CC BY
25
було у хлопчиюв у 15 роюв i дiвчаток у 14-15лет, при цьому фiзiологiчний динамiчний рiст маси i довжини тiла у дiтей високопр'я уповiльнений i призводить до порушення швидкостi iндивiдуального розвитку. Так само у 40,51% школярiв була встановлена дисгармоничность розвитку, бшьше виражена у хлопчиюв, в 36,39% випадюв дисгармотя була помiрною i в рiвнiй мiрi в обох статей (36,63% i 36,11%), в 4,12 % випадкiв рiзка дисгармоничность в порiвняннi з дiвчатками (2,78%) у хлопчиюв (5,23%) була в двое вираженою. Таким чином, стабшьне вiдставання довжини i маси тiла в препубертатний i пубертатний перiоди iнтенсивного фiзiологiчного зростання школярiв може бути шдикатором наявностi стану хронiчного стресу в оргатзмь
Ключовi слова: гiрська мюцевють, школярi, здоровье, харчування, гармонiйнiсть, фiзичний розвиток.
Стаття надiйшла 8.01.2016 р.
УДК 616.895.87: [616.89-008.441.13:615]-05
average, about 2 years later than that of girls (12-13 for boys and 11 for girls) in normal. But in children living in conditions of high mountains growth sprut in boys was in 15 and in girls 14-15 years. Dynamic increase of weight of a body and growth is late and proceeds slowly. All this leads to infringement of individual progress. The mutual disharmony growing with age antrometric indicators have been diagnosed in 40.51% of the children. We remarked that disharmony among boys was particularly high. The disharmony in 36.39% cases was distributed generally and gender 36.63% and 36.11%. Boy's acute disharmony (4.12%) compared to girls (2.78%) was twice more. Thus long and stable delay of body growth and weight in the pre puberty and puberty period can be measured as an indicator of the presence in the body chronic stress.
Key words: mountain region, scool age children, health, eating, harmony, fizition developmend.
Рецензент Гунас I.В.
ОСОБИСТ1СН1 ОСОБЛИВОСТ1 ХВОРИХ НА ПАРАНО1ДНУ ФОРМУ ШИЗОФРЕНП,
поеднАно! з вживанням канабшовдш
У стата наведет результата дослщжеиия особистосп хворих на параио!диу форму шизофреип, поедиаио! з вживанням канабтовдв. Акцентуйоват властивост особистост були визначет за допомогою методики Леонгарда-Шмшека. Виявлено, що особистють хворих на парано!дну форму шизофренп, яю вживають канабшо'щи, мае сво! особливосп, яю вiдрiзняють И як вiд хворих на парано!дну шизофренiю без супутнього вживання психоактивних речовин, так i вщ психiчно здорових осiб, якi вживають канабшо!ди. Отриманi данi можуть бути використат при проведеннi лiкувально-реабiлiтацiйних та профшактичних заходiв у дано! групи хворих.
Ключов! слова: паранощна шизофретя, канабто'щи, особистють, методика Леонгарда-Шмшека.
Робота е фрагментом НДР «Клiнiко-психопатологiчнi та патопсихологiчнi характеристики пацieнтiв з шизофрешею та шизофреноподiбними психозами, поеднаними з вживанням канабшоШв», державний реестрацшний номер 0113и001378.
Особистють е найбшьш складним псих1чним конструктором, в якому тюно перепл1таються 6езл1ч сощальних i бюлопчних фактор1в. Змша нав1ть одного з цих фактор1в ютотио вщбиваеться на його взаеминах з шшими факторами i на особистосп в цшому. З цим пов'язано розма!ття п1дход1в до вивчеиня особистосп. В останш роки значно зрю штерес до дослщжеиия особистюиих особливостей исих1чно хворих як в патопсихологи, так i в клшчиш псих1атрИ. Це пояснюеться рядом обставин: по-перше, змши особистосп мають певною м1рою иозолопчиу специф1чн1сть i можуть бути використаш для виршення питань дифереищальио! д1агностики; по-друге, анатз преморбщиих властивостей особистосп може виявитися корисним у встаиовлеиш можливих причин походжеиня ряду захворювань; по-трете, характеристика особистюиих змш в перебпу захворювання збагачуе наш1 уявлення про його патогенетичш мехашзми; по-четверте, врахування особливостей особистосп дуже важливе для рацюнально! побудови комплексу реабштацшиих заход1в [1, 2]. Персоиолопчш дослщжеиия при шизофренп мають дуже велике значения, оскшьки тяжкють дано! иозологп перш за все виражаеться в ступеш дефекту особистосп, який вииикае в процес прогресуваиия хвороби [5]. Об'ектом нашого дослщження була обраиа параио1'диа форма шизофреип, обтяжеиа вживанням каиабшо1дав. Це пояснюеться тим, що проблема коморбщиосп псих1чних розлащв та залежиост вщ алкоголю, иаркотиюв та шших психоактивних речовин е иадзвичайио актуальною. Втизняш та шоземш дослщиики останшх двох десятитть показують, що серед хворих на алкогол1зм, иаркомаип та токсикоманп майже п'ята частииа виявляе процесуальш еидогеииi псих1чн1 захворювання. У той же час серед хворих на шизофрешю та бшолярний афективний розлад не менше одше! третини зловживають рiзиомаиiтиими психоактивиими речовииами [7]. Медико-сощальна зиачимiсть проблеми безперечиа. Кумулящя патогеииих факторiв, кожиий з яких i сам по собi вже е драматичним, визиачае велику трудиють пiдбору та здiйсиеиия ефективио! терапп, так i зиачио бiльш високу, у порiвияииi з iишими категорiями псих1чио хворих, загрозу 1'х сустльно иебезпечиих дiй. Якщо в працях 1950-1960-х
роюв говорилося о 2-4% хворих шизофрешею та циркулярним психозом, яю мають наркотичну залежнiсть, то в 1970-1990-х роках щ цифри виросли до 25-30%. Спряжешсть двох хвороб, що одночасно розвиваються, впливае на клiнiчну картину кожного з них, створюе значш диференцiйно-дiагностичнi та лiкувальнi складностi. Спостерпаеться не просто пiдсумовування феноменологiчних утворень, а вщбуваеться ïx складний взаемовплив в силу ïx взаемно1 спорiдненостi, посилення чи антагонiзму [8].
Метою роботи було дослщити акцентуйованi властивосп особистостi хворих на паранощну форму шизофренн, якi вживають канабiноïди.
Матерiал та методи дослiдження. Вiдповiдно до поставленоï мети нами були обстежеш 204 особи чоловiчоï статi вшом вiд 19 до 39 роюв, якi були роздiленi на три ктшчш групи. Першi двi групи (173 особа) були пащентами хворими на паранощну форму шизофренiю (F20.0), яким була надана стацiонарна псиxiатрична допомога в Полтавськiй обласнiй клшчнш псиxiатричнiй лiкарнi. До першоï (I) групи увшшло 83 хворих, яю супутньо вживали канабiноïди. До другоï (II) увiйшли xворi, якi не вживали шяких наркотичних речовин. Третю (III) групу склала 31 псиxiчно здорова особа, якi вживали канабшощи.
Акцентуйованi властивостi особистостi були визначеш за допомогою методики Леонгарда-Шмiшека. Ця методика представляе собою особистюний опитувальник, який призначений для дiагностики типу акцентуацiï особистостi, та е реалiзацiею типологiчного пiдxоду до ïï вивчення. Методика складаеться з 88 питань, на яю потрiбно вiдповiсти «так» чи «ш». За допомогою дано1' методики визначаються наступи 10 типiв акцентуацiï особистостi (за класифшащею К. Леонгарда): демонстративний, педантичний, застрягаючий, збудливий, гiпертимний, дистимiчний, тривожно-боязкий, циклотимiчний, афективно-екзальтований, емотивний типи. Максимальний показник по кожному типу акцентуаци — 24 бали. Ознакою акцентуаци вважаеться показник вище 12 балiв [3]. Теоретичною основою опитувальника е концепщя «акцентуйованих особистостей» К. Леонгарда. Зпдно ш iснують риси особистост (акцентуйованi), якi самi по ot6î ще не е патологiчними, однак можуть за певних умов розвиватися в позитивному i негативному напрямках. Цi риси е загостренням деяких, властивих кожнiй людинi, неповторних, шдивщуальних властивостей, крайнiм варiантом норми. Вщповщно до цiеï концепцiï всi риси особистосп можуть бути роздiленi на основш та додатковi. Основнi риси — стрижень особистостi, вони визначають ïï розвиток, процеси адаптацiï, псиxiчне здоров'я. При значнiй вираженостi основш риси характеризують особиснсть в цшому. У випадку впливу несприятливих факторiв вони можуть набувати патологiчного характеру, руйнуючи структуру особистосп [6].
Статистична обробка отриманих даних проводилася методами математичноï статистики за допомогою програми Microsoft Excel пакету програми Microsoft Oficce 2010. Методом оцшки достовiрностi рiзницi мiж порiвнюваними даними були критери Ст'юдента та Фшера. Рiзницi вважали ймовiрними при р<0,05 [4].
Результати дослiдження та ïx обговорення. Дослiджуючи пацiентiв нами були виявлеш у них наступнi акцентуаци характеру: гшертимний, екзальтований, емотивний, циклотимний, збудливий, застрягаючий, демонстративний, педантичний.
Пом^ною особливiстю гiпертимного типу особистосп е постiйне (або часте) перебування в пiднесеному насгроï. Гiпертим може перебувати у тднесеному настроï, незважаючи на вщсутшсть для цього будь-яких зовнiшнix пiдстав. Пiднесений настрiй поеднуеться з високою актившстю, спрагою дiяльностi. Характернi товариськiсть, пiдвищена балакучiсть. На життя дивляться оптимiстично, не втрачаючи оптишзму i при виникненнi труднощiв. Труднощi часто долають без особливих зусиль в силу оргашчно властивоï 1'м активностi й дiяльностi. Вони намагаються бути лщером серед асощальних осiб через легковажнiсть, жагу до розваг, отримання задоволення. Для гшертишв характерна слабка стiйкiсть до впливу компанш по вiдношенню до спокуси вживання наркотичних препаратiв. Канабiноïди для них привабливi як засiб, який сприяе груповiй комунiкацiï, об'еднанню групи, спшьному переживанню незвичних вiдчуггiв.
Головною особливютю екзальтованоï особистостi е бурхлива, екзальтована реакцiя. Вони легко приходять в захват вiд радiсниx подш i у вiдчай вiд сумних. ïx вiдрiзняе крайня вразливiсть з приводу сумних подш i факпв. При цьому внутршня вразливiсть i переживания поеднуються з яскравим ïx зовшшшм виразом.
Головною особливiстю емотивноï особистостi е висока чутливiсть i глибою реакцiï в областi тонких емоцш. Характернi м'якосердя, доброта, задушевшсть, емоцiйна чуйнiсть, високорозвинена емпатiя. Bti цi особливостi, як правило, добре видно i постшно виявляються в
зовшшшх реакщя особистост в рiзиих ситуацiях. Характерною особливютю е пiдвищеиа сльозливiсть («очi иа мокрому мющ»).
Найважливiшою особливютю циклотимиого типу е змша гшертимних та дистимиих стаиiв. При цьому таю змши е i нерщкими i иевипадковими. У гiпертимиiй фазi поведiика типова - радiсиi поди викликають ие тшьки радiсиi емоци, але також i прагиеиия до дiяльиостi, пiдвищеиу балакучiсть, активиiсть. Сумш поди викликають ие тiльки засмучення, але i пригиiчеиiсть. У цьому сташ характериi сповiльиеиiсть реакцiй i мислеиия, уповiльиеиия i зиижеиия емоцшного вiдгуку. Циклотимиi особистостi у гшертимиш фазi поводять себе вiдповiдио по вщношению до канабшохднох штоксикаци.
Особливютю збудливою особистост е iмпульсивиiсть поведшки. Вся маиера спiлкуваиия i поведшки зиачиою мiрою залежить ие вщ логiки, ие вiд рацiоиальиого оцшювання сво1'х вчиикiв, а обумовлеиа iмпульсом, потягом, iистииктом або иекоитрольоваиими спонуканнями. В областi сощально1 взаемоди, спшкування для иих характерна вкрай иизька терпимють, що часто може характеризуватися як вiдсутиiсть терпимостi взагалi. Цьому типу властивi сильиi iистиикти та потяги.
Застрягаючий тип особистостi характеризуеться високою стшкютю афекту, тривалiстю емоцiйиого вщгуку, переживаиь. Образа особистих iитересiв i гiдиостi, як правило, довго ие забуваеться i иiколи просто ие пробачаються. У зв'язку з цим, оточуючi часто характеризують 1'х як злопам'ятних i мстивих людей. До цього е тдстава: переживания афекту часто поедиуються з фантазуванням, виношуванням плаиу вiдповiдi кривдииковi, помсти. Хвороблива образливють цих людей, як правило, добре помина. 1х також можиа иазвати чутливими i легко уразливими, але в поедиаииi i в контекст вищесказаиого.
Центрально'' особливiстю демонстративно'' особистосп е потреба i постшие прагиеиия справити вражеиия, привериути до себе увагу, бути в цеи^ уваги. Це проявляеться в марнославиш поведiицi, часто пiдкреслеио демоистративиiй. Елемеитом ще1 поведiики е самовихваляиия, розповщ про себе або поди, в яких ця особистiсть займала центральне мiсце. Зиачиа частка цих оповщань може бути або фаитазуваииям, або ютотно прикрашеиим викладом подiй. В розповщях про вживаиия канабшо'дав воии бувають схильш до перебiльшеиия дози та прикрашення свое1 «иаркотичио1 кар'ери». Каиабшо1ди иадають упевиеиостi в соб^ в сво1х силах та здiбностях, полегшують бажаие лiдерство, пробуджують самовпевненють та хоробрiсть.
Добре помiтиими зовшшшми проявами педантичного типу е шдвищена акуратиiсть, тяга до порядку, нершучють i обережиiсть. Перш иiж що-небудь зробити, довго i ретельио все обмiрковують. Очевидно, за зовиiшиьою педантичнютю сто1ть иебажаиия i иездатиiсть до швидких змiи, до прийияття вщповщальносп. Цi люди без потреби ие змшюють мiсце роботи, а якщо це потрiбио, то иасилу йдуть иа це. Люблять свое виробництво, звичну роботу. У побутi !м характерна сумлiииiсть. Вживаиия канабшо'дав часто обумовлеие стресовими ситуацiями, особливо тими, як стають психологiчиим иаваитажеииям иа вщчуття вiдповiдальиостi.
Дослiджуючи типи акцентуацш характеру серед пацiеитiв I групи осиовио1 групи виявлеио, що у 11 (13,25%) ошб ще1 групи виражеш прояви акцентуаци були вiдсутиi, тодi як загостреиия певиих рис характеру иа рiвиi озиак та тенденцш було иаявие в усiх обстежених. Загальиий вiдсотковий розподiл за окремими варiантами, иезалежио вiд ступеию прояву, був иаступиим: гiпертимиий тип акцентуаци спостерiгався у 22 (26,51%) випадках, екзальтований - у 11 (13,25%), емотивиий - у 13 (15,67%), циклотимиий - у 7 (8,43%), збудливий - у 2 (2,40%), демоистративиий - у 4 (4,81%) та застрягаючий спостерпався у 24 (28,93%) осiб. При визначенш характеролопчного загостреиия иа рiвиi явно1 акцентуаци виявлений иаступиий розподш (за 100% прийнято 72 особи з виражеиими проявами акцентуаци): гшертимний тип акцеитуацil спостерпався у 20 (27,78%) випадках, екзальтований - у 10 (13,88%), емотивиий - у 11 (15,28%), циклотимиий - у 6 (8,33%), демоистративиий - у 3 (4,17%) та застрягаючий спостерпався у 22 (30,56%) оаб.
При вивченш тишв акцентуацш характеру пащеипв з II групи визначено, що у 16 (17,78%) обстежених ще1 групи виражеш прояви акцентуаци були вщсутш, тодi як загостреиия певиих рис характеру на рiвнi озиак та тенденцш було иаявие в ушх дослщжених випадках. Загальиий вщсотковий розподш за окремими варiантами, иезалежио вщ ступеию прояву, був иаступиим: гшертимний тип акцентуаци виявлеио у 8 (8,89%) випадках, екзальтований - у 4 (4,44%), емотивиий - у 45 (50,00%) та застрягаючий спостерпався у 33 (36,67%) осiб. При визначенш характеролопчного загостреиия на рiвнi явно1 акцентуаци виявлений иаступиий розподш (за 100% прийнято 74 особи з виражеиими проявами акцентуаци): гшертимний тип акцентуаци
BHaBneHO y 6 (8,11%) BunagKax, eK3anbTOBaHHM - y 2 (2,70%), eMOTHBHHM - y 38 (51,35%) Ta 3acTpaiaroHHM cnocTepiiaBca y 28 (37,84%) oci6.
npH BHBHeHHi THniB a^emya^M xapaKTepy oci6 3 Ill ipynH 3a gonoMororo onmyBanbHHKa HeoHiapga-fflMimeKa, BcraHOBneHO, ^o y 1 (3,23%) 3aiocTpeHHa neBHHx puc xapaKTepy Ha piBHi 03HaK Ta TeHgeH^M 6yno Bigcyrae, y pemTH boho 6yno HaaBHe; y 18 (58,06%) 6ynu Bupa^em npoaBH aK^Hiya^l Ta BignoBigHO y 12 (38,71%) o6cre^eHux uiel ipynu Bupa^em npoaBH a^eHTya^l 6ynu Bigcyrai. 3aianbHHM BigcoTKOBuM po3nogin (3a 100% npuMHaTO 30 oci6 3 HaaBHHM 3aiocrpeHHaM neBHHx puc xapaKTepy Ha piBHi o3HaK Ta TeHgeH^M) 3a oKpeMHMH BapiaHTaMH, He3ane^HO Big cTyneHro npoaBy, BHinagaB HacTynHHM hhhom: linepTHMHHM Tun a^eHTya^l cnocTepiiaBca y 7 (23,33%) BunagKax, geMOHcrpaTHBHHM - y 6 (20,00%), eMOTHBHHM - y 3 (10,00%), 3acTpaiaroHHM - y 2 (6,67%), 36ygnuBHH - y 4 (13,33%), negaHTHHHHM - y 3 (10,00%) Ta цнкпотнмннM 6yB HaaBHuM y 5 (16,67%) oci6. npu BH3HaneHHi xapaKTeponoriHHoro 3aiocrpeHHa Ha piBHi aBHOl a^eHTya^l, to6to npu MaKCHManbHiM Bupa^eHocri pucu, BuaBneHuM HacTynHuM po3nogin (3a 100% npuMHaTO 18 oci6 3 Bupa^eHHMH npoaBaMH a^em-ya^l): linepTHMHHM Tun cnocTepiiaBca y 5 (27,78%), geMOHcTpaTHBHHM - y 2 (11,11%), eMoTHBHHM - y 2 (11,11%), 36ygnuBHM - y 4 (22,22%), negaHTHHHuM - y 3 (16,67%) Ta цнкпотнмннM - y 2 (11,11%).
CyMapHo oTpuMaHi pe3ynbTaTH Bigo6pa^em b Ta6n.1.
Ta6nu^ 1
Акцентуацi'l' xapaKTepy BHAB.nem b o6cTeraeHHx пацieнтiв (%)_
Tpynn
Tun am,eHTya^l Iipyna II ipyna III ipyna
xapaKTepy 3aianbHHH Bupa^eHa 3aianbHHH Bupa^eHa 3aianbHHH Bupa^eHa
po3nogin a^eHTya^a po3nogin a^emya^a po3nogin a^emya^a
rinepTHMHHH 26,51 27,78 8,89 8,11 23,33 27,78
EraanbTOBaHHH 13,25 13,88 4,44 2,70 - -
Emothbhhh 15,67 15,28 50,00 51,35 10,00 11,11
^KnoTHMHHH 8,43 8,33 - - 16,67 11,11
36ygnHBHH 2,40 - - - 13,33 22,22
3acTpaiaroHHH 28,93 30,56 36,67 37,84 6,67 -
^eMOHcTpaTHBHHH 4,81 4,17 - - 20,00 11,11
negaHTHHHHH - - - - 10,00 16,67
npoBiBmu CTaTHCTHHHe оnpaцroвaннa OTpuMaHux gaHux BuaBneHO gocToBipHe (p 0,05) nepeBa^aHHa linepTHMHoio Ta eK3anbT0BaH0i0 THniB a^emya^M y naцieнтiв I ipynu y nopiBHaHHi 3 II ipynoro, nepeBa^aHHa eMoTHBHoio Tuny a^eHTya^l y na^emiB II ipynu y nopiBHaHHi 3 iHmHMH ipynaMH gocnig^eHHa Ta nepeBa^aHHa 3acTpaiaK>H0i0 Tuny y na^emiB I ipynu Ta II ipynu y nopiBHaHHi 3 III ipynoro. TaKO^ BuaBneHO, ^o b o6cTe^eHux 3 III ipynu craTucraHHO gocroBipHo (p<0,05) pigme HaaBHa Bupa^eHa a^emya^a. TaKHM hhhom oTpuMaHi gaHi MO^yrb cBigHHTH npo Kopena^ro Mm oco6nHBocraMH 3aiocTpeHb xapaKTepy Ta BigxuneHHaMH b noвegiнцi. Y tom ^e Hac mh He MoxeMo HiTKO BH3HaHHTu hh e nepepaxoBaHi pucu xapaKTepy HacnigKOM KoMop6igHoi' naTonoiil, hh i'x Tpe6a BBa^aTH eTionoiiHHHM ^aKTopoM.
1. Oco6ucTicTb xBopux Ha napaHOlgHy $opMy mH3O$pernl, aKi B^HBaroTb KaHa6iHOlgH, Mae cBoi' oco6nHBocri, aKi Bigpi3HaroTb i'l aK Big xBopux Ha napaHoi'gHy mu3O$pemro 6e3 cynyTHboio B^HBaHHa ncuxoaKTHBHux peHOBHH, TaK i Big ncuxiHHO 3gopoBux oci6, aKi B^HBaroTb KaHa6iHOlgH.
2. Y oci6, aKi B^HBaroTb KaHa6iHOlgH, cTaracraHHO gocToBipHo HacTime HaaBHa linepTHMHa aкцeнтyaцia.
3. Y xBopux Ha napaHOlgHy mu3O$pemro, aKi B^HBaroTb KaHa6iHOlgH, craTucraHHO gocToBipHo HacTime HaaBHa eK3anbTOBaHa aкцeнтyaцia.
4. Y xBopux Ha napaHolgHy mu3O$pemro, aKi B^HBaroTb KaHa6iHOlgH, cTaracraHHO gocToBipHo pigme HaaBHa eMOTHBHa aкцeнтyaцia.
1. Bleyher V. M. Patopsihologicheskaya diagnostika / V. M. Bleyher, I. V. Kruk // - K. : Zdorovya, - 1986. - 280 s.
2. Bleyher V. M. Klinicheskaya patopsihologiya: Rukovodstvo dlya vrachey i klinicheskih psihologov / V. M. Bleyher, I. V. Kruk, S. N. Bokov // - M.: Izdatelstvo Moskovskogo psihologo-sotsialnogo instituta; Voronezh: Izdatelstvo NPO «MODEK», -2002. - 512 s.
3. Batarshev A. V. Diagnostika chert lichnosti i aktsentuatsiy. Prakticheskoe rukovodstvo / A. V. Batarshev // - M. : Psihoterapiya, -2006. - 288 s.
4. Zyuzin V. O. Statistichni metodi v ohoroni zdorovya ta meditsini / V. O. Zyuzin, A. V. Kostrikov, V. L. Filatova // - Poltava, -2002 r. - 150 s.
5. Ivanets I. I. Rukovodstvo po narkologii. V 2 t. T. 1. / I. I. Ivanets // - Moskva: «Medpraktika», - 2002 g. - 444 c.
6. Leongard K. Aktsentuirovannyie lichnosti / K. Leongard // - K. : Vischa shkola, - 1981. - 392 s.
7. Sonnik G. T. Psihiatriya / G. T. Sonnik, O. K. Napreenko, A. M. Skripnikov // - Kiyiv : «Zdorovya», - 2006. - 432 s.
8. Hall W. Adverse health effects of non-medical cannabis use / W. Hall, L. Degenhardt // The Lancet. - 2009. - № 374. - P. 1383-1391.
ЛИЧНОСТНЫЕ ОСОБЕННОСТИ БОЛЬНЫХ ПАРАНОИДНОЙ ФОРМОЙ ШИЗОФРЕНИИ, СОЧЕ-ТАННОЙ С УПОТРЕБЛЕНИЕМ КАННАБИНОИДОВ Кидонь П. В.
В статье приведены результаты исследования личности больных параноидной формой шизофрении, сочетанной с употреблением каннабиноидов. Акцентуированные свойства личности были определены с помощью методики Леонгарда-Шмишека. Выявлено, что личность больных параноидной формой шизофрении, которые употребляют каннабиноиды, имеет свои особенности, которые отличают ее как от больных параноидной шизофренией без сопутствующего употребления психоактивных веществ, так и от психически здоровых лиц, которые употребляют каннабиноиды. Полученные данные могут быть использованы при проведении лечебно-реабилитационных и профилактических мероприятий у данной группы больных.
Ключевые слова: параноидная шизофрения, каннабиноиды, личность, методика Леонгарда-Шмишека.
Стаття надшшла 14.12.2015 р.
УДК 612.66/.661:616.5-002.3
INDIVIDUAL FEATURES OF PATIENTS WITH PARANOID FORM OF SCHIZOPHRENIA, COMBINED WITH CANNABINOIDS USE Kydon' P. V.
The article presents the results of a study of the personality of patients with paranoid schizophrenia, combined with the cannabinoids use . Accentuated personality have been identified using the Leonhard-Shmishek technique. It have been revealed that the personality of patients with paranoid form of schizophrenia who use cannabinoids, has its own characteristics that distinguish it from paranoid schizophrenia patients without concomitant substance use, and mentally healthy individuals who use cannabinoids. The obtained data can be used in the treatment, rehabilitation and preventive measures in this group of patients.
Key words: paranoid schizophrenia, cannabinoids, personality, Leonhard-Shmishek technique.
Pe^roeHT CKpnnmKOB A.M.
РОЗБ1ЖНОСТ1 ОБХВАТНИХ РОЗМ1Р1В Т1ЛА М1Ж ЗДОРОВИМИ I ХВОРИМИ НА ПЮДЕРМП ЧОЛОВ1КАМИ ТА Ж1НКАМИ
У здорових та хворих на тодермп чоловшв та жшок визначено розб1жност1 обхватних розм1р1в тша. У хворих на тодермп жток пор1вняно ¡з здоровими жшками встановлено достов1рно бшьш1 значения величини обхвату плеча в напруженому 1 споюйному станах, передпл1ччя 1 гомшки у верхнш та нижнш третинах, обхвату шш, талп, стегна, стегон, грудно1 кгатини на вдиху, видиху ! в споюйному стат. Лише величина обхвату стегон у хворих на тодермп чоловшв мае виражену тенденщю до бшьших значень пор1вняно ¡з здоровими чоловками.
Ключов! слова: чоловки, жшки, пюдерм1я, обхватш розм1ри тша.
Робота е фрагментом НДР "Структурна оргашзащя, ангюархтектошка та антропометричш особливостi оргашв у внутршньо- та позаутробному перюдах розвитку, за умов екзо- та ендопатогенних факторiв", номер держреестраци: 0115и00041 та науково-дотдного центру Втницького нащонального медичного ушверситету iменi М.1. Пирогова «Розробка нормативных критерйв здоров'я рiзних вжових та статевих груп населення», номер держреестраци: 010би010084.
Нараз! кшьюсть пащеш!в з шодерм!ями з кожиим роком збшьшуеться. У першу чергу це пов'язаио з тдвищеною увагою сустльства до зовшшнього вигляду, в тому числ1 i до якосп шюри, що сприймаеться як показиик здоров'я та вщображае усшшшсть в сощум1 [5]. Захворювання може виникнути первииио иа здоровш шк1р1 або вдруге - як ускладнення р1зиих, особливо сверблячих, захворювань. сприятлив1 до утворення тодермп фактори - др16ш травми (пор1зи, уколи, розчоси), забруднення шк1ри, перегрiваиия або И переохолодження, порушеиия фуикц1й виутр1ши1х оргашв, центрально'' иервово1 системи, о6м1иу речовии, шдивщуальна пiдвищеиа чутлив1сть до гноерщно1 iифекцil [9, 10]. Власие, останнш фактор у 61льш1й м1р1 зумовлеиий генетичними i коиституцiоиальиими особливостями оргашзму, аиатомiчиою будовою сальиих залоз i структурою м1жкл1тиииого матрикса шк1ри у ос16 р1зиих соматотипiв [2, 10]. При з6ор1 сiмейиого аиамиезу з'ясоваио, що чим часпше зустрiчалося захворювання у родич1в i чим важче воио перебiгало, тим 61льш важкий перебiг його в иаступиих поколшнях [5].
В1домо, що в1д стану шюри, яка викоиуе багато функцш, залежить стаи життево важливих оргашв i загальио1 резистеитиостi оргаиiзму i тому воиа являеться одиим ¡з iидикаторiв його
