CC BY
16
УДК 615.036.8:615]-02 Скрипн'шов А.М., Кидонь П.В.
ОСОБЛИВОСТ1 ТЕРАПЕВТИЧНО1 В1ДПОВ1Д1 У ХВОРИХ НА ПАРАНО1ДНУ ФОРМУ ШИЗОФРЕНИ, ПО6ДНАНУ З ВЖИВАННЯМ КАНАБ1НО1Д1В
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Метою роботи було вивчити вплив на no3umueHi симптоми шизофрени атипових нейролептике у хворих на парано'Удну форму шизофренп, як вживають канабноУди. Були обстежен 173 патента за допомогою клМко-психопатолог'чного, клМко-катамнестичного та психод'агностичного метод'т. Для об'ектив'зацУУ досл'дження психопатолог'чноУ симптоматики та бальноУ о^нки кожного симптому була використана частина шкали позитивноУ та негативноУ симптоматики (PANSS), яка стосувалася саме позитивних симптом'т. Виявлено, що вдповдь на антипсихотичну терапю у хворих на парано'Удну форму шизофренп, поеднану з вживанням канаб'то'Уд'т, е гiршою, нiж у хворих на шизофренiю, без супутньоУ наркологiчно'У патологи. Збудження, маячн деУ величi та ворожсть гiрше редукувалися пд впливом антипсихотичноУ терапи у пацiентiв, хворих на парано'Удну форму шизофренй, поеднану з вживанням канаб'то'Уд'т (р<0,05). Отриманi дан можуть бути використанi при проведеннi лiкувально-реабiлiтацiйних заход'т у даноУ групи хворих. Ключов1 слова: шизофрежя, канабшоТди, нейролептики.
Робота е фрагментом НДР «Клiнiко-психопатологiчнi та патопсихологiчнi характеристики пацiентiв з шизофренiею та шизофреноподiбними психозами, поеднаними з вживанням канабiноiдiв», державний реестра^йний номер 0113U001378.
цюнарне лкування в Полтавськш обласнш клшн
Вступ
Незважаючи на тривалий термш вивчення шизофрени, вона й доа залишаеться одыею з найактуальшших проблем сучасноТ медично'Т науки. Це вщображено в зв^ах Всесв^ньо'Т оргаш-заци охорони здоров'я (ВООЗ), де контроль над дослщженнями шизофрени названий одшею з ТТ' прюритетних завдань [1]. 1нтерес ВООЗ поясню-еться величезними громадськими витратами, зумовленими шизофрешею, та вкрай несприят-ливим впливом цього захворювання на показни-ки здоров'я населення в цтому [2]. Даний факт, пояснюе чому проблема вивчення лкарсько'Т вщпов^д при терапи загострення шизофрени е одшею з провщних для сучасноТ' психiатрiТ [3]. За рiзними даними, до 40% па^ен^в, незважаючи на проведене лкування, не досягають достат-ньо'Т якост ремiсiТ. З ^ею проблемою в значнш мiрi перегукуеться питання складност емтрич-ного пщбору терапи [4]. У той же час, наркотична залежнють е одше'Т з найбтьш гострих проблем сучасностi. Данi статистики свщчать про те, що в Укра'Тш розгортаеться епiдемiя адиктивноТ патологи [5]. Тому дослщження шизофрени, обтяже-ноТ вживанням канабшоТ^в (найпоширешшо'Т на-ркотичноТ речовини) е дуже актуальним та соцн ально значимим. Вищевказан факти спонукали i визначили вибiр i напрямок даного наукового дослщження.
Мета роботи
Метою роботи було вивчити вплив на позитивы симптоми шизофрени атипових нейролепти-мв у хворих на парано'Тдну форму шизофрени, як вживають канабшоТди.
Матерiал та методи дослщження
Вщповщно до поставлено' мети пюля отри-мання iнформованоТ згоди було обстежено 173 чоловшв вiком вiд 19 до 47 рош хворих на парано'Тдну форму шизофрени, як проходили ста-
чнiй психiатричнiй лкарш iм. О.Ф. Мальцева в 2011-2016 рр. Дiагноз параноТдноТ форми шизофрени фунтувався на пiдставi дiагностичних критерив рубрики F20.0 МКХ-10. Стан уах об-стежених на момент початку дослщження харак-теризувався як загострення параноТдноТ шизофрени. Уах обстежених було розподтено на двi кл^чы групи: основну та контрольну. Основну групу склали 83 (47,98%) хворих, на парано'Тдну форму шизофрени ^20.0), як вживали канабю не менше 6 мюя^в. Контрольну групу склали 90 (52,02%) па^етчв, хворих на парано'Тдну форму шизофрешю, як не мали систематичного вжи-вання чи залежност вiд будь-яких наркотичних речовин, окрiм нiкотину.
Шляхом рандомiзацiТ пацiентам з обох груп в приблизно рiвному спiввiдношеннi були призна-ченi наступнi атиповi нейролептики: рисперидон, палтеридон, оланзапiн та кветiапiн. Призначен-ня нейролептикiв основувалося на актуальних протоколах лкування параноТдноТ форми шизофрени. В основнш групi цей розподт виглядав наступним чином: рисперидон отримували 21 (25,3%) пацiент, палтеридон - 21 (25,3%), олан-зашн - 21 (25,3%), кветiапiн - 20 (24,1%). В контрольна груп рисперидон був призначений 23 (25,6%) хворим, палтеридон - 23 (25,6%), олан-зашн - 22 (24,4%), кветiапiн - 22 (24,4%)
Ва хворi були обстеженi за допомогою клшн ко-психопатологiчного, клiнiко-катамнестичного та психодiагностичного методiв. Для об'ективiзацiТ дослщження психопатолопчно'Т симптоматики та бальноТ оцшки кожного симптому була використана частина шкали позитивно' та негативно' симптоматики (PANSS), яка стосувалася саме позитивних симптомiв. Шкала застосовувалася пщ час госпiталiзацiТ (стан хворого квалiфiкувався як загострення) та безпосе-редньо перед випискою з психiатричного стацю-нару (стан хворого квалiфiкувався як ремiсiя).
В1СНИКВДНЗУ «Укратська медична стоматолог1чна академ1я»
Таким чином нами були проаналiзованi наступш пункти шкали: маячення, концептуальна дезор-гашза^я, галюцинаторна поведiнка, збудження, щеТ величi, iдеï переслiдування, ворожють, кож-ний з яких роздтений на 7 градацiй за тяжкютю вiдповiдних проявiв - вiд 1 (вщсутнють) до 7 (крайнiй стушнь вираженостi) [6].
Статистична обробка отриманих даних про-водилася методами математичноТ статистики за допомогою програми Microsoft Excel пакету про-грами Microsoft Office 2010. Методом оцшки до-стовiрностi рiзницi мiж порiвнюваними даними був критерш Ст'юдента. Рiзницi вважали ймовiр-ними при р<0,05 [6].
Результати дослщження та ïx обговорення
Вивчення рiвнiв вираженостi позитивних синд-ромiв за допомогою шкали PANSS показало, що маячн щеТ у па^етчв обох груп редукувалися пщ впливом призначеноТ терапiï. У па^етчв основноТ групи середнiй бал пщ час загострення становив 4,82, пщ час ремiсiï - 3,36, у контрольнш групi се-реднiй бал був 4,41 та 3,18 вщповщно.
Вираженють дезорганiзацiï мислення у па^е-нтiв обох груп також зменшилася, не виявляючи значимо!' рiзницi в бальних показниках. Пщ час госпiталiзацiï середнiй бал становив 3,82 в ос-новнiй групi та 3,21 у контрольнш. На момент становлення ремiсiï - 3,41 в основнш груш та 2,81 у контрольнш.
Найбтьшу терапевтичну вiдповiдь можна бу-ло спостерiгати в галюцинаторнiй симптоматиц^ наявнiй у пацiентiв. Пiд впливом сучасноТ анти-психотичноТ терапiï вона була майже вщсутня на момент виписки. У основнш груш бал становив 1,19 (пщ час госпiталiзацiï - 3,60), у контрольнш - 1,17 (пщ час госпiталiзацiï - 3,87).
За критерiем «збудження» були виявлеш на-ступнi результати. У па^ен^в основноТ групи середнш бал пiд час загострення становив 4,99,
пщ час ремiсiï - 4,36, у контрольнш груш середнш бал був 3,76 та 1,81 вщповщно. Незважаючи на прийом антипсихотиш, пацiенти основноТ групи залишалися гiперактивними, дра^вливи-ми, емоцiйно лабтьними.
За критерiем «маячн iдеï величЬ були вияв-ленi наступнi результати. У па^ен^в основноТ групи середнш бал пiд час загострення становив 4,59, пщ час ремiсiï - 4,11, у контрольнш груш середнш бал був 2,09 та 1,18 вщповщно. На момент виписки у па^ен^в основноТ групи часто спостер^алися пщвищена самооцшка i необфу-нтована переконанiсть в свош переваз^ вклю-чаючи щеТ володiння особливими здiбностями, багатством, знаннями, славою, владою або морально!' правоти.
Вираженють пщозртивосп у пацiентiв обох груп пщ впливом терапiï зменшилася. Пщ час госпiталiзацiï середнiй бал становив 3,45 в основнш груш та 3,93 у контрольнш. На момент становлення ремiсiï - 2,13 в основнш груш та 2,93 у контрольнш.
За критерiем «ворожють» були виявлен наступш результати. У па^ен^в основноТ групи середнш бал пщ час загострення становив 5,11, пщ час ремiсiï - 4,23, у контрольнш груш середнш бал був 3,32 та 1,15 вщповщно. На момент виписки у па^ен^в основноТ групи спостер^али-ся вербальна агреая, в тому чи^ сарказм, па-сивно-агресивна поведшка, загрози i вщкритий напад.
У па^ен^в основноТ групи середнш сумарний бал за шкалою позитивних симптомiв пщ час загострення становив 30,38, пщ час ремiсiï - 22,79, у контрольнiй груш середнш сумарний бал був 24,59 та 14,23 вщповщно.
Даш, отримаш за допомогою шкали PANSS пщ час загострення та ремiсiï параноТдноТ ши-зофренiï, вiдображено в Табл. 1.
Таблиця 1
Результати дослiдження за шкалою PANSS в обстежених групах na^eHmie
Група —--- —— Ознака Основна (N=83) Контрольна (N=90)
Загострення Ремгая Загострення Ремгая
Р1.Маячення 4,82 3,36 4,41 3,18
Р2. Дезорганiзацiя мислення 3,82 3,41 3,21 2,81
Р3. Галюцинаторна поведiнка 3,60 1,19 3,87 1,17
Р4. Збудження 4,99 4,36 3,76 1,81
Р5. Маячнi iAaï величi 4,59 4,11 2,09 1,18
Р6. Пiдозрiливiсть / переслiдування 3,45 2,13 3,93 2,93
Р7. Ворожють 5,11 4,23 3,32 1,15
Разом (шкала позитивних симптс^в) 30,38 22,79 24,59 14,23
Провiвши статистичне опрацювання отриманих даних, виявлено, що редук^я таких симпто-мiв, як збудження, маячн щеТ величi та ворожють у па^етчв основноТ групи статистично до-стовiрно менша (р<0,05). Також статистично до-стовiрно е бiльшим середнiй сумарний бал у па-цiентiв основноТ групи (р<0,05).
Висновки
1. Вiдповiдь на антипсихотичну терашю у хворих на паранощну форму шизофренiï, поед-нану з вживанням канабшо'^в, е пршою, нiж у хворих на шизофрешю, без супутньоТ нарколоп-чноТ патологи. Даний факт пщтверджуе фарма-колопчну неоднорiднiсть цих груп хворих.
2. Збудження, маячн iдеТ величi та ворожють гiрше редукувалися пiд впливом антипсихотич-ноТ терапп у пацiентiв хворих на парано'Тдну форму шизофренп, поеднану з вживанням канабн ноТ^в (р<0,05).
Лiтература
1. Давыдов Д. Е. Первичный анализ акушерских, гинекологических и перинатальных факторов риска шизофрении / Д. Е. Давыдов [и др.] // Психиатрия. - 2005. - № 6. - С. 24-29.
2. Щербакова И. В. Особенности врожденного и приобретенного иммунитета при высоком риске возникновения шизофрении и в процессе ее развития (клинико-иммунологические аспекты): автореф. дис. ... доктора медицинских наук : 14.00.18 «Психiа-трiя», 03.00.04 «Бiохiмiя» // Ирина Валентиновна Щербакова. -Москва, 2006. - 21 с.
Guloksuz S. European Federation of Psychiatric Trainees' Research Group. Choice of antipsychotic treatment by European psychiatry trainees: are decisions based on evidence? / S. Guloksuz [et. al.] // BMC Psychiatry. - 2012. - №12. - P. 27. Kahn R. S. Effectiveness of antipsychotic drugs in first-episode schizophrenia and schizophreniform disorder: an open randomized clinical trial / R. S. Kahn, W.W. Fleischhacker, H. Boter // The Lancet. - 2008. - № 9618. - P. 1085-1097.
Всемирный доклад о наркотиках. 2013 / UNODC. - 2013. - 13 с. Гончаров В. Е. Использование шкалы PANSS и нейро-психологических тестов при дифференциации шизофрении и коморбидной патологии / В. Е. Гончаров // кЛиническая психиатрия. - 2010. - № 3. - С. 52-56.
Зюзш В. О. Статистичш методи в охорош здоров'я та медицини / В. О. Зюзш, А. В. Кострков, В. Л. Фтатова. - Полтава, 2002. -150 с.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ТЕРАПЕВТИЧЕСКОГО ОТВЕТА У БОЛЬНЫХ ПАРАНОИДНОЙ ФОРМОЙ ШИЗОФРЕНИИ, СОЧЕТАННОЙ С УПОТРЕБЛЕНИЕМ КАННАБИНОИДОВ Скрыпников А.Н., Кидонь П.В.
Ключевые слова: шизофрения, каннабиноиды, нейролептики.
Целью работы было изучить влияние на позитивные симптомы шизофрении атипичных нейролептиков у больных параноидной формой шизофрении, которые употребляют каннабиноиды. Были обследованы 173 пациента с помощью клинико-психопатологического, клинико-катамнестического и психодиагностического методов. Для объективизации исследования психопатологической симптоматики и балльной оценки каждого симптома была использована часть шкалы позитивной и негативной симптоматики (PANSS), которая касалась именно позитивных симптомов. Обнаружено, что ответ на антипсихотическую терапию у больных параноидной формой шизофрении, сочетанной с употреблением каннабиноидов, был хуже, чем у больных шизофренией без сопутствующей наркологической патологии. Возбуждение, бредовые идеи величия и враждебность хуже редуцировались под влиянием антипсихотической терапии у пациентов больных параноидной формой шизофрении, сочетанной с употреблением каннабиноидов (р<0,05). Полученные данные могут быть использованы при проведении лечебно-реабилитационных мероприятий у данной группы больных.
Summary
FEATURES OF THERAPEUTIC RESPONSE IN PATIENTS WITH PARANOID SCHIZOPHRENIA UNDER CANNABINOID CONSUMPTION Skrypnikov A.M., Kydon' P.V.
Key words: schizophrenia, cannabinoids, antipsychotics.
The aim of this work was to examine the effect of atypical antipsychotics on positive symptoms of schizophrenia in patients with paranoid schizophrenia, who take cannabinoids. 173 patients passed through clinical, psychopathological, catamnestic, and psycho diagnostic assessment. The part of the positive and negative symptoms scale (PANSS) was used for the objectification of the study of psychopathology and scoring of each symptom, which was targeted specifically at positive symptoms. It was revealed that response to antipsychotic therapy in the patients with paranoid schizophrenia who took cannabinoids was worse than in the patients with schizophrenia who did not consume the drugs. Agitation, delusions of grandeur and hostility were reduced worse under antipsychotic therapy in the patients with paranoid schizophrenia who consumed cannabinoids (p<0.05). The obtained data can be used in the treatment and developing rehabilitation measures for this group of patients.
3
4
5
6
7
