на ринку пращ Украши та 1х вплив на стан здоров'я зайнятого населення Украши набувають актуального значення.
Анал1з останшх дослщжень та публжацш
В Укра'ш складним мiждисциплiнарним питанням людського розвитку, у тому числ1 проблемi впливу сучасних тенденцш ринку пращ на якюш складовi людського капiталу, а саме -здоров'я трудових ресуршв, присвяченi пращ вгтчизняних вчених О. Амошi, С. Бандура, Д. Богиш, А. Вороншо'1, В. Гейця, I. Гнибiденка, О. Гртново1, М. Долiшнього, Т. Заяць, О. Коваля,
A. Колота, М. Карлш, Я. Кошуби, I. Кравченко,
B. Куценко, Е. Лiбановоí, Л. Люогор, В. Новiкова, О. Новково'!, В. Онiкiенка, С. Пирожкова,
y. CagoBOi, H. CeMiB, M. CeMHKiHoii, B. CremeHKO, A. ^yxHa Ta iH. Cepeg 3aKopgoHHHx BHeHHx, aKi gocjig®yBanu BignoBigHi npo6^eMH, BapTO BugijHTH TaKHx aK: M. Apraftja (M. Argyle), M. EpeHHepa (M. Brenner), n. Eypgbe (P. Bourdieu), ®. rpiHa (F. Green), P. Ha3apyca (R. Lazarus), ft TaKepa (D. Tucker), C. OojKMaHa (S. Folcman) Ta 6araTO rnmux.
Bnem iHCTHTyTy geMorpa^ii Ta co^ajbHHx gocnig®eHb iM. M.B. nryxu HAH yKpaiHH (O. rpimHOBa, E. Hi6aHOBa, H. Hicorop Ta iH. [2]) BBa®aMTb, ^o ogrnero i3 HaHrocrpimux HeraTHBHHx TeHgeH^H gja cynacHoro puHKy npaqi e Bci $opMH He$opMajbHoi i TiHbOBOi 3aHHHTOCTi HaceneHHa yKpaiHH. KpiM Toro, BapTO BigMiTHTH i 36ijbmeHHa o6cariB BHMymeHoI HenoBHoI, gogaTKOBOi a6o BTopHHHoI 3aHHHTOCTi; 3MeHmeHHaM o6cary
CTBOpeHHa HOBHX po6OHHx Mi^b; HH3bKOi
npo^eciHHoi' Mo6i^bHOCTi TpygoBHx pecypciB; 3pocTaHHa 6e3po6irra cepeg Monogi, npo6^eMH пpaцeвJamтyвaннa BHnycKHHKiB bh^hx Ta npo^eciHHO-TexrnHHHx HaBHajbHHx 3aKjagiB. OKpeMO BapTO BigMiTHTH, ^o BiTHH3HaHa Mogejb pHHKy npaqi xapaKTeproyeTbca HH3bKOM npogyKTHBHicTM npaqi; Hee^eKTHBHic™
BHKopucTaHHa jrogcbKoro Kamrajy; bhcokhmh piBHaMH TiHbOBOi' eKOHOMiKH Ta b ^jOMy BigcyTHicTM KOMn^eKcHOi gep®aBHOi cTparerii Ha ^opMyBaHHa «rigHOi» пpaцi. KpiM Toro, 3a gaHHMH нayкoвцiв Ha^OHajbHoro iHcTHTyry cTpareriHHHx gocnig®eHb [3], Hepe3 Hee^eKTHBHy no^iTHKy gep®aBH ^ogo peryjMBaHHa puHKy пpaцi, Big6ynocb noripmeHHa cTaHy jrogcbKoro Kamrajy. Oco6jhbo, Ha mom gyMKy, цe cTocyeTbca TaKOi noro Ba®jHBOi cKjagoBOi aK - 3gopoB'a. Ag®e, caMe HeraTHBHi TeHgeHmi Ha puHKy пpaцi nopyn i3 geMorpa^inHOM Kprooro Bn^HBaroTb Ha 3pocTaHHa piBHa 3axBopMBaHocri, cMepTHocTi npaqe3gaTHoro, y TOMy hhcJ 3aHHaToro HaceneHHa yKpaiHH. BapTO gogaTKOBO aKqemyBaTH yBary Ha npo6^eMi HegoTpHMaHHa пpaцeзgaтннмн rpoMagaHaMH 3gopoBoro cnoco6y ®HTTa, mo nocu^we HaBegeHi BH^e TeHgeH^f.
OT®e, aK BiTHH3HaHi, TaK i 3aKopgoHHi gocjigHHKH goBogaTb, mo icHye 3B'a3OK Mi® тeнgeнцiaмн Ha puHKy npaqi i 3gopoB'aM 3aHHaToro HaceneHHa. ToMy ochobhhmh 3aganaMH gocnig®eHHa e BuaBjeHHa Ha TeopeTHHHOMy piBHi BraHBy TeHgeHmft Ha cynacHOMy puHKy npaqi Ha 3gopoB'a jrogcbKux pecypciB Ta nepegyMOB ix caMO36epe®eHHa. ,3,ocjig®yBaHi cy6'eKTH puHKy пpaцi nogi^HMO Ha Tpu yMOBHi rpynu:
— 3aHHaTe HaceneHHa, aKe Mae po6oTy i cTa6ijbHHH goxig, 3agoBoneHicTb Big po6oTH Ta BneBHeHicTb y Maft6yTHbOMy;
— 3aHHaTe HaceneHHa aKe npauwe, b yMOBax HeBH3HaneHocTi Ta nepe6yBae b OHiKyBaHHi MacoBoro BHBi^bHeHHa a6o jiKBigami nignpueMcTBa;
— 3aHHaTe HaceneHHa, aKe omHujocb b cmyami 3Bi^bHeHHa i nepexogy go cTaHy 6e3po6irra.
Memom cmammi e TeopeTHHHe gocjig®eHHa acneKTiB Bn^HBy TeHgeHmft cynacHoro puHKy пpaцi Ha 3gopoB'a 3aftHaToro HaceneHHa yKpaiHH Ta po3po6Ka Mogeni BrauBy TpaHc^opMamftHux npo^ciB puHKy npani Ha 36epe®eHHa ®HTTa i 3gopoB'a jrogcbKHx pecypciB KpaiHu.
BHK^ag 0CH0BH0r0 MaTepia^y goc^ig^eHHH
BraHB puHKy пpaцi Ha cTaH 3gopoB'a ogHO3HaHHO oцiннтн gocuTb Ba®KO. 3 ogHiei ctopohh, npu 3aHHaTocTi b «rigHux» yMOBax пpaцi 3gopoB'a nroguHH 6yge He jume 3a^umaTHcb Ha ogHOMy i TOMy caMOMy piBHi, aje i icTOTHO noKpa^yBaTucb. 3 iHmoi ctopohh, Kpu3OBi пpoцecн Ha puHKy пpaцi, aK BigoMO, 6ygyTb, b nepeBa^Hifi 6ijbmocTi внпagкiв, HeraTHBHO впJнвaтн Ha 3gopoB'a TpygoBHx pecypciB KpaiHu. Ochobhhmh ^aKTopaMH, aKi 3gmcHMMTb пoзнтнвннн (HeraTHBHHH) впJнв puHKy пpaцi Ha cTaH 3gopoB'a eKOHOMinHO aKTHBHoro (3aHHaToro) HacejeHHa e: piBeHb KBam^iKa^i, pe®HM Ta iHTeHcuBHicTb пpaцi, MOHOTOHHicTb po6oTH, 6eзпeкa, yMOBH пpaцi, B3aeMOBigHocuHH b KOjeKTHBi, oco6ucTicHi xapaKTepucTHKH пpaцiвннкa, Ba®KicTb po6oTH, coцiaJbнa HigTpuMKa пpaцiвннкa to^o.
3arajbHOBigoMHM e $aKT, ^o y 3aHHaTHx oci6 cTaH 3gopoB'a Kpa^HH, Hi® y нeпpaцммннx. KpiM Toro, cTaH 3gopoB'a 3aHHaTHx 3aje®HTb Big 6ara-Tbox geTepMiHaHT (cTaH po3BHTKy eKoHoMiKH, piBeHb 6e3po6irra, gep®aBHa HOjiTHKa b c$epi coцiaJbнoro 3axucTy to^o). 3axBopMBaHicTb 3aftHaToro Hace-jeHHa Ta BucoKa ix cMepTHicTb, y TOMy nucji o6yMO-BjeHa HegoTpuMaHHaM пpaвнJ «3gopoBoi HOBegiHKH» - TMTMHOKypiHHaM, HepeigaHHaM i BigcyTHicTM $i3HHHOi aKTHBHOcTi, a TaKO® HH3bKHM piBHeM coцiaJbнoro KamTany. TaK, coцiaJbнa пigтpнмкa uig nac po6oTH, Bigirpae Ba®jHBe 3Ha-neHHa b 36epe®eHHi 3gopoB'a 3aHHaToro HaceneHHa. Ag®e, BOHa 3HH®ye piBeHb crpecy, aKHH BignyBae пpaцiвннк a6o aKTHBi3ye iMyHHy cucTeMy. BigoMO, ^o Kpa^e 3gopoB'a cKocTepiraeTbca y 3aHHaTHx Ha po6oTax «bhcokoi aKocTi» (ge BH^e пpo$eciнннн cTaTyc, piBeHb coцiaJbнoI iHTerpa^ii Ta bhcokhh ocBiTHift piBeHb). TaK, M. Apraftn (M. Argyle, 1990) [4] BBa®ae, ^o пpaцa b цiJOмy 3giftcHMe пoзнтнвннн bkjhb Ha muxi^e 3gopoB'a: gymeBHe 3gopoB'a roKpa^yeTbca, kojh jMgu пpнcтyпaroтb go aKTHBHOi TpygoBoi giajbHocTi, i KoripmyeTbca, kojh bohh ii 3aBepmyMTb. TaKHM hhhom, piBeHb 3gopoB'a 6yge Kpa^e y 3aHHaToro HaceneHHa, Hi® y 6e3po6iTHoro, y TOMy nucni цe 3ane®HTb Big yMOB пpaцi, OKjaTH i cTa6ijbHocTi Ha puHKy пpaцi.
^ani 3po6hmo aKqeHT Ha BTopuHHift 3aHHaTocri Ha puHKy пpaцi, aKa Ha6yBae mupoKoro po3kobcm-g®eHHa b yKpaiHi (3aftHaTicTb Ha gBox hh 6ijbme Micuax KO3a ochobhhm мicцeм po6oTH, y TOMy Hucni po6oTa 3a cyMicHHUTBOM, cyMi^eHHa пpo$eciн i rocag to^o). BoHa 6ijbm xapaKTepHa gja oci6, aKi MaMTb 6ijbmi goxogu, Hi® gja thx, aKi MaMTb HH®ni. KpiM KOKpa^eHHa MaTepiajbHoro cTaHOBH^a BTopuHHa 3aHHaTicTb go3BOjae пpaцiвннкaм Bigny-BaTH ce6e BKeBHeHime Ha puHKy пpaцi. Bohh pigme BignyBaMTb KonyTTa cTpaxy BTpaTHTH po6oTy, y hhx
6inbm bhcokhh piBeHb пoтeнцiннoï n^HHHOCTi. OT®e, B TpaHC^opMOBaHOMy cycmnbcTBi c^amo-Bye пpннцнп: hhm 6inbme «tohok OnOpu» Mae nragHHa, thm впевненimе BiH ce6e BignyBae, a OT®e, ^ e ^aKTopoM, aKHH go3Bonae mgrpHMyBaTH пpaцiвннкy a6O HaBiTb змiцнraвaтн CTaH CBOrO 3gopoB'a. BTopHHHy 3aHHaTicTb MO®Ha po3rnagaTH aK geTepMiHamy coma^^Ï agarcrami pO6iTHHKiB, y TOMy nucni 3 MeTOM змiцнeннa i 36epe®eHHa 3gopoB'a.
HeraTHBHHMH MOMeHTaMH BTOpHHHOÏ 3aHHHTOCTÎ
e Te, mo BenuHHHa BinbHoro nacy 3anHaTHx rpoMagaH cyTTeBO 3MeHmyeTbca. ^ O3Hanae -3HH®eHHH BHTpaT nacy He TinbKH Ha BigBigyBaHHa My3eÏB, TeaTpiB, bhctrbok, ane i 3aHaTTaM $i3HHHora KynbrypoM, HHTaHHHM xygo®HbOï nireparypH, repernagoM TeneBi3inHHx repegan Tomo. KpiM Toro, 6inbmicTb BTopHHHO3aHH3THx He 3agoBoneHi cboïm пo6yтoм i MaTepia^bHHM craHOBumeM. 3po3yMino, mo OCHOBHOM ^h^hom BTopHHHoi* 3aHHHTOCTi e
BigCyTHiCTb MO®nHBOCTi, ^a^M^U Ha OCHOBHOMy po6oHOMy мicцi, gocarHyTH ^H^araora piBHa MaTepianbHoro зa6eзпeнeннa. OT®e, b gaHOMy pa3i 3aHHHTi rpoMagaHH 3MymeHi HexTyBaTH cboïm 3gopoB'aM Ta MOTHBamera go noro caMO36epe®eHHa.
iHmora TeHgeHmera Ha cynacHOMy pHHKy rnpaqi e
He^opMa^bHa 3anHaTicTb (3anHaTicTb, mo BHKnra-
neHa 3i c$epu o^^ifeux coцianbнo-тpygoвнx BigHOCHH, 3giHCHMETbca 6e3 yKnagaHHa пнcbмoвoгo rpygoBoro goroBopy (KOHTpaKTy), He BpaxoByeTbca gep®aBHOM cTamcTHKora i TaKa, Big aKOÏ He CTna-nyMTbca пogaткн). Ochobhhmh гpyпaмн 3anHaTHx oci6 b TaKHx yMOBax e: rnpamBHHKH, aKi пpauraraтb 6e3 TpygoBoro goroBopy (KOHTpaKTy) ; пpaцiвннкн, aKi 3aHMaroTbca внpo6ннцтвoм пpogyкцiï b oco6ucTicHOMy mgco6HOMy гocпogapcтвi, gna aKux Bupo6neHa rnpogyKqia e nacTHHora ciMenHoro 6rag®eTy. TaK, 3a gaHHMH BcecBiTHboro 6aHKy, YKpaïHa Mae ogHH i3 Han6inbmux He^opManbHHx ceKTopiB, aKHH carae 50% BBn, a 3a po3paxyHKaMH 3axigHHx ^axiB^B, kphthhhhm gna KpaÏHH e o6car TiHbOBoro ceKTopy Ha piBHi 15-35% (aKmo o6ir TiHbOBoro ceKTopy repeBHmye 30% BBn, a KinbKicTb ^aurore^ux Ha HbOMy - 40% 3aHHarax, eKOHOMiKa Brpanae KepoBaHicTb [5], a b YKpaÏHi b He^opManbHOMy ceKTopi, 3a gaHHMH gocnig®eHb [6] rnpauroe 6inbme 50% пpaцeзgaтннx rpoMagaH). KpiM Toro, вigпoвigнo 3a omHKora MOn, b YKpaÏHi po6oтogaвцi He o^opMnaraTb TpygoBi BigHocuHH 3 9% HaHMaHHMH пpaцiвннкaмн, 3 hhx 6ina 60% CTaHOBHTb Monogb, a цe 3HaneHHa b KpaïHax £C CTaHOBHTb nume 5%.
He^opManbHa 3anHaTicTb 3ane®HTb Big 6araTbox comanbHHx i eKOHOMMHux ^aKTopiB, aKi BrauBararb Ha eKOHOMinHy rnoBegiHKy nragen Ha puHKy пpaцi. 3po3yMino, mo OCHOBHOM ^h^hom He^opManbHOÏ 3aHHHTOCTi e пpaгнeннa nragen orpuMaru gogaTKOBHH goxig Ta пigтpнмaтн a6o mgBHmnrH cBin (poguHu) ®HTTeBHH piBeHb. .HoriKa po6oтogaвцa cnpaMOBaHa Ha 3HH®eHHa BHTpaT Ta rnpuxoBaHHa пogaткiв Big orogarKyBaHHa, y TOMy HHcni CKoponeHHH comanbHHx BHgaTKiB: BHTpaT Ha comanbHe crpaxyBaHHa, BHTpaT Ha oxopoHy пpaцi,
BHTpaT Ha 3apo6iTHy пnaтy Tomo. KpiM Toro, MOTHBaMH po3BHTKy He^opManbHOÏ 3aHHHTOCTi e пepeпoнн Ha mnaxy mBHgKoro BigKpHTTa пigпpнeмцнмн BnacHOÏ cпpaвн.
no3HTHBHHMH MOMeHTaMH He^opManbHOÏ 3aHHa-
TOCTi e 3MeHmeHHa нaпpy®eнocтi Ha pHHKy rnpam YKpaÏHH, y TOMy HHcni nepe3 3MeHmeHHa piBHa 6e3po6irra Ta 3pocraHHa piBHa eKOHOMinHO aKTHB-Horo HaceneHHa KpaÏHH. noпpн цe, ronoBHOM He6e-зпeкoм Big He^opManbHOÏ 3aHHaTOCTi e HegooTpH-MaHHa coцianbннx пnaтe®iв Ta rnogarKOBHx Hagxo-g®eHb b 6rog®eTH pi3HHx piBHiB, a цe o6Me®eHHa iнвecтнцiн gna coцianbнo-eкoнoмiннoгo po3BHTKy KpaÏHH, a TaKO® bhcokhh pH3HK roripmeHHa Ta BTpaTH 3gopoB'a 3aHHaToro HaceneHHa. B YKpaïHi, 3a pi3HHMH o^HKaMH, 6e3 coцianbнoгo CTpaxyBaHHa 3anumaeTbca 30% 3aHHaTOÏ Monogi Ta nume gBi TpeTHHH TaKOÏ Monogi MaMTb mopinHy oпnaнyвaнy вigпycткy i niKapHaHi [7].
Mogenb pHHKy пpaцi YKpaÏHH MO®Ha oxapaKTe-pu3yBaTH aK «Mogenb gna BH®HBaHHa», a He «Mogenb gna po3BHTKy». Einbme 30% пpaцeзgaтннx rpoMagaH (3a pi3HHMH oцiнкaмн [7]) - He MaMTb gocтyпy go cynacHHx po6onux мicцb 3 rigHOM 3apo-6iTHOM пnaтoм, aKi 3MymeHi пiтн b c$epy He^opManbHOÏ 3aHHaTOCTi, gna aKOÏ xapaKTepHi HeBHCOKi KHani^iKamâm BHMoru. HegoniKOM
He^opManbHOÏ 3aHHaTOCTi e 3anyneHHa giTen Ta пigniткiв go rnpam b c$epi пocnyг a6o iHmux c^epax 3 пopymeннaм icHyronux пpaвнn i 3aKOHiB 6e3 o^opMneHHa 6ygb-aKux goKyMeHTiB, mo b cbom nepry 3HH®ye MO®nHBocTi gna OTpuMaHHa ocBiTH giTbMH, пoгipmyмнн ïx cTaH 3gopoB'a, пpнзвogaнн go пcнxiннoгo, po3yMOBoro i eмoцiннoгo po3BHTKy. KpiM Toro, HaBiTb aKmo 3 пpaцiвннкaмн yKnagaMTb o$iцiннi TpygoBi yrogu, po6oтogaвeцb neranbHO внпnaнye nume nacTHHy 3apo6iTHOÏ rnnaTH, a pemTy - «b KOHBepTi». ^epe3 цe piBeHb TiHbOBHx goxogiB goмoгocпogapcтв MO®e gocaraTH 3HanHux po3MipiB, mo Bege go o6Me®eHb Hagxog®eHHa KomTiB b 6Mg®eT i comanbHHx BHecKiB b $OHgu gep®aBHoro comanbHoro cTpaxyBaHHa
Ha gyMKy Tprn (F. Green, 2003) [8] KnMHOBHM MOMeHTOM He^opManbHOÏ 3anHaTocTi b acrneKTi ^aKTopy пoгipmeннa 3gopoB'a 3anHaToro HaceneHHa e Hecra6inbHicTb, нeвпeвнeнicтb y cboï'h 3aHHaTocTi. B cynacHin puHKOBin eKOHOMim pi3Hi BHgu нeпocтiннoï 3anHaTocTi mupoKO poзпoвcмg®eнi (b geaKHx KpaïHax nacraa THMHacoBOÏ 3aHHaTocTi goxogHTb go 20-30%: b KpaïHax £C b yMOBax HecTa6inbHOÏ 3anHaTocTi 3HaxogaTbca пpн6nнзнo ro pi3HHM oцiнкaм Big 15 go 25% ^an^M^ux, y TOMy nucni b BenHKo6pHTaHiï - 30% 3anHaTHx xapaKTepH3yBanu cBoe po6one мicцe aK HecTa6inbHe, gna CfflA Ha ® HH^pa BgBini MeHma). B YKpaïHi пpaктнннo KO®eH пpaцiвннк MO®e ^gmcra пig пpeкapнзaцiro). npo6neMa b TOMy, mo HaBiTb Ha пocтiнннx, cTaHgapTHHx po6onux MicMax, 3anHaTi yKpaÏHcbKi rpoMagaHH nacTO BKa3yMTb Ha HecTa6inbHicTb 3aHHaTocTi: Ha cbom нeвпeвнeнicтb b TOMy, mo bohh 3anumaTbca Ha gaHux po6onux мicцax, Ha cTpecoBi cmya^t
HecTa6inbHicTb, HeBneBHeHicTb b 3aBrpamHb0My gHi yKpaiHcbKHx прaцiвннкiв - npeKaproa^a - e 03HaK0M cynacHHx TeHgeH^H Ha puHKy прaцi yKpai'HH. TaK, O. rpimHOBa Ta iH. npeKaproa^ra p03rnaganu aK $opMy npoaBy KpH30BHX aBH^ b c0^anbH0-rpyg0BiH c$epi yKpai'HH Ta nig skom bohh po3yMiMTb TaKy Kareropira, aK eKOHOMiHHO aKTHBHe HaceneHHa, aKe He Mae M0®nHB0cri peani3yBaTH CBoe npaBO Ha «rigHy npaцra», y TOMy qucni цe CTOcyeTbca TaKHx iHHOBa^HHHx $opM 3aHHHTOCTi aK ayTCopcHHr, ayTCTa^rnr, ^pinaHc [9] Ta iHmi.
BapTO 3a3HanHTH, ^0 iHHOBa^HHi $opMH 3aHHHT0CTi, aK ayTCTa^rnr (nepe3 Te, ^0 TyT nepeg6anaeTbca HaaBHicTb He gBocTopoHHix yrog, a Tpb0xcT0p0HHix) Ta ni3HHr nepcoHany He nignagaMTb nig giro cynacHoro TpygoBoro 3aK0H0gaBCTBa (KogeKcy 3aK0HiB yKpai'HH npo пpaцм), ane MO^yTb 6yTH npegMeTOM po3rnagy npuHHaToro b nepmiH pegaKqii «TpygoBoro KogeKcy yKpai'HH, 2015 p.), ag^e npegMeTOM opeHgu MO^e 6yTH TinbKH MaHHO, a Hi nragHHa, a Hi ii npaua, aKa npegMeTOM opeHgu He MO^e 6yTH. no ^H npuHHHi TepMiH «ni3HHr nepcoHany» He MO^Ha 3acT0C0ByBaTH b rany3i TpygoBoro npaBa. Xona Ha MmHapogHOMy piBHi gonycKaeTbca n03HK0Ba npaua. 3 ^era MeTOM b 1997 po^ 6yna npuHHaTa KoHBe^ia MOn № 181, skom n03HK0Ba npa^ BH3HaHa npunycTHMOM $opMora TpygoBHx BigHocuH, ane gaHa конвeнцia HocuTb peKOMeHgaqinHux xapaKTep i yKpaiHOM He paru^iKOBaHa.
B cxeMi ayTCTa^rnry Ta ni3HHry nepcoHany npucyraa cKnagoBa, aKa HanpaMy Hece pu3HK noripmeHHa 3gopoB'a 3aHHaToro HaceneHHa Ta pynHa^i MOTHBa^i npaqiBHHKiB go caM036epe®eHHa BnacHoro 3gopoB'a, OTOHyranux npa^BHHKiB i pogHHH b ^noMy. Ag^e, nepe3 Te, ^0 b cxeMi icHye Tpu ctopohh: po6iTHHK i gBa po6oTogaBua - ogHH ^aKTHHHHH (ge HagaeTbca po6one мicцe), iHmHH MpugHHHHH (KagpoBe areHcTBo), to rapHguHHHH pо6отоgaвeцb He niKnyeTbca npo KOHKpeTHi yMOBH npaцi HaHHaTHx i'm npa^BHHKiB, 3anHmawHH 3a co6om TinbKH hhcto $opMa^bHi BigHocuHH, aKi BHTiKaMTb 3 TpygoBHx - npuHMaHHa, 3BinbHeHHa, HapaxyBaHHa i BunnaTa 3apo6iTHoi nnaTH, cnnara BigpaxyBaHb b 6rag®eT, nepegana Big ogHoro nignpHeMcTBa-KopHcTyBana iHmoMy, a ^aKTHHHHH pо6отоgaвeцb He 3a^KaBneHHH b cTBopeHHi «rigHHx yMOB npaцi» gna цнx npaцiвннкiв, y TOMy nucni ^ cTocyeTbca 3axHcTy Big THMHacoBoi BTpaTH npaцeзgaтноcтi; 6e3po6irra; He^acHoro BHnagKy Ta npo^ecinHoro 3axB0pMBaHHa Ha внpо6ннцтвi; neHciHHe cTpaxyBaHHa.
B eKOHOMinHin niTeparypi HaBogaTb nepegyMOBH npeKaproa^i: ge^^HT po6onux Mic^, TOTanbHe nopymeHHa 3aK0HiB, npo6neMH 3 goTpHMaHHaM npaB nMgHHH, Heo^i^HHi cxeMH BunnaTH 3apo6iTHoi nnaTH a6o npuHoM Ha po6oTy 6e3 o^i^HHoro o$op-MneHHa e ochobom npeKaproa^i cycninbcTBa, mnaxy go nocuneHHa HeBneBHeHocTi i «HeHagiHHocri» 3aHHaT0cTi. B HamoMy gocnig^eHHi npeкapнзaцia 6e3n0cepegHb0 p03rnagaeTbca aK $aKT0p noripmeHHa 3gopoB'a 3aHHaToro HaceneHHa Ta 3HH®eHHa
piBHa caM036epe®eHHa 3gopoB'a, ag^e ^H TepMiH BHK0pHcT0ByeTbca gna onHcy HecTa6inbHoro cno-co6y ®HTTa i po6oth 6e3 g0Br0cTp0K0BHx rapaHTiH i HagiHHoro 3apo6iTKy. Ag^e, n. Bypgbe (Bourdieu, 2005) np0rH03yBaB, ^0 K0p0TK0cTp0K0Ba i THMHacoBa 3aHHaTicTb 6yge p03n0Bcrag®yBaTucb, po6naqu ®HTTa nMgeH HeBneBHeHOM i Henepeg6aneH0M [10]. TOMy npeKapiaT, aK hhhhhk HecTa6inbH0i 3aHHaT0cTi npH3B0gHTb go 3HH®eHHa a6o n036aBneHHa co^anbHHx rapaHTin. Ag^e, HanpHKnag, He 6yge 3gincHMBaTHcb BHnnaTa niKapHaHHx, gonoMorH nepe3 BHHHKHeHHa He^acHHx BHnagKiB, npo^ecinHHx 3axB0pMBaHb, a цi BHTpaTH 6ygyTb naraTH Ha nneni caMHx 3aHHaTHx rpoMagaH.
3aranbH0Big0M0, ^0 b 6inbmocTi BHnagKiB, HecTa6inbHa 3aHHaTicTb HeraTHBHO BnnHBae Ha 3gopoB'a, y TOMy HHcni nepe3 He^agHy eкcnnyaтaцiм npaqMMHHx, y TOMy HHcni nepe3: HecTiHKy (HecTa6inbHy) 3aHHaTicTb; pH3HK 3BinbHeHHa 6e3 nonepeg^eHHa; HeperynapHHH (Henepeg6anyBaHHn) rpa^iK po6oth; BigcyTHicTb ^iKcoBaHoro po6oHoro nacy; HH^qy 3apo6iTHy nnaTy 3a npauM piBHOi цiнноcтi; HecTa6inbHicTb piBHa 3apo6iTHoi nnaTH; MO^nHBicTb 3MiHH bhko HyBaHHx ^yHKnin b 6ygb-aKHH nac; o6Me®eHHa MO^nHBocTen nigBH^eHHa KBani^iKa^i; o6Me®eHHH gocTyn go cоцianbннx ninbr, y TOMy nucni nepeg6aneHHMH 3aK0H0gaBcTB0M; BigcyTHicTb npaMoro BignoBiganbHoro 3a oxopoHy npaцi b He6e3nenHHx yMOBax; o6Me®eHHa M0®nHB0cTefi BegeHHa KoneKTHBHHx neperoBopiB i KoneKTHBHoro 3axucTy; o6Me®eHHa MO^nHBocTen 3axucTy 3i ctopohh npo$coM3iB; 36inbmeHHa TepMiHiB BHnpo6yBanbHoro cTpoKy npu npuHOMi Ha po6oTy i MaHinynMBaHHa цнм TepMiHOM; nocuneHHa KOHTponM 3i ctopohh ^aKTHHHoro po6oTogaBua Hag p06iTHHK0M; Bigxig ^aKTHHHoro po6oTogaBua (KopucTyBana) Big BignoBiganbHocTi npu 36epe®eHHi KepyMHHx ^yHKqin to^o.
npeKaproa^a (HaBegeHi BH^e $aKTopu ii npoaBy), Kpu30Bi aBH^a b eкономiцi, noniTH^, BiHcbKOBa arpecia, cоцianbнa He3axu^eHicTb yKpaiH^B, pi3Ke noripmeHHa MaTepianbHoro cTaHOBH^a, BTpaTa po6oth, 3arpo3a 6e3po6irra a6o BHMymeHOi 3MiHH npo^ecii, Heo6xigHicTb 3MiHH ^HHicHHx HanamTyBaHb i opieHTupiB, BigcyTHicTb BneBHeHocTi b MaH6yTHb0My, Bigqyrra cTpaxy 3a ce6e i 3a pogHHy, pyHHiBHi HacnigKH pe^opM i 3HeBipa B ix ycnix, 3arocTpeHHa KpHMiHoreHHoi cнтyaцii b KpaiHi, nornu6neHHa MaTepianbHoro i co^anbHoro p03mapyBaHHa cycninbcTBa npu3B0gaTb go 3HH®eHHa piBHa ncuxinHoro 3gopoB'a HaceneHHa; noaBH cTpecoBHx cTaHiB (caMe Big ncuxonorinHoro HHHHHKa 3ane®HTb 80% Bcboro 3gopoB'a nMgHHH; 3pocTaHHa coMaTHHHHx 3axB0pMBaHb, i, aK HacnigoK - BucoKa cMepTHicTb.
TaKep (Tucker) BH3Hanae TaKi xapaKTepucTHKH HecTa6inbH0i 3aHHaT0cTi, aKi MO^yTb icTOTHO BnnHHyTH Ha cTaH 3gopoB'a npauMMnoro [11]: po6oTa MO^e 6yTH 3ynHHeHa 3 MiHiManbHHM nonepegHiM noBigoMneHHaM po6iTHHKa
pо6отоgaвцeм a6o 6e3 Hboro; TepMiH po6oth HeBH3HaneHHH a6o MO^e 6yTH 3MiHeHHH no
6a®aHHM po6oтogaвцa; goxig HeBH3HaneHHH Ta HeperynapHHÖ; ^yH^iï, aKi bhko HyMTbca po6iTHHKOM, MO®yrb 6yTH 3MiHeHi пo 6a®aHHM po6oтogaвцa; po6oTa 6e3 o^imora пpaцeвnamryвaннa; BigcyTHin comanbHun 3axmcT; yMOBH пpaцi e нe6eзпeнннмн Ta mKignuBHMH Tomo.
M. EpeHep (Brenner, 1987) 3anMaronHct gocnig®eHHaM B3aeMO3B'a3Ky Mi® ^aKTopoM HecTa6inbHocTi 3anHaTocTi, 6e3po6irraM i cMepTHicTM, goBiB, mo HeBH3HaneHicTb a6o 3arpo3a HecTa6inbHocTi c^marora 6inbm bhcokîh cMepTHocTi, Hi® caMe 6e3po6irra. 3arpo3a BrpaTHTH po6oTy MO®e 3gincHHTH Ha rncuxiKy iHgHBiga cunbHHn впnнв, y TOMy Hucni HaBiTb BHKnHKaTH roux^m 3axBopMBaHHa [11].
B po6oTi [12] HaBogaTbca цiкaвi ^arcra, ge 3a3HanaeTbca, mo BigcyTHicTb rapamin 3anHaTocTi rnpH3BogHTb go пocna6neннa cTHMyniB e^eKTHBHOÏ TpygoBOÏ gianbHocTi, xBopo6 i пoгaнoгo caMO^^ira, a «Teopia ^monon^mx cTpeciB» P. Ha3apyca (Lazarus, 1984) Ta C. ®onKMaHa (Folcman, 1987) cTBepg®ye, mo HacTaHHa peanbHOÏ 3arpo3H, 3 aKOM 3imTOBxyMTbca iHgHBigH, HacTaHHa i piBeHb пcнxonoгiннoгo cTpecy 3ane®aTb, пepm 3a Bce, Big noro BnacHoro iHguBigyanbHoro cпpнннaттa rnu6HHH пpo6neмн (нe6eзпeкн) (b gaHOMy внпagкy HecTa6inbHocTi 3anHaTocTi, mo Bege go cTpecoBHx cTaHiB).
EypxnHBi comanbro-eKOHOMiHHi пepeтвopeннa e
rOnOBHHMH ^B^mHaMU BHHHKHeHHa roux^ux
po3nagiB, anKoroni3My, HapKOMaHiï, caMory6crB. 3a gaHHMH BOO3 poзпoвcмg®eнicтb цнx po3nagiB rnoacHraeTbca thm, mo ogrnera i3 ochobhhx ^muH 3BepHeHHa 3a MegmHHOM goпoмoгoм 3aHaToro Hace-neHHa cTae rouxi^a пaтonoгia, b crpyKTypi aKOÏ 3HanHe мicцe Hane®HTb ge^ecn [13-14]. KpiM Toro, b gocnig®eHHi [15] BcTaHOBneHO, mo i3 10 ronoBHmx ^muH iHBanigHocTi, geпpeciï Hane®HTb go 2020 poKy 3anHaTH gpyre мicцe mcna imeMiHHOÏ xBopo6u cep^. (Цeпpeciï MO®yTb i пpoвoкyвaтн coMaTHHHe 3axBopMBaHHa Ta пpнзвogнтн HaBiTb go caMory6cTBa (пoвнa BTpaTa nragcbKoro Kamrany). To6to, icHye 3B'a3OK rouxinHoro 3gopoB'a nMgen 3 HeraTHBHOM comanbHora croya^ere. KpiM Toro, тeнgeнцiaмн Ha cynacHOMy pHHKy пpaцi YKpaÏHH e TaKO® TaKun ^monon^mn acпeкт, aKun b nirepa-Typi oпнcyeтbca, aK aBmme впnнвy po6oTH Ha 3go-poB'a пpaцммнoгo, aKun Ha3HBaMTb «cuHgpoMOM 3ropaHHa» [16]. Pe3ynbTaTOM aKoro, 3a yMOBH HexTyBaHHa пopagaмн niKapiB, HeageKBaTHoro niKyBaHHa MO®e 6yTm: iHcynbTH, iH^apKTH, cmnbHi ronoBHi 6oni, cyïцнïganbнi gyMKH Tomo.
OT®e, пpoaнaniзyвaвmн тeнgeнцiï cynacHoro puHKy пpaцi Ta ïx впnнвy Ha craH 3gopoB'a 3anHa-Toro HaceneHHa, MO®Ha ginTH bhchobkîb, mo rouxo-noгo-coцianbннn acпeкт pHHKy пpaцi b cynacHmx yMOBax (Kpu3H, HecTa6inbHocTi) BigirpaMTb KnM-HOBy ponb. ToMy Bapro b gocnig®eHHi 3BepHyTH yBary caMe Ha rnpo6neMi HecTinKOÏ 3anHaTocTi i HacnigKiB ïï, aKi пpнзвogaтb go crpecoBmx i ge^e-chbhhx cTaHiB. TyT Ba®nuBO BuginuTH впnнв Ha 3gopoB'a 3anHaToro HaceneHHa - rnoBegiHKOBoro $aKTopy. CaMe ommManbHa пoвegiнкa пpaцiвннкa.
aKHn oпннaeтbca b HecTa6inbHin 3anHaTocri, TaK i b cTaHi 6e3po6irra, 3MO®e e^eKTHBHO peani3yBaTH MexaHi3M caMO36epe®eHHa BnacHoro 3gopoB'a. Ag®e, 6yTH gymeBHO 3gopoBHM - 3HanHTb 6yTH 3gaTHHM go po3BHTKy; agaптaцiï go cynacHHx тeнgeнцin Ha pHHKy пpaцi. ToMy b HHHimHix yMOBax, nepe3 Kpm3OBi aBmma, aKi e g®epenoM rnocTinHHx cTpecoBHx cHTyaain Ba®nuBoro 3HaneHHa, Ha6yBae po3po6Ka MexaHi3My caMo36epe®eHHa 3gopoB'a 3anHaToro HaceneHHa YKpaÏHH, aKHn 6h 3axmmaB, hh hhhhb oпip cynacHHM HeraTHBHHM тeнgeнцiaм Ha puHKy rnpam Ta goпoмiг 36eperrH ®HTTa i 3gopoB'a He ogHOMy yкpaïнцм, y TOMy nucni цe cTocyeTbca ^opMyBaHHa пpннцнпiв «HOHKOH$opMi3My» Ta «acepTHBHocTi»; rogonaHHa coцianbнo-eкoнoмiннoï mcuB^cri. 6eзiнiцiaтнвнocтi Ha pHHKy пpaцi; ^opMyBaHHa 3HaHb i BMiHb caMocTinHoÏ gianbHocTi B HoBHx puHKOBHx yMOBax. To6to ^opMyBaHHa MexaHi3My caMO36epe®eHHa 3gopoB'a 3anHaToro HaceneHHa Mae 6yTH пpiopнтeтннм b gep®aBHin пoniтнцi YKpaÏHH.
Aani b HamoMy gocnig®eHHi po3rnaHeMO rpeTM Kareropiro 3anHaToro HaceneHHa, aKe BrpaTuno po6oTy i repenmno b cTaH 6e3po6irra Ta oцiннмo впnнв цieï cm^am! Ha noro 3gopoB'a. TaK, A. nenepKÎHa gocnig®yBana впnнв BTpaTH po6oTH Ha 3gopoB'a [17], aKa 3'acyBana, mo cнтyaцia BTpaTH po6oTH e KpuTHHHOM He TinbKH gna rnpo^eciHHoro po3BHTKy, ane i gna rouxinHoro 3gopoB'a 6e3po6iTHHx. KpiM Toro, BigoMO, mo coцianbнi HacnigKH 6e3po6irra rnpoaBnaraTbca: b MegmHHOMy BigHomeHHi - B 3pocTaHHi KinbKocTi cTpeciB; пopymeнb 3gopoB'a; po3rnoBcwg®eHHi Ba®KHx $opM 3axBopMBaHb, b repmy nepry roux^ux i cep^BO-cygHHHHx; BHHHKHeHHa coцianbнo-мegннннx нe6eзпeнннx xBopo6 - anKoroni3My, HapKOMaHiï; пomнpeннa y пpaцeзgaтннx rpoMagaH BTpaTH цiкaвocтi go 3anHaTocTi.
BigoMO, mo BTpaTa po6oTH cyrnpoBog®yeTbca aK 3oBHimHiMH, TaK i BHyTpimHiMH 3MiHaMH ®HTTa nMgHHH. Ee3po6irra BHKnuKae cTpax 3a cBoe Man6yTHe, 3a Man6yTHe cBoeï poguHH, cTpax пepeg HeBigoMHM, mo Bege go geпpeciï. .HragHHa, aKa BTpanae po6oTy, пocnigoвнo rnepe®HBae geKinbKa eмoцiнннx cTagin [18]: eMO^^un moK (cTpec Big BTpaTH po6oTH, Konm nMgHHa 3agae co6i, a6o OTOHyMHHM пнтaннa «HOMy ^?»); ecKam3M (BTena Big пpo6neмн, aKa HacTyme Hepe3 2-3 мicaцi пicna BTpaTH po6oTH, Konm nMgHHa 3aaeBHae ce6e b TOMy, mo BOHa MO®e co6i go3BonHTH вigпoнннoк, пpн ^OMy He myKaTHMe po6oTy); arpecia (TpmBanicTb 46 мicaцiв) - cTaH, aKHn 3'aBnaeTbca пicna Toro, aK nMgHHa He 3Morna пigmyкaтн mgxogamoï po6oTH, i y Hboro 3'aBnaeTbca Bignyrra «i3roa» Ha pHHKy opam, BiH пepecтae 6aHHTH пepcпeктнвy пpaцeвnamтyвaннa; geпpecia (6-9 мicaцiв) -6aägy®icTb go cBoeï goni, aK пpo$eciннoï TaK i oco6mcTicHOÏ; 6e3Bmxigb Ta rnpuMmpeHHa 3 goneM (912 Mica^B) - пoaвa BignyTTa нeпoтpi6нocтi. BigcyTHicTb MeTH ®HTTa.
B po6oTi [11] HaBogmrbca iH^opMama, mo KO®eH п'aтнн oпнтaннн 6e3po6iTHmn пpoaвnaв bhcokhh piBeHb eмoцiннoï' Harnpyrm. Thm caMHM 6yB 3po6ne-
hhh bhchobok, ^0 ncuxonoriHHHH cTaH 6e3po6iTHHx ripmuH, Hi® y npauMMHHx rpoMagaH. OgHaK, gaHi pe3ynbTaTH M0®yTb 6yTH iHTepnpeTOBaHi no iH-moMy. HanpuKnag, thm, ^0 y geaKux 6e3po6iTHHx xp0HiHH0 3HH®eH0 ncuxonorinHuft cTaH, ^0 i nepemK0g®ae nomyKaM po6oth. KpiM Toro, aKqeHTyeTbca yBara Ha TOMy, ^0 Ti 6e3po6iTHi, aKi
aKTHBHo myKanH po6oTy i 3HaxogHnH ii ManH Kpa^HH piBeHb 3gopoB'a, Hi® Ti, aKi ogpa3y ii He myKaB. KpiM Toro, BCTaHOBneHHH $aKT, oniKyBaHHa i cTpax Ha6nu®eHHa 6e3po6iTTa M0®e MaTH TaKi ® pynHiBHi HacnigKH gna 3gopoB'a, aK i caMe 6e3po6iTTa.
Cy6'eKTH pHHKy пpaцi
Oco6h, aKi MaroTb po6oTy i cTa6intHHH goxig
TT
Oco6h, aKi npauroroTb b yMOBax npeKapiaTy
Oco6h, aKi nepeHmnu b CTaH 6e3po6irra
no 3HTHBHHH BnnHB
I
HeraTHBHHH BnnHB, y TOMy HHcni HecTa6intH0i 3aHHaT0CTi
rigHa 3aHHaTicTb (ageKBaTHHH piBeHb 3apo6iTHoi nnaTH, goTpHMaHHa 3aK0H0gaBCTBa b c^epi npa^; rigHi yMOBH пpaцi
hh3lkhh co^ajiBHHH CTaTyc *
Po6oTa He no $axy Ta 3 HH3tKoro KBani^iKa^ero
Po6oTa, aKa npHHOCHTb 3agoBoneHHa
BuKopHCTaHHa HeeKOHOMinHHx MeTogiB CTHMynroBaHHa
EKignHBi Ta He6e3neHHi yMOBH пpaцi
BTopHHHa 3aHHaTicTb
rHyHKa 3aHHaTicTb
P0nt0Bi KOH^niKTH *
«3ropaHHa Ha p060H0My mich}»
Po6oTa Ha Me®i 3aK0Hy Ta Horo nopymeHHa (KpHMiHantHa)
O6Me®eHHH 3axHCT 3i ctopohh KornponroroHHx opraHiB, opraHiB co^anBHoro 3axHCTy, npo$coro3iB Ta iH.
I
nepeBaHTa®eHHa ($i3HHHi, iHTeneKTyantHi, eMO^HHi, MOHOTOHHiCTb po6oth, pe®HM po6oth)
HegoTpuMaHHa 3aK0H0gaBCTBa npo npauro
J-
Po6oTa b yMOBax He^opMantHoi Ta TiHbOBOi 3aHHaT0CTi Co^anbHO-eKOHOMiHHa nacHBHicTb
Mr 3HH®eHHa MaTepianbHoro piBHa
npaua b mKignHBHx Ta He6e3neHHux yMOBax
* CyiumgajibHa CxHnLHiCTL
HeBH3HaHeHHH TepMiH (rpa^k) po6oth
I OopMyBaHHa 6eзiнiцiaтнвностi
BigcymiH co^anbHHH 3axucT
4
Po6oTa 3 3HH®eHHM piBHeM 3apo6iTHoi nnaTH, y ToMy HHcni nopiBHaHO 3 mTaTHHMH npauroroHHMH fle^opMyBaHHa npo^eciftHoro po3BHTKy
J- BTpaTa iHTepecy go npo^eciHHoro, y TOMy HHcni ®HTTa b цinомy
O6Me®eHHH gocryn go co^anBHHx nocnyr nopiBHaHO 3 mTaTHHMH npa^BHHKaMH nignpueMCTBa
CxHiBHicTB go mxignHBHx 3bhhok
1
P03pHB CO^aHBHHx 3B'a3KiB (3 KoneraMH no po6oTi) nopymeHHa pHTMy ®HTTa
Po3pHB mnM6iB, BigHOCHH i3 pigHHMH
1
OopMyBaHHa MexaHi3My noripmeHHa 3gopoB'a a6o HaBiTb CMepTi
CoMaTHHHHH acneKT (Ba®Ki 3axBoproBaHHa)
ncuxonoriHHHH acneKT (cTpec, genpecia, HeBpo3H)
Co^antHHH acneKT (ge3amaiia, cyiuug)
Ekohommhhh acneKT (BTpaTa nrogcbKoro KaniTany)
Phc. 1. Mogenb BnnHBy rpaHC^opMa^HHHx npоцeсiв puHKy npaqi Ha 3gopoB'a 3aHHaToro HaceneHHa
ffwepeno: Bnacna po3po6m aemopa
Мехашзм психолопчно1 дiï бeзpoбiтгя, у тому числ на здоров'я пояснюе, «Альтернативна тeopiя сприяння», в oснoвi яко1 лежить твердження, що сама вщ людини залежить майбутне [11]. Тeopiя стверджуе, що вiд природи люди не пасивш, а активнi, здатш боротися, приймати ршення, проявляти гтщативу, планувати, вони живуть майбутнiм, цшенаправлеш, вмшть oprанiзoвувати i структурувати, тобто власними зусиллями бiльшe моделюють поди, шж реагують на них. Але не кожне середовище позитивно дiе на дiяльнiсть iндивiда. Саме зникнення фактору сприяння, призводить до попршення здоров'я при втpатi роботи, осшльки це веде до piзних загроз, у тому числi щодо невизначеносп у майбутньому. Тому адаптацiя працездатного населення до змiнних умов на ринку пращ е важливим фактором мехашзму самозбереження 1хнього здоров'я.
В дослщженш Mckenna & Fryer, 1984 [11] розкривався мехашзм теорп «психолопчного оточення», що дозволяе iндивiду оптимально адаптуватись в ситуацiï бeзpoбiтгя i при цьому уникнути pуйнiвних наслiдкiв для психолопчного здоров'я. Було дoслiджeнo двi групи чoлoвiкiв. Перша група чоловшв була звiльнeна, а друга група знаходилась в пpoмiжку часу мiж роботою i звiльнeнням, а шзшше звiльнeннi. Всi цi групи залишились без роботи, отримували допомогу по безробптю. 1стотною вiдмiннiстю м1ж двома групами було те, що вони по piзнoму пристосувались до ситуацп вiдсутнoстi роботи. Вчeнi зробили висновок, що проблема чоловшв ia групи зв№нених - нeвмiння планувати свое майбутне, а не у вщсутносп роботи як тако1.
Отже, коли повна зайняпсть неможлива -необхвдно переконати людей пoвнoцiннo використовувати масу в№ного часу. В дoслiджeннi [19] стверджуеться, що у бeзpoбiтних, як основну частину дня нiчим не займалась або багато дивились тeлeвiзop, була низька самооцшка, сильна депреая, вони опинялись в станi безнадшносп i анoмiï. Виникае феномен «неструктурованого часу», коли немае будь-яких конкретних справ: безробпщ по спостереженням вчених, погано оргашзують свiй час, що i е причиною попршення психолопчного здоров'я. Особливо на це впливае страх бути зв№неним. Кpiм того, вчеш з'ясували, що не тшьки вiд бeзpoбiтгя пoripшуеться психoлoriчнe здоров'я у самих безробпних, але ввд цього страждають i залeжнi ввд них люди. Було з'ясовано, що в родинах, де були безробпш ютотно пoripшився piвeнь виховання дней; смepтнiсть дружин бeзpoбiтних вища. Так, в робоп [11] наводиться шформащя щодо виявлених ознак дeпpeсiï у дружин безробпних, особливо у тих, яш самi не працювали, а також виявили факти, як тдтверджують наявнiсть псих1чних poзладiв у дней, включаючи порушення режиму харчування, скарги на гастрит, порушення сну, схильшсть до нещасних випадшв, погану поведшку.
Отже, на пiдставi вище узагальненого теоретичного матepiалу впливу тeндeнцiй сучасного ринку пращ на стан здоров'я eкoнoмiчнo активного, у тому числ зайнятого населення, була побудована модель впливу трансформацшних пpoцeсiв сучасного ринку пращ на здоров'я працездатного населення, в oснoвi яко1 пoкладeнi три основш структурш компоненти - особи, яш мають роботу i стаб№ний дохщ; особи, як1 працюють в умовах пpeкаpiату та особи, яш перейшли в стан бeзpoбiтгя, яка дае можливють виявити i врахувати позитивний (негативний) вплив сучасних умов пращ на здоров'я людських ресурав, з урахуванням соматичного, психoлoriчнoro, сощального i eкoнoмiчнoro аспeктiв (рисунок 1).
Таким чином, як видно з рисунку, трансформации процеси на ринку пращ впливають на зайняте населення двояко. З oднiеï сторони, наявнiсть «пдно1» зайнятoстi сприятливо впливатиме не тшьки на стан здоров'я працюючого населення, але i на зростання вах макро- i мiкpoeкoнoмiчних показник1в розвитку eкoнoмiки Украши. З iншoï сторони, прекаризащя, тiньoва зайнятiсть - в цшому негативно впливають на стан здоров'я зайнятого населення, о^м випадшв, коли змша роботи, пpoфeсiï, посади, наприклад, через мoббiнr, буллiнr або низький piвeнь дoхoдiв з одночасним значним навантаженням - будуть мати позитивний на нього вплив.
Висновки
Таким чином, в робоп обгрунтовуеться, що одтею iз найважливiших i гострих проблем, яш загрожують нацioнальнiй, у тому числ1 eкoнoмiчнiй, сoцiальнiй i полггачнш бeзпeцi -пoripшeння здоров'я та тдвищення piвня смepтнoстi працездатного населення Украши. Саме сучаснi тeндeнцiï на ринку пращ Украши (звуження попиту на робочу силу, зростання безробптя, розповсюдження нeфopмальнoï та тiньoвoï зайнятосп, недотримання роботодавцями умов «riднoï пращ») поглиблюють дeмorpафiчнi проблеми, тобто катастpoфiчнo впливають на стан здоров'я населення, тим самим гальмують piст сepeдньoï тpивалoстi життя i людський розвиток краши в цiлoму.
Сфopмoванi в процеа дoслiджeння три групи суб'екпв ринку пpацi, а саме: зайняте населення, яке мае роботу i стабшьний дохвд, задoвoлeнiсть вiд роботи та впевненють у майбутньому; зайняте населення, яке працюе в умовах невизначеносп та перебувае в оч^ванш масового вивiльнeння або лiквiдацiï тдприемства; зайняте населення, яке опинилось в ситуацп звшьнення i переходу до стану безробптя. На oснoвi вище наведеного под^ була розроблена модель впливу трансформацшних процеав ринку пращ на здоров'я людських ресурав краши, де наведений позитивний (негативний) вплив на 1х здоров'я в
coMaTHHHOMy, ncuxonorwHOMy, comajbHOMy Ta eKOHOMiHHOMy acneKTax.
3 MeTOM nogonaHHa HeraTHBHHx BnjHBiB cynacHoro puHKy пpaцi, зaпpoпoнoвaнo b gep®aBHift nonimm зaпpoвaц®yвaтн ^H^n^ro cTHMyjMBaHHa 3anHaToro HaceneHHa go ^opMyBaHHa BiTajbHHx mHHOCTen i пoвegiнкн b acneKTi caMO36epe®eHHa ix ®HTTa i 3gopoB'a, mo cпpннтнмe «no6ygoBi» HaginHoro onopy y Hboro thm He6e3nenHHM TeHgeHmaM, aKi cborogHi 3a$iKcoBaHi Ha cynacHOMy puHKy пpaцi yKpaiHH.
3a3HaneHa ^H^n^a po3rjagaeTbca aK eneMeHT MexaHi3My caMO36epe®eHHa 3gopoB'a 3anHaToro HacejeHHa yKpaiHH.
Пepcпeктнвн nogajbmux po3BigoK. ,3,ocji-g®eHHa TeHgeHmn cynacHoro puHKy пpaцi Ta BH3HaneHHa noro BnjHBy Ha 3gopoB'a jMgcbKux pecypciB b nogajbmoMy 6yge po3rjagaTucb aK Ba®jHBHH eneMeHT ^opMyBaHHa MexaHi3My caMO36epe®eHHa 3gopoB'a 3anHaToro HaceneHHa yKpaiHH.
Abstract
In general, the current state of the Ukrainian labor market shall be characterized by the falling demand for the workforce and employers' noncompliance with the decent working conditions. Besides, some other negative trends can be observed, they are as follows: registered labor to a job offer ratio increase; reduction in the number of economically active population, including the employed; the unemployment rate increase and decline in the number of those obliged to pay a unified social tax; reduction in actual income generated by Ukrainians. These trends have a disastrous effect on the demographics, namely, the number of inhabitants has rapidly plummeted as well as immigration rate has surged, including professionals. In addition, Killed and Seriously Injured (KSI) rate increases, especially it relates to the working-age population, that here by threatens the development of labor market, human resources potential and gradually devalues human capital assets of Ukraine. Thus, a theoretical examination is becoming of special importance in terms of identifying the current trends in the Ukrainian labor market and their impact on the employed population health.
The purpose of the article is a theoretical study of all the contemporary labor market trends that may influence the health conditions of the employed as well as development of the model outlining the way the labor market transformation processes shall impact the life preservation and human resources state of health policy.
The main objective of the study is to examine the theoretical impact of the current labor market trends on the health state of its main parties: employed individuals (workforce) who receive a stable income; those working under precarious working conditions; and unemployed individuals.
There have been analyzed the current trends in the Ukrainian labor market with regard to their influence on the health state (physical, mental, social, economic) of the employed. Correspondingly, the impact rate of negative (positive) labor market trends both on workers' health and on social and economic, demographic processes taking place in Ukraine has been determined as well. The labor market transformation processes model which impacts the health state of the employed in health to be suggested. This one is regarded as a part of the organizational and economic mechanism for health preservation.
One of the most crucial and burning problems that may threaten national security, including economic, social and political components consists in worker's health deterioration and mortality rate increase among able-to-work population of Ukraine. These up-to-date trends in the labor market of Ukraine (declining demand on the workforce, rising unemployment, hidden employment, neglecting decent working conditions by the employer) worsen demographic situation, i.e. dramatically affect the health state of the population, thereby constraining the growth of both the life expectancy index and human development index (HDI).
Consequently, while studying the question there have been presented three subjects in the labor market, such as follows: employed population that is engaged in daily operations and makes a steady income, being satisfied with their job and being confident in the future; the employed working under uncertainty and expecting business closedown; ones finding themselves fired and in transition to the unemployed status. The model illustrating how the labor market transformation processes impact workers' health has been developed on the basis of the above mentioned division. It shows up a positive (or negative) influence on the individual's health considering physical, psychological, social and economic aspects.
To overcome the negative effects of the current labor market, it has been suggested the concept of public policy incentives for the employed to form the intellectual (spiritual) values and specific patterns of behavior concerning health preservation. It shall encourage the employed to stand against dangerous tendencies detected in the current Ukrainian labor market. The aforementioned concept is regarded as an integral element of the self-protection mechanism among the employed of Ukraine.
JEL Classification: J01.
Список лггератури:
1. Офщшний сайт Державно1 служби статистики Украши. Ринок пращ. Зайняпсть та безробптя [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
2. Офщшний сайт 1нституту демографп та сощальних дослщжень îm. М.В. Птухи НАН Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.idss.org.ua.
3. Жалшо Я.А. Системна криза в Укрш'ш: передумови, ризики, шляхи подолання: аналогична доповщь / Я.А. Жалiло, К.А. Кононенко, В.М. Яблонський. - К: Н1СД, 2014. - 132 с.
4. Аргайл М. Психология счастья / М. Аргайл. - Москва: Прогресс, 1990. - С. 336.
5. Ковальчук А.Т. Фшансове право: проблеми розвитку та застосування: монографiя / А.Т. Ковальчук, А.В. Матюс, Л.К. Воронова. - К: Парламентське видавництво, 2010. - 480 с.
6. Напрями формування громадсько1 щдтримки модернiзацiï пенсiйноï системи Украши (за матерiалами соцiологiчних дослiджень) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/pensin_reforma-be1be.pdf.
7. Заюков 1.В. Аналiз неформально1 зайнятосп молодi в УкраМ / 1.В. Заюков // Часопис економiчних реформ. - 2014. - № 4. - С. 86-92.
8. Корабчук Т.С. Непостоянная занятость на российском рынке труда: экономико-социологический анализ: дис. канд. экон. наук: 22.00.03 / Татьяна Сергеевна Карабчук. - ГУ ВШЭ, 2008. - 174 с.
9. Гршнова О.А. Сощальш шновацп у трудовш сферг сутнють, види, особливосп реалiзацiï в Украïнi / О.А. Гршнова, Г.Ю. Мiщук // Демографiя та соцiальна економiка. - 2013. - № 2. -С. 167-178.
10. Бурдье П. Формы капитала / П. Бурдье // Экономическая социология. - 2005. - № 3. - Т. 6. -С. 60-74.
11. Моргунов Е.Б. Модели и методы управления персоналом. Психологическое воздействие безработицы [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.polbu.ru/morgunov_ uprpers/ch38_all.html.
12. Lazarus R. Stress, appraisal, and coping / R. Lazarus, S. Folcman. - New York, 1984. - 213 p.
13. Неопределенность перспектив занятости [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.base.safework.ru/iloenc?doc&nd=857100019&nh=1.
14. Александровский Ю.А. Психофармакотерапия пограничных расстройств / Ю.А. Александровский, Л.М. Барденштейн, А.С. Аведисова. - М: ГЭОТАР Медицина, 2000. -250 с.
15. Кириченко А.Г. Захворювашсть та швалщшсть внаслщок патологи нервово1' системи: провщш чинники та шляхи запобпання / А.Г. Кириченко // Медичш перспективи. - 2013. - № 3. - С. 144153.
16. Ложкин Г. Психологическое «выгорание» лидера / Г. Ложкин, А. Выдай // Персонал. - 1999. -№ 6. - С. 36-43.
17. Глуханюк Н.С. Психология безработицы: введение в проблему / Н.С. Глуханюк, А.И. Колобкова, А.А. Печеркина. - М: МПСИ, 2003. - 84 с.
18. Пельцман Л. Стрессовые состояния у людей, потерявших работу [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http ://www. aquarun. ru/psih/extrem/extrem11. html.
19. Фолсом Б. Новый курс или кривая дорожка? Как экономическая политика Ф. Рузвельта продлила Великую депрессию / Б. Фолсом. - М: Мысль, 2012. - 352 с.
References:
1. Ofitsijnyj sajt Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy. Rynok pratsi. Zajniatist ta bezrobittia [Official web-site of Government service of statistics of Ukraine. Labour-market. Employment and unemployment]. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ua [in Ukraine].
2. Ofitsijnyj sajt Instytutu demohrafii ta sotsial'nykh doslidzhen' im. M.V. Ptukhy NAN Ukrainy [Official web-site of according to the Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine]. Retrieved from http://www.idss.org.ua/ua [in Ukraine].
3. Zhalilo, Ya.A., Kononenko K.A., and Yablonskyy, V.M. (2014). Systemna kryza v Ukraini: peredumovy, ryzyky, shliakhy podolannia: analitychna dopovid [System crisis in Ukraine: preconditions, risks, ways of overcoming: analytical lecture]. K: NISD [in Ukraine].
4. Arhajl, M. (1990). Psykholohyia schastia [Psychology of happiness]. Moskva: Prohress [in Russian].
5. Kovalchuk, A.T., Matios, A.V., & Voronova, L.K. (2010). Finansove pravo: problemy rozvytku ta zastosuvannia [Financial right: problems of development and application]. Kyiv: Parlamentske vydavnytstvo [in Ukraine].
6. Napriamy formuvannia hromads'koi pidtrymky modernizatsii pensijnoi systemy Ukrainy (za materialamy sotsiolohichnykh doslidzhen) [Directions of forming of public support of modernisation of
the pension system of Ukraine (after materials of sociological researches)]. Retrieved from http:// www.niss.gov.ua/content/articles/files/pensin_reforma-be1be.pdf/ua [in Ukraine].
7. Zaiukov, I.V. (2014) Analiz neformalnoi zajniatosti molodi v Ukraini [An analysis of informal employment of young people is in Ukraine]. Chasopys ekonomichnykh reform - Magazine of economic reforms, Vol. 4, 86-92 [in Ukraine].
8. Korabchuk, T.S. (2008). Nepostoiannaia zaniatost' na rossyjskom rynke truda: ekonomyko-sotsyolohycheskyj analyz [Inconstant employment at the Russian market of labour: economic and social analysis]. Candidate's thesis. Moskva [in Russian].
9. Hrishnova, O.A., & Mischuk H.Yu. (2013). Sotsialni innovatsii u trudovij sferi: sutnist, vydy, osoblyvosti realizatsii v Ukraini [Social innovations in the field of labour: essence, kinds, features of realization in Ukraine]. Demohrafiia ta sotsial'na ekonomika - Demography and social economy, Vol 2, 167-178 [in Ukraine].
10. Burde, P. (2005). Formy kapytala [Forms of capital]. Ekonomycheskaia sotsyolohyia - Economic sociology, Vol 3, 60-74 [in Russian].
11. Morhunov, E.B. Modely y metody upravlenyia personalom. Psykholohycheskoe vozdejstvye bezrabotytsy [Models and management methods by a personnel. Psychological influence of unemployment]. Retrieved from http://www.polbu.ru/morgunov_uprpers/ch38_all.html/ru [in Russian].
12. Lazarus, R. & Folcman, S (1984). Stress, appraisal, and coping [Stress, appraisal, and coping]. Niu Jork.
13. Neopredelennost perspektyv zaniatosty [Vagueness of prospects of employment]. Retrieved from http://www.base.safework.ru/iloenc?doc&nd=857100019&nh=1/ru [in Russian].
14. Aleksandrovskyj, Yu.A., Bardenshtejn, L.M., & Avedysova, A.S. (2000). Psykhofarmakoterapyia pohranychnykh rasstrojstv [Psychological and pharmacological to therapy of frontier disorders]. Moskva: HEOTAR Medytsyna [in Russian].
15. Kyrychenko, A.H. (2013). Zakhvoriuvanist ta invalidnist vnaslidok patolohii nervovoi systemy: providni chynnyky ta shliakhy zapobihannia [Morbidity and disability as a result of pathology of the nervous system : leading factors and ways of prevention]. Medychni perspektyvy - Medical prospects, 3, 144-153 [in Ukraine].
16. Lozhkyn, H. & Vydaj, A. (1999). Psykholohycheskoe "vyhoranye" lydera[Psychological "burning down" of leader]. Personal. 6, 36-43 [in Russian].
17. Hlukhaniuk, N.S., Kolobkova, A.Y., & Pecherkyna A.A. (2003). Psykholohyia bezrabotytsy: vvedenye v problem [Psychology of unemployment : introduction to the problem] Moskva: MPSY [in Russian].
18. Peltsman, L. Stressovye sostoianyia u liudej, poteriavshykh rabotu [Stress states for people of losing work]. Retrieved from http://www.aquarun.ru/psih/extrem/extrem11.html/ru [in Russian].
19. Folsom, B. (2012). Novyj kurs yly kryvaia dorozhka? Kak ekonomycheskaia polytyka F. Ruzvelta prodlyla Velykuiu depressyiu [New course or crooked path? As economic politics of F. Roosevelt of prolonged Great depression]. Moskva: Mysl [in Russian].
Надано до редакцшно! колегii 09.08.2016
Заюков 1ван Вжторович / Ivan V. Zayukov
Zivan@i.ua
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Тенденцп сучасного ринку пращ та його вплив на стан здоров 'я зайнятого населення Украши [Електронний ресурс] /1. В. Заюков //Економта: реалп часу. Науковий журнал. - 2016. - № 4 (26). - С. 4049. - Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2016/n4.html
